CC BY
19
УДК 332.711 Ю.С. Пап1ж
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ КЛАСТЕР1В ДЛЯ РОЗВИТКУ Г1РНИЧОДОБУВНИХ РЕГ1ОН1В
У статт1 акцептовано на здтснент ефективног кластеризацгг реггонально'г економгки Украгни, що е безальтернативною умовою суттевого тдвищення конкурентоспроможност1 регютв та економ1чного розвитку крагни в цшому. Систематизовано 1снуюч1 принципи регюнального функцюнування та розвитку. Запропоновано новтт принципи та охарактеризовано гх вплив на розвитку регютв, зокрема г1рничодобувних. Встановлено, що територ1ально-виробничою формою оптим1зацгг господарства регютв, яка мае забезпечити гх економ1чний розвиток на основ1 позитивног дгг запропонованих принцитв, е кластерна форма. Доведено, що 1з врахуванням виявлених принцитв розвитку реггональног економгки, гснуючг у тепергшнгй час модел1 кластергв не можуть бути застосоват для г1рничодобувних регютв Украгни. Представлено науков1 результати, як мають слугувати вих1дною платформою для створення нов1тн1х моделей ефективних територ1ально-виробничих кластергв для розвитку г1рничодобувних регютв.
Клю^о^^ слова: принцип, створення, територ1ально-виробничий кластер, г1рничодобувний регюн, розвиток.
Актуальшсть теми дослщження. На сучасному етат в Укршш регулювання розвитку регюшв вщбуваеться зпдно вщповщних програм, законодавчих акпв та ново! державно! Стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року [3]. Серед основних завдань зазначено! Стратеги на тривалу перспективу державними органами визначено структурну перебудову економши регюшв Укра!ни, у першу чергу промислових регюшв i центрiв з надмiрною концентращею шдприемств важко! шдустри та складною еколопчною ситуащею, до яких повною мiрою вщносяться прничодобувш регюни.
У сучасних умовах штегращя укра!нсько! економiки у свiтову економiчну систему неможлива при iгноруваннi тенденци до консолщаци, результатом яко! е поява територiально-виробничих кластерiв для розвитку регюшв.
Отже, головною метою державно! регионально! економiчноi полiтики Укра!ни е збшьшення нацiонального багатства кра!ни на основi ефективного використання природно-ресурсного, трудового i науково-технiчного потенцiалу регiонiв, ращоналiзащi систем !х локально! взаемоди та досягнення внутршньо! регионально! збалансованостi.
Але на сьогодш функцiонування регiональних економш, особливо гiрничодобувних регiонiв, характеризуеться шдсиленням сощально-економiчно! диференщаци: економiчний стан та подальшi перспективи розвитку, галузева розрiзненiсть та вiдповiднi коливання державно! шдтримки, що, безумовно, не дозволяе досягти збалансованого розвитку кра!ни в цшому.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Теоретичнi основи формування кластерiв заклали у сво!х працях М.Портер [1], Е.Лимер, В.Фельдман, М.Енрайт та ш. Кластери як категорiю, !х роль та сутшсть активно вивчають провщш укра!нсью вченi: В.Базилевич, С.Безвушко, 1.Бураковський, З.Варналiй, М.Войнаренко, В.Геець, Б.Губський, П.Сщенко, Я.Жалшо, Б.Кваснюк, Ю.М.Ковальов, С.Кримський, Д.Лук'яненко, 1.Михасюк, А.Мокiй, С.Мочерний, В.Новицький, Ю.Павленко,
А.Поручник, С.Савельев, В.Савченко, О.Д.Серш, В.Сизоненко, С.1.Соколенко, М.Тимчук, А.Фшпенко, О.Шнирков та iншi. Актуалiзацiю кластерного пiдходу для Украши, його вщповщне наукове обгрунтування здiйснено у працях багатьох учених, серед яких слщ вiдзначити працi Ю.Бажала, О.Крайника, Д.Крисанова, С.Соколенка, О.Тищенка, Л.Федулово'1'. Рiзнi аспекти формування iнновацiйних кластерiв дослщжують А.Бутенко, В.Дубовик, О.Кузьмiн, С.Лазарева, Н.Мшула М.Пашкевич [6] та iн. У бшьшосп публiкацiй з ща проблематики розвиваються теоретичнi засади щодо сутност кластерiв, дослiджуються передумови 1'х ефективного формування й функщонування.
