CC BY
34
ПОеДНАННЯ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2 ТИПУ ТА СЕРЦЕВО-СУДИННО1 ПАТОЛОГП: СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
I ЗМ1НИ МЕТАБОЛ1ЗМУ
Чернявська 1рина Василiвна
асистент кафедри ендокринологи 76000, м. 1вано-Франтвськ, вул. Галицька, 2 тел.: (095) 827-62-27 e-mail: [email protected]
I.B. Чернявська
ДВНЗ «1еано-Франювський нащональний медичний ушеерситет»
ВСТУП
Цукровий дГабет (ЦД) - одне з найпоширенГших нешфекцшних захворювань, при цьому абсолютну бiльшiсть випадкГв становить ЦД 2 типу. ЦД зумовлюе високий ризик виникнення уражень периферичних судин, Гнсульту, iнфаркту мюкарда (1М) i належить до причин значно вищоТ морбiдностi i смертносп людей, нiж класична трiада (ретино-, нефро- i нейропатiя) [1, 6]. Так, серед пацГентГв iз ЦД 2 типу iшемiчна хвороба серця (1ХС) рееструе-ться у 23-36% хворих, 1М - 5-11%, порушення моз-кового кровообiгу - 9-24%, шсульт - 3-17%, ангiопатiя нижнГх кiнцiвок - 6-62% [3, 10]. Наведен данi становлять основу актуальност поеднання ендокринопатiй i серцево-судинноТ патологи.
У генезi всiх серцево-судинних захворювань (ССЗ), основними клшГчними проявами яких е 1ХС, iшемiчний iнсульт та захворювання периферичних судин, мають значення ктька чинникiв. Адекватне виявлення та усунення модифГкованих факторiв ризику з урахуванням тих, що не модифГкуються, стратифiкацiя ризику та iндивiдуалiзацiя терапп, поряд з визначенням вiддаленого прогнозу конкретного патента, суттево полтшать ефективнiсть усiх заходiв лкувально-профтактичноТ роботи [5, 7].
У сусптьствГ спостерГгаються несприятливi тенденцГТ стосовно поширеностi чинниюв, що сприяють розвитку гострих серцево-судинних ускладнень. Так, вщсутн повноцГннГ програми з Тх профiлактики, населення недостатньо обГзнане про чинники ризику i вГдповГднГ симптоми [8]. Тому постшно збiльшуеться розрив мГж потенцiйними можливостями i реальними досягненнями в сферi профiлактики ССЗ [2, 4].
Висока соцГальна значущiсть поеднання ЦД i ССЗ, чiтка залежнiсть виживаностi i якостГ життя вГд повноцшноТ компенсацп гемодинамiчних i метаболiчних порушень зумовлюють гостру потребу в розробц алгоритму надання медичноТ допо-моги таким патентам в умовах центру первинноТ медико-санГтарноТ допомоги.
Мета роботи - встановити структуру поеднання цукрового дiабету i серцево-судинноТ патологи, вивчити особливост клГнГчного профГлю, стан гемодинамГки i змГни метаболiзму, а також розро-бити рацiональний алгоритм органГзаци терапев-тичноТ допомоги таким патентам в умовах центру первинноТ медико-санГтарноТ допомоги.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
На початковому етап з метою оцшки структури патологи нами проаналiзовано амбулаторн карти 338 пацiентiв з ЦД 2 типу i ССЗ, як зверталися за допомогою в 1вано-ФранкГвський обласний клГнГчний кардiологiчний диспансер у перюд 2010-2014 рр. ПотГм проведено комплексне обстеження 89 па-фен^в: 64 - з патологiею серцево-судинноТ систе-ми в поеднаннi з ЦД 2 типу (основна група) i 25 - Гз ССЗ без ЦД (контрольна група). В процес ретроспективного 5-рГчного аналГзу якостГ перГодичних обстежень i контролю чинникГв ризику прогресу-вання ССЗ i ЦД оцГнювали Тх вплив на ефективнГсть ведення таких пацГентГв в амбулаторних умовах. На завершальному етапГ на пГдставГ отриманих даних був розроблений алгоритм надання медичноТ допомоги патентам з кардюлопчною пато-логГею на тлГ ЦД 2 типу в умовах амбулаторно-полГклшГчноТ установи.
