CC BY
17
Г.С. Атаманчук, А.Н. Ревва; под общ. ред. И.П. Буле-ева; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2012. — 338с.
7. Булеев Е.И. Институциональные аспекты мотивации труда в Украине / Е.И. Булеев, А.Н. Ревва // Економiчний вюник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 147-154.
8. Михалев О.В. Инновационная активность и экономическая устойчивость в развитии региональных хозяйственных систем / О.В. Михалев // Региональная экономика: теория и практика. — 2011. — № 27 (210). — С. 19-125.
9. Михалев О.В. Инновационная активность российских предприятий / О.В. Михалев // Научный журнал НИУ ИТМО; Серия: Экономика и экологический менеджмент. — 2015. — № 1. — С. 168-176.
10. Яковлева Е.В. Управление развитием интеллектуализации персонала инновационных предприятий промышленности на основе инфраструктурного подхода: дис. на соиск. учен. степени д-ра экон. наук: 08.00.05 / Е.В. Яковлева. — Санкт-Петербург, 2014. — 339 с.
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши. Статистичний збiрник / вщпов. за вип. О. О. Кар-мазша. - К.: Державна служба статистики Украши, 2016. - 257 с.
12. Брюховецкий Я. С. Основные направления стимулирования интеллектуального труда работников промышленных предприятий / Я. С. Брюховецкий // Стратепя i мехашзми регулювання промислового ро-звитку: зб. наук. праць / НАН Украши, 1н-т еко-жмки пром-CTi; редкол.: О.1. Амоша (голов. ред.), 1.П. Булеев (вщп. ред.) та ш. — Донецьк, 2013. — С. 224-235.
Д. М. Васильк1вський
д-р екон. наук,
М. П. Войнаренко
д-р екон. наук член-кор. НАН Украши академк АЕН Украти,
В. М. Нижник
д-р екон. наук академк АЕН Украши Хмельницький нацюнальний утверситет
КЛАСТЕРНА ПОЛ1ТИКА ЯК ЧИННИК П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Постановка проблеми. Структура нащонально1 економiки останнього десятилитя зазнае ютотш змши, основною характеристикою яких е створення цен^в тяжшня промисловосп, наукомютких техно-логш, виробниюв освггшх послуг. Абсолютно очевидно, що на сучасному етапi i в найближчш перспективi тенденцiя кластеризацп нащонального господарства посилиться, а особливiстю економiки регiону стане наявнiсть кластерiв рiзноí спрямованостi. Регiональнi кластери стають ютотним чинником формування бю-джетiв територш, виконують важливу сощально-еко-номiчну роль, створюючи яюсно новi робочi мюця, а також виступають значною конкурентною перевагою регiону.
Особлива економiчна роль в цьому процеа нале-жить регiональним освiтнiм кластерам, оскшьки вони виступають, постачальниками висококвалiфiкованоl робочо! сили та iнтелектуального продукту, що е, у свою чергу, головними чинниками створення високо-технолопчно! та шновацшно1 продукцп. Разом з ш-шими сферами сощально-економiчноí, культурно-громадсько! i природно-клiматичноí сфер регюналь-ного простору освгтш кластери формують конкурентнi переваги, що притягають внутрiшнi i зовнiшнi резерви людського капiталу. У цьому ключ освiтнiй кластер
слiд розглядати як сукупшсть освiтнiх установ i закла-дiв рiзного рiвня i профшю пiдготовки, взаемозв'яза-них мiж собою i з профiльними пiдприемствами, яю забезпечують ефективний розвиток людського кат-талу i яюсну реалiзацiю трудового потенцiалу регiону. В сукупностi з науковими i iнновацiйними структурами освгтш кластери значною мiрою забезпечують i реалiзацiю iнтелектуального потенцiалу регюну, що е основним чинником тдвищення показниюв ефектив-ностi освиньо! системи у рамках регiонального господарства, що створюе осв^ш послуги i науково-технiчнi продукти.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Питання формування конкурентно! позицп за кордоном вивча-ються поглиблено, як в теоретичному, так i в прикладному аспектах. Вище перелiченi питання дослщжу-ються в працях А. I. Анчишкина, Дж. Доет, Дж. Бер-нала, М. Кастельса, Г. Менша, А. Кляйна, Е. Менсфь лда, С. Вштера i Р. Нельсона, К. Павпта, Н. Розен-берга, А. Б'юггандама i Й. Пiннiнгса, Б. Санто, Л. Сюте, К. Смгга, Б. Твiсса, К. Фрiмена, Р. Фостера, Й. Шумпетера, Дж. Хейга та ш.