Однак незважаючи на зростаючу актуальнiсть i практичну значимють кластерного пiдходу у розвитку регюнально'1' економiки в економiчнiй лiтературi вiдсутнiй необхiдний методологiчний i методичний шструментарш створення територiально-виробничих кластерiв.
Метою статт1 е визначення принцитв створення територiально-виробничих кластерiв для розвитку прничодобувних регiонiв.
Виклад основного матер1алу. Функцiонування та розвиток будь-яко'1' територп базуеться на системi принципiв, яю можна роздiлити на наступнi основш блоки:
~ Природнi та еколопчш фактори:
- природно-клiматичнi умови;
- техногенш забруднення. До техногенних забруднень слщ вiдносити не тiльки забруднення на територп репону, а також транскордонш забруднення (повiтря, води тощо).
~ Фiнансово-економiчнi фактори:
- стабшьшсть бюджету регiону, залежнiсть/незалежнiсть вiд дотацш, трансфертiв з державного бюджету;
- участь репону в федеральних цшьових програмах, прiоритетних нацiональних проектах, стратегиях розвитку;
- дiяльнiсть кредитних установ, страхових компанш тощо;- iнвестицiйне забезпечення;
- вплив економiчноi нестабiльностi.
~ Промислово-виробничi фактори:
- наявнiсть потужно'1' виробничо'1' бази;
- наявнiсть мiнерально - сировинно'1' бази;
- залежнiсть репону вщ монополiй (нафтових, газових монополш, пiдприемств електро- i теплоенергетики, залiзницi, телекомунiкацiйних компанiй тощо);
- матерiально-технiчне забезпечення (у т.ч. iнновацiйне);
- забезпечення людськими ресурсами (у т.ч. штелектуальними).
~ Фактори економiчноi безпеки репону:
- стан сшьського господарства репону;
- стан торгово'1' мережi ;
- наявнiсть i розвиток переробних пщприемств;
- дiяльнiсть вертикально-штегрованих комплексiв в АПК;
- втзнавашсть регiону в державних ЗМ1;
- бренди репону тощо.
~ Фактори галузево'1' приналежностi.
~ Нематерiальнi фактори:
- сощальний капiтал;
- компетентшсш фактори тощо.
~ Iнформацiйнi фактори (у т. ч. вiртуальнi).
~ Фактори розвитку iнфраструктури:
- транспортна iнфраструктура;
- ринкова iнфраструктура;
- сощальна iнфраструктура;
- iнновацiйна шфраструктура.
Але, на думку автора, з метою здшснення оптимiзацii структури господарства регюшв, що полягае у використанш ефективних форм господарювання на основi рацiонального використання наявних ресурсiв: матерiально-технiчних, фiнансових, трудових, iнформацiйних, часових тощо, окрiм вищезазначених, необхiдно враховувати наступш принципи розвитку регюнально'1 економiки:
~ принцип територiальноi оргашзацп продуктивних сил;
~ принцип оргашзацшно'1 культури регюну;
~ принцип регионально!' динамiчностi змш;
~ принцип штеграци суб'ектiв господарсько'1 дiяльностi регiону.
Розглянемо запропонованi принципи розвитку регюшв, особливо для прничодобувних, докладшше.
Принцип територiальноi оргашзацп продуктивних сил полягае у розмщенш продуктивних сил на територп регiону з урахуванням внутршньо'1 регюнально'1 трудово'1 м^рацп, форми оргашзацп продуктивних сил та 1'х взаемозв'язку (концентрацiя, спецiалiзацiя, комбiнування, кооперування) та екологiчних, економiчних i соцiальних критерпв сталого розвитку регiону (рис. 1).
Отже, внутрiшня региональна трудова мiграцiя - процес перемщення населення в межах регiону з метою працевлаштування, який формуеться внаслщок ди складного комплексу економiчних, полпичних, екологiчних, соцiальних, професiйних та шших мотивiв, пов'язаних з неможливiстю задоволення вщповщних потреб трудового населення [6]. Потрiбно акцентувати, що становлення сучасного регюнального ринку вiдбуваеться в умовах значно'1 iнтенсивностi трудових мiграцiй.