ЦД верифiкували на пщставГ анамнезу, клГнГчно''' картини, aнaлiзу амбулаторних карт пацГентГв, ла-бораторних даних, використовуючи клaсифiкaцiю, рекомендовану експертами ВООЗ в 1999 р. ПацГен-ти дослщжуваних груп не вiдрiзнялися за вГком (середнiй BiK становив 58,42±6,11 року в контроль-нiй групГ i 61,38±2,34 року в основнш), при цьому частка жiнок була достовiрно бiльшою в обох гру-пах.
Уам пaцieнтaм проводили комплексне клшко-iнструментaльне i лабораторне обстеження, що мiстило дослiдження даних анамнезу, суб'ектив-ного й об'ективного клiнiчного статусу, шстру-ментaльнi дослiдження (електрокaрдiогрaфiю, добовий мошторинг ЕКГ, ехокaрдiогрaфiю), дослiдження лабораторних показникГв: глГкемГ'', глiковaного гемоглобiну (HbAlc), загального холестерину (ЗХС), холестерину лтопроте'Гыв низько' щiльностi (ХС ЛПНЩ), холестерину лтопротеТшв високо' щiльностi (ХС ЛПВЩ) та триглiцеридiв (ТГ), сечово' кислоти, С-реактивного бiлкa (СРБ), креатиыну, фiбриногену, електролiтiв кровi.
Статистична обробка результатГв дослiдження виконана за допомогою пакета прикладних про-грам Statistica 6.0 для Windows. Описова статистика ктьккних ознак представлена середнiми i серед-ньоквадратичними вiдхиленнями (у формам M±m; у рaзi нормальних розпод^в). Для порiвняння двох незалежних вибiрок за кiлькiсними ознаками вико-ристовувався критерш Манна-УГтш i критерiй Вткоксона для залежних вибiрок. Результати вва-жалися статистично значущими при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У загальнш структурi пaцieнтiв як iз поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ, так i iз ССЗ без ЦД переважають представники жшочоТ стат (60,1% i 64% вщпо-вщно). Гiпертонiчнa хвороба (ГХ) у склaдi поеднано' патологГ'' вiдзнaчaлaся у 82,8% пацГентГв основно' групи i 84% контрольно', при цьому в групГ пацГен-тГв з поеднанням ЦД 2 типу i ГХ спостерiгaли тяжчГ стадГ'' ГХ порГвняно з тими, в кого не було ЦД.
1ХС виявлена у 65,6% пацГентГв основно' групи i 56% контрольно', при цьому на тлГ ЦД спостерГгали також 6Гльшу частоту тяжчих функцюнальних клaсiв (ФК) стенокарди порГвняно з пaцieнтaми без ЦД. 1М в анамнезГ достовГрно часпше був присутнГм у складГ асоцмовано''' патологГ'' в осГб Гз ЦД 2 типу, гострГ порушення мозкового кровообГгу (ГПМК) також частГше виявляли у пацГентГв з ЦД 2 типу на тлГ ССЗ (43,8%).
Поеднана патологГя у виглядГ комбшаци ГХ та
1ХС частГше вщзначалася у пацГентГв Гз ЦД 2 типу на тлГ ССЗ (48,4%), а хронГчна серцева недостатнГсть (ХСН) в обох групах виявлена вщповщно у 95,3% i 92% хворих. У групГ пацГентГв основно' групи частГше, нГж у хворих контрольно' траплялися третм i четвертий ФК ХСН. Водночас перший i дру-гий ФК ХСН частГше спостерГгалися у хворих контрольно' групи. На тлГ терапГ' компенсацГя серцево' недостатносп вГдзначалася у 76% пацГентГв Гз ССЗ без ЦД i у 59,4% Гз ЦД 2 типу i ССЗ.
