CC BY
37
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.112096
Результати лшування нижньопоперекового больового синдрому з використанням радючастотноУ денервацiï дуговiдросткових суглобiв
Квасн/'цький М.В.
Вщдтення малошвазивно!' xipypriï, Науково-практичний центр профшактичноТ та клЫчноТ медицини Державного управлшня справами, Кив, УкраТна
Над1йшла до редакцп 28.05.17. Прийнята до публ1кацП 05.08.17.
Адреса для листування:
Квасн'/цький Микола Васильович, Вщдлення мало'/нвазивно)' xipypriï, Науково-практичний центр проф'/лактично)' та кл 'ш 'чнЫ медицини, вул. Верхня, 5, Ки/в, Украша, 010140, e-mail: kvas1954s@ gmail.com
Вступ. Висока частота дегенеративно-дистрофнчного ураження хребта за недостатньоТ ефективност терапи спондилоартрозу зумовлюе актуальшсть застосування при нижныопоперековому болю, спричиненому переважно спондилоартрозом, шновацшного мiнiiнвазивного методу радючастотноУ денерваци (РЧД) дyговiдростковиx сyглобiв (ДВС).
Мета. Визначити ефективнiсты РЧД ДВС на пiдставi аналiзy раншх i вiддалениx резyлытатiв лiкyвання хворих з приводу нижньопоперекового больового синдрому (НПБС) з переважанням ознак спондилоартрозу. Матер1али i методи. Проведений аналiз раншх i вщдалених результа^в л^ування з використанням методу РЧД за допомогою апарата RFG-1A/ RFG-1B №рми Radionics) 136 пацiентiв (73 чоловшв, 63 жiнок, вiком вiд 44 до 81 року) з приводу НПБС, у яких провщним кл^чним проявом був артроз ДВС (основна група). Виразшсть больового синдрому оцшювали до операци, через 1 тиж тсля неТ, через 3 мю i 1 рiк пiсля лкування. Використовували вiзyалынy аналогову шкалу (ВАШ) болю та опитувальник iндексy непрацездатносп Освестрi.
В контрольну групу включений 31 патент (15 жiнок, 16 чоловтв, вiком вiд 42 до 83 роюв), яких з приводу НПБС з переважанням ознак спондилоартрозу лкували консервативно.
Результати. Вщразу тсля л^ування статистично значущий ефект досягнутий як в основнш, так i контрольнш грyпi при всix структурно-морфологiчниx змiнаx хребта (крiм хворих контрольно!' групи, у яких спондилоартроз поеднувався з стенозом хребтового каналу, спондилолютезом та великими грижами мiжxребцевиx дискiв) як за шдексом непрацездатностi Освестрi, так i за ВАШ болю. Через 3 м^ та 1 р^ тсля л^ування статистично значущий ефект спостер^али лише в основнiй грут, що свiдчило про високу ефектившсть методу РЧД ДВС.
Висновок. Аналiз раннix та вщдалених резyлытатiв лiкyвання хворих з приводу НПБС з переважанням ознак спондилоартрозу свщчить про ефектившсть та безпечшсть РЧД ДВС. Метод доцшьно включити в алгоритм лiкyвання фасеткового синдрому за неефективност консервативного л^ування.
Ключовi слова: спондилоартроз; нижньопоперековий больовий синдром; рад 'ючастотна денервашя дуговщросткових суглоб'в.
Украшський нейрохiрургiчний журнал. 2017;(3):18-23.
Results of treatment of low lumbar pain syndrome by radiofrequency denervation of the facet joints
Mykola V. Kvasnitskyi
Miniinvasive Surgery Department, Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine of Department of State Affairs, Kyiv, Ukraine
Received, May 28, 2017. Accepted, August 05, 2017.
Address for correspondence:
Mykola V. Kvasnitskyi, Miniinvasive Surgery Department, Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine, 5 Verkhnya St., Kyiv Ukraine, 010140, e-mail: kvas1954s@gmail.com
Background. The high prevalence of degenerative-dystrophic spine injury and low effectiveness of spondylarthritis therapy makes relevant the treatment of low lumbar pain syndrome caused mainly by spondylarthritis by innovative minimally invasive method of high-frequency denervation of facet joints.
Purposes. To determine the effectiveness of the radiofrequency denervation of facet joints, taking into account early and long-term results of treatment, to eliminate the pain syndrome in patients with lower lumbar pain syndrome with predominating spondyloarthritis.
