CC BY
88
УДК 616-005.4-092+616.379-008.64:546.172.6-03:575.191
Л.М. Яковлева ПОЛ1МОРФ1ЗМ ГЕН1В ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1
NO-СИНТАЗИ,
АНГ1ОТЕНЗИНПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТУ ТА РЕЦЕПТОРА АНГ1ОТЕНЗИНУ 2 ТИПУ 1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ II ТИПУ
Харювська медична академiя пклядипломно'1 освти кафедра кардюлоги та функцюнальног дiагностики (зав. - д. мед. н., проф. В.Й. Целуйко) CcmmiecbKe шосе, 266-г, Харюв, 61176, Украна Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education department of cardiology and functional diagnostics Saltivske highway, 266-g, Kharkiv, 61176, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: цукровий дiабет, iшемiчна хвороба серця, полiморфiзм гетв Key words: diabetes mellitus, coronary artery disease, gene polymorphism
Реферат. Полиморфизм генов эндотелиальной no-синтазы, ангиотензинпревращающего фермента и рецепторов ангиотензина II типа 1 у больных ишемической болезнью сердца с сахарным диабетом II типа. Яковлева Л.М. Цель исследования: изучить особенности клинических проявлений ишемической болезни сердца (ИБС) у больных с сахарным диабетом (СД) II типа и возможные ассоциации мутации генов эндотелиальной NO-синтазы (еNOs), ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и рецептора ангиотензина II типа 1 (AT2R1) с развитием СДII типа у этих больных. Материалы и методы. Обследовано 318 больных ИБС (54 (17,0%) с СД II типа и 264 (83,0%) без диабета). Исследование полиморфизма Т-786С промотора гена еNOS, инсерционно-делеционного (I/D) полиморфизма гена АПФ и полиморфизма А1166С гена AT2R1 проводили методом полимеразной цепной реакции. Результаты. Установлено, что у больных ИБС с СД II типа достоверно чаще встречаются артериальная гипертензия (АГ), ожирение, отягощенная наследственность по раннему развитию сердечно-сосудистых заболеваний; манифестация ИБС происходит в более молодом возрасте, ишемия миокарда чаще носит безболевой характер. При наличии СДII типа атеросклеротическое поражение коронарных артерий носит диффузный и многососудистый характер, в атеросклеротический процесс чаще вовлекаются другие бассейны. Выявлена независимая связь СД II типа с АГ, ожирением и СС генотипом полиморфизма Т-786С гена еNOs. Доказано независимое отрицательное влияние D аллеля I/D полиморфизма гена АПФ и С аллеля полиморфизма А1166С гена AT2R1 на функцию почек у больных ИБС с СД II типа.
Abstract. Gene polymorphism of endothelial NO-synthase, angiotensin-converting enzyme and receptors of angiotensin II type 1 in patients with coronary artery disease and type II diabetes. Yakovleva L.M. Purpose: to study the clinical manifestations of coronary artery disease (CAD) in patients with diabetes mellitus (DM) II type and the possible association of mutations in the genes of endothelial NO-synthase (eNOS), angiotensin-converting enzyme (ACE) and receptor of angiotensin II type 1 (AT2R1) with the development of type II diabetes in these patients. Materials and methods. The study involved 318 patients with CAD, of whom 54 (17,0%) patients had type II DM and 264 (83,0%) patients -without diabetes. Study of allelic polymorphism of T-786S of eNOS gene promoter, insertion-deletion (I/D) polymorphism of ACE gene and polymorphism A1166S of AT2R1 gene was performed by polymerase chain reaction. Results. In patients with CAD and DM type II such risk factors as hypertension, obesity, family history with early onset of cardiovascular disease were significantly more common; CAD manifestation occurs at a younger age, myocardial ischemia more often has silent nature. In the presence of type II DM, coronary artery lesions were of diffuse and multivessel character, other vascular pools are often involved in the atherosclerotic process. An independent association of type II diabetes with hypertension, obesity, and CC genotype of eNOS gene T-786S polymorphism was identified in patients with CAD. Negative independent influence of ACE gene I/D polymorphism of D allele and AT2R1 gene A1166S polymorphism C allele on renal function in patients with CAD and type II DM was proved.
