CC BY
20
УДК 616.895.8-071-06:159.923.31 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133952
е.В. Опря ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО
ОФОРМЛЕННЯ ШИЗОФРЕНП З КОМОРБ1ДНИМИ СОМАТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
Одеський нацгональний медичний унгверситет вул. Воробйова, 9, Одеса, 65082, Украна Odesa National Medical University Vorobjova str., 9, Odesa, 65082, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: шизофренгя, серцево-судинш захворювання, цукровий дгабет 2-го типу, ожиртня, клнко-психопатологгчнг характеристики
Ключевые слова: шизофрения, сердечно-сосудистые заболевания, сахарный диабет 2-го типа, ожирение, клинико-психопатологические характеристики
Key words: schizophrenia, cardiovascular diseases, diabetes mellitus of type II, obesity, clinical-psychopathological characteristics
Реферат. Особенности клинического оформления шизофрении с коморбидными соматическими расстройствами. Опря Е.В. С целью определения особенностей клинического оформления шизофрении, соче-танной с соматическими заболеваниями, обследовано 186 больных шизофренией (50 больных шизофренией с сердечно-сосудистыми заболеваниями; 42 больных шизофренией с сахарным диабетом 2-го типа; 44 больных шизофренией с ожирением и 50 больных шизофренией без хронических соматических заболеваний). Исследованы социально-демографические, клинико-динамические и клинико-психопатологические особенности шизофрении (по данным шкалы PANSS), сочетанной с соматическими заболеваниями, в сравнительном аспекте с больными шизофренией без соматической патологии. Установлено, что сочетанная с шизофренией соматическая патология усугубляет психопатологическую симптоматику, видоизменяет клинические проявления шизофрении и связана со снижением уровня социальной реализации больных, увеличением количества госпитализаций и значительной длительностью психотического процесса. Среди клинических особенностей шизофрении с соматическими расстройствами установлены: при сердечно-сосудистых заболеваниях - наличие галлюцинаторного поведения, ипохондрических идей и тревожно-депрессивной симптоматики; при сахарном диабете-2 - галлюцинаторная активность в сочетании с возбуждением, импульсивностью, ипохондрическими идеями, депрессивной симптоматикой и нарушениями внимания; при ожирении - преобладание негативной симптоматики над позитивной, выраженная социальная отгороженность, обеднение социальных контактов и наличие депрессивных переживаний.
Abstract. Peculiarities of clinical development of schizophrenia with comorbid somatic disorders. Oprya Ye.V. In
order to identify the clinical features of schizophrenia associated with somatic diseases, 186 patients with schizophrenia (50 patients with schizophrenia with cardiovascular diseases, 42 patients with schizophrenia with type 2 diabetes, 44 patients with schizophrenia with obesity and 50 patients with schizophrenia without chronic somatic diseases) were surveyed. Socio-demographic, clinical-dynamic and clinical-psychopathological features of schizophrenia (according to PANSS scale), connected with somatic diseases in a comparative aspect with patients with schizophrenia without somatic pathology were studied. It was found that somatic pathology combined with schizophrenia aggravates psychopathological symptoms, modifies clinical manifestations of schizophrenia and is associated with decrease in the level of social realization of patients, increase in the number of hospitalizations and a significant course of psychotic process. Among clinical features of schizophrenia with somatic disorders there was defined: in cardiovascular diseases - the presence of hallucinatory behavior, hypochondrial ideas and anxiety-depressive symptoms; in type 2 diabetes - hallucinatory activity in combination with excitement, impulsivity, hypochondrial ideas, depressive symptoms, and attention deficit, in obesity - the prevalence of negative symptoms over positive, expressed social rejection, depletion of social contacts and the presence of depressive experiences.
Останшм часом проблема поеднання шизо-френп i3 соматичними захворюваннями набувае все бшьшо! актуальносп, i передуем за рахунок розповсюдження сучасних антипсихотичних препарапв, метаболiчнi побiчнi ефекти яких пов'язують 3i збшьшенням частоти серцево-
судинних захворювань, цукрового дiабету та ожиршня [2,4-10]. Саме i3 соматичними роз-ладами асощюють зниження тривалост життя хворих на шизофрешю, яка в середньому коротша на 10-15 роюв порiвняно i3 загальною популящею населення [7]. При цьому питання
взаемоюнування та взаемовпливу соматично! патологи та шизофрени на сьогоднi все ще недостатньо визначенi й потребують прицшьно! уваги, зокрема у визначеннi особливостей пере-6iry, клiнiчного оформлення та прогнозу мшсто-вих варiантiв шизофрени i3 соматичною патологiею.
