CC BY
9
there was a significant increase in the SDH activity (p 0,01), a moderate increase in Gl (p0,05) and a statistically significant decrease in AP (p 0,01). These changes depending on the duration of ischemia had a phase character. In the 1st group after short-term ischemia (5 min), the LDH activity doubled compared to the control, while the II and III groups after 10 min and 15 min ischemia demonstrated pronounced lowering of the above-mentioned values (p 0,01). The changes in the AP activity were unidirectional; the decrease in enzymatic activity was determined by the time of ischemia. These changes in the IA subgroup were being aggravated in dynamics. All subgroups (A, B, C), II and III groups showed a statistically significant decrease in the AP activity. Marked depression of enzymatic activity was established in III group, where AP values were 3-4 times lower than those of the control group. In the comparative analysis of cytochemical data of rats of the main group the most informative values were demonstrated by SDH. It should be noted that SDH, being a cardinal cytochemical index of peripheral blood lymphocytes and the criterion of the main energy metabolism of mitochondria, reflects the state of the body as a whole. Thus, the cytochemical parameters of lymphocytes are informative markers reflecting the state of metabolic processes in the body under ischemic reperfusion liver damage. Changes in mitochondrial and lysosomal enzymatic activity of lymphocytes were interrelated and the nature of the phase depended on the duration of ischemia and the duration of reperfusion. Relatively high values of glycogen under which these changes occurred indicate intracellular activation of glyconeogenesis.
УДК 617.55-089.844-025.12:611.95 Драбовський В.С.
ПЛАНУВАННЯ АБДОМ1НОПЛАСТИКИ З ТОЧКИ ЗОРУ Б1ОМЕХАН1ЧНИХ ТА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТКАНИН ПЕРЕДНЬО1 ЧЕРЕВНО1 СТ1НКИ.
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Абдомнопластика - один iз найпопулярнiших метод'т корекцУУ косметичних дефект'т передньоУ черевно'У стнки. На результати абдомнопластики мають впливае безл1'ч фактор'т серед яких i бю-механ1'чн1' параметри напруження тканин. Метою нашого досл'дження було досл'дити гстоархте-ктонку поверхневих тканин передньоУ черевно'У стнки на рiзних етапах деформацИ. Для досягнення мети були проаналiзованi результати досл'дження 62 гiстотопографiчних препарат'т тканин р'з-них шар'т передньоУ черевно'У стнки г'тогастрально'У длянки в межах пластичноУ деформацИ та поза УУ нормальними характеристиками псля абдомнопластики. Мiкроструктурнi змни поверхневих тканин передньоУ черевно'У стнки на рiзних етапах деформацИ вдображають початковий процес атрофiчно-склеротичних зм/'н шюри, гподерми з/ схильнстю до прогресй' розвитку зм/'н в залежно-ст'! вд збльшення параметр'¡в напруження тканин. Характер встановлених порушень в межах пластично!' деформацИ' св'дчить про збереження здатност'1 тканин до репарацУУ та потреби врахуван-ня даного морфо-бiомеханiчного фактору при виборi способ'т пдйому та моб'т'1зацИ шюрно-жирових клапт'т при виконанн1' абдомнопластики.
Ключов1 слова: абдомшопластика, бюмехажка шфи, передня Вступ
Абдомшопластика (АП) - один i3 найпопуля-ршших методiв корекци косметичних дефек^в передньоУ черевноТ стшки (ПЧС) [1,2]. На результати АП впливае безлiч чинниш: морфоло-пчы, бюмехаычы, ктычы та ш., на рiзних етапах виконання операцп, будь-то моменти плануван-ня, хiрургiчнi мантуляци безпосередньо пщ час втручання або негативн фактори переб^у шсля-операцшного перюду [1,2,3].
Вщомо, що при лшшному розтягненн волокнист сполучнотканинн структури проходять де-ктька еташв деформаци: початкова деформа-^я, пластична деформа^я (ПД), позапластична деформа^я (термшальна деформа^я, середня критична точка, розрив) [2].
До поверхневих шарiв ПЧС вщносять шюру, пподерму, пщшюрно-жирову кл^ковину (ПЖК), поверхневу фасцш (f. Scarpa) [2]. В пластичнш хiрургiТ прийнято видтяти термш поверхнева фас^альна система, до якоТ входить не ттьки
черевна стшка
пластинка фасцп, а й надскарповський шар (щтьна дрiбнокомiрчаста жирова тканина, з великою ктькютю колагенових трабекул, що пере-ходять в retinacula cutis) та пщскарповський -пухкий шар жировоТ тканини менш адаптований до можливостей фксацп [2,4,6].
