CC BY
42
УДК 338.43.01
КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ВИННОÏ ГАЛУЗ1
1.П. Продiуq, д.е.н., професор О.Б. Бровкова, к.е.н., доцент Т.1. Адирова
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша
npodiyc 1.П., Бровкова О.Б., Адирова Т.1. Кластерна модель розвитку винно'1 галузi.
Дослщжено категорiальний апарат винного кластеру. Розглянуто теоретичш аспекти формування винного кластеру. Визначенi етапи його створення.
Ключовi слова: винний кластер, функцюнуван-ня, етапи, модель
Продиус И.П., Бровкова Е.Г., Адырова Т.И. Кластерная модель развития винной отрясли.
Исследованы категориальный аппарат виновного кластера. Рассмотрены теоретические аспекты формирования винного кластера. Определены этапы его создания.
Ключевые слова: винный кластер, функционирования, этапы, модель
ProdiusI.P., BrovkovaE.G., Adyrova T.I. Cluster model of wine industry.
Investigated categories of wine cluster. The theoretical aspects of the wine cluster. Defined stages of its creation.
Keywords: wine cluster, functioning, stagesmodel
Забезпечити ефективне функцюнування винного господарства в ринкових умо-вах можливо шляхом переведения його на шновацшну модель розвитку, побу-дови штегровано! ринково! шфраструктури, яка б забезпечувала функцюнування науки i тдприем-ництва в одному збалансованому комплекс i сприяла тдвищенню конкурентоздатностi репону в ринкових умовах господарювання. Свггова практика свiдчить про високу ефектившсть у виршен-нi цього питання кластерних об'еднань тдпри-емств.
Аналiз останнiх дослiджень
Становлення теорп кластерiв вiдображено у працях вщомого дослiдника Вольфганга Прайса. Вагомий внесок у розвиток теоретичних, методо-логiчних i практичних аспектiв формування клас-терiв належить вченим С. Соколенко, М. Кро-пивко, О. Цiхановськiй, Ю. Губенi, Т. Сахно, Г. Заболотному. Вивченню елементiв кластерних об'еднань та !х функцiонування присвяченi працi вичизняних науковцiв, зокрема О. Мазуренка, В. Ситника, А. Топалова, I. Хомина. Дослщження концепцп кластерiв, як шляху до вщродження виробництва на рiвнi регiону, складають науковий доробок £. Ходакiвського, В. Чевганова, I. Бри-жань, М. Войнаренка. Проте, недостатньо дослщ-женими залишаються питання розвитку регюналь-них кластерiв з урахуванням особливостей окре-мих територiй кра!ни. Наразi не iснуе единого тдходу щодо щентифжацп винного кластера, формування та ефективного його функцюнування. Це й зумовило необхщшсть проведення окремого дослщження.
Метою дослiдження е розробка теоретико-методичних положень щодо формування винного кластера.
Результати дослвджень
Найбiльш прийнятним шляхом активiзацil еко-номiки репону е тдвищення ефективностi галузi на базi ново! виробничо! системи - регюнального виноробного кластера, суть якого полягае в коопе-рацп зусиль спорiднених тдприемств, фшансо-вих, дослiдницьких, навчальних, торгових структур та державних установ для спшьного виробництва продукцп, яка вщповщае свiтовим стандартам [1]. Кластерна модель мае великий потенщал
у виннiй галуз^ оск1льки галузь е стратегiчною для держави i мае велике значения для розвитку як внутршнього, так i зовнiшнього iмiджу краши на мiжнароднiй аренi.
Винний кластер - це добровшьне територь альне об'еднання пiдприемств виноробного комплексу з метою забезпечення конкурентоспромож-ностi виноробства за рахунок формування ефек-тивних внутршньогалузевих зв'язк1в, диверсифь кацп каналiв збуту, створення сприятливих умов для залучення вiтчизняних та зарубiжних швес-тицiй, а також адаптацп галузi до вимог свiтового ринку.
Важливою характеристикою винного кластера е те, що вiн базуеться на взаемовщносинах та взаемодп пiдприемств, як1 здшснюють виробниц-тво i продаж винно! продукцп за меж1 мiсцевого, репонального або нацiонального ринку, що сприяе залученню коштiв до регiону та тдтримуе пiдприемств-учасникiв. До винного кластера вхо-дять пiдприемства та установи, яш забезпечують ефективне функцiонування ринку вина, зокрема, органи стандартизации торговельш асощацд, до-слiднi установи, ушверситети, як1 здiйснюють пiдготовку кадрiв, вщповщають за iнформацiйне, технiчне та наукове забезпечення та iншi тдпри-емства, що надають торговельнi, маркетинговi, юридичш та iнформацiйнi послуги. Учасники кластера залишаються органiзацiйно i економiчно самостшними суб'ектами та можуть конкурувати
один з одним [1]. Проте, для вах учаснишв кластера стльними е територiя i середовище вироб-ництва; мета дiяльностi - високояшсне конку-рентоспроможне виробництво винограду та про-дуктiв з нього; псна iнтеграцiйна взаемодiя.
