CC BY
110
Орипнальна стаття
УДК 616.71-007.234+617-089
Квасн/цький М.В.1, Квасн/цький О.М.2
1 Вщдшення малошвазивно'Т xipyprii, Науково-практичний центр профшактично'Т та клiнiчноí медицини Державного управлшня справами, КиТв, УкраТна
2 Нейpоxipypгiчне вiддiлення, Теpнопiльська обласна комунальна клЫчна лiкаpня, Теpнопiль, УкраТна
Етдуральж ш'екцп стероУдних npenapaTiB у лшуванж корiнцевого синдрому, зумовленого дегенеративно-дистрофiчним ураженням хребта
Вступ. Висока частота дегенеpативно-дистpофiчного ураження хребта зумовлюе актyальнiсть впровадження ефективних методiв введення в етдуральний пpостip стероТдних пpепаpатiв (СП) для л^ування радикулярних синдpомiв.
Мета. Пщвищити ефективнiсть лiкyвання пацiентiв з приводу коршцевого синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням хребта, шляхом визначення науково обГрунтованих показань до проведення етдуральноТ ш'екцм (Е1) СП.
Матер1али i методи. Пpоаналiзованi pаннi й вiддаленi результати л^ування 76 пацiентiв (основна група) в^ом вiд 38 до 82 роюв з приводу коpiнцевого синдрому з використанням Е1 СП. У 30 пащен^в вiком вiд 42 до 79 роюв (контрольна група) проводили стандартне консервативне лкування. Результати. Встановлена достовipна piзниця pаннix та вщдалених pезyльтатiв лiкyвання в групах хворих за показниками шкали непрацездатносп (iндекс Освестpi) та вiзyальноТ аналоговоТ шкали (ВАШ) болю.
Висновки. Встановлено високу ефектившсть Е1 СП при коршцевому синдpомi, зумовленому дегенеpативно-дистpофiчним ураженням хребта. Проведення Е1 СП показане при грижах мiжxpебцевиx дискiв (МХД) дiаметpом до 9 мм, стенозi хребтового каналу, спондилолiстезi, спондилоаpтpозi, що спричиняють коpiнцевий синдром.
Ключовi слова: дегенеративно-дистроф/чн/ захворювання, кор/нцевий синдром, епщуральн/ ¡н'екцп стероУдних препарат/в.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2014. — №4. — С. 55-60.
Над1йшла до редакцп 28.07.14. Прийнята до публ1кацп 07.10.14.
Адреса для листування: Квасн'/цький Микола Васильович, Вддлення мало'/нвазивно)'х1рурп'1, Науково-практичний центр проф'лактично)' та кл'/н'/чно)' медицини, вул. Верхня, 5, Ки/в, УкраУна, 010140, e-mail: [email protected]
Вступ. Дегенеративно-дистрофнчш захворювання хребта е одними з найбшьш поширених в сучасному суспшьств i найбшьш частою причиною непрацездатносп пащетчв, молодших 45 роюв [1]. Термш «деге-неративно-дистрофнчне ураження хребта» включае остеохондроз МХД, грижу МХД, деформуючий спон-дильоз, спондилоартроз, а також ускладнення остеохондрозу — стеноз хребтового каналу, спондилолютез. Патолопчний процес при остеохондрозi починаеться з МХД, далi поширюеться на шшм структури хребта [2, 3]. Кл^чне значення випадшня та вип'ячування МХД оцiнене у фундаментальних роботах W. Mixter, J. Barr [4]; вони вперше застосували термш «грижа диска».
Незважаючи на рiзноманiтнiсть неврологiчних проявiв дегенеративного ураження хребта, провщним е больовий синдром. Гострий больовий синдром при дегенеративних процесах включае рефлекторы та компресшш больовi синдроми. Рефлекторний бшь ви-никае внаслiдок патологiчноí iмпульсацií з рецепторiв ураженого сегмента хребта. Дегенеративно-змшений диск спричиняе радикулярний бiль i внаслiдок запального механiзму [5]. Основним патогенетичним чинни-ком при вах цих процесах е компресшш мехашзми та рефлекторний i хiмiчний вплив, що супроводжу-ються запаленням чи порушенням мiкроциркуляцií, а частше íх поеднанням. Отже, основнi мехашзми, що формують патологiчний процес, це запалення,
компреая та iшемiя. Вони тюно пов'язанi один з одним i складають замкнуте хибне коло, де провщним патогенетичним чинником е набряк нервового закш-чення чи коршця.