У сучасних дослщженнях глибоко дослiджуються чинники i проблеми активiзацil створення шновацш-них продукпв i технологiй у рамках кра'ш, галузей i
@ 2017/№1
25
регюшв, що привело до виникнення концепцш, яю описують нацiональнi i регiонапьнi шновацшт сис-теми (К. Фрiмен, Б. А. Лундвалл, Р. Нельсон, а та-кож — Л. Сюте, Д. Форей, К. Смiт), а також iншi кон-цепцц з використанням системного пщходу — концепщя технологiчних систем (Дж. Досi, Н. Розенберг) i концепцiя iнновацiйних класт^в (М. Портер, Л. Мiтелка та шш^.
Дослiдження передумов формування сприятли-вого соцiально економiчного середовища розвитку освiтнiх систем, посилення на цш основi структурних змiн змiщують вектор економiчного розвитку, що зна-ходить вщображення в дослiдженнях, виконаних за остант роки. Бшьш вiдомi в цьому напрямi концепцiя "постiндустрiального суспшьства" (Д. Белл, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, У. Ростоу i багато шших), "шформацш-ного суспшьства"(Ф. Махлуп, М. Пора, М. Кастельс та ш.). Широкий спектр напрямiв соцiально-економiч-ного розвитку, який включае проблематику управ-лiння органiзацiями, природу знань i менеджмент у цiй сфер^ теорiю виробництва знань i к застосування як нового чинника виробництва дослщжуються в роботах Р. Акоффа, I. Ансоффа, Е. Бруюнг, К. Вига, П. Давида i Д. Дасгупти та iн. Разом з тим, слщ зазначити, що проблеми органiзацiйно-економiчного формування i розвитку освiтнiх кластерiв в прямш постановцi не розглядалися.
Також юнуе значна сукупнiсть джерел, яю роз-кривають роль основних виробниюв знань i освiтнiх послуг в соцiально-економiчнiй системi регiону — ви-щих учбових закладiв. Проблеми пiдвищення к ролi в економiцi, яка Грунтуеться на знаннях, вивчають Ф. Сантос, Б. Вавакова, Д. Гастон, П. Консейшао, Р. Флорща, М. Хейтор. Активний розвиток отримуе парадигма "тдприемницького унiверситету" i модель "Потршно1 стралГ в дослiдженнях Л. Люсдорффа, Г. Етцковща, Б. Мартiна та !х послiдовникiв. Значна юльюсть наукових робгг присвячена досвiду окремих кра'1н та ушверситетав (США, Великобритании, Японп та ш.).
Разом з тим, через низью темпи переходу Укра'1ни до шновацшного типу розвитку в економщ, яка Грунтуеться на знаннях, проблемам формування реп-ональних освiтнiх кластерiв у вiтчизнянiй лiтературi до останнього часу придшялася недостатня увага. В укра-шсьюй економiчнiй науцi вивчаються в основному за-кономiрностi науково-техшчних циклiв, змiни техно-логiчних укладiв, проблеми економiчного зростання регiонiв, науково-техшчного прогресу, зростання кон-курентоспроможностi регюшв (В.М. Геець, М.П. Вой-наренко, А. С. Гальчинський, А.П. Гречан), досвщ за-руб1жних кра'1н в становленш "постiндустрiального суспшьства" та "шформацшно! економiки", розвитку взаемодп науки з виробництвом, особливосп формування шновацшного типу розвитку (6. Безвушко, О.1. Волков, М.П. Денисенко,), глобалiзацil свiтового розвитку (С.1. Соколенко, Т.А. Пушкар).
У зв'язку з цим, можна говорити про актуальшсть напряму науково-методичного обГрунтування формування i розвитку освiтнiх кластерiв в регiональних еко-номiках.
Метою дослщження е розробка комплексу оргаш-зацiйно-економiчних пiдходiв, методiв i моделей формування i розвитку освiтнiх кластерiв в регiональнiй економiцi.
