CC BY
39
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 617.721.1-007.43-059:617-084-036.87 DOI: 10.22141/1608-1706.4.20.2019.178755
Фщенко Я.В.1, Рой 1.В.1, КравчукЛ.Д.2
1ДУ «1нститут травматолог!! та ортопед!! НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Украина 2Нац!ональний ун1верситет фзичного виховання i спорту Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
Особливост 0i3^HOi реабштацп пащенлв
з грижами мiжхребцевих дисюв, яким проводився епiдуральний адгезю^з
Резюме. Актуальнсть. За даними багатьох aBTopiB, у 40-75 % спостережень попереково-крижовий бль обумовлений диск-радикулярним конфлiктом. Повторн заострения протягом року виникають у 30-70 % па-центв, а 5-15 % з них потребуют xiрурпчного л1кування. Але xiрурпчне лiкувaння не завжди виршуе питання зниження больового синдрому. Останн'м часом все бльшого поширення набувае метод епдурального адгез^зу. Мета: о^нити ефективн'ють застосування засоб'в ф'зично)' реaбiлiтaцi¡ у виновному лiкувaннi па^енлв з грижами м'жхребцевих дисюв, як перенесли процедуру епдурального адгезю^зу. MaTepia-ли та методи. Проана^зовано дан 105 па^енлв, як проходили стацонарне лнкування у вiддiленнi реабь лтацП ДУ Институт травматологи та ортопедИ НАМН Укроти». Основна группа (n = 55) патент проходила курс епдурального aдгезiолiзу i програму фiзично¡ реабШацИ. Контрольна група (n = 50) проходила курс процедур епдурального aдгезiолiзу. Оцнку больового синдрому проводили на пiдстaвi ВАШ. Для оцнки ступеня порушення житте^яльност використано анкетування за Oswestry Disability index (ODI). По-вторне спостереження проводили через 1, 3, 6 мюя^в псля ^кування. Результати. Результати анкетування за ODI пдтвердили бльш високу ефективн'ють в основнй груп при повторному обстеженн через 6 мiсяцiв (23,0 ± 2,5 бала, р < 0,05). Результати повторного обстеження в контрольна груп за даними шкали Oswestry попршилися (28,0 ± 2,8 бала, р < 0,05). За результатами ВАШ е чтка вiрогiднa р'зниця у в'1ддаленихрезультатах лнкування мiж основною i контрольною групами через 6 мся^в: вдповдно 2,9 ± 0,2 см в основнй груп та 3,8 ± 0,4 см в контрольна груп (р < 0,05). Висновки. Систематичне застосування вправ у поеднаннз процедурою епдурального aдгезiолiзу дозволяе пдвищити ефективнсть лкування па^енлв з грижами i про-трузiями м'жхребцевих дисюв на етапах реабШацИ що п'дтверджуеться результатами до^джень. Ключовi слова: грижа диска, епдуральний адгезо^з, не^рурпчне лнкування
Вступ
Етдемюлопчно радикулярний больовий синдром у попереково-крижовому вщдш хребта зусщчаеться в 9,8 випадку на 1000 обстежених [1—3]. За даними багатьох автс^в, у 40—75 % спостережень попереково-кри-жовий бть обумовлений диск-радикулярним конфлш-том. Повторш загострення протягом року виникають у 30—70 % пащентав, а 5—15 % з них потребують хiрурriч-ного лкування [2, 4, 5].
Хiрургiчне л^вання у виглядi дискектоми е досить частою альтернативою, що проводиться з метою швид-кого регресу болю. Абсолютним показанням до хiрур-пчного л^вання гриж мiжхребцевих дисыв е пору-
шення функци тазових оргашв, прогресуюча м'язова слабысть у нижшх кшщвках, а також тривале (понад 6 тижшв) неефективне консервативне лшування больового синдрому [6, 7].