Аналiз впливу iсторико-економiчних передумов регiонального характеру на розмщення продуктивних сил у регюш дае пiдгрунтя стверджувати, що форми розмщення регiональних продуктивних сил е важливою складовою частиною економiчноi системи регiону. Таких форм нараховуеться чотири: концентращя, спецiалiзацiя, кооперування й комбшування.
Доцiльно розглянути сутнiсть та роль кожно'1 форми розмiщення продуктивних сил у регюш.
Така форма розмщення продуктивних сил як концентращя характеризуеться дiею закону усуспшьнення виробництва i працi, який вiдображае об'ективну тенденщю зосередження виробництва в обмеженому просторi i проявляеться в економп витрат за рахунок агломерацiйного ефекту. Зазвичай вона зумовлюеться сприятливими природно-ресурсними умовами, випдним економiко-географiчним положенням, вщповщною економiчною ситуацiею, а також традицшними iсторико-економiчними особливостями розвитку регiону.
Що дае концентращя? Як правило, спостер^аеться зростання ефективносп промислового виробництва та пращ регюну за рахунок масовосп територiального випуску продукцii шляхом збшьшення виробничо'1 потужностi. Тобто регiональна концентращя виробництва часто виглядае як зосередження великих промислових пщприемств та вщповщного трудового населення на найвипдшшш територп. Наприклад, це властиво прничодобувним регюнам, де вiдбуваеться економiя затрат за рахунок взаемного розмщення спiльних об'ек^в в однiй точцi, отримання додаткового економiчного ефекту за рахунок бшьш повного (кращого) використання промислово'1 шфраструктури.
ФАКТОР ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ОРГАН1ЗАЩ1 ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
СТАЛ1СТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Стан навколишнього середовища, процес утворення або
лжвщацн зон еколопчного лиха -1
вщновлення природних ресурав швидше за !х споживання
ЕКОНОМ1ЧНА СТАЛ1СТЬ
Рiвень використання ресурсного потенщалу регiону, розвиненiсть
тр ан с портно! iнфраструктури -пiдвищення
конкурентоспроможносп регiону
СОЦ1АЛЬНА СТАЛ1СТЬ
Рiвень диспропорцш у соцiальних стандартах центрально! та
перифершно! територiй регюну-1
створення нових сощальних ресурсiв
Рис. 1 Граф1чна штерпретащя принципу територ1ально1 орган1зацй' продуктивних сил
Джерело: побудовано автором
J
Сутнiсть регюнально'1 спецiалiзацii полягае у створеннi з внутршньорегюнальних i локальних причин сприятливих умов для виробництва певно'1 продукцп або надання певних послуг в окремих галузях промисловосп, що доводиться економiчним аналiзом потенцiалу регiону. У разi достатньо високо'1 ефективностi виробництва продукцп або надання послуг, можна говорити, що певний репон перебувае у фокус зб^у сприятливих факторiв для певного виду економiчноi дiяльностi. Спецiалiзацiя й комплекснiсть надають регiоновi внутр^ньо'! цiлiсностi.
Використання ща форми розмщення продуктивних сил регiону дозволяе отримати певнi переваги: пiдвищення рiвня автоматизацп спецiалiзованого виробництва, збiльшення продуктивносп за умови бiльш ефективного використання техшки i технологи, можливiсть застосування квалiфiкованоi робочо'1 сили, зменшення загальновиробничих витрат за рахунок вищого рiвня мехашзацп та автоматизацп працi, можливють використання iнновацiйних технологiй тощо. Все це повною мiрою демонструеться на прикладi гiрничодобувних регiонiв у недавньому минулому, коли 1'х спецiалiзацiя шляхом використання вищенаведених переваг призводила до отримання значного економiчного ефекту та високих сощальних стандартiв життя.
Кооперування, як форма розмщення продуктивних сил регюну, полягае у сукупносп тривалих виробничих взаемозв'язкiв регiональних пiдприемств, що спшьно виготовляють кiнцевий продукт. Основна умова кооперування - широка мережа техшчно спецiалiзованих та органiзацiйно вщокремлених пiдприемств на територп регiону на кожному етат виробничого ланцюга.
Кооперування оргашчно пов'язане з розвитком спецiалiзацii регiону та характеризуеться певною стшкютю зв'язкiв мiж пiдприемствами-сумiжниками, необхiднiстю дотримання ними вщповщних технiко-технологiчних та оргашзацшних вимог з метою отримання кшцевого економiчного результату та стимулювання сталого розвитку регюну. Стосовно прничодобувних регюшв така форма розмiщення продуктивних сил мала мюце в перiод 1'х ефективного функцiонування шляхом забезпечення оптимального використання виробничого потенцiалу пiдприемств-учасникiв.