Виклад основного матер1алу. Важливою вiдмiнною рисою сучасного розвитку кластерiв е 1х шновацшна
орiентованiсть, яка проявляеться в швидкому освоеннi новiтнiх видiв технiки i технологiй виробництва з по-дальшим виходом на новi ринки. 1нновацшна дiяль-нiсть пiдприемств кластера стимулюеться наступними чинниками:
- взаемод1я у рамках кластера освггшх установ i промислових пiдприемств забезпечуе розвиток наукових дослщжень та шновацшно1 дiяльностi в регiонi;
- членство в кластерi робить бiльш легкий доступ до нових технологш, що використовуються пiд-приемствами учасниками кластера;
- знижуються витрати на здiйснення НДДКР в результата кооперацп мiж учасниками кластера;
- полегшуеться i здешевлюеться доступ до спещ-алiзованих чинник1в виробництва (комплектуючих, устат-кування, персоналу, послуг) в порiвняннi з iншими варi-антами iнтеграцil (вертикальною, формування альянсiв);
- тдприемства кластера мають додатковi конкуренты переваги за рахунок можливоси здiйснювати внутрiшню спецiалiзацiю i стандартизащю, мiнiмiзу-вати витрати на впровадження iнновацiй;
- наявнiсть в системi iнновацiйно-промислових кластерiв гнучких пiдприемницьких структур — малих пiдприемств, що конкурують в процесi виробництва креативних щей, дозволяе виявляти шновацшш точки зростання економiки регюну.
Усi перерахованi позитивш аспекти функцiону-вання кластера ми розглядаемо як складовi синерге-тичного ефекту, при якому вигоди вщ спального вико-ристання ресурсiв перевищують суму вигод вiд вико-ристання цих ресурав окремо.
В цшому, провiвши аналiз робiт, присвяченим кластерам, можна видшити наступнi ключовi елемен-ти, властивi кластерам [1,3,4]: концентращя за геогра-фiчною ознакою; спецiалiзацiя; безлiч учасник^в; ко-операцiя i конкуренцiя; критична маса; життевий цикл кластера; шновацшшсть.
Таким чином, кластер - просторово сконцентро-вана критична маса спецiалiзованих, численних дiйо-вих оаб, як1 залученi в комбшоваш конкуренцiю i ко-операцiю [2].
При цьому все частше кластерна полiтика у свi-товiй економщ е ключовим iнструментом розвитку шновацшного потенщалу та економiки кра'1ни в се-редньо- i довгостроковiй перспектив^ а також пiдви-щення конкурентоспроможноси галузей i регiонiв. Це можна пояснити тим, що у бшьшосп свош конкурен-тоздатнi продукти - товари i послуги (i освгтш у тому числi) формуються в межах кластерiв.
Таким чином, наявшсть зростаючого числа фак-тiв, яю говорять про позитивний вплив кластерiв на рiвень регiонального розвитку, розширюе iнтерес до розробки кластерно! полгтики, нацелено! на формування i розвиток кластерiв та iстотне збiльшення еко-номiчних вигод вiд !х iснування.
Автори сходяться у визначенш кластерно! полi-тики як спшьних, цiлеспрямованих дiй бiзнесу, орга-шв влади, освiтнiх i науково-дослiдних шститупв, а також iнших елементiв кластера з формування спри-ятливих умов бiзнес-середовища для розвитку кластера i пiдвищення ефективностi дiяльностi усiх його елементiв [3,4].
Кластерна политика розглядаеться нами як спiль-шсть заходiв, спрямованих на розвиток кластерних структур в регiональних економiках. У реалiзацil клас-
26
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
терно: политики пров1дна роль належить державним органам влади, у зв'язку з чим, вона може позицюну-ватися, як один з прюритетних напрям1в в державнш полгтищ по посиленню нац^н^ьно'^ регiональноi конкурентоспроможностг
Таким чином, при ре^зацп кластерного пхдходу можна видтити наступнi ключовi моменти:
- наявшсть сп1лъно'1 мети;
- наявнiсть правовоi основи сп1лъно'1 дiяльностi суб'ектiв;
- розроблеш механiзми взаемодп суб'ектiв, що об'еднуються в кластер;
- розроблеш мехашзми управлшня реалiзацiею кластерного шдходу;
- наявнiсть технологiй реалiзацii кластерного подходу в1дпов1дно до сп1льних цлей.
