CC BY
29
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.711:617.559-007.17.-089-037 DOI: 10.22141/1608-1706.3.19.2018.136411
Радченко В.О., Ск/данов А.Г.
ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб/в ¡мен1 професора М.1. Ситенка Нац/ональноТ академ/Т медичних наук УкраТни», м. Харк/в, УкраТна
Клшчж ознаки прогнозування результапв жрурпчного лiкування пащенпв з дегенеративними захворюваннями поперекового вiддiлу хребта
Резюме. Актуальнють. Одним 3 найпоширенших напрямюв х1рурпчного л/кування дегенеративних захворю-ваннь поперекового в/дд/лу хребта е застосування такого методу, як спондилодез. Застосовуючи цей метод л1кування, ми звернули увагу на те, що у р1зних хворих при схожому х/рург/чному втручанн/ результати нер/дко в/др/зняються. Мета. Визначення клЫчних фактор1в, як впливають на результати х/рург/чного л/кування. Матер 'юли та методи. Обстежен/ 129 прооперованих патент 15 ос1б ¡з диагнозом нестабильности хребтових рухових сегментв, 64 пац/енти з грижами мЬкхребцевих дисюв, 30 пац/ент з1 спондилолютезом, 20 пац1ент1в з стенозом хребтового каналу. З'ясовували початок захворювання, загальну тривал/сть, тривал/сть останнього загострен-ня. ¡нтенсивнсть болю оц/нювали за в1зуально-аналоговою шкалою. Оц/нювання якост/ життя до i через р'к п/сля хрургмного лiкування проводили за шкалою Освестр/. Обгрунтування отриманих результат зд/йснено на основi методов прикладноi математичноi статистики. Результати. Статистичний анал/з дае можливсть зробити висновок, що п/сля операцИяк/сть життя патент значуще покращуеться. Однак у деяюхпатент як/сть життя покращуеться меншою м/рою. Увипадку нестаб/льност/ хребтового сегмента та спондилолстезу в/кхворого особливо впливае на результати хiрургiчного лiкування. Про вплив в/ку на значення /ндексу Освестрi п/сля операцИ можна судити за значущою пом/рною позитивною кореляц/ею цих показник/в, оц/неною в усх патент у старших патент результати г/рш/. Певною м/рою гiршi результати л/кування патент iз б/'льшими до операц/Т величинами /ндексу Освестр/. У патент i.з г/ршими результатами х/рург/чного л/кування тривал/сть захворювання зазвичай б/льша. До операцИ пац/енти з стенозом хребтового каналу i спондилол!стезом хвор/ли значуще довше, н/ж пац/енти з нестаб/льн/стю хребтового рухового сегмента i грижами м/жхребцевихдиск/в, це робить д/агнози «стеноз хребтового каналу»»i «спондилолстез» менш сприятливими до одужання. Тобто якщо при грижах м/жхребцевих диск/в п/сля своечасного х/рург/чного л/кування можна спод/ватися на одужання, то у випадку стенозу хребтового каналу та спондилол!стезу йдеться лише про покращення якостi життя. Висновки. Клмчними ознаками того, що х/рурпчне л/кування сприятиме менш задов/льному в/дновленню працездатностi пац/ентта, е його старший в/к (по-над 48 рок/в), б/льша тривал/сть захворювання (понад 6-7 рок/в), б/льша тривал/сть останнього загострення (по-над 2-2,5 м/сяця), д/агнози «стеноз хребтового каналу» i «спондилол/стез». Також до ц/еТ групи можна зарахувати пац/ент /ндекс Освестрi якихдо операцИ становив понад 78 %.
