CC BY
17
групи шд впливом екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ терапГГ встановлено позитивну тенденцiю у форму-вання шстковоТ тканини та негативну - у розвитку сполучноТ. У щурiв контрольноТ групи спостеркалася позитивна динамiка формування сполучноТ тканини.
Ключовi слова: порушення зрощення переломiв, екстракорпоральна ударно-хвильова тератя, стимуля-цiя репаративного остеогенезу, репаративний остеогенез, морфологiчнi особливостi зрощення переломiв.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЙ УДАРНО-ВОЛНОВОЙ ТЕРАПИИ НА РЕПАРАТИВНЫЙ ОСТЕОГЕНЕЗ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОГО ОСТЕОМЕТАЛОСИНТЕЗА
Килимнюк Л. А., Ковальчук В. Н., Григоровская А. В., Окаевич А. А., Маципура М. Н.
Резюме. В статье установлено морфологические особенности сращения переломов под влиянием экстракорпоральной ударно-волновой терапии при нестабильном остеометалосинтезе отломков. У крыс экспериментальной группы под влиянием экстракорпоральной ударно-волновой терапии установлено позитивную тенденцию в формировании костной ткани и негативную - в развитии соединительной. У крыс контрольной группы наблюдалась положительная динамика формирования соединительной ткани.
Ключевые слова: нарушения сращения переломов, экстракорпоральная ударно-волновая терапия, стимуляция репаративного остеогенеза, репаративный остеогенез, морфологические особенности сращения переломов.
EXPERIMENTAL STUDY OF THE INFLUENCE OF EXTRACORPORAL SHOCKWAVE THERAPY ON REPARATIVE OSTEOGENESIS FOR UNSTABLE FIXATION CONDITIONS
Kylymniuk L. O., Kovalchuk V. M., Hryhorovska A. V., Okaievych O. A., Matsipura M. M.
Abstract. Aim: to establish the morphological features of healing process of fracture with unstable fixation under the influence of extracorporeal shockwave therapy.
Object and methods. The study was performed on 40 healthy male rats weighing 332,53±14,47 g. The osteotomy of diaphysis of the femoral bone with followed intramedullary fixation was performed under combined anesthesia. Two groups were selected - control (n=20) and experimental (n=20). In the experimental group, the bone healing process were stimulated by using extracorporeal shockwave therapy. The whole course of treatment consists of 4 procedures with 7 days intervals. The extracorporeal shockwave therapy was performed by apparatus Swiss Dolor Clast (Electro Medical Systems, Nyon, Switzerland). The animals were taken out of the experimental on 14, 21, 28, 35 days of postoperative period, for 5 rats from each group. Specific volumes of bone (BV/TV) and connective tissue (CV/TV) were determined by linear integration method. The probability of an error-free prediction was set at p<0.05. For statistical data processing the Statistica 10 program was used.
Results. In both groups, BV/TV continuously increased to 35 days, by 1.9 in the experimental group, in the control group - by 1.28. The formation of bone tissue in the experimental group developed 1.48 faster. In the experimental group, marked a rapid decrease in CV/TV by 5.46 to 35 days, in the control group, these figure increased 2.31. In the experimental group, a significant increase in BV/TV (r =+0.6323) and a significant decrease in CV/TV (r=-0.6437) during the study was established. There was no significant difference in BV/TV in the control group, while a significant increase in CV/TV was established (r=+0.7911).
Conclusions. In the experimental group, a positive tendency was observed in the formation of bone tissue and negative in the development of the connective tissue. In the control group, positive dynamics of the formation of connective tissue was observed.
Key words: fracture healing complication, extracorporeal schockwave therapy, stimulation of reparative osteogenesis, reparative osteogenesis, morphological features of fracture healing.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 04.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-315-319 УДК [616.716+617.52]-003.92-08
*Криничко Л. Р., *Григоров С. М., **Ставицький С. О., **Локес К. П., **Розколупа О. О.
