CC BY
247
eKOHOMÎKH транспорту i промисловостi. 36ip наук. праць - Харшв, УкрДАЗТ, 2010 № 31. - С. 12-17
9 Дикань В.Л. Основи лопстично! штеграцп при формуваннi логiстичних систем / Дикань В.Л., Панчишин Я.М. // Вюник економiки транспорту i промисловосп. Збiр наук. праць - Харшв, УкрДАЗТ. - 2009. - № 26.
10 Ковалев Д.И. Проблемы единой транспортной системы Украины // Вестник экономики транспорта и промышленности - 2006.
- № 14. - С. 21-22
11 Шинкаренко В.Г. Управление единой транспортной системой Украины Украины // Вестник экономики транспорта и промышленности
- 2006. - №14. - С. 26-28.
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы обеспечения согласованной работы всех видов транспорта, проблемы на пути развития единой транспортной системы Украины. Ключевые слова: единая транспортная система, транспорт, взаимодействие.
Summary. The article considers the issues of providing coordinated work of all types of transport, problems in the development of a unified transport system of Ukraine.
Keywords: unified transport system, transport, interaction.
Рецензент к.э.н., доцент УкрГАЖТЯкименко Н.В. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Зубенко В.А.
УДК 303.722:329.9
РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО-ЛОГ1СТИЧНО-ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕР1В РЕГЮН1В УКРАШИ
Якименко Н.В., к.е.н., докторант, Мщенко С.П., к.е.н. (УкрДАЗТ)
Визначено rno6xidmcmb розвитку кластерное Modeni економки Украши. Запропоновано формування транспортно-логктично-промислових кластeрiв як нeoбхiднoгo заходу збшьшення кoнкурeнтoспрoмoжнoстi промислового, транспортного та науково-до^дного сeктoрiв eкoнoмiки рeгioнiв Украши.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, кластер, економжа Украти, стратеЯя
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Украша за останш 19 рошв майже втратила промисловий потенщал економiки. З одше! з найбшьш промислово розвинених республж СРСР вона перетворилася на слабку, з точки зору промислового виробництва, крашу. На тепершнш час основш задачi Уряду та Верховно! Ради Украши повинш пов'язуватися з порятунком вгтчизняного промислового виробництва вщ подальшо! руйнацп. Щорiчнi втрати промислового комплексу Харшвського репону призвели до ситуацп, коли одш з найкрупшших промислових пганпв СРСР або призупинили дiяльнiсть (ВАТ «Харшвський машинобудiвний завод "Свет Шахтера"), або працюють за межею точки
беззбитковосп, втрачаючи можливють оновлювати основш фонди, збшьшувати заробгтну плату робгтникам, iнвестувати в оновлення продукцп та iнновацiйнi розробки (ДП "Завод iм. В.О. Малишева", ВАТ "Харшвський тракторний завод iм. С. Орджошшдзе", Харкiвська корпорацiя "ФЕД", ВАТ "Харшвський станко будiвний завод", ДП «Харшвський електромехашчний завод» та ш.).
У перспективi ефективнiсть дiяльностi та конкурентоспроможшсть продукцii промислових пiдприeмств Харкiвського репону визначаеться декiлькома факторами:
1) розробкою та випуском ново! продукцii, що за технiко-технологiчними, екологiчними та економiчними показниками значно випереджае
© Якименко Н.В., Мщенко С.П.
закордонш аналоги;
2) швидшстю реагування на вимоги внутршнього та зовнiшнього ринку, як постiйно трансформуються;
3) розвитком та повним використання iнтелектуального потенцiалу промислового сектору економiки;
4) застосуванням переваг розвинено! транспортно! системи, логiстичних технологш та можливостей мiжнародних транспортних коридорiв.