Ключовi слова: хребет; дегенеративнi захворювання; поперековий в/дд/л; х/рурпчне л/кування; прогнозування
Вступ
Для хiрургiчного лшування дегенеративних за-хворюваннь поперекового вщдту хребта широко за-стосовуется такий метод, як спондилодез. Фiлософiя спондилодезу заснована на досвщ артродезiв шших суглобiв скелета, коли артродез виконуеться для ль кування больового синдрому. Первинно спондилодез використовувався для л^вання шфекцшних сташв,
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
деформацш i травм хребта. На nucraBi цього взагал устшного досвщу та техшчних дiагноcтичних досяг-нень у r&^i магнггно-резонансно! та комп'ютерно! томографи, розвитку х1рурпчних техшк, Тмплантатав показання до спондилодезу були розширеш. Устх ще! операци заснований на тому, що селективне зрощення двох сум1жних хребщв мае високу ГмовГршсть змен-шення симптомГв, якщо больовий синдром пов'язаний
Для кореспонденци: Скщанов Артем Геннадмович, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут патологи хребта та суглобш iMeHi професора М.1. Ситенка НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», вул. Пушшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: skidanov_attem@ukr.net; контактний тел.: +38 (050) 929 86 68.
For correspondence: Artem Skidanov, PhD, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology ofthe Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: skidanov_artem@ukr.net, phone +38 (050) 929 86 68.
з аномальними рухами [1]. Частота подiбних операцiй з метою л!кування болю в спинi збтьшуеться, також збiльшуeться критика цих втручань i вивчення наявно! iнформацii про !х результати [2].
На сучасному етапi стнально! х!рурги спондилодез е звичайним методом л!кування дегенеративних захво-рювань поперекового вщдту хребта, таких, наприклад, як гриж мiжхребцевих дисков, спондилолiстез, стеноз хребтового каналу [3—8]. Частше сшнальш х!рурги ви-конують дискектомiю без спондилодезу. Проте збтьшуеться число пов!домлень про те, що спондилодез забезпечуе зниження функцюнальних розладiв, больо-вого синдрому та сприяе в!дновленню хребтово-тазо-вого балансу [9].
Зпдно з даними Sohail K. Mirza et al. [10], як! про-анал!зували результати х!рурпчного лшування !з засто-суванням спондилодезу, штучних дисков, ламшектоми, покращення якост життя за опитувальником Роланда (Roland Morris Disability Questionnaire) в!дзначалось у середньому на 33 % через рк: шсля х^рурпчного лшу-вання [11]. Xiao-Feng Lian et al. провели дослтження результапв х!рурпчного л!кування 73 пащенпв !з де-генеративним спондилолютезом, розподтених на тих, кому здшснили редукцш хребця, та тих, у кого тако! процедури не було [12]. Кшшчш результати м!ж цими групами не в!др!знялись.
Задоволення результатом л!кування е дуже в!днос-ною реакщею пащента на свш клшчний стан, що пов'язано з багатьма факторами, такими, наприклад, як неадекватш оч!кування, пов'язаш !з завищеними вимогами, псих!чш розлади, незадоволення р!внем спткування «лшар — пащент», життевий функцю-нальний статус та шш! [13].
Застосовуючи х!рурпчш методи л!кування, ми звер-нули увагу на те, що у р!зних хворих при схожому х!рур-пчному втручанш результати нер!дко втр!зняються. Це стало приводом для пошуку клшчних фактор!в, як! можуть впливати на результати лшування.
Мета: визначити клшчш фактори, що впливають на результати мрурпчного лшування.
Матерiали та методи
Клшчне дослiдження
Матер!алом дослтження стали результати обсте-ження 129 пащенпв (53 чоловки та 76 жшок), яких прооперували в клшщ вертебрологи з приводу дегенеративних захворювань поперекового втдту хребта. Х!рурпчш втручання хворим проводили втповтно до загальних уявлень i без грубих техшчних помилок. Ушм пащентам виконувалась транспедикулярна фшсащя на одному або двох р!внях L3, L4, L5, S1. Пащенти з одно-або двор!вневою фксащею р!вном!рно розподтеш у кожнш груш та м!ж групами. Шд час операци проводили автоысткову пластику у вигляд! резекци задшх втдшв дуговтросткових суглоб!в i декортикаци дуг, тканини суглобових втростыв з^ишали в ран!.
Через рк: шсля мрурпчного л!кування кожному па-щенту ставилось запитання, чи погодився б вш знову на цю операщю.