Г1СТОТОПОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС1В, ЩО ВЩБУВАЮТЬСЯ В ШК1Р1 ШИ1 НА 3-Й М1СЯЦЬ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ *Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
**Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
stanislav_stavickii@mail.ru
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщних робп" Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» МОЗ УкраТни: «Оптимiзацiя консервативного та хiрурriчноrо лтування хворих, що мають дефекти та деформацп тканин щелепно-лицевоТ дшянки», № державноТ реестрацп 0110и004629.
Вступ. Сучасне сусшльство пов'язане з глобальною урбашзащею та, як наслщок, розвитком сощальних мереж та комушкативних атей. Саме цей фактор пер-шочергово впливае на шдус^альний розвиток про-вщних краТн св^у. За переконаннями науковщв, що вивчають сощальну медицину, вищенаведеш факто-ри сприяють розвитку доказовоТ медичноТ та приро-дознавчоТ науки. Науковцями шдтверджений чпжий
синерпзм мiж морфолопчними канонами та клЫчни-ми дисциплiнами.
Велика плеяда провщних фахiвцiв займаеться пи-танням оптимально! реабштаци пацiентiв пiсля пла-нових хiрургiчних оперативних втручань, особливо ця увага прикута до вщкритих дiлянок людського тiла.
Проаналiзувавши велику кшьмсть тематично! лп"е-ратури, колективом авторiв було зроблено висновок про вщсутшсть едино! догми, щодо визначення стало! ци^чносл регенеративних пiсляоперацiйних про-цесiв, що призводять до бажаного, як для лтаря так I патента нормотрофiчного рубця.
Мета дослщження. Вивчити у хронологiчному ас-пектi основнi регенеративнi процеси в шкiрi ши! люди-ни пiсля планових оперативних втручань.
Об'ект i методи дослiдження. Для створення об-грунтового наукового дослщження колективом авто-рiв було прооперовано та спостережено за процесом пiсляоперацiйного рубцеутворення у 58 пащетчв пiсля планових оперативних втручань з приводу шст ши! бранхюгенного походження. Вiковий дiапазон груп спостереження варiював в межах вiд 23 до 47 рошв. Рiзниця по гендерному розподшу в даному до-слiдженi не проводилася.
Для проведення морфолопчного дослiдження операцiйний та бюпсшний матерiал хворих фтсував-ся в 10% розчиш нейтрального формалiну. ^сля фт-сацп та проводки матерiал пiддавався ретельному ми кроскопiчному рутинному дослщженню (фарбування гематоксилiн-еозин).
Для iмуногiстохiмiчного дослiдження зрiзи тов-щиною 4-5 мкм наносилися на предметне скло, по-передньо оброблене адгезивною рщиною, слщом за чим депарафiнiзувалися вщповщно до прийнятих стандартiв.
Для демаскування антигешв нами використовува-лось нагрiвання на водянiй банi в цитратному буфер1 з рН=6.0 (протягом 30 хвилин шсля досягнення тем-ператури 98°) або обробку в автоклавi (5 хвилин при температурi +121°С).
Як первинi антитiла використовувалися моно-клональнi антитiла Кi67. Оцiнка iмуногiстохiмiчних реакцiй фунтувалася на iнтенсивностi фарбування I розподшу iмунопозитивних клiтин вщповщно до до-слiдження iнших авторiв.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Мн кроскопiчне дослiдження рубцевозмiнених тканин у пацiентiв контрольно! групи в област оперативного втручання дозволило виявити наявшсть епп^ально-го покриву над уаею поверхнею сполучнотканинного рубця, який формуеться, що свщчило про практично завершений процес ештелiзацN.
Детальне вивчення покривного ештелш за допо-могою великих збiльшень свiтлового мiкроскопа дозволило виявити в ньому деяк вщмшносп, вiд описано! в лiтературi [1,2] будови незмiненого ешдермку ще! областi. Так, у бшьшосл спостережень епгг^аль-ний покрив був представлений пластом багатошаро-вого плоского епггелш, що ороговiвае, завтовшки 32 ± 5 мкм, що дещо менше, нiж товщина iнтактного еш-дермiсу.