Власне шюра, пподерма, пластинки поверх-невоТ фасцп разом iз нижчерозташованими структурами ПЧС утворюють единий сполучнот-канинний каркас. Кожна з цих структур рiзних топографоанатомiчних вщд^в пЧс пщ час впливу деформацшних змш в^зняеться пев-ною гютоарх^ектошкою, якюним та ктькюним складом, характером розташування колагенових та еластинових волокон, стввщношенням осно-вноТ речовини, ктькютю фiбробластiв, тощо [4,7].
В доступнш лiтературi наведено багато до-слщжень щодо морфолопчноТ картини тканин, як залучен до операцшного поля, але недоста-тньо висв^леш Тх бюмехаычы аспекти, не повш-
стю дослщжена поведiнка шкiри та гiподерми при пластичнш та позапластичнiй деформацiях [3,4], що i спонукало нас до проведення дослн дження.
Мета дослщження
Оцiнити вплив морфологiчних та бюмехашч-них характеристик тканин ПЧС при плануванн абдомiнопластики.
Матерiали та методи дослщження
Для досягнення мети були проаналiзованi ре-зультати дослiдження 62 гiстотопографiчних препаратiв тканин рiзних шарiв ПЧС ппогастра-льноТ дiлянки на рiзних етапах деформацп (в межах ПД та поза ТТ нормальними характеристиками) пiсля АП. Жшок було 47, чоловiкiв - 15. Перед проведенням експерименту документу-вали вк, стать, тип конституцiТ, характеризували стан шфи ПЧС та ПЖК.
Гiстотопографiчний матерiал забарвлювали за ван Пзон, Вейгертом, гематоксилiн-еозином та вивчали при рiзних збiльшеннях об'ектива.
Описували матерiал вiдповiдно до наступноТ схеми: вираженють шарiв шкiри, гiподерми та ПЖК, характеризували взаемовщношення волокон та структуру колагену (щтьнють, взаеморозташу-вання), особливост будови мiкросудинного русла.
Для експериментального визначення коефн цieнтiв розтягнення та релаксацп та створення математичноТ моделi мобiлiзували прямокутнi шкiрнi клапт розмiром 80х10 мм, орieнтованi по довжин в кранiо-каудальному напрямку з ппога-стральноТ дiлянки, оскiльки шсляоперацшний рубець найчастiше локалiзуeться саме в цш зонi, вимiрювали довжину i ширину зразкiв, обчислю-вали площу клаптя у вiдсотках вiд початковоТ величини.
Пiсля отримання даних щодо розтягнення клаптя вш випробовувався на деформацшнш установцi МРК-1. На пiдставi виконаних оптич-них вимiрiв, записано!' юторп перемiщення рухо-мого захвату i iсторiТ прогину силовимiрноТ балки вираховували величину деформацп на базу од-норiдноТ деформацп. З метою аналiзу даних, бу-дували графки залежностi «напруження - натяг», де були графiчно вiдображенi деформати-внi меж1.
Аналiз результатiв та обговорення
При дослщженш шкiри в межах ПД виявлен незначнi морфолопчш порушення епiдермiсу, якi полягають в дистрофп пласта багатошарового епiтелiю рiзного ступеня, зменшеннi кiлькостi ке-ратиноци^в, залежно вiд вiку, статi. Епщерма-льнi сосочки спостерiгаються неоднорiдними за розмiрами та формою, з щтьними мiжклiтинни-ми з'еднаннями та поодинокими iнтраепiтелiа-льними лiмфоцитами. На вщмшу вiд поведiнки шкiри поза межами ПД, сосочковий шар дерми спостер^ався витонченим, шжно волокнистим, однорiдно еозинофтьним. У поверхневих його
вiддiлах знаходилась надмiрна кiлькiсть судин з переважанням рiзнокалiберних капiлярiв.
При порiвняннi стану ПЖК на рiзних етапах деформацп, констатовано, що вона складаеться з мономорфних ушкулярних адипоцитiв, однорн дних за формою та розмiрами з рiзною кiлькiстю прошаркiв фiброзно змшеноТ сполучноТ тканини, скупченням судин рiзного типу та дiаметру, з переважанням капiлярiв.
Отже, вищезазначенi мiкроструктурнi змiни тканин поверхневих шарiв ПЧС на рiзних етапах деформацп, вщдзеркалюють початковий процес атрофiчно-склеротичних змiн шфи та ПЖК, з тенденцiею до прогресп ступеня Тх розвитку в залежност вiд збiльшення параметрiв напруження тканин. Характер виявлених порушень в межах ПД, свщчить про збережену здатнють тканин до репаративних процеав i доцiльностi врахування даного анатомо-бюмехаычного чин-ника при виборi способiв пiдйому та мобiлiзацiТ ШЖК при виконаннi АП.
