CC BY
9
When no or incomplete remodelling of muscular activity, there is a very high risk of the recurrence of this disorder. Therefore, one of the most important tasks of modern integrated therapy of the temporomandibular joint dysfunctions is its early detection. The electromyographic examination of patients who are suspected to have temporomandibular dysfunction allows clinicians to establish the dependence between the severity of dentofacial neuro-muscular affection and clinical manifestations of this disorder.
УДК: 351.77:616.314-053.2+577.118 Криничко Л.Р.
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНО1 БУДОВИ РУБЦЕВОЗМ1НЕНИХ ТКАНИН ШК1РИ ПРИ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 К1СТ ШИ1 ЕМБРЮНАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА 6, 9 ТА 12 М1СЯЦЬ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ
Харшський нацiональний медичний унiверситет, м. Харш
Не зважаючи на велику кльксть наукових розробок та досягнень сучасно)' медицини стосовно проблеми встановлення причини виникнення пюляопера^йних патолог'чних руб^в шюри, вона залиша-еться актуальною для щелепно-лицево)' хiрургi')' внасл'док збльшення частоти )х виникнення та в'дсутност'! едино) доминантно)' думки стосовно етюлогн та патогенезу. Метою роботи було ви-вчення особливост'! морфологiчно)' будови пюляопера^йних нормотрофiчних та патолог'чних руб-цв шк'ри за умов застосування класично)' методики )х профлактики в пор!внянн!' з авторською. Остановлено, що при поеднаному застосуванн PRF-згустку та церулоплазмну морфологiчна картина вiзуалiзуе ефективнсть проведено)' профлактики на 6 мсяць пюляопера^йного перюду: спо-лучнотканинн сосочки в'зуально не в1'др1'зняються в'д таких в '¡нтактнш дермi, розташован мiж ними епiтелiальнi пласти характеризуються мономорфною картиною / в 'дносно однаковими розм-рами. Пучки колагенових волокон розташовуються переважно перпендикулярно до покривного еп-телю, в середнх i базальних в'дд'лах - паралельно. Проведена реак^я з антитлами до блку К - 67 виявляе пролiферативну активнсть в 20% еп'тел'альних клiтин базального шару еп'дерм'юу i практично повну в 'дсутн'ють такий в клтинах сполучнотканинного рубця. На 12 мсяць пучки колагенових волокон пюляопера^йного рубця за тинкторiальними характеристиками / метричними показниками практично не в1'др1'зняються в 'д таких в незм'тенш дермi, що е доказом ефективностi запропонованого методу профлактики.
Ключов1 слова: кюта шиТ, нормотроф1чний рубець, патолопчний рубець, церулоплазм1н, PRF-згусток.
Стаття е фрагментом комплексно)' теми кафедри хiрургiчно)' стоматологи та щелепно-лицево)' х'рург'и Харювського на^о-нального медичного унiверситету «Характер, структура та лкування основних стоматологiчних захворювань» (номер де-ржреестрацп 011би004975).
Вступ
Незважаючи на велику ктькють наукових розробок та досягнень сучасноТ медицини стосовно проблеми встановлення причини виникнення шсляоперацшних патолопчних руб^в шкн ри, вона залишаеться актуальною для щелепно-лицевоТ хiрургiТ внаслщок збтьшення частоти Тх виникнення та вщсутносп единоТ домшантноТ думки стосовно етюлогп та патогенезу [1]. Особ-ливу увагу заслуговують оперативн втручання з приводу кют шиТ ембрюнального походження, так як, за даними багатьох авторiв, вiрогiднiсть утворення атрофiчних, гiпертрофiчних та келоТ-дних руб^в у ближньому та дальньому пюля-операцшному перюдах варше вщ 14% до 37% [2,3].
Натепер пошук нових методик штраоперацш-ноТ профтактики утворення патолопчних руб^в шюри та Тх морфолопчне обфунтування при проведення оперативних втручань у рiзних шарах м'яких тканин е актуальною проблемою сучасноТ хiрургiчноТ стоматологи та щелепно-лицевоТ хiрургiТ [4,5].