Стратифiкацiя епiтелiального пласту в цшому вщ-повiдала такiй же незмшеного епiдермiсу. Базальний шар був представлений розташованими в один ряд клп"инними елементами кубiчноí форми, з овальними ядрами. Досить часто у базальному шарi виявлялися мгготичш ф^ури. Наявнiсть значно! кiлькостi останшх,
що досить часто визначаеться термшом «базальнокли тинна актившсть» побiчно свiдчило про активiзацiю пролiферативних процесiв в епп^альному пластi.
Також перiодично серед ештелюци^в базально-го шару, а в окремих випадках i серед епп^альних клiтин розташованого вище шипуватого шару, нам зу-стрiчалися iнтраепiтелiальнi лiмфоцити, що мiгрували в епiтелiальний пласт iз шдлегло! дерми, здолавши базальну мембрану. Прийнято вважати, що наявшсть велико! кшькосп лiмфоцитiв у покривному ештелп, свiдчить про наявнiсть в пщлеглих тканинах хрошчно-го запального процесу, часто з iмунним компонентом [3].
У шипуватому шарi, в порiвняннi з iнтактним еш-дермком вщповщно! областi, у бiльшостi випадшв мало мiсце зменшення кiлькостi клп"инних рядiв, мк-цями до 3-4, що було причиною зменшення загально! товщини епiдермiсу. Над шипуватим шаром в уах спостереженнях визначалися розташоваш суцiльним пластом роговi лусочки, що утворюють найбшьш по-верхневий роговий шар, що вщповщае практично повному дозрiванню покривного епiтелiю на даному етап репаративного процесу. Також, як i шипуватий, роговий шар досить часто мав дещо меншу товщину в порiвняннi з аналопчним шаром штактного епщер-мiсу.
Окрiм описано! вище типово! картини епп^зацп шсляоперацшно!' рани через 3 мiсяцi, зрщка ми спо-стерiгали порушення цього процесу, що проявлялися як в недостатньому утворенш покривного епiтелiю (8 спостережень), так i в надмiрнiй його пролiферацií з порушенням процесу кератишзацп (6 спостережень).
У першому випадку нам зустрiчалися дiлянки, як в проекцп пiсляоперацiйного рубця, що формуеться, так i у безпосереднiй близькостi вiд останнього, по-крит вiдносно тонким пластом покривного еттелш. В останньому також представлялося можливим роз-рiзнити базальний, шипуватий, зернистий i роговий шари, проте в шипуватому шарi в подiбних випадках налiчувалися всього 1-2 шари клп"инних елеменлв, при цьому по сво!х морфологiчних особливостях ус1 клiтиннi елементи епп^ального пласту не вiдрiзня-лися вщ описаних вище.
Дещо часпше нам доводилося спостерiгати над-мiрну пролiферацiю епiтелiю, що проявлялося як вщ-носно рiвномiрним потовщенням пласта останнього, так i появою, в одиничних випадках, тяжiв епiтелiю за-нурених всередину рубця, що формуеться.
Подiбнi епiтелiальнi комплекси розташовували-ся вщносно глибоко в рубцi, що формуеться, i були практично повнiстю iзольованi вiд пласта покривного еттелш. Подiбне поеднання явищ акантозу з масив-ною пролiферацiею епiтелiю спостер^алося зазвичай у кра!в хронiчних виразок, при дерматозах з явищами вегетацп деякими авторами позначаеться як «псевдо-еттелюматозна гiперплазiя» [4,5] (рис. 1).
Поява описаних комплекав може побiчно свщчи-ти про деяку затримку репаративного процесу в шсля-операцшнш ранi, яка мала мiсце в одиничних випадках. Причиною ще! обставини, можливо, слiд вважати, шдивщуальш особливостi окремих пацiентiв, що обу-мовлюють iнтенсивнiсть репаративних процесiв в ор-ганiзмi.
Межа мiж описаним вище покривним епп^ем I шдлеглим сполучнотканинним рубцем, що формуеться, в уах випадках мала звивистий характер, обумов-
лении чергуванням сполучнотканинних сосочшв, що проникають до епiтелiального пласту, i розташовани-ми мiж ними пластами багатошарового плоского еш-телiю. У переважнш бiльшостi спостережень сосочки мали сшльний план будови, типовиИ для такого ш-тактного епiдермiсу, проте помимо вiдрiзнялися один вiд одного за метричними характеристиками, в першу чергу за висотою.