КрГм того, показники обводу тали i стегон були достовГрно вищими у хворих з поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ.
Як бачимо, в структурГ оаб з поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ переважають ГХ (82,8%), 1ХС (65,6%), наслГдки ГПМК (43,8%), а також коморбщна кардГопатологГя (поеднання ГХ та 1ХС у 48,4%, ХСН - у 95,3% пацГентГв). При цьому в групГ пацГентГв з поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ достовГрно частГше, нГж в групГ без ЦД, представлен особи з надмГрною масою тта та ожирГнням, а також тяжчими формами ХСН.
У пацГентГв Гз ССЗ та ЦД 2 типу на тлГ прийому ппотензивних препаратГв показник систолГчного артерГального тиску (САТ) був у середньому на 15 мм рт.ст. (р<0,05), а дГастолГчного артерГального тиску (ДАТ) майже на 8 мм рт.ст. бтьше, нГж у хворих без ЦД (р<0,05). Максимальна величина САТ на 27 мм рт.ст. переважала показник хворих основно' групи порГвняно з контролем (р<0,05). Загалом у пацГентГв з поеднанням СД 2 типу i ССЗ встановленГ бтьш високГ показники АТ i недостатнш його контроль за допомогою базисно' медикаментозной терапГ'' порГвняно з патентами без супутнього ЦД.
У процес оцГнки результатГв добового мош-торингу ЕКГ у пацГентГв з поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ вщзначена наявнГсть значно бшьшо''' частоти епГзодГв безбольово' ГшемГ'' мюкарда (в середньому 3 на добу) порГвняно з групою осГб без ЦД, в яких такГ епГзоди траплялися лише в поодиноких випад-ках, здебГльшого у пацГентГв з 1М в анамнезГ. Феномен безбольово' ГшемГ'' мюкарда встановлений у 21,9% хворих основно' i у 8% хворих контрольно' груп.
У пацГентГв основно' групи спостерГгалися достовГрно вищГ показники частоти серцевих ско-рочень (ЧСС), як у середньому за добу, так i в ден-ний i нГчний час, достовГрно бтьше число епГзодГв i тривалостГ ГшемГ''. КрГм того, виявленГ неспецифГчнГ порушення реполяризацГ'' мГокарда, що супровод-жуються наявнГстю надшлуночково' екстрасистолГ'', пароксизмГв мерехтГння передсердь, блокади нГжок
пучка rica, якi aoctobïpho частiше траплялися у пaцieнтiв з ЦД 2 типу та ССЗ.
Як бачимо, у пафенпв з кaрдiaльною пaтологieю на тлi ЦД 2 типу спостер^аються чиcленнi характеры змши ЕКГ, що характеризуются виникнен-ням суб'ективно не маыфестованих епiзодiв шемп мiокaрдa. У поеднанш з комплексом порушень ритму, провщносп i реполяризацп цi дaнi можна розцшювати як прямий нacлiдок розвитку кaрдiaльноï дiaбетичноï автономно!' нейропатп. Наявнкть ЦД 2 типу сприяе ктотному ремоделю-ванню мiокaрдa. Порiвняння хворих основноТ i контрольно!' груп вказуе на доо^рно бiльш вира-жену ппертроф^ ЛШ i дiacтолiчну дисфункщю у пaцiентiв з поеднанням ЦД 2 типу i ССЗ.
У груп хворих з поеднанням ЦД 2 типу i серце-во-судинно'|' патологи виявлеш icтотно бiльш виражен змiни лiпiдного профiлю плазми кровк Концентрaцiя ЗХС становила 7,56±1,29 ммоль/л, ТГ - 4,02±1,92 ммоль/л, ХС ЛПНЩ - 3,98±1,79 ммоль/л, ХС ЛПВЩ - 0,89±0,14 ммоль/л. У пафенлв контрольно!' групи рiвень ЗХС дорiвнювaв 5,46±0,28 ммоль/л, ТГ - 1,49±0,17 ммоль/л, ХС ЛПНЩ - 3,23±0,16 ммоль/л, ХС ЛПВЩ -0,98±0,09 ммоль/л.
