CC BY
14
REFERENCES
1. Makarevich AE. [To the problem of clinical phenotypes of chronic obstructive pulmonary disease]. Praktikuyuchiy líkar. 2016;3:57-67. Ukrainian.
2. Agusti A. What does endotyping mean for treatment in chronic obstructive pulmonary disease? Lancet. 2017;390(10098):980-7.
3. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) The Global Strategy for tre Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease (2018 report). [Internet]. Available from: http://www.goldcopd.org
4. Kang MJ, Choi JM, Kim BH, Lee CM, Cho WK, Choe G, Kim DH, Lee CG, Elias JA. IL-18 induces
emphysema and airway and vascular remodeling via IFN-Y, IL-17A, and IL-13. Am. J. Respir. Crit Care Med. 2012;185(11):1205-17.
5. Yin HL, Yin SQ, Lin QY, Xu Y, Xu HW, Liu T. Prevalence of comorbidities in chronic obstructive pulmonary disease patients. Medicine (Baltimore). 2017;96(19):e6836. doi: 10.1097/MD.0000000000006836
6. Russell DW, Wells JM, Blalock JE. Disease phenotyping in chronic obstructive pulmonary disease: the neutrophilic endotype. Curr. Opin. Pulm. Med. 2016;22(2):91-99.
Стаття надшшла до редакцп 27.06.2018
УДК616.895.8-071 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.3.147954
е.В. Опря КЛ1Н1КО-Д1АГНОСТИЧН1
ОЗНАКИ-МАРКЕРИ ШИЗОФРЕНП, ЩО ПОеДНАНА З ХРОН1ЧНОЮ СОМАТИЧНОЮ ПАТОЛОГ1еЮ
Одеський нацгональний медичний унгверситет вул. Воробйова, 9, Одеса, 65082, Украша Odesa National Medical University Vorobjov str., 9, Odesa, 65082, Ukraine e-mail: yoprya@yahoo.com
Ключовi слова: кл1н1ко-психопатолог1чн1 ознаки, дгагностичний коефщгент, шизофретя, серцево-судинш захворювання, цукровий дгабет 2-го типу, ожиргння
Ключевые слова: клинико-психопатологические признаки, диагностический коэффициент, шизофрения, сердечно-сосудистые заболевания, сахарный диабет 2-го типа, ожирение
Key words: clinical-psychopathological signs, diagnostic ratio, schizophrenia, cardiovascular diseases, diabetes mellitus type II, obesity
Реферат. Клинико-диагностические признаки-маркеры шизофрении, сочетанной с хронической соматической патологией. Опря Е.В. С целью определения клинико-психопатологических признаков шизофрении, сочетанной с соматическими расстройствами, обследовано 186 больных шизофренией (50 больных шизофренией с сердечно-сосудистыми заболеваниями; 42 больных шизофренией с сахарным диабетом 2-го типа; 44 больных шизофренией с ожирением и 50 больных шизофренией без хронических соматических заболеваний). В качестве инструментария исследования использованы клинико-психопатологический метод (анализ анамнеза, жалоб и состояния пациента), который дополнялся шкалой положительной и негативной симптоматики (PANSS). В ходе исследования проведен частотный анализ социодемографических данных, общих клинических характеристик эндогенного процесса, а также особенностей клинико-психопатоло-гических проявлений шизофрении у больных с указанными соматическими заболеваниями по процедуре последовательного статистического анализа. Выделены конкретные диагностические клинико-
психопатологические признаки-маркеры риска и антириска сочетания шизофрении с обозначенными вариантами соматических расстройств. В качестве наиболее информативных признаков риска сердечнососудистых расстройств установлены: продолжительность психотического расстройства более 15 лет; наличие депрессивной симптоматики умеренной и выше степени выраженности; тревожности выше умеренного уровня; ипохондрических идей в умеренной и выше степени; злоупотребление психоактивными веществами в анамнезе и эмоциональная отчужденность выше слабого уровня выраженности. Достоверную дифференциацию риска сахарного диабета 2 типа у больных шизофренией обеспечивают следующие признаки: отсутствие профессиональной занятости; наличие симптомов возбуждения умеренного и выше уровня; продолжительность психотического расстройства более 15 лет и нарушения внимания умеренной и выше степени выраженности. Наиболее информативными признаками риска ожирения при шизофрении выступают: отсутствие профессиональной занятости; социальная изоляция; наличие пассивно-апатичной социальной отгороженности умеренной и выше степени выраженности.