Шд час клiнiчного обстеження встановлювали даш анамнезу. З'ясовували початок i безпосередню причину захворювання, його перебщ розвиток, загальну тривалiсть. Конкретизували скарги: уточнювали ло-калiзацiю та штенсивнють болю, яку оцiнювали за вь зуально-аналоговою шкалою (ВАШ) вiд 1 до 10 балiв. Оцiнювання тяжкост дисабштаци до та через рк пiсля хiрургiчного лiкування проводили за шкалою Освестр! вiд 0 до 100 % [14]. У разi значень JOSW вiд 0 до 20 % порушення працездатностi ощнювали як мiнiмальнi, ступiнь тяжкостi I; вт 20 до 40 % — помiрнi, ступiнь тяжкостi II, вт 40 до 60 % — серйозш, ступiнь тяжко-ст III, вiд 60 до 80 % — швалтзукш, ступiнь тяжкосп IV; вiд 80 до 100 % — як таы, що приковують до лiжка або як перебтьшення симптомiв — ступiнь тяжкост V. Для спрощення аналiзу ми розподтили пацieнтiв на двi групи, для цього об'еднали ступенi тяжкосп стану I, II i розглядали !х як легкi, а ступеш порушення да-eздатностi III, IV i V розглядали як тяжкх
Виявляли об'eктивнi симптоми та синдроми. Брали до уваги змши обсягу руxiв у поперековому втдш хребта, напруження м'язiв, деформацй' хребта, симптом Ласега.
Уах хворих розподтили на чотири групи (N, G, S i St) з урахуванням ознак захворювання, що бтьшою мiрою визначають клiнiчну картину, на пiдставi класифкаци, розроблено! в ДУ ««Шститут патологй' хребта та сугло-бiв iменi професора M.I. Ситенка Нащонально! академй' медичних наук Украши» (м. Хартв) [15]. Групу N стано-вили 15 (12 %) ошб iз нестабiльнiстю хребтових рухових сегментiв, групу G — 64 пащенти (49 %) зi встановленим у процеш обстеження дiагнозом гриж мiжxребцевого диска. Група S була представлена 30 (23 %) пащентами з! спондилолiстезом. У групу St уийшли 20 (16 %) пащ-eнтiв з! стенозом хребтового каналу.
Статистичний OHOAi3
Для характеристики центру та розкиду ктьтсних ознак обчислювали вибiркове середне (M) та стан-дартну помилку середнього (m), а також медiани (Me), верxнiй (UQ) i нижнш квартилi (LQ). Для опису яис-них ознак використовували таблицi частот. Перевiрку розподту ктьысних ознак на втповтшсть закону Гаусса здшснювали за допомогою критерив Колмогорова — Смирнова, Шатро — Утка i х2 Шрсона. Через те, що жодна розглянута ознака не мала нормального роз-подту, для подальшого аналiзу застосовували методи непараметрично! статистики .
У процеш пор!вняння значень ктькюних ознак у двох незалежних групах використовували критерй' Манна — Уггш (M-W Z) та Вальда — Вольфовiца (W-W). Якщо виявляли значущ втмшносл двох пов'язаних виб!рок (наприклад, значень одше! ознаки до i шсля лiкування), то використовували критерш Вiлкоксона. Для пор!внян-ня бтьше н!ж двох непов'язаних груп використовували аналiз Краскела — Уоллюа (Kruskal — Wallis ANOVA). Для ознак, значення яких значуще змшювалися в досл!-джуваних групах, проводили тести попарних пор!внянь !з поправкою Бонферрош на множинн!сть.
