CC BY
17
■ Орипнальы дослiдження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I [JcXdMcX
УДК 616.711-007.5-089(048.8) DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146649
П'юнтковський В.К.
Обласний центр ортопед! травматологи та вертебрологИ КЗ «Р1вненсы<а обласна кл1н1чна л1карня», м. Р1вне, Укра!на
Вплив сантального попереково-тазового балансу на результати оперативного лкування гриж мiжхребцевих дисюв у людей старшо!" вково!' категорй'
Резюме. Проведено аналз результат хрургчного л1кування гриж м'жхребцевих дисюв поперекового в'1дд1лу хребта у 78 людей старшоÏвково! категорй з рзними показниками попереково-тазового балансу. Виявлено тсний взаемозв'язок м'ж попереково-тазовими параметрами: реМс incidens (PI) — величиною нахилу таза, sacral slop (SS) — величиною нахилу верхньоÏ поверхн S1 та global lumbar lordosis (GLL) — величиною глобального поперекового лордозу — та результатами хрургчного л1кування гриж мжхребцевих дисюв поперекового вддлу хребта. Зменшення параметров PI, SS i GLL сприяе збльшенню навантажен-ня на переднй опорний комплекс, що призводить до збльшення клькост рецидив'в гриж та появи гриж у сум'жних сегментах. Збльшення параметр'¡в PI, SS i GLL веде до перевантаження заднього опорного комплексу, що клiнiчно проявляеться процесами ппертрофм фасеток i явищами стенозування. Ключовi слова: попереково-тазовий баланс; грижа диска
Вступ
Збтьшення середньо1 тpивaлостi життя призвело до збтьшення ктькосп na^eH^ похилого i сгаречо-го вшу. 3a визтченням Всесвггаьо1 оpгaнiзaцiï охо-рони здоров'я, до пaцieнтiв похилого вшу нaлежaть особи вщ 60 до 74 роыв, a до сгаречого — вщ 75 до 89 роыв. Дегенеpaтивно-дистpофiчнi зaxвоpювaння хреб-тa зaймaють перше мюце серед ушх ортопедичних 3a-хворкгань y дорослих, що сгановить потад 40 %. Для людей старшо!' вшово!' кaтегоpiï xapaктеpнa високa 3a-xвоpювaнiсть, серед яко1 лiдеpaми e сеpцево-сyдиннi, онкологiчнi зaxвоpювaння, a тaкож зaxвоpювaння опо-рно-рухового aпapaтy. Пошиpенiсть болю y спиш в цiй вiковiй кaтегоpiï, 3a дaними piзниx дослiджень, вapiюe вщ б до 51 %, серед них зтчта кiлькiсть пaцieнтiв i3 гpижaми мiжxpебцевиx дискiв поперекового вщдшу xpебтa тa невpологiчним дефiцитом, що не пiддaються консеpвaтивномy лiкyвaнню тa потребують xipypгiчно-го лiкyвaння.
Осганшм чaсом y дослiдникiв викликae штерес вплив попеpеково-тaзовиx вiдношень нa переб^ де-
генеративного каскаду у хребт [1]. Вперше поняття хребтово-тазового балансу у дослщженш фiзiологiï та патологи' хребта ввела G. Duval-Beaupere [2—4], яка на основi бароцентрометричних дослщжень дь йшла висновку, що у вертикальному положенш тiла парцiальнi центри ваги внаслщок закономiрноï змiни просторово1 конфiгурацiï таза i хребта розмщуються так, щоб координати загального центра маси части-ни тiла над кульшовими суглобами у даного шдивща були б константними, а вюь гравiтацiï, тобто проекцiя загального центра ваги, постшно розмiщуeться дещо дозаду (35 мм) вщ бiкоксофеморальноï ос [2]. 1снують данi про те, що стан саптального профiлю впливае на ризик розвитку дегенеративних змш у мiжхребцевому диску, сусiдньому зi спондилодезованим сегментом [5—7], а зменшення нахилу таза та крижово!' ыстки корелюе з бiльш високою частотою гриж поперекових дисыв [8].