Materials and methods. The early and long-term results of treatment by the method of high-frequency denervation of facet joints were analyzed using 1RFG-1A/RFG-1B (produced by Radionics) in 136 patients (73 men and 63 women aged from 44 to 81 years) with lower lumbar pain syndrome with the leading clinical manifestation of arthrosis of the articular joints. The pain syndrome was assessed four times - in the preoperative and postoperative periods (during the week), 3 months and a year after treatment. The visual analogue scale (VAS) of pain and the Oswestry index of disability index were
© Квасн^кий М.В., 2017
used. The control group consisted of 31 patients (15 women and 16 men aged from 42 to 83 years) with lower lumbar pain with spondylarthrosis dominating, which were treated non-operatively.
Results. Immediately after treatment, a reliable result of treatment of chronic low-back pain syndrome in the basic and control groups with all structural and morphological changes of the spine was obtained both by the Oswestry disability scale and the visual analogue scale of pain (except the control group where spondyloarthritis was combined with large herniated discs, spinal stenosis, spondylolisthesis). Meanwhile there is clear and reliable difference between the basic group and the control group immediately after the treatment. After three months and a year after the treatment in both groups a reliable result was obtained only in the basic group, which indicates high efficiency of radiofrequency denervation of facet joints. Conclusions. Both early and long-term treatment results demonstrate efficacy and safety of high-frequency denervation of facet joints in patients with lower lumbar pain syndrome with spondyloarthrosis dominating. High-frequency denervation of facet joints should be included in the algorithm of treatment of facet syndrome in case of the ineffectiveness of drug treatment.
Key words: spondylarthritis; low lumbar pain syndrome; radiofrequency denervation of facet joints.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2017;(3):18-23.
Результаты лечения нижнепоясничного болевого синдрома с применением метода радиочастотной денервации дугоотростчатых суставов
Квасницкий Н.В.
Вступление. Высокая частота дегенеративно-дистрофического поражения позвоночника при недостаточной эффективности терапии спондилоартроза обусловливает актуальность применения при нижнепоясничном болевом синдроме (НПБС), вызванном преимущественно спондилоартрозом, инновационного миниинвазивного метода радиочастотной денервации (РЧД) дугоотростчатых суставов (ДОС).
Цель. Оценить эффективность РЧД ДОС на основе анализа ранних и отдаленных результатов лечения по поводу НПБС с преобладанием признаков спондилоартроза.
Материалы и методы. Проанализированы ранние и отдаленные результаты лечения с применением метода РЧД с помощью аппарата 1 RFG-1A/RFG-1B (фирмы Radionics) 136 пациентов (73 мужчин и 63 женщин, в возрасте от 44 лет до 81 года) по поводу НПБС, у которых ведущим клиническим проявлением был артроз ДОС. Выраженность болевого синдрома оценивали до операции, через 1 нед после нее, через 3 мес и 1 год после лечения. Использовали визуальную аналоговую шкалу (ВАШ) боли и опросник индекса нетрудоспособности Освестри. В контрольную группу включен 31 пациент (15 женщин и 16 мужчин, в возрасте от 42 до 83 лет), которых по поводу НПБС с преобладанием признаков спондилоартроза лечили консервативно.
Результаты. Сразу после лечения статистически значимый эффект достигнут как в основной, так и контрольной группе при всех структурно-морфологических изменениях позвоночника (кроме больных контрольной группы, у которых спондилоартроз сочетался с большими грыжами межпозвонковых дисков, стенозом позвоночного канала, спондилолистезом) по показателям как индекса нетрудоспособности Освестри, так и ВАШ боли. Через 3 мес и 1 год статистически значимый эффект наблюдали только в основной группе, что свидетельствовало о высокой эффективности метода РЧД ДОС.
Вывод. Анализ ранних и отдаленных результатов лечения больных по поводу НПБС с преобладанием признаков спондилоартроза свидетельствовал об эффективности и безопасности РЧД ДОС. Метод целесообразно включить в алгоритм лечения фасеточного синдрома при неэффективности консервативного лечения.
Ключевые слова: спондилоартроз; нижнепоясничный болевой синдром; радиочастотная денервация дугоотростчатых суставов.
Отделение малоинвазивной хирургии, Научно-практический центр профилактической и клинической медицины Государственного управления делами, Киев, Украина
Поступила в редакцию 28.05.17. Принята к публикации 05.08.17.