К)
о
с о о о 3
о с
3 о
N
О
СО
О
<
СО <
о
о 3
с О
Таблиця 1. Значения кл'ш'/чних показник'ю у пац'/ент'ю р'/зних груп
Показник Гриж1 (п = 63) Стеноз (п = 20) Спондилолгстез (п = 30) Нестабшьшсть (п = 15)
М ± т Ме [ИЗ; иО] М ± т Ме [ИЗ; иО] М ± т Ме [ИЗ; иО] М ± т Ме [ИЗ; и(Э]
В1к1 42,24 ± 1,48 42 [33; 47] 58,15 ±2,89 60 [53; 67,5] 50,25 ±3,02 48,5 [42; 64,5] 43,43 ±3,98 44,5 [3; 52]
Тривалють захворю-вання (роки)1 3,65 ±0,64 2 [0,42; 5] 10,57 ± 1,81 10 [5,5; 15] 7,19 ± 1,85 5,5 [1,5; 10] 4,19 ± 1,70 2,5 [1,5; 5]
Тривал1сть заго-стрення (м1с.) 3,54 ± 1,22 2 [1;4] 13,33 ±9,35 4,5 [3; 6] 3,80 ±0,66 4 [3; 4] 2,50 ±0,50 2,5 [2; 3]
1ндекс 0свестр1 до операци (%)1 78,49 ± 2,14 80 [68; 92] 73,00 ±4,33 78 [60; 86] 56,35 ±5,14 58 [40; 68] 71,71 ±5,16 79 [62; 82]
1ндекс 0свестр1 пюля операц1'| (%) 25,48 ± 2,22 22 [12; 38] 41,33 ±6,70 41,5 [21; 56,5] 22,58 ±5,42 19,5 [6; 37] 29,38 ±4,81 28 [16; 44]
1ндекс реабт1тац1'| (%) 66,53 ± 2,93 73 [46,94; 81,82] 48,30 ±8,28 50,9 [24,18; 69,17] 66,81 ±7,55 70,7 [48,45; 87,06] 59,47 ±6,49 60 [39,02; 78,05]
к о тз 5
В
о □
тз
о
*
н
<
о
о
0 ф
и ф
"О
о
о
о'
и ф
Прим ¡тки: п — обсяг виб'фки; М — виб1ркове ^^«по,... верхнШ квартиль;1 — значуща р1зниця в групах за д1агнозом.
00 00
- мед'/ана, Щ — нижнш квартиль, 110 —
Рисунок 1. Д1аграма значень ¡ндексу Освестр'1 в пац1ент1в р!зних груп до хiрургiчного л!кування:
G — грижа м!жхребцевого диска, St — стеноз хребтового каналу, S — спондилолстез, N — нестабшьшсть хребтового рухового сегмента
втручання за показниками цього шдексу вш дiагнози вирiвнялись, тобто перейшли з рiвня серйозних ^або iнвалiдизуючих порушень дiездатностi до рiвня по-мiрних i стали такими, що статистично не вiдрiзня-ються (рис. 2).
Значущiсть зменшення шдексу Освес^ пiсля опе-раци порiвняно з його значеннями до хiрургiчного ль кування спостерiгали як в усш вибiрцi, так i за будь-яких дiагнозiв (рис. 3).
Обговорення
Пацiенти, якi страждали вщ стенозу хребтового каналу, виявилися значуще старiше за тих, в кого дiагнос-товано грижу мiжхребцевого диска (M-W Ъ = 4,559; р = 0,000005 < 0,008) або нестабшьшсть хребтового рухового сегмента (М^ Ъ = 3,066; р = 0,002 < 0,008).
Рисунок 2. Д1аграма значень iндексу Освестр'1 в пац1ент1в р!зних груп тсля х'рурпчного л!кування: G — грижа мiжхребцевого диска, St — стеноз хребтового каналу, S — спондилолстез, N — нестабльнсть хребтового рухового сегмента
Група хворих iз дiагнозом «спондилолютез» за вшом значуще не вiдрiзнялася вщ групи зi стенозом хребтового каналу (М^ Ъ = -1,967; р = 0,049 > 0,008), як i вщ груп iз грижами (M-W Ъ = 2,432; р = 0,015 > 0,008) та нестабтьшстю хребтового рухового сегмента (М^ Ъ = 1,161; р = 0,246 > 0,008) (рис. 4.).
В1д початкових проявiв захворювання до тяжких розладiв, якi примушують замислитися про операцш, в середньому проходило близько 5-6 роив. Загострен-ня, що тривае близько 5-6 мюящв, змушуе ухвалити остаточне рiшення.
