CC BY
22
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ковалёв В.В. Психиатрия детского возраста.— М.: Медицина, 1979.—608 с.
2. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение, общая характеристика и закономерности развития // Обзор психиатрии и мед. психологии им В.М.Бехтерева. -1991. - С.8-15.
3. Кращ психолопчш тести / Вщп. ред. А.Ф. Кудряшов.- Петрозаводськ: Петриком, 1992. - 318 с.
4. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel.- К.: МОРИОН, 2000. -320с.
5. Личко А.Е. Акцентуации характера как концепция в психиатрии и медицинской психологии // Обзор психиатрии и мед. психологии им.В.М.Бехтерева. -1993. - С.5-17.
6. Лоскутова-Бурова В.А. Интернет-зависимость -патология XXI века? // Вопр. ментальной медицины и экологии. - 2000. - Т. VI , №1. - С. 11-13.
7. Мельник Э.В. О природе болезней зависимости (алкоголизм, наркомания, «компьютеромания» и другие). - Одесса: Чорномор'я, 1998. - 398с.
8. МКБ -10.Классификация психических и поведенческих расстройств. -СПб.: 1994. - 300 с.
9. Мулик Е.О., Коломиец А.А., Мулик Ю.В.. Пограничные психические расстройства у подростков, возникшие в результате компьютерной зависимости // Матерiали наукового симпозiуму. - Луганськ, 2003. -С.73-74.
10. Попов Ю.В., Вид В.Д. Современная клиническая психиатрия. - М.: Экспертное бюро, 1997. - 496 с.
11. Споаб скриншгово! дiагностики комп'ютерно! залежностг Декларацшний патент на винахщ № 72366 А / Л.М. Юр'ева, Т.Ю. Больбот (Украша) . -Заявл. 15.02.2005. Бюл. № 2.
12. Сухарева Г.Е. Лекции по психиатрии детского возраста. - М: Медицина,1974. - 319 с.
13. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. - К.: Сфера, 2002. -314с..
14. Griffiths, M.D. Internet addiction: Does it really exist? // Gackenbach J.E. Psychology and the Internet intrapersonal, interpersonal, and transpersonal implications. - New York: Academic Press, 1998. - Р. 61-75.
15. Orzack M.H. How to recognize and treat com-puter.com addiction // Clin. Counseling Psychology. -1999. - Vol. 9, N2. - P.184-188.
УДК 616.895.8:616.891-008.6-053.6 С.М. Долуда
ВИВЧЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ П1ДЛ1ТК1В НЕВРОЗОПОД1БНИХ СИНДРОМ1В У ДЕБЮТ1 ПРОГРЕД1СНТНИХ ФОРМ ШИЗОФРЕНП
Харювсъка медична академiя пклядипломно'1 освти
кафедра ncuxiampii
(зав. - д.мед.н., проф. B.M.Ko3idy6oea)
Ключовi слова: шизофренiя, iнiцiалънi прояви, Heepo3onodi6Hi синдроми
Key words: schizophrenia, initial manifestations, adolescents, neurosislike syndromes
Резюме. В работе приводятся данные о наиболее часто встречающихся в пубертатном возрасте неврозоподобных синдромах, развивающихся в инициальном периоде прогредиентных форм шизофрении. Показаны особенности проявлений аноректического синдрома и дисморфофобических состояний у подростков при непрерывном и шубообразном течении психоза. Отмечено, что при данных синдромах имели место определенные возрастные особенности клинико-психопатологических проявлений. Аноректические состояния характеризовались нарушениями пищевого поведения, сочетавшимися со вторично возникавшими соматическими, эндокринными расстройствами. В психическом состоянии больных определялись отрывочные идеи отношения с болезненной чувствительностью к оценкам их внешности окружающими. Характерным было отсутствие критики к своему поведению, депрессивные нарушения, проявления школьной дезадаптации. Показано, что при дис-морфофобическом синдроме, кроме основных расстройств, встречались сенестопатические нарушения; депрессии сочетались с ипохондрически-
ми проявлениями, симптомами отгороженности, характерной для болезни негативной симптоматикой.
Summary. The data on the most frequent neurosis-like syndromes in pubertal period which develop in initial period of schizophrenia progredient forms are presented in the article. The peculiarities of anorectic syndrome and dys-morphophobical states manifestations in the adolescents in permament and shift-like psychosis course are shown. It was revealed, that in the given syndromes certain age features of clinico-psychopathologic manifestations took place. Anorectic states were characterized by the disorders of behavior connected with alimentation combined with secondary somatic and endocrine disorders. In a psychic state of the patients sketchy ideas of attitude with painful sensitivity to assessment of their appearance by other people were determined. Absence of criticism toward own behavior, depressive disorders, manifestations of school desadaptation were common. It was shown, that in dys-morphophobical syndrome apart from main disorders, cenestopathic ones also took place; depressions were combined with hypochondriac manifestations, symptoms of shutting onself, characteristic negative set of symptoms.