Abstract. Clinical-diagnostic signs of schizophrenia, comorbid with chronic somatic pathology. Oprya Y.V. In
order to determine the clinical and psychopathological signs of schizophrenia, combined with somatic disorders, 186 schizophrenic patients (50 schizophrenic patients with cardiovascular diseases; 42 schizophrenic patients with diabetes type 2, 44 schizophrenic patients with obesity and 50 schizophrenic patients without chronic somatic diseases) were examined. As a research tool the clinico-psychopathological method (analysis of medical history, complaints and condition of the patient) was used, which was supplemented by the scale ofpositive and negative symptoms (PANSS). In the course of the study, a frequency analysis of socio-demographic data, general clinical characteristics of the endogenous process, as well as features of clinical and psychopathological manifestations of schizophrenia in patients with these somatic diseases were performed in accordance with the procedure of consistent statistical analysis. Specific diagnostic clinical-psychopathological sign-risk markers and anti-risk combinations of schizophrenia with marked variants of somatic disorders have been identified: the duration ofpsychotic disorder more than 15 years; the presence of depressive symptoms of moderate and higher severity; anxiety higher than moderate; hypochondria ideas of moderate and higher degree; abuse of psychoactive substances in history and emotional alienation above the weak level of expressiveness were established: as the most informative signs of the risk of cardiovascular disorders. The reliable differentiation of the risk of diabetes mellitus type II in patients with schizophrenia is provided by the following features: lack of professional employment; presence of symptoms of moderate and higher levels of excitation; duration of psychotic disorder more than 15 years; and disturbance of attention to a moderate and higher degree of expressiveness. The most informative signs of the risk of obesity in schizophrenia are: lack ofprofessional employment; social isolation; the presence ofpassive-apathy social isolation of moderate and higher severity.
Шизофрешя е одним з найбшьш швалщи-зуючих психiчних розладiв, негативш наслщки яко1 виявляються не тшьки порушеннями в псиичнш сфер^ а й у великш кшькосп та частой штеркурентних шизофрени соматичних розладiв. Так, 58% пащенпв з шизофрешею мають як мшмум одне соматичне захворювання, а в 9% !х дiагностуеться чотири та бшьше [6]. Саме соматичш захворювання е причиною зниження тривалосп життя, яка у хворих на шизофрешю на 20% коротша порiвняно iз загальною попу-лящею населення [5]. Найпоширешшими варiан-тами соматично! патологи при шизофрени визнаш серцево-судинш захворювання, зокрема iшемiчна хвороба серця, кардюмюпати, пору-шення серцевого ритму, цукровий дiабет (особливо II типу) та ожиршня [2, 4-10]. Причини високо! розповсюдженост даних соматичних розлавдв при шизофрени вбачають у специфщ самого психотичного розладу та метаболiчних побiчних ефектах антипсихотично! терапи [2, 9]. Зазначаеться, що поеднане юнування шизофрени та соматичних розлавдв призводить до взаемно! трансформаци ктшчно! картини i значно ускладнюе терашю як соматично! патологи, так i
шизофрени [10]. При цьому питання специфши клшчного оформления шизофрени, що поеднана i3 соматичною патолопею, недостатньо висвгг-лено, особливого значення набувае необхщшсть визначення конкретних клшчних ознак-маркерiв шизофрени, що поеднана iз соматичною патолопею з метою шдвшцення якосп !х дiагности-ки, профшактики та лшування.