Адрес для переписки:
Квасницкий Николай Васильевич, Отделение малоинвазивной хирургии, Научно-практический центр профилактической и клинической медицины, ул. Верхняя, 5, Киев, Украина, 010140, e-mail: kvas1954s@gmail.com
Украинский нейрохирургический журнал. 2017;(3):18-23.
Вступ. У сучасному суспшьств бть у спит набув характеру «нешфекцшноТ ешдемм», його частота становить 84 % у дорослого населення iндустрiально розвинутих краТн св^у [1]. Основною як медичною, так i соцiальною проблемою е хронiчний бiль, що ха-рактеризуеться стiйкiстю, часто вiдсутнiстю значного ефекту вщ терапiТ, високими витратами, пов'язаними з лкуванням. За показником DALYs (disability-adjusted life years) - ктьюстю рокiв життя, втрачених через хворобу, бть у спит стоТть поряд з найпоширетшими захворюваннями, зокрема, iшемiчною хворобою сер-ця, бронхiальними шфекшями, цереброваскулярними захворюваннями, дорожньою травмою [2]. П^ля за-хворювань дихальноТ системи бть у нижнш частинi спини поадае друге мiсце за частотою звернення по медичну допомогу, трете - за частотою госпiталiзацiТ, а за матерiальними витратами - трете мюце тсля хвороб серця й раку [3]. У структурi вах больових синдромiв перше мiсце поадае бть у спит. У бть-шост дорослого населення бiль у спит спричинений дегенеративним ураженням хребта.
Больовий синдром, пов'язаний з ураженням ДВС, вперше описаний на початку минулого стол^тя, термш «фасетковий синдром», тд яким розумiють бiль, що походить з структур ДВС, введений V. Mooney и J. Robertson (1976). За сучасними уявленнями, остеохондроз хребта - це полiетiологiчний дегенеративно-дистрофiчний процес, що починаеться в мiжхребцевому диску, поширюеться на тта хребшв, мiжхребцевi суглоби та зв'язковий апарат. У значноТ кiлькостi пацiентiв дискогенний больовий синдром поеднуеться з фасетковим синдромом, у зв'язку з чим усунення дискорадикулярного конфл^ту часто не виршуе проблему поперекового больового синдрому, тому застосування радючастотноТ хiрургiТ на поперековому рiвнi хребта в^кривае новi можливостi щодо вирiшення проблеми болю в нижнш частит спини. Остеоартроз мiжхребцевих суглобiв (спондилоартроз, фасет-синдром, артропа^я ДВС) вiдiграе важливу роль у формуванш хронiчного болю в нижнш частит спини, за даними л^ератури, його частота становить вщ 5 до 40 %, залежно вщ дiагностичних критерiТв [4, 5]. Вважають, що частота дегенеративних змш ДВС в популяцп становить вiд 40 до 85 % та збтьшуеться з вком [6]. Спондилоартроз - це дегенеративт патологiчнi змiни в мiжхребцевих суглобах, що спричиняють Тх деформацiю та формування стiйкого больового синдрому. Ц змiни в ДВС формуються та прогресують за наявност дегенеративних змш в мiжхребцевих дисках внаслщок зменшення висоти мiжхребцевих промiжкiв, що зумовлюе порушення бiомеханiки в хребцевих сегментах. Наводимо динамку формування та прогресування спондилоартрозу: початковими проявами артропати ДВС е незначне звуження суглобових щ^ин, склерозування суглобових поверхонь, поява поодиноких дрiбних остеофтв. Артропа^я другоТ стадiТ характеризуеться виразним звуженням та деформащею суглобовоТ щiлини, виразним остеосклерозом та остеоф^озом. При артропати третьоТ стадiТ виявляють значне звуження та деформашю суглобових щiлин, остеосклероз з виразним остеоф^озом, що деформуе хребтовий канал [7]. Складтсть дiагностики спондилоартрозу
зумовлена i тим, що не визначет типовi клiнiчнi характеристики болю, пов'язаного з ураженням ДВС. Основним методом дiагностики фасеткового синдрому е блокада присередньоТ гтки задньоТ первинноТ гiлки спинномозкового нерва мюцевим анестетиком чи його внутрiшньосуглобове введення.
У л^уванш артропатiТ ДВС використовують стандарты методи лкування: призначають нестероТдт протизапальнi препарати, хондропротектори, фiзiотерапевтичнi процедури, масаж, ЛФК. В остант роки з метою л^ування фасеткового синдрому застосовують шновацшний метод лiкування - РЧД ДВС, яка призводить до блокування передачi больового iмпульсу.