Мета - дослщити особливостi клiнiчного оформлення шизофрени, що поеднана iз сома-тичними захворюваннями.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Методи дослщження: клшшо-психопатоло-гiчний метод (оцiнка соцiально-демографiчних та анамнестичних даних, особливостей переб^у, форми та клiнiко-психопатологiчних проявiв шизофрени) з використанням ктшчно! рейтин-гово! шкали позитивно! та негативно! симптоматики (Positive and Negative Syndrome Scale -PANSS) та клшко-статистичний метод, що включав використання методiв описово! та порiвняльно!' статистики (за методом Фшера та t-критерiем Стьюдента) [1, 3].
У дослiдження залучено 186 хворих на шизофрешю (F20), з яких основнi групи дослщження склали 136 осiб (50 хворих на шизофрешю iз серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), 42 хворих на шизофрешю з цукровим дiабетом 2-го типу (ЦД-2) та 44 хворих на шизофрешю з ожиршням), контрольну групу представили 50 хворих на шизофрешю без хрошчних сома-тичних захворювань.
Загальними критерiями включення в дослщження для вшх дослщжуваних груп були: наявнiсть верифiкованого дiагнозy шизофренi! (F20) вiдповiдно до критерив МКХ-10; три-валiсть захворювання на шизофрешю не менше 3-х роив; вш хворого до 60 роив; здатнють па-цiентiв брати участь у дослщженш, адекватно розyмiти вимоги та iнстрyкцi!, що пред'являються вщповщно до завдань дослiдження; наявнiсть шформовано! згоди на участь у дослщженш.
В основнi дослiджyванi групи (з наявшстю соматичних розладiв) залучались хворi на шизофренiю з компенсованими варiантами соматичних захворювань, тривалiсть яких становила не менше 3-х роюв. У групу хворих на ССЗ не включались пащенти з постшсультними та постшфарктними станами, а також з наявшстю шших хронiчних соматичних захворювань, що ко-морбiднi iз серцево-судинною патологiею. Групу хворих на ЦД-2 представляли особи без ознак ожирiння (1МТ<30) та без iнших хронiчних соматичних захворювань, що коморбщш з ЦД-2. Групу хворих на ожиршня склали хворi з iндексом маси тша 1МТ > 30 (англ. Body mass
index (BMI)). Наявшсть коморбщних з ожирiн-ням соматичних захворювань, що були сформо-ванi на фош ожирiння, для хворих цiе! групи не було критерiем виключення.
Статистично! рiзницi в статевiй приналеж-носп мiж основними та контрольною групою не виявлялось. Ус дослiджyванi групи в переважнш бiльшостi були представлен особами вiком вiд 31 до 50 роюв. Однак у груш хворих на F 20 iз ССЗ кшьюсть осiб вiком вщ 21 до 31 року була значно меншою (6%), шж у контрольнш грyпi (20%). Подiбнi результати вщображають специ-фiкy серцево-судинно! патологи, що розви-ваеться з вшом. За рiвнем освiти серед обстеже-них хворих у всiх групах переважали особи iз середньою професшною або спецiальною осв> тою. При цьому встановлено, що в груш хворих на ожиршня було значно менше ошб з повною вищою освггою (13,64%) порiвняно з групою контролю (28%), при р<0,05.
Бшьшють хворих в основних групах дослщження були непрацюючими, у той час як переважна бшьшють ошб контрольно! групи мали ешзодичну зайнятють (працювали непов-ний робочий день або ешзодично). При цьому кшьюсть непрацюючих осiб в основних групах дослщження була значно бшьшою (F 20 iз ССЗ -44%; F 20 з цД-2 - 59,52% та F 20 з ожиршням -56,82%) порiвняно з хворими контрольно! групи (28%), при р<0,05; р<0,002 та р<0,003.
За шмейним статусом серед хворих основних груп було менше ошб, що перебували в шлюбних вщносинах, порiвняно з контрольною групою, особливо серед хворих на ожиршня, серед яких кшьюсть ошб, що перебували в шлюб^ була достовiрно меншою (9,1%), шж у контрольнiй грyпi (42%), при р<0,002.