Мета - визначити ктшко-психопатолопчш ознаки шизофрени, що свщчать про и поеднання iз соматичними захворюваннями.
Обстежено 186 хворих на шизофрешю (F20), з яких основш групи дослщження склали 136 ошб (50 хворих на шизофрешю iз серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), 42 хворих на шизофрешю з цукровим дiабетом 2-го типу (ЦД-2) та 44 хворих на шизофрешю з ожиршням), контрольну групу представили 50 хворих на шизофрешю без хрошчних соматичних захворювань.
Загальними критерiями включення в до-слщження для вшх дослщжуваних груп були: наявшсть верифiкованого дiагнозу шизофренil (F20) вiдповiдно до критерив МКХ-10; три-валiсть захворювання на шизофрешю не менше 3-х роюв; вiк хворого до 60 роюв; здатнiсть
18/ Том XXIII/ 3
47
пащенпв брати участь у дослщженш, адекватно розум^и вимоги та шструкцп, що пред'яв-ляються вiдповiдно до завдань дослiдження; наявнiсть шформовано! згоди на участь у дослщженш. У дослiдження не включались особи з оргашчними захворюваннями ЦНС, з наявшстю виразних когнiтивних та психопа-тологiчних порушень, що ускладнюють засвоен-ня та виконання iнструкцiй, а також особи, стан яких вщповщав критерiям постшизофрешчно! депреси (F20.4).
В основш дослiджуванi групи (з наявшстю соматичних розладiв) залучались хворi на шизо-френiю з компенсованими варiантами соматичних захворювань. Наявнiсть соматичних захво-рювань встановлювалась за результатами висновюв спецiалiстiв соматичного профшю та пiдтверджувалась даними вiдповiдних амбула-торних або стацiонарних дослiджень. Тривалють соматичних захворювань повинна була складати не менше 3-х рокiв. У групу хворих на ССЗ не включались пащенти з постiнсультними та пост-iнфарктними станами, а також з наявшстю шших хронiчних соматичних захворювань, що комор-бiднi серцево-судиннш патологи. Групу хворих на ЦД-2 представляли особи без ознак ожиршня (1МТ <30) та без шших хрошчних соматичних захворювань, що коморбщш ЦД-2. Групу хворих з ожиршням склали хворi з iндексом маси тша 1МТ >30 (англ. bodymassindex(BMI)). Наявнiсть коморбiдних ожирiнню соматичних захворювань, що були сформоваш на фош ожирiння, для хворих ще! групи не була критерiем виключення.
В якостi методiв були використаш: клшшо-психопатологiчний метод, що включав аналiз анамнезу, скарг та стану пащента i доповнювався клiнiчною рейтинговою шкалою позитивно! та негативно! симптоматики (Positive and Negative Syndrome Scale - PANSS) [3]. При статистичнш обробщ даних проведено частотний аналiз за групами порiвняння з використанням процедури послiдовного статистичного аналiзу (процедура Вальда в модифiкацi! Гублера) [1].
У ходi дослiдження проаналiзованi основш соцiодемографiчнi характеристики хворих, етю-лопчш фактори (спадкова обтяженiсть психiч-ною патолопею, наявнiсть перинатально! патологи, черепно-мозкових травм, зловживань пси-хоактивними речовинами), загальш клiнiчнi особливостi ендогенного процесу (вiк маш-фестаци, тривалють, форма та тип течи), а також особливосп клшшо-психопатолопчних проявiв шизофренп у хворих видiлених груп.
Проведено частотний аналiз дослiджуваних характеристик для кожно! з основних груп
порiвняно з контрольною за процедурою посл> довного статистичного аналiзу. Отриманi резуль-тати вщображеш в таблицях 1, 2 та 3, де наведеш лише статистично значущi ознаки, частоти представленосп яких у групах порiвняння досто-вiрно вiдрiзнялись (р<0,05). У зазначених таблицях данi розташованi в порядку зменшення !х iнформативностi.