Мета дослщження: визначити ефективнiсть РЧД ДВС на пiдставi аналiзу раннiх та вщдалених результатiв лiкування хворих з приводу НПБС з переважанням ознак спондилоартрозу.
Матерiали i методи досл1дження. З використанням методу РЧД ДВС за допомогою апарата RFG-1A/RFG-1B ^рми Radionics) прол^оват 136 пашен^в (73 чоловiка та 63 жшки, вiком вiд 44 до 81 року) з приводу НПБС, у яких провщним клЫчним проявом був артроз ДВС (основна група).
У 31 патента (15 жшок та 16 чоловшв, вiком вщ 42 до 83 рокiв), включених у контрольну групу, використовували консервативт методи: призначали нестероТдш протизапальнi препарати; судинну, вщновну та дегiдратацiйну тератю, фiзiотерапiю, ЛФК, масаж, голкотерапiю.
Пашен^в обох груп лiкували у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС в перюд з 2012 по 2016.
Клiнiчне обстеження пацiентiв включало: фi-зичне обстеження (загальносоматичне, детальне невролопчне), а також оцшку за стандартизованими опитувальниками i шкалами. В усiх пашен^в клiнi-ко-неврологiчнi прояви дегенеративного ураження хребта корелювали з даними вiзуалiзуючих методiв дослiдження, зокрема, спондилографiТ, МРТ та КТ поперекового вщдту хребта. Основою ключного обстеження пацiентiв при спондилоартрозi е оцiнка виразностi больового синдрому. Використовували ВАШ болю та опитувальник шдексу непрацездат-ностi Освестрк ВАШ болю - простий демонстра-тивний показник здоров'я i якос^ життя. Пацiент на 10- сантиметровш лiнiйцi позначав свое спри-йняття штенсивнот болю. Для зручностi та про-стоти формулювання сантиметри трансформували в бали. Виразшсть больового синдрому оцшювали до операцiТ, через 1 тиж тсля неТ, через 3 м^ та 1 рiк тсля л^ування. Проведена статистична обробка результа^в.
Порiвнювали ефективнiсть двох методик лкуван-ня дегенеративних захворювань хребта з переважним ураженням ДВС, що проявлялися хротчним НПБС: РЧД та класичного багатовекторного консервативного лкування.
Патентам основноТ групи перед оперативним втручанням тд контролем електронно-оптичного перетворювача (ЕОП) здшснювали перiартикулярну блокаду 2 % розчином лщокашу (до 6 мл) на рiвнi ураження з дiагностичною метою. Тимчасове зменшення штенсивност болю чи зникнення НПБС свщчило, що джерелом болю е уражений суглоб.
РЧД ДВС виконували у положены хворого лежачи на живот пщ мюцевою анестезieю 0,5 % розчином но-вока'ну (4 мл). Пщ контролем ЕОП проводили пунк^ю навколо уражених мiжхребцевих суглобiв в харак-терних точках - точках-мшенях РЧД. Пiд контролем ЕОП голку вводили в зовнiшньобiчну поверхню ДВС, в дiлянку локалiзацN присередньо' гiлки спинномоз-кового нерва (первинно' задньо' гiлки). Далi мандрен голки замшювали на активний електрод, з'еднаний з радiочастотним генератором, що продукуе iмпульсний струм високо' частоти, через електрод його пщводи-ли в точки-мшеш РЧД. Для щентифмкаци коректного положення голки за допомогою радiочастотного генератора RFG-1A/RFG-1B (фмрми Radionics) проводили електростимуляцiю фасеткових нервiв з частотою 50 Гц. Патент, як правило, вiдчував поколювання в дшянц вiдповiдного ДВС. Частоту зменшували до 2 Гц та оцшювали стан м'язiв кiнцiвок. Вiдсутнiсть скорочень м'язiв кiнцiвок свiдчила про коректне положення електрода. РЧД технолопчно являе собою по^к високочастотного електричного струму вщ активного електрода до пасивно''' пластинки, що руйнуе тканини навколо активного електрода. Електричний струм, що проходить ^зь тканину, на^вае п. Iнтенсивнiсть нагрiвання тканини залежить вiд и електричного опору (iмпедансу). Внаслщок теплового нагрiвання тканини вiдбуваеться денатурашя бiлкiв нервових структур (нервова тканина зазнае стану парабюзу) в безпосереднш близькостi вiд електрода. Деструкцiю проводили при температурi 70°С тривалiстю до 1 хв.