Сутнiсть останнiх в нашому розумшт сутгево змiнюeться. Сьогоднi вони не тшьки розглядаються як двосторонне масове перемщення вантаж1в i пасажирiв, що здiйснюеться з високою швидк1стю, без перешкод, надшно та з конкурентоспроможними вартiсними показниками. Вони е цшсним комплексом сучасних транспортних шляхiв, лопстичних центрiв, що обслуговують суб'екти промислового сектору економiки. Саме в поеднанш iнтересiв транспорту i промисловостi з метою збшьшення конкурентоспроможностi економiки Укра!ни i виявляеться !х значения та сутшсть. Саме тому розгляд питань, пов'язаних зi знаходженням ефективних форм взаемодп промисловостi та транспорту визначаеться актуальшстю та потребуе подальшого дослщження.
Анал1з останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Кластерна модель економiки щкавить вiтчизняних та закордонних вчених не одне десятирiччя. Серед вчених, яш сформували теоретичш основи та запропонували практичнi рекомендацп щодо формування та функцiонування кластерiв як найбiльш ефективних органiзацiйних структур економiки регiонiв, е: Англiчанiнов В., Григор'ев Г., Ермакова О., Кислий В., Соколовська I., Сорока Р., Федоренко В. [1-7] та ш. Впровадженню кластерних систем серед тдприемств Укра!ни з метою пiдвищення конкурентоспроможносп суб'ектiв господарювання регiону присвячено пращ Ковальово! Ю. та Сшчево! Н. [8-9]. Значна шльшсть праць з проблем формування кластерiв в транспортному та промисловому комплексах регюшв обходить увагою проблему спiльного функцюнування пiдприемств транспорту та промисловостi в межах кластеру, що i визначае актуальшсть дано! статгi.
Отже, метою статтi е теоретичне обгрунтування необхщносп розвитку кластерно! моделi економiки Укра!ни та надання практичних рекомендацiй щодо формування транспортно-логiстично-промислових кластерiв як необхщного заходу збiльшення конкурентоспроможностi промислового, транспортного та науково-дослщного секторiв економiки регiонiв Укра!ни.
Виклад основного матерiалу до^дження. Кластери - це так об'еднання пiдприемств рiзних
галузей, як1 не зливаються в едину структуру, а ствпрацюють в межах спшьно! стратеги розвитку [5]. Це дозволяе об'еднувати значш ресурси, зокрема фшансов1, для створення конкурентоспроможних на внутршньому та зовшшньому ринках товар1в та послуг.
Кластер - концентращя навколо руху вантаж1в супровщних виробничих, сервюних та допом1жних тдприемств, науково-дослщних, освггшх установ, сприятлив1 умови роботи яких забезпечуються мюцевими та центральними органами влади [3]. Метою кластера е тдвищення конкурентоспроможносп товару/послуги та шдприемств-учаснишв кластера як на внутршньому, так i на зовшшшх ринках, що в свою чергу обумовлюе тдвищення м1жнародно! конкурентоспроможносп регюну та кра!ни у цшому та !х штеграцп до свггогосподарсько! системи.
В цшому розр1зняються три найбшьш розповсюджеш визначення кластер1в, кожне з яких тдкреслюе основну особливють його функцюнування:
- це регюнально обмежеш форми економ1чно! активносп усередиш споршнених сектор1в, звичайно прив'язаш до тих або шших наукових установ (НД1, ушверситетам);
- це вертикальш виробнич1 ланцюги; досить вузько визначеш сектори, в яких сум1жш етапи виробничого процесу утворюють ядро кластера;
- це галуз1 промисловосп, визначеш на високому р1вш агрегацп (наприклад, «х1м1чний кластер») або сукупносп сектор1в на ще бшьш високому р1вш агрегацп (наприклад, «агропромисловий кластер») [10].
Як визначае Р.Ю. Сорока, кластеризованим ф1рмам властиво [6]: шновацшна-спрямовашсть, защкавлешсть у сшвпращ з проведення дослщжень з шшими ф1рмами, ушверситетами та дослшницькими центрами, актившсть у патентуванш шновацшних продукпв.
Формування та функцюнування кластер1в в Укра!ш регламентуеться:
1) Постановою Президп НАН Укра!ни ввд 08.07.2009 року №220 "Про формування та функцюнування шновацшних кластер1в в Укра1ш», яка визначае формування та функцюнування шновацшних кластер1в в Укра!т на двох р1внях: верхньому - нацюнальт шновацшт кластери та нижньому - виробнич1 шновацшт кластери.