У кластернiй полiтицi взаемопов'язанi промис-лова, регiональна полiтики, полiтика шдтримки малого бiзнесу, по залученню iноземних i внутрiшнiх ш-вестицш, iнновацiйна, науково-технiчна, освiтня та iншi полiтики. Реалiзацiя кластерноi полiтики мае на увазi проведення заходiв, спрямованих на усунення
перешкод, що заважають встановленню взаемовидд-них зв'язкiв м1ж учасниками кластера.
Органи влади грають пров1дну роль в процесах кластеризацп, зокрема, у формуваннi iнфраструктури для потреб кластера, а також безпосередньо впливають на чинники конкурентоспроможностi. Державна кла-стерна полiтика реалiзуеться з метою удосконалення iснуючих кластерiв або у сферi розвитку кластерiв, що знаходяться на початковш стадп. 1снують iнструменти, придатнi для реалiзацii цтей кластерноi полiтики, проте, в силу ушкальност кластерiв, складно вид1лити ушверсальш подходи.
В ц1лому, можна видтити п'ять загальних типiв кластерноi пол^ики. Типологiя кластерноi полiтики представлена на рис. 1. Пол^ика стимулювання по-питу спрямована на формування переваг репональних споживачiв, ефективне функцiонування спорхднених секторiв економiки, що пiдтримують, державне за-мовлення. Полiтика посередництва пов'язана iз ство-ренням умов для плодного дiалогу в серединi кластера i посилення економiчних зв'язкiв м1ж його учасниками.
Рис. 1. Узагальнена типологiя кластерног полтики
Метою осв1тньо'1 полтики виступае формування необхдних компетенцiй в конкретному регiонi. У зни-щеннi торгових бар'ерiв, реалiзацii iнвестицiйних та iнфраструктурних проектiв, захисту прав штелектуаль-но'1 власностi полягае пол^ика стимулювання зовшш-нiх зв'язк!в. Полiтика створення сприятливих струк-турних умов спрямована на створення таких в макро-економiчнiй, iнституцiональнiй та шших галузях.
Проте, окрiм вигод в!д реалiзацii кластерноi поль тики, iснуе ряд проблем, що виникають при кластерному пiдходi до розвитку регюну, як! можна роздтити на двi групи: складнощi в реалiзацii кластерноi поль тики як такоi, i специфiчнi в сощально економiчному розвитку конкретноi територп. Основним моментом, що ускладнюе ефективну реалiзацiю кластерноi поль
тики можна вважати вадмшност м1ж кластерами у в1д-повiдностi вiд !х мiсця розташування, галузевоi прина-лежностi i внутрШньо! органiзацii.
Серед проблем при розробщ кластерноi полiтики, найбiльш гострою е дилема «кращих практик». Теорiя кластерiв i кластерноi пол1тики в США мае суто практи-чну спрямоватсть. Англмський п1дх1д до питання тдвищення конкурентоспроможносп полягае у великш увазi до розвитку ланцюжк1в доданох вартостi i локальних кластеров м1ж розвиненими краiнами, що розвиваються. Скандинавська економiчна школа вiдома розробкою р1з-них концепцш в цш сферi, зокрема, нацiональних регю-нальних шновацшних систем i економiк навчання для ре-г1он1в.
>017/№1
27
У Gвpопi ствоpений ушкадьний мaйдaнчик для п^дфимки i взaeмодiï клaстеpiв у всьому свт — Gвpо-пейськa плaтфоpмa клaстеpноï спiвпpaцi. Ha сьогоднi плaтфоpмa виxодить дaлеко зa геогpaфiчнi межi Gвpо-пейського союзу: вонa об'eднye больше 1900 клaстеpiв з 47 ^arn свiтy, включaючи Пiвденнy Kоpею, Mек-сику, Aвстpaлiю, Нову Зелaндiю, Iндiю, Maдaгaскap, бaгaто iншиx ^arn. По суп, Gвpопейськa плaтфоpмa клaстеpноï спiвпpaцi ствоpюe умови для того, щоб що-дукця ïï yчaсникiв моглa виxодити нa eвpопейський p^ нок.