Цукровий дiабет (ЦД), за визначенням Все-CBÍTHboi оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), належить до нешфекцшних захворювань з еш-дeмiчною швидюстю росту поширеносп [1]. Це
зростання вщбуваеться, в основному, за рахунок ЦД II типу, переб^ якого асощюеться з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Так iшeмiчна хвороба серця (1ХС) у
13/ Том XVIII/ 4
45
хворих на ЦД II типу машфестуеться у 2-4 рази частше, шж в oci6 того ж вшу без дiабету. Наявнють ЦД II типу у хворих на 1ХС визначае бiльш тяжкий ктшчний nepe6ir i несприятливий прогноз захворювання, особливо при розвитку шфаркту мiокарда (IM). Результати Фремш-гемського дослщження cвiдчать про бiльш висою смертнiсть, частоту повторних IM та розвиток хрошчно! серцево! недостатностi (ХСН) у хворих на ЦД II типу, яю перенесли IM [14].
ЦД II типу та атеросклероз, який е морфоло-пчною основою IXC, вiдносять до мультифак-торних захворювань, у яких е спiльнi патогене-тичнi риси [1]. Так розвиток серцево-судинних ускладнень при наявносп ЦД II типу пов'язують зi складним характером взаемодп патогенетич-них процесiв, що специфiчнi тiльки для дiабету, з мехашзмами, якi е есенцiальними також для атеросклерозу.
В шщаци розвитку атеросклерозу, шсулшо-резистентностi (IP) та судинних ускладнень при ЦД II доведена роль порушень ендотелiально! функци, як вiдбуваються внаслiдок складно! взаемоди рiзноманiтних чинникiв довколиш-нього середовища, традицшних факторiв ризику (ФР) з численними генетичними чинниками. Саме тому в останш роки значна кiлькiсть дослщжень присвячена пошуку так званих «гешв-кандида^в», продукти експресп яких (фермент, рецептор, структурний або транс-портний бшок) можуть спричинювати зрушення рiвноваги мiж судинними вазодилататорами та вазоконстрикторами, тим самим, прямо або опо-середковано, впливати на розвиток та ктшчш
прояви захворювань, патогенез яких пов'язаний з ендотелiальними розладами [4, 7, 12].
Мета дослщження: вивчити особливостi кт-нiчних проявiв IXC у хворих з ЦД II типу та можливi асощаци мутаци генiв ендотелiально! NO-синтази ^NOs), ангiотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та рецептора ангютензину II типу 1 (AT2R1) з розвитком ЦД II типу у цих хворих.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 318 хворих на IXC, якi перебували на обстеженнi та лiкуваннi в Харювськш мiськiй клiнiчнiй лiкарнi № 8. До дослщження увiйшли лише т особи, у яких при проведенш селективно! коронаровентрикулографi! (СКВГ) були виявлеш гемодинамiчно значущi стенози коро-нарних артерiй (КА).
Критерiями виключення були IM давнiстю менше нiж три мiсяцi, нестабiльна стенокардiя менше нiж за мiсяць до початку спостереження або хрошчна серцева недостатнють (ХСН) бiльше нiж IIA стадi! за класифiкацiею В.Х. Ва-силенка та М.Д.Стражеска. До дослщження не включали ошб, вiк яких був меншим за 45 роюв, хворих з тяжкою супутньою патолопею (онко-логiчнi захворювання, хронiчна ниркова недостатнють II стади, тяжкий переб^ ЦД II типу та шш^. Клiнiко-анамнестична характеристика обс-тежених хворих наведена в таблиц 1.
Зпдно з поставленою метою обстежеш нами хворi були розподiленi на двi групи. I групу склали 54 (17,0%) хворих на IXC з ЦД II типу, 264 (83,0%) пащенти на IXC без дiабету увiйшли до II групи.
Таблиця 1
Клшжо-анамнестична характеристика обстежених хворих (n=318)
Показник
Значения
Середнш в1к, роки, M+m
АГ, n (%)
ЦД II типу, n (%)
1МТ, кг/м2, M+m
Ожиршня (1МТ >30/м2), n (%)
Абдом1нальне ожир1ння (об'см талй для чолов1к1в > 102 см), n (%) Пал1ння, n (%)
Г1перл1п1дем1я (ЗХС >5,2 ммоль/л, та/або ХСЛПНЩ >3 ммоль/л, та/або ТГ >1,7 ммоль/л), n (%) Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку ССЗ (для чолов1к1в в1к < 55 рокчв), n (%) IM в анамнез1, n (%) Повторний IM в анамнез^ n (%) ГПМК в анамнез^ n (%)
59,2±6,9 239 (75,2) 54 (17,0) 29,23±0,40 123 (38,7) 132 (41,5) 119 (37,4) 242 (76,1) 142 (44,6) 208 (65,4) 52 (16,4) 11 (3,5)
П р и м i т к и : АГ- артерiальна гшертетая, ЗХС- загальний холестерин, ХСЛПНЩ - холестерин лшопроте!дав низько! щiльностi, ТГ триглiцериди, ГПМК - гостре порушення мозкового кровообiгу.