Необхiдною умовою функцюнування винного кластера е видiлення етатв його створення та розвитку на рiвнi областi.
Так, на першому етапi проводиться аналiз функцiонування ринку вина та вивчаються проб-леми галуз^ як1 можна вирiшити за допомогою формування винного кластера. Крiм того, на дано-му етат вiдбуваеться пiдготовка документiв, як1 характеризують наявнi пiдприемства та причини, що спонукають !х об'еднуватися у кластер. На другому етат визначаються цш та завдання винного кластера. Основною метою третього етапу е поширення шформацп про проект i залучення до участi в ньому представнишв мiсцевих органiв влади. Четвертий етап характеризуеться тим, що здшснюеться оцшка рiвня конкурентоспромож-ностi учаснишв винного кластера, а також визна-чаеться необхщшсть спiвпрацi партнерiв проекту, виходячи з цiлей та завдань кластера. На п'ятому етапi розпочинаеться практична робота з формування кластера, що реалiзуеться в оформленш вщносин у господарських договорах, угодах тощо.
Органiзацiйна структура винного кластеру повинна мати такий вигляд (рис. 1).
Рис. 1. Оргашзацшна структура винного кластеру
Функцп учасник1в кластеру:
1) Виробники винограду:
— насадження, догляд та збiр винограду.
2) Науково дослщш та селекцiйнi центри:
— дослiдження сортiв;
— розробка та репродукщя нових високопродук-тивних сорпв.
3) Тепличнi господарства:
— розмноження лози та передача И виробникам.
4) Постачальники агрохiмil:
— постачання речовин для боротьби с шшдника-ми, та для захисту рослин.
5) Переробнi пiдприемства:
— переробка винограду;
— збертання виноматерiалу
— виготовлення винно1 продукцп.
6) Шдприемства торпвлт
— мережа збуту винно! продукцп Вищi навчальнi заклади:
— визначення основних потреб в кадрах тв. 1х спешалiзаш!, а також розробка навчально! програми та и впровадження в навчальний процес;
— участь в проектах, дослiдницьких та навчаль-них програмах.
7) Фшансово-кредитш установи:
— кредитування та страхування учасник1в винного кластеру;
— сприяння удосконаленню законодавчо! бази, яка регулюе правовi та фшансово-кредитш вщносини в зерновiй сферi.
8) Мiсцевi органи влади:
— участь у робочих зуст^чах членiв кластера, координашя роботи кластера;
— розробка стратепчного плану розвитку вино-робства в репонц
— забезпечення шформацшно! пiдтримки проек-тiв в рамках розвитку кластера.
9) Маркетингово-консалтинговий центр:
— дослщження риншв збуту виноматерiалу та вина в регiонi та за кордоном;
— посилення конкурентоспроможносп шдпри-емств галузi;
— сприяння залученню iнвестицiй в виноробну галузь.
Звернемо увагу на Одеський регiон (на винний кластер) в передбачуване Проектом кластерне об'еднання ввшшли всього 12 суб'екпв господа-рювання - 9 виноробних шдприемств та 3 обслу-говуючих при тому, що таких потенцшних учас-ник1в за нашими шдрахунками (тiльки основних) на територп Одесько! областi - не менше 40 одиниць. Тобто критично! бшьшосп суб'ектiв господарювання для формування кластеру створено не було. Зокрема, не ввшшли в це об'еднання постачальники сировини (виноградарi) та торп-вельнi пiдприемства. Важливо вiдзначити, що до даного формування, яке на сьогодш (як i сам кластер) фактично на територп Одесько! обласп не iснуе, не були залучеш так1 науково-виробничi та виробничi флагмани виноробства Одещини як Нацiональний науковий центр виноградарства i виноробства iм. Та!рова, Одеський завод шам-панських вин», Одеський державний аграрний уш-верситет, Одеська академiя харчових технологш та iншi. Фактично була вщсутня iнновацiйна скла-дова потенцiального кластеру при тому, що на територп Одесько! обласп юнуе потужна наукова база для цього. Крiм Нацюнального наукового центру з виноробства та виноградарства iм. Та!рова в кластер (або в 1нновацшний центр, а через нього - в кластер) могли ввшти Одеська нацюнальна академiя харчових технологiй з !! кафедрою виноробства та Одеський аграрний ушверситет з кафедрою виноградарства. Але ш можливостi задiянi не були. Поза межами потеншального винного кластеру залишились
виробники сировини та виноматерiалiв, а також потужна торпвельна система.