В арсеналi сучасноТ медицини немае достатньо ефективних, ушверсальних i безпечних методiв лЬ кування дегенеративно-дистрофiчних захворювань хребта. За даними спостережень, протягом 1 м^ можливе покращення стану у 90% пашен^в при болю у поперековiй дшянц та радикулопатiТ взагалi без будь-якого лкування [6]. У теперiшнiй час видшяють два напрямки лiкування дегенеративно-дистрофiчних захворювань хребта — консервативний та хiрурпч-ний. Суттевим недолiком консервативного методу е вщсутшсть прямого впливу на патолопчний субстрат, що знижуе його ефектившсть та зумовлюе хрошчний переб^ захворювання. Хiрургiчнi втручання не мають цього недолiку, проте, високий ризик виникнення штра- та тсляоперацшних ускладнень, рецидивiв захворювання, необхiднiсть повторного втручання, попршення перебiгу захворювання та нав^ь швалщи-зацiя хворих [7]. Метод введення лкарських засобiв в етдуральний простр посiдае промiжне положення мiж хiрургiчними та терапевтичними методами, його однаковою мiрою можна вщнести як до мшИнвазив-ноТ хiрургiТ, так i до активноТ терапи. В останнi роки з'явились повщомлення про лiкування дискогенного
© Кваснщький М.В., Кваснiцький О.М., 2014
больового синдрому з використанням Е1 СП [8]. Опти-мальш результати лкування дегенеративних процеав хребта можуть бути досягнув ттьки за адекватного вибору методу у кожного конкретного патента, зва-жаючи на стадiю та клiнiчнi прояви захворювання, анатомiчнi особливостi, неврологiчний статус. Проте, сьогодш у фахiвцiв рiзного профiлю немае едино! думки щодо лiкування больового синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням хребта.
Дослщження присвячене мшПнвазивному лЬ куванню дегенеративних захворювань хребта на основi пункцií етдурального простору. Однаковою мiрою можливе використання термшу «етдуральна блокада» чи «етдуральна ш'екщя». Бiльшiсть авто-рiв вказують на знеболювальний вплив блокади при больових синдромах в поперековш дшянц хребта, що утворюють хибне коло: бть — спазм м'язiв — бть [9]. Як правило, етдурально вводять анестетики, вiдновнi препарати, рщше — СП у поеднаннi з анестетиками. Вплив етдурально! блокади з використанням СП на компресшш та запальш мехашзми формування болю не вивчений. Осктьки в механiзмi формування больового синдрому провщним е фактор запалення, Е1 лiкарського засобу СП справляе позитивний вплив шляхом блокування рецепторiв уражених хребцевих сегмен^в, а також через д^ в зон диско-радику-лярного конфлiкту, сприяе зменшенню вираженостi чи усуненню запально! реакцií, яка вiдiграе важливу роль у формуванш больового синдрому. У проспек-тивних дослiдженнях вiдзначенi рiзнi результати щодо ефективностi Е1 СП у лкуванш радикулярних синдромiв [10-15].
Мета дослщження: покращити результати лЬ кування пацiентiв з приводу коршцевого синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням хребта, шляхом розробки науково об^рунтованих показань до проведення Е1 СП.
Завдання дослщження.
1. Вивчити ефективнiсть впливу Е1 СП на вира-жешсть больового синдрому та неврологiчних проявiв у пацiентiв при дегенеративних захворюваннях хребта.
2. Розробити показання до застосування пункцш-них методiв л^ування пацiентiв з приводу дегенеративних захворювань хребта.