Обстеження хворих, OKpiM загальноприйня-того, включало визначення швидкосп клубоч-ково! фшьтраци (ШКФ) за формулою MDRD, гомшково-плечового iндексу (ГП1) та допплер-ультразвукове дослщження судин нижнiх кш-щвок (СНК) та сонних артерiй (СА) з кшьюсною оцiнкою товщини комплексу iнтима-медiа (ТК1М) [10]. Всiм хворим проводили наванта-жувальний тест (НТ) за модифшованим протоколом Bruce. СКВГ виконували методом селективно! катетеризацп КА за загальноприйнятою методикою [3]. Ощнювали кiлькiсть КА зi стенозом >50%, локалiзацiю стенозiв у проксимальному або дистальному сегментах КА за класи-фiкацieю АНА [5], наявнють дистального типу ураження КА визначали за шкалою АСС/АНА [16].
Дослiдження алельного полiморфiзму Т-786С промотора гена еК08, iнсерцiйно-делецiйного (I/D) полiморфiзму гена АПФ та полiморфiзму А1166С гена АT2R1 проводили методом пол> меразно! ланцюгово! реакщ! (ПЛР) з електрофо-ретичною схемою детекщ! результату з вико-ристанням наборiв реактивiв "SNP-ЭКСПРЕСС" виробництва ООО НПФ "Литех" (РФ). Вид> лення ДНК з букального епiтелiю виконували за допомогою реагенту «ДНК-экспресс» виробництва ООО НПФ "Литех" (РФ) за шструкщею. Правильнють розподiлу частот генотипiв визна-чалася вiдповiднiстю рiвноваги Хардi-Вайнберга (pj2 +2 pipj + pj2 = 1). Вщповщно до Хельсiнсько! деклараци, всi пацieнти були проiнформованi про проведення клiнiчного дослiдження i дали згоду на визначення полiморфiзму дослщжу-ваних генiв.
Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм «Statistica 8,0» (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Exel-2003 [2]. При нормальному розподш кшькюш ознаки були представленi у вигщщ середне±стандартна похибка середнього (М±т), з метою порiвняння середнiх двох вибiрок ви-користовували критерiй Стьюдента. Мiжгруповi вiдмiнностi якiсних ознак ощнювали з ви-користанням критерiю Х2 Пiрсона. Багатофак-торний регресiйний аналiз проводили для ство-рення лшшного рiвняння регреси. Коефiцieнти моделi розраховували за методом найменших квадратiв. Вщмшност коефiцieнтiв регреси вва-жали статистично вiрогiдними при значеннi р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У хворих на 1ХС з ЦД (I група) часпше, нiж у хворих на 1ХС без ЦД (II група), зус^чалися ФР, якi е складовими метаболiчного синдрому:
АГ, ожиршня та абдомшальний тип ожирiння, p<0,05 (табл. 2). 1МТ у хворих I групи у невеликому ступеш, але достовiрно був бiльше, шж у II групi (30,59±0,53 кг/м2 та 28,76±0,25 кг/м2 вiдповiдно, p<0,05).
Вiдсоток хворих з гiперлiпiдемieю був зютав-ним в обох групах: 85,2% у хворих на 1ХС з ЦД II типу та у 74,2% у хворих без дiабету (табл. 2). Зпдно з рекомендащями [8, 15], вшм обстеженим нами хворим на IXC, яю не мали протипоказань, були призначеш статини. Але для аналiзу показниюв лiпiдного профiлю включили тiльки тих пащотпв, якi приймали статини щонай-менше 3 мiсяцi в доз^ що дорiвнюe макси-мальнiй для кожного з препарата, або становить 50% вщ не! (28 (51,8%) та 131 (49,6%) хворий I та II груп вщповщно). ХС ЛПНЩ та ХСЛПнеВЩ були достовiрно вищими у групi хворих на IXC з ЦД II типу, p<0,05.
При аналiзi анамнестичних даних встанов-лено, що обтяжена спадковють щодо раннього розвитку ССЗ часпше виявлялася у хворих I, шж II групи (59,3% (32), та 45,1% (110) вщповщно, p<0,05). У хворих з ЦД II типу машфестащя IXC вiдбувалася в молодшому вiцi, нiж у пащенпв без дiабету, p<0,05.
Показник TKIM, збiльшення якого за 0,9 мм е маркером атеросклеротичного ураження СА та розглядаеться як предиктор судинних катастроф [9], був у невеликому ступеш, але достовiрно бiльшим у груш хворих на IXC з дiабетом (1,01±0,02 та 0,96±0,01, p<0,05).