Невдалий досвщ Одещини в частинi створення винного кластеру був пов'язаний у великш мiрi саме з вщсутшстю такого консенсусу, не зашкав-леносп бiзнесу та влади в тому, щоб такий кластер почав функцюнувати якомога швидше. 1нща-тори само! ще! кластеризацi! винного комплексу Одесько! обласп, яш дiяли в межах мiжнародного Проекту, не змогли чи не знайшли можливостей для детального роз'яснення переваг кластерного утворення як для ефективно! дiяльностi мiсцевих органiв державно! влади та оцшки цiе! дiяльностi суспiльством, так i переваг для представнишв бiзнесу.
На наш погляд, можна розробити кластерну модель виробництва. При розробш кластерно! моделi винного виробництва були враховаш наступнi положення:
1) Базисною основою ново! кластерно! моде-лi винного комплексу повинен бути цикл виногра-дарсько-виноробного виробництва, по лшп «виро-щування винограду - промислова переробка-виробництво вина - реалiзацiя готово! продукцi!».
2) Модель перспективного розвитку вино-градарсько-виноробного виробництва повинна включати в себе вС необхiднi структурнi елемен-ти, як1 сьогоднi безпосередньо залучеш до вино-градарського виноробного виробництво або ж мають на комплекс ютотний вплив.
3) Модель повинна являти собою едину територiально-функцiональну систему, основану об'еднаннi на локальному рiвнi рiзних виногра-дарсько-виноробних господарств, пiдприемств i фiрм, iз загальним органом управлшня, який координуе i контролюе !х дiяльнiсть.
Сформований винний кластер повинен носити територiальний характер, так як саме виноградарство i виноробство невщривне вiд територi!, а вироблена ними продукцiя унiкальна для кожно! мiсцевостi.
4) При формуваннi винного кластера Одесь-кого регiону головними чинниками виступають: макроекономiчнi умови, кон'юнктура ринку винограду i вина, економiко-географiчне i геополiтич-не положення репону. Об'еднуватися в такий винний кластер повинш родиннi, пов'язаш м1ж собою, взаемодоповнюючi один одного оргашзаци та пiдприемства, що займаються виробництвом i реалiзацiею винограду i вина. Вони кооперуються з метою взаемно! пiдтримки i координацп сво!х дiй.
Орiентацiя на кластерну модель у виноробному комплексi передбачае тдготовку спецiалiстiв вiдповiдно! квалiфiкацi!, яш необхiднi для змiц-нення та розвитку конкурентоспроможних пiдпри-емств галузг Винний кластер надае переваги сво!м членам перед окремими товаровиробниками вина.
Основними напрямами дiяльностi кластера е забезпечення виробництва винно! продукцi!, що вщповщае европейським стандартам якостi, нала-годження маркетингових комунiкацiй, постiйний обмш iнформацiею з виробничих, фiнансових,
кадрових та оргашзацшних питань, а також оптимiзацiя договiрних стосунк1в та запровад-ження форм сшвробггництва на ринкових засадах. Перевагами кластерно1 форми оргашзацп е:
— в кластерi найбiльш вдало використовуються регiональнi особливостi, пов'язанi iз природ-ними ресурсами регiону, грунтово-ктматични-ми умовами, що на основi поглиблено1 спець алiзацil дають можливiсть виробляти найбшь-шу к1льк1сть i найкращу за як1стю продукцiю, задовольняючи потреби споживачiв;
— кластерна форма оргашзацп, на вiдмiну вiд iнших прогресивних форм, зокрема, корпора-тивно1, об'еднуе рiзнi форми власностi, в т.ч. -корпоративну, державну, приватну, а також рiзнопрофiльнi пiдприемства [2]. Кластерний шдхщ надае можливiсть розши-
рення дiяльностi на мiжнародних винних ринках та створення спшьних пiдприемств. Т тдпри-емства, як1 вже займаються експортом винно1 продукцп, зможуть допомогти вийти на зовнiшнiй ринок шшим членам винного кластера. Вони також можуть спiльно рекламувати свою про-дукцiю. 1зольоване пiдприемство, яке працюе самостiйно на ринку i покладаеться лише на допомогу держави, не матиме таких можливостей як винний кластер, який працюе на розширення свое1 дiяльностi на зовнiшньому ринку.
Крiм того, винний кластер дозволить вщкрити новi робочi мiсця i, тим самим, знизити рiвень безробiття в обласп.
Винний кластер внесе значний внесок в про-цвiтання Одесько1 областi, вирiшуючи питання працевлаштування та пiдготовки спещалюпв, роз-виваючи потрiбну iнфраструктуру i здiйснюючи дослiдницькi й навчальнi програми в ушверси-тетах та шших навчальних закладах.