Комбшування як форма оргашзаци продуктивних сил регюну, являе собою поеднання на територп одного регюну рiзногалузевих виробництв, пов'язаних техшчно, економiчно i оргашзацшно. До характерних ознак комбiнованого регюну належать:
- об'еднання рiзнорiдних виробництв;
- пропорцшшсть рiзнорiдних виробництв;
- технiко-економiчна та органiзацiйна еднiсть виробництва;
- едине енергетичне господарство, спшьш допомiжнi та обслуговуючi виробництва.
Використання комбiнування сприяе найповнiшому використанню всiх ресурсiв регюну, а саме: розширенню сировинно! бази промисловосп; зменшенню матерiаломiсткостi продукцii за рахунок комплексного використання сировини, вiдходiв виробництва i безперервностi технологiчного процесу; зниженню транспортних видатюв; бiльш ефективному використанню основних виробничих фондiв i потужностей регiону; скороченню тривалостi виробничого циклу; зменшенню виробничих вiдходiв та, вщповщно, позитивному впливу на навколишне природне середовище, здiйсненню ефективного оперативного управлшня тощо. Для гiрничодобувних регюшв притаманна форма комбшування на основi комплексноi переробки сировини, тобто наявшсть кiлькох напрямiв переробки органiчноi сировини.
Внаслщок проведеного аналiзу потрiбно констатувати, що для розвитку прничодобувних регюшв у найближчш перспективi потрiбно використовувати новпш
моделi оптимiзацiï ïx господарства на основi штегративного використання розглянyтиx форм розмiщення продyктивниx сил, що, скорiш за все, призведе до впровадження такиx форм, наприклад, як конверая та диверсифшащя.
В yмоваx глобальниx тенденцiй до регюнашзацп економiки краш ефективне фyнкцiонyвання регiонiв шляxом оптимiзацiï ïx господарства повинно rрyнтyватись на принципаx забезпечення сталого регюнального розвитку. Cеред основнж чинникiв, що забезпечyють сталий розвиток регюну, можна видiлити настyпнi:
еколопчний - визначае умови й межi вiдновлення регiональниx екологiчниx систем унаслщок ïx експлуатацп;
економiчний - передбачае формування регюнально'1' економiчноï системи, гармошзовано'1' з еколопчним чинником розвитку;
сощальний - утверджуе право людини на високий життевий рiвень в yмоваx екологiчноï безпеки й благополуччя регюну.
Отже, принцип територiальноï оргашзацп продyктивниx сил впливае на процеси по забезпеченню сталого розвитку регiонy як збалансовано'1' взаемоди екологiчноï, економiчноï та сощально'1' пiдсистем.
У контекстi вищенаведеного потрiбно детальнiше розглянути вплив д^ принципу територiальноï оргашзацп продyктивниx сил на розвиток економши регiонiв, зокрема гiрничодобyвниx.
Biд д^' принципу територiальноï оргашзацп продyктивниx сил залежить стан навколишнього середовища регюну та процес утворення або лшвщацп зон еколопчного лжа. Hаприклад, надмiрна концентрацiя пщприемств гiрничодобyвноï промисловостi призвела до перетворення певною мiрою територп циx регюшв на зону з пiдвищеним рiвнем екологiчноï небезпеки iз загрозою виникнення природнж та теxногенниx катастроф. Також вщ територiальноï органiзацiï продyктивниx сил залежить рiвень використання ресурсного потенщалу регiонy, розвиненiсть транспортноï iнфрастрyктyри, яю мають безпосереднiй вплив на конкурентоспроможшсть економiки рег1ону. Знову, iнтенсивний видобуток корисниx копалин у гiрничодобyвниx регiонаx протягом десятирiч призвiв до фактичноï економiчноï депресивностi циx територiй: ресурсний потенщал (запаси корисниx копалин) майже вичерпано, економша мае моно структурний xарактер, транспортна мережа пристосована до цieï моно-iндyстрiï i потрiбнi значш iнвестицiï для переорieнтацiï ïï до iншиx галузей промисловостi. Tериторiальна оргашзащя продyктивниx сил прямо впливае на рiвень диспропорцiй у соцiальниx стандартаx (оплата працi, якiсть надання медичниx, освiтнix та iншиx соцiальниx послуг) центральноï та периферiйноï територiй регюну. Як було зазначено, концентращя пщприемств гiрничодобyвноï промисловостi на територiï оxарактеризованиx регiонiв, вiдсyтнiсть пiдприeмств iншиx галузей, втрата вугшлям конкyрентоспроможностi як енергетичного продукту на ринку, закриття деякиx шаxт призвело до втрати робочиx мiсць, масовоï мiграцiï населення у iншi мiста, демографiчного старiння, закриття шкш, лiкарень та рiзкого зниження соцiальниx стандартiв на вказаниx територiяx.