Над периферичними вщдшами рубця, що форму-еться, на межi з незмiненою дермою, сполучнотка-ниннi сосочки мали бшьшу висоту, порiвняну з такою в незмшенш дермi та помiтно не вiдрiзнялися один вiд одного за формою i метричним показником. У описанш зонi лiмфоплазмоцитарнi iнфiльтрати ви-являлися значно рiдше. У той же час, перюдично по краю рубця виявлялися дшянки, в яких спостер^алося як стоншування епiдермiсу, так i зменшення висоти сосочкiв. Зрщка, в поверхневих шарах покривного еш-телiю нам зустрiчалися кiстоподiбнi утворення, запо-вненi роговими масами (рис. 2).
Проведене нами iмуногiстохiмiчне дослщження з антитiлами до унiверсального маркера пролiферa-тивноТ активностi Кi-67, також дозволило приблизно в 30% базальних ештелюцилв виявити штрануклеар-ну експреаю. Позитивна реакцiя до цих антитш, як i в попереднiИ груш, зрщка зустрiчалася у фiбробластах i клiтинних структурах стiнки дрiбних кровоносних судин (рис. 3).
Навколо рубця, що формуеться, як в належних тканинах так i в незмшенш дермi нам перюдично зу-стрiчалися дрiбнi лiмфоплазмоцитарнi шфшьтрати, незначнi крововиливи.
До особливостей васкуляризацп рубця, що формуеться, в описуванш груш слщ вiднести деяке незначне зменшення загальноТ кiлькостi обмiнних кровоносних судин, внаслщок редукци, яка мае мюце при дозрiван-нi сполучнотканинного рубця. Також слщ зазначити бiльш рiвномiрне розташування обмiнних судин в уах вiддiлaх рубця, що формуеться.
Визначення пролiферaтивноТ aктивностi клiтинних елементiв в област рубця, що формуеться, за допомо-гою унiверсaльного маркера пролiферaтивноТ актив-ностi Кi-67, не дозволило виявити помп"них вщмшнос-тей в мтотичнш aктивностi клiтин базального шару покривного ештелш, iнтрaнуклеaрнa експресiя цього маркера мала мюце приблизно в 30% клп"ин.
У той же час, безпосередньо в ^тинних елемен-тах рубця, що формуеться- фiброблaстaх, позитивна експресiя цього маркера практично не виявлялася, що побiчно може свщчити про дозрiвaння остaннiх в спецiaлiзовaнi фiброблaсти, основною функцiею яких, як вщомо, являються синтез колагену, внаслщок чого i спостерiгaлося збшьшення кiлькостi колагенових волокон. У клп"инних елементах стiнок кровоносних мiкросудин позитивна реакщя до Кi-67 нами вiдмiче-на не була, що шдтверджуе висловлене рaнiше нами припущення про редукцшш змiни в кровоносному ми кроциркуляторному руслi рубця, що формуеться.
Висновки. Таким чином, помп"них змш в неушко-дженiИ дермi, яка оточуе рубець, що формуеться, ми не виявляли, як i в описаних рашше експерименталь-них групах найбшьш стереотипними змiнaми були розладу кровообку у виглядi повнокров'я дрiбних ве-нозних судин, дрiбних периваскулярних крововиливiв i клiтинних реaкцiИ у виглядi дрiбновогнищевих скуп-чень лiмфоцитiв i плазматичних клiтин.
Рис. 1. Епггел1альний покрив рубця, що формуеться, через 3 мкяц| п1сля оперативного втручання. Контрольна група.
Забарвлення гематоксилш-еозином. Об. 40х., ок. 10х. 1 - базальний шар еп1тел1ю; 2 - шипуватий шар еп1тел1ю; 3 - ештел1альний комплекс, занурений в рубець, що формуеться; 4 - сполучна тканина рубця.