Зпдно з отриманими даними, в ушх дослщжу-ваних групах нi одна з видшених ознак не досягае критичного рiвня (ДК>13), тому досто-вiрнiсть диференцiацi! можлива лише за сукуп-нiстю видiлених ознак, що шдсумовуються в порядку зменшення !х мiри iнформативностi. Знак (+ або -) ДК залежить вщ сшввщношення осiб, що е носiями вщповщних ознак у групах порiвняння, та вщ порядку розташування груп при порiвняннi. У представленiй роботi негативш значення ДК свiдчать про те, що ця ознака властива хворим на шизофренiю з поеднаною соматичною хворобою, а позитивнi показники ДК, навпаки, - про !! нехарактернють, тому визначенi характеристики можна розглядати в першому випадку в якосп маркерiв ризику соматично! патолог^, а в другому - антиризику формування соматичних захворювань у хворих на шизофрешю.
Так, достовiрну диференцiацiю наявносп ССЗ у хворих на шизофрешю забезпечуе щонай-менше сукупнiсть перших шести ознак, що е найбшьш шформативними (табл. 1): тривалiсть психотичного розладу понад 15 рокiв (ДК= -2,55; М1=0,31); наявнiсть депресивно! симптоматики (G6>4) помiрного та вище ступеня вираженостi (ДК= -2,39; М1=0,26); тривожносп (G2>5) вищо! за помiрний рiвень (ДК= -2,60; М1=0,23); iпо-хондричних щей (G1>4) помiрного та вище ступеня (ДК= -1,7; М1=0,19); зловживання в анамнезi психоактивними речовинами (ДК= -2,5; М1=0,17); емоцiйна вiдчуженiсть (N2>3) вища за слабкий рiвень вираженосп (ДК= -2,08; М1=0,17). Представленiсть шших ознак може значно збшьшити рiвень диференцiацi! наяв-ностi ССЗ до р<0,01.
Маркери антиризику (вiдсутностi) ССЗ у хворих на шизофрешю виявилися бшьш шформативними. Нашнформатившшим фактором антиризику ССЗ виявився вшовий фактор (вш до 30 роюв) (ДК=5,23; М1=0,37). Загалом, достовiрний рiвень диференцiацi! вiдсутностi ССЗ може бути досягнуто вже при сукупнiй наявносп лише перших чотирьох ознак: вш хворого до 30 рокiв (ДК=5,23; М1=0,37); вiдсутнiсть або мiнiмальна виражешсть ознак депресивно! симптоматики (G6<2; ДК=3,98; М1=0,37); кiлькiсть госпiталi-зацiй не бшьше однiе! на рiк (ДК=2,52; М1=0,28);
вщсутшсть або мшмальна вираженiсть ознак шсть iнших ознак також може збшьшити рiвень тривожностi (G6<2) (ДК=3,31; М1=0,26). Наяв- диференщаци антиризику ССЗ до р<0,01.
