Научная статья на тему 'Особенности функционального состояния щитовидной железы у больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением'

Особенности функционального состояния щитовидной железы у больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
401
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2-ГО ТИПУ / TYPE 2 DIABETES MELLITUS / ОЖИРіННЯ / ЩИТОПОДіБНА ЗАЛОЗА / ГіПОТИРЕОЗ / САХАРНЫЙ ДИАБЕТ 2-ГО ТИПА / ОЖИРЕНИЕ / OBESITY / ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА / THYROID GLAND / ГИПОТИРЕОЗ / HYPOTHYROIDISM

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Юзвенко Т.Ю.

С целью оценки функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ) у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа с ожирением обследовано 115 больных (55 больных СД 2-го типа с ожирением без нарушений функции ЩЖ и 60 больных СД 2-го типа в сочетании с явным или субклиническим гипотиреозом). Установлено, что у больных СД 2-го типа в сочетании с гипотиреозом отмечается более высокая частота гипертриглицеридемии. У этих пациентов наблюдаются более высокие показатели массы тела, липопротеинов низкой плотности по сравнению с больными СД 2-го типа без тиреоидной дисфункции. У больных СД 2-го типа в сочетании с манифестным гипотиреозом отмечаются более высокие показатели массы тела, общего холестерина, липопротеинов низкой плотности, триглицеридов и более низкие показатели липопротеинов высокой плотности, чем при СД 2-го типа в сочетании с субклинической тиреоидной дисфункцией. С увеличением числа компонентов метаболического синдрома у обследованных больных наблюдается ухудшение показателей углеводного и липидного обмена, что может приводить к росту сердечно-сосудистых рисков.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Юзвенко Т.Ю.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Features of Thyroid Functional State in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus and Obesity

We have observed 55 patients with diabetes mellitus (DM) type 2 and obesity without signs of thyroid function abnormality, as well as 60 patients with DM type 2 and obesity combined with overt or subclinical hypothyroidism. The objective of the study was to evaluate the indicators of thyroid functional state in patients with type 2 DM and obesity. It is shown that patients with type 2 DM combined with hypothyroidism have a higher incidence of hypertriglyceridemia. In these patients, there are higher rates of body weight, low-density lipoproteins (LDL) than in patients with type 2 DM without thyroid dysfunction. Patients with type 2 DM in combination with symptomatic hypothyroidism are characterized by higher levels of body weight, total cholesterol, LDL, triglycerides and lower high-density lipoproteins indicators than those with DM type 2 associated with subclinical thyroid dysfunction. With an increasing number of metabolic syndrome components, deterioration in carbohydrate and lipid metabolism is being detected in examined patients that can lead to increased cardiovascular risks.

Текст научной работы на тему «Особенности функционального состояния щитовидной железы у больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением»

УДК 616.379-008.64-06:616.441-007.61-07:616.632:546.15]-053/2 ЮЗВЕНКО Т.Ю.

Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!xipypnl трансплантат! ендокринних opraHiB i тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в

ОСОБЛИВОСТ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ЩИТОПОДiБНОÍ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИРiННЯМ

Резюме. Пд спостереженням перебувало 55 хворих на цукровий д'абет (ЦД) 2-го типу з ожирiнням без ознак порушення функ^онального стану щитоподiбно'í залози (ЩЗ), а також 60 па^енлв iз ЦД 2-го типу та ожирiнням у поeднаннi з явним або субклiнiчним ппотиреозом. Метою досл^ення була о^нка по-казниюв функцюнального стану ЩЗ у хворих на ЦД 2-го типу з ожирiнням. Установлено, що у хворих на ЦД 2-го типу у поeднаннi з ппотиреозом в'щзначаеться б'1льш висока частота ппертриглiцеридемi'í. У цих па^енлв спостергаються вищi показники маси тла, лiпопротеíнiв низько'1' щшьнос~п, нж у хворих на ЦД 2-го типу без тирео'щно¡' дисфункци. У хворих на ЦД 2-го типу у поeднаннi з манiфестним ппотиреозом вдзначаються вищi показники маси тла, загального холестерину, лiпопротеíнiв низько'1' щльносл, три-глiцеридiв \ нижчi показники лiпопроте'íнiв високо'1' щльносл, нж при ЦД 2-го типу у поeднаннi iз субклiнiч-ною тирео дною дисфункщею. Зi збльшенням числа компоненлв метабол'чного синдрому в обстежених хворих спостер'1гаеться попршення показниюв вуглеводного та лiпiдного обмiну, що може призводити до зростання серцево-судиннихризиюв.

Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, ожирiння, щитопо^бна залоза, ппотиреоз.

о Fl pi ® Оригинальные исследования

/Original Researches/

International journal of endocrinology

Цукровий дiабет (ЦД) i серцево-судинш захворю-вання (ССЗ) разом з онколопчними та хрошчними ресшраторними хворобами належать до основних причин приблизно 35 млн смертей на рш (World Health Organization, 2008). Ожиршня — основа роз-витку ЦД 2-го типу, а також ССЗ [1]. Тиреощш дис-функцп, зпдно з даними багатьох ешдемюлопчних дослщжень, значно поширеш в популяцп. Найбшьш вщомими е Вшгемське дослщження (Whickham Survay) [2], Колорадське популяцшне дослщження [3], National Health and Nutrition Examination Survey (NHALES III) [4].

Поширешсть гшотиреозу в популяцп, за даними рiзних дослщниыв, становить вщ 0,1 до 10 % i характеризуемся значним збшьшенням серед жшок вшом понад 60 роыв. При машфестному гшотирео-зi часто виникають i швидше прогресують ССЗ. Па-Шенти iз субкшшчним ппотиреозом також бшьш схильш до проявiв ССЗ, шж особи в сташ еутиреозу [5]. Особи iз субкшшчними захворюваннями щито-подiбноi залози (ЩЗ) мають бiльш високий ризик смерт [6].

Вiдомо, що наявшсть тиреопатiй у жiнок вiком 45— 55 рокiв пiдвищуе ризик розвитку компонент мета-болiчного синдрому (МС) упродовж найближчих п'яти

роыв, особливо за наявност прогресуючого ожирiння в поеднанш з гiперглiкемieю, двобiчною оварiектомi-ею i обтяженою спадковiстю стосовно ЦД, ожиршня та артерiальноI ппертензи (АГ) [7].

ЩЗ також зазнае змш при синдромi резистентностi до шсулшу. Пiдвищений рiвень iнсупiну в кровi спри-чинюе пiдвищену пролiферацiю тиреоцитiв iз певними клiнiчними проявами (збтьшення об'ему ЩЗ i вузло-утворення) [8]. Установлено виражений взаемозв'язок мiж iнсулiнорезистентнiстю i диференцiйованим раком ЩЗ: дослщники дiйшли висновку, що висока поширешсть шсулшорезистентносл може стати важливим чинником ризику для розвитку диференцшованого ти-рео1дного раку [9].

Враховуючи високу поширенiсть ЦД 2-го типу i тирео'щно! патологи в популяцп, вивчення взаемозв'язку цих захворювань залишаеться актуальним у плаш по-лiпшення дiагностики та лшування. Насамперед необ-

Адреса для листування з автором: Юзвенко Т.Ю. E-mail: yuzvenko@bk.ru

© Юзвенко Т.Ю., 2015

© «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015

хщно розробити стратеги' щодо розшзнавання високо-го ризику розвитку цих сташв.

Мета дослiдження — оцiнити показники функ-цiонального стану щитоподiбноï залози у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з ожирiнням, обГрунтувати клiнiчну значущiсть i доцiльнiсть ранньо'1 дiагности-ки тиреощних порушень у таких пащенпв.