Незважаючи на переваги, хiрургiчне л^вання не завжди виршуе питання зниження больового синдрому, викликаного грижею мiжхребцевого диска. Так, Cаrrаgee е! а1. [6], проаналiзувавши результати мкро-дискектоми у 187 пащенпв, вщзначили частоту рецидиву больового синдрому в 78 % випадюв, а число по-вторних мрурпчних втручань — у 26 % пащентав.
Тому мшинвазивш методи втручання також можуть бути пдною альтернативною в лшуванш больового
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Ф1щенко Яш Впаалмович, доктор медичних наук, провщний науковий сшвробгтник вщдшу реабшаци, ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: fishchenko@gmail.com; контактний тел. +380(50) 3808725; (044) 221-08-30.
For correspondence: lakiv Fishchenko, MD, PhD, Leading Research Fellow at the Department of rehabilitation, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine', Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: fishchenko@gmail.com; phone: +380(50) 3808725; (044) 221-08-30.
синдрому на xni гриж мiжхребцевих дискiв. Напри-клад, ефективнiсть методу епiдурального введення кортикостерощв пiдтверджена багатьма дослщження-ми [7—9]. Добрий результат цього методу дослщження обумовлений вираженою протизапальною дieю гормо-нальних препаратiв.
Незважаючи на високу ефектившсть рiзних еш-дуральних блокад, останшм часом все бiльшого по-ширення набувае метод епщурального адгезiолiзу [9]. Особливiсть цього методу полягае в тому, що етду-ральний катетер пiдводиться безпосередньо до мюця розташування гриж мiжхребцевого диска. Крiм стероидного протизапального препарату, в ешдуральний простiр вводяться гiпертонiчний розчин, палурошдаза, пiридоксин i коензим композитум, як! сприяють про-лонгаци протизапального ефекту, зниженню больово! сенсибшзаци i полшшенню трофши нервово! тканини [10-12].
З огляду на великий виб!р терапевтичних комп-лекшв результати !х застосування не можуть повшстю задовольнити клшщиспв i дослщниыв через те, що в нашш крат методика етдурального адгезюл!зу була введена у практику досить недавно, i тому програм реабштацп для пацieнтiв, як! перенесли процедуру етдурального адгезiолiзу, майже немае. У зв'язку з цим внаслщок високо! медико-сотально1 значущостi захворювання слщ визнати обГрунтованим i перспек-тивним розробку ново! програми ф1зично! реабшта-цй для пацieнтiв з грижами мiжхребцевих дисыв, як! проходили лшування !з застосуванням процедури етдурального адгезiолiзу.
Мета дослщження: оцшити ефективнiсть застосування засобiв ф1зично! реабштаци у виновному ль куванш пацieнтiв з грижами мiжхребцевих дисков, яю перенесли процедуру епiдурального адгезiолiзу.
Матерiали та методи
У проведеному дослщженш проанал!зовано данi 105 патент, як! проходили стацiонарне лiкування у вщ-дiленнi реабштаци ДУ «1нститут травматологи та орто-педи НАМН Украши» за перюд 2017-2018 рр. Вшэвий д!апазон варшвав вгд 31 до 57 роив, середнш вш па-тенпв становив 38,5 ± 4,2 року (у жшок — 36,8 ± 2,9; у чоловтв — 33,2 ± 2,9). Пащенти були розподшет на дв! групи. Основнш групп! (ОГ) (n = 55) патенпв було проведено курс епщурального адгезюл!зу i запро-понована програма ф!зично! реабштаци, яку патенти продовжили виконувати тсля виписки з! стацюнару; патенти контрольно! групи (КГ) (n = 50) проходили курс процедур епщурального адгезюл!зу з подальшим спостереженням на етапах досл!дження. Термш пере-бування патент у стацюнар! становив 5 дтв. По-вторне спостереження в динамщ проводили через 1, 3, 6 мюятв тсля л!кування.
Bd патенти були обстежеш кштчно, невролопчно, лабораторно та шструментально. Основною скаргою патент були бол! в попереково-крижовому вщдш хребта i/або бш, що !ррадше в нижш кштвки (100 %). За даними МРТ, кр!м гриж м!жхребцевих дисыв, у па-
тент була виявлена супутня патолопя поперекового вщдту хребта у вигляд! протрузш м!жхребцевих дисков (75,2 %), стенозу спинномозкового каналу (40,6 %) i спондилоартроз (18,1 %).