Окрiм цього, у грyпi хворих з дiагнозом ожиршня бшьше половини осiб були самотшми, тобто нiколи не перебували в шлюбi (52,3%), що виявилось значно бшьшим, нiж у контрольнiй груш (34%), при р<0,05.
У цiломy аналiз соцiальних параметрiв (рiвня осв^и, зайнятостi та сiмейного статусу) проде-монстрував наявнiсть бiльш низького рiвня со-цiально! реалiзованостi хворих на F 20 iз соматичними захворюваннями порiвняно з хво-рими контрольно! групи, особливо низьким рiвнем сощально! реалiзацi! характеризувались хворi на F 20 з ожиршням.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При аналiзi клiнiко-динамiчних характеристик шизофрен^' в обстежених встановлено, що хворi основних груп характеризувались бшьш ранньою манiфестацiею психозу, особливо
18/ Том XXIII/ 2
139
xBopi на ожиршня, серед яких кшькють oci6 з машфестащею психозу пiсля 30 pokîb виявилась значно меншою (15,9%) ropiBMHO з контрольною групою (32,00%), при р<0,05. OKpiM того, психотичний розлад у хворих основних груп був бшьш тривалим. Так, серед хворих основних груп значно бшьше було ошб з тpивалiстю психозу понад 15 pокiв (при F20 iз ССЗ - 54%, при F20 з ЦД-2 - 54,77%, при F20 з ожиршням -54,55%) поpiвняно з хворими контрольно! групи (30%, при р<0,01), серед яких тривалють психо-тичного розладу в переважнш бшьшост стано-вила до 15 роюв. У хворих основних груп iз ССЗ та ЦД-2 також значно бшьшою виявилась кшьюсть госпiталiзацiй з приводу психiчного стану. Так, серед хворих на ССЗ та ЦД-2 було набагато менше ошб, що були госттатзоваш до стацiонаpу за останнш piк лише один раз (28% та 28,57%), поpiвняно з хворими контрольно! групи (50%), при р<0,01. У бiльшостi випадюв хвоpi основних груп госппашзувались два та бшьше pазiв на piк.
Переважна бшьшють обстежених хворих всiх дослiджуваних груп мали парано!дну форму шизофpенiï (F20.0). При цьому серед хворих на ожиршня значно часпше були представлен iншi форми шизофpенiï (38,6%) поpiвняно з контрольною групою (22%), при р<0,05.
За типом пеpебiгу шизофрешчного розладу серед хворих основних груп iз ССЗ та ЦД-2 достовipно частiше вiдзначався безперервний тип перебшу (50% та 54,76% вiдповiдно), шж у хворих контpольноï групи (34%), при р < 0,05. Ешзодичний тип пеpебiгу у хворих на ССЗ та ЦД-2 було представлено переважно ешзодичним pемiтуючим типом (20% та 19,05%), у хворих з ожиршням - ешзодичним типом зi стабшьним дефектом (29,55%), а у хворих контpольноï групи - ешзодичним рем^уючим (26%) та ешзодичним зi стабшьним дефектом (24%) типами.
У цшому за результатами аналiзу клшшо-динамiчних характеристик психотичного розладу шизофрешя з комоpбiдними хpонiчними захворюваннями характеризусться переважно ранньою манiфестацieю (до 30 роюв), значною тpивалiстю (понад 15 роюв), збiльшенням кшь-кост госпiталiзацiй протягом року (2 та бшьше) та превалюванням безперервного типу перебшу (при F 20 iз ССЗ та ЦД-2).
Виpаженiсть та особливостi психопатолопч-ноï симптоматики у хворих обстежених груп представлено в таблищ. Встановлено, що вира-женють галюцинаторно!' поведiнки у хворих на ССЗ та ЦД-2 виявилась значно вищою (4,17±0,19 та 4,1±0,16) поpiвняно з контрольною групою (3,42±0,18), при р<0,05. У стpуктуpi позитивноï
симптоматики хворих основноï групи з ССЗ на фош домiнуючих галюцинаторних пpоявiв також визначалась наявнiсть концептуальноï дезоргашза-ци мислення (3,42±0,16), психомоторного збуджен-ня (3,35±0,16), пpедставленiсть iдей марення (3,2±0,14), що не перевищували помipний piвень.