Нацюнальт шновацшт кластери е типом шновацшно! структури виду «Б», яш формуються за сприяння спещально уповноваженого центрального органу виконавчо! влади у сфер1 шновацшно! д1яльносп з метою реал1заци вшповшного стратепчного прюритетного напряму шновацшно! д1яльносп як в цшому, так i певно!
його частини. Завданням нацюнального iнновацiйного кластера е розробка стратеги реалiзацii вiдповiдного стратепчного
прiоритетного напряму iнновацiйноi дiяльностi або його частини для подальшого и подання в установленому порядку спещально
уповноваженим центральним органом виконавчо! влади у сферi iнновацiйноi дiяльностi на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни
Виробничий iнновацiйний кластер е типом iнновацiйноi структури будь-якого виду, що формуеться з метою виконання стратегii реалiзацii вiдповiдного стратегiчного прiоритетного напряму (або його частини);
2) Концепщею Державно!' цшьово! програми розвитку транскордонного сшвробгтництва на 2011-2015 роки [11];
3) Галузевою програмою пiдвищення енергоефективностi економiки Укра!ни шляхом впровадження iнновацiй на 2010-2014 роки [12];
4) Державною програмою розвитку промисловосп на 2003-2011 рр. [13], яка формування технолопчних кластерiв розглядае одним з прюритетних напрямк1в розвитку промисловостi, передуам у найбiльш наукоемних i високотехнолопчних галузях та виробництвах, що здатний кардинально змшити економiчний i науково-техшчний потенцiал промисловостi. Для виконання цiеi Програми розроблено Проект Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про схвалення Концепци кластеризацii економiки Укра!ни", вiдповiдно до яко! визначають наступнi види кластерiв: виробничi, шновацшно-технологiчнi, туристичнi та транспортно-логiстичнi. Для активiзацii створення кластерiв в Украiнi пропонуеться здшснити заходи по проведенню iнформацiйноi компани серед потенцiйних учасник1в та защкавлених осiб по роз'ясненню конкурентних переваг кластерiв в умовах перехiдноi та ринково! економiки, сприянню пiдвищенню ефективносп системи пiдготовки кадрiв професiйного та безперервного навчання, використанню iнфраструктури промислових парив та технопарков для розвитку кластерiв, зниженню адмiнiстративних бар'ерiв тощо [14].
Кластер е засобом, який дае можливiсть подолати замкнутiсть, шертшсть, негнучк1сть i змови мiж суб'ектами господарювання при створеннi сприятливого навколишнього середовища, що мае велике значення для розробки стратегii розвитку регiону. Кластер створюе винятково сприятливi умови для розвитку спецiалiзованих виробництв, насамперед, обслуговуючого й тдтримуючого характеру та множини малих фiрм як постачальник1в екологiчних послуг. Оск1льки кластер залучае значнi швестици, вiн стае чимось бiльшим шж проста сума окремих його частин, тобто
спрацьовуе ефект охоплення. При групуванш фiрм у кластери ефект охоплення значно тдсилюеться, за рахунок того, що виникае можливють використовувати фактор багатофункцюнальносп на рiзних пiдприемствах при мiнiмiзацi!' трансакцiйних витрат щодо використання еколопчних ресурсiв. Учасники кластера одержують додатковi конкурентнi переваги пiд впливом сукупного впливу ефекпв масштабу охоплення й синерги.
Кластернi утворення в репош, з одного боку, використовують конкурентнi переваги певного регiону, а з шшого - створюють додатковi конкурентнi переваги для регiону (рис.).
Розглядаючи кластери, можна видiлити 2 стратеги, яш доповнюють одна одну:
- стратеги, спрямоваш на тдвищення використовування знань в iснуючих кластерах;
- -стратеги, спрямоваш на створення нових мереж сшвпращ у середиш кластерiв.