В yкpaïнськiй пpaктицi в ypядовиx пpогpaмax не зaвжди вpaxовyeться те, що зaxоди по pозвиткy клос-теpiв, яю довели свою пpaктичнy знaчyщiсть в одному випaдкy, можуть стоти небaжaними для iншого ^ис. 2). Тaким чином, необxiдно оцiнювaти доцшь-нiсть викоpистaння piзниx iнстpyментiв клaстеpноï по-лiтики вiдповiдно до кон^етно'! ситyaцiï. Тaкож можно вiдмiтити iншy фyндaментaльнy пpоблемy — pозви-
ток клaстеpiв з однieю i тieю ж спецiaлiзaцieю. Оpгaни влaди чaсто pоблять aкцент та iнновaцiйниx клосте-pax, з метою тдвищення конкypентоспpоможностi те-pитоpiï i золучення додaтковиx iнвестицiй, yпyскaючи питaння пpо нaявнiсть pеaльниx пеpедyмов для ïx по-яви i pозвиткy.
Ще однieю пpичиною невисокоï ефективност клaстеpноï полiтики e недостaтнiй piвень ïï тукового зaбезпечення. До число щоблем тукового зобезпе-чення цього виду политики можно вiднести ноступш:
- недостaтнiй pозвиток методологiï щентиф^-ц11 потенцiйниx pегiонaльниx клaстеpiв;
- недолж ефективниx iнстpyментiв деpжaвноï п^дфимки пpоцесiв фоpмyвaння клaстеpiв;
- вщсутшсть ефективниx меxaнiзмiв кооpдинa-цiï учосниюв клaстеpa;
- недостaтнiй pозвиток методологи оцшки ефективностi пpоектiв по фоpмyвaнню клaстеpiв як з позицiï пiдпpиeмств-yчaсникiв, ток i pегiонy бозу-воння.
Фактори, якi впливають на створення i розвиток кластер1в
Рис. 2. Фактори, що впливають на створення i функцюнування клacmepie
Ha ношу думку, склодшсть pеaлiзaцiï ефективноï клaстеpноï полiтики в таступному — вота покликнно вpaxовyвaти iнтеpеси ydx учосниюв, зaдiяниx в що-цес клaстеpизaцiï i оптимiзyвaти ïx pозвиток.
Aнaлiзyючи pезyльтaти мiжнapодниx дослщжень, по-в'язaниx iз ствоpенням освiтнix послуг у paмкax освiтнix клaстеpiв, необxiдно pозглянyти основнi пеpедyмови i чинники фоpмyвaння i pозвиткy подiбниx кло^т^в.
28
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
При цьому виникае необхщшсть чГткого визна-чення поняття освгтнього кластера. Багато дослщни-юв, що вивчають передумови формування освгтшх кластерiв i розглядають !х як iнструмент пiдвищення конкурентоспроможностi освгтнього продукту, пiд освiтнiм кластером розумГють iнтеграцiю ВНЗ Г шд-приемств конкретно1 галузГ для подготовки необхщних кадрГв.
Освгтнш кластер може бути представлений гру-пою учбових закладГв, розташованих на однш терито-рп для формування такого юнцевого продукту, як освГтня послуга, що взаемодГють Г ведуть конкурентну боротьбу мГж собою, проте, мае мюце значне поси-лення конкурентних переваг один одного.
У роботах М. Портера була запропонована модель «ромба» (рис. 3), яка дозволяе дати оцшку чинникам, що впливають на устшне створення Г розвиток клас-терГв, провести порГвняльний аналГз !х конкурентних переваг Г визначити шляхи тдвищення !х ефективно-ст [6].
Для того, щоб мати уявлення про використання моделГ для оцшки рГвня розвитку, потенщалу Г недо-
лгкгв освгтшх кластергв доцгльно провести поргвняль-ний анатз мГжнародного досвщу формування Г розвитку кластера, який функцюнуе в Онтарю (Канада), освгтшх кластерГв в Нью-Джерс (США) Г кластера, що розвиваеться на територп емГрату Дубай (ОАЕ).
За оцшками цих рГзних мГжнародних дослщжень ВНЗ е виробниками конкурентоздатного продукту призначеного для експорту, виробленого у рамках освгтшх кластерГв. З найбгльш конкурентоздатних освгтшх кластерГв у свт е п, яю знаходяться на територп США [2].