За тривалютю захворювання виявлено значущу рiз-ницю мiж групою пацiентiв iз дiагнозом «грижа мiж-хребцевого диска i нестабiльнiсть хребтового рухового сегмента» i групою хворих iз дiагнозом «стеноз i спон-дилолiстез» (М^ Ъ = 3,496; р = 0,0005 < 0,05). Тобто
Рисунок 3. Д 'аграма зменшення iндексу OcBecTpi тсля операцИ'
Рисунок 4. Д1аграма пор!вняння пац!енг1в р!зних груп за вком: G — грижа мгжхребцевого диска, St -стеноз хребтового каналу, S — спондилолютез, N — нестабльнсть хребтового рухового сегмента
Рисунок 5. Д'аграма пор'вняння м'ж пациентами р!зних груп за тривалютю захворювання: G — грижа мiжхребцевого диска, St — стеноз хребтового каналу, S — спондилолютез, N — нестабшьшсть хребтового рухового сегмента
80 70 60
I 50
0 а
1 40
30 20 10
□ Медина
□ 25-75 % I Min-Max
Легкий Тяжкий
Стушнь тяжкосп шсля xipypri4Horo л1кування
Рисунок 6. Д'аграма взаемозв'язку м'жвКом i результатом хiрургiчного л!кування
до операцй' пащенти 3i стенозом хребтового каналу i спондилолютезом хворти значуще довше, шж пащ-енти з грижами мiжхребцевих дискiв i нестабiльнiстю хребтового рухового сегмента (рис. 5).
Взагал1 статистичний аналiз дозволяе зробити ви-сновок, що пiсля операцй' ятсть життя пацiентiв значуще покращуеться (за Мак-Немаром х2 = 15,75; р = 0,00007 < 0,05). Через рш тсля хiрургiчного лшу-вання, коли кожному пацiенту ставилось запитання, чи погодився б вш знову на цю операцiю, в ушх випад-ках вiдповiдь була позитивною.
Шсля операцй' 96 пащенпв були оцшеш як легю. Ствер-дження про значущiсть переходу внаслщок хiрургiчного втручання тяжких хворих до групи з легким ступенем тяжкосп стосуеться всiеï вибiрки загалом, однак пiсля розгля-ду пщгруп пацiентiв залежно вщ диагнозу стае очевидним, що згадане значуще покращення проявляеться бтьшою мiрою завдяки груш з диагнозом «грижа м1жхребцевого диска» (найбтьш численно!'). При детальному розгляд можно побачити, що в групах «стеноз i спондiлолiстез» були пащенти, ят тсля мрурпчного лiкування належали до категорй «серйозш порушення». Слщ вщзначити, що до операцй' щ пацiенти знаходились в категорй' порушень, як! приковують до л!жкв або швалщизуючих, тобто тсля хь рурпчного втручання гхшй стан покращився але змушував гх залишатися в категорй' «тяжи».
Хоча за умов ушх розглянутих дiагнозiв i встанов-лено зменшення шдексу Освес^ шсля операцй' щодо його значень стосовно не!', однак з упевнешстю гово-рити про покращення працездатност до отримання мШмальних або пом!рних порушень можна у випадку дiагнозу «грижа мiжхребцевого диска». 1ншими словами, якщо за умов гриж мiжхребцевого диска шсля своечасного х1рурпчного лiкування можна сподiва-тися на одужання, то у випадку стенозу хребтового каналу та спондилолютезу мова йде про покращення якост життя.
Пащенти з пршими результатами операцй значуще вiдрiзняються за нижче наведеними показниками:
ВЫ. Про вплив вiку на значення шдексу Освес^ пiсля операцй можна говорити за значущо! помiрноl позитивно! кореляцй' цих показникiв, ошнено! у всш вибiрцi пацiентiв (R = 0,442; р = 0,00001 < 0,05). На-приклад, найкращi результати хiрургiчного лiкування спондилолiстезу можна побачити у пащенпв вiком до 30 роив (рис. 6). Взагалi результати попршуються у па-цiентiв старше 48 роыв.
У випадку нестабтьносп хребтового сегмента та спондилолiстезу вш хворого особливо впливае на результати хiрургiчного лiкування — у старших пащентав результати гiршi (М-и Ъ = -3,725; р = 0,0002 < 0,05).
Тривалтть захворювання. У пащентав iз прши-ми результатами хiрургiчного лiкування тривалiсть захворювання, зазвичай, бтьша (M-W Ъ = -2,125; р = 0,034 < 0,05) (рис. 7).