Критер!ями включення в дослщження були: 1) наяв-шсть гриж! м!жхребцевого диска в попереково-крижо-вому вщдш хребта за даними МРТ; 2) неефективнють або короткочасшсть ефекту консервативного лшуван-ня з використанням епщуральних ш'екцш анестетиков i кортикостеро'!дних препарат; 3) термши спостереження шсля проведення процедур адгезюл!зу не менше 12 мюятв.
Критери виключення: 1) хвор!, яким рашше було проведено операци на хребта; 2) непереносимють йо-дистих препарат i лшарських засоб!в, як! використо-вуються п1д час адгезюл!зу.
Кшьысну та яысну оцшку больового синдрому проводили на пщстав! в!зуально! аналогово! шкали (ВАШ) болю. Для оцшки ступеня порушення життед!яльност!, обумовленого патолопею хребта, використовували ан-кетування Oswestry Disability Index (ODI).
Результати та обговорення
Методика процедур епщурального адгезюл!зу в лку-ванш нейрокомпресшного больового синдрому на rai гриж! м!жхребцевих дисков патентам обох груп проводилась за загальноприйнятою схемою [1]:
1-й день
1-ше введення: лщокаш 2% — 8 мл, NaCl 10% — 10 мл.
2-ге введення: лщокаш 1% — 8 мл, коензим композитум — 2,2 мл.
3-те введення: лщокаш 1% — 8 мл, вггамш В6 — 1 мл.
2-й день
1-ше введення: лщокаш 2% — 8 мл, NaCl 10% — 10 мл.
2-ге введення: лщокаш 1% — 8 мл, бетаметазон — 1 мл.
3-те введення: лщокаш 1% — 8 мл, вггамш В6 — 1 мл.
3-й день
1-ше введення: лщокаш 2% — 8 мл, NaCl 10% — 10 мл.
2-ге введення: лщокаш 1% — 8 мл, коензим композитум — 2,2 мл.
3-те введення: лщокаш 1% — 8 мл, виамш В6 — 1 мл, що виповдало курсу в^дновлювально! медикаментоз-но! терапи.
Зпдно з основними методолопчними положення-ми, ф!зична реабштащя пацieнтiв ОГ вщбувалася в три етапи: перший стацюнарний етап, який в!дпов!дав пер!оду п!сля проведення процедури адгезюл1зу (в!д 1 до 5 дшв). Обсяг рухово! активност! при цьому призна-чався в межах л!жкового режиму. Пот!м другий перюд (5-14-й день) — нап!вл!жковий режим, коли спостерь гали зменшення вираженосп клГнГчно! симптоматики захворювання. При позитивному переб^у процесу одужання настае перюд рем!^' (затихання кл!н!чних прояв!в захворювання). На цьому етап! патент може вибирати прюритетний спос!б проходження процедур
реaбiлiтaцii: або за типом амбулаторного вщвщування процедур — амбулаторний етап (в1д 2 тижнiв пiсля ви-писки зi стацiонару до 12 мю. i бiльше); або госпггаль зацiю в санаторно-курортний заклад для проходження подальшого лiкування в умовах лiкувального центру (санаторно-курортний етап вщ 2 тижнiв до 12 мю. i бiльше) (рис. 1).