Cyтнiсть принципу органiзацiйноï культури регюну зводиться до наявнж специфiчниx умов (правил, норм, стандар^в, цiнностей), у якиx людськi ресурси приводять в д^ процеси використання матерiальниx i нематерiальниx ресyрсiв рег1ону з максимальною ефектившстю i у вiдповiдностi до стратепчного вектору регiонального розвитку. У р^ позитивноï д^, цей принцип сприяе синxронiзацiï стратегiчниx цiлей, завдань регюнального розвитку з процесами використання матерiальниx i нематерiальниx ресyрсiв та процесами управлшня людським капiталом. Оскшьки в основi органiзацiйноï культури регюну знаxодяться специфiчнi умови використання людськик ресyрсiв, то зазначена синxронiзацiя повинна грунтуватися на такиx
BIСHИК МAPIУПОЛЬСЬКОГО ДEPЖABHОГО УHIBEPСИТEТУ CEPL3:EK0H0MIKA, 2015, B^. 9
положеннях: формyвання командноï трyдовоï поведiнки i компетенцiй пращвниюв, необхiдних для ефективноï взаемодп y регюнальних територiально-виробничих формах оптимiзацiï господарства, наприклад, кластерах, яю вимагають високих стандартiв спiвробiтництва, а також поведшки i компетенцiй, необхiдних для використання матерiальних та нематерiальних ресyрсiв на шновацшнш основi; мотивацiя працi y вщповщност до стратегiчних цiлей регюнально'1' полiтики; формyвання кооперативного спосо6у мислення трудового населення; несення сощально'1' вщповщальносп влади та бiзнесy за людський капiтал, який використовуеться в регюнальнш економiцi.
Biд ди принципу оргашзацшно'1' культури залежать якiснi та кшьюсш показники використання наявного трудового ресурсу регюну та створення вiдповiдноï сощально'1' i трудово'1' атмосфери, що мае забезпечити гармоншний розвиток регiональний економши в цiломy. Hаприклад, у вищезазначених депресивних гiрничодобyвних регiонах була вщсутня синхронiзацiя стратеги ïx розвитку з процесами використання матерiальниx i нематерiальниx ресyрсiв та процесами використання людського капiталy. Тому трудове населення характеризуеться монокомпетенщями та навичками, якi пристосоваш до однieï галyзi, що не дае можливосп швидко'1' переорieнтацiï на iншi види промисловостi, наприклад, швидкозростаючi сервiснi галyзi; вiдсyтнiстю сформовано'1' командно'1' трудово'1' поведiнки, яка проявляеться у низькому рiвнi п^^темни^^ iнiцiативи. Також рiвень соцiальноï вiдповiдальностi власникiв прничодобувних пiдприeмств та влади регiонy за розвиток людського ресурсу, його мотиващю до професшного самовдосконалення доволi низький, що призвело до порушення сощально! рiвноваги, зменшення рiвня соцiального захисту та неможливосп швидко диверсифiкyвати регюнальну економiкy, виявити та використати ресурсний потенщал i досягти стратегiчниx цшей по пiдвищенню конкyрентоспроможностi регiонy через брак вщповщних фаxiвцiв.
Принцип регiональноï динамiчностi змiн характеризуе швидкiсть реагування економiчноï системи регiонy на рiзногалyзевi економiчнi, теxнологiчнi, екологiчнi, соцiальнi та iншi змiни, а також характеризуе реалютичшсть та ефективнiсть цих змш та меxанiзмiв ïx впровадження з урахуванням ресурсного потенщалу кожного окремого регюну.