Мета — оцшити результати хiрургiчного лшування гриж мiжхребцевих дискiв поперекового вщдту хребта у людей похилого та старечого вшу з рiзними варiанта-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: П1онтковський Валентин Костянтинович, кандидат медичних наук, завщувач Обласного центру ортопеди, травматологи та вертебрологн, КЗ «Р1вненська обласна шшчна л1карня», вул. Ки'вська, 78г, м. Р1вне, 33007, Укра'на, e-mail: [email protected], контактний телефон: +380673810799.
For correspondence: Valentyn Piontkovskyi, PhD, Head of the Department of orthopedics, traumatology and vertebrology, Rivne Regional clinical hospital, Kyivska st., 78g, Rivne, 33007, Ukraine; e-mail: [email protected], phone: +380673810799.
ми сагггального попереково-тазового профiлю; вияви-ти взаемозв'язок мiж хребтово-тазовими вщношення-ми та результатами лшування.
Мaтерiaли та методи
Об'ект дослщження — хворi старшо! вшово! кате-горп (60 роыв i старше), яким були проведет х1рур-гiчнi втручання з приводу грижi поперекового вщдд-лу хребта.
Матер1алом дослiдження стали даш 78 хворих, якi були повторно опероваш пiсля проведених в анам-незi оперативних втручань з приводу гриж мiжхреб-цевих дискiв поперекового вщдту хребта з рiзними кшшчними варiантами дегенеративних захворювань поперекового вщдту хребта в обласному центрi ор-топедп, травматологи та вертебрологп КЗ <^внен-ська обласна клiнiчна лшарня» та на базi 1нституту патологи хребта та суглобiв iм. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни з 2000 по 2018 рш. Усi хворi в анамнезi були оперованi з приводу грижi мiжхребцевого диска в термш вiд 3 мiсяцiв до 7 рошв в рiзних лшувальних закладах Укра!ни. Розподiл хворих за статевою озна-кою вказано в табл. 1.
Щодо первинних втручань, то ситуащя така: пере-важнш бiльшостi хворих (53,8 %) в анамнезi було проведено мшродискектомш; мiкродискектомiю зi стабь лiзацiею ураженого сегмента було проведено у 10,3 %; широка декомпрешя з масивним видаленням задшх структур (дужка, дуговщросчасл суглоби) та дискекто-мiя була проведена в 11,5 % ошб старшо! вшэво! катего-р11, а в 24,4 % старших було проведено широку декомп-ресiю та задню стабiлiзацiю (табл. 2).
Хвор! звернулися до нас 1з р!зних причин: рецидив гриж! диска на тому ж р1вш, грижа диска на сум1жно-му р1вн1, нестабтьшсть хребтово-рухового сегмента на оперованому чи на сушжному р1вн1, епщуральний ф16роз з1 стенозом хребтового каналу, дегенеративний
центральний i/або форамiнальний стеноз, неспромож-шсть металоконструкци, дегенеративний сколюз.
Причини повторного оперативного втручання вка-зано в табл. 3.
У вшх хворих вимiрювали такi попереково-тазовi па-раметри:
— global lumbar lordosis (GLL) — величина глобального поперекового лордозу за Cobb (вщ верхньо! по-верхнi тiла L1 до верхньо! поверхш S1) (в нормi вiд 60 до 72 градушв);
— pelvic incidence (PI) — величина нахилу таза (в нормi вiд 35 до 85 градушв);
— sacral slope (SS) — нахил верхньо! поверхнi S1 (в нормi вiд 30 до 47 градушв).
Методика визначення параметрiв сагiтального по-переково-тазового балансу показана на рис. 1а, для максимально! точност вимiрiв застосовували пелвю-метр фiрми Medtronic (рис. 1б).
Рентгенограми поперекового вiддiлу хребта i таза iз захватом кульшових суглобiв виконувались у боковiй проекци в положенш стоячи. Проводилось вимiрювання глобального поперекового лордозу (GLL) за методикою Cobb в!д верхньо! поверхш тла L1 до верхньо! замикально! пластинки тта S1. Параметри таза визначали за методикою G. Duval-Beaupere et al. [1, 2]. Вим!рювали величину нахилу таза (PI), нахил верхньо! поверхш S1 до горизонтал! (SS).