Тривал^ть манiпуляцií не перевищувала 30 хв. У 50% пащен^в вiдзначали легкi нетривалi поколювання та пощипування пiд час проведення мантуляци. Пiсля мiкровтручання самопочуття пащен^в хороше, ускладнень не було. Протягом 1
год патенту рекомендували лiжковий режим, через 2 год виписували.
Клiнiчна характеристика пащен^в основно' та контрольно'' груп наведена у табл. 1.
У пащен^в обох груп виявлеш больовий синдром у нижнш частинi спини та/чи вщповщних склерото-мах, симптоми напруження паравертебральних м^в на цьому рiвнi, обмеження рухiв за вiдсутностi симп-томiв натягу та випадiння в невролопчному статусi. Тривалiсть захворювання вщ 3 до 39 рокiв.
Дiагностика причин виникнення НПБС основана на аналiзi клiнiчних проявiв захворювання, даних КТ та/чи МРТ хребта, результатах дiагностичноí блока-ди з введенням мюцевих анестетикiв у точки-мiшенi навколо ДВС.
Рiзниця показникiв дослiджуваних груп статис-тично незначуща. Попереднiй вiдбiр пацiентiв за стат-тю, вiком, клiнiчним переб^ом захворювання, анато-мо-морфологiчними змiнами хребта не проводили.
Розподт пацiентiв за рiвнем ураження мiжхреб-цевих суглобiв представлений у табл. 2.
Статистична обробка даних проведена з застосу-ванням методiв параметрично' (t-критерiй Ст'юдента) i непараметрично' (критерiй згоди х2) статистики. Вiдмiнностi вважали статистично значущими при p<0,05. Статистичний аналiз здшснений на персональному комп'ютерi з використанням програм Microsoft Excel 2000, Microsoft Access 2000 в опера-цшнш системi Windows 98.
Результати та |'х обговорення. Одностайно'' думки в авторiв щодо ефективностi РЧД ДВС немае [8, 9]. Деяк з них повщомляють про ефектившсть методу [10-14], iншi - заперечують цю ефективнiсть [15], що зумовлюе рiзнi клiнiчнi рекомендацií. Так, в рекомен-дацiях щодо ведення пашен^в при хронiчному болю в
Таблиця 1. Кл^чна характеристика пацiентiв основно' та контрольно' груп
Показник Величина показника в групах
Основний (n = 136) Контрольний (n=31)
Чоловки, абс. (%) 73 (53,7±3,1) 16 (47,2±4,2)
Жiнки, абс. (%) 63 (46,3±3,1) 15 (52,8±4,2)
Середнiй вiк, рокiв (M±m) 66,2±2,3 63,5±2,9
Середня тривалкть захворювання, рокiв (M±m) 16,4±2,1 14,6±2,8
Середня тривалкть загострення, Nio 2,8±0,4 2,1±0,7
Середня ктьюсть уражених Niжхребцевих суглобiв 3,2±0,3 2,8±0,4
Середнiй розшр шжхребцево''' протрузп, мм 3,4±0,7 3,6±0,5
Спондилолiстез, абс. (%) 6 (4,4) 2 (6,4)
Стеноз хребтового каналу, абс. (%) 4 (2,9) 2 (6,4)
Спондилоартроз, абс. (%) 136 (100) 31 (100)
Таблиця 2. Розподт пашен^в основно' та контрольно' груп за рiвнем переважного ураження хребтово-рухового сегмента
Рiвень ураження хребтово-рухового сегмента Частота виявлення в групах, %
Основний Контрольний
9 6
L„rk 69 74
LV-Si 52 48
спиш, створених для системи охорони здоров'я Велико! Британп (NICE - National Institute for Health and Clinical Excellence) e положення не направляти пашен^в для л^ування з застосуванням РЧД; тодi як американськ автори з позицш доказово! медицини рекомендують використання методу [16].
У наших спостереженнях тривалють л^ування пацieнтiв з застосуванням методу РЧД ДВС стано-вила один день, контрольно! групи - у середньому 28 дшв.