За даними 1нституту стратеги Г конкурентоспро-можносп Гарвардсько1 школи бГзнесу, ведучГ освига кластери США розташовуються в Катфорнп, Нью-Йорку, Массачусетс^ Пенсильванп, Нью-Джерсь
ФахГвщ 6вропейсько1 кластерно1 обсерваторп на-лГчують в европейських державах близько 70 функцю-нуючих освгтшх кластерГв. До найбгльш розвинених вщносять освГтн кластери в таких мютах, як Оксфорд, Варшава, Амстердам, Лондон, Париж. Провщш освГт-ш кластери Канади, за даними Канадського шституту конкурентоспроможносп Г добробуту, розташовуються в Онтарю Г Квебеку [5].
Конкуренщя i стратегiчний розвиток
т
Факторнi умови Конкурентоспроможшсть регюну/краши Умови попиту
т
Спорiдненi та пiдтримуючi галузi
Рис. 3. Модель конкурентного ромба М. Портер
Проте, остантми роками спостерггаеться активне зростання формування Г розвитку освпнк кластерГв в таких крашах як ОАЕ, Сгнгапур, Йордангя, Китай, де спос-терГгаються прискоренГ темпи економГчного зростання.
Вщповщно до моделГ «ромба», уа чинники, що позитивно впливають на розвиток кластерГв, були розбии на чотири групи, яю представлен в табл. 1. Говорячи про вплив чинникГв, розглянутих вище, мае сенс звернути увагу на те, що «ромб» представляе сис-
тему, елементи яко! функцюнують у взаемодц, доповню-ють один одного Г взаемно посилюються. Для того, щоб придбати Г надалГ утримати конкурентну перевагу у сферГ освгти, необхщно мати переваги в уах складових «ромб» частинах.
Пдвищення конкурентоспроможносп досяга-еться за рахунок попиту, внаслщок необхщносп пода-льшого розвитку, вдосконалення, за рахунок входу на ринок, а також, за рахунок споживачГв.
Таблиця 1
Характеристика чинниив, як1 позитивно впливають на розвиток кластер1в_
№ з/п Група чинниюв Характери стика
1 Факторш умови При факторному аналГзГ не можна робити висновки тгльки на основГ на-явност чинника Г його об'ему. ПотрГбне чГтке уявлення, насюльки ефек-тивно чинник використовуеться, Г яю технологи залучен
2 Умови попиту Необхщшсть наявноси внутршнього попиту
3 Спорщнеш та тдтримуючГ га-лузГ Наявшсть мюцевих постачальниюв або спорщнених пщприемств можна пояснити наступними причинами: - нижчГ витрати виробництва (економГя на транспортних витратах, лопс-тищ); - обмш шформащею, щеями веде до активГзацп шновацш Г тдвищення продуктивности
4 Стратепя фГрми, И структура г конкуренти Взаемозв'язок мГж сильним суперництвом на внутршньому ринку та ство-ренням Г тдтримкою високо1 конкурентоспроможноси в галузГ
@ 2017/№1
29
Отже, е можпив^сть простежити яскраво виражену вщмштсть модели формування i подальшого розвитку кластеров в кра'нах, що розвиваються, в1д моделей, як1 за-стосовуються на захода, як1 зводяться до наступного: в пе-реважнiй кшькосп захщних кра!н, незалежно як1 струк-турт одинищ реалiзують кластерну полижу — держава або 61зжс — в основному ця полiтика ор!ентована на ефективне функцiонування вже юнуючих кластерiв.
Пщхщ, який використовуеться в кра'нах Близь-кого Сходу, зокрема, в Дуба! показуе процес створення кластера «з нуля». Разом з цим держава не формуе нов1 компанп в середин! кластера, лише ство-рюе максимум сприятливих умов для конкурентоздат-них тдприемств } органiзацiй, як1 зацiкавленi в пщви-щеннi ефективностi свое! д1яльноси. Держава, напра-вляючи зусилля на вдосконалення р1зних елементiв ромба, як би «добудовуе» ромб i кластер. А також, держава займаеться формуванням цшого пласта ро6очо'1 сили високо'1 квалiфiкацii i наукових кадрiв, в перспе-ктив1 як1 можуть стати творцями власних учбових за-кладiв.