Показник вщносно! висоти трьох нижньопопереко-вих дисыв (оперованого та двох сум1жних) визначали за iндексом Id [1] (якщо попередне втручання прово-дилося на р1вн1 L5-S1, то ощнювали оперований рiвень i два, що лежать вище). За передньозаднiми i бокови-ми рентгенограмами, а також за даними МРТ- i КТ-обстежень реестрували наявнiсть остеофiтiв тт хребцiв, гриж Шморля, ознаки спондилоартрозу, м1жостистого та апiкоаркуального артрозу. Тяжюсть дегенеративних зм1н кожного з трьох сегментав оцiнювали за шкалою,
Таблиця 1. Розподл хворих за статевою ознакою
Стать Кшькють пащенлв, n (%)
Чоловки 33 (42,3)
ЖЫки 45 (57,7)
Усього 78 (100)
Первинне xipypri4He втручання Кшькють пацieнтiв, n (%)
Мiкродискектомiя (iнтерламiнектомiя, парцiальна фасетектомiя) 42 (53,8)
Мiкродискектомiя (iнтерламiнектомiя, парцiальна фасетектомiя) + заднiй автомета-лоспондилодез 8 (10,3)
Широка декомпресiя (гемi-, ламш-, фасетектомiя) + дискектомiя 9 (11,5)
Широка декомпреая (гемi-, ламiн-, фасетектомiя) + дискектомiя + заднiй автомета-лоспондилодез 19 (24,4)
Усього 78 (100)
Таблиця 2. Розподл хворих за первинним х!рург!чним втручанням
запропонованою Проданом [1]: Id > 0,35 — 0 6aiiB; Id вщ 0,31 до 0,35 — 1 бал; Id вщ 0,26 до 0,3 — 2 бали; Id вщ 0,21 до 0,25 — 3 бали; Id вщ 0,16 до 0,2 — 4 бали; Id < 0,15 — 5 балiв.
Вщсудшсть остеофiтiв Tin хребщв позначали як 0 балiв, а наявнють остеофiтiв на рiвнi 1 — 1 бал, наявнють остеофiтiв на рiвнi 2 — 2 бали, на рiвнi 3 i бiльше — 3 бали. Аналопчно оцiнювали наявнють або вщсутнють гриж Шморля. Тяжкють дегенерацй' перед-
нього опорного комплексу являе собою суму бал1в дегенерацй' дисыв, ступеня дегенеративних зм1н щодо остеофiтозу (в1д 0 до 3 бал1в) i гриж Шморля (вщ 0 до 3 6^1В).
Дегенеративнi ЗМ1НИ дуговiдросчастих СУГЛО61В оцiнювали за такою шкалою: спондилоартрозу немае — 0 балiв, спондилоартроз в одному сегмент — 1 бал, у двох сегментах — 2 бали, в трьох i бтьше сегментах — 3 бали.
Таблиця 3. Розподл хворих з причини повторного оперативного втручання
Основна причина повторно!" операцп Кiлькiсть пащенлв, n (%)
Рецидив грижi на тому ж рiвнi 11 (14,1)
Грижа на сумiжному рiвнi 3 (3,8)
Нестабтьнють на оперованому рiвнi 24 (30,8)
Нестабiльнiсть на сумiжному рiвнi 12 (15,4)
Епiдуральний фiброз, рубцевий стеноз 6 (7,7)
Дегенеративний центральний стеноз 8 (10,3)
Дегенеративний форамшальний стеноз 7 (9)
Неспроможнють металоконструкцií (злам конструкций 1 (1,3)
Неспроможнiсть металоконструкцií (лiзис навколо гвинт) 3 (3,8)
Дегенеративний сколiоз 3 (3,8)
Усього 78 (100)
Рисунок 1: а — методика визначення сантального попереково-тазового балансу; б — пелвОметр
Аналопчно оцiнювали CTyniHb дегенерацй щодо мiжостистого та апiкоаркуального артрозу. CTyniHb дегенерацй заднього опорного комплексу визнача-ли за сумою балiв артрозу дуговтросчастих сyглобiв, мiжостистого та апiкоаркyального артрозу.
Отже, стушнь дегенерацй дискiв варшвав вiд 0 до 15 балiв, тяжкiсть дегенерацй переднього опорного комплексу — в1д 0 до 21 балiв, тяжкiсть спондилоартрозу — в1д 0 до 3 балiв, мiжостистого артрозу — вiд 0 до 3 балiв, апiкоаркyального артрозу — в1д 0 до 3 балiв, а сумарна тяжкiсть дегенерацй заднього опорного комплексу — в1д 0 до 9 балiв.