Важливу роль при виборi методик лкування в^фграе локалiзацiя руб^в, осктьки вона визна-
чае Тх естетичний кшцевий результат для конкретного патента. Але автори вщображають лише кл^чы спостереження без Тх морфолопчно-го обфунтування [6,7,8]. Пiсля проведення ана-лiзу лiтератури, ми прийшли до висновку, що жодна з запропонованих схем профтактики не виршуе проблему утворення, патолопчних руб-^в шюри пiсля хiрургiчного лiкування кют шиТ ембрюнального походження [9].
Мета дослщження
Вивчити особливост морфолопчноТ' будови шсляоперацшних нормотрофiчних та патолопч-них руб^в шкiри за умов застосування класичноТ методики Тх профiлактики в порiвняннi з авторською, шляхом штраоперацшного застосування PRF-згусткiв в комбшаци з антиоксидантами в пiсляоперацiйному перюдк
Матерiал i методи дослiдження
За характером методики профтактичних дiй вс хворi були подiленi на 3 ктычних групи. 1 група - 20 па^етчв, яким пiд час оперативного втручання у 2 шари (пщ м'язом та пщ шюрою у простори введено PRF-згусток, що отриманий у центрифузi в пробiрках A-PRF. 2 група - 20 пацн
енпв, яким проведено аналопчну штраоперацш-ну профтактику, але на пiсляоперацiйному еташ проведено ш'екцп препарату «Бюцерулш». 3 група (контрольна) - 20 па^етчв, яким втручан-ня проведено за класичною методикою без за-стосування профтактичних заходiв у шсляопе-рацшному перiодi.
Усiм пацieнтам за Тх письмового дозволу до початку та в перюд профiлактики проводили до-слiдження бiоптату. Частину рубцевозмшеноТ' тканини для дослщження брали методом пунк-цiйноТ бiопсiТ за допомогою одноразового тонко-голкового шприца дiаметром голки 2 мм пщ мю-цевою анестезieю розчином арткаТ'ну з ешнеф-рином (1:100000), отриманий матерiал бюптату нами фiксований в розчинi нейтрального фор-малiну 10% на 3 доби. Зрiзи товщиною 5-10 мкм отримували за допомогою санного мiкротома i монтували Тх предметнi скельця за трафарет-ною методикою.
lмуногiстохiмiчне дослiдження проводилось на парафiнових зрiзах за класичною методикою. Матерiал фксували в 10 % нейтральному фор-малiнi, пiсля класичноТ проводки готувались па-рафiновi блоки. Пiсля заключення в полiстирол мiкрофотографування проводили за допомогою мiкроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мiкро-фотонасадкою DCM 900 з адаптованими для даних дослщжень програмами.
Результати дослщження та 1х обговорення
Мiкроскопiчне дослiдження рубцевоТ тканини па^етчв контрольноТ групи на 6 мюяць пюля-операцiйного перiоду дозволило виявити в уах випадках над рубцем наявнють суцiльного еш-телiального покриву, який при малих збтьшен-нях свiтлового мiкроскопа практично не мав по-мiтних вiдмiнностей вщ iнтактного епiдермiсу, що свiдчило про завершений процес епiтелiзацiТ.
У 5 спостереженнях нами вщзначалися по-рушення типового процесу епiтелiзацiТ, пов'яза-ж, мабуть, з деяким порушенням пролiфератив-ноТ активностi епiтелiоцитiв i процесом Тх дифе-ренцiювання. Епiтелiоцити базального i шипува-того шарiв диференцшються насилу i iстотно вiдрiзняються вщ типових. Слiд зазначити де-який полiморфiзм епiтелiоцитiв у рiзних зонах епiтелiального покриву сполучнотканинного ру-бця. Описан морфологiчнi змiни свiдчать про внутршньокштинну дистрофiю, що пустуе в еш-телiальному пластi внаслiдок розладу трофiчних процесiв.