Структура позитивних симптомiв хворих основноï групи на ЦД-2, о^м виpаженоï галю-цинатоpноï поведiнки, також характеризувалась значно вищими показниками за шкалою збудження (3,8±0,14) поpiвняно з контрольною групою (3,14±0,16), при р<0,05, i також представ-ленiстю маревних щей (3,2±0,13) та концептуальною дезоргашзащею мислення (3,15±0,10), що також не перевищували помipний piвень.
Статистичних вщмшностей у позитивнiй симптоматицi хворих основноï групи з ожирш-ням поpiвняно з контрольною отримано не було.
Структура негативноï симптоматики хворих на ССЗ характеризувалась бшьш вираженою емоцшною вщчуженютю (3,23±0,17) поpiвняно з контрольною групою (2,56±0,12). Статистичних вщмшностей у вираженосп негативноï симптоматики хворих з ЦД-2 поpiвняно з контрольною групою не вщзначалось, однак спостершалась тенденцiя до збiльшення показниюв за шкалою пасивно-апатичноï соцiальноï вщгородженосп. У хворих на ожиpiння вираженють негативноï симптоматики була значно вищою (23,3±0,69), нiж у хворих контpольноï групи (21,3±0,48), при р<0,05, у стpуктуpi негативних симптомiв значно бiльш вираженими виявилися емоцiйна вщчуже-нють (3,24±0,17), збiднення контакту (3,54±0,12) та пасивно-апатична соцiальна вiдстоpоненiсть (3,46±0,14) поpiвняно з контрольною групою (2,56±0,12 2,9±0,14 та 2,75±0,12 вiдповiдно), при р<0,05. Окpiм того, негативна симтоматика у хворих ^eï групи значно бшьшою мipою пре-валювала над позитивною (композитний iндекс (P-N= -4,1±0,18)) поpiвняно з контрольною групою (P-N= -2,0±0,14), при р<0,01, що свщчить про зниження психоенергетичного тонусу та вираже-ний психоемоцiйний дефект у хворих на ожиршня.
Загальна психопатолопчна симптоматика (G) у хворих основних груп виявилась значно бшьш вираженою, особливо у хворих на ССЗ та ЦД-2 (41,1±0,81 та 41,00±0,59), нiж у хворих контроль-ноï групи (37,48±0,65), при р<0,05. Структура загальноï психопатологiчноï симптоматики хворих на ССЗ характеризувалась значно вищими по-казниками за шкалами шохондризаци (4,19±0,18), тpивожностi (3,74±0,16), депреси (3,52±0,16) та фi-зичноï напруги (3,34±0,14) поpiвняно з контрольною групою (3,4±0,14; 2,95±0,18; 2,56±0,14 та 2,4±0,14), при р<0,05.
Особливост1 психопатолопчноТ симптоматики у хворих обстежених груп _(за результатами шкали PANSS) (M±m)_
Основн1 групи
Симптом (виражен1сть симптоматики, бали) Контрольна група
ССЗ СД 2 Ожиршня
Шкала позитивно!' симптоматики (Р)
Р1 Маревт где! 3,2±0,14 3,2±0,13 3,7±0,17 3,58±0,19
Р2 Порушення мислення за формою (концептуальна дезоргатзащя) 3,42±0,16 3,15±0,10 2,93 ±0,15 3,3±0,13
Р3 Галюцинаторна поведшка 4,17±0,19* 4,1±0,16* 3,8±0,14 3,42±0,18
Р4 Збудження 3,35±0,16 3,8±0,14* 2,75±0,13 3,14±0,16
Р5 1де! велич 2,16±0,13 2,14±0,14 2,4±0,13 2,35±0,11
Р6 ШдозрШсть (персекуторн1 вде!) 2,42±0,14 2,16±0,12 1,92±0,16 2,18±0,14
Р7 Ворож1сть 1,45±0,12 1,3±0,18 1,7±0,11 1,3±0,12
Сума бал1в за шкалою позитивно! симптоматики (Р) 20,2±0,61 19,9±0,48 19,2±0,62 19,3±0,57
Шкала негативно! симптоматики (N)