Зниження rnI менше за 0,9, яке свщчить про атеросклеротичне ураження СНК [9], було виз-начено бшьше нiж у половини хворих на КС з ЦД II типу (55,5% (30), тодi як у II груш - у 18,8% (30), p<0,05). Середне значення rnI у хворих I групи було достовiрно нижчим, шж у II, p<0,05.
Порушення функцiï нирок, за значенням ШКФ менше за 60 мл/хв. 1,73 м2, супроводжу-вало перебiг захворювання у 37,0% (20) хворих на КС з ЦД II типу, що бшьше, шж у хворих без дiабету (23,5% (62), p<0,05).
При порiвняннi результатiв НТ в обох групах статистично значущоï рiзницi щодо толерантнос-тi до фiзичного навантаження не встановлено, але безбольова iшемiя мiокарда при проведеннi тесту частше рееструвалась у хворих на КС з ЦД II типу, p<0,05.
За результатами СКВГ встановлено, що у груш хворих на КС з ЦД II типу часпше зус^чалися багатосудинне ураження КА та ди-фузний тип атеросклеротичного ураження коронарного русла, p<0,05.
13/ Том XVIII/ 4
47
Таблиця 2
Клшжо-анамнестична характеристика та результати додаткових дослщжень хворих обстежених груп
Показник Iгрупа (n=54 ) II група (n=264) p-level
В1к середн1й, роки, M+m 56,15±0,92 58,68±1,19 0,78
АГ, n (%) 47 (87,0) 192 (72,7) 0,04
1МТ, кг/м2, M+m 30,59±0,53 28,76±0,25 0,03
Ожиршня (1МТ >30/м2), n (%) 33 (61,1) 90 (34,1) 0,002
Абдом1нальне ожир1ння (об'см талй для чоловшш > 102 см), n (%) 34 (63,0) 98 (37,1) 0,004
Пал1ння, n (%) 17 (31,5) 102 (38,6) 0,32
Гтерл1тдем1я, n (%) 46 (85,2) 196 (74,2) 0,08
ХС ЛПНЩ, ммоль/л, M+m 3,2+0,4 2,6+0,2 0,03
ХС ЛП не ВЩ, ммоль/л, M+m 4,3 +0,58 2,7+0,32 0,03
Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку ССЗ, n (%) 32 (59,3) 110 (45,1) 0,01
В1к матфестаци АГ, роки 42,80±0,65 44,15±0,32 0,06
В1к матфестаци 1ХС, роки 47,15±0,77 52,24±1,37 0,05
1М в анамнез^ n (%) 36 (66,7) 172 (65,2) 0,83
Повторний 1М в анамнез1, n (%) 9 (16,7) 43(16,3) 0,88
ГПМК в анамнез^ n (%) 3 (5,5) 8 (3,0) 0,41
ТК1М б1льше за 0,9 мм, n (%) 11 (20,4) 41 (15,5) 0,52
ТК1М, мм, M+m 1,01±0,02 0,96±0,01 0,04
ГП1 < 0,9, n (%) 30 (55,5) 48 (18,8) 0,001
ГП1 , M+m 0,84±0,03 1,04±0,03 0,004
ШКФ < 60 мл/(хв.1,73 м2 ), n (%) 20 (37,0) 62 (23,5) 0,04
ШКФ, мл/(хв.. 1,73 м2 ), M+m 55,96 +0,72 59,85+0,82 0,04
Результати НТ (за модифшованим протоколом Bruce)
II ФКС, n (%) 12 (22,2) 66 (25,0) 0,7
III ФКС, n (%) 22 (40,7) 104 (39,4) 0,9
безбольова iiiic\iiH 18 (33,3) 36 (13,7) 0,004
Гемодинам1чно значущий атеросклероз КА за даними СКВГ:
односудинне ураження КА, n (%) 3 (5,5) 24 (9,1) 0,39
двосудинне ураження КА, n (%) 28 (51,9) 57,9% (153) 0,41
ураження трьох КА, n (%) 23 (42,6) 89 (33,7) 0,37
проксимальний сегмент, n (%) 32 (59,3) 172 (65,1) 0,13
дистальний сегмент, n (%) 32 (59,3) 55 (20,8) 0,001
дифузний тип ураження, n (%) 11 (20,3) 16 (6,06) 0,001
П р и м i т к и : ХСЛПнеВЩ - холестерин лшопротевдв невысоко! щшьносп, ФКС - функцiональний клас стенокардй напруження.