Принцип регiональноï динамiчностi змш впливае на рiвень iнновацiйного розвитку регiональноï економiки, а саме на швидюсть становлення виробничоï дiяльностi на шновацшну, наукоемну платформу з метою забезпечення економiчного розвитку регiонy. Шприклад, тривала регiональна полiтика, яка тдтримувала цiлi монопромисловоï спрямованостi гiрничодобyвниx регюшв, призвела до того, що своечасно не були прийня^ регyлюючi ршення щодо розвитку економiки цих регюшв на засадах диверсифшацп. Як наслщок, гiрничодобyвнi пiдприeмства й дотепер працюють без впровадження сучасних шновацшних технологий, мають високi витрати на видобуток корисних копалин, та вимушеш припиняти свою дiяльнiсть при вiдпрацюваннi доступних пластiв, що веде до еколопчного, економiчного та соцiального занепаду територш. Можна констатувати доволi низьку динамiчнiсть змiн у цих регiонаx, що негативно вплинуло на ïx розвиток.
Такий принцип як рiвень штеграцп суб'ектйв господарськоï дiяльностi полягае у ■пснот! зв'язкiв пiдприeмств, яка може бути виражена через тривалють, штенсившсть, обсяг товарообiгy, якiсть взаeмозв'язкiв, близькють розташування, рiвень залежностi у ланцюгу поставок, галузеву приналежшсть тощо промислових пiдприeмств регiонy, об'еднаних у тш чи iншiй територiально-виробничiй формi оптимiзацiï господарства з метою отримання найбшьшого синергетичного ефекту.
Bисокий рiвень штеграцп суб'екпв господарськоï дiяльностi, який залежить вщ форми територiально-виробничого об'еднання тдприемств регiонy, дозволяе
прискорити економiчнi регiональнi процеси, дае ефект економи витрат на пошук дiлових партнерiв та встановлення зв'язкiв, пiдвищуе рiвень довiри пiд час трансакцiй, дозволяе досягти максимально! вiдповiдностi мiж вхщними ресурсами, що постачаються одними пщприемствами, та виробничими процесами iнших пщприемств, якi використовують цi ресурси. Також, високий рiвень штеграцп суб'ектiв господарсько! дiяльностi забезпечуе iнтенсивне використання ресурсного потенщалу регiону, створюе повне шформацшне поле для всiх пiдприемств-учасникiв, пщсилюе рiвень дифузп iнновацiй та шше.
Встановлено, що територiально-виробничою формою оптимiзацi! господарства регiонiв, яка мае забезпечити !х економiчний розвиток на основi позитивно! дп вищерозглянутих принципiв територiальноi оргашзацп продуктивних сил, оргашзацшно! культури, динамiчностi змiн та рiвня штеграцп суб'ектiв господарсько! дiяльностi, е кластерна форма. Ефектившсть кластерно! форми оптимiзацii господарства регiону пiдтверджуеться досвiдом !! використання у регюнах розвинутих кра!н свiту.
У той же час виникае необхщшсть систематизации конкретизацп та удосконалення концептуального пщгрунття основ кластеризацп в умовах впровадження новiтнiх форм оргашзацп господарства в економiку кра!ни та !! регiонiв.
Аналiз концептуальних пiдходiв до визначення сутностi та моделей кластерiв, а також аналiз виявлених принципiв розвитку регюнально! економши дозволив встановити, що iснуючi у тепершнш час моделi кластерiв не можуть бути застосоваш для прничодобувних регiонiв Укра!ни.
Це пов'язано з наступними причинами. По-перше, зазвичай, кластери е спецiалiзованими (галузевими), тобто об'еднують пщприемства, продукцiя та послуги яких вщносяться до певно! галузi промисловостi. Однак, гiрничодобувна промисловiсть, яка знаходиться на стадп спаду свого життевого циклу, не може бути основою для створення конкурентоспроможного спецiалiзованого кластеру.
По-друге, ефективне функцюнування сучасного спецiалiзованого кластеру забезпечуеться за рахунок налагоджено! системи постачання широкого спектру ресурсiв з найменшими витратами, тобто мае мiсце високорозвинена шфраструктура обслуговування промислових процесiв. Однак, прничодобувне пiдприемство на територп Укра!ни (наприклад, окремо взята шахта) являе собою окремий промисловий об'ект, розташований на достатньо великш територп без розвинено! iнфраструктури та з достатньо обмеженим набором доступних ресурав. Тому проект розташування кластеру, а також налагодження та подальше забезпечення його функцюнування майже «з нуля» потребуе величезних обсяпв швестицш, що робить його практично неможливим для реалiзацii.