N1 Сплощення афекту 2,19±0,14 2,34±0,16 2,46±0,14 2,68±0,12
N2 Емоцшна в1дчужен1сть 3,23±0,17* 2,75±0,14 3,24±0,17* 2,56±0,12
N3 Зубожшня (збаднення) контакту 3,15±0,16 3,2±0,16 3,54±0,12* 2,9±0,14
N4 Пасивно-апатична соц1альна ввдгороджетсть 2,91±0,16 3,34±0,11 3,46±0,14* 2,75±0,12
N5 Порушення абстрактного мислення 3,46±0,18 3,8±0,14 3,35±0,12 3,7±0,16
N6 Недостатшсть спонтанносп / плавносп мови 2,98±0,14 3,12±0,16 3,44±0,14 3,14±0,14
N7 Стереотипне мислення 3,72±0,17 3,85±0,18 3,76±0,16 3,55±0,16
Сума балш за шкалою негативно! симптоматики (^ 21,6±0,67 22,4±0,45 23,3±0,69* 21,3±0,48
Шкала загально! психопатолог1чно! симптоматики (G)
G1 1похондричн1 где! 4,19±0,18* 4,16±0,12* 2,82±0,14 3,4±0,14
G2 Тривожтсть 3,74±0,16* 3,1±0,12 2,76±0,16 2,95±0,18
G3 1де! винносп 1,82±0,12 1,40±0,14 1,32±0,12 1,76±0,14
G4 Ф1зична напруга 3,34±0,14* 2,84±0,16 2,1±0,16 2,4±0,14
G5 Манерн1сть та поза 1,65±0,12 1,30±0,14 1,40±0,14 1,8±0,16
G6 Депрес1я 3,52±0,16* 3,32±0,12* 3,65±0,16* 2,56±0,14
G7 Рухова загальмоватсть 1,65±0,12 2,1±0,14 2,56±0,14* 1,78±0,16
G8 В1дмова в1д сп1вроб1тництва (недоступтсть) 1,36±0,1 1,25±0,13 1,2±0,1 1,40±0,12
G9 Неприродн1сть зм1сту мислення 3,25±0,16 3,16±0,12 2,75±0,12* 3,56±0,18
G10 Дезоргёнтащя 1,48±0,12 1,56±0,09 1,40±0,09 1,64±0,14
G11 Порушення уваги 1,92±0,14 2,74±0,12* 2,2±0,14 1,96±0,12
G12 Недостатшсть суджень та критики 3,56±0,16 3,25±0,15 3,4±0,1 3,6±0,12
G13 Вольов1 порушення 1,73±0,14 2,4±0,12 2,25±0,12 1,86±0,14
G14 1мпульсивн1сть 1,92±0,12 2,8±0,12* 1,65±0,14 1,7±0,12
G 15 Аутизац1я 2,79±0,16 2,65±0,16 3,23±0,17* 2,34±0,12
G16 Активний ввдхвд в1д соц1альних контакт1в 3,17±0,14 2,96±0,14 3,57±0,18* 2,7±0,16
Сума балш за шкалою загально! психопатолопчно! симптоматики 41,1±0,81* 41,00±0,59* 38,26±0,82 37,48±0,65
Кластер анергй (N1+N2+G7+ G10) 8,55±0,31 8,75±0,3 9,66±0,28 8,66±0,33
Кластер депресй (G1+ G2+ G3+ G6) 13,27±0,43* 11,98±0,27 10,55±0,3 10,67±0,25
Кластер порушень мислення (Р2+ Р3+Р5+G9) 13,00±0,45 12,55±0,29 11,88±0,32 12,73±0,36
Кластер збудження (G4+ G5+ Р4) 8,34±0,29 7,94±0,3 6,25±0,31 7,34±0,24
Кластер параио!дио! поведшки (Р6+ Р7+G8) 5,23±0,22 4,71±0,16 4,82±0,2 4,88±0,19
Композитний 1ндекс (P-N) -1,4±0,13 -2,5±0,17 -4,1±0,18** -2,0±0,14
Загальна к1льк1сть бал1в (P+N+G) 82,9±2,23* 83,3±1,64* 80,76±1,79 77,9±1,78
Примiтки: - Умовш скорочення: ССЗ - серцево-судинш захворювання; СД 2 - цукровий дiабет 2 типу; - статистично значущi показники вiро-гiдностi позначено таким чином: * - р<0,05; ** р<0,01; - данi наведено у формат^ середня арифметична ± помилка середньо! арифметично! ( М±т )
18/ Том XXIII/ 2
141
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
У хворих на ЦД-2 серед загальних психопа-толопчних симптомiв значно бшьш вираженими виявилися iпохондpичнi iдеï (4,16±0,12), депpесiя (3,32±0,12), iмпульсивнiсть (2,8±0,12) та пору-шення уваги (2,74±0,12) поpiвняно з контрольною групою (3,4±0,14; 2,56±0,14; 1,7±0,12 та 1,96±0,12), при р<0,05.