Матерiали i методи дослщження. У 76 пашен-^в (основна група) з приводу коршцевого синдрому внаслщок дегенеративного ураження попереково-го вiддiлу хребта проведена монотератя шляхом введення в епiдуральний простр СП та динамiчне спостереження. Пащен^в лiкували в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС в перiод з 2010 по 2013 р. У контрольну групу включен 30 пацiентiв з коршцевим синдромом внаслiдок дегенеративного ураженням хребта, у яких застосовували стандарты терапевтичш методи. В уах спостереженнях виражешсть клiнiко-неврологiчних проявiв дегенеративного ураження хребта корелюва-ла з даними шструментальних методiв дослiдження. В основнш групi було 40 жiнок та 36 чоловшв вiком вiд 38 до 82 роюв. Е1 СП проводили ттьки за умови неефективносп стандартного лкування. СП вводили 1 чи 2 рази в етдуральний простр на рiвнi LIV-LV чи LIII-LIV з iнтервалом 7-14 дiб. Кiлькiсть Е1 залежала вiд вираженост клiнiчних проявiв (регресу больового синдрому). Юльюсть Е1 СП в одного патента у се-редньому 1,64±0,12 (у 49 пацiентiв проведено по двi
блокади, у 27 — по однш). У 29 па^ен^в Е1 СП проводили амбулаторно, у 47 — у стацiонарi короткочасного перебування тд контролем електронно-оптичного перетворювача (ЕОП). Крiм Е1 СП, патентам основ-ноТ групи шшн лiкувальнi процедури не проводили, шшм лiкарськi засоби не призначали. По заюнченш монотерапií рекомендували лiкувальну физкультуру з метою формування м'язового корсету.
У 30 пашен^в (контрольна група), в тому чи^ 13 чоловшв та 17 жiнок вiком вщ 42 до 79 рокiв застосовували нестероТдш протизапальнi препарати, проводили судинну, вщновну та депдратацшну терапiю, а також фiзiотерапiю, ЛФК, масаж, голкотератю.
Клiнiчне обстеження пащен^в включало загаль-носоматичне та невролопчне обстеження, оцiнку якостi життя за стандартизованими опитувальниками i шкалами. Проводили рентгенограф^ i функцю-нальну рентгенографю комп'ютерну (КТ) i магшто-резонансну (МРТ) томографiю хребта, статистичну обробку результа^в. Основою клiнiчного обстеження пащен^в з дегенеративним ураженням хребта е оцшка вираженостi больового синдрому. Вважали за необхщне застосовувати спецiально розроблеш шка-ли й опитувальники для оцшки iнтенсивностi болю. Вони дають змогу не тiльки зменшити суб'ектившсть оцiнки, а й проаналiзувати ктьюсш змiни синдрому у динамiцi. Використовували ВАШ болю — простий, проте, демонстративний показник здоров'я i якост життя; опитувальник шдексу непрацездатностi Ос-вестрi — для оцiнки якост життя, пов'язаноТ саме з остеохондрозом, дозволяе мiнiмiзувати вплив iнших захворювань на результати дослщження та бтьш якiсно оцiнити вплив больового синдрому на повся-кденну активнiсть пашен^в. Обстеження та оцiнку вираженостi больового синдрому проводили тричк безпосередньо перед проведенням Е1 СП, через 1 тиж тсля мiнiiнвазивного втручання та через 6 м^.
Методика проведення Е1 СП. Здмснювали прокол в саптальшй площинi в промiжку мiж остистими вщростка-ми LIV-LV або LIII-LIV, просували кiнчик голки на глибину до 3 см. Подальше просування голки глибше проводили тд контролем поспйного пробного введення iзотонiчно-го розчину натрiю хлориду (1РНХ): як тiльки голка пот-рапляла в епщуральний простiр, супротив зменшувався, 1РНХ легко випускався. Коли голку зшмали з шприца, з ТТ просвiту не повинна витiкати рщина (поява рiдини свiдчила про потрапляння голки в субарахноТдальний простiр). Технолопя проведення епiдуральноí блокади включае таю послщовш дií: вiдчуття рукою хiрурга двох послiдовних «провалiв» та наступноТ «перепони» (тверда оболонка спинного мозку — ТОСМ); пробне введення 1РНХ в епiдуральний простiр; проведення проби з натужуванням (кашель). Вщчуття рукою хiрурга двох «провалiв» зумовлене наявнютю на шляху голки двох анатомiчних структур — на рiвнi надостистоТ та жовтоТ зв'язок; третя перепона — ТОСМ, проходити яку не потрiбно. Пщ час поступового пошарового просування голки здiйснювали спроби ввести 1РНХ. За такоТ техшки проведення блокади вiдбуваеться подвiйний контроль можливого розташування кшчика голки: пщрахунок кiлькостi анатомiчних перепон та летсть проходження 1РНХ. Спроби введення 1РНХ проводять до вiдчуття його легкого проходження, що е ознакою перебування юнчи-ка голки в епщуральному просторк Крiм того, контро-лювали розташування голки: при натужуванш (кашлю)
спинномозкова рщина з голки не виходила. Здшснення такоТ контрольно!' процедури дае можливють впевнитись у вщсутност лiквореï. Переконавшись за наведеними ознаками, що кiнчик голки мютиться в епiдуральному просторi, вводили СП, голку витягали.