Окрiм фiбробластiв у рубцевш тканинi в не-значнш кiлькостi визначаються лiмфоцити, пла-зматичн клiтини, лаброцити. Характер розподiлу кл^инних структур практично однорiдний в уах вщдтах рубця, що не дозволяе видтити в ньо-му, як рашше, окремi зони. Помiтно в рубц зрос-тае вiдносна ктькють колагенових волокон, пучки яких на препаратах забарвлених гематоксилн ном i еозином мають вигляд еозинофiльних, го-могенних тяж1в, а шкрофуксином iнтенсивно за-
барвлювалися в яскраво-червоний колiр.
Проведене iмуногiстохiмiчне дослiдження з антиттами до бiлку Кi - 67, виявило приблизно в 20% базальних ештелюци^в позитивну штрану-клеарну експреаю. Клiтини сполучнотканинного рубця лише в одиничних спостереженнях були позитивы до вказаного маркера.
У хворих 1 групи у епiтелiальному пласт визначаються базальний, шипуватий, зернистий i роговий шари, клiтинний склад яких не мае помн тних вщмшностей вiд iнтактного епiдермiсу. Сполучнотканинн сосочки, що роздiляються акантотичними епiтелiальними пластами, мають типову будову, вщносно мономорфнi розмiри i практично не в^знялися вiд таких в штактнш шкiрi.
Розташування пучкiв колагенових волокон збер^ае виявлену ранiше тенденцiю - в ашкаль-них вiддiлах рубця вони розташовувалися пере-важно перпендикулярно до покривного ештелш, в середшх i базальних вiддiлах - паралельно. Товщина фiбрилярних пучкiв приблизно вщповн дае такiй в контрольнiй груш.
Пом^них змiн у конструкцiТ кровоносного мк-роциркуляторного русла рубця нами виявлено не було, реакцiя з антиттами до бтку Кi - 67, та-кож виявила приблизно в 20% базальних еште-люцтчв позитивну iнтрануклеарну експресiю, що, можливо, е досить стабiльним показником. Кл^ини сполучнотканинного рубця украй рiдко були позитивы до вказаного маркера.
У 2 груш хворих пом^них порушень в процеа епiтелiзацiТ в цш клiнiчнiй групi нами виявлено не було. Зрщка в шипуватому шарi мала мiсце надмiрна кiлькiсть ештелюцитв з явищами гщ-ропiчноТ дистрофп. Сполучнотканиннi сосочки вiзуально не в^зняються вiд таких в iнтактнiй дерм^ розташованi мiж ними епiтелiальнi пласти характеризуються мономорфною картиною i вщносно однаковими розмiрами. Украй рщко мало мiсце формування акантотичних тяж1в, якi гли-боко занурювалися до пщлеглого сполучнотканинного рубця. Проведене морфометричне ви-вчення клiтинного складу сполучнотканинного рубця дозволило виявити, в порiвняннi з попе-реднiми групами, незначне зменшення кiлькостi клiтинних елементв.
Помiтнi змiни спостерiгаються з боку фiбри-лярного компонента сполучнотканинного рубця. Пучки колагенових волокон, як i в описаних ви-ще експериментальних групах в ашкальних вщдтах рубця розташовуються переважно перпендикулярно до покривного ештелш, в середых i базальних вiддiлах - паралельно. Проведена реак^я з антитiлами до бтку К - 67, виявила пролiферативну активнiсть в 20% епiтелiальних клiтин базального шару епiдермiсу i практично повну вiдсутнiсть такий в кл^инах сполучнотканинного рубця.
На 9 мюяць шсля оперативного втручання у хворих контрольноТ групи мiкроскопiчно над уа-ею областю пюляоперацшного рубця вiзуалiзу-
вався суцтьний епiтелiальний покрив, який за морфолопчними показниками не вiдрiзнявся вiд штактного епiдермiсу. У базальних вiддiлах пучки колагенових волокон, товщина яких практично вщповщала такш в тримюячному термiнi спо-стереження, перепл^аючись мiж собою, фор-мують структури, що нагадують таю в атчастому шарi дерми. Така гiстотопографiя спостеркаеть-ся через 3 мiсяцi у хворих, яким разом з введен-ням PRF-згустку вводили препарат «Бюциру-лш». Ця обставина ускладнювала виразне вияв-лення меж1 мiж тканиною рубця i незмiненою дермою.