Таблиця 1
Кл1н1ко-психопатолог1чн1 ознаки-маркери шизофрени, що поеднана з ССЗ
Ознаки-маркери Градац1я ознаки р1 ДК2 М13
Маркери ризику (наявностТ) ССЗ
Тривал1сть психотичного розладу понад 15 рокш + 0,0086 -2,55 0,31
Депресивна симптоматика (G6) пом1рного та вище ступеня вираженосп >44 0,0136 -2,39 0,26
Тривожн1сть (G2) вище пом1риого ступеня вираженост1 >54 0,0265 -2,60 0,23
1похондричт вде! (G1) пом1рного та вище ступеня вираженосп >44 0,0140 -1,70 0,19
Зловживання ПАР в анамнез! + 0,05 -2,5 0,17
Емоцшна в1дчужен1сть (N2) вища за слабкий р1вень вираженост1 >34 0,0411 -2,08 0,17
Дв1 та б1льше госп1тал1зацй за р1к + 0,0132 -1,58 0,17
Ввдсуттсть професшно1° зайнятост1 + 0,0421 -1,96 0,16
Безперервний тип переб1гу + 0,0441 -1,67 0,13
Галюцинаторна поведшка (Р3) вища за пом1рний р1вень вираженост1 >44 0,0411 -1,06 0,08
В1к старше 30 рок1в + 0,0283 -0,70 0,05
Загальний ршень диференщаци та iиформативностi (за сукупшстю ознак - ХДК i ХМ1) <0,01 20,79 1,92
Маркери антиризику (вiдсутиостi) ССЗ
Вiк до 30 рокш + 0,0283 5,23 0,37
Ввдсуттсть або мштальна виражен1сть ознак депресивно! симптоматики (G6) <24 0,0175 3,98 0,36
Не б1льше одн1еí гостталзацй за р1к + 0,0132 2,52 0,28
Ввдсуттсть або мштальна виражетсть ознак тривожност1 (G6) <24 0,0307 3,31 0,26
Тривал1сть психотичного розладу менше 15 рок1в + 0,0052 2,02 0,26
Наявн1сть соц1альних зв'язк1в з членами власно! родини (чоловш/дружина, д1ти, онуки) + 0,0086 1,82 0,22
Наявн1сть соц1альних зв'язкш з друзями та знайомими + 0,0447 1,53 0,12
1нш1, шж безперервний, типи переб1гу шизофрени + 0,0441 1,21 0,10
Загальний ршень диференщаци та шформативност1 (за сукупшстю ознак - ХДК 1 ХМ1) <0,01 21,62 1,97
Прим1тки: 1 - вiрогiдиiсть вщмшиостей, 2 - дiагиостичиий коефiцiеит, 3 - ]шра iиформативиостi, 4 - бали за шкалою PANS S
Можливють диференщаци наявностi (ризику) ЦД-2 у хворих на шизофренiю виявилась бшьш високою (!ДК= -24,89; ¿М1=2,65; р<0,01) порiв-няно з диференщащею вiдсутностi (антиризику) СД-2 (£ДК= -16,51; £М1=1,67; р<0,05). Так, достовiрна диференцiацiя (на рiвнi р<0,05) наяв-ност (ризику) ЦД-2 у хворих на шизофрешю можлива вже при наявнш сукупност перших
чотирьох ознак, що представлен в таблицi 2: вщсутшсть професшно! зайнятостi (ДК= -3,28; М1=0,52); наявнiсть симптомiв збудження (Р4>4) помiрного та вище рiвня (ДК=-3,13; М1=0,36); тривалiсть психотичного розладу понад 15 роюв (ДК= -2,61; М1=0,32) та порушення уваги (G11> 4) помiрного та вище ступеня вираженостi (ДК= -3,77; М1=0,31). Наявнiсть додаткових
18/ Том XXIII/ 3
49
ознак-MapKepÍB ризику ЦД-2, представлених у таблиц 2, може збшьшити достовiрнiсть píbhh диференщаци до р<0,01. Для диференщаци ж вiдсутностi (антиризику) ЦД-2 у хворих на шизофрешю необхщна сукупнють щонайменше перших шести ознак: професшна зайнятiсть (ДК=2,39; М1=0,33); вiдсутнiсть або мiнiмальна
вираженiсть ознак депресивно! симптоматики (G6<2) (ДК=4,01; М1=0,29); тривалiсть психо-тичного розладу до 15 роюв (ДК=2,13; М1=0,29); кшьюсть госпiталiзацiй не бiльше однie! на рш (ДК=2,43; М1=0,26); iншi, шж безперервний, типи перебiгу шизофренп (ДК=1,64; М1=0,17).