Ми вважаемо, що створення кластерiв «з нуля» не може носити рекомендацшний характер всюди. Необ-хщно ч1тко розумгга особливосп тих кра'н, де форму-еться кластерна политика, i рацiональнiсть викорис-тання юнуючих ресуретв.
Висновки. Таким чином, кластерна полгтика, мае на увазi скорочення втручання держави i пiдвищення активноси бiзнес-структур для оптимiзацii результатiв д1яльност1 власних компанiй у складi вже юнуючих кластерiв. На нашу думку, базою для практичного за-стосування кластерних iнiцiатив в Укра'ш може стати аналiз передумов створення } ефективного розвитку провщних освгтшх кластерiв у свт, а також, вивчення програмного пщходу до реалiзацii кластерно'! полгтики з метою пiдвищення результативносп кластерiв в освггаьому середовищi р1зних кра'!н.
Аналiзуючи зарубiжний досвщ, можна зробити висновок про позитивну д1ю кластерiв на регiональну економiку, що у свою чергу, стимулюе виникнення кластерних шщатив, тд якими маються на увазi по-годженi дп, цшлю яких е пiдвищення конкурентоспро-можноси i забезпечення зростання кластера в регюш.
Iнституцiональнi змiни, яю здiйснюються в системi освiти Украши, формують передумови самощентифь кацп освггшх установ i виявлення конкурентних пере-ваг у складi одного з освггшх кластерiв. Освiтнi установи можуть увшти до складу кластерiв, що мають рГзну природу (дослщницьку, пщприемницьку, мере-жеву, корпоративну, дослщницько-пщприемницьку тощо).
Головною причиною для розвитку кластера в перспективi може розглядатися пщвищення шнова-цшно! активностi учасниюв, яку визначають рiвнем розвитку галузi i подготовки кадрiв. У зв'язку з цим, освггаш сектор стае прюритетним для процесiв кластеризацп, зокрема, в тих репонах, де в наявносп значний iнновацiйний потенщал i конкурентнi переваги.
Список використаних джерел
1. Безвушко 6. Кластери та гх роль у вiдродженнi економiки Подшля // Перспективнi дослщження. — 1999. — №2. — С. 17-23.
2. Бондарчук Н.В. Функцюнування кластерiв: свь товий i вгтчизняний досвщ / Н.В. Бондарчук // Еко-номiка та держава. — 2010. — № 9. — С. 107-109.
3. Войнаренко М.П. Кластери в шституцшнш економщ: монографiя / М.П. Войнаренко. — Хмель-ницький: ХНУ, ТОВ «Трiада-М», 2011. — 502 с.
4. Геець В. «Кластери i мережевi структури в еко-номщ — тема досить щкава, але на сьогодш ще до ю-нця не вивчена...» / В. Геець // Економют. — 2008. — № 10. — С.10-11.
5. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш еконо-мщ / С.1. Соколенко. — К. : Логос, 2004. — 848 с.
6. Портер М. Стратепя конкуренцп. Методика аналiзу галузей i дГяльносп конкурентiв / М. Портер; пер. з англ. — К.: Основи, 2000. — 390 с.
7. Пушкар Т.А. Свгговий досвщ формування й розвитку мережевих i кластер них об'еднань / Т.А. Пушкар, В.Г. Федорова // Економ1чний часопис-ХХ1. — 2011. — № 11-12. — С. 68-71.
8. Янг Лоурен Э. Технопарки и кластеры фирм / Э. Лоурен Янг. — К.: ПЕРУ, 1995. — 477 с.
Т. А. Верезубова
д-р экон. наук,
А. Б. Вельский. А. А. Цагойко
Белорусский государственный экономический университет, г. Минск, Беларусь
ИНТЕРНЕТ-ДОХОДЫ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ: ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ
В XXI веке все большее значение в жизни людей приобретает глобальная сеть Интернет. Ее роль в нашей стране продолжает возрастать: если в 2011 г. доля домашних хозяйств, имеющих доступ к сети Интернет с домашнего компьютера, по данным выбороч-
ного исследования составила 31,2%, то в 2015 г. она увеличилась до 59,1%, то есть почти в 1,9 раза. В 2015 г. сеть Интернет использовали 62,2% населения в возрасте от 6 лет и старше, в том числе 97,6% населения в возрастной группе от 16 до 24 лет. Это показывает,
30
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