На першому етапi вiдповiдно до рухового режиму пацieнти ОГ проходили заняття в умовах палати, ш-дивiдуально. Комплекс л^вально! гiмнастики скла-дався iз загальнорозвиваючих i дихальних вправ. На цьому етапi було дозволено виконання вправ без опору. Вихщш положення — лежачи на спиш, вправи, спрямоваш на роботу м'язiв спини. На кожному занята фiзичними вправами основну увагу придтили ознайомленню з новими вправами (зпдно iз запропо-нованими комплексами), з метою визначення вправ, яы викликають у пацieнтiв утруднення при виконанш При освоeннi нових фiзичних вправ звертали увагу на точнють виконання, а також на дотримання правильного ритму дихання, щоб уникнути перенапруження певних м'язових груп. 1нтервали вiдпочинку пiд час занять фiзичними вправами були достатшми для вщнов-лення серцево-судинно! системи, а також опорно-ру-хового апарату за наявноста болю в осередку ураження. Кiлькiсть вправ, що виконувались протягом одного заняття, кшькють повторень кожно! рухово! дii залежали вiд iндивiдуальних особливостей прояву захворюван-
ня. Загальний час заняття лкувальною гiмнастикою становив 10—15 хвилин.
На другому етат метою застосування засобiв фь зичноi' реабiлiтацii' була лшмдащя залишкових проявiв рухових порушень, яи збереглися пiсля гостро! стада больового синдрому ^ як наслiдок, формування нормального рухового стереотипу. Пiд час проведення занять лiкувальною пмнастикою пацieнтам слiд ви-конувати фiзичнi вправи спочатку в положеннi лежачи на спиш, на живота, в упорi стоячи на колшах. У таких вихщних положеннях досягаеться найбтьш досконале осьове розвантаження хребта: м'язи повнютю звтьня-ються вiд необхщноста утримання тiла у вертикальному положенш, i забезпечуеться розвантаження хребта i кiнцiвок вiд тиску тяжкоста верхнiх вщдшв.
У вихiдних положеннях лежачи можливо домогтися iзольованого напруження м'язових груп iз виключен-ням з роботи м'язiв, якi не потребують змiцнення. До таких вихщних положень зараховують: вихiдне положення лежачи на живота, що використовуеться голо-вним чином у вправах, яи змщнюють м'язи плечово-го пояса i спини, а також екстензiйнi вправи; вихiдне положення лежачи на бощ, що використовують для одностороннього змщнення м'язiв спини i живота, для корекци деформацiй поперекового вiддiлу хребта; вихщне положення лежачи на спиш, що використовують для змщнення м'язiв живота, розвантаження хребта, корекци дефекту поперекового вщдшу хребта;
Етапшсть реабш1тац1йних заход ¡в
Стацюнарний етап (I)
— перюд загострення (1-5-й день)
— пщгострий перюд (5-14-й день)
Амбулаторний етап (II)
— перюд рем1см (14-й день — 12 мю.)
Санаторно-курортний етап (III)
— перюд рем1см (14-й день — 12 мю.)
Рисунок 1. ЕтапнСть реаб1л1тац1йних заходв, передбачених та рекомендованихдля пац1ент1в з больовим синдромом попереково-крижового в!дд!лу хребта на тл'1 дегенеративно-дистроф!чних
захворювань
7,8
До л1кування
ГНсля лшування (10 дн!в)
□ ог ■ кг
2,9
2,2 A4
Через 6 мюяцщ гпсля л1кування
Рисунок 2. Динам/ка iнтенсивност' болю за ВАШ у пац1ент1в ОГ та КГ з грижами i протруз1ями
м!жхребцевих диск/в на етапах реабш/тацИ
положення стоячи в упорi на колшах — у спещальних вправах для збтьшення рухливосп хребта i кiнцiвок, а також корекци дефектiв постави.
У положенш стоячи в упорi на колшах, так само як i в положенш лежачи, досягаеться розвантаження м'язiв тулуба вщ утримання маси тта i звiльнення хребта вiд тяжкост верхнiх частин тiла. При опорi на таз i пле-човий пояс хребет перебувае в положенш невеликого тотального лордозу, виникае можливють найбшьшо! рухливост в усiх вщдтах. При виконаннi вправ у ви-хiдних положеннях упор, стоячи на колшах та кистях можна залучити до рштшчно! роботи велику кшьюсть м'язових груп. Ця робота переважно мае динамiчний характер.