Статистичш дослiдження та розрахунки проводились у програмi Excel, застосовувався кореляцшний аналiз за методами Пiрсона i Cпiрмена.
Результати
Пiд час дослщження нам вдалося видiлити 3 групи пацieнтiв:
— I група — пащенти з гiполордотичною поста-вою — 25 (32 %): GLL < 60 градушв, PI — на меж нижньо! границi норми або менше (> 35), SS — нахил верхньо'1 поверхнi S1 на нижнш межi, або менше 30 градушв. Дегенеративш змши по передньому опорному комплексу становили в1д 16 до 21 балiв, середнiй показник — 18 балiв. Дегенеративнi змши по задньому опорному комплексу — в1д 1 до 5 балiв, середнiй показник — 4 бали. До ще'1 групи увшшли пацieнти з такою кшшчною картиною: 9 (11,5 %) пащентав 1з рецидивом гриж1 диска, 2 (2,6 %) пащенти з грижею на сум1жному р1вш, 9 (11,5 %) — хвор1 з нестабтьшстю на оперовано-му р1вш, 7 (9%) — з нестабтьшсю на сум1жному р1вн1,
2 (2,6%) — з етдуральним ф16розом, 1 (1,3%) — 1з не-спроможшстю металоконструкцй.
— II група — пащенти з нормолордотичною поста-вою — 24 (30,8 %): GLL — 60-72 градуси, PI — вт 35 до 85 градушв, SS — в1д 30 до 47 градушв. Дегенеративш змши по передньому опорному комплексу становили в1д 0 до 14 балiв, середнш показник — 12 балiв. Дегенеративш змши по задньому опорному комплексу — в1д 3 до 7 балiв, середнш показник — 5 балiв. До ще'1 групи увшшли пацieнти з такою кшшчною картиною: 1 (1,3 %) пащент 1з рецидивом гриж1 диска, 1 (1,3%) па-цieнт 1з грижею на сушжному р1вн1, 8 (10,3 %) хворих
3 нестабтьшстю на оперованому р1вш, 3 (3,8 %) — з нестабтьшстю на сум1жному р1вш, 2 (2,6 %) — з ет-дуральним ф16розом, 4 (5,1 %) — з дегенеративним центральним стенозом, 2 (2,6 %) — з дегенеративним форамшальним стенозом, 2 (2,6 %) — з неспроможшс-тю металоконструкцй', 1 (1,3 %) пащент 1з дегенеративним сколюзом.
— III група — пащенти з гшерлордотичною поста-вою — 29 (37,2 %): GLL > 72 градуси, PI > 85 градушв, SS > 47 градушв. Дегенеративш змши по передньому опорному комплексу становили в1д 3 до 12 балiв; середнш показник — 9 балiв. Дегенеративш змши по задньому опорному комплексу — в1д 7 до 9 балiв, середнш показник — 8 балiв. До ще! групи увшшли пащенти з такою ктшчною картиною: 1 (1,3 %) пащент з реци-
дивом гриж! диска, 7 (9 %) хворих i3 нестабтьшстю на оперованому piBHi, 2 (2,6 %) — з нестабтьшсю на су-м1жному р1вш, 2 (2,6 %) — з ептуральним ф1брозом,
4 (5,1 %) — з дегенеративним центральним стенозом,
5 (6,4 %) — з дегенеративним форамшальним стенозом, 1 (1,3 %) — 1з неспроможшстю металоконструкцй', 2 (2,6 %) пащенти з дегенеративним сколюзом.