Проблема шизофрени у тдлитав дотепер за-лишасться актуальною у зв'язку з недостатньою вивчешстю окремих питань, яю стосуються так званого «епохального патоморфозу» [3, 4, 6].
Так, чекають свого поглибленого вивчення розлади, яю належать до шщального перюду захворювання. Вщомо, що в окремих випадках на цьому етат розвитку прогредieнтних форм шизофрени у тдлитав формуються неврозопо-дiбнi стани, характерт переважно для шдлп-кового вшу. Особливе мюце серед них займають аноректичний синдром i стани дисморфофоби [1, 2].
Останшм часом виявляються окремi змiни у проявах ктшчно! картини неврозоподiбних по-рушень у дебютах шизофрени, що вимагае уточ-нення характеру розладiв на iнiцiальному етапi даного психозу для полшшення дiагностики i розмежування такого роду порушень iз психопа-тологiчно подiбними станами.
Вiдзначенi передумови продиктували необ-хiднiсть проведення дослщження, метою якого було вивчення характерних для тдлитав невро-зоподiбних синдромiв в iнiцiальному перiодi прогредiентних форм шизофрени у вшовому ас-пекп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Група дослщження була сформована iз 112 тдлитав 12-18 рокiв. У робот використовува-лися загальноприйнятi методи дослщження: ана-мнестичний, клiнiко-психопатологiчний та дина-мiчний для вивчення iнiцiальних порушень захворювання, що дозволило дiагностувати у певно! частини обстежених хворих аноректичний i дис-морфофобiчний синдроми (18,7 %).
Група хворих з аноректичним неврозоподiб-ним синдромом була бшьшою (57,1%), нiж група з дисморфофобiчними розладами (42,9%). Ре-
зультати дослщження обчислеш статистично за допомогою методiв Стьюдента та Х2 [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчення ктшко-психопатолопчних проявiв вiдзначених неврозоподiбних синдромiв дало можливiсть виявити як загальш для цих станiв порушення, так i вiдмiннi риси, що формували певнi вiковi особливостi розладiв. Аналiз отри-маних результатiв показав, що таю стани зустр> чалися як при безупинному, так i при нападо-подiбному перебiгу хворобливого процесу. Данi, якi стосуються частоти основних симптомiв нев-розоподiбних розладiв, наведет в таблищ. Слiд зазначити, що у багатьох хворих тдлитав зустр> чалися рiзнi комбшаци симптомiв.
У результат дослiдження установлено, що практично у вшх обстежених пiдлiткiв з аноректичним синдромом мали мюце таю симптоми, як свiдомi самообмеження в 1ж в зв'язку з хворо-бливою переконанiстю в зайвш повнотi. Вони вважали, що !м необидно схуднути, основним розладом при цьому була повна вщмова вщ 1'ж1 або обмеження в прийомi окремих 11 видiв. Щц-лики з хворобливих мотивiв, знаходячи заумш доводи i безглуздi пояснення, вщмовлялися !сти звичайну !жу, вважали за необхщне перейти тшь-ки на «виамшне» харчування.
У рядi випадюв вiдмова вiд 1ж1 розвивалася у вщповщь на зауваження, що стосувалися фiгури чи харчування, тобто провокувалася психогенно (33,3%), але нерiдко хворi нiяких пояснень голо-дуванню не давали, i тому в таких випадках ш з чим не можна було зв'язати появу анорекси (66,7%). Почуття голоду у них збер^алося тiльки на початку обмеження в 1'ж1, а пiзнiше зникало цiлком, i тому вони суб'ективно переносили го-лодування легко. В окремих випадках аноректич-нi стани супроводжувалися навмисною блюво-тою (25,0 %).
05/ Том X / 2
81
Нерщко шдл^ки придумували собi особливi дieти, цiлком виключали з ращону продукти тва-ринного походження (75,0%). Таке бшкове голо-дування приводило до рiзкого схуднення, а тз-нiше до крайнього виснаження, розвитку тяжких станiв. Якщо спочатку шдлггки вiдмовлялися вiд !ж1, тому що вважали себе повними i тому праг-нули зменшити масу тша, то при досягненнi крайнього виснаження хворi боялися набрати вагу; при цьому вони обчислювали в грамах !жу, яку готували до споживання з урахуванням кшь-костi калорiй, вiтамiнного i мшроелементного склаяду продуктiв.
