CC BY
19
С т о м а т о лог i я Э а т я но го в i к у
УДК 616.716.8 - 002 - 053.2 - 085
П.!. Ткаченко, С.О. Бшоконь, Н.М. Лохматова
КАЖ1К0 - М1КРОБЮДОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО 0СТЕ01У»еЛ1ТУ TIAA НИЖНЬО! ЩЕЛЕПИ В Д1ТЕЙ
ВДНЗУ «Укра'/нська медична стоматолог1чна академ!я»
Актуальность теми. Запальж процеси ще л е п н о -л и це во"! янки в дней займають ч1льне м'юце в номенклатур! стоматолопчних хвороб. Це зумовлено Тх висо-кою частотою, поширежстю i по-л1морф!змом клМчних прояв1в, а в структур! спец!алвованих стац!-онарш превалюють л1мфадежти та одонтогенний остеом ¡£л ¡т. Кр!м юльюсних в1дмЫностей, у нин!шжх умовах noMiTHi агресивний nepe6ir гострих запальних процеав, пере-х1д Тх у хрожчну форму, почаспша-ли випадки тяжких ускладнень [1, 2, 3, 4].
Останжм часом досл1дники все бмьше сходяться на думц1, що го-cipi гн5йн» запалення мають асо-ц!йований мкробний характер, зростае роль умовно - патогенних, грамнегативних штам[в та анаеро-6iB, AKi мають високу в1рулентнюъ i ст1йк5сть до х!мютерапевтичних препарат1в, але жоден автор не може з упевнетстю стверджувати, який збудник викликае запалення, а який просто знаходиться у вогни-Щ'| [5, 6, 7, 8].
Юижчний nepe6ir запальних хвороб залежить не лльки в!д ви-дово) належносп збудника, а й в1д його патогенних властивостей. Так, у процеа Тх розвитку в екосистем! порожнини рота вщбуваються 3Mi-ни, що супроводжуються значним зб)льшенням бюсинтезу бактер1-альних ферменте агресм. Зокрема, за розвитку одонтогенноУ ¡нфекци, яка викликаеться патогенними штамами бактер!й, часпше спо-стеркаються посилений nepe6Sr запалення та значна деструкц1я щелепних ккток, що i зумовлюе необх1джсть наукових розробок у цьому напр ямку [9,10,111.
Мета досл!дження - визна-чення пров!дних клЫко- MiKpo6i-олопчних характеристик гострого одонтогенного остеом!ел1ту una нижньоТ щелепи.
Матер1али та метод и досли дження
Для досягнення поставлено! мети застосовували у вах хворях загальн! методи обстеження (опитування, огляд, пальпащя). З'ясовуючи скарги, звертали ува-гу на порушення загального стану дитини, анамнез основноТ хворо-би, локалЬацш та характер болю, причини, що призводять до його виникнення I посилення. Анамнез захворювання збирали переважно в батыав.
Для визначення яюсних \ шыос-них характеристик мжробноТ фло-ри бактерюлопчному дослщжен-ню полагав рановий ексудат. Заб!р материалу з вогнища запалення робили п1д час оперативного втру-чання.
У кожного штаму визначали ви-дову належжсть, морфолопчж та бюлопчн! особливосл. В1рулент-н! властивосп видЬтених культур вивчали за Ухньою здатжстю ви-робляти гемол!зин, ф|бринолЬин, палурождазу, а для стафтокоюв визначали I коагулазну активнкть ¡з цитратною плазмою людськоУ крови Диференцющю коагулопо-зитивних стафиюкоюв в!д коагу-лонегативних проводили на тд-став1 виявлення основних ознак - плазмокоагулази I гемолвину. Для ¡дентиф|каци еп)дермаль-них стаф1локомв \ сапрофтв ви-користоеували тест визначення чутливост! до новобюцину [12]. Фаготипування плазмокоагулюю-чих штам!в стаф1локоюв проводили зпдно з рекомендац1ями щодо використання стафтококових д1а-гностичних бактер1офаг1в {М1жна-родний наб|р) 1€М ¡м. Н.Ф. Гама-ле'|, при цьому враховували т»льки сильн! реакцп (зливний л!зис). Для визначення серолопчно'1' групи стрептокок1в використовували методику Ленеф!льд у модифкацп 1нституту еп(демюлогм \ м!кроб1о-
логи ¡м. Н.Ф. ГамалеУз антистрепто-коковими груповими сироватками А, Б, С, Д.