Рисунок 7. Д1аграма взаемозв'язку результату операцп з тривалютю захворювання
] MefliaHa □ 25-75 % I Non-Outlier Range
Легкий Тяжкий Легкий Тяжкий
G + St N + S
Стушнь ТЯЖКОСП
___2»tt
--------------4-0-
3,0
2,5
2,0
1,0
□ Медана ■ □ 25-75 % I Min-Max
Легкий Тяжкий
CTyniHb ТЯЖКОСТЧ
Рисунок8. Д1аграма взаемозв'язку м!жрезультатом операцИ' та тривал1стю захворювання залежно вД д!агнозу: G — грижа м!жхребцевого
диска, St — стеноз хребтового каналу, S — спондилол!стез, N — нестабшьшсть хребтового рухового сегмента
Особливо це стосуеться групи з нестабтьнютю опорного рухового сегмента та спондилолютезом — за таких д1агноз1в (рис. 8) тривалють захворювання пащенлв 1з найг1ршими результатами ирурпчного лкування значу-ще вище вщ тривалост пац1ент1в 1з кращими результатами Ъ = -2,107; р = 0,035 < 0,05). Результати ирур-г1чного л1кування пог1ршуються пюля 6-7 рок!в хвороби.
Тривал1сть останнього загострення була значуще меншою у пащентав 1з кращими результатами лкуван-ня (M-W Ъ = -2,224; р = 0,026131 < 0,05; рис. 9).
Якщо загострення тривае понад 2-2,5 мюяця, то результати х1рурпчного л1кування пог1ршуються.
1ндекс Освесmрi до л^вання. У пащентав з1 бть-шими величинами шдексу Освестр1 до операцИ результати лкування певною м1рою г1рш1 ^^ Ъ = 2,125; р = 0,033 < 0,05).
У цьому випадку неможливо встановити р1зницю за центральними значеннями — вони майже р1вш. Група «тяжких» в1др1зняеться не центром розподту, а роз-кидом значень, який бтьш вузький (рис. 9). Бтьшою м1рою ця тенденщя стосуеться групи з1 спондилолюте-зом 1 стенозом хребтового каналу з шдексом Освестр1 до операцИ понад 78 %.
Висновки
Клш1чними ознаками того, що х^рурпчне л1кування сприятиме менш задовтьному в1дновленню працез-датност пац1ента, е його старший в1к (понад 48 рок1в), бтьша тривалють захворювання (понад 6-7 роыв), довший пер1од загострення (бтьше н1ж 2-2,5 мюяця) д1агноз «спондилолютез 1 стеноз хребтового каналу». Також до ще! групи можна в1днести пац1ент1в, шдекс Освестр1 яких до операцИ становив понад 78 %.
Конфлжт штерес1в. Автори заявляють про в1дсут-нють конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статп.
Рисунок9. Д1аграма розмаху. Взаемозв'язок м!ж результатом операцИ' та тривал1стю загострення
Рисунок 10. Д 'аграма результатв х!рург!чного л!кування залежно вД дооперацйного ступеня тяжкост
1нформащя про фшансування. Дослщження про-водилося в рамках науково-досл!дно! роботи за 2016—2018 рр. «Досл!дити структурно-метабол!чш по-рушення у м'язовш та сполучнш тканинах у хворих на дегенеративш захворювання поперекового в!ддту хребта та вплив на них коморб!дно! патолог!!», номер держреестраци 0116U001085.
1нформащя про внесок кожного автора: Радчен-ко В.О. — концепщя i дизайн досл!дження; Скгда-нов А.Г. — збирання й обробка матер!ал!в, анал!з отри-маних даних, написання тексту.
Список лiтератури
1. Stokes I.A, Frymoyer J.W. Segmental motion and instability // Spine. — 1987. — 12. — 688-691.
2. Hanley E.N. Jr, David S.M. Current concepts review lumbar arthrodesis for the treatment of back pain // The journal of bone and joint surgery. — 1999. — Vol. 81-a, № 5.
3. Kaiser M.G., Eck J.C., Groff M.W. et al. Guideline update for the performance offusion procedures for degenerative disease
of the lumbar spine. Part 1: introduction and methodology // J. Neurosurg. Spine. — 2014. — 21. — 2-6.
4. Mobbs R.J., Phan K., Malham G. et al. Lumbar interbody fusion: techniques, indications and comparison of interbody fusion options including PLIF, TLIF, MI-TLIF, OLIF/ATP, LLIF and ALIF// J. Spine Surg. — 2015. — 1. — 2-18.