З часом ефективно дiючi кластери стають причиною значних катталовкладень i пильно! уваги уряду, тобто кластер стае чимось бшьшим, шж проста сума окремих його частин. Центром кластера часпше всього бувае дешлька потужних компанiй, при цьому мiж ними зберiгаються конкурентнi вщносини. Цим кластер вiдрiзняеться вiд картеля або фшансово! групи. Кластерна форма оргашзаци приводить до створення особливо! форми шноваци - "сукупного шновацшного продукту". Об'еднання в кластер на основi вертикально! iнтеграцii формуе не спонтанну концентрацiю рiзноманiтних наукових i технологiчних винаходiв, а певну систему розповсюдження нових знань i технологш. При цьому найважливiшою умовою ефективно! трансформаци винаходiв в шноваци, а шновацш в конкурентнi переваги е формування мереж! стшких зв'язк1в м!ж всiма учасниками кластера.
В даний час експертами визначаеться ам основних характеристик кластерiв, на комбiнацii яких базуеться ви6!р тiеi або шшо! кластерно! стратегii:
- географiчна: побудова просторових кластерiв економiчноi активностi, починаючи в!д суто мiсцевих до глобальних;
- горизонтальна: дешлька галузей/секторiв можуть входити в 6!льш крупний кластер;
- вертикальна: в кластерах можуть бути присутш сум!жн! етапи виробничого процесу. При цьому важливо, хто саме з учаснишв мереж1 е iнiцiатором i к1нцевим виконавцем iнновацiй в рамках кластеру;
- латеральна: в кластер об'еднуються р!зш сектори, як1 можуть забезпечити економш за рахунок ефекту масштабу;
- технолопчна: сукупн!сть галузей, що користуються одшею i тiею ж технолопею;
- фокусна: кластер фiрм, зосереджених навкруги одного центру - тдприемства, НД1 або учбового закладу;
- яшсна: iстотним визначаеться якосп процесiв спiвробiтництва.
Обов'язковими ознаками, яш притаманнi будь-якому кластеру незалежно вщ його типу, е::
- поеднання бiзнесу, науки, освiти;
- тдтримка мiсцевих та центральних оргашв влади;
- спiльна мета й щеолопя;
- бренд кластера;
- шновацшшсть;
- розвиток у рамках кластера ефективних комунiкацiй.
Чпнникп кластерного
розвитку ▼
ефектнвний доступ до спеп1ал!зованнх ресурсов
Переваги кластера для п!д присмств-учя сник1в
полегшення координацп та взасмодц М1Ж ф1рмамн швидке поширення найкращого досв1д\г
«здорова» конкуренщя
можлнв1СТЬ розподшу витрат на НДДКР
полегшення апрооацп здобутих знань
поширення прогресивних 1дей через неформальш комун1каци
поява новых компанш та нових сфер бгзнесу
наявн1сть спешал13ованих знань
полегшений доступ до спеи1ал1зованих ресурс £в
налагодженн1 канал и збуту
Шзвищення П р одукт ИВНОСТ1
Упровядження ¡нноваи1й
Актив1заи1я п ¡дпри смнпцьк о V Ш|ЦЬ1ТИВИ
д1алог М1Ж б!знесом, наукою та владою
розвинут1 канали неформально! комунжацм
установления дов£ри М1Ж людьми в рамках кнастера
Розвиток ефективних комл'шкаиш
створення едино! бази даних для учасннк1в
*
ко мушка и и
Поширення
¡нфорМЯШ!