«¡льккне визначення бактер!й проводили методом секторального гюаву на поживн1 середовища. KpurepieM «пороговоЬ зиачимост1 ми вважали видЫення бактер!й у юлькосп б!льше 105 [13]. Чутлив1сть видиюних чистих культур до 10 ан-тиб10тик!В рвних труп визначали методом дифузи в агар ¡з викорис-танням стандартнихдисюв [14].
Для встановлення рол! MiKpo-бного компонента i значения стрептококовоУ ¡нфекци в лереби гу запалення у хворих, у яких були виявлен! стрептококи, визначали анти - О - стрептолггичну i анти-стрептог1алурон1дазну активн1сть сироватки KpoBi. Досждження проводили за допомогою д1агнос-тичних npenapariB, як] виробляли-ся 1£М ¡м. Н.Ф. Гамале'Г. Титр гетеро-фЫьних аглютин1н!в визначали за допомогою реакци Пауля - Бунне-ля [15].
Результат« дослЕдження та Тх обговорення
За 10 рок1в тд нашим наглядом леребували 147 д1тей ¡з гострим одонтогенним остеом ¡ел1том т1ла нижньоТ щелепи в ¡ком в!д 3 до 15 роюв. Джерелом ¡нфекци у Bcix д|-тей ясельного i дошк1льного в1ку та у 12 д(тей {18%} молодшого шюльного в"(ку були тимчасов! мо-ляри. Усього В1д тимчасових зубш остеом!ел!т виник у 67 випадках (46%). Причому на частку першо-го моляра припадало 35 випадш (52%) i другого - 32 (48%). Часпше уражалася л!ва половина нижньоТ щелепи (39 випадш - 58%).
Уосяаднений Kapiec у поспйних премоляpax став причиною виник-нення остеом1ел!ту в дтей старшого шюльного BiKy в 2 випадках (1%), ] стосувалося це лише других премоляр!в. Пост)йн1 моляри стали
©УКРАТНСЬКИЙ СТОМАЮАОГННИЙ АЛЬМАНАХ №6 2010 55
Сшомашолог1я дитячого вгку
причиною розвитку ГНМНОГО Про-цесу в 78 випадках (53%).
Перший моляр викликав остео-мкл1т у 40 Д!тей (91%) молодшого шшьного В!ку I у 29 (81%) - старшого шшьного. Другий моляр став причиною розвитку запален-ня в нижнм щелеп! у 4 дггей (9%) молодшого ишльного I в 7 дп-ей (19%) старшого шюльного в1ку.
Загалом перший поспйний моляр був призв1дником патолопч-ного процесу в 67 спостереженнях (85%), другий - у 11 (14%). У Ц1Й гру-п1 д1тей також превалювало ура-ження л1воТ полов ини щелепи (47 випадкш - 59%).