Клiнiчне обстеження показало, що вш пацiенти скаржилися на безперервний виражений бть у попе-рековому вiддiлi хребта з iррадiацiею або без тако! в одну або обидвi ноги, що посилювалася при ходьбi або фiзичному навантаженш. Середня тривалiсть захворю-вання становила 4,1 ± 0,5 року, кшьюсть загострень на рiк — 1,2 ± 0,3 раза, тривалiсть останнього загострен-
ня — 0,8 ± 0,6 мiсяця. Оцiнку вiддалених результат лiкування проводили в усiх хворих через 6 мюящв.
Результати лiкування пацiентiв ОГ i КГ продемон-стрували позитивну динамiку. Так, при первинному обстеженш у пацiентiв ОГ i КГ за даними ВАШ рiвень больового синдрому в середньому становив 7,8 ± 0,4 см. Шсля проведення курсу лiкування позитивну динам^ спостерiгали у пацiентiв обох груп (2,21 ± 0,50 см в ОГ i 2,4 ± 0,6 см в КГ, р < 0,05). Взагал^ е чггка вiрогiдна рiз-ниця у вщдалених результатах лiкування мiж основною i контрольною групами через 6 мiсяцiв. У пацiентiв ОГ рiвень болю зрю незначно (р < 0,05), тодi як у пащенпв КГ — на 1,4 см при обстеженш в динамщ (2,9 ± 0,2 см в ОГ i 3,8 ± 0,4 см в КГ, р < 0,05) (рис. 2).
Ощнка результат лiкування з використанням стан-дартизованого анкетування за ОDI, що вiдображае сту-шнь порушення життедiяльностi, дозволила виявити також позитивну динам^ як у пащенпв ОГ (з 49,0 ± ± 3,3 бала до 20,0 ± 1,2 бала, р < 0,05), так i у пацiентiв КГ (з 50,0 ± 2,7 бала до 24,0 ± 3,7 бала, р < 0,05) вщразу шсля лкування (рис. 3).
До л1кування
Шсля л1кування (10 дн!в)
□ ОГ ■ кг
Через 6 мюяцш шсля лшування
Рисунок 3. Динам/ка результат/в л/кування за даними шкали ODI у пац/ент/в ОГ та КГ ¡з грижами i протруз/ями м/жхребцевих диск/в на етапах реаб'1л'1тацИ
При завершальному обстеженнi через 6 мюящв ди-намша результат лшування у пацieнтiв ОГ (23,0 ± 2,5 бала, р < 0,05) була дещо кращою, що ми пов'язували з дотриманням рухового режиму й основних рекомен-дацш пaцieнтaм ОГ на постклiнiчному еташ лiкувaння. У пaцieнтiв КГ показники за даними шкали ODI по-гiршилися (28,0 ± 2,8 бала, р < 0,05).
Висновки
1. Систематичне застосування вправ у поеднанш з процедурою ешдурального aдгезiолiзу дозволяе шд-вищити ефективнiсть лiкувaння пащентав з грижами i протрузiями мiжхребцевих дисков на етапах реабшта-Щ1, що пiдтверджуeться результатами дослiджень.
2. Незважаючи на те, що тсля курсу лiкувaння спо-стерiгaли зменшення больового синдрому до 2,21 ± ± 0,5 см в ОГ i 2,4 ± 0,6 см у КГ (р < 0,05), краща ди-нaмiкa результaтiв через 6 мюящв була в ОГ (2,9 ± ± 0,2 см, р < 0,05). Результати анкетування за ODI та-кож подтвердили бтьш високу ефективнiсть результа-тав лiкувaння в ОГ як при первинному (з 49,0 ± 3,3 бала до 20,0 ± 1,2 бала, р < 0,05), так i при повторному об-стеженш через 6 мюящв в ОГ (23,0 ± 2,5 бала, р < 0,05). Результати повторного обстеження в КГ за даними шкали Оswestry попршилися (28,0 ± 2,8 бала, р < 0,05).