По-трете, прничодобувш пiдприемства (окремо взя^ шахти) являють собою складнi прничо-геолопчш об'екти. Деякi з них не можуть в принцит припинити свое функцюнування, тобто бути закритими, зважаючи на необхщшсть, наприклад, здшснення постшного водовщливу шахтних вод. Тобто фактично таю шахти повинш постiйно працювати у режимi водокачок з метою запоб^ання пiдтоплення прилегло! територп. Також пщземш порожнини деяких шахт мютять скупчення газу метану. Це приховуе у собi загрози, i призводить до необхщносп вживання постiйних заходiв для забезпечення екологiчного стану цих регюшв на мiнiмально допустимому рiвнi. Отже, зазначенi шахти постiйно потребують значних фiнансових ресурсiв на утримання, що, вiдповiдно, е фiнансовим навантаженням для державного та мюцевого бюдже^в. У той же час, потенцшний кластер, органiзований на зазначенiй територп, повинен буде компенсувати витрати на утримання таких шахт через видшення певно! частки грошових кош^в саме для цих цшей. Якщо обсяг витрат, необхщних на утримання
шахт, яю не пiдлягають лшвщаци, перевищуе piBeHb рентабельностi функцiонування кластеру, це може привести до швелювання ефекту економп витрат пiдприeмствами у регiональному кластера
По-четверте, зазвичай спецiалiзований промисловий кластер вимагае залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв, створення сприятливого трудового ^мату та системи вщповщно1 мотивацп працiвникiв, забезпечення ïx розвинутою соцiальною iнфраструктурою. Наприклад, якщо порiвняти кластер «Силиконова долина», його висою внутрiшнi стандарти корпоративно'1' культури, командно'1' трудово'1' поведiнки, сощально1 вщповщальносп влади та бiзнесу, соцiальну шфраструктуру, з можливими кластерами на територп гiрничодобувниx регiонiв - зонами еколопчного, економiчного та соцiального занепаду, стае зрозумшим, як важко та практично неможливо ефективно реалiзувати проект створення спецiалiзованого регiонального кластеру iз забезпеченням високих екологичних, економiчниx та сощальних стандартiв у цих регiонаx.
По-п'яте, потрiбно акцентувати, що, за правилом, промисловi кластери е енерго-та водоспоживаючими структурами, тобто зазначенi базовi необxiднi ресурси постачаються ззовнi, що, вщповщно, вiдбиваеться на рiвнi загальних витрат i мае динамiку зростання в умовах глобального енергетичного та водного дефщиту. У той же час на сьогодш вщсутш енерго- та водогенеруючi кластери, тобто структури iз замкнутим повним енергетичним та водним циклом, яю б самозабезпечували свою дiяльнiсть життево необxiдними ресурсами та мали певний рiвень ресурсно'1 i, вiдповiдно, виробничо'1 автономп. Отже, таю кластери мали б власний ресурсний центр, енерго- та водо незалежшсть
Висновки з проведеного дослщження. Таким чином, на основi проведених дослщжень можна зробити наступнi висновки. Науковi дослiдження, виконанi в рiзниx кранах свiту, пiдтверджують, що економша регiону, що формуеться на сновi кластерiв, - це модель конкурентоспроможно'1 та iнвестицiйно привабливо'1 економiки, яка базуеться на використанш ефектiв синергл та масштабу. Кластернi територiально-виробничi форми оптимiзацiï господарства територiй е джерелами й факторами забезпечення високого рiвня та якост життя населення, економiчного зростання i сталого розвитку регюшв. Для поглиблення розумiння мехашзму впровадження та забезпечення ефективно'1 дп кластеризацiï в Украïнi систематизовано та доповнено основш принципи створення регюнальних територiально-виробничиx кластерiв для розвитку регионально!' економiки Укра'1'ни. У контекстi необхщносп детального розгляду та обгрунтування розробки концепцп ефективно1 кластеризацiï особливу увагу придшено вiдповiдним особливостям ïï здшснення у гiрничодобувниx регiонаx. Отриманi науковi результати мають слугувати виxiдною платформою для створення новпшх моделей ефективних територiально-виробничиx кластерiв для розвитку регюшв, особливо гйрничодобувних, що е одшею з головних цiлей стратегiï розвитку конкурентоспроможносп економiки Укра1ни.