Кл^чна характеристика хворих основной' та контрольно!' груп представлена у табл. 1. Основними кл^чни-ми проявами у пащен^в обох груп були бшь у нижнш кiнцiвцi (кiнцiвках) за коршцевим типом, симптоми подразнення чи, значно рщше, випадiння, вiдповiдно до ураженого сегмента. Тривалють захворювання вiд кшькох мiсяцiв до 28 рокiв.
Достовiрна рiзниця показ-никiв у групах не виявлена. Попереднш вiдбiр пащен^в за статтю, вiком, клiнiчним перебЬ гом захворювання, вираженiстю анатомо-морфологiчних змш хребта не проводили.
Розподiл пацiентiв за рiвнем ураження хребцево-рухово-го сегмента представлений у табл. 2.
Статистична обробка даних проведена з застосуванням ме-тодiв параметричного аналiзу бiометричних показникiв (за t-критерiем Ст'юдента вщмш-ностi вважали достовiрними при р<0,05). Отриманi результати аналiзували з застосуванням критерiю згоди х2. Статистичний аналiз проводили на персональному комп'ютерi з використанням програм Microsoft Excel 2000, Microsoft Access 2000 в операцш-нш системi Windows 98.
Результати та ïx обгово-рення. Усередненi показники вираженост больового синдрому за ВАШ та функцюнального стану пащен^в за iндексом Ос-вестрi в основнш та контрольнiй групах наведет в табл. 3, 4. Початкова штенсивтсть болю (за ВАШ) та функщональний стан пацiентiв (за шкалою Ос-вестрi) в основнiй i контрольнiй групах суттево не рiзнилися. Оцiнка вираженостi больового синдрому в динамiцi свiдчила про ефективнiсть л^ування з використанням обох методiв у ранньому перюд^ у вiддаленому перiодi достовiрне зменшення показникiв у порiвняннi з вихщ-ними вiдзначене ттьки в основ-нiй групi. Наведет дат свщчать про значно вищу ефективнiсть монотерапiï з використанням Е1 СП.
Тривалiсть лiкування пацiентiв основноТ групи становила у середньому 6,9 дня, контрольно!' групи — 17,8 дня.
Особливосп структурно-морфолопчних змiн при коршцевому синдромi в основнiй та контрольнш групах вiдображенi в табл. 5.
Таблиця 1. Кл^чна характеристика хворих основной' та контрольно!' груп
Показник Величина показника в групах
контрольнш основнш
Чоловки, абс. (%) 13 (43,3±6,6) 36 (47,4±3,5)
Жiнки, абс. (%) 17 (56,7±6,6) 40 (52,6±3,5)
Середнш BiK, poKiB (M±m) 56,8±2,14 54.7±2,23
Середня тривалкть захворювання, роюв (M±m) 12,4±1,62 11,3±1,51
Середня тривалкть загострення, Mic (M±m) 1,9±0,54 3,1±0,62
Ураження 1 сегмента, абс. (%) 4 (13,3) 15 (19,7)
Ураження 2 сегмен^в, абс. (%) 21 (70) 50 (65,8)
Ураження 3 сегмен^в i бiльше, абс. (%) 5 (16,7) 11 (14,5)
Середня кiлькicть уражених хребцево-рухових сегмен^в (M±m) 2,0±0,09 1,9±0,08
Сеpеднiй дiаметp гpижi МХД, мм (M±m) 5,9±0,41 6,8±0,64
Спoндилoлicтез, абс. (%) 2 (6,6) 4 (5,3)
Стеноз хребтового каналу, абс. (%) 3 (10) 5 (6,6)
Спондилоартроз, абс. (%) 10 (33,3) 21 (27,6)
Таблиця 2. Розподт пацiентiв основноТ та контрольно!' груп за рiвнем домiнуючого ураження хребцево-рухового сегмента
Рiвень ураження хребцево-рухового сегмента Частота виявлення, % в групах
контрольнш основнш
— —
2,6 3,3
LIV-LV 56,6 50
40,8 46,7
Таблиця 3. Усереднеш показники вираженостi больового синдрому (за ВАШ) у пащен^в з коршцевим синдромом в основнш та контрольнш групах
Групи хворих Величина показника, см (M±m)
до лшування шсля лшування через 6 мк
Контрольна 7,92±0,21 2,66±0,18 4,93±0,18
Основна 8,36±0,14 1,53±0,11* 3,13±0,12*
Примтка:
рiзниця показниюв достовiрна у порiвняннi з такими у
контрольнш грут (p<0,05). Те ж у табл. 4.