5. Wu A.M., Zou F., Cao Y. et al. Lumbar spinal stenosis: an update on the epidemiology, diagnosis and treatment//AME Med. J. — 2017. — 2. — 63.
6. Richard A. Deyo, Patrick J. Heagerty, Judith A. Turner, Brook I. Martin, Bryan A. Comstock // Spine Journal. — 2013. — Vol. 13, Issue 11. — P. 1421-1433.
7. Kevin Phan, Vignesh Ramachandran, Tommy M. Tran, Kevin P. Shah, Matthew Fadhil, Alan Lackey, Nicholas Chang, Ai-Min Wu, Ralph J. Mobbs. Systematic review of cortical bone trajectory versus pedicle screw techniques for lumbosacral spine fusion// J. Spine Surg. — 2017. — 3(4). — 679-688.
8. Kevin Phan, Alan Lackey, Nicholas Chang, Yam-Ting Ho, David Abi-Hanna, Jack Kerferd, Monish M. Maharaj, Rhiannon M. Parker, Gregory M. Malham, Ralph J. Mobbs. Anterior lumbar interbody fusion (ALIF) as an option for recurrent disc herniations: a systematic review and meta-analysis// J. Spine Surg. — 2017. — 3(4). — 587-595.
9. Lee S.H., Kang B.U., Jeon S.H. et al. Revision surgery of the lumbar spine: anterior lumbar interbody fusion followed by percutaneous pedicle screw fixation // J. Neurosurg. Spine. — 2006. — 5. — 228-33.
10. Sohail K. Mirza, Richard al. Deyo, Patrick J. Heagerty, Judith al. Turner, Brook I. Martin, Bryan al. Comstock// Spine Journal. — 2013. — Vol. 13, Issue 11. — P. 1421-1433.
11. Beaton D.E., Bombardier C, Guillemin F., Fer-raz M.B. Guidelines for the process of cross-cultural adaptation of self-report measures // Spine. — 2000. — 25. — 3186-91.
12. Xiao-Feng Lian, Tie-Sheng Hou, Jian-Guang Xu, Bing-Fang Zeng, Jie Zhao, Xiao-Kang Liu, Cheng Zhao, Hao Li. Posterior lumbar interbody fusion for aged patients with degenerative spondylolisthesis: is intentional surgical reduction essential?//Spine. — 2013. — Vol. 13, Issue 10. — P. 11831189.
13. Wang H., Zhang D., Ma L. et al. Factors Predicting Patient Dissatisfaction 2 Years After Discectomy for Lumbar Disc Herniation in a Chinese Older Cohort: A Prospective Study of 843 Cases at a Single Institution // Medicine (Baltimore). — 2015. — 94. — e1584.
14. Fairbank J.C.I. The oswestry disability index / Fairbank J.C.I, Pyncent P.B. // Spine. — 2000. — Vol. 25, № 22. — P. 2940-2953.
15. Корж Н.А. Патогенетическая классификация дегенеративных заболеваний позвоночника / Н.А. Корж, А.И. Продан, А.Е. Барыш // Ортопед. травматол. — 2004. — № 3. — С. 5-13.