^м вираженоТ дислтщемп, у пaцiентiв основноТ групи cпоcтерiгaлиcя доcтовiрно вищi показники гл^емп, шсулЫемП', вмкту СРБ, сечовоТ кисло-
ти, мкроальбумшурп, ШОЕ, а також показники коагуляцшного потенцiалу кровi порiвняно з контрольною групою.
До найбiльш значущих змiн метаболiзму в пацieнтiв з поеднанням ССЗ i ЦД 2 типу можна вщнести вищий рiвень СРБ, гiперглiкемiю i ппер-шсулшем^, виражену дислiпiдемiю i м^ро-альбумшур^ на тлi тенденцп до пщвищення коагуляцiйного потенцiалу кровi i пперурикемп.
Для оцiнки впливу якостi диспансерного спосте-реження за пацiентами iз ССЗ i ЦД 2 типу було проведено ретроспективне дослщження, яке мктило 5-рiчну оцiнку параметрiв якостi обстеження i лiкування на пiдставi вивчення кiнцевих точок: виживаносп, числа госпiталiзацiй, числа серцево-судинних ускладнень для па^ен^в та Ы. (таблиця).
Результати проведеного аналiзу показали достовiрно нижчу виживанiсть в груп осiб iз ССЗ i ЦД 2 типу порiвняно з групою обстежених без ЦД. Водночас у груп па^ен^в, у яких ССЗ поеднува-лися з ЦД 2 типу, спостеркалися достовiрно бiльше випадюв 1М i ГПМК, перенесених за 5 роюв, а також бтьша частота декомпенсацiй серцево-судинно'Г патологи. Достовiрно бiльшим виявилося i зага-льне число судинних ускладнень в цш груН, число перенесених операцiй аортокоронарного шунту-вання (АКШ), а також загальне число реваскуля-ризацiй коронарних судин. Також встановлено, що
Показники ефективносп спостереження i л^ування хворих за 5-рiчний перiод
Таблиця
Показники ефективносп (K^eBi точки) ССЗ i ЦД 2 типу(n=64) ССЗ без ЦД 2 типу (n=25)
Виживашсть, % 87,2±1,8* 94,8±1,9
Загальне число госшталГзацш (на одну людину) 1,94±0,11* 1,52±0,09
Число 1М 1,24±0,29* 0,59±0,14
Число декомпенсацГй ССЗ 0,11±0,06* 0,32±0,07
Загальне число серцево-судинних ускладнень 0,14±0,07* 0,39±0,08
Число ГПМК 0,64±0,09* 0,37±0,06
Число ТПМК 0,39±0,11 0,36±0,09
Число коронарних реваскуляризацш 0,03±0,01* 0,00±0,00
Число стентувань 0,05±0,02 0,06±0,03
Число АКШ 1,14±0,46* 0,03±0,02
Прогресування АГ 0,62±0,07* 0,43±0,06
Прогресування 1ХС 0,58±0,04 0,57±0,06
Примтка: * - достов'ршсть в'дм'1нностей значень M±m nорiвняно з контрольною групою при р<0,05.
у пацieнтiв основной групи за 5^чний перiод вiдбувалося бтьш виражене прогресування АГ та 1ХС.