Проведенi морфометричн дослiдження дозволили виявити незначне зменшення клiтинних елементiв в рубцевш тканинi. Помiтних змiн пролiферативноТ активност клiтинних елементiв покривного епiтелiю i сполучнотканинного рубця що виявляеться за допомогою бтку Кi - 67, нами в^^чено не було.
У хворих 1 групи в уах випадках мала мюце повна епiтелiзацiя пiсляоперацiйного рубця, при цьому багатошаровий плоский ештелш, розта-шований над рубцем, не мае пом^них метрич-них i морфологiчних вiдмiнностей вщ iнтактного епiдермiсу. Межа мiж епiтелiем i рубцем, що за-лягае глибше, мае звивистий характер, сполуч-нотканинн сосочки, по своТй будовi практично повнiстю вiдповiдали таким в штактнш шкiрi.
Проведенi морфометричнi дослщження дозволили виявити незначнi змши у кiлькостi кш-тинних елементв у сторону Тх зменшення. Помн тнiшi змiни виявленi з боку фiбрилярного компонента сполучнотканинного рубця: характер ком-понування пучкiв колагенових волокон не мае пом^них вщмшностей вiд такого в iнтактнiй дер-мi не лише у базальних, але i в середнiх вщдтах рубця, внаслiдок чого межа мiж останнiм i незмн ненiй ш^ стае ще менш помiтною. Слщ зазна-чити практично рiвномiрний розподт клiтин по усiй товщi сполучнотканинного рубця, при цьому щтьнють Тх розташування, ктькюний i якiсний склад, показники пролiферативноТ активностi наближаються до вщповщних показникiв атчас-того шару штактноТ дерми.
В контрольнiй груш в 12-ти мюячний термiн в уах випадках мала мюце повна епiтелiзацiя сполучнотканинного рубця, при цьому покривний ештелш повнютю вiдповiдав штактному епщер-мiсу, помiтних порушень процеав епiтелiзацiТ виявлено нами не було. Слщ вщм^ити появу в середшх i базальних вiддiлах рубця окремих хаотично розташованих пучюв колагенових волокон. Нами пщтверджена думка багатьох авторiв, що незважаючи на значну товщину, для них до-сить часто характерна слабковиражена фукси-нофiлiя, що е непрямою ознакою початкових стадш розвитку дистрофiчних процесiв [2,3,8].
В 1 груш пюляоперацшний сполучнотканин-ний рубець в уах вщдтах мав вщносно мономо-рфну будову, при цьому, питома вага розташу-вання кл^инних елементiв пом^но не в^зня-
еться вiд контрольно!' групи. Колагеновi волокна у базальних i середнiх вiддiлах рубця, переплн таючись мiж собою, практично повнютю повто-рюють напрям волокон атчастого шару дерми, помiтно не в^зняючись вiд останнiх по товщи-ш. У апiкальних вiддiлах пучки колагенових волокон зберкають перпендикулярний по вщно-шенню до епiдермiсу напрям, незртих форм серед них не виявлено.
Додаткове введення разом з PRF-згустком препарату «Бюцирулш» не привело до помiтних змш в епiтелiзацiТ рубця через 12 мюя^в пiсля оперативного втручання в порiвняннi з попере-дньою групою. Не спостеркалося також помiтних змш в ангюарх^ектошц та клiтинному складi ш-сляоперацiйного рубця.
Вiдмiнностi мали мюце в характерi розташування пучш колагенових волокон, характер на-пряму яких практично по усш глибинi рубця, аж до самих ашкальних вiддiлiв, спiвпадае з таким же в штактнш дермк При цьому пучки колагенових волокон пюляоперацшного рубця за тинкто-рiальними характеристиками i метричними показниками практично не в^^зняються вiд таких в незмшенш дермi, через що було неможливо, у рядi випадюв, навiть приблизно визначити межi зони пюляоперацшного рубця.