При проведеннi порiвняльного аналiзу роз-подiлу частот алелей i генотипiв полiморфiзму Т-786С промотора гену еК08 встановлено, що в I груш хворих зус^чальнють мутантного С алелю була дещо вищою, нiж в II групi - 51,9% (27) та 38,3% (72), вщповщно, але вона не до-сягла жорстких статистичних критерпв (p=0,08), тодi як гомозиготи за С алелем (СС генотип) у груш хворих на 1ХС з ЦД II типу зус^чались
достовiрно часпше, нiж у групi без дiабету, p=0,05 (табл.3). Згiдно з науковими даними, наявшсть алелю С в положенш -786 промотора гена eNOs призводить до зниження експреси гена, а недостатня кiлькiсть eNOs, яка при цьому утворюсться, може бути чинником зменшення синтезу й вившьнення оксиду азоту (NO) i, як наслщок, порушень ендотелiальноl функцп [6].
У груш хворих на КС з ЦД II типу часпше, шж у хворих без дiабету, зустрiчався мутантний С алель полiморфiзму А1166С гена AT2R1 -51,9% (27) та 38,3% (72) вщповщно, p<0,05. Саме
II-генотип 12 (22,2)
ID- генотип 26 (48,2)
DD-генотип 16 (29,6)
I-алель 50 (46,3)
D-алель 58 (53,7)
При аналiзi частоти розподшу алелiв та гено-тишв I/D полiморфiзму гену АПФ статистично значущих вiдмiнностей мiж групами обстежених хворих не виявлено.
З метою ощнки характеру зв'язку клшшо-анамнестичних та генетичних показникiв з роз-витком ЦД II типу у хворих на КС був проведений покроковий регресшний аналiз (табл. 4). При багатофакторному аналiзi виявилось, що з розвитком дiабету незалежно й достовiрно по-в'язанi таю показники, як АГ, ожиршня та наявнють СС генотипу полiморфiзму Т-786С гена еК08. Причини встановленоï нами асощаци ЦД II типу з СС генотипом зазначеного полiморфiз-му поки неясш, вони можуть бути зумовлеш осо-бливостями вибiрки i потребують подальшого дослiдження. Можна припустити, що у СС гомозигот суттеве зменшення експресiï гена eNOs та синтезу ендотелiального N0 може спричи-
з наявнiстю С алелю пов'язують збiльшення екс-преси АТ2Я1 та реалiзацiю негативних серцево-судинних ефектiв АТП [11,13].
Таблиця 3
66 (25,0) 0,48
125 (47,3) 0,72
73 (27,7) 0,95
257 (48,7) 0,65
271 (51,3) 0,65
,4) 0,37
,5) 0,12
,0) 0,05
1,7) 0,08
,3) 0,08
,7) 0,001
,6) 0,12
,7) 0,33
,5) 0,02
8,5) 0,02
нювати потужну констрикцiю судин мшроцир-куляторного русла та, як наслщок, розвиток 1Р.
Враховуючи, що в груш хворих на 1ХС з ЦД II типу вщбулися бшьш виразнi змiни показни-юв, якi можуть свiдчити про поширенють атерос-клеротичного процесу (табл.2), для оцшки фак-торiв, що можуть впливати на щ показники, проведений покроковий регресшний аналiз (табл.5). Багатофакторний аналiз показав, що у хворих на 1ХС з ЦД II типу наявнють Б алелю 1/Б поль морфiзму гена АПФ незалежно та достовiрно по-в'язана с розвитком дифузного типу атероскле-ротичного ураження КА за даними СКВГ. Доведено також, що наявнють Б алелю 1/Б полiмор-фiзму гена АПФ та С алелю полiморфiзму А1166С гена АТ2Я1 достовiрно пов'язана зi зниженням ШКФ, що може бути свщченням незалежного характеру впливу полiморфiзму зазначених генiв на функцiю нирок у хворих на IХС з ЦД II типу [11].
Частоти розподшу алел1в та генотип1в гешв-кандидат1в, що досл1джувалися, у групах обстежених хворих
Показник, n (%) I група II група р-level
I/D пол1морф1зм гена АПФ (n=318)
пол1морф1зм Т-786С промотора гена еNOs (n=120)
TT генотип 8 (30,8) 38 (40
CT генотип 9 (34,6) 40 (42
CC генотип 9 (34,6) 16 (17
Т-алель 25 (48,1) 116 (61
С-алель 27 (51,9) 72 (38
Пол1морф1зм А1166С гена AT2R1 (n=120)
АА-генотип 10 (38,5) 11 (11
АС-генротип 11 (42,3) 56 (59
СС 5 (19,2) 27 (28
А-алель 31 (59,6) 78 (41
С-алель 21 (40,4) 110 (58
П р и м i т к а : даш представлен у виглядi абсолютных та вщносних частот - n (%).