Таблиця 4. Оцшка функцiонального стану (за шкалою ОсвестрО пацiентiв основноТ та контрольно!' груп
Групи хворих Величина показника, балiв (M±m)
до лiкування пiсля лiкування через 6 мiс
Контрольна 54±0,5 34±0,4 43±0,4
Основна 60±0,6 19±0,5* 29±0,5*
Таблиця 5. Характеристика структурно-морфолопчних змш при коршцевому синдромi у пащен^в основноТ та контрольно!' груп
Визначальнi структурно-морфологiчнi змiни Ктьюсть спостережень в групах
контрольнiй основнш
Грижа МХД 28 72
Спондилолктез 2 4
Стеноз хребтового каналу 3 5
Спондилоатроз 10 21
Таблиця 6. Залежшсть функцюнального стану пащен^в основное групи (за шдексом OcBecTpi) вiд структурно-морфолопчних змiн хребта
Структурно-морфолопчш змiни Кiлькiсть Величина шдексу Освестр^ балiв (M±m)
хворих до лшування пiсля лiкування через 6 мiс
Грижа МХД дiаметром до 6 мм 38 56±0,6 12±0,6* 24±0,6*
Грижа МХД дiаметром 7-8 мм 25 62±0,6 21±0,6* 32±0,6*
Грижа МХД дiаметром 9 мм i бiльше 9 68±0,6 39±0,6* 51±0,6
Спондилолктез 4 64±0,4 36±0,5* 49±0,6
Стеноз 5 70±0,6 31±0,4* 52±0,5
Спондилоартроз 21 62±0,4 30±0,5* 51±0,6
Примтка. * — рiзниця показникiв достовiрна у порiвняннi з такими до лiкування (p<0,05). Те ж у табл. 7.
Таблиця 7. Залежшсть функцюнального стану пашен^в контрольноï групи (за шдексом ОсвестрО вiд структурно-морфологiчних змiн хребта
Структурно-морфолопчш змши Кшьмсть Величина iндексу Освестр^ балiв (M±m)
хворих до лiкування пiсля лшування через 6 мiс
Грижа МХД дiаметром до 6 мм 17 50±0,5 31±0,4* 41±0,6*
Грижа МХД дiаметром 7-8 мм 9 59±0,5 37±0,7* 46±0,6
Грижа МХД дiаметром 9 мм i бтьше 2 66±0,6 44±0,5 58±0,7
Спондилолiстез 2 63±0,6 34±0,4* 54±0,6
Стеноз 3 67±0,6 38±0,6* 56±0,7
Спондилоартроз 10 60±0,5 24±0,6* 55±0,5
Як свiдчать даш таблицi, однаково часто у хворих обох груп при коршцевому синдромi структурно-мор-фологiчними причинами больового синдрому були грижа МХД, стеноз хребтового каналу, спондилолютез та спондилоартроз, часто у поеднанш.
Залежшсть клЫчних результат лiкування корш-цевих синдромiв вщ структурно-морфологiчних змiн хребта в групах хворих вщображена у табл. 6, 7.