Рис. 2. Епггел1альний покрив рубця, що формуеться, через 3 м:сяц| шсля оперативного втручання. Контрольна група.
Забарвлення гематоксилш-еозином. Об. 40х., ок. 10х. 1 - к1стопод|бн1 утворення, заповнен1 роговими масами; 2 - покривний ештелш; 3 - сполучна тканина рубця.
Рис. 3. Реакц|я моноклональних антитш до К|-67 в сполучнотканинному рубц|, що формуеться, через 3 м:сяц| п1сля оперативного втручання ¡з введенням РВР-згустку. Об. 10х., ок. 10х. Спостер|гаеться позитивна експрес1я в нечисленних ф|бробластах I кл1тинних елементах ст1нки кровоносно'Гсудини.
Перспективи подальших дослщжень. В подаль-шому плануеться вивчення морфометричних показ-никiв гемомiкроциркуляторного русла штри шиТ в пiсляоперaцiИному перюдг
Лггература
1. Loza KhO, Stavytskyi SO, Loza EO, Voloshyna LI, Avetikov DS. Klinichna kharakterystyka rubtsevo-zminenykh tkanyn shkiry pislia operatsii. Klinichna khirurhiia. 2016;4:61-3. [in Ukrainian].
2. Malanchuk VA, Kopchak AV. Dobroiakisni pukhlyny ta pukhlynopodibni urazhennia shchelepno-lytsevoi dilianky ta shyi. Kyiv: Vydavnychyi dim «Askaniia»; 2008. 320 s. [in Ukrainian].
3. Avetikov DS, Stavytskyi SO, Skrypnyk VM. Patent na korysnu model 15448 Ukraina, MPK G01N 33/00. Sposib profilaktyky vynyknennia patolohichnykh rubtsiv, shcho lokalizovani v diliankakh holovy ta shyi pislia planovykh operatyvnykh vtruchan (2012 102712) zaiavl 14.10.2012; opubl. 20.12.2012, Biul. № 11. [in Ukrainian].
4. Pronina OM, Koptev MM, Bilash SM, Yeroshenko HA. Vidpovid hemomikrotsyrkulyatornoho rusla vnutrishnikh orhaniv na rizni zovnishni faktory vplyvu na osnovi danykh morfolohichnoho doslidzhennya. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1.1:153-7. [in Ukrainian].
5. Nerobyeyev OI, Avetikov DS, Sokolov VM, Pronina OM, Danylchenko SI. Khirurhichna anatomiya kintsevykh hilok zovnishnoyi sonnoyi arteriyi stosovno do anhiosomnykh klopiv holiv ta shyyi. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2014;2.2:41-4. [in Ukrainian].
ПСТОТОПОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС1В, ЩО В1ДБУВАЮТЬСЯ В ШК1Р1 ШИ1 НА 3-Й М1СЯЦЬ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ
Криничко Л. Р., Григоров С. М., Ставицький С. О., Локес К. П., Розколупа О. О.
Резюме. В данш po6oTi проведений аналiз регенеративних процеав у шкiрi шиТ людини шсля планових оперативних втручань у хронолопчному аспектi. Колективом aBTopiB було прооперовано та спостережено за процесом тсляоперацшного рубцеутворення у 58 пащенлв вiком вiд 23 до 47 рошв пiсля планових оперативних втручань з приводу Kicr шиТ бранхiогенного походження. Були проведенi iмуногiстохiмiчнi дослщжен-ня, як первинi антитта використовувалися моноклональнi антитiла Ki67. Оцшка iмуногiстохiмiчних реакцiй фунтувалася на штенсивносл фарбування i розподiлу iмунопозитивних кл^ин. Згiдно результатiв проведе-них дослщжень помiтних змiн в неушкодженiй дерм^ яка оточуе рубець, що формуеться, не було виявлено. Найбiльш стереотипними змiнами були розладу кровообiгу у виглядi повнокров'я дрiбних венозних судин, дрiбних периваскулярних крововиливiв i кл^инних реакцiй у виглядi дрiбно вогнищевих скупчень лiмфоцитiв i плазматичних клп"ин.