Матерiали та методи досл^дження

Робота виконана на базi вiддiлу профiлактики та лiкування цукрового дiабету Украшського НПЦ ен-докринно'1 хiрургiï, трансплантаци' ендокринних ор-гашв i тканин МОЗ Украши.

Загальна чисельнiсть обстежених пацiентiв ста-новила 115 чоловш (73 жшки i 42 чоловши). У досль дження включалися пацiенти iз ЦД 2-го типу i ожи-рiнням, середнш вiк пацiентiв становив 57,24 ± 2,49 року.

Функцiональний стан ЩЗ оцiнювали за допо-могою визначення базальних концентрацiй тирео-тропного гормона (ТТГ) i вшьно'1 фракцп' тироксину (вТ4) у сироватцi кровi iмуноферментним методом за допомогою реактивiв фiрми DRG (Нiмеччина) на автоматичному аналiзаторi iEMS Reader MF фiрми ThermoLabsystems (Фiнляндiя). Нормальнi значен-ня ТТГ вщповщали 0,23—4,0 мкМО/мл, вТ4 — 10,2— 23,2 пмоль/л.

Для встановлення тирео'1дно'1 дисфункцп' ощню-вався рiвень ТТГ i вТ4. Дiагноз гшотиреозу встанов-лювався при значеннi ТТГ понад 4,0 мкМО/мл. У тих випадках, коли показники ТТГ перевищували 4,0 мкМО/мл, а показники вТ4 були в норм^ уста-новлювали дiагноз субклiнiчного гiпотиреозу. У тих випадках, коли показники ТТГ перевищували 4,0 мкМО/мл, а показники вТ4 були знижеш, уста-новлювали дiагноз манiфестного гшотиреозу.

Дiагноз вузлового зоба встановлювався за наяв-ностi в ЩЗ утворення дiаметром понад 5 мм, шдтвер-дженого за допомогою ультразвукового дослщження (УЗД). Дiагноз автоiмунного тиреощиту (А1Т) уста-новлювали при виявленнi в пащента шдвищено-го титру антитш до тирео'1дно'1 пероксидази (ТПО), збшьшенш або зменшеннi розмiрiв ЩЗ i дифузному зниженш ехогенностi ïï тканини при УЗД, щтьно'1 консистенци' тканини ЩЗ при пальпацп'.

У дослщження не включалися хворi з наявшстю в анамнезi гiпотиреозу та тиреотоксикозу; пащен-ти пiсля операцiй на ЩЗ або шсля радiойодотерапiï; пащенти, якi отримували амiодарон або глюкокор-тикощи, оскiльки цi препарати можуть впливати на показники функщонально'1 активносп ЩЗ. У до-слiдження також не включалися пащенти з тяжкою соматичною патолопею (хрошчною нирковою недо-статнiстю, вираженою анемiею, перенесеним в анам-незi iнфарктом мiокарда, шсультом), з онкологiчни-ми захворюваннями.

За результатами обстеження пащенти були роз-дiленi на двi групи: перша група — пащенти iз ЦД 2-го типу без тиреощно'1 дисфункцп' (55 ошб) i друга

група — пащенти з ЦД 2-го типу та ожиршням у по-eднаннi з явним або субкшшчним гiпотиреозом (60 oci6). Середнiй BiK обстежених двох груп не B^pi3-нявся.

При дослщженш лiпiдного обмiну визначали pi-вень загального холестерину (ЗХС), тpиглiцеpидiв (ТГ), лшопроте!шв низько! щiльностi (ЛПНЩ), ль попроте!шв високо! щiльностi (ЛПВЩ), а також роз-раховували коефщент атеpогенностi (КА) у сироват-щ кpовi.

Тонкоголкова аспipацiйна пункцiйна бюпшя (ТАПБ) виконувалася у pазi виявлення вузлiв дiаме-тром понад 5 мм для виключення онколопчно! патологи ЩЗ. Злояысних вузлiв у ЩЗ у дослщжуваних пацieнтiв не було виявлено.