Достовiрна рiзниця результатiв лкування в ран-ньому перiодi в основнш групi вiдзначена при вах проявах корiнцевого синдрому, через 6 мю — за на-явносп грижi МХД дiаметром до 6 мм та до 9 мм. За шших морфолопчних змiн в основнш грут результати лiкування у вщдаленому перiодi рiзнi.
Отже, достовiрна рiзниця результатiв лiкування в ранньому перiодi у контрольнiй групi вщзначена при всiх морфологiчних проявах коршцевого синдрому, через 6 мю — тшьки за наявностi грижi МХД дiамет-ром до 6 мм. За шших морфолопчних змш результати лкування у вiддаленому перiодi незадовшьш. Неза-довiльнi результати лiкування у вщдаленому перiодi, як в основнш, так i контрольнш групах зумовлеш тими самими структурно-морфологiчними змiнами — грижею МХД (в основнiй грут — дiаметром понад 9 мм, у контрольнш — понад 6 мм), спондилолютезом та стенозом хребтового каналу, часто в поеднанш з спондилоартрозом.
Отже, достовiрний позитивний результат лЬ кування в основнш грут через 6 мю досягнутий у пащен^в за наявност грижi МХД дiаметром до 9 мм, у контрольнш грут — ттьки за наявност грижi МХД дiаметром до 6 мм.
Залежшсть результат л^ування вiд умов проведення етдуральноТ блокади (з використанням ЕОП чи без такого) представлен у табл. 8, 9.
У пащен^в за надмiрноï маси тiла результати л^ування достовiрно кращi за умови проведення епЬ дуральноï блокади з ЕОП. Це пов'язане з техшчними труднощами проведення епiдуральноï блокади у таких пащен^в, оскiльки у них складно визначити кiстковi
орiентири для проведення процедури, а контроль з ЕОП дозволяе мiнiмiзувати неточшсть виконання етдурально!' блокади.
Ускладнень пiсля проведення Е1 СП не спостер^а-ли. У деяких пащен^в вiдзначенi побiчнi реакци. Так, у 10 пацiентiв при артерiальнiй гiпертензiï спостерЬ гали короткочасне тдвищення артерiального тиску у середньому на 25-30 мм рт.ст.; у 2 — тдвищився рiвень глюкози в кровi в межах 2 ммоль/л протягом 3-4 дiб.
Заключення. Отриманi результати свiдчать про високу ефективнiсть монотерапiï з використанням Е1 СП у хворих з приводу коршцевого синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням хребта.
Таблиця 8. Залежшсть вираженост больового синдрому (за ВАШ) вщ умов проведення епiдуральноï блокади (за нормально! маси тша)
Строки оцшки Показники за ВАШ, балiв
з ЕОП без ЕОП
Пiсля лiкування 1,49±0,13 1,65±0,11
Через 6 мк 3,23±0,11 3,57±0,12
Таблиця 9. Оцшка функцiонального стану пацiентiв (за шкалою ОсвестрО за надмiрноï маси тша залежно вщ умов проведення епiдуральоï блокади
Пацieнти з Показники за шкалою Освестрi через 6 мк пiсля лiкування, балiв
масою тша
з ЕОП без ЕОП
Надмфною 14±0,5 26±0,6*
Нормальною 13±0,4 15±0,5
Примтка: * — рiзниця показникiв достовiрна у порiвняннi з такими у пащен^в за надмiрноï маси тiла, яким проводили етдуральну блокаду з ЕОП (p<0,05).
Проведення 1-2 Е1 СП при радикулярному синдромi забезпечуе зменшення тривалост лiкування хворих, збтьшення його ефективностi, стiйку й тривалу ремiсiю, зменшення частоти ускладнень та рецидивiв. Проведення Е1 СП показане при грижi МХД, стенозi хребтового каналу, спондилолютез^ спондилоартрозi, що спричиняють корiнцевий синдром. Е1 СП пока-занi при грижах МХД дiаметром до 9 мм, при грижах бтьшого дiаметра (переважно секвестрованих) — як симптоматичне л^ування пiд час тдготовки до оперативного втручання або за категорично! вщмови хворого вщ оперативного лiкування.