Таблиця 2
Кл1н1ко-психопатолог1чн1 ознаки-маркери шизофреш!, що поеднана з ЦД-2
Ознаки-маркери Градащя ознаки р1 ДК2 М13
Маркери ризику (наявносп) ЦД-2
Ввдсуттстъ професшно! зайнятосп + 0,0017 -3,28 0,52
Збудження (Р4) пом1рного та вище р1вня >44 0,0112 -3,13 0,36
Тривал1стъ психотичного розладу понад 15 рокш + 0,0098 -2,61 0,32
Порушення уваги (G11) пом1рного та вище ступеня вираженосп >44 0,0299 -3,77 0,31
1мпулъсивн1стъ (G14) слабкого та пом1рного ступеня вираженосп >34 0,0479 -2,87 0,21
Безперервний тип перебну + 0,0233 -2,07 0,21
Галюцинаторна повед1нка (Р3) вища за пом1рний р1венъ вираженосп >44 0,0191 -1,90 0,21
1похондричн1 вде1 (G1) пом1рного та вище ступеня вираженосп >44 0,0372 -1,94 0,17
Депресивна симптоматика (G6) пом1рного та вище ступеня вираженосп >44 0,0317 -1,77 0,17
Дв1 та б1лъше госп1тал1зац1й на рш + 0,0196 -1,55 0,17
Загалъний р1венъ диференщаци та шформативносп (за сукупшстю ознак - ХДК i £М1) <0,01 -24,89 2,65
Маркери антиризику (ввдсутносп) ЦД-2
Професшна зайняпстъ (повний або неповний робочий день) + 0,0048 2,39 0,33
В1дсутн1стъ або м1н1малъна виражетстъ ознак депресивно!' симптоматики (G6) <24 0,0431 4,01 0,29
Тривалкть психотичного розладу до 15 рокш + 0,0056 2,13 0,29
Не бшьше одте! госп1тал1зацй на рш + 0,0196 2,43 0,26
1иш1, н1ж безперервний, типи перебну шизофренй' + 0,0233 1,64 0,17
Наявн1стъ соц1алъних зв'язкш з друзями та знайомими + 0,0366 1,80 0,16
Наявтстъ соц1алъних зв'язк1в з членами власно! родини (чолов1к/дружина, д1ти, онуки) + 0,0389 1,26 0,11
Ввдсуттстъ або мМмальна виражен1стъ ознак шпулъсивно! поведiики (G14) <24 0,0479 0,85 0,06
Загалъний ршенъ диференщаци та iиформативностi (за сукупшстю ознак - ХДК i £М1) <0,05 16,51 1,67
Прим1тки: 1 - в1рог1дн1сть вщмшностей, 2 - д1агностичний коефщент, 3 - м1ра шформативност^ 4 - бали за шкалою PANSS.
Клiнiко-психопатологiчнi ознаки-маркери ши- нання ожирiння з шизофрешею, виявилися
зофренп, що поеднана з ожиршням, як у випадку високодостовiрними. За сукупнютю ознак в обох
дiагностики наявностi (ризику), так i у випадку випадках можлива достовiрна диференщащя на
пiдтвердження вiдсутностi (антиризику) поед- рiвнi р<0,001. Однак рiвень iнформативностi
ознак вщсутносп (антиризику) ожиршня вия-вився вищим (£М1=3,96), нiж piBeHb шформа-тивностi ознак наявностi (ризику) (^М1=2,8). Для досягнення достовiрноï диференцiацiï як наявност^ так i вiдсутностi поеднання шизо-френiï з ожирiнням на рiвнi р<0,05 достатньо сукупностi трьох перших ознак з таблиц 3. Так, в якосп найiнформативнiших ознак-маркерiв наявностi (ризику) ожирiння при шизофрени виступають: вiдсутнiсть професiйноï зайнятостi (ДК= -3,07; М1=0,44); соцiальна iзоляцiя (ДК= -6,00; М1=0,36) та наявнiсть пасивно-апа-
тичноï соцiальноï вiдгородженостi (N4>4) по-мiрного та вище ступеня вираженосп. Нашн-формативнiшими ознаками вiдсутностi (антиризику) ожиршня при шизофрени е: перебування у шлюбi (офщшному або цившьному) (ДК=6,65; М1=1,09); наявнiсть сощальних зв'язкiв з дру-зями та знайомими (ДК=4,22; М1=0,71) та вщ-сутнiсть або мiнiмальна вираженiсть ознак депресивно1' симптоматики (G6<2) (ДК=3,06; М1=0,36). Наявнiсть додаткових ознак, представ-лених у таблицi 3, значно тдвищуе рiвень досто-вiрностi диференцiацiï.