Таким чином, отриман дан свiдчать про ютот-ну оптимiзацiю регенераторних процесiв при ком-бiнованому введеннi PRF-згустку i препарату «Бюцирулш». На раншх етапах експериментального дослщження це проявилося в першу чергу приско-ренням динамш зменшення вщносноТ кiлькостi клiтин гематогенного походження ^ навпаки, зб^ льшення числа клiтинних елементiв механоцитар-ного дифферона сполучноТ тканини.
В перюд 6-12 мiсяцiв пiсля оперативного втручання вплив застосованих лкарських засо-бiв проявляеться прискоренням ремоделювання фiбрилярного компонента дерми в област пюляоперацшного рубця, бiльш тiсноТ, конформноТ штеграцп останнього з навколишнiми тканинами, поманим зменшенням кiлькостi дистрофiчних ушкоджень колагенових волокон, що часто при-зводить до утворення келоТдних рубцiв.
Висновки
1. Встановлено, що при поеднаному застосу-ванш PRF-згустку та церулоплазмшу морфолоп-чна картина вiзуалiзуе ефективнiсть проведеноТ профiлактики на 6 мюяць пiсляоперацiйного пе-рiоду: сполучнотканинш сосочки вiзуально не вiдрiзняються вщ таких в iнтактнiй дермi, розта-шованi мiж ними епiтелiальнi пласти характеризуются мономорфною картиною i вiдносно од-наковими розмiрами. Пучки колагенових волокон розташовуються переважно перпендикулярно до покривного ештелш, в середшх i базальних вщдтах - паралельно.
2. Проведена реак^я з антиттами до бтку К - 67 виявляе пролiферативну активнють в 20% епiтелiальних клiтин базального шару епщермюу i практично повну вiдсутнiсть такий в кл^инах
lateral cysts of the neck] Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny : Visnyk VDNZU «Ukrayins'ka medychna stomatolohichna akademiya». 2018; 18, 1(61): 240-4.
Muller S, Aiken A, Magliocca K, Chen AY. Second Branchial Cleft
Cyst. Head Neck Pathol. 2015; 9 (3): 379-83.
Adams A, Mankad K, Offiah C, Childs L. Branchial cleft anomalies:
a pictorial review of embryological development and spectrum of
imaging findings. Insights Imaging. 2016; 7(1): 69-76.
Ali AA, Al-Jandan B, Suresh CS, Subae A. The relationship
between the location of thyroglossal duct cysts and the epithelial
lining. Head Neck Pathol. 2013; 7(1): 50-3.
Avetikov DS, Stavyts'kyy SO. Kliniko-morfolohichne obgruntuvannya kompleksnoho likuvannya patolohichnykh rubtsiv, shcho lokalizovani v dilyankakh holovy ta shyyi : monohrafiya [Clinical and morphological basis of complex treatment of pathological scars, located in head and neck areas]. Poltava; 2013. 94p. Ogawa R. Keloid and Hypertrophic Scars Are the Result of Chronic Inflammation in the Reticular Dermis. Int J Mol Sci. 2017; 18(3): 606.
Gawronska-Kozak B, Grabowska A, Kopcewicz M, Kur A. Animal models of skin regeneration. Reproductive Biology. 2014; 14: 61-7. Moore AL, Marshall CD, Longaker MT. Minimizing Skin Scarring through Biomaterial Design. J Funct Biomater. 2017; 8(1): 3-11. Bilginaylar K. Uncommon Odontogenic Orocutaneous Fistula of the Jaw Treated with Platelet-Rich Fibrin. Case Rep Dent. 2017; 17: 71-4.
сполучнотканинного рубця.
3. На 12 мюяць пучки колагенових волокон шсляоперацшного рубця за тинкторiальними характеристиками i метричними показниками практично не в^^зняються вщ таких в незмшенш дерм^ що е доказом ефективност запропонова-ного методу профтактики.