■ Переваги кластера
| для репону
_' "V
пшвшаення ефектнвносп внкористання ресурс1в рег1ону
зростання ВРП
тдвищення ртня заинятосп в регюш
полшшення якост1 жнття населения рег1ону
реал1зашя шновашиного та наукового потенциалу региэну
поснлення практично1 значущос-т1 наукових дослшжень та осв1тн полшшення товарно! структуры е кс порту
в их рет1ону на нов1 св1това ринки
довгострокове зростання репону
еколог1зац1я виробництва в регюн1
створення нових робочих хпсць
зростання шочемних швестишн
збшьшення податково'1 бази
розвиток шфраструкгури
вщмова В1Д суосидування неконкурентоспроможних
баланс млж ринковою ефектив-нктю та сои1альною гармон1ею
пщвнщення ефективносх1 при-йняття управлшських р1шень
розвиток сошального кашталу
пщвнщення у ваги до сусп1льннх цшностей
прискорення шновашиного розвнтку рег1ону
Рисунок - Схема взаемозв 'язку м1ж перевагами кластерного розвитку для п!дприемств-учасник1в I для
регюну його розмщення [3]
Принцип кластеризацп ефективно використовуеться в ЕС: економжа Нiдерландiв "розбита" на 20 кластерiв, в Дани 40% тдприемств, що забезпечують 60% експорту, функцiонують у складi кластерiв. В Австрii дють трансграничнi кластери з Угорщиною, Iталiею, Швейцарiею i Нiмеччиною, а також створено бшьше 30 мегакластеров, у тому чист по виробництву автомобшв, бiотехнологiям i молекулярнiй медицинi, програмним тощо. В Iталii налiчуеться 260 <андус^альних окрупв», в роботi яких беруть участь бiльше 80 тис. тдприемств, на
яких офiцiйно працюють понад 800 тис. людина. В Кита! створено мегакластер, в який входять: 9 кластерiв, у тому чист автомобiльний, ряд високотехнологiчних, а також по виробництву сталь В кра!нах твтчно! Европи к1льк1сть тдприемств, охоплених кластерами, досягае 90%. В Росшськш Федерацп прийнята «Концепция долговременного социально-экономического развития Российской Федерации до 2020 года», одним з напрямiв яко! е перехд до ново! моделi розвитку росiйськоi економiки, у тому чист -формування нових цен^в соцiально-економiчного
розвитку, що спираються на розвиток енергетики i транспортно! шфраструктури, створення системи територiально-виробничих кластерiв, як реалiзовують конкурентний потенщал територи. В республщ Бшорусь в шдтримку розвитку кластерних моделей прийнята Концепцiя нацiональноï iнновацiйноï системи. В Казахстан держава надае велику увагу розвитку кластерiв.
Кластерна модель господарювання надзвичайно популярна в крашах свггу, оск1льки, будучи продуктом ринковоï економiки, обумовлена сприятливим поеднанням
регiональних чинник1в i подальшим розвитком зв'язк1в м!ж тдприемствами усерединi самого кластера. Кластером е географiчна концентрацiя взаемозв'язаних пiдприемств, спецiалiзованих постачальник1в послуг (включаючи транспортнi, шформацшш, дослшницьш, маркетинговi, юридичш, фiнансовi послуги) юнуючих або характерних для даного репону.
1шщатива упровадження в Украш мережних структур (кластерiв) належить вшомому украïнському економiсту - С.1. Соколенко [15]. В Украш спроби формування кластерiв вiдбувалися у перiод 1998-2006 рр. в Житомир!, 1вано-Франшвську, Львов!, Луцьку, Р!вно, Севастополi, Херсош i Хмельницькому. Кластернi об'еднання, зпдно свгговому досвщу, стають новою формою регюнального розвитку - на ринку конкурують не окремi пiдприемства, а цш комплекси, як1 скорочують своï витрати завдяки сумюнш технологiчнiй коопераций Сьогодш кластери розвиваються в 1вано-Франк1вськш, Волинськ1й, Рiвненськiй, Полтавськ1й, Сумськ1й, Харшвськш областях, м. Севастополi.