До оперативного втручання усереднений показ-ник виразносп больового синдрому за ВАШ стано-вив 8,1 бала. В ранньому тсляоперацшному перiодi вiдмiннi результати (бiль вiдсутнiй) вiдзначенi у 72 пащен^в; хорошi (регрес болю до 2 балiв) - у 27; за-довiльнi (регрес болю до 4 балiв) - у 26; незадовтьш (регрес болю до 6 балiв i бiльше) - в 11. Через 3 ммс тсля лiкування обстеженi 110 пацieнтiв, вщмшш результати виявленi у 54, хороши - у 22, задовтьш - у 18, незадовiльнi - у 16. Через 1 рк тсля лкування обстеженi 84 пашенти, вiдмiннi результати вiдзначенi у 22, хороши - у 19, задовтьш - у 24, незадовтьш
- у 19.
До операци усереднений показник виразносп больового синдрому за шдексом Освестрi становив 42 бали. В ранньому тсляоперацшному перiодi вщмшш результати (регрес болю до 5 балiв)вiдзначений у 76 пацieнтiв; хороши (регрес болю до 15 балiв) - у 29; задовтьт (регрес болю до 25 балiв) - у 22 хворих; незадовтьш (регрес болю до 35 балiв) - у 9. Через 3 мю тсля л^ування обстежеш 110 пашен^в, вщмшш результати досягнутi у 58, хороши - у 19, задовтьш
- у 16, незадовтьш - у 17. Через 1 рк обстежеш 84
па^енти, вщмшш результати виявлеш у 28, хорошi - у 18, задовтьш - у 17, незадовтьш - у 21.
Оцшка усереднених показниюв виразносп больового синдрому та функцюнального стану пашен^в основноТ та контрольно! груп наведена у табл. 3.
Отже, визначена статистично значуща рiзниця як раншх результатiв лiкування хворих основноТ i контрольно! груп, так i вiддалених, як за iндексом Освестр^ так i за ВАШ болю на користь РЧД ДВС. Слщ наголосити, що лiкування виявилося ефектив-ним в основнiй та контрольнш групах вiдразу пiсля втручання, проте, через 3 мю та 1 рк вiдносно ста-бiльний ефект спостер^али тiльки в основнiй грут. Важливо вiдзначити позитивний результат лкування в довготривалiй перспективi, що свщчить про високу ефективнiсть методу РЧД ДВС.
Особливост структурно-морфологiчних змiн при хрошчному НПБС суттево впливають на результати лкування. Наявнiсть супутнього ураження, зокрема, спондилолютезу та стенозу хребтового каналу, а також великих гриж мiжхребцевих дисюв (дiаметром понад 6 мм) значно попршували результати л^уван-ня. Залежнiсть клiнiчних результатiв вщ наявностi поеднаних структурно-морфологiчних змiн хребта при НПБС групах хворих наведена у табл. 4.
Ефектившсть л^ування хворих обох морфоло-гiчних тдгруп основноТ групи виявилась статистично значущою (р<0,05), за винятком вiддалених резуль-татiв у пацiентiв при поеднанш спондилоартрозу з спондилолiстезом та стенозом хребтового каналу, грижами мiжхребцевих дисюв дiаметром понад 6 мм. Прши результати лiкування спостерiгали у пашен^в основноТ групи при поеднаннi спондилоартрозу з
Таблиця 3. Усереднеш показники виразносп больового синдрому (за ВАШ) та функцюнального стану (за шдексом ОсвестрО пашентв основноТ та контрольнТ груп
Група хворих Величина показника, балiв (M±m)
До лiкування Пiсля лшування Через 3 Mic Через 1 piK
Основна (за ВАШ) 8,1±0,16 (n=136) 2,8±0,12* (n = 136) 3,9±0,14* (n = 110) 4,2±0,34* (n = 84)
Контрольна (за ВАШ) 7,9'±0,31 (n=31) 4,3±0,18 (n=31) 6,8±0,18 (n=30) 7,5±0,48 (n=26)
Основна (за шдексом ОсвестрО 44±0,5 (n=136) 18±0,9* (n = 136) 28±0,8* (n = 110) 30±0,8* (n = 84)
Контрольна (за шдексом ОсвестрО ( 4 3 УО II Н-UJ О 29±0,7 (n=31) 42±0,6 (n=30) 48±0,6 (n=26)
Примтка. * - р1зниця показниюв статистично значуща пор1вняно з такими у контрольнш грут (p<0,05).