13/ Том XVIII/ 4
49
Таблиця 4
Зв'язок клшжо-анамнестичних та генетичних чинникчв з розвитком ЦД II типу у хворих на 1ХС (регресшний аналп)
Показник
Бета
В
р-1еуе1
АГ
Палшня Ожир1ння
Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку ССЗ СС генотип пол1морф1зму Т-786С гену еNOs С алель пол1морф1зму А1166С гену АТ2Ш
0,13 0,06 0,23 0,07 0,18 0,02
0,13 0,02 0,17 0,02 0,14 0,01
0,01 0,3 0,0003 0,2 0,03 0,6
Примака : в табл. 4 та 5 представлен стандартизован регресшш коефiцieнти - Бета та звичайш реrресiйнi коефiцieнти - В, як дозволяють порiвняти вiдносний внесок кожно! незалежно! змшно! в передбачення залежно! змшно1.
Таким чином, результати проведеного дослщ- впливають на функщю нирок, та припустити
ження дозволяють зробити висновок, що у хво- можливий внесок лельного пол1морф1зму
рих на 1ХС з ЦД II типу 1/Б пол1морф1зм гена Т-786С промотора гена еК08 у розвиток ЦД II
АПФ та пол1морф1зм А1166С гена АТ2Я1 типу у хворих на !ХС.
Таблиця 5
Зв'язок клшжо-анамнестичних, 1нструментальних показникчв та генетичних чинник1в у хворих на 1ХС з ЦД II типу (регресшний анал1з)
Показник Бета В р-1еуе1
ТК!М
Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку КС 0,31 0,04 0,02
ГП -0,25 -0,19 0,05
Ожир1ння 0,15 0,04 0,3
Дифузний тип ураження КА за СКВГ 0,2 0,04 0,13
ГП!
АГ -0,38 -0,21 0,003
Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку ССЗ -0,13 -0,03 0,3
ТЮМ -0,28 -0,09 0,05
Пал1ння -0,31 -0,12 0,02
ШКФ
Б алель 1/Б пол1морф1зму гена АПФ -1,9 -29,2 0,0003
С алель пол1морф1зм А1166С гена АТ2Ш -1,43 -20,7 0,002
Дифузний тип ураження КА за СКВГ -0,14 -2,32 0,2
Дифузний тип ураження КА за даними СКВГ
Б алель 1/Б пол1морф1зму гена АПФ 0,341 0,27 0,003
ШКФ -0,25 -0,01 0,08
ТК!М 0,24 1,05 0,06
IМ в анамнез1 0,43 0,53 0,001
Обтяжена спадков1сть щодо раннього розвитку ССЗ 0,13 0,07 0,3
В^ДОВКИ
1. Встановлено, що у xвориx на iшемiчнy xво-робу серця при наявностi цукрового дiабетy II типу достовiрно частiше зyстрiчаються таю фактори ризику, як артерiальна гiпертензiя, ожи-рiння, обтяжена спадковiсть щодо раннього розвитку серцево-судиннж заxворювань; маш-фестацiя IXC вiдбyваeться в бшьш молодому вщ^ iшемiя мiокарда частше маe безбольовий xарактер. При наявносп цукрового дiабетy II типу у xвориx на IXC ураження коронарниx артерiй маe дифузний та багатосудинний xарактер, до атеросклеротичного процесу часпше залучаються iншi басейни.
2. Виявлено незалежний зв'язок цукрового дiабету II типу у хворих на 1ХС з артерiальною гiпертензieю, ожиршням та СС генотипом полiморфiзму Т-786С гена ендотелiальноl NO-синтази.
3. Доведено незалежний негативний вплив наявносп D алелю шерцшно-делецшного полiморфiзму гена анпотензинперетворюючого ферменту та С алелю полiморфiзму А1166С гена ангiотензину 2 типу 1 на функщю нирок у хворих на 1ХС з цукровим дiабетом II типу.
стигак ЛITЕPATУPИ
1. Маньковский Б.Н. Сердечно-сосудистые заболевания у больных сахарным диабетом: что важно знать кардиологу, эндокринологу и неврологу / Б.Н. Маньковский, О.Н. Барна // Шки Укра1ни. - 2010. - №4 (140).
2. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М: Медиа-Сфера, 2002. - 312 с.
3. Соколов Ю.Н. Коронарная болезнь и интервенционная кардиология / Ю. Н. Соколов, М. Ю. Соколов, В.Г. Терентьев. - К.: Морион, 2011. - 767 с.