Бтьша части на д)тей {93 - 63%) звернулися по допомогу протягом перших 5 д!б вщ появи перших кл^чмих симптомт зэхворюван-ня. Як правило, це були д!ти, яю не зверталися одразу по допомогу, або ж н лк1 не отримували жяко-го лкування. 1нш1 54 дитини (37%) госппгалЬоваЫ в р1зш строки п!с-ля 5 д!6. Майже ва хвор1 цкТ групп (49 - 91%) на догослпальному етат отримували медикаментозне лкування, але воно завжди про-водилося не в повному обсяз>, а хфурпчне втручання у вигляд1 ви-лучення «причинного зуба» було проведено лише у 8 дпей (16%). Характерно, що в 15 випадках (28%) ¡з 54 д!ти лжувалися з ¡нши-ми д1агнозами в непрофьпьних пе-д|атричних та х1рурпчних велениях. Загалом д!агноз лкувальних заклад1в, я<1 направляли на гост-талЬац!ю дпей ¡з остеомклпом, у 51 випадку (35%) не зб!гався з кл1-жчним. Иайчаспше запалення пла нижньо) щелепи виникало в дпей молодшого шюльного та дошкольного вку \ р|'дше - в старшш шк!ль-н«й груп1.
Розвиток гострого остеом1ел1ту тма нижньо*!* щелепи розпочинав-ся в 45 хворих (31%) ¡3 виникнення гострого перюдонтиту в тимчасо-вих зубах, у 53 (36%) - у поспйних премолярах \ молярах, у 22 (15%) причиною стало загострення хро-жчного перюдонтиту в тимчасо-вих зубах 1 у 27 (18%) - у поспйних. Причому у 12 хворих (8%) загострення хрожчного перюдонтиту еиникло одразу шсля проведения лкувальних мажпуляцм у тимча-сових зубах \ в 17 хворих (12%) - у поспйних.
У 27 дпей (18%), яю входили до ясельно*!* I дошюльно! груп, захво-
рювзння розпочиналсся з norip-шення загэльного стану, застуди, високоТ температури. Через де-який час (2-8 год.) виникав бмь у дЬпянц! причинного зуба. У ¡нших 120 д;тей (82%) про початок розвитку запального процесу в щелеп1 в!щував 61ль ¡мпульсивного характеру в дтянц1 того чи ¡ншого зуба, а вже полм проявлялися загальн1 ознаки.
На зовжшньому огляд! виявля-ли виражену асиметр]ю обличчя за рахунок припухання м'яких тканин у Д)'лянц| проекци лла нижньо'!' щелепи та колатерального набря-ку. UlKipm покриви мали звичай-не забарвлення (24 дитини ~ 16%) або були бл¡Д1 (123 дитини - 84%). Над фокусом припухання uiKipa була pi3Ko п'перемована в 103 ди тей (70%). Пальпаторно еизнача-лися щтьний, болючий ¡нфтьтрат, напруження шк!ри i у 81 хворого (55%) установлено симптом флкж-туаци. Репонарн! /нмфатичж вузли збмьшувалися в 90 пац(ент(в (61%).
У scix хворих Tieto чи ¡ншою Mi-рою обмежувалося вщкривання рота, червона облям!вка губ була суха, з пласпвцевими юрочками, з рота вщчувався неприемний запах. У порожнин] рота 79 хеорих (54%) була наявна незначна шьк1сть в'язкоТ, пшистоТ ротовоТ р!ДИНИ з численними бьлуватими прожилками, в 37 (25%) виявлена сухкть слизовоТ оболонки порожними рота i в 31 (21%) спостер!галася ri-персал!вац1Я. Язик був обкладений у 118 хворих (80%) i мае в!дбитки зуб!в на своТй боков ¡й поеерхн) в 45 (31%).
Больова реакц!я перюдонтиту на перкус1ю та рухом!сть одного зуба мала мкце у 29 хворих (20%), двох поряд розташованих 3y6is - у 62 хворих (42%), трьох - у 21 (14%), чотирьох - у 20 (14%) i scix зуб1в половини щелепи - в 15 (10%). У 25 дггей (17%) ¡з ясенних кишень вид1-
ЛЯВСЯ ГН1Й.
Слизова оболонка ясен, перех!д-ноТ складки i дна порожнини рота, яю прилягали до 3y6iB, утягнутих у патолог1чний процес, була набрякла i пперемована та мав м1сце симптом флюктуаци по перех!д-нт складц! у Bcix хворих. Виявити симптом Венсана вдалося лише в 67 Д!тей 3i 102 (46%) молодшого i старшого ш«1льного вжу, а в Д1тей молодшого вку не вдалося.