Програма розвитку винного кластера в Одеськ1й областi повинна базуватися на трьох принципах:
— орiентацiя на конкретний економiчний результат;
— орiентацiя на виробництво винно1 продукцп;
— орiентацiя на малий та середнш бiзнес. Орiентацiя на конкретний економiчний результат стосуеться двох складових: по-перше, роз-виток винного кластера повинен бути нацшений на покращення економiчноl ситуацп та перспектив учаснишв кластера, а по-друге, учасники винного кластеру повинш отримати переваги, яких само-
стiйно досягти вони не зможуть. Об'еднуючись в кластер, шдприемства повиннi ставити перед собою на меп саме досягнення конкретних еконо-мiчних переваг вiд такого об'еднання, а не лише об'еднуючись для отримання та обмiну шфор-мацieю [3].
Орiентацiя на виробництво вина вказуе на важливють проведення модернiзацiï виробництва i структурного удосконалення. Пiдтримка кластера повинна включати в œ6i не тiльки пошук нових ринкових можливостей, але й надання допомоги, необхiдноï для реструктуризацiï органiзацiï виробництва виноробного кластера з тим, щоб мати можливють вчасно реагувати на потреби ринку у правильному шльшсному та яшсному сшввщно-шенш Нацiленiсть на малий i середнш бiзнес означае, що винний кластер може включати й iнших учасник1в (велик! шдприемства, роздрiбна мережа та ш.), але, в першу чергу, отримувати переваги в!д кластерноï моделi повинш малi i середнi шдприемства.
Отже, об'еднання вах компоненпв виробни-чого процесу - в!д постачальник1в сировини до шнцевого споживача - дае можливють забезпечи-ти постшне завантаження шдприемств виноробного кластера, зменшити соб!варпсть продукцп, шдвищуючи при цьому ïï конкурентоспромож-шсть.
Висновки
Забезпечення ефективного функцюнування виноробного господарства можливе за рахунок створення репонального виноробного кластера. Кластерна модель мае значний потенщал в вино-робно1' галуз!, осшльки галузь е стратепчною для держави. Суть виноробного кластера полягае в об'еднанш зусиль спорщнених шдприемств, фшансових, дослщницьких, навчальних, торгових структур та державних установ для забезпечення виробництва i реал!зацп виноробно1' продукцп, яка вщповщае свгговим стандартам. При цьому, учасники кластерного об'еднання зберпають еконо-м!чну самостшшсть, отримуючи при цьому додат-ков! переваги в!д координацп дш, спрямованих на шдвищення ефективносп кожного шдприемства-учасника кластера. У Одеського репону е все складов! елементи для створення потужного винного кластеру. Кр!м того ми вважаемо, що в цей кластер можна ввести ще один елемент як туризм.
Список л^ератури:
1. Ветров О. Кластерна модель - ефективний шструмент економ!чного розвитку громади // Громадськ1 шщативи. - 2005. - № 1. - С. 39-42.
2. Войнаренко М. Концепщя кластер!в до вщродження виробництва на репональному р!вш / М. Войнаренко // Економют. - 2000. - № 1. - С. 29-33.
3. Кластеризащя - шлях до шдвищення конкурентоспроможносп економ!ки репошв [Електронний ресурс] // Загальноукрашська конф., 23-25 травня 2006 р. - Режим доступу: http://www.zoda.gov.ua
4. Мазуренко О.В. Розвиток штегрованих формувань в АПК [Текст] / О.В. Мазуренко // Економжа АПК. - 2006. - № 3. - С. 89-93.
5. Богма О.С. Застосування кластерно! моделi як умова економiчного розвитку репошв Укра!ни / Г.А. Семенов, О.С. Богма // СПЕЦПРОЕКТ: аналiз наукових дослщжень : II мiжнар. наук.-практ. конф., 2005 р. : тези допов. - Дшпропетровськ, 2005. - C. 40-42.
6. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш економщ [Текст] : [Монографiя] / Сташслав 1ванович. Соколенко. - К. : Логос, 2004. - 847 с.
7. Щхановська О.М. Кластеризащя як новий методичний механiзм розвитку сшьських територiй [Текст] / О.М. Щхановська // Економжа АПК. - 2007. - № 5. - С. 153-155.
Надано до редакцп 28.07.2012 Продiус 1ван Прокопович / Ivan P. Prodius Бровкова Олена Георпвна / Olena G. Brovkova
Адирова Тамара Iванiвна / Tamara I. Adyrova
ms. adyrova@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Кластерна модель розвитку винноi гaлузi. [Електронний ресурс] / 1.П. npodiyc, О.Б. Бровкова, Т.1 Адирова // EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 218-222. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