Ключовi слова: рубцi шмри, iмуногiстохiмiчне дослщження, бранхiогеннi кiсти.
ГИСТОТОПОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕГЕНЕРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ, ПРОИСХОДЯЩИЕ В КОЖЕ ШЕИ НА 3-Й МЕСЯЦ ПОСЛЕ ОПЕРАТИВНОГО ПЕРИОДА
Криничко Л. Р., Григоров С. М., Ставицкий С. А., Локес Е. П., Розколупа А. О.
Резюме. В данной работе проведен анализ регенеративных процессов в коже шеи человека после плановых оперативных вмешательств в хронологическом аспекте. Коллективом авторов было прооперировано и наблюдалось за процессом послеоперационного рубца в 58 пациентов в возрасте от 23 до 47 лет после плановых оперативных вмешательств по поводу кист шеи бранхиогенного происхождения. Были проведены иммуногистохимические исследования, в виде первичных антител использовались моноклональные антитела Ki67. Оценка иммуногистохимических реакций основывалась на интенсивности окраски и распределения иммунопозитивных клеток. Согласно результатам проведенных исследований существенные изменения в неповрежденной дерме вокруг формирующегося рубца не было обнаружено. Наиболее стереотипными изменениями были расстройства кровообращения в виде полнокровья мелких венозных сосудов, мелких периваскулярных кровоизлияний и клеточных реакций в виде мелкоочаговых скоплений лимфоцитов и плазматических клеток.
Ключевые слова: рубцы кожи, иммуногистохимическое исследование, бранхиогенные кисты.
HISTOTOGRAPHIC CHANGES IN THE REGENERATIVE PROCESSES IN THE SKINS AT 3 MONTHS AFTER THE SURGERY Krinichko L. R., Grigorov S. M., Stavitsky S. O., Lokes K. P., Roskolupa A. O.
Abstract. Authors had analyzed a large number of thematic literature and concluded that there was no single dogma regarding the determination of the sustained cyclicity of regenerative postoperative processes, which led to formation of normotrophic scar.
The aim of the study. To investigate the basic regenerative processes in the skin of the neck of a person after planned surgical interventions in the chronological aspect.
Object and methods of the study. The collective of the authors had operated and supervised by the process of postoperative scar formation in 58 patients with branchiogenic cysts of the neck after planned surgical interventions. The age range of the observation groups varied from 23 to 47 years. The difference in gender dispersion in this study was not conducted.
The result of study. Microscopic examination of scar tissue in patients in the control group in the area of surgical intervention allowed to reveal the presence of epithelial cover over the entire surface of the connective tissue formatted scar, which indicated an almost complete epithelization process.
The epithelial coating of scar in most observations was represented by a multi-layer keratinizated epithelium (32 ± 5 mcm), which is slightly less than the thickness of the intact epidermis.
The stratification of the epithelial layer in general corresponded to the same unchanged epidermis. The basal layer was represented by cellular elements cubically arranged in one row, with oval kernels. Quite often, in the basal layer, mitotic figures were detected. That was indirectly indicated an activation of proliferative processes in the epithelial stratum.
Also it was periodically noted intraepithelial lymphocytes that migrated to the epithelial layer of the dermis, overcoming the basal membrane.
In the studded layer, in comparison with the intact epidermis of the corresponding region, in most cases there was a decrease in the number of cellular rows, which led to a decrease in the overall thickness of the epidermis. Above the studded layer in all observations, the stratum corneous scales, which form the most superficial stratum corneum, which correspond to practically complete maturation of the envelope epithelium at this stage of the reparative process, were determined. Like a studded, the horny layer often had a somewhat less thickness compared to a similar layer of an intact epidermis.
Determination of the proliferative activity of cellular elements in the area of the formed scar by the universal marker of proliferative activity KI-67 did not allow to detect significant differences in the mitotic activity of cells of the basal layer of the envelope epithelium, and the intra nuclear expression of this marker was in approximately 30% of cells.
At the same time, directly into the cellular elements of the formed scar - fibroblasts, positive expression of this marker was practically not detected, which indirectly may indicate a maturing of the latter in specialized fibroblasts, the main function of which is collagen synthesis. This way it was the increase of the amount of collagen fibers. The positive reaction to Ki-67 was not noted in cell of walls of blood microvessels.