М!кроб1олопчне дослщження гною проведене в 142 хворих (97%). Наявнкть бактер!й у монокульту-р! встановлена в 139 д1тей (98%), у асоц^ацЫх - у 3 випадках (2%). Иайчаспше в монокультур! вихляли золотисп (102 випадки - 72%) I еп!дермальн1 стафмококи (26 ви-падк1в - 18%). Гемол1тичн1 стрепто-коки вид!лен1 в 11 спостереженнях (8%). Посднання золотистих стаф(-локоюв \ гемолпичних стрептоко-к1в мало М1сце в 2 випадках (1%)! в одн1€1 дитини асоцгацт була представлена золотистим стаф1лококом I кишковою паличкою (1%).
Вивченням агресивних влас-тивостей вид!лених штэмт установлено, що коагулопозитивн1 стаф1лококи, як1 належали до 1, 2, 3 фагогруп, \ гемолггичн!* стрепто-коки проявляли виражену гемол1-тичну, палурондазну та ф1бринол)-тичну активнюъ. Плазмонегативн) стафМококи проявляли пом1рну палурождазну 1 ф!бринол1тичну активность. 1х к(льк1сть сгановила 108 - 109. Культури стаф1локок!в \ гемол1тичних стрептокок1в були найчутлив^ш! до антибютиюв це-фалоспоринового ряду останнього ПОКОЛ1ННЯ \ лжкомщину.
За допомогою серолоп'чно-го досл1дження сироватки кров1 хворих, ¡з гною яких було вис1яно гемол(тичний стрептокок, установлено пщвищення р!вня анти-стрептол1зину - О в(д 350 до 600 АО /мл, що вище д!агностичного р1вня (250 АО/мл). Середжй р1вень антистрептог1алурон1дази пщви-щувався до 600 АО/ мл, а титри ге-терофкьних аглютин1н!в зростали вдвнк
Отже, найчаст1ше джерелом ¡н-фекци при гострому остеом1ел1т1 тма нижньоУ щелепи були пост1йн? (80 випадюв 54%) та тимчасов1 (67 випадюв 46%) моляри. Пров1дним причинним фактором патологичного процесу ставали золотист! й ешдермальш стаф!лококи, р!дше -гемол!тичний стрептокок у к!ль-косл 108 - Ю9 у розрахунку на 1 мл ексудату з вираженою актив1-зац1ею фактор(в агресивносл та пол!антибактер1альною резистент-н1стю, що зумовлюс призначення в1дразу пгсля оперативного втручання антиб1отиюв широкого спектра дм, бажано двох за р!зних шля-х1в уведення (внутршньом'язово 1 внутр1шньовенно).
56 © УКРА!НСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №6 2010
j Стоматолог *я дитячого 6i%y
/Нтература
1. Тимофеев А А Применение современных комбинированных препаратов в комплексном лечении гнойно - воспалительных заболеваний мягких тканей челюстно - лицевой области и шеи / А.А. Тимофеев, MB. Ковалев, С.В. Витковская // Современная стоматология. - 2004. - № 3. - С. 83-87.
2.Ткаченко П.И. Местные защитные реакции полости рта при воспалительных заболеваниях челюстно-лицевой области / П.И. Ткаченко, A.M. Гоголь // Bi-сник УкраУнськоТ медичноУ стоматолопчноТ академн. - 2006. - Т. 2, № 2. - С. 20- 24.
3. Ткаченко П1 Особиста точка зору на етюлопю та патогенез гострих запальних процеав щелепно -лицевoV д|лянки у дп"ей / ПЛ. Ткаченко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2006. - № 5. - С. 38-43.