Однак, при дослщжены поведiнки тканин ПЧС поза межами ПД, у 86% препара^в вияв-лялися бiльш iстотнi альтеративн та деструкти-внi патоморфологiчнi змши всiх структурних елементiв ПЧС. В^^чено виражену атрофiю багатошарового пласта ештелш шкiри та його ви-тончення, зменшення кiлькостi кератиноцитiв. Нерщко спостерiгаеться варiабельний пперкера-тоз та паракератоз з поодинокими iнтраепiтелiа-льними лiмфоцитами. Розподiл дерми на шари стертий, сосочковий шар частiше витончений, гомогенний, однорщно еозинофiльний. У поверхневих вщдтах сосочкового шару дерми констатовано наявнють надмiрноТ кшькосп судин з переважанням капiлярiв. Сiтчастий шар дерми поза межами ПД, мюцями витончений i нерiвномi-рний, нерiдко колагеновi пучки розмщуються щiльно. В частинi колагенових волокон спостерн гаеться надмiрна фiбрилярнiсть або надмiрна гомогенiзацiя. Порiвняльна характеристика структурних змш тканин ПЧС наведена в табл. 1.
При дослщжены змш з боку ПЖК пщ впливом позапластичноТ деформацп зус^чаються мно-жиннi прошарки фiбротизовано! сполучноТ тканини з вогнищами анпоматозу. В судинах бть-шого калiбру стiнки потовщенi, а просв^и стено-зованi та деформованi. В дтянках склерозуван-ня жировоТ тканини на ТТ межi з поверхневою фасцiею визначаються дрiбнi вогнища некрозу адипоци^в з наявнiстю запальноТ реакцп у ви-глядi накопичення макрофапв з пiнистою цитоплазмою, пгантських багатоядерних клiтин, «стороншх тт» та лiмфоцитiв.
Ступiнь зазначених мiкроструктурних змш тканин ПЧС поза межами ПД свщчить про втра-ту здатност тканин до ефективноТ репарацiТ, що збтьшуе ризик патолопчноТ тканинноТ вщповд пiсля АП з розвитком ускладнень та веде до по-пршення косметичного результату лiкування.
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика структурних змн тканин ПЧС на р1зних етапах беформаци
Пошарова будова тканин Деформа^я в межах пластичноТ Деформа^я поза межами пластично!'
Ештелш Без особливостей або нерiзко виражен дегене-ративш змши Атpoфiя та витончення, форми кератиноцит, пперке-ратоз, паракератоз
Розподт шаpiв дерми Виражений або незначно розмитий Стертий
Сосочковий шар НормальноТ товщини, волокнистий, однорщно еозинофтьний, ктьюсть кашля|^в нормальна Витончений, волокнистий, часлше однорщно еозинофн льний, юльюсть кашля|^в нормальна, е порушення !'х цн люносп
Сп"частий шар Рiвномiрно розвинений, колагеновi волокна зви-чайноТ товщини, довжини, структури, шюрш до-датки в нормi або з ознаками дистрофп Витончений, неpiвнoмipний, ознаки порушення структури колагенових волокон, диcтpoфiя та атpoфiя залоз
ПЖК Мономорфш ушкулярш адипоцити без ознак фн брозу та некрозу, кашлярна структура не порушена Осередки фiбpoтизoванoT сполучно!' тканини, вогнища анпоматозу, судинн структури з ознаками стенозу та деформаци, осередки некротичних змш
References
Adamjan AA, Velichenko RE, Gogija BSh. Hirurgicheskaya korrektsiya deformatsiy konturov peredney bryushnoy stenki [Surgical correction of deformities of the contours of the anterior abdominal wall]. Annalyi plast. rekonstr. i estet. hirurgii. 1999;1:57-63. (Russian).
Pinchuk VD, Timofey OV, Tkach OS. Ogranichennaja (modifitsirovannaja) abdominoplastika [Limited (modified) abdominoplasty]. Plasticheskaya hyrurgia i kosmetologia. 2014;2:25-35. (Russian).
Malyk SV, Drabovskyi VS. Shliakhy udoskonalennia rezultativ plastychno-rekonstruktyvnykh operatsii na perednii cherevnii stintsi [Ways of improvement of the results of plastic-reconstructive operations on the anterior abdominal wall]. Svit medytsyny ta biolohii. 2016;2(56):146-51. (Ukrainian).