Список використано'1 л1тератури
1. Porter Michael E. Clusters and the New Economics of Competition / Michael E. Porter // Harvard Business Review, 1998. — 621 р.
2. Батченко Л.В. Кластери в системi стратеги i тактики розвитку регюну: [монографiя] / Л.В. Батченко, А.В. Гуренко, Р.В. Манн та ш. - Донецьк: «В1К», 2013. -287 с.
3. Державна стратепя регионального розвитку на перюд до 2020 року. Затверджено постановою Кабшету МЫс^в Украши вщ 6 серпня 2014 р. № 385.
4. Закон Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв» №2850-ГУ вiд 08.09.2005 : за станом на 10.06.2012 : (текст) [Електронний ресурс] / Верховна Рада Укра!ни. -Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2850-15.
5. Мосейко В.О. Кластерный поход в инновационном развитии территорий / В.О. Мосейко, В.В. Фесенко, А.Е. Наговицин // Инновационная экономика: Вестник Волгогр. гос. ун-та. - Серия 3, 2009. - №2(15). - С. 14-24.
6. Пашкевич М.С. Науковi засади регулювання регионально! економши : [монографiя] / М.С. Пашкевич. - Дншропетровськ-Донецьк: НГУ, 2012. - 790 с.
7. Познякова О.1. Кластери як результат трансформацп власносп в системi шновацшних структур / О.1. Познякова // Вюник Нац. ун-ту «Львiвська пол^ехшка». -2010. - № 8 (668). - С. 135 - 141.
8. Проект розпорядження Кабшету МЫс^в Укра!ни «Про схвалення Концепци створення кластерiв в Укршш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=121164.
9. Семенов Г.А. Створення кластерних обеднань в умовах ново! економши: монографiя / Семенов Г.А., Богма О.С. // Класичний приватний ун-т. — Запорiжжя: КПУ, 2008. — 244с.
10. Тарасенко В. Стратегии развития территориальных кластеров /
В. Тарасенко // Экономические стратегии. - 2011. - № 11. - С. 82 - 92.
11. Чернелевська О.Л. Створення кластерiв - один Í3 напрямiв зростання
економши / О.Л. Чернелевська, Л.М. Чернелевський // Науковi пращ НУХТ. - №46. -
2012. - С. 144-148.
Стаття надшшла до редакцп 11.04.2015
Yu. Papizh
PRINCIPLES OF CREATION OF TERRITORIAL-PRODUCTION CLUSTERS FOR THE DEVELOPMENT OF MINING REGIONS
This article is accented in the context of the Regional Development Strategy for the period 2020 to carry out effective clustering regional economy of Ukraine is no alternative condition substantial increase regional competitiveness and economic development of the country.
The existing principles of regional development and functioning of the following components: natural and environmental, financial, economic, industrial and commercial, non- infrastructure, industry sector are systematized
New regional development principles: the principle of territorial organization of the productive forces, the principle of organizational culture in the region, the principle of dynamic changes in the region and the level of integration of economic activities in the region are proposed.
The principle of territorial organization of the productive forces is the distribution of productive forces in the region, taking into account regional internal migration, forms of productive forces and their relationship (concentration, specialization, combining, clustering) and the environmental, economic and social criteria of sustainable development.
The essence of the principle of the organizational culture of the region is reduced to existing specific conditions (rules, regulations, standards, values) in which human resources are set in motion processes of material and non-material resources of the region with maximum efficiency and in accordance with the policy direction for regional development. In case of positive action, this principle facilitates synchronization strategic goals and objectives of regional development processes of material and non-material resources and human capital management processes.
The principle of regional dynamic changes characterizing the response speed of the economic system in the region different economic, technological, environmental, social and other changes, and describes the feasibility and effectiveness of these changes and their implementation mechanisms based resource potential of each region.
This behavior is the level of integration of economic activity is in distress communications companies, which can be expressed in terms of duration, intensity, volume of trade, the quality of relationships, proximity, reliance in the supply chain, industry affiliation, etc. industrial region united in some form of territorial-production optimization economy in order to obtain the greatest synergistic effect.
The influence of the above principles of regional development in the state regions is characterized.
It is founded that the territorial