Таблиця 3
Клшжо-психопатолопчш ознаки-маркери шизофрени, що поеднана з ожиршням
Ознаки-маркери Градащя ознаки р1 ДК2 М13
Маркери ризику (наявностТ) ожир1ння при шизофрени
В1дсутн1сть професшно!' зайнитосп + 0,0031 -3,07 0,44
Сощальна ¡золшии + 0,0441 -6,00 0,36
Пасивно-апатична сощальна ввдгороджетсть (N4) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0328 -4,53 0,33
Тривал^сть психозу понад 15 рок1в + 0,0094 -2,60 0,32
Активний в1дх1д в1д сощальних контакт1в (G16) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0257 -2,86 0,27
Зниженни комушкабельносп (N3) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0391 -2,99 0,24
Аутизац1я (G15) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0394 -2,77 0,22
Рухова загальмоватсть (G7) слабкого та вище ступени вираженосп >34 0,0394 -2,60 0,21
Емоцшна ввдчужетсть (N2) слабкого та вище ступени вираженосп >34 0,0394 -2,60 0,21
Депресивна симптоматика (G6) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0387 -2,32 0,20
Загальний ршень диференщаци та шформативносп (за сукупшстю ознак - ЕДК i EMI) <0,001 32,34 2,8
Маркери антиризику (ввдсутностГ) ожиршни при шизофрени
Перебуванни у шлюб1 (офщшному або цившьному) + 0,0002 6,65 1,09
Наивтсть сощальних зв'изкш з друзими та знайомими + 0,0006 4,22 0,71
Ввдсуттсть або мМмальна виражен1сть ознак депресивно'1 симптоматики (G6) <24 0,0109 3,06 0,36
Наивн1сть соц1альних зв'изюв з членами власно!' родини (чоловш/дружина, дати, онуки) + 0,0030 2,33 0,34
Неприродщсть зм1сту мисленни (G9) пом1рного та вище ступени вираженосп >44 0,0359 4,22 0,31
Професшна зайнипсть (повний або неповний робочий день) + 0,0087 2,08 0,26
Ввдсутшсть або мМмальна виражен1сть ознак аутизацй (G15) <24 0,0294 2,07 0,26
Манифестации шизофрени шсли 30 рок1в + 0,0381 3,04 0,24
Тривал^сть психозу до 15 рок1в + 0,0094 1,88 0,23
Ввдсуттсть або мштальна виражешсть ознак емоцшно!' ввдчуженосп (N2) <24 0,0394 0,99 0,08
Ввдсутшсть або мМмальна виражен1сть ознак рухово'1 загальмованосп (G7) <24 0,0394 0,99 0,08
Загальний ршень диференщаци та шформативносп (за сукупшстю ознак - ЕДК i EMI) <0,001 31,53 3,96
Примаки: 1 - вiрогiднiсть вщмшностей, 2 - дiагностичний коефщент, 3 - мiра iнформативностi, 4 - бали за шкалою PANSS.
18/ Том XXIII/ 3
51
Таким чином, отримаш даш свщчать, що клiнiко-психопатологiчнi ознаки шизофрени можуть представляти собою маркери ризику та антиризику формування (наявностi) певних
соматичних захворювань i повиннi врахову-ватись у профiлактичних цiлях у ходi терапiï хворих на шизофрешю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гублер Е.В. Математические методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В. Гублер. - Л. : Медицина, 1978. - 294 с.