1нформащя про внесок кожного автора: Фщен-ко Я.В. — проведення дослщжень, aнaлiз отриманих даних, написання тексту стати; Рой 1.В. — редагування статп, aнaлiз отриманих даних; Кравчук Л.Д. — оформ-лення отриманих даних, оформлення таблиць та ри-суныв стaттi.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв та власно!' фiнaнсовоï защ-кaвленостi при пiдготовцi дано1 стати.
Список л^ератури
1. Hahne A.J., Ford J.J., McMeeken J.M. Conservative management of lumbar disc herniation with associated radiculopathy: A systematic review. Spine (Phila Pa 1976). 2010. Vol. 35. P. 488-504.
2. Фищенко Я.В. Эпидуральный адгезиолиз: опыт применения у больных с поясничным спинальным стенозом. Всник ортопеди, травматологи та протезування. 2014. № 4. С. 36-41.
3. Caspar W. A new surgical procedure for lumbar disc herniation causing less tissue damage through a microsurgical approach. Advances in Neurosurg. 1977. Vol. 4. P. 74-77. http:// dx.doi.org/10.1007/978-3-642-66578-3_15.
4. Miyagi M, Ishikawa T, Orita S, Eguchi Y. et al Disk injury in rats produces persistent increases in pain-related neuropeptides in dorsal root ganglia and spinal cord glia but only transient increases in inflammatory mediators: Pathomechanism of chronic diskogenic low back pain. Spine (PhilaPa 1976). 2011. Vol. 36. P. 2260-66.
5. Carragee E, Han P. W, Suen M., Kim D. Clinical outcomes after discectomy for sciatica: The effects of fragment type and anular competence. Bone J Surg. Am. 2003. Vol. 85. P. 102-8.
6. Rutten S. Endoscopic lumbar disc surgery. Manual of Spine Surgery. Springler, Heidelberg, New York, Dordreccht, London. 2012. 303 p. http://dx.doi.org/10.1007/978-3- 642-22682-3_43.
7. Ahn Y., Lee S. Outcome predictors of percutaneous endoscopic lumbar discectomy and thermal annuloplasty for dis-cogenic low back pain. Acta Neurochir. 2010. Vol. 152(10). P. 1695-1702. http://dx.doi.org/10.1007/s00701-010-0726-2.
8. Racz G.B., Heavner J.E., Trescot A. Percutaneous lysis of epidural adhesions — evidence for safety and efficacy. 2008. Vol. 8. P. 277-86.
9. Jamison D.E., Hurley R.W., Cohen S.P. Frank Lee Epidural lysis of adhesions. Korean J. Pain. 2014. Vol. 1. P. 3-15.
10. Wang H, Huang B, Li C. et al. Learning curve for percutaneous endoscopic lumbar discectomy depending on the surgeon 's training level of minimally invasive spine surgery. Clin. Neurol. Neurosurg. 2013. Vol. 115(10). P. 1987-1991. (Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.clineuro.2013.06.008).
11. Ruetten S, Komp M., Merk H, Godolias G. Recurrent lumbar disc herniation after conventional discectomy: a prospective, randomized study comparing fullendoscopic interlaminar and transforaminal versus microsurgical revision. J. Spinal. Disord. Tech. 2009 Apr. Vol. 22(2). P. 122-9. doi: 10.1097/ BSD.0b013e318175ddb4.
12. Hirabayashi K, Miyakawa J., Satomi K. Operative results and postoperative progression of ossification among patients with ossification of cervical posterior longitudinal ligament. Spine. 1981. Vol. 6. P. 354-64. http://dx.doi. org/10.1097/00007632-198107000-00005.
OmpuMaHo/Received 25.04.2019 Peu,eH30BaH0/Revised 04.05.2019 npuuHnmo do dpyny/Accepted 18.05.2019 ■
Фищенко Я.В.1, Рой И.В.1, Кравчук Л.Д.2
1ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина 2Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, г. Киев, Украина
Особенности физической реабилитации пациентов с грыжами межпозвонковых дисков, которым проводился эпидуральный адгезиолиз
Резюме. Актуальность. По данным многих авторов, в 40— 75 % наблюдений пояснично-крестцовая боль обусловлена диск-радикулярным конфликтом. Повторные обострения в течение года возникают у 30—70 % пациентов, а 5—15 % из них нуждаются в хирургическом лечении. Но хирургическое лечение не всегда решает вопрос снижения болевого синдрома.