4. A genetic risk score is associated with incident cardiovascular disease and coronary artery calcium: the Framingham Heart Study / G. Thanassoulis, G.M. Peloso, M.J. Pencina [et al.] // Circ. Cardiovasc. Genet. - 2012. -Vol. 5, N 1. - P. 113-121. doi: 10.1161/CIRCGENETICS. 111.961342.
5. A reporting system on patients evaluated for coronary artery disease. Report of the Ad Hoc Committee for Grading of Coronary Artery Disease, Council on Cardiovascular Surgery, American Heart Association / W.G. Austen, J.E. Edwards, R.L. Frye [et al.] // Circulation. - 1975. - Vol. 51. - P. 5-40.
6. Association of plasma nitric oxide concentration and endothelial nitric oxide synthase T-786C gene polymorphism in coronary artery disease. / S. Salimi, A. Nag-havi, M. Firoozrai [et al.] // Pathophysiology. - 2012. -Vol. 19, N 3. - P. 157-162.
7. Ehret G.B. The Contribution of the Framingham Heart Study to Gene Identification for Cardiovascular Risk Factors and Coronary Heart Disease / G.B. Ehret // Glob. Heart. - 2013. - Vol. 8, N 1. - P. 59-65.
8. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS) / A.L. Catapano, Z. Reiner, G. De Backer [et al.] // Atherosclerosis. - 2011. - Vol. 217, N 1. - P. 3-46.
9. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: full text. Fourth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts) / I. Graham, D. Atar, K. Borch-Johnsen [et al.] // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. -2007. - Vol. 14, Suppl 2.- P. S1-113.
10. Intimal plus medial thickness of the arterial wall: a direct measurement with ultrasoubd imaging / P. Pignoli, E. Tremoli, A. Poli [et al.] // Circulation. - 1986.
- Vol. 74. - P. 1399-1406.
11. Genetic polymorphisms of angiotensin-2 type 1 receptor and angiotensinogen and risk of renal dysfunction and coronary heart disease in type 2 diabetes mellitus / J. Lin, F.B. Hu, L. Qi, G.C. Curhan / BMC Nephrol. -2009. - Vol. 10. - P. 9. doi: 10.1186/1471-2369-10-9.
12. Lieb W. Genetics of coronary artery disease. / W. Lieb, R.S.Vasan. // Circulation. - 2013. - Vol. 128, N 10.
- P. 1131-1138. doi: 10.1161 /CIRCUL ATIONAHA .113. 005350.
13. Meta-analysis of the association between angiotensin II receptor, type 1 gene A1166C polymorphism and coronary artery disease in Chinese populations / Y. Li, X. Li, N. Jia [et al.] // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. - 2013. - Vol. 14, N 1. - P. 82-90. doi: 10.1177/1470320312450599.
14. Qazi M.U. Diabetes and Cardiovascular Disease: Original Insights from the Framingham Heart Study./ M.U. Qazi , S. Malik // Glob. Heart. - 2013. - Vol. 8, N 1. - P. 43-48.
15. Raymond T. Management of the patient with diabetes and coronary artery disease: a contemporary review / T. Raymond, R. Raymond, A.M. Lincoff. // Future Cardiol. - 2013. - Vol. 9, N 3. - P. 387-403. doi: 10.2217/ fca.13.22.
16. The ARTS study (Arterial Revascularization Therapies Study) / P.W. Serruys, F. Unger, B.A. van Hout [et al.] // Semin. Interv. Cardiol. - 1999. - Vol. 4. - P. 209-19.
13/ Том XVIII/ 4
51
REFERENCES
1. Mankowski BN, Barna ON, Cardiovascular disease in patients with diabetes mellitus: what is important to know a cardiologist, endocrinologist and a neurologist . Liky Ukraine. 2010;4(140).
2. Rebrova OY Statistical analysis of medical data. Application software package STATISTICA. M: MediaSphera 2002;312.
3. Sokolov YN, Sokolov MY, Terentev VG Coronary artery disease and interventional cardiology. K: Morion 2011;767.
4. Thanassoulis G, Peloso GM, Pencina MJ, Hoffmann U, Fox CS, Cupples LA, Levy D, DAgostino RB, Hwang SJ, O'Donnell CJ. A genetic risk score is associated with incident cardiovascular disease and coronary artery calcium: the Framingham Heart Study. Circ Cardiovasc Genet. 2012;5(1):113-21. doi: 10.1161/ CIRCGENETICS. 111.961342.
5. Austen WG, Edwards JE, Frye RL, Gensini GG, Gott VL, Griffith LS, McGoon DC, Murphy ML, Roe BB. A reporting system on patients evaluated for coronary artery disease. Report of the AdHoc Committee for Grading of Coronary Artery Disease, Council on Cardio-vascularSurgery, American Heart Association. Circulation. 1975;51(4):5-40.