Обговорення
Попередш дослтники [1] у сво'1'х публ1кащях висвгг-лили вплив попереково-тазових параметр1в на про-цеси дегенерацй' в передньому та задньому опорному комплекс у людей з люмбо1ш1алпею та довели, що при малш величин1 анатом1чного константного параметра PI в похтних в1д нього малих значеннях SS i GLL переважають дегенеративн1 зм1ни дисков i сумарна тяжисть дегенерацй' переднього опорного комплексу. При бтьших величинах PI, SS i GLL, тобто при гшерлордотичнш постав1, переважають дегенеративш змши дуговтросчастих суглоб1в i сумарна тяжисть дегенерацй' заднього опорного комплексу. Дослтники [5—7] вказують на те, що попереково-тазов1 втношен-ня впливають на насл1дки спондилодезу, а саме на су-м1жш сегменти. А деяк1 вчен1 [9—15] акцентують увагу на тому, що тазов1 параметри впливають на розвиток стенозу хребтового каналу, однак шхто з них не вто-бражае впливу ix на результати х1рурпчного л1кування гриж м1жхребцевих дисков.
Результати нашого досл1дження вказують на тюний взаемозв'язок м1ж попереково-тазовими втношення-ми та результатами х^рурпчного л1кування гриж м1ж-хребцевих диск1в у людей похилого i старечого в1ку. У хворих 1з малими величинами параметр1в PI, SS i GLL переважають дегенеративш процеси в м1жхребцевих дисках, що проявляеться значно бтьшою частотою ре-цидив1в гриж диск1в та утворенням гриж на сум1жних р1внях. У хворих 1з б1льшими величинами PI, SS i GLL переважають процеси дегенерацй' в задшх опорних комплексах, що клшчно проявляеться стенозуючими вар1ащями (спондилоартроз, форам1нальний та цен-тральний стеноз).
Висновки
Оцшено результати х^рурпчного л1кування гриж м1жхребцевих дисков поперекового втдту хребта у людей похилого та старечого в1ку з р1зними вар1антами са-г1тального попереково-тазового профтю та виявлено взаемозв'язок м1ж хребтово-тазовими втношеннями та результатами л1кування. Зменшення параметр1в PI, SS i GLL сприяе збтьшенню навантаження на пере-дн1й опорний комплекс, що призводить до збтьшення ктькосл рецидив1в гриж та появи гриж у сум1жних сегментах. Зб1льшення параметр1в PI, SS i GLL веде до перевантаження заднього опорного комплексу, що клшчно проявляеться процесами гшертрофй' фасеток i стенозуванням.
Конфлжт iHTepeciB. Автор заявляе про втсутшсть конфл1кту 1нтерес1в при птготовщ дано!' статт1.
Список лiтератури
1. Продан А.И. Параметры позвоночно-тазового баланса и дегенеративные изменения позвоночных сегментов / А.И. Продан, А.Н. Хвисюк // Хирургия позвоночника. — 2007. — № 1. — С. 44-51.
2. Sagittal profile of normal spine changes in Spondylolisthesis / G. Duval-Beaupere, B. Boisaubert, J. Hecquet et al. //Severe spondylolisthesis / Ed. by J. Harms, H. Sturz. — 2003. — Darmstadt: Springer; Steinkopff. — P. 22-31.
3. Pelvic incidence: a fundamental pelvic parameter for threedimensional regulation of spinal sagittal curves / J.Legaye, G. Duval-Beaupere, J. Hecquet, et al. // Eur. Spine J. — 1998. — Vol. 7. — P. 99-103.
4. Sagittal morphology and equilibrium of pelvis and spine / G. Vaz, P. Roussouly, E. Berthonnaud et al. // Eur. Spine J. —
2002. — Vol. 11. — P. 80-87.
5. Adjacent segment motion after a simulated lumbar fusion in different sagittal alignments: a biomechanical analysis / T. Akamaru, N. Kawahara, S. Tim Yoon et al. // Spine. —
2003. — Vol. 28, № 14. — P. 1560-1566.
6. Adjacent segment disease following lumbar/thoraco-lumbar fusion with pedicle screw instrumentation: a minimum 5-year follow-up / G. Cheh, K.H. Bridwell, L.G. Lenke et al. // Spine. — 2007. — Vol. 32, № 20. — P. 2253-2257.
7. Adjacent segment degeneration in the lumbar spine / G. Ghiselli, J.C. Wang, N.N. Bahtia et al. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2004. — Vol. 86-A, № 7. — P. 1497-1503.
8. Discal herniation, pelvic incidence and spinopelvic balance: a correlations study/Fiere V., Mota H., BerthonnaudE. et al. // Eur. Spine J. — 2001. — Vol. 10. — P. 45-49.