Нами проведено кореляцiйний аналiз для вияв-лення параметрiв якостi диспансерного спостере-ження, якi могли ктотно вплинути на показники виживаностi i визначення прогнозу. Встановлено, що на число госпiталiзацiй за 5 роюв найбiльше впливали ретельнiсть контролю за станом вугле-водного обмiну (кратнкть визначення гл^емп та ИЬД1с) з досягненням цтьового рiвня гл^емп, показниюв лiпiдограми i АТ. На число госпп^зацм з приводу ССЗ найбтьшою мiрою впливали кратнiсть проведення ехокардюграфи, консультацiй кардiолога, а також ступшь контролю показникiв лiпiдограми i АТ. На число 1М за 5^чний перiод спостереження пацieнтiв основной групи суттево впливали кратнiсть виконання аналiзiв з визначен-ням показникiв лтщного спектру кровi, ЕКГ, а також ступшь досягнення цтьових рiвнiв гл^емп i лiпiдограми (особливо ХС ЛПНЩ). На загальне число випадюв ГПМК за 5-рiчний перiод спостереження оаб iз ССЗ i ЦД 2 типу максимально впливали кратнiсть консультування в лiкуючого л^аря, а також ступiнь досягнення цтьових значень АТ.
МЫмальне число серцево-судинних усклад-нень, госпiталiзацiй i декомпенсацш ССЗ спосте-рiгали в пацкн^в, якi щоденно контролювали АТ, не менше трьох разiв на тиждень - рiвень глюкози кровi, спостеркалися в лiкаря з контролем лтщограми щоквартально, консультувалися в сумiжних спефалклв i виконували добовий монiторинг ЕКГ i АТ принаймнi 1 раз на 6 мiсяцiв, а ехокардюграфи i пробу з навантаженням -принаймн щорiчно. Виявленi закономiрностi лягли в основу розробки алгоритму надання тера-певтично'Г допомоги i диспансерного обстеження оаб iз ССЗ у поеднанн з ЦД 2 типу.
Представлений алгоритм мктить такi етапи. При первинному оглядi всiм пацiентам проводиться оцшка скарг, анамнезу, а також фiзикальне обстеження, спрямоване на виявлення симптомiв i сiмейного анамнезу ССЗ i ЦД 2 типу. На цьому етап особливу увагу слщ придiляти наступним скаргам, даним анамнезу i чинникам ризику ССЗ, що вияв-ляються у бтьшосп кардiологiчних хворих: бiль голови, перюдичне запаморочення, бiль i дискомфорт в груднш клiтцi, серцебиття, задишка при незначному фiзичному навантаженнi, наявнкть 1ХС i ГХ у родичiв, дислiпiдемiя, ожирiння, курiння. За вщсутносп скарг кардiологiчного характеру, нечiткому амейному кaрдiологiчному анамнезi i за
вщсутносп чинникГв ризику ССЗ провГдну роль в дГагностиц кардюлопчноТ патологи вщкрае об'ективне фГзикальне обстеження. У подальшому проводиться обов'язкова верифГкацГя у пацГентГв безсимптомних форм серцевоТ патологи, насампе-ред безсимптомного перебГгу 1ХС, а також автономноТ кардГальноТ нейропатГТ у пацГентГв з ЦД 2 типу. За наявносл у патента суб'ективних i об'ективних фГзикальних ознак ССЗ необхщно перейти до етапу дГагностичного алгоритму -лабораторних i шструментальних дослГджень, що дозволяють встановити основну i супутню пато-логГю. БюхГмГчне дослГдження кровГ дозволяе вия-вити такГ порушення метаболГзму, як дислтщемГя i гГперглГкемГя, а також патолопчы змГни показникГв гемостазу. СонографГя великих артерш дозволяе виявити раннГ ознаки атеросклерозу судин, а ехокардюграфГя - ппертрофГю, систолГчну i дГастолГчну дисфункцГю мГокарда ЛШ. Добовий монГторинг ЕКГ i АТ дозволяють оцГнити добовий профть ЕКГ i АТ, а велоергометрГя - переносимГсть пацГентами фГзичних навантажень. На завершаль-ному етапГ, у разГ доведеноТ асоцГаци ССЗ i ЦД 2 типу, призначають комплексы заходи з навчання патента в школГ дГабету, дають рекомендацГТ сто-совно режиму харчування i корекци способу життя, пропонують кратнкть оцшки АТ i глГкеми, призначають медикаментозну терапГю i амбулаторне дис-пансерне спостереження в умовах центру первинноТ медико-санГтарноТ допомоги.