6. Salimi S, Naghavi A, Firoozrai M, Zand H, Ta-vilani H, Nakhaee A, Mohebbi A. Association of plasma nitric oxide concentration and endothelial nitric oxide synthase T-786C gene polymorphism in coronary artery disease. Pathophysiology. 2012;19(3):157-62. doi: 10.1016/j.pathophys. 2012.04.003.
7. Ehret GB. The Contribution of the Framingham Heart Study to Gene Identification for Cardiovascular Risk Factors and Coronary Heart Disease. Glob Heart. 2013;8(1):59-65.
8. Catapano AL, Reiner Z, De Backer G, Graham I, Taskinen MR, Wiklund O, Agewall S, Alegria E, Chapman M, Durrington P, Erdine S, Halcox J, Hobbs R, Kjekshus J, Filardi PP, Riccardi G, Storey RF, Wood D. European Society of Cardiology (ESC); European Atherosclerosis Society (EAS). ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS). Atherosclerosis. 2011;217(1):3-46.
9. Graham I, Atar D, Borch-Johnsen K, Boysen G, Burell G, Cifkova R, Dallongeville J, De Backer G, Eb-rahim S, Gjelsvik B, Herrmann-Lingen C, Hoes A, Humphries S, Knapton M, Perk J, Priori SG, Pyorala K, Reiner Z, Ruilope L, Sans-Menendez S, Op Reimer WS, Weissberg P, Wood D, Yarnell J, Zamorano JL, Walma E, Fitzgerald T, Cooney MT, Dudina A, Vahanian A, Camm J, De Caterina R, Dean V, Dickstein K, Funck-Brentano C, Filippatos G, Hellemans I, Kristensen SD, McGregor K, Sechtem U, Silber S, Tendera M, Widimsky P, Za-
morano JL, Altiner A, Bonora E, Durrington PN, Fagard R, Giampaoli S, Hemingway H, Hakansson J, Kjeldsen SE, Larsen mL, Mancia G, Manolis AJ, Orth-Gomer K, Pedersen T, Rayner M, Ryden L, Sammut M, Schnei-derman N, Stalenhoef AF, Tokgözoglu L, Wiklund O, Zampelas A. European Society of Cardiology (ESC); European Association for Cardiovascular Prevention and Rehabilitation (EACPR); Council on Cardiovascular Nursing; European Association for Study of Diabetes (EASD); International Diabetes Federation Europe (IDF-Europe); European Stroke Initiative (EUSI); Society of Behavioural Medicine (ISBM); European Society of Hypertension (ESH); WONCA Europe (European Society of General Practice/Family Medicine); European Heart Network (EHN); European Atherosclerosis Society (EAS). European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: full text. Fourth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. 2007;14( 2):1-113.
10. Pignoli P, Tremoli E, Poli A, Oreste P, Paoletti R. Intimal plus medial thickness of the arterial wall: a direct measurement with ultrasound imaging. Circulation. 1986;74(6):1399-406.
11. Lin J, Hu FB, Qi L, Curhan GC. Genetic polymorphisms of angiotensin-2 type 1 receptor and angio-tensinogen and risk of renal dysfunction and coronary heart disease in type 2 diabetes mellitus. BMC Nephrol. 2009;10:9. doi: 10.1186/1471-2369-10-9.
12. Lieb W, Vasan RS. Genetics of coronary artery disease. Circulation. 2013;128(10):1131-8. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.113.005350.
13. Li Y, Li X, Jia N, Guo S, Chu S, Niu W. Meta-analysis of the association between angiotensin II receptor, type 1 gene A1166C polymorphism and coronary artery disease in Chinese populations. J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2013;14(1):82-90. doi: 10.1177/ 1470320312450599.
14. Qazi MU, Malik S. Diabetes and Cardiovascular Disease: Original Insights from the Framingham Heart Study. Glob Heart. 2013;8(1):43-48.
15. Raymond T, Raymond R, Lincoff AM. Management of the patient with diabetes and coronary artery disease: a contemporary review. Future Cardiol. 2013;9(3):387-403. doi: 10.2217/fca.13.22.
16. Serruys PW, Unger F, van Hout BA, van den Brand MJ, van Herwerden LA, van Es GA, Bonnier JJ, Simon R, Cremer J, Colombo A, Santoli C, Vandor-mael M, Marshall PR, Madonna O, Firth BG, Breeman A, Morel MA, Hugenholtz PG. The ARTS study (Arterial Revascularization Therapies Study). Semin Interv Car-diol. 1999;4(4):209-19.
♦