Економiчна теорiя визначае взаемозв'язок процесiв розвитку основних та шфраструктурних галузей, визначаючи, що розвиток шфраструктури сприяе бшьш ефективнш д!яльносп галузей основного виробництва. В свою чергу високий рiвень розвитку останшх стимулюе наступний виток розбудови шфраструктури, що в майбутньому дае поштовх до ще бшьш ефективно1' роботи пiдприемств основних галузей. Таким чином, визначаеться циктчшсть процесу поетапного розвитку галузей шфраструктури та основного виробництва, що рухаеться по принципу «сшралЬх кожна фаза даного циклу викликае наступну та пiднiмае економiчну систему в цшому на вищий рiвень розвитку. Отже, сьогодш розвиток шфраструктурних галузей, у т.ч. залiзничного транспорту, повинен сприяти економiчному пiднесенню промислового сектору вичизняно1' економiки. Разом з тим, на думку автора статп, неможна розглядати окремо процеси розвитку промислового та транспортного комплекав, так як юнуе значна к1льк1сть спшьних iнтересiв, реалiзацiя яких потребують взаемозв'язку процесiв 1'х функцiонування та розвитку. Серед них:
1) збшьшення обсяпв виробництва продукци, що вливае на обсяги перевезень;
2) реалiзацiя шновацшно1' политики на транспортi, що обумовлюе напрямки iнновацiйного процесу в промисловому секторi економiки;
3) реалiзацiя загальнодержавних швестицшних проектiв;
4) розвиток лопстично1' iнфраструктури, що розглядаеться як необхшне шдгрунтя збiльшення якосп перевезень та зменшення частки транспортних витрат в собiвартостi продукци, що випускаеться вичизняними товаровиробниками тощо.
Зазначено дозволяе звернути уваги та обгрунтувати необхiднiсть формування
транспортно-лопстично-промислових кластерiв регiонiв Украши.
Для окреслення 1'х особливостей розглянемо риси транспортно-лопстичних, промислових та iнновацiйних кластерiв.
Пд транспортно-логiстичним кластером необхiдно розумгги сконцентровану на певнiй територiï групу взаемопов'язаних шдприемств, органiзацiй та компанiй, яш спецiалiзуються на наданнi транспортно-логiстичних послуг, а також пов'язаних з хх д!яльшстю органiзацiй, як1 активно взаемодшть з! споживачами лопстичного сервiсу та забезпечують конкурентш переваги вшповшних територш [4]. Так1 структури розвиваються в регюнах з! значним транзитним потенщалом, що знаходяться в зон! тяжшня м1жнародних транспортних коридор!в. Метою !х формування е: 1) шдвищення конкурентоспроможносп транспортно-логiстичноï галуз! шляхом розвитку шновацшного потенщалу; 2) шдвищення зайнятосп населення за рахунок збшьшення кшькосп робочих мюць; 3) покращення iнвестицiйноï привабливосп транспортно-логiстичноï галузц 4) збшьшення внеску вш транспортно-лопстичних послуг в валовий регюнальний продукт; 5) збшьшення ефективносп системи управлшня транспортно-лопстичною д!яльшстю. Серед завдань транспортно-лопстичних кластер!в: створення сучасних лопстичних термшал!в, розвиток транспортно! шфраструктури, удосконалення мехашзму буд!вництва, ремонту та обслуговування шлях!в, стимулювання iнновацiйноï д!яльносп та впровадження нових технологш в лопстичну галузь тощо. Транспортно-лопстичний кластер концентруе в себе транспортно-лопстичну шфраструктуру певних регюшв, транспортно-лопстичш компанiï, виробнич! шдприемства тощо. Концепщя створення повинна базуватися на нормативно-правовому регулюванш,
оргашзацшному, фшансовому, техшчному, а також шформацшному забезпеченш д!яльносп транспортно-лопстичних шдприемств.
Об'еднання учаснишв транспортно-лопстичного кластеру вимагае узгодження штереав м!ж контрагентами системи i створення необхшних оргашзацшних передумов для управлшня транспортно-лопстичним процесом. Основи оргашзацшно-економ!чного мехашзму ефективного функцюнування транспортно-лопстичного кластеру покликан!, з одного боку, забезпечувати максимальну свободу i самостшшсть вах учасник1в просування матер!альних потоков i створення конкурентного середовища, а з шшого - створити економ!чну защкавлешсть в досягненш загальноï мети функцюнування системи, злагодженоï з штересами розвитку репону.