Застосування запропонованого алгоритму надання терапевтичноТ допомоги i диспансерного спостереження пацГентГв Гз ССЗ, асоцмованими Гз ЦД 2 типу дозволить полГпшити прогноз спостере-жуваних хворих, а також знизити в них число госпп"алГзацм i серцево-судинних ускладнень.
ВИСНОВКИ
1 У структурГ пацГентГв Гз ЦД 2 типу, якГ звертаю-ться за медичною допомогою в спецГалГзова-ний кардюлопчний центр, основними нозо-лопчними формами асоцшованоТ серцево-судинноТ патологи е ГХ, 1БС, наслГдки шсультГв, ХСН, поеднання ГХ та 1ХС.
2. КлГнГчний профГль пацГентГв з ГХ, 1ХС i ХСН, асоцшованих Гз ЦД 2 типу, вирГзняеться бГльшою, порГвняно з пацГентами без дГабету, частотою суб'ективно не манГфестованих форм кардГальноТ патологи та автономноТ кардГальноТ нейропатГТ.
3. У хворих на ЦД i асоцшовану серцево-судинну патологГю спостерГгаеться бГльш виражена, нГж
P. 1037-1044. doi: 10.1001/archinternmed.2010.150. Vaccaro O., Eberly L.E., Neaton J.D. et al. Multiple Risk Factor Intervention Trial Research Group. Impact of diabetes and previous myocardial infarction on long-term survival: 25-year mortality follow-up of primary screeners of the Multiple Risk Factor Intervention Trial. // Arch. Intern. Med. - 2004. - Vol. 164. - P. 1438-1443. doi: 10.1001/archinte.164.13.1438. Wannamethee S.G., Shaper A.G., Whincup P.H. et al. Impact of diabetes on cardiovascular disease risk and all-cause mortality in older men: influence of age at onset, diabetes duration, and established and novel risk factors. // Arch. Intern. Med. - 2011. - Vol. 171. - P. 404-410. doi: 10.1001/archinternmed.2011.2.
у пафенпв без дебету, гiпертрофiя мюкарда ЛШ, дiастолiчна дисфунк^я ЛШ.
4. Характерними особливостями метаболiзму у пафенпв i3 ССЗ, асоцшованими i3 ЦД 2 типу, е бтьш виражен порушення лшщного профтю, частота мiкроальбумiнурN i пщвищений рiвень С-реактивного бтка.
5. Прогноз хворих на ЦД 2 типу з асоцшованою серцево-судинною патолопею визначаеться якiстю диспансерного спостереження в амбу-латорних умовах, що включае контроль гл^е-мп, оцiнки АТ i лiпiдного профiлю, а також кратнкть оглядГв фахiвцiв i проведення спе^алТзованих iнструментальних дослiджень.
AITEPATyPA
1. Bulugahapitiya U., Siyambalapitiya S., Sithole J., Idris I. Is diabetes a coronary risk equivalent? Systematic review and meta-analysis. // Diabet. Med. - 2009. -Vol. 26. - P. 142-148. doi: 10.1111/ j.1464-5491.2008.02640.x.
2. Van Dieren S., Beulens J.W., Kengne A.P. et al. Prediction models for the risk of cardiovascular disease in patients with type 2 diabetes: a systematic review // Heart. -2012. - Vol. 98. - P. 360-369. doi: 10.1136/ heartjnl-2011-300734.
3. Juutilainen A., Lehto S., Rönnemaa T. et al. Type 2 diabetes as a «coronary heart disease equivalent»: an 18-year prospective population-based study in Finnish subjects. // Diabetes Care. - 2005. - Vol. 28. -P. 2901-2907. doi: 10.2337/diacare.28.12.2901.