В последнее время все большую популярность приобретает метод эпидурального адгезиолиза. Цель: оценить эффективность применения средств физической реабилитации в восстановительном лечении пациентов с грыжами межпозвонковых дисков, перенесших процедуру эпидурального адгезиолиза. Материалы и методы. Проанализированы данные
105 пациентов, проходивших стационарное лечение в отделении реабилитации ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины». Основная группа (n = 55) пациентов проходила курс эпидурального адгезиолиза и программу физической реабилитации. Контрольная группа (n = 50) проходила курс процедур эпидурального адгезиолиза. Оценку болевого синдрома проводили на основании ВАШ. Для оценки степени нарушения жизнедеятельности использовано анкетирование Oswestry Disability Index (ODI). Повторное наблюдение проводили через 1, 3, 6 месяцев после лечения. Результаты. Результаты анкетирования по ODI подтвердили более высокую эффективность в основной группе при повторном обследовании через 6 месяцев (23,0 ± 2,5 балла, р < 0,05). Резуль-
таты повторного обследования в контрольной группе по данным шкалы Oswestry ухудшились (28,0 ± 2,8 балла, р < 0,05). По результатам ВАШ прослеживается четкая достоверная разница в отдаленных результатах лечения между основной и контрольной группами через 6 месяцев: соответственно 2,9 ± ± 0,2 см в основной группе и 3,8 ± 0,4 см в контрольной группе (р < 0,05 ). Выводы. Систематическое применение упражнений в сочетании с процедурой эпидурального адгезиолиза позволяет повысить эффективность лечения пациентов с грыжами и протрузиями межпозвонковых дисков на этапах реабилитации, что подтверждается результатами исследований. Ключевые слова: грыжа диска; эпидуральный адгезиолиз, нехирургическое лечение
Ya.V. Fishchenko1, I.V. Roy1, L.D. Kravchuk2
1State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine 2National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Features of physical rehabilitation of patients with herniated discs who underwent epidural adhesiolysis
Abstract. Background. According to many authors, in 40—75 % of observations, low back pain is due to a disc-radicular conflict. 30—70 % of patients develop recurring exacerbations throughout the year, and 5—15 % of them require surgical treatment. But surgical treatment does not always solve the problem of reducing pain syndrome. Recently, the method of epidural adhesion has become increasingly popular. The purpose is to evaluate the effectiveness of physical exercises in the rehabilitation of patients with herniated discs undergoing epidural adhesiolysis. Materials and methods. We have analyzed data of 105 persons undergoing in-patient treatment at the department of rehabilitation of the Institute of Traumatology and Orthopaedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. The basic group (n = 55) of patients underwent a course of epidural adhesion and a program of physical rehabilitation. The control group (n = 50) received a course of epidural adhesiolysis procedures. Evaluation of pain syndrome was performed on the basis
of visual analogue scale data. Oswestry Disability Index (ODI) was used to assess the degree of disability. Repeated observation was carried out 1, 3, 6 months after treatment. Results. The results of survey using ODI confirmed higher efficacy in the basic group by re-examination in 6 months (23.0 ± 2.5 points, p < 0.05). The results of the re-examination in the control group according to ODI deteriorated (28.0 ± 2.8 points, p < 0.05). By results of visual analogue scale, there is a clear difference in the long-term treatment outcomes between the basic and the control group in 6 months — 2.9 ± 0.2 and 3.8 ± ± 0.4, respectively (p < 0.05). Conclusions. The systematic application of exercises combined with the procedure of epidural adhesiolysis allows increasing the efficiency of treatment in patients with hernias and protrusions of intervertebral discs in the stages of rehabilitation, which is confirmed by the results of the research. Keywords: herniated disc; epidural adhesiolysis; non-surgical treatment