Conclusions. Thus, it was not noticeable changes in the intact derma surrounding forming scar. The most stereotypic changes were circulatory disorders in the form of hypertrophy of small venous vessels, small perivascular hemorrhages, and cellular reactions in the form small-lobe clumps of lymphocytes and plasma cells.
Key words: skin scars, immunohistochemical investigation, brucheogenic cysts.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття наджшла 20.04.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-319-324 УДК 616-002.592-097:612.215.3:576.852.211 Кузовкова С. Д., Лискина И. В., Загаба Л. М.
ОСОБЕННОСТИ ЭКСПРЕССИИ АНТИГЕНОВ M. TUBERCULOSIS И CD68+ КЛЕТОК В ЛЕГОЧНОЙ ТКАНИ С ТУБЕРКУЛЕМОЙ ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского НАМН Украины» (г. Киев)
kuzovkova@ifp.kiev.ua
Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Работа выполнена в рамках НИР «Дослщити мiсцевi iмуноморфологiчнi реакци ле-генево! тканини хворих при хрошчному туберкульоз-ному запаленш», № государственной регистрации 011би000187, 2016-2018 гг. Одним из заданий НИР было - определить относительное количество и преимущественную локализацию микобактериальных антигенов в легочной ткани при туберкулемах легких с разной степенью активности туберкулезного воспалительного процесса.
Вступление. По разнообразию и особенностям патогенеза болезни туберкулемы (Тб) до сих пор остаются сложной и недостаточно изученной формой туберкулеза легких. В частности, до настоящего времени не определены влияние изменений эпидемиологической ситуации по туберкулезу на особенности клинического течения и своеобразие морфологических проявлений Тб [1]. Кроме того, проблема связана со значительным удельным весом случаев Тб в структуре современного легочного туберкулеза в странах постсоветского пространства, их возрастающей частотой и потенциальной опасностью к прогрессирова-нию [2,3].
Туберкулема - это особая форма-фаза туберкулеза легких, характеризующаяся наличием в легком округлого образования, представляющего собой очаг инкапсулированного казеоза, величиной более 1 см. Чаще всего Тб легкого является результатом инволюции очага казеозной пневмонии, который впоследствии инкапсулируется [2].
Удельный вес Тб в структуре туберкулеза легких составляет более 10 %, отмечается рост данного показателя. В структуре химиорезистентного туберкулеза Тб
составляют 3,5-9,8 %. По результатам резекционного материала доля Тб достигает 18,3 % [2]. Условием развития хронической инфекции, к которой, безусловно, относится такая форма туберкулеза как туберкуле-ма, является длительная персистенция возбудителя в организме человека, которая может быть связана как с особенностями самой микобактерии туберкулеза (МБТ), так и с нарушениями, вероятнее всего, местного иммунитета макроорганизма. Известно, что возбудитель туберкулеза обладает разнообразным спектром форм существования, чрезвычайно широкой вариабельностью морфологии (полиморфизмом) и широким диапазоном изменчивости биологических свойств (плеоморфизмом). Все эти свойства в конечном результате, приводят к успешному выживанию бактерии в макроорганизме и развитию хронических форм туберкулеза [4].
Установлено, что макрофаги (Мф) принимают самое непосредственное активное участие в защите организма человека от микобактерий. Они вовлечены в ранний неспецифический воспалительный ответ на инфекцию, в формирование специфического иммунного ответа, участвуют в клеточно-опосредован-ном иммунном ответе [5], что обуславливает их ключевую роль в уничтожении инфекции или, наоборот, в ее развитии.
В ряде исследований последних лет установлена важная роль пенистых макрофагов (ПМ), как в клеточном феномене персистирования микобактерий туберкулеза, так и в распространении туберкулезной инфекции. Доказано, что пенистые макрофаги утрачивают исходно присущую макрофагам фагоцитарную и бактерицидную активность, что позволяет МБТ пребывать в неактивном (дормантном) состоянии в этих