Статистична обробка виконана з використанням стандартних пакепв програм прикладного статис-тичного аналiзу (Statistica for Windows XP; Microsoft Excel 2000). Дослщження здiйснювали iз застосуван-ням методiв ваpiацiйноi статистики i статистичних коефщенпв. Для поpiвняння ктьысних ознак об-числювали сеpеднi величини (M) i стандартне вщ-хилення. При поpiвняннi кiлькiсних показникiв двох груп застосовували t-кpитеpiй Стьюдента iз визна-ченням piвня значущостi p. Для аналiзу якiсних ознак використовували непараметричний кpитеpiй %2. Рiз-ницю pезультатiв дослiдження вважали значущою при p < 0,05.

Результати дослщження та Тх обговорення

На тлi ожиpiння у пацieнтiв iз ЦД 2-го типу пер-шо! i друго! груп найчастiше дiагностувалася АГ: li частота становила в першш гpупi 81,9 % (45 ошб), у дpугiй гpупi — 71,7 % (43 особи). Вiдомо, що показ-ник АТ тiсно пов'язаний iз piвнем iнсулiну в кpовi та ступенем iнсулiноpезистентностi.

У другш гpупi пацieнтiв пiсля АГ найчаспше ре-еструвалася гiпеpтpиглiцеpидемiя (32 пащенти — 53,3 %). Нами отриманий виражений позитивний кореляцшний зв'язок мiж показниками ТТГ i ТГ як у другш груш обстежених (r = 0,49; р < 0,05), так i в пеpшiй груш пащенпв (r = 0,43; р < 0,05), що свщчить про шдвищення piвня ТГ на тл зростання вмiсту ТТГ. У другш груш пащенпв отриманий виражений нега-тивний коpеляцiйний зв'язок мiж показниками вТ4 i ТГ (r = —0,98; р < 0,05), що шдтверджуе пщвищення piвня ТГ при зниженш вмюту вТ4, притаманного для гшотиреозу.

Серед показниыв лiпiдного обмшу в дpугiй гру-пi пащенпв також вiдзначалися вipогiдно вищi piвнi ЛПНЩ, нiж у пацieнтiв першо! групи (p < 0,05). Вони становили в першш груш 3,96 ± 0,14 ммоль/л i в другш — 4,87 ± 0,26 ммоль/л. У дpугiй груш пащенпв установлений виражений негативний кореляцшний зв'язок мiж показниками ЛПНЩ i вТ4 (r = —0,96, p < 0,05). Це свiдчить про те, що при зниженш piвня вТ4 у пацieнтiв iз ЦД 2-го типу у поеднанш з тиреощ-ною дисфункцieю piвень ЛПНЩ шдвищувався.

Для подальшого аналiзу перша група пащенпв була роздшена на першу та другу пщгрупи, а друга група пащенпв — на третю та четверту пщгрупи. До першо! i третьо! пiдгруп включалися пацieнти з по-еднанням трьох компонентiв МС; у другу i четверту пiдгрупу — пащенти, якi мають поеднання чотирьох або п'яти компоненпв МС.

Нами встановлено, що показники маси тша, 1МТ i ОТ у другш пiдгрупi були вiрогiдно вищi, шж у пер-шiй пiдгрупi (р < 0,05). Показана виражена позитивна кореляцшна залежнiсть мiж кшьыстю компонен-тiв МС i показниками маси тша (г = 0,37; р < 0,05). Це свщчить, що при збшьшенш ылькосп компо-нентiв МС показники маси тша зростали. Установлена виражена позитивна кореляцшна залежшсть мiж кiлькiстю компоненпв МС i показниками 1МТ (г = 0,46; р < 0,05) i ОТ (г = 0,48; р < 0,05). Отже, при збшьшенш числа компоненпв МС спостер^алося попршення антропометричних показниыв в обсте-жених пацieнтiв.