9. Degenerative Lumbar Spinal Stenosis in Older People / R. Kalff, C. Ewald, A. Waschke, L. Gobisch et al. // Deutsches Arzteblatt Int. - 2013 (Sep). - Vol. 110, № 37. - P. 613-624.
10. Degenerative Lunbar stenosis /A.F. Joaquim, C.A. San-sur, D.K. Hamilton, C.I. Shaffrey // Arq. Neuro-Psiquiatr. (Sao Paulo). - 2009 (Jun). - Vol. 67(2b). - doi: 10.1590/S0004-282X2009000300039.
11. Влияние позвоночно-тазового баланса и дегенерации позвоночных сегментов на формирование стеноза /
A.И. Продан, В.А. Радченко, О.А. Перепечай, А.Г. Чернышев //Хирургия позвоночника. — 2010. — № 1. — С. 48-56.
12. Clasification of the normal variation in the sagittal alignment of the human lumbar spine and pelvis in the standing position / P. Roussouly, S. Gollogy, E. Berthonnaud // Spine. — 2005. - Vol. 30(3). - P. 346-353.
13. Развитие дегенеративно-дистрофических изменений позвоночника у больных с коксартрозом и нарушением сагиттального позвоночно-тазового баланса / А.Л. Кудяшев,
B.М. Шаповалов, В.А. Аверкиев, К.А. Надулич // Вестник Российской военно-медицинской академии. — 2013. — № 3(43). - С. 27-32.
14. The impact of sagittal balance on clinical results afterpos-terior interbody fusion for patients with degenerative spondylolis-thesis: A Pilot study / M.K Kim, S.H. Lee, E.S. Kim et al // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2011. — Vol. 12. — P. 69-75.
15. Thomasen E. Vertebral osteotomy for correction of kyphosis in ankylosing spondylitis / E. Thomasen // Clin. Orthop. - 1985. - Vol. 194. - P. 142-152.
Отримано 19.08.2018 ■
Пионтковский В.К.
Областной центр ортопедии, травматологии и вертебрологии, КУ «Ровенская областная кклиническая больница», г. Ровно, Украина
Влияние сагиттального пояснично-тазового баланса на результаты хирургического лечения грыж межпозвонковых дисков у людей старшей возрастной категории
Резюме. Проведен анализ хирургического лечения грыж межпозвонковых дисков поясничного отдела позвоночника у 78 пациентов старшей возрастной категории с разными показателями пояснично-тазового баланса. Найдена тесная взаимосвязь между пояснично-тазовыми параметрами: pelvic incidens (PI) — наклоном таза, sacral slop (SS) — наклоном верхней поверхности крестца, global lumbar lordosis (GLL) — величиной глобального поясничного лордоза — и результатами хирургического лечения грыж пояснично-
го отдела позвоночника. Уменьшение параметров Р1, SS и GLL приводит к увеличению нагрузки на передний опорный комплекс, что, в свою очередь, становится причиной увеличения количества рецидивов грыж и появления грыж в смежных сегментах. Увеличение параметров Р1, SS и GLL приводит к перегрузке задних структур, что клинически проявляется гипертрофией фасеток и преобладанием процессов стенозирования.
Ключевые слова: пояснично-тазовый баланс; грыжа диска
V.K. Piontkovskyi
Regional Centre of Orthopaedics, Traumatology and Vertebrology, Rivne Regional Clinical Hospital, Rivne, Ukraine
The effect of sagittal spinopelvic balance on the results of surgical treatment of herniated discs in the elderly patients
Abstract. The analysis of the results of surgical treatment ofhemiated lumbar intervertebral discs was performed in 78 elderly patients with different parameters of the spinopelvic balance. A close relationship was revealed between the spinopelvic parameters, namely: pelvic incidence (PI) — the angle of pelvic inclination, sacral slope (SS) — the slope of S1 upper surface, global lumbar lordosis (GLL) and the results of surgical treatment of herniated lumbar intervertebral discs.
A decrease in PI, SS and GLL parameters caused an increase in loads on the anterior support complex which leads to an increase in the number of hernia recurrence and the emergence of hernias in the adjacent segments. An increase in PI, SS and GLL parameters leads to an overload of the posterior support complex which is clinically manifested in the processes of facet hypertrophy and stenosis. Keywords: spinopelvic balance; herniated disc