Перспективи подальших дослщжень
В подальших дослщженнях плануеться провести порiвняльну характеристику впливу на якють формування пюляоперацшного рубця фн бринових мембран, отриманих зi збагачено'Т тромбоцитами плазми кровi та церулоплазмшу при монотерапп та Тх комбшованому застосу-ванш.
References
1. Tkachenko PI, Rezvina KY, Shvets AI, Kostrikov AV. Informatyvnist' diahnostychnykh zakhodiv na etapakh obstezhennya khvorykh z bichnymy kistamy shyyi [Informativeness of diagnostic tools at the stages of examination of patients with
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ РУБЦОВОИЗМЕНЕННЫХ ТКАНЕЙ КОЖИ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ КИСТ ШЕИ ЭМБРИОНАЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ НА 6, 9 И 12 МЕСЯЦ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА Криничко Л. Р.
Ключевые слова: киста шеи, нормотрофический рубец, патологический рубец, церулоплазмин, PRF-сгусток.
Не смотря большое количество научных разработок и достижений современной медицины проблема определения причин возникновения послеоперационных патологических рубцов кожи остается актуальной для челюстно-лицевой хирургии в результате увеличения частоты их возникновения и отсутствия единых взглядов по этиологии и патогенезу. Целью работы было изучение особенности морфологического строения послеоперационных нормотрофических и патологических рубцов кожи при применении классической методики их профилактики в сравнении с авторской. Установлено, что при комбинированном применении pRF-сгустка и церулоплазмина морфологическая картина визуализирует эффективность проведенной профилактики на 6 месяц послеоперационного периода: соединительнотканные сосочки визуально не отличаются от таких в интактной дерме, расположенные между ними эпителиальные пласты характеризуются мономорфной картиной и относительно одинаковыми размерами. Пучки коллагеновых волокон располагаются преимущественно перпендикулярно к покровному эпителию, а в средних и базальных отделах - параллельно. Проведенная реакция с антителами к белку К - 67 выявила пролиферативную активность в 20% эпителиальных клеток базаль-ного слоя эпидермиса и практически полное ее отсутствие в клетках соединительнотканного рубца. На 12 месяц пучки коллагеновых волокон послеоперационного рубца по тинкториальным характеристикам и метрическим показателям практически не отличаются от таковых в интактной дерме, что является доказательством эффективности предложенного метода профилактики.
Summary
CHARACTERISTICS OF MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF SCAR TISSUE AFTER SURGICAL TREATMENT OF NECK CYSTS OF EMBRYOLOGICAL ORIGIN AT 6th, 9th AND 12th MONTHS OF POSTOPERATIVE PERIOD Krinichko L.R.
Key words: neck cyst, normotrophic scar, pathological scar, ceruloplasmin, PRF-clot.
In spite of the huge achievements in modern medicine, the issue on identifying causes of postoperative pathological scarring of the skin is still remaining one of challenge for maxillofacial surgery due to the increase in their occurrence rate and the lack of concerned approach regarding the aetiology and pathogenesis. The aim of this work was to study the characteristics of the morphological structure of postoperative normotrophic and pathological scars during the application of standard methods of their prevention in comparison with the approach elaborated by the authors. It was found out the morphological picture demonstrates the effectiveness of the prophylaxis including PRF-clot and ceruloplasmin at the 6th month of postoperative period: connective tissue papillae are not visually different from those in intact derma, the epithelial lay between them are characterized by a monomorphic pattern and relatively similar sizes. Bundles of collagen fibres are located predominantly perpendicular to the capillary epithelium and parallel in the middle and basal areas. Protein Ki-67 antibody test has shown the proliferative activity in 20% of the epithelial cells of the basal layer of the epidermis and its total absence in the cells of the cicatrical tissue. The bundles of collagen fibres of postoperative scar are not significantly different from those in the intact derma by their tinctorial characteristics and metric indices in 12h months of follow-up that is the evidence of the effectiveness of the proposed approach of scar prevention.