Показники вмiсту ЛПВЩ у другiй пiдгрупi були вiрогiдно нижчi, нiж у першiй шдгруш (р < 0,05). Показники ТГ i КА у другiй пщгруш були вiрогiдно вищi, нiж у першш пiдгрупi (р < 0,05). Показники глшемп та глiкованого гемоглобшу (НЬА1с) у другiй пiдгрупi були вiрогiдно вищi, нiж у першш шдгруш (р < 0,05). Установлена виражена негативна кореляцшна залежшсть мiж кшьыстю компоненпв МС i показниками ЛПВЩ (г = —0,35; р < 0,05), що свщчить про зменшення показникiв ЛПВЩ при збшьшенш числа компоненпв МС.

Установлено сильний позитивний кореляцшний зв'язок мiж кiлькiстю компонентiв МС i показниками ТГ (г = 0,53; р < 0,05), глшемп (г = 0,48; р < 0,05). За показниками ТТГ, вТ4, антитш до ТПО i об'ему ЩЗ вiрогiдних вiдмiнностей мiж шдгрупами першо! групи не було знайдено (р > 0,05).

На пiдставi отриманих даних можна зробити висновок про те, що зi збшьшенням числа компо-нентiв МС вщбувалося посилення вираженостi аб-домiнального ожиршня, погiршення показникiв вуглеводного i лшщного обмiну, що, у свою чергу, може призводити до зростання судинних ризиыв у цих пащенпв.

Друга група пашенпв також була роздшена на третю i четверту пщгрупи залежно вiд числа компоненпв МС. При порiвняннi клiнiко-лабораторних показниыв у пщгрупах пацieнти вiрогiдно не розрiзнялися за масою тша, 1МТ, ОТ, систолiчним i дiастолiчним АТ (р > 0,05). Показники ЗХС, ТГ, ЛПНЩ, КА, глшеми i НЬА1с у четвертiй пщгруш були вiрогiдно вищи-ми, шж у третiй пiдгрупi (р < 0,05). За показниками ЛПВЩ вiрогiдних вщмшностей не було знайдено (р > 0,05).

При вивченш показникiв функцiонального стану ЩЗ показники ТТГ i антитiл до ТПО в четвертш пщ-груш були вiрогiдно вищими, нiж у третш (р < 0,05). Показники вТ4 i об'ему ЩЗ у четвертш шдгруш були вiрогiдно нижчими, шж у третiй (р < 0,05).

У другш груш пашенпв виявлений виражений кореляцшний зв'язок (г = 0,48, р < 0,05) мiж числом компоненпв МС i рiвнем ТТГ Це свiдчить, що число компоненпв МС зростае при шдвищенш рiвня ТТГ Установлений також виражений негативний кореляцшний зв'язок мiж вТ4 i числом компоненпв МС (г = —0,46, р < 0,05). При зниженш рiвня вТ4 число компонентiв МС збшьшувалося. Виявленi вираженi кореляцiйнi залежностi мiж числом компонентiв МС i вмютом ТГ (г = 0,47, р < 0,05), а також показником глшемп (г = 0,58, р < 0,05). При збшьшенш числа компоненпв МС показники ТГ i глшеми зростали.

Отже, зi збшьшенням числа компонент МС у па-цieнтiв iз ЦД 2-го типу та ожиршням у поeднаннi з ти-рео!дною дисфункцieю вiдбувалися посилення тяжко-стi лабораторних проявiв i зниження функцiональноI активностi ЩЗ.

Пащенти друго! групи додатково були розподшеш залежно вiд ступеня вираженостi тиреощно! дисфунк-ци, тобто на пщгрупи пацieнтiв iз субклiнiчним i маш-фестним гiпотиреозом. Нами проведено аналiз показ-никiв у пiдгрупах пашенпв iз ЦД 2-го типу в поеднанш iз субклiнiчним гiпотиреозом (25 ошб) i хворих на ЦД 2-го типу в поеднанш з машфестним гшотиреозом (35 осiб).