Першорядне значення для формування транспортно-лопстичного кластеру репону мае розвиток шституту лопстичних посереднишв в систем! руху товару: транспортш i транспортно-експедицшш компанп i ф!рми; центри оптовоï торпвлц товарш i фондов! б!рж1; дистриб'юторсьш компанп; мереж1 товарних склад!в; вантажт термшали i мультимодальш термшальш комплекси; внутршньовиробнич! лопстичш структури шдприемств промисловосп, транспорту i торпвлц регюнальш шформацшш i телекомушкацшш системи; банк1вськ1 i шш! фшансов! шститути.
Промисловий кластер - низка галузей, пов'язаних через зв'язки покупець-постачальник або постачальник-покупець, або через загальт технологи, загальш канали закушвель, розпод!лу, чи спшьш трудов! об'еднання. Промисловий кластер фокусуеться на конкуренцп усередиш сектора. Вш складаеться з дшових оаб, ресурав i вид!в д!яльносп, як1 об'еднуються разом для розвитку, виробництва i продажу р!зномаштних тишв товар!в i послуг. Критична маса в ланцюжку нарахування вартосп робить ф!рми бшьш конкурентними, оск1льки вони отримують вигоди !з загального ринку пращ i шших умов чинник1в. Промисловий кластер, як правило, в протилежшсть регюнальному кластеру, мае бшьш широк! меж1, можливо охоплюючи весь регюн або крашу.
Оскшьки кластери можуть володгги властивостями, що служать прискоренню iнновацiï, деяк з них можуть вважатися особливо схильними до ршення цiеï задач!. Це привело до виникнення концепцп шновацшних кластер!в, як1 сприяють появ! ряду переваг, як1 заслуговують уваги. Серед них: збшьшення можливосп для шновацп; полшшене формування б!знесу; збшьшена продуктившсть.
Беручи до уваги переваги визначених вище вид!в кластер!в, вважаемо доцшьним для збшьшення конкурентоспроможносп
промислового та транспортного комплекав Украши за умови взаемозв'язку запропонувати формування транспортно-лопстично-промислових
кластер!в регюшв Украïни. Вш розглядаеться як мегакластер, що поеднуе переваги транспортно-лопстичного, промислового, шновацшного кластер!в, який е складним комплексом взаемопов'язаних елеменпв транспортноï, промисловоï та сум!жних з ними галузей, як1 забезпечують найбшьш! можливосп iнтеграцiï виробництва (промислового, транспортного) й науки з метою прискорення науково-техшчного прогресу, сощально-економ!чного розвитку суб'екпв кластеру та репону в цшому. Головною задачею, що обумовлюе необхшшсть формування такого кластеру, е забезпечення
конкурентоспроможносп промислового сектору економ!ки Украïни шляхом:
1) розвитку логiстичноï складовоï транспортного процесу;
2) ефективного використання штелектуального потенщалу науково-дослiдноï шфраструктури ринку;
3) формування оптимальних взаемозв'язк1в з постачальниками та фшансовими установами;
4) використання можливостей, що надають м!жнародш транспортш комунiкацiï тощо.
Його д!яльшсть мае грунтуватися на розроблених та затверджених оргашзацшних документах, що регулюють його створення та функцюнування (угода о створенш кластеру, угода про вступ до кластеру, положення та правила функцюнування кластеру, положення про взаемозалежшсть учасник1в кластеру, норми та правила взаемодп учаснишв кластеру).
На процес формування кластеру впливае багато фактор!в, як1 розбито на групи:
- наука: галузев! науково-дослшш установи, вищ! навчальш заклади, р!вень наукових дослщжень в галуз!, система шдготовки висококвал!фжованих спещалюпв галуз! тощо;
- б!знес: розм!р шдприемств, частка ринку, позицп в галузц характер зв'язк1в м1ж сум!жними галузями, досвш роботи в галуз!, р!вень розвитку конкурентного середовища, доступшсть фактор!в виробництва, швестицшне середовище тощо;
- влада: регюнальш та державш програми розвитку галузей, нормативно-правове регулювання д!яльносп кластер!в, шдтримка з боку представнишв влади, р!вень державного контролю тощо.