Поряд iз вщзначеними порушеннями харчово! поведiнки, у хворих виявлялися й iншi розлади. Пщл^ки вважали, що, крiм обмежень у 1ж1, для зниження ваги необхщш й iншi мiри у виглядi тдвищено! рухово! активностi, тривалих вис-нажливих вправ, бiгу, ходьби на велик дис-танцп.
Частота основних симптом1в неврозопод1бних розлад1в у дебют1 прогред1ентних форм шизофренИ' у пщл1тк1в (у процентах)
Симптоми Синдроми
аноректичний дисморфофо-51чний
немотивована 66,7
анорекоя
спровокована 33,3
в1дмова в1д 1ж1
соматичт, 83,3
ендокринн1 розлади
вде!' в1дношення 33,3 22,2
депресивт 83,3 88,9
порушення
невдоволення 44,4
ф1гурою
сенестопатй' 11,1
уникаюча поведнка 22,2
Слiд зазначити, що швидке схуднення у значно! частини хворих супроводжувалося сома-тичними розладами у виглядi рiзних порушень з боку шлунково-кишкового тракту, ендокринних розладiв, а також дисменоре!, аменоре! у дiв-чаток-пiдлiткiв (83,3 %).
Крiм того, в обстежених хворих у рядi випад-кiв виявлялися уривчаст ще! вiдношення, коли вони говорили, що вщчувають на собi осудливi
погляди, несхвальнi ощнки оточуючих (33,3%). У хворих виявлялася хвороблива чутливiсть до того, що могло бути пов'язане з негативною ощн-кою зовнiшностi оточенням, особливо однол№ ками протилежно! статi, а також того, що тдси-лювало побоювання з приводу свое! неприваб-ливостi.
Згодом домiнуючi переживання мали тенден-цiю до посилення i прогресування, особливо в тих випадках, коли хворi не одержували необ-хiдного лiкування. Нерiдко пiдлiтки ретельно приховували вiд рiдних i близьких обмеження в 1ж1, блювоту, яку навмисно викликали у себе для позбавлення вщ «надлишку» 1ж1, щоб прийнята !жа не всмоктувалася.
При вивченнi стану шдлггюв звертала на себе увагу вщсутшсть критики до свое! поведiнки, хворих не можна бути переконати у необхщносп змшити вiдношення до На тлi таких порушень у них вiдзначалося зниження до патоло-гiчного рiвня настрою, що, у свою чергу, було основою для появи сущидальних думок, намiрiв i вчинкiв.
Депресивнi порушення переб^у, найчастiше (83,3%) iз тривожною недовiрливiстю, тдо-зрiлiстю, супроводжувалися станом млявосп, слабкостi, головними болями, скаргами з боку шлунково-кишкового тракту у виглядi вiдчуття переповнення, здуття шлунка.
Турбота про ф^уру у хворих шдлптав нерiдко поеднувалася з неохайнiстю, яка з часом тдси-лювалась, хворi ставали неакуратними, гiгiенiчно запущеними (41,7%).
Звертало на себе увагу зниження штересу до навчання, падшня усшшносп в школi, небажан-ня шдтримувати вiдносини iз однолiтками, мля-вють, монотоннiсть при спiлкуваннi з ними. Крiм того, аноректичний синдром у хворих супро-воджувався помiтним погiршенням вщносин з рiдними i близькими у им'1; згодом у пiдлiткiв з'являвся негативiзм, ворожiсть, аутизм, вщгоро-жешсть.
У дебютi прогредiентних форм шизофрени у пiдлiткiв, поряд з аноректичним, нерщко зустр> чався дисморфоманiчний синдром (42,9%). Пси-хопатологiчною особливiстю цього синдрому була поява переживань, пов'язаних iз вигаданою потворшстю, необгрунтованим перебшьшенням фiзичних недолiкiв, сильною вадою в зовшш-ностi, що було, як вважали шдлггки, дуже пом№ ним для оточення i засуджувалося ним, тобто у хворих формувалися ще! вiдношення. Такi думки виникали в зв'язку з наявшстю ледь пом^них змiн, а не дефектiв рис обличчя (довгий чи плоский ню, малий чи великий рот, некрасивi очi,
вуха), iз приводу вигаданих дефектiв будови тша (вузьких чи широких плечей, стегон, великих грудей, малого росту, товстих сiдниць). Нерiдко хворi висловлювали невдоволення своею фiгу-рою, вважаючи себе повними, з надлишковою вагою (44,4 %).