Маса тша та показник 1МТ були вiрогiдно вищi в пацieнтiв iз ЦД 2-го типу в поеднанш з машфестним гшотиреозом (р < 0,05). Показники ОТ, систо-лiчного i дiастолiчного АТ у пiдгрупах вiрогiдно не вiдрiзнялися (р > 0,05). Пашенти з явним гшотиреозом мали вiрогiдно бшьш високi показники рiвня ЗХС, ЛПНЩ i ТГ, а також вищi показники КА, нiж пацieнти iз субклiнiчним гiпотиреозом (р < 0,05). Показники ЛПВЩ у шдгруш хворих з явним гшотиреозом були вiрогiдно нижчими, шж при субкшшч-ному гiпотиреозi (р < 0,05). Показники рiвня глiкемiI i НЬА1с у зазначених пiдгрупах вiрогiдно не розрiз-нялися (р > 0,05).

Отже, у пащенпв iз ЦД 2-го типу в поеднанш з машфестним гшотиреозом спостериалися бшьш висоы показники маси тша, ЗХС, ЛПНЩ, ТГ i нижш показники ЛПВЩ, шж при ЦД 2-го типу у поеднанш iз суб-клiнiчною тирео!дною дисфункцieю.

Показники вмюту ТТГ i антитiл до ТПО були вiро-гiдно вищими в пигруш хворих з явним гшотиреозом (р < 0,05). Одночасно спостериався вiрогiдно нижчий рiвень вТ4 (р < 0,05). Вiрогiдних вщмшностей за показниками об'ему ЩЗ у зазначених пщгрупах не було знайдено.

Частота вузлового зоба в першш груш при активному виявленш становила 25,5 % (14 ошб), у другш груш — 53,3 % (32 особи).

Висновки

1. У пашенпв iз цукровим дiабетом 2-го типу i ожиршням у поеднанш з гшофункщею щитоподiбноI за-лози частiше трапляються багатокомпонентнi варiанти метаболiчного синдрому. Зi збiльшенням числа ком-понентiв метаболiчного синдрому спостерiгаeться по-

силення тяжкост клшчних пpоявiв цукрового дiабету i зниження функцюнально! активностi щитоподiбноi залози.

2. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу в поед-нанн з гiпотиpеозом вiдзначаeться вища частота ri-пертриглщеридеми. У цих пащентав спостерпають-ся вищi показники маси тла, лшопроте!шв низько! щiльностi, шж у хворих на ЦД 2-го типу без тирео!д-но! дисфункци.

3. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу в поеднан-нi з манiфестним гiпотиpеозом вщзначаються бiльш високi показники маси тла, загального холестерину, лшопротешв низько! щтьност, тpиглiцеpидiв i ниж-чi показники лшопроте!шв високо! щiльностi, нiж при цукровому дiабетi 2-го типу в поеднанн iз субклшч-ною тирео!дною дисфункцieю.

4. 3i збiльшенням числа компонентв метаболiчно-го синдрому в обстежених хворих спостерпаеться по-пршення показникiв вуглеводного та лiпiдного обмшу, що може призводити до зростання серцево-судинних ризиюв.

Список лiтератури

1. Grundmann N, Mielck A., Siegel M, Maier W. Area deprivation and the prevalence of type 2 diabetes and obesity: analysis at the municipality level in Germany // BMC Public Health. - 2014. - 14. - 1264. - doi: 10.1186/1471-2458-141264.

2. Vanderpump M. The incidence of thyroid disorders in the community: a twenty-year follow-up of the Whickham survey /

M. Vanderpump, W. Tunbridge, J. French // Clinical Endocrinology. - 1995. - Vol. 43. - P. 55-58.

3. Canaris G.J., ManowitzN.R.., Mayor G., Ridgway E.C. The Colorado Thyroid Disease Prevalence Study // Archives of Internal Medicine. - 2000. - Vol. 160, № 4. - P. 526-534.