Kurek MF, Anichkin VV. Konturnaya plastika: problem i reshenija (obzor literatury) [Contour plastics: problems and solutions (literature review)]. Problemu zdorovja i ekologii. 2012;1(31):12-7. (Russian).
Parvizi D, Friedl H, Wurzer P. A multiple regression analysis of postoperative complications after bodycontouring surgery: a retrospective analysis of 205 patients: regression analysis of complications. Obes. Surg. 2015;25(8):1482-90. Pereira LH, Sterodimas A. Composite body contouring. Aesthetic Plastic Surgery. 2009;33(4):616-24.
Ahmad J. The American Society for Aesthetic Plastic Surgery (ASAPS) survey: current trends in liposuction. Aesthetic Surgery Journal. 2011 ;31(2):214.
Висновки
MiKpocTpyKTypHi змжи поверхневих тканин ПЧС на piзних етапах деформаци вщображають початковий процес атpoфiчнo-cклеpoтичних змiн шюри, гiпoдеpми 3i cхильнicтю до прогреем роз-витку змiн в залежност вiд збiльшення парамет-piв напруження тканин. Характер встановлених порушень в межах ПД, свщчить про збереження здатност тканин до репарацп та потреби враху-вання даного морфо-бюмехаычного фактору при вибopi cпocoбiв пщйому та моб^зацп ШЖК при виконанн АП. Наведений мopфoлoгiчний доказовий базис дозволить отримати бтьш якн сн результати пicля АП.
Перспективи подальших po6iT
Впровадження даного бюмехашчно-мopфoлoгiчнoгo базису у клiнiчнy практику з метою оцшки мicцевих косметичних результат ш-сля АП та зменшення pаннiх i пiзнiх шсляопера-цiйних ускладнень.
Реферат
ПЛАНИРОВАНИЕ АБДОМИНОПЛАСТИКИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ БИОМЕХАНИЧЕСКИХ И МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТКАНЕЙ ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКИ Драбовский В.С.
Ключевые слова: абдоминопластика, биомеханика кожи, передняя брюшная стенка
Абдоминопластика - наиболее популярный способ оперативной коррекции косметических дефектов передней брюшной стенки. На результаты абдоминопластики влияет большое количество факторов среди которых и биомеханические параметры натяжения тканей. Целью нашего исследования было изучить гистоархитектонику поверхностных тканей передней брюшной стенки на разных этапах деформации. Для достижения цели проанализированы результаты гистотопографических исследований 62 препаратов тканей различных слоев передней брюшной стенки гипогастральной области при ппластических и внепластических деформациях после абдоминоспластики. Микроструктурные изменения тканей поверхностных слоев передней брюшной стенки на разных этапах деформации отражают начальный процесс атрофически-склеротических изменений кожи, гиподермы с тенденцией к прогрессии развития изменений в зависимости от увеличения параметров напряжения тканей. Характер выявленных нарушений в пределах пластической деформации свидетельствует о сохранении способности тканей к репаративным процессам и целесообразности учета данного морфо-биомеханического фактора при выборе способов подъема и мобилизации кожно-жировых лоскутов при выполнении абдоминопластики.
Summary
PLANNING OF ABDOMINOPLASTY IS FROM THE POINT OF VIEW OF BIOMECHANICS AND MORPHOLOGICAL DESCRIPTIONS TISSUES OF FRONT ABDOMINAL WALL Drabovskiy V.S.