Таблиця 4. Залежшсть функцiонального стану пашен^в за iндексом Освестрi вщ наявностi поеднаних структурно-морфологiчних змiн хребта в групах хворих
Структурно-морфологiчнi змiни 1ндекс Оcвеcтpi, балiв (M±m)
До лшування Шсля лiкування Через 3 Mic Через 1 рш
Переважно спондилоартроз та грижi мiжхребцевих дискiв дiаметром до 6 мм (контрольна група) 46±0,5 29±0,4* 42±0,6 44±0,5
Спондилоартроз в поеднанш з грижами мiжхребцевих дисюв дiаметром понад 6 мм, спондилолктезом, стенозом (контрольна група) 53±0,6 38±0,4 50±0,6 52±0,9
Переважно спондилоартроз та грижi мiжхребцевих дисюв дiаметром до 6 мм (основна група) 40±0,9 16±0,7* 22±0,8* 23±0,6*
Спондилоартроз в поеднаш з грижами мiжхребцевих дискiв дiаметром понад 6 мм, спондилолктезом, стенозом (основна група) 51±0,2 31±0,6* 37±0,7 47±0,8
Примтка. * - рiзниця показниюв статистично значуща порiвняно з такими до лкування (p<0,05).
великими грижами мiжхребцевих дисюв ^аметром понад 6 мм), спондилолютезом та стенозом хребтового каналу як вщразу тсля лкування, так i через 3 мю i 1 рiк порiвняно з такими у пацiентiв основно'' групи при поеднаннi спондилоартрозу з грижами мiжхребцевих дискiв дiаметром до 6 мм.
У контрольнш грут лiкування було ефективним лише у пащен^в при поеднаннi спондилоартрозу з малими грижами мiжхребцевих дискiв i вiдразу пiсля втручання. Функцiональний стан пащен^в контрольно' групи ж через 3 мiс, нi через 1 рк пiсля лiкування не вiдрiзнявся вiд такого до л^ування.
Отже, вiдразу пiсля лiкування статистично зна-чуще (p<0,05) покращення функцюнального стану хворих досягнуте тiльки в основнш групi при всiх структурно-морфолопчних змiнах хребта, у контрольна групi - лише при поеднанш спондилоартрозу з малими мiжхребцевими грижами. Встановлена ч^ка статистично значуща (p<0,05) рiзниця результатiв лЬ кування пащен^в основно'' та контрольно' груп вщра-зу пiсля лiкування; статистично значущу (p<0,05) рiзницю показникiв стану хворих до л^ування та через 3 мю i 1 рiк тсля втручання спостер^али лише в основнш грут, що свщчило про високу ефектившсть методу РЧД ДВС.
Ускладнень пiд час та тсля проведення втручання не було.
До переваг РЧД слщ вщнести можливють вико-нання малоiнвазивного втручання тд мiсцевою анес-тезiею в амбулаторних умовах ^рурпя одного дня), безпечшсть (контрольована термiчна дiя за постшного монiторингу нагрiвання та електричного опору тканин на юнчику голки), швидкий клiнiчний результат, короткий вщновний перiод, вiдсутнiсть ускладнень, можливють повторного виконання.
Важливим елементом досягнення позитивного результату лкування е адекватний вiдбiр пацiентiв для проведення РЧД ДВС. З огляду на ч^ю кл^чш ознаки спондилоартрозу, виразнiсть дегенеративних змш хребта, особливо ДВС, вщповщшсть цих змiн клiнiчним проявам, використання швазивних методiв дiагностики - перiартикулярного введення мiсцевих анестетикiв дозволило уточнити показання до використання методу у кожного конкретного патента.
Висновки. Отримаш результати як в короткотер-мшовш перспективi, так i у вщдаленому перiодi пiсля лiкування свщчать про ефективнiсть i безпечнiсть РЧД ДВС з приводу НПБС з переважанням ознак спондилоартрозу. Аналiз результатв дослщження свiдчить про доцшьшсть включення РЧД ДВС в алгоритм л^ування фасеткового синдрому за неефективност консервативного лiкування.
References
1. Walker BF. The prevalence of low back pain: a systematic review of the literature from 1966 to 1998. J Spinal Disorders. 2000;13(3): 205-17. doi:10.1097/00002517-200006000-00003. PubMed PMID: 10872758
2. Murray CJ, Barber RM, Foreman KJ, et al. Global, regional, and national disability-adjusted life years (DALYs) for 306 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 188 countries, 1990-2013: quantifying the epidemiological transition. The Lancet. 2015;386(10009):2145-91. doi:10.1016/s0140-6736(15)61340-x. PubMed PMID: 26321261; PubMed Central PMCID: PMC4673910.