У рядi випадкiв розлади носили характер сенестопатiй i соматопсихiчноl деперсоналiзацil, коли хворi говорили про здуття рук, нiг, живота, потворну форму тулуба, вiдчували неприемнi розпирання тша вщ надлишку жиру, рiдини з поколюваннями i iншими вiдчуттями (11,1%). У деяких випадках пiдлiткам здавалося, що вiд них погано пахне, що вони не утримують гази в при-сутносн стороннiх, тому хворi намагалися уни-кати людних мiсць, знайомих, друзiв, хотiли залишатися наодинцi, проводити час на свiжому повiтрi (22,2%). Думки про вигадаш ними недо-лiки були настирливими, "нестерпними".
Якщо хворi були болюно переконанi в наяв-ностi вади в зовшшносп, то вони якось намагалися сховати це вщ оточення, невмiло маску-ючи вигаданий дефект, виконували спецiальнi фiзичнi вправи, будували нереальнi плани поз-бавлення вщ недолiку, у тому чи^ за допо-могою спецiальних оперативних втручань, iнших методiв лiкування, придумуючи рiзнi недоречнi прийоми такого захисту, використовуючи рiзнi методи самолiкування. "Вивчаючи" вигаданi не-долiки, пiдлiтки подовгу дивилися на себе в дзеркало, не звертаючи увагу на навколишшх, шукали положення, у якому "вада" в зовшшносп була б менш помпною. Крiм того, хворi зверта-лися за допомогою до косметолопв, жадали вiд них "активно1 допомоги" у виглядi пластичних операцiй.
Щдлитав мучили думки про те, що оточення не просто помiчае 1хш недолiки в зовнiшностi, а знае про них i засуджуе, глузуе з такого приводу. Ц переживання нерщко супроводжувалися роз-витком депресивного стану рiзного ступеня ви-разносн (88,9%), який в окремих випадках ускла-днювався су1цидальними тенденцiями, замк-нутiстю, вiдгородженiстю. У такому сташ пщ-лiтки ставали iпохондричними, фшсованими на сво1х переживаннях iз приводу вигаданого фiзич-ного недолiку.
1. Коркина М.В., Цивилько М.А., Марилов В.В. Нервная анорексия. - М.: Медицина, 1986. - 176 с.
2. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Л.: Медицина, 1985. - 416с.
3. Личко А.Е. Шизофрения у подростков. - Л.: Медицина, 1989. - 216с.
4. Мамцева В.Н. Детская и подростковая психи-
Разом i3 тим, xBopi з дисморфофобiчним синдромом продовжували навчання, не залишали роботу, виконували доручення по дому, але до рщних i близьких вщношення змiнювалося, вони ставали вкрай недоброзичливими, негативютич-ними, злiсними. Пiзнiше у хворих з'являлася пе-реконанiсть, що у них потворш не окремi риси, а все "не таке, як треба", тобто наставало поши-рення дисморфофобiчних переживань. Такi пору-шення супроводжувалися формуванням iдей вщношення, коли хворим здавалося, що змши в зовшшносп пов'язаш з чшмось впливом. У деяких випадках хворi вважали, що впливи ззовш пов'я-занi з рщними i близькими, тому вони ставали настороженими, пщозршими, недовiрливими, вороже настроеними до оточення, аутистичними (22,2%). Ц розлади доповнювалися такими ха-рактерними негативними розладами, як пору-шення мислення, емоцiйне зниження i неадекват-нiсть.
П1ДСУМОК
Таким чином, у обстежених хворих щдлитав установленi певш особливостi проявiв анорек-тичного стану i синдрому дисморфофоби на rni-цiальних етапах захворювання у виглядi пол> морфiзму порушень, безмотивованостi розладiв, що виникали, зв'язку станiв, яю розвивалися, з характерною для шизофрени негативною симптоматикою. Загальною ознакою таких порушень були також депресивш розлади з полiмор-фною структурою афективних синдромiв.
Крiм того, аналiз отриманих даних показав, що аноректичний синдром i стани дисмор-фофоби у пiдлiткiв в дебютi прогредiентних форм на початку захворювання зус^чалися при безперервному перебiгу i шубообразнш шизофрени з однаковою ктшчною картиною. Одер-жанi данi клшко-психопатолопчного обстежен-ня хворих пiдлiткiв iз початковими психiчними розладами при зазначенш формi патологи слiд враховувати в дiагностицi, а також при дифе-ренщаци з iншими подiбними синдромами, осю-льки описанi аноректичний та дисморфо-фобiчний синдроми мають схожють iз транзитор-ними дисморфоманiями та нервовою анорекшею при граничних невротичних розладах, а також при реактивних та ендореактивних психозах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
атрия. - М.: Медицина, 2003. - 432с.
5. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО "Речь", 2001. -350с.
6. Тиганов А.С. Руководство по психиатрии. Т. I. -М.: Медицина, 1999. - 712с.
05/ Том X / 2
4
83