Key words: abdominoplasty, skin biomechanics, anterior abdominal wall
Abdominoplasty is the most popular method of operative correction of cosmetic defects of anterior abdominal wall. Plenty of factors among which and biomechanics parameters of pull of tissues influence on the results of abdominoplasty. The purpose of our research was to investigate hystoarchitektonic of superficial
tissues of anterior abdominal wallon the different stages of deformation. For gaining end the results of hystotopography researches of 62 preparations of tissues of different layers of anterior abdominal wallfrom hypogastric area are analysed on the different stages deformations after abdominoplasty . At research of skin within the limits of flowage found out the insignificant morphological changes of epidermis, in form dystrophy of multi-layered epithelium of different degree, diminishing of amount of ceratinocytes depending on age. Epidermal mews were unhomogeneous on sizes and form with dense intercellular connections and rare intraepithelial lymphocytes. The papillary layer of derma was more thinned, fibred, homogeneously eosinofilic. The surplus amount of capillar is educed in the superficial departments of papillary layer of derma. At the estimation of hypodermis on the stages of the plastic loading the presence of monomophs is educed uniadipocytes, homogeneous in a due form and to the sizes, with the different amount of layers of the fibrotic changed connecting tissue. At research of tissues of anterior abdominal wall at supraplastic deformations, the expressed destructives pathological changes are described. Marked the expressed atrophy of multi-layered layer of epithelium of skin, diminishing of amount of ceratinocytes. Quite often there was a different hyperkeratinization and parakeratosis with the single intraepithelial lymphocytes. Differentiation of derma on layers was washed out, papillary layer fibred, homogeneous, eosinophylic. The presence of greater amount of vessels of capillary type is established in the superficial departments of papillary layer of derma. Reticulated layer of derma at superdeformations, placed thinned and uneven with the various location of collogen structures. In a hypoderma, under influence of supraplastic deformation, there were plural layers of fibrotic connecting tissue with the hearths of angiomatosis. Microstructure changes of tissues of superficial layers of anterior abdominal wall on the different stages of deformation, reflect the initial process of atrophy-sclerotic changes of skin, hypodermis, with a tendency to progression of development of changes depending on the increase of parameters of tension of tissues. Character of the educed violations within the limits of flowage, testifies to maintenance of ability of tissues to the reparation processes and expediency of account of this morpho-biomechanic factors at the choice of methods of getting up and mobilization of dermic-fatty flaps at implementation of abdominoplasty.
УДК 612.005.32/33:547.233.4:616.31-018:615.33:579.8]-092.9 Сл'шська А.М., Костенко В.О.
ВПЛИВ 1НГ1Б1ТОРА ТРАНСКРИПЦ1ЙНОГО ЧИННИКА AP-1 НА В1ЛЬНОРАДИКАЛЬНЕ ОКИСНЕННЯ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА ЩУР1В ЗА УМОВ СИСТЕМНОГО ВВЕДЕННЯ
Л1ПОПОЛ1САХАРИДУ SALMONELLA TYPHI
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Дослджено вплив iнгiбiтора транскрип^йного фактора AP-1 SR 11302 на процеси вльнорадикаль-ного окиснення та антиоксидантного захисту в тканинах пародонта щурв за умов експеримен-тально'У системноУ запально'У вдповд (СЗВ), iндуковано'У введенням л1попол1сахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозi 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево про-тягом наступних 7-ми тижнв). Введення SR 11302 у дозi 1 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30-У доби експерименту з застосуванням ЛПС, супроводжувалося суттевим зменшенням швидк1сть продукування супероксидного анон-радикала NAÜPH-залежними електронно-транспортними лан-цюгами (на 15,0%), дихальним ланцюгом м1тохондр1й (на 16,3%) та NADPH-оксидазою лейкоцитiв (на 16,2%) порiвняно з даними групи з вдтворенням СЗВ. За цих умов зменшувалася сумарна активнсть NO-синтази (на 32,1%) та нтратредуктази (на 17,6%). Вмст пероксиытрит-юыв по-ступався на 14,8% значенню групи з моделюванням СЗВ. Введення SR 11302 за умов СЗВ супроводжувалося бльш низькими значеннями концентрацИ вторинних продуктв пероксидного окиснення л1п1д1в та УУ приросту за час iнкубацИ у прооксидантному буферному розчинi. Активнсть супер-оксиддисмутази та каталази перевищувала дан групи з в'дтворенням СЗВ на 33.3% та 53.3% вдповдно. Зроблено висновок, що застосування ¡нг'/б'/тора активацУУ AP-1 SR 11302 за умов СЗВ е ефективним засобом корекцУУ вльнорадикальних процесв у тканинах пародонта.
Ключов1 слова: транскрипцшний фактор AP-1, л1пополюахарид-1ндукована системна запальна вщповщь, втьнорадикальы процеси, окисно-жтрозативний стрес, пародонт.
Робота е фрагментом НДР «Роль активних форм кисню, системи оксиду азоту та транскрип^йних факторiв у меха^змах патологiчного системогенезу» (№ держреестрацп 0114U004941).
Вступ
Фмейство AP-1 (англ. Activator Protein 1) складаеться з гомо- та гетеродимерiв, як належать до пщамейств Jun, Fos, ATF та MAF, як регулюють експреаю великого числа гешв, що
контролюють кл^инний цикл, пролiферацiю та диференцшвання кттин, репарацш ДНК, апоп-тоз, кл^инну вщповщь на низку позакл^инних чинниш i сигнальних молекул тощо [1, 2]. На piBrn оргашзму AP-1 е необхщним для функцю-