Результати дослщження свiдчать про доцiльнiсть широкого впровадження Е1 СП в практичну дiяль-нiсть лiкарiв-неврологiв, нейрохiрургiв, ортопедiв та анестезюлопв для лiкування хворих з приводу коршцевого больового синдрому при дегенеративному ураженш поперекового вщдту хребта. Зважаючи на високу ефектившсть Е1 СП, можливiсть амбулаторного л^ування пацieнтiв, практично вiдсутнiсть ускладнень, цей метод слщ вважати методом вибору в л^уванш хворих з приводу коршцевого больового синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням поперекового вщдту хребта, за неефективност консервативного л^ування.
Список л^ератури
1. Cunningham L.S. Epidemiology of musculo-skeletal impairments and associated disability / L.S. Cunningham, J.L. Kelsey / Am. J. Publ. Health. — 1984. — V.74. — P.574-579.
2. Подчуфарова Е.В. Боли в спине и конечностях. Болезни нервной системы: руководство для врачей / Е.В. Подчуфарова, Н.Н. Яхно. — М.: Медицина, 2005. — 306 с.
3. Солоха О.А. Лечение боли в спине: обозрение книги Р.У. Портера / О.А. Солоха, В.В. Алексеев // Неврол. журн.
— 1996. — №2. — С.46-53.
4. Mixter W.I. Rupture intervertebral disc with involvement of the spinal canal / W.I. Mixter, I.S. Barr // New Engl. J. Med.
— 1934. — V.211, N5. — Р.210-215.
5. The inflammatory effect of nucleus pulposus: a possible element in the pathogenesis of low-back pain / R.F. McCarron, M.W. Wimpee, P.C., G.S. Laros // Spine. — 1987. — V.12.
— P.760-764.
6. Гринберг M.C Нейрохирургия; пер. с англ. / М.С. Гринберг.
— М.: МЕДпресс-информ, 2010. — 1007 с.
7. Stambough J.L. Subarachnoid drainage of an established
or chronic pseudomeningocele / J.L. Stambough, C.R. Templin, J. Collins // J. Spin. Disord. — 2000. — V.13, N1.
— Р.39-41.
8. Кондратов О.А. Етдуральне введення стероТд1в в лку-ванш дискогенного больового синдрому поперекового вщдту хребта: автореф. дис. .. канд. мед. наук: спец. 14.01.05 — нейрох1рурпя / О.А. Кондратов; ДУ 1н-т ней-рохфургм ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, — К., 2012. — 20 с.
9. Радченко В.А. Лечебные блокады с использованием кортикостероидов при дистрофически-деструктивных заболеваниях поясничного отдела позвоночника / В.А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование.
— 2000. — №3. — С.116-120.
10. Spaccarelli K.C. Lumbar and caudal epidural corticosteroid injection / K.C. Spaccareli // Mayo Clin. Proc. — 1996. — V.71.
— P.169-178.
11. Hayes, Inc. Medical Technology Directory. Epidural Steroid Injections for Low Back Pain and Sciatica. Lansdale, PA: Hayes, Inc. January 30, 2013.
12. Benny B. The efficacy of lumbosacral transforaminal epidural steroid injections: a comprehensive literature review / B. Benny, P. Azazri // J. Back Musculoskelet. Rehab. — 2011.
— V.24, N2. — P.67-76.
13. Epidural steroids: a comprehensive, evidence-based review / S.P. Cohen, M.C. Bicket, D. Jamison, I. Wilkinson, J.P. Rathmell // Req. Anesth. Pain Med. — 2013. — V.38, N3.
— P.175-200.
14. Does pain score in response to a standardized subcutaneous local anesthetic injection predict epidural steroid injection outcomes in patients with lumbosacral radiculopathy? A prospective correlational study / S.P. Cohen, J. Mao, T.N. Vu, S.A. Strassels, A. Gupta, M.A. Erdek, P.J. Christo, C. Kurihara, S.R. Griffith, C.C. Buckenmaier, L. Chen // Pain Med. — 2013. — V.14, N3. — P.327-335.