4. Hollowell J.G., Staehling N.W., Flanders W.D. et al. Serum TSH, T4 and thyroid antibodies in the United States population (1988 to 1994): national health and nutrition examination survey // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2002. — Vol. 87. — P. 489-499.

5. Maratou E, Hadjidakis D.J., Kollias A. et al. Studies ofinsu-lin resistance in patients with clinical and subclinical hypothyroidism // European Journal of Endocrinology. — 2009. — Vol. 160, № 5. - P. 785-790.

6. Chen H.S., Wu T.E.J., Jap T.S. et al. Subclinical hypothyroidism is a risk factor for nephropathy and cardiovascular diseases in Type 2 diabetic patients // Diabetic Medicine. - 2007. -Vol. 24, № 12. - P. 1336-1344.

7. Щитовидная железа и менопаузальный метаболический синдром / Дерябина Е.Г., Башмакова Н.В. // Вестник Уральской медицинской академической науки. — 2009. — № 4. - С. 18-20.

8. Maratou E, Hadjidakis D.J., Peppa M. et al. Studies of insulin resistance in patients with clinical and subclinical hyperthyroidism // Eur. J. Endocrinol. — 2010. — Vol. 163. — P. 625-630.

9. Rezzonico J., Rezzonico M, Pusiol E. et al. Introducing the thyroid gland as another victim of the insulin resistance syndrome // Thyroid. - 2008. - Vol. 18. - P. 461-464.

Отримано 10.02.15 U

Юзвенко Т.Ю.

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев

ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ

ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА С ОЖИРЕНИЕМ

Резюме. С целью оценки функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ) у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа с ожирением обследовано 115 больных (55 больных СД 2-го типа с ожирением без нарушений функции ЩЖ и 60 больных СД 2-го типа в сочетании с явным или субклиническим гипотиреозом). Установлено, что у больных СД 2-го типа в сочетании с гипотиреозом отмечается более высокая частота ги-пертриглицеридемии. У этих пациентов наблюдаются более высокие показатели массы тела, липопротеинов низкой плотности по сравнению с больными СД 2-го типа без тиреоидной дисфункции. У больных СД 2-го типа в сочетании с манифестным гипотиреозом отмечаются более высокие показатели массы тела, общего холестерина, липопротеинов низкой плотности, три-глицеридов и более низкие показатели липопротеинов высокой плотности, чем при СД 2-го типа в сочетании с субклинической тиреоидной дисфункцией. С увеличением числа компонентов метаболического синдрома у обследованных больных наблюдается ухудшение показателей углеводного и липидного обмена, что может приводить к росту сердечно-сосудистых рисков.

Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, ожирение, щитовидная железа, гипотиреоз.

Yuzvenko Т.Yu.

Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine

FEATURES OF THYROID FUNCTIONAL STATE IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS AND OBESITY

Summary. We have observed 55 patients with diabetes mellitus (DM) type 2 and obesity without signs of thyroid function abnormality, as well as 60 patients with DM type 2 and obesity combined with overt or subclinical hypothyroidism. The objective of the study was to evaluate the indicators of thyroid functional state in patients with type 2 DM and obesity. It is shown that patients with type 2 DM combined with hypothyroidism have a higher incidence of hypertriglyceridemia. In these patients, there are higher rates of body weight, low-density lipoproteins (LDL) than in patients with type 2 DM without thyroid dysfunction. Patients with type 2 DM in combination with symptomatic hypothyroidism are characterized by higher levels ofbody weight, total cholesterol, LDL, triglycerides and lower high-density lipoproteins indicators than those with DM type 2 associated with subclinical thyroid dysfunction. With an increasing number of metabolic syndrome components, deterioration in carbohydrate and lipid metabolism is being detected in examined patients that can lead to increased cardiovascular risks.

Key words: type 2 diabetes mellitus, obesity, thyroid gland, hypothyroidism.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.