4. Rodriguez-Poncelas A., Coll-de-Tuero G., Saez M. et al. Comparison of different vascular risk engines in the identification of type 2 diabetes patients with high cardiovascular risk // BMC Cardiovasc. Disord. - 2015. - Vol. 15 (1). - P. 121. doi: 10.1186/s12872-015-0120-3.
5. Ryden L., Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // Eur. Heart J. - 2013. - Vol. 34. - P. 3035-3087. doi: 10.1093/ eurheartj/eht108.
6. Seshasai S.R., Kaptoge S., Thompson A. et al. Diabetes mellitus, fasting glucose, and risk of cause-specific death. The Emerging risk factors collaboration // N. Engl J. Med. - 2011. - Vol. 364. - P. 829-884. doi: 10.1056/NEJMoa1008862.
7. Shah A.D., Langenberg C., Rapsomaniki E. et al. Type 2 diabetes and incidence of a wide range of cardiovascular diseases: a cohort study in 1,9 million people // Lancet. - 2015. - Vol. 26 (385). - Suppl 1. - S. 86. doi: 10.1016/S0140-6736(15)60401-9.
8. Timbie J.W., Hayward R.A., Vijan S. Variation in the net benefit of aggressive cardiovascular risk factor control across the US population of patients with diabetes mellitus. // Arch. Intern. Med. - 2010. - Vol.170. -
РЕЗЮМЕ
Посднання цукрового д1абету 2 типу та серцево-судинноТ патологи: структура, особливосп клЫчного профтю i змши метабол1зму 1.В. Чернявська
Мета роботи - встановити структуру поеднан-ня цукрового дГабету (ЦД) i серцево-судинно' патологГ'', вивчити особливосп ключного профтю, стан гемодинамГки i змши метаболГзму, а також розробити рацюнальний алгоритм оргашзацп терапевтично' допомоги таким патентам в умовах центру первинно' медико-санггарно'Г допомоги.
Матерiали та методи. ПроаналГзовано амбу-латорнГ карти 338 пацГентГв Гз ЦД 2 типу i серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) за перюд 2010-2014 рр. Проведено обстеження 89 пацГентГв: 64 - з патолопею серцево-судинно' системи в поеднаннГ з ЦД 2 типу (основна група) i 25 - Гз ССЗ без ЦД (контрольна група).
Результати та обговорення. У структурГ пацГентГв Гз ЦД 2 типу основними нозолопчними формами асоцшовано'Г серцево-судинно' патологГ'' е ГХ, 1БС, наслщки шсультГв, ХСН, поеднання ГХ та 1ХС. КлГнГчний профть пацГентГв з ГХ, 1ХС i ХСН, асоцшованих Гз ЦД 2 типу, вирГзняеться бтьшою, порГвняно з патентами без дГабету, частотою суб'ективно не манГфестованих форм кардГально' патологГ'' та автономно' кардГально' нейропатГ''. У хворих на ЦД i асоцшовану серцево-судинну патолопю спостерГгаеться бтьш виражена, нГж у пацГентГв без дГабету, ппертрофГя мюкарда ЛШ та дГастолГчна дисфункцГя ЛШ.
Висновки. Характерними особливостями мета-болГзму у пацГентГв Гз ССЗ, асоцшованими з ЦД 2 типу, е бтьш виражен порушення лшщного профтю, частота мГкроальбумшурп i пщвищений рГвень С-реактивного бтка. Прогноз хворих на ЦД 2 типу з асоцшованою серцево-судинною
пaтологiею визначаеться якiстю диспансерного спостереження в амбулаторних умовах, що вклю-чае контроль гл^емп, оцшки АТ i лiпiдного профiлю, а також кратнкть оглядiв фaхiвцiв i проведення iнструментaльних дослiджень.
Ключовi слова: цукровий дiaбет 2 типу, серцево-судинн захворювання.