У стpуктуpi загальноï психопатологiчноï симптоматики хворих на ожиpiння також спосте-piгалась наявнiсть бiльш виpаженоï депреси (3,65±0,16), а також значно вищi показники за шкалами вщходу вiд соцiальних контактiв (3,57±0,18), аутизаци (3,23±0,17) та pуховоï за-гальмованост (2,56±0,14) поpiвняно з контрольною групою, де виражешсть зазначеноï симптоматики становила 2,56±0,14; 2,7±0,16; 2,34±0,12 та 1,78±0,16 вiдповiдно, р<0,05. Показники ж неприродного змюту мислення у хворих на ожиршня виявилися, навпаки, менш вираженими (2,75±0,12) поpiвняно з контрольною групою (3,66±0,18), при р<0,05.
Аналiз психопатологiчноï симптоматики обстежених хворих за окремими кластерами вия-вив, що у хворих на ССЗ показники за кластером депреси виявилися значно вищими (13,27±0,43) поpiвняно з групою контролю (10,67±0,25).
Отpиманi результати свiдчать, що поеднання шизофрени iз соматичними захворюваннями по-в'язане зi зниженням соцiальноï pеалiзацiï хворих та проявляеться бшьш «злояюсними» ваpiан-
тами перебшу психотичного розладу, зокрема збiльшенням кшькосп госпiталiзацiй, бiльш ранньою манiфестацieю, значною тривалютю та бiльшою виpаженiстю психопатологiчноï симптоматики. Клiнiчна картина шизофрени iз ССЗ характеризуеться галюцинаторною поведшкою переважно сенестопатичного характеру, наяв-нiстю iпохондpичних iдей та тривожно-депре-сивноï симптоматики. Клiнiчне оформлення шизофрени при ïï поeднаннi з ЦД-2 визначаеться також галюцинаторною актившстю часто се-нестопатичноï спpямованостi в поеднанш зi збудженням, iмпульсивнiстю, iпохондpичними щеями, депресивною симптоматикою, аутиза-цieю та порушеннями уваги. У клiнiцi шизофрени, що поеднана з ожиршням, спостершаеть-ся значне переважання негативноï симптоматики над позитивною, що вщображаеться у виглядi зниження загального психоенергетичного тонусу, виявляеться соцiальною вщгороджешстю, збiдненням соцiальних контактiв та наявшстю депресивних переживань.
ЩДСУМОК
Отpиманi результати доводять, що поеднана з шизофрешею соматична патолопя поглиблюе психопатологiчну симптоматику, видозмiнюe клшчш прояви шизофрени, знижуе piвень со-цiальноï pеалiзацiï хворих та потребуе пpицiльноï уваги клiнiцистiв при розробщ стpатегiй лiкування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Козлов А.П. Медицинская статистика: учеб. пособие / А.П. Козлов, Н.Н. Попов. - Харьков: Издат. центр ХНУ, 2006. - 88 с.
2. Менделевич Б. Д. К вопросу о распространенности соматической патологии среди пациентов, страдающих психическими расстройствами / Б.Д. Менделевич, А.М. Куклина // Казан. мед. журнал. - 2012. - Т. 93, № 3. - С. 532-534.
3. Мосолов С.Н. Шкалы психометрической оценки симптоматики шизофрении и концепция позитивных и негативных расстройств / С.Н. Мосолов. -Москва: Новый цвет, 2001. - 238 с.
4. Ревенок О.А. Особенности сопутствующей соматической патологии у больных параноидной шизофренией / О.А. Ревенок, Я.Ю. Марункевич // Арх1в псих1атри. - 2014. - № 4 (79). - С. 75-79.
5. Семке A.B. Шизофрения, сочетанная с соматической патологией: клинические, адаптационные и реабилитационные аспекты / A.B. Семке, Ю.Л. Маль-
цева // Сибир. вестник психиатрии и наркологии. -2009. - № 3. - С. 42-44.
6. Тюркина Т. А. Сопутствующие соматические заболевания у больных шизофренией / Т. А. Тюркина // Сибир. вестник психиатрии и наркологии. - 2010. -№ 5 (62). - С. 47-49.