Висновки. Таким чином, в статп визначено один з найбшьш ефективних шлях!в збшьшення конкурентоспроможносп промислового та транспортного сектор!в економ!ки Украïни через створення транспортно-лопстично-промислових кластер!в регюшв Украïни. Перспективи подальших розробок пов'язаш з необхшшсть розкриття принцишв ïх функцюнування, структури, еташв формування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Англичанинов В.В. Развитие промышленных комплексов на основе кластерных образований: монографiя [Текст] / Англичанинов В.В, - Издательство «Вектор ТиС», 2009. - 340 с.
2. Григор'ев Г. С. Концептуальний тдхвд до формування транспортно_географiчних кластерiв Укра!ни [Текст] / Г. С. Григор'ев // Актуальш проблеми економiки. — 2005. — № 4. — С. 60-64.
3. Ермакова О.А. Роль кластер!в у шдвищенш м!жнародно! конкурентоспроможностi регiону [Електроний ресурс] / О.А. Ермакова // Економiка промисловосп. - 2009. - № 48. Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/eprom/2009 _48to_48_12.pdf.
4. Кислый В. Развитие транспортно-логистических кластеров в Украине [Текст] / В. Кислый, Т. Жарик // Экономика Украины.- 2010. -№ 12. - С. 28-37.
5. Соколовська 1.П. Кластерна стратепя розвитку б!знесу: свгтовий досвщ та практика в Украiнi [Текст] /1.П. Соколовська // Проблеми та перспективи розвитку пiдприемництва в Укра!ш: Матерiали III Шжнародно! науково-практично! конференций - К.: КНТЕУ, 2007. - С.241-242.
6. Сорока Р.Ю. Промислова полгтика та кластеризацiя економiки [Електроний ресурс]/Р.Ю. Сорока // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1& iid=104.
7. Федоренко В.Г. Кластери - системний шструмент пiдвищення конкурентоспроможностi економiки [Текст] / В.Г. Федоренко, А.Ф. Гойко, В.Б. Джабейло // Економжа та держава. - 2007. -№9. - С. 6-9.
16. .
8. Ковальова Ю.М. Управлшня розвитком репонально! економiки на основ! формування кластер!в: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.03 [Текст] / Ю.М. Ковальова.— Донецьк, 2009. — 20 с.
9. Сшчева Н.Е. Оргатзацшно-економ!чш складов! створення виробничих кластер!в (на приклад! тдприемств Укра!нського Придунав'я): автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 [Текст] / Н.Е. Сшчева. — О., 2010. — 21 с.
10. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития [Електроний ресурс] / Т.В. Циган // Теория и практика управления. -2005. - № Режим доступу до статп:
subcontract.ru.
11. Концепщя Державно! цшьово! програми розвитку транскордонного сшвробгтництва на 2011-2015 роки [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/.
12. Галузева програма тдвищення енергоефективносп економ!ки Укра!ни шляхом впровадження шновацш на 2010-2014 роки (Наказ Державного агентства Укра!ни з швестицш та шновацшт25.09.2009 № 49). [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://www.in.gov.ua.
13. Державна програма розвитку промисловосп на 2003 - 2011 роки (схвалено постановою Кабшету М!шстр!в Укра!ни вщ 28 липня 2003 р. N 1174 ) [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.
14. Проект Розпорядження Кабшету М!шстр!в Украши "Про схвалення Концепци кластеризаци економ!ки Укра!ни [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.
15. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш економщ: наукове видання [Текст] / С.1. Соколенко. - К.: Логос, 2004. - 848 с
Аннотация. Определена необходимость развития кластерной модели экономики Украины. Предложено формирование транспортно-логистическо-промышленных кластеров как необходимого мероприятия увеличения конкурентоспособности промышленного, транспортного и научно-исследовательского секторов экономики регионов Украины.
Ключевые слова: конкурентоспособность, кластер, экономика Украины, стратегия
Summary. The necessity of development of cluster model of economy of Ukraine is definite. Forming of transport-logistic-industrial clusters is offered as a necessary measure of increase of competitiveness of industrial, transport and research sectors of economy of regions of Ukraine.
Key words: competitiveness, cluster, economy of the Ukraine, strategy
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТШраменко О.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