Отримано 05.04.2018 ■
Радченко В.А., Скиданов А.Г.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И. Ситенко Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
Клинические признаки прогнозирования результатов хирургического лечения пациентов с дегенеративными заболеваниями поясничного отдела позвоночника
Резюме. Актуальность. Одним из наиболее распространенных способов хирургического лечения дегенеративных заболеваний поясничного отдела позвоночника является спон-дилодез. Метод позволяет добиваться хороших результатов лечения, однако замечено, что у пациентов с похожими хирургическими вмешательствами результаты нередко отличаются. Цель. Определение клинических факторов, влияющих на результаты хирургического лечения. Материалы и методы. Обследованы 129 прооперированных пациентов, 15 человек с диагнозом нестабильности позвоночных двигательных сегментов, 64 пациента с грыжами межпозвоночных дисков, 30 пациентов со спондилолистезом, 20 пациентов со стенозом позвоночного канала. Оценивались начало заболевания, общая продолжительность, продолжительность последнего обострения. Интенсивность боли оценивалась по визуально-аналоговой шкале. Оценка качества жизни до и через год после хирургического лечения проводилась по шкале Освестри. Для анализа полученных результатов применялись методы прикладной математической статистики. Результаты. В целом статистический анализ позволяет сделать вывод о том, что после операции качество жизни пациентов значимо улучшается. Однако у некоторых пациентов качество жизни улучшается в меньшей степени. О влиянии возраста на значение индекса Освестри после операции можно судить по значимой положительной корреляции этих показателей, оцененной у всех пациентов; у старших пациентов результаты хуже. В случае нестабильности
позвоночного сегмента и спондилолистеза возраст больного особенно влияет на результаты хирургического лечения. В определенной степени худшие результаты лечения у пациентов с большими до операции величинами индекса Освестри. У пациентов с худшими результатами хирургического лечения продолжительность заболевания обычно больше. До операции пациенты со стенозом позвоночного канала и спондилолисте-зом болели дольше, чем пациенты с нестабильностью позвоночного двигательного сегмента и грыжами межпозвоночных дисков, что делает диагнозы «стеноз позвоночного канала» и «спондилолистез» менее благоприятными к выздоровлению. Другими словами, если при грыжах межпозвоночного диска после своевременного хирургического лечения можно надеяться на выздоровление, то в случаях стеноза позвоночного канала и спондилолистеза речь идет только об улучшении качества жизни. Выводы. Клиническими признаками того, что хирургическое лечение будет способствовать менее удовлетворительному восстановлению работоспособности пациента, является его старший возраст (свыше 48 лет), большая продолжительность заболевания (более 6-7 лет), большая длительность последнего обострения (более 2-2,5 месяца), диагнозы «стеноз позвоночного канала» и «спондилолистез». Также к этой группе можно отнести пациентов, индекс Освестри которых до операции составлял свыше 78 %. Ключевые слова: позвоночник; дегенеративные заболевания; поясничный отдел; хирургическое лечение; прогнозирование
V.O. Radchenko, A.G. Skidanov
State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Clinical signs for predicting the results of surgical treatment in patients with degenerative diseases of the lumbar spine
Abstract. Background. One of the most commonly used surgical treatment for degenerative diseases of the lumbar spine is spondy-lodesis. Applying this method of treatment, we noticed that in different patients with similar surgical intervention, the results are often various. The purpose of the study is to determine the clinical factors that influence the results of surgical treatment. Materials and methods. We examined 129 operated patients: 15 — with the diagnosis of vertebral instability, 64 — with intervertebral disc herniation, 30 — with spondylolisthesis, and 20 patients with spinal stenosis. The onset of the disease, total duration and duration of the last exacerbation were evaluated. The severity of pain was assessed by a visual analogue scale. Assessment of the quality of life before and one year after surgical treatment was performed using Oswestry index. Methods of applied mathematical statistics were used to confirm the results. Results. In general, the statistical analysis indicates that the quality of life of patients is significantly improved after the surgery. However, in some patients, the quality of life improves but to a lesser extent, such variability of results is noteworthy. The effect of age on the value of Oswestry index after surgery can be judged by the significant positive correlation of these parameters evaluated
from all observations — in elderly patients the results are worse. In case of vertebral instability and spondylolisthesis, the age of the patient especially affects the results of surgical treatment. Patients who had had the greatest Oswestry index before the operation showed the worst results of surgical treatment. In patients with worse surgical outcomes, the duration of the disease is usually greater. Before intervention, patients with spinal stenosis and spondylolisthesis suffered longer than patients with instability and intervertebral disc hernia-tions, this makes diagnoses of spinal stenosis and spondylolisthesis less favorable for recovery. That is, in other words, if intervertebral disc herniations can lead to recovery after timely surgical treatment, then in case of spinal stenosis and spondylolisthesis, it is only about improving the quality of life. Conclusions. Clinical signs of less satisfactory recovery after surgical treatment are older age (> 48 years), longer duration of the disease (more than 6—7 years), duration of the last deterioration more than 2—2.5 months, diagnosis of spinal stenosis and spondylolisthesis. In addition, this group includes patients with the Oswestry index more than 78 % before surgery. Keywords: spine; degenerative diseases; lumbar spine; surgical treatment; prognosis