РЕЗЮМЕ
Сочетание сахарного диабета 2 типа и сердечно-сосудистой патологии: структура, особенности клинического профиля и изменения метаболизма И.В. Чернявская
Цель работы - установить структуру сочетания сахарного диабета (СД) и сердечно-сосудистой патологии, изучить особенности клинического профиля, состояние гемодинамики и изменения метаболизма, а также разработать рациональный алгоритм организации терапевтической помощи таким пациентам в условиях центра первичной медико-санитарной помощи.
Материалы и методы. Проанализированы амбулаторные карты 338 пациентов с СД 2 типа и сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ) за период 2010-2014 гг. Проведено обследование 89 пациентов: 64 - с патологией сердечно-сосудистой системы в сочетании с СД 2 типа (основная группа) и 25 - с ССЗ без СД (контрольная группа).
Результаты и обсуждение. В структуре пациентов с ЦД 2 типа основными нозологическими формами ассоциируемой сердечно-сосудистой патологии являются гипертоническая болезнь (ГБ), ИБС, последствия инсультов, ХСН, сочетания ГБ и ИБС. Клинический профиль пациентов с ГБ, ИБС и ХСН, ассоциируемых с СД 2 типа, отличается большей частотой субъективно не манифестированных форм кардиальной патологии и автономной карди-альной нейропатии, в сравнении с пациентами без диабета. У больных СД и ассоциируемой сердечнососудистой патологией наблюдаются более выраженные, чем у пациентов без диабета, гипертрофия миокарда ЛЖ и диастолическая дисфункция ЛЖ.
Выводы. Характерными особенностями метаболизма у пациентов с ССЗ, ассоциируемыми с СД 2 типа, являются более выраженные нарушения липидного профиля, частота микроальбуминурии и повышенный уровень С-реактивного белка. Прогноз больных СД 2 типа с ассоциируемой сердечно-сосудистой патологией определяется качеством диспансерного наблюдения в амбулаторных
Дата надходження до редакцИ 09.11.15 р.
условиях, что подразумевает контроль гликемии, оценки АД и липидного профиля, а также кратность осмотров специалистов и проведения инструментальных исследований.
Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, сердечно-сосудистые заболевания.
SUMMARY
Combination of type 2 diabetes mellitus and cardiovascular pathology: structure, features of clinical profile and change of metabolism I. Cherniavska
Purpose - to investigate the structure of combination of diabetes mellitus (DM) with cardiovascular pathology, to learn the features of clinical profile, hemodynamic and metabolic disorders, and also develop rational algorithm of organization of health care to this patients in the conditions of primary medical and sanitary care center.
Materials and methods. Ambulatory cards of 338 patients with DM type 2 and cardiovascular diseases ^VD) were analyzed for period from 2010 to 2014. An inspection was conducted 89 patients: 64 - with CVD in combination with DM type 2 (main group) and 25 -^D without DM (control group).
Results and discussion. There are several nosological forms cardiovascular pathology associated with DM type 2 at the investigated patient population: hypertensive heart disease (HHD), coronary heart disease (CHD), stroke consequences, congestive heart failure (CHF), combinations of HHD and CHD. Clinical profile of patients with HHD, CHD and CHF, associated with DM type 2 in comparison to patients without DM differs more frequent occurrence subjectively not manifested forms of cardiac pathology and presence of cardiac autonomic neuropathy. Patients with DM associated with cardiovascular pathology characterized more heavily left ventricular hypertrophy and left ventricular diastolic dysfunction than patients without diabetes.
Conclusions. Fetures of clinical profile of patients with CVD associated with DM type 2 presented by more expressed disturbances of lipid profile, increased frequency of microalbuminuria and level of С-reactive protein. The prognosis of patients with DM type 2 associated with cardiovascular pathology is determined by quality of clinical ambulatory follow-up which is based on more frequent glucose, blood pressure and blood lipid monitoring and also specialists consultations and instrumental examinations.
Key words: type 2 diabetes, cardiovascular diseases.