15. Effectiveness of therapeutic lumbar transforaminal epidural steroid injections in managing lumbar spinal pain / L. Manchikanti, R.M. Buenaventura, K.N. Manchikanti [et al.] // Pain Physician. — 2012. — V.15, N3. — P.199-245
Квасницкий Н.В.1, Квасницкий А.Н.2
1 Отделение малоинвазивной хирургии, Научно-практический центр профилактической и клинической медицины Государственного управления делами, Киев, Украина
2 Нейрохирургическое отделение, Тернопольская областная коммунальная клиническая больница, Тернополь, Украина
Эпидуральные инъекции стероидных препаратов в лечении корешкового синдрома, обусловленного дегенеративно-дистрофическим поражением позвоночника
Вступление. Высокая частота дегенеративно-дистрофического поражения позвоночника обусловила необходимость внедрения эффективных методов введения стероидных препаратов в эпидуральное пространство для лечения радикулярных синдромов.
Цель. Повысить эффективность лечения пациентов по поводу корешкового синдрома, обусловленного дегенеративным поражением позвоночника, путем установления научно обоснованных показаний к проведению эпидуральной инъекции стероидных препаратов.
Материалы и методы. Проанализированы ранние и отдаленные результаты лечения 76 пациентов (основная группа) в возрасте от 38 до 82 лет по поводу корешкового синдрома с использованием эпидуральных инъекций стероидных препаратов. В контрольную группу включены 30 пациентов в возрасте от 42 до 79 лет, которых лечили консервативными методами.
Результаты. Установлены достоверные различия ранних и отдаленных результатов лечения в группах больных по показателям шкалы нетрудоспособности (индекс Освестри) и визуальной аналоговой шкалы боли.
Выводы. Установлена высокая эффективность монотерапии с применением эпидуральных инъекций стероидных препаратов по поводу корешкового синдрома, обусловленного дегенеративно-дистрофическим поражением позвоночника. Проведение эпидуральных инъекций стероидных препаратов показано при грыжах межпозвонковых дисков диаметром до 9 мм, стенозе позвоночного канала, спондилолистезе, спондилоартрозе, которые обусловливают корешковый синдром. Ключевые слова: дегенеративно-дистрофические заболевания, корешковый синдром, эпидуральные инъекции стероидных препаратов.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2014. — №4. — С. 55-60.
Поступила в редакцию 28.07.14. Принята к публикации 07.10.14.
Адрес для переписки: Квасницкий Николай Васильевич, Отделение малоинвазивной хирургии, Научно-практический центр профилактической и клинической медицины, ул. Верхняя, 5, Киев, Украина, 010140, e-mail: k vas54 @yandex.ru
Kvasnitskyi M.V.1, Kvasnitskyi O.M.2
1 Miniinvasive Surgery Department, Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine of the State Administration Department, Kyiv, Ukraine
2 Neurosurgery Department, Ternopil Region Public Clinical Hospital, Ternopil, Ukraine
Steroid epidural injections in treatment of radicular syndrome caused by degenerative-dystrophic diseases of the spine
Introduction. The high frequency of degenerative-dystrophic diseases of the shine has necessitated introduction into clinical practice of effective method for steroids epidural injection for the treatment of radicular syndrome caused by degenerative spine.
The purpose. To improve efficacy of treatment of patients with radicular syndrome caused by degenerative diseases of the spine, through scientifically based definition of indications for steroids epidural injection. Materials and methods. Early and remote results of 76 patients treatment with radicular syndrome (study group), aged from 38 to 82, using only epidural injections of steroids were analyzed. In the control group there were 30 patients, aged 42 to 79 years, they have been treated conservatively.
Results. Significant difference of early and remote results of treatment in two groups of patients was found according to Oswestry Disability Index and Visual Analog Pain Scale.
Conclusions. The high efficacy of epidural injections of steroids was shown in treatment of radicular syndrome caused by degenerative-dystrophic diseases of the spine. Epidural injections of steroids are indicated at intervertebral disks herniation (diameter up to 9 mm), spine canal stenosis, spondylolistheses, spondylarthroses that cause radicular syndrome.
Key words: degenerative-dystrophic diseases, radicular syndrome, epidural steroid injections. Ukr Neyrokhir Zh. 2014; 4: 55-60.
Received, July 28, 2014. Accepted, October 07, 2014.
Address for correspondence: Mykola Kvasnitskyi, Miniinvasive Surgery Department, Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine, 5 Verkhnya St., Kiev Ukraine, 010140, e-mail: [email protected]