7. Increased Mortality in Schizophrenia Due to Cardiovascular Disease - A Non-Systematic Review of Epidemiology, Possible Causes, and Interventions / P.A. Ringen, J.A. Engh, A.B. Birkenaes [et al.] // Front Psychiatry. - 2014. - N 5. - P. 137.
8. Meetoo D. Dangerous liaisons: The relationship between schizophrenia and diabetes / D. Meetoo // J. Diabetes Nursing. - 2013. - N 17. - P. 104-111.
9. Physical Health and Schizophrenia / D.J. Castle, P.F. Buckley, F.P. Gaughran [et al.] // Oxford University Press, 2017. - 136 p.
10. Tandon R. Medical comorbidities of schizophrenia / R. Tandon // Digest Psychiatry.-2013.- Vol.42, N3.- P.51-55.
REFERENCES
1. Kozlov AP. [Medical statistics: textbook]. Khar- 2. Mendelevich BD, Kuklina AM. [To the question kov, XNU. 2006;88. Russian. of the prevalence of somatic pathology among patients
suffering from mental disorders]. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. 2012;3:532-4. Russian.
3. Mosolov SN. [Scales of psychometric assessment of the symptoms of schizophrenia and the concept of positive and negative disorders]. M, Novuy tsvet. 2001;238. Russian.
4. Revenok OA, Marunkevich YY. [Features of concomitant somatic pathology in patients with paranoid schizophrenia]. Arxiv psikhiatrii. 2014;4:75-79. Russian.
5. Semke AV, MaFceva YL. [Schizophrenia combined with somatic pathology: clinical, adaptive and rehabilitative aspects]. Sibirskiy vestnik psikhiatrii i narko-logii. 2009;3:42-44. Russian.
6. Tyurkina TA. [Associated somatic diseases in patients with schizophrenia]. Sibirskiy vestnik psikhiatrii i narkologii. 2010;5:47-49. Russian.
7. Ringen PA, Engh JA, Birkenaes AB, et al. Increased Mortality in Schizophrenia Due to Cardiovascular Disease - A Non-Systematic Review of Epidemiology, Possible Causes, and Interventions. Front Psychiatry. 2014;5:137.
8. Meetoo D. Dangerous liaisons: The relationship between schizophrenia and diabetes. Journal of Diabetes Nursing. 2013;17:104-11.
9. Castle DJ, Buckley PF, Gaughran FP. Physical Health and Schizophrenia. Oxford University Press. 2017;136.
10. Tandon R. Medical comorbidities of schizophrenia. Digest of Psychiatry. 2013;3(42):55-51.
Стаття надшшла до редакцп 30.01.2018
♦
UDC 616.379-008.64:616.71-007.234-008.9 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133953
Sain Sattar Safarova THE IMPACT OF METABOLIC CHANGES
IN TYPE 2 DIABETES ON BONE TURNOVER
Azerbaijan Medical University
Department of Internal Diseases III
S. Vurgun str., 167, Baku, AZ1022, Azerbaijan
Азербайджанський медичний утверситет
кафедра внутргшнгх хвороб III
вул. С. Вургуна, 167, Баку, AZ1022, Азербайджан
e-mail: [email protected]
Key words: diabetes mellitus, insulin, bone remodeling
Ключовi слова: цукровий дгабет, тсулт, ремоделювання юстки
Ключевые слова: сахарный диабет, инсулин, ремоделирование кости
Abstract. The impact of metabolic changes in type 2 diabetes on bone turnover. Safarova Sain Sattar. This article carried out analyzes which helps to identify risk factors associated with bone metabolism changes, and to determine indicators that are informative in terms ofpredicting the risk of low-traumatic fractures observed in patients with type 2 diabetes mellitus. This study revealed some correlation between serum insulin level, bone metabolism markers and bone mass density determined at the lumbar DXA in patients with type 2 diabetes mellitus. This suggests that the presence of type 2 diabetes in anamnesis aggravated violation of disturbances of bone remodeling, thus contributing to the development of osteoporosis. The purpose of this study was to identify complex relationships between the mineral, organic component of bone and the risk of fractures under the influence of metabolic changes associated with type 2 diabetes. This study suggests that obesity and hyperinsulinemia can not be bone-protective factors, this is confirmed by the growing body of evidence that points to the importance of measuring bone remodeling markers in combination with bone mineral density in assessing and predicting the risk of fractures. Clarification of the role of insulin in assessing bone health remains a matter of debate.
18/ Том XXIII/ 2
143