2. Менделевич Б.Д. К вопросу о распространенности соматической патологии среди пациентов, страдающих психическими расстройствами / Б.Д. Менделевич, А.М. Куклина // Казанский медицинский журнал. - 2012. - Т. 93, № 3. - С. 532-534.
3. Мосолов С.Н. Шкалы психометрической оценки симптоматики шизофрении и концепция позитивных и негативных расстройств / С.Н. Мосолов. -Москва. - 2001. - 238 с.
4. Ревенок О.А. Особенности сопутствующей соматической патологии у больных параноидной шизофренией / О.А. Ревенок, Я.Ю. Марункевич // Арх1в псих1атрп. - 2014. - Т. 79, № 4. - С. 75-79.
5. Семке А.В. Соматические расстройства при шизофрении / А.В. Семке, Ю.Л. Мальцева. - Томск, 2009. - 180 с.
6. TropKHHa T.A. ConyTCTByromne coMaTHHecKne 3a6o^eBaHHa y 6o^bHbix mroo^peHnen / T.A. TropKHHa // CH6HPCKHH BecTHHK ncnxuaTpuH H HapKonornH. -2010. - T. 62, № 5. - C. 47-49.
7. XapnyK E.B. KorHiTHBHi nopymeHHa npn mroo-$pemi Ta rinepTOHinmH xBopo6i: KopoTKHH oraag / E.B. XapnyK // ApxiB ncnxiaTpii. - 2012. - T. 18, № 3. -C. 17-18.
8. Meetoo D. Dangerous liaisons: The relationship between schizophrenia and diabetes / D. Meetoo // J. Diabetes Nursing. - 2013. - N 17. - P. 104-111.
9. Physical Health and Schizophrenia / David J. Castle, Peter F. Buckley, Fiona P. Gaughran // Oxford University Press. - 2017. - P. 136.
10. Tandon R. Medical comorbidities of schizophrenia / R. Tandon // Digest of Psychiatry. - 2013. - Vol. 42, N 3. - P. 51-55.
REFERENCES
1. Gubler EV [Mathematical methods of analysis and recognition of pathological processes]. Medicina. 1978;294. Russian.
2. Mendelevich BD, Kuklina AM. [On the issue of the prevalence of somatic pathology among patients suffering from mental disorders]. Kazanskij medicinskij zhurnal. 2012;3:532-4. Russian.
3. Mosolov SN. [Scales of psychometric assessment of schizophrenia symptoms and the concept of positive and negative disorders]. Moskva. 2001;238. Russian.
4. Revenok OA, Marunkevich YY [Features of concomitant somatic pathology in patients with paranoid schizophrenia]. Arxiv psihiatrii. 2014;4:75-79. Russian.
5. Semke AV, MaTceva YL. [Somatic disorders in schizophrenia]. Sibirskii vestnik psihiatrii i narkologii. 2009;3:42-44. Russian.
6. Tyurkina TA. [Concomitant somatic diseases in patients with schizophrenia]. Sibirskii vestnik psihiatrii I narkologii. 2010;5:47-49. Russian.
7. Xarchuk EV. [Cognitive impairments in schizophrenia and hypertension: a brief overview]. Arxiv psihiatrii. 2012;3(18):17-18. Ukrainian.
8. Meetoo D. Dangerous liaisons: The relationship between schizophrenia and diabetes. Journal of Diabetes Nursing. 2013;17:111-14.
9. Castle DJ, Buckley PF, Gaughran FP. Physical Health and Schizophrenia. Oxford University Press. 2017;136.
10. Tandon R. Medical comorbidities of schizophrenia. Digest of Psychiatry. 2013;3(42):55-51.
Стаття надшшла до редакцп 31.05.2018
♦