3. Shpagin MV, Yastrebov DN, Voropayev AA, Pavlov SA. Usage
of nonsteroidal anti-inflammatory oxicam drugs in treating dorsalgias. Meditsinskiy almanakh. 2011;1(14):145-7. Russian. Available from: https://elibrary.ru/item.asp?id=15636667
4. Beresford ZM, Kendall RW, Willick SE. Lumbar facet syndromes. Curr Sports Med Rep. 2010;9(1): 50-6. doi:10.1249/ JSR.0b013e3181caba05. PubMed PMID:20071922
5. Van Kleef M, Vanelderen P, Cohen SP, Lataster A, Van Zundert J, Mekhail N. Pain originating from the lumbar facet joints. Pain Pract. 2010;10(5): 459-69. doi:10.1111/j.1533-2500.2010.00393.x. PubMed PMID:20667027
6. Weishaupt D, Zanetti M, Hodler J, Boos N. MR imaging of the lumbar spine: prevalence of intervertebral disk extrusion and sequestration, nerve root compression, end plate abnormalities, and osteoarthritis of the facet joints in asymptomatic volunteers. Radiol. 1988;209(3): 661-6. doi:10.1148/radiology.209.3.9844656. PubMed PMID:9844656.
7. Dolgova LN, Krasivina IG, Kirillov NV. Facet arthropathies: selected issues of nomenclature, diagnosis, and therapy. RMZh Rheumatology. 2016;2:77-84. Russian. Available from: https://elibrary.ru/item.asp?id=26153551.
8. Spirin NN, Kiselev DV. Problema khronicheskoy boli v spine: fasetochnyy sindrom [The low back pain problem: faceted syndrome]. RMZh. 2015;(23)17: 1025-30. Available from: https://elibrary.ru/item.asp?id=24182546
9. Nazarenko GI, Cherkashov AM, Shevelev IN, Kuymin VI, Konovalov NA, Nazarenko AG, et al. Effectiveness of one-stage microdiscectomy and radiofrequency denervation of intervertebral joints compared to microdiscectomy in patients with spinal discs herniation. Zh Vopr Neirokhir Im N N Burdenko 2014;78(6):4-8 Russian. doi:10.17116/ neiro20147864-8. PubMed PMID:25809163
10. Van Zundert J, Van Boxem Koen, Joosten EA. Clinical trials in interventional pain management: Optimizing chances for success? Pain. 2010;151: 571-4. doi:10.1016/ j.pain.2010.08.038. PubMed PMID:20851522.
11. Volkov IV, Parfenov VE, Karabaev ISh. Opyt ispol'zovaniya vysoko-chastotnoy denervatsii fasetochnykh sustavov v lechenii degenerativno-distroficheskikh zabolevaniy pozvonochnika. Neyrokhirurgiya i nevrologiya Kazakhstana. 2012;27-28(2-3):46. Available from: http://www.neurojournal. kz/journal-archive/2.3-(27.28)-2012.html
12. Kolotov EB, Kolotova EV, Elagin SV, Aminov RR, Kuz'mich MP. The combination of referred pain syndromes because of spondyloarthrosis with non-compressive cervical and lumbar syndroms. Neyrokhirurgiya. 2014;(4): 38-43. Russian. Available from: https://elibrary.ru/item.asp?id=23803689
13. Tyulikov KV, Manukovsky VA, Litvinenko IV, Korostelev KE, Badalov VI. Minimally invasive treatment for radicular pain syndrome caused by degenerative lumbar spine disease. Vestnik rossiyskoy voyenno-meditsinskoy akademii. 2013;(1):1-7. Russian. Available from: https://elibrary.ru/ item.asp?id=19066695.
14. Konovalov NA, Proshutinskiï SD, Nazarenko AG, Korolishin VA. [Radiofrequency denervation of intervertebral joints in management of facet pain syndrome]. Zh Vopr Neirokhir Im N N Burdenko. 2011;75(2):51-5; discussion 55. Russian. PubMed PMID: 21793296.
15. Leclaire R, Fortin L, Lambert R. Radiofrequency facet joint denervation in the treatment of low back pain: a placebo-controlled clinical trial to assess efficacy. Spine. 2001 Jul 1;26(13):1411-6. doi:10.1097/00007632-200107010-00003. PubMed PMID:11458140.
16. Haldeman S, Dagenais S. What have we learned about the evidence-informed management of chronic low back pain? Spine J. 2008 Jan-Feb;8(1):266-77. doi: 10.1016/ j.spinee.2007.10.026. PubMed PMID: 18164475.