4. Caso A. Prevention of alveolar ostitis witch chlorhex-idine: a meto - analytic revive / A. Caso, L.K. Hung, O. Ross Beirne // Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathoi. Oral Radiol. Endod. - 2005. - Vol. 99, № 2. - P. 155-159,
5. Сторожева M,B. Характер микрофлоры при острых гнойно-воспалительных процессах полости рта / М.В. Сторожева, Г.П. Рузин, В.П. Зиньковская // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2007. - № 3. - С. 47-50.
6. Microbiological examination of infected dental root cnais / B.P. Gomes, E.T. Picherio, C.R. Gade - Neto [et al.] // Oral. Mikrobiol. Immunol. - 2004, - Vol. 19, № 2. - P. 71-76.
7. Odontogenic infections. Complications. Systemic manifestations / Y. Jimenez, J.V. Bagan, J. Murillo [et a!,]
// Med. Oral. Pathol. Oral. Cir. Bucal. - 2004. - Vol. 9, № 1.-P. 139-143.
8. Prevalence of microorganisms in root canals of human deciduous teeth with necrotic pulp and chronic periapical lesions / L.C. Pazelli, A.C. Freitas, I. Ito [et al.] // Pesqui. Odontol. Bras. - 2003. - Vol. 17, № 4. ~ P. 367-371.
9. Львова Л.В. Микрофлора полости рта: актуальные клинические случаи / Л.В. Львова // Стоматолог. -2002. - № 1. - С. 8-10.
10. Чеснокова A.A. Микробиологические аспекты этиологии гнойно - воспалительных заболеваний челюстно - лицевой области / A.A. Чеснокова, A.C. Бари л о // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 107-110.
11. Шаргородский А.Г. Клиника, диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний лица и шеи / А.Г. Шаргородский. - М.: ГЭОТАР - МЕД, 2002. - 528 с.
12. Акатов А.К. Стафилококки / А.К. Акатов, B.C. Зуева. - М.: Медицина, 1983. - 255 с.
13. Фельдман Ю.М. Количественное определение бактерий в клинических материалах / Ю.М. Фельдман, Макалева, A.B. Шапиро // Лабораторное дело. -1984. - №10. - С. 616 - 618.
14. Наващин С.М. Радиальная антибиотикотерапия: справочник. - 4-е изд., перераб. и доп. / С.М. Наващин, ИЛ. Фомина. - М.: Медицина, 1982, - 496 с.
15. Чернущенко Е.Ф. Иммунология и иммунопатология заболеваний легких / Е.Ф. Чернущенко, Л.С. Ко-госова. - К.: Здоров'я, 1981. - 208 с.
Стаття надшшла
18.10.2010 р.
Резюме
Проведено клинико - микробиологическое обследование 147 детей с острым одонтогенным остеомиелитом тела нижней челюсти в возрасте от 3 до 16 лет. Установлено, что наиболее частым источником инфекции являются постоянные и временные моляры. При этом из гнойного экссудата выделяются золотистый и эпидермальный стафилококк, иногда в ассоциациях с гемолитическим стрептококком в количестве 10® - 109 из расчета на 1 мл гнойного экссудата. Они характеризуются высокой биологической активностью и полиантибактериальной резистентностью. Этой группе детей рекомендуется назначение антибиотиков широкого спектра действия при разных путях введения.
Ключевые слова: дети, остеомиелит, микроорганизмы.
Summary
The clinical and microbiological examination of 147 children's with acute odontogenic mandibular osteomyelitis in age from 3 to 15 years of old was conducted. The deciduous and permanent molars are most often origin of inflammation. The S. aureus and S. epidermidis (sometimes in association with Streptococcus of hemolytic group) was identified from purulent effluent in quantity of 108 - 10° on 1 ml. They have the high level of biological activity and antibacterial resistance. The prescription of broad spectrum antibiotic with different ways of their introduction is recommended for treatment these patients.
Key words: children, osteomyelitis, microorganisms.
©УКРА1НСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №<5 2010 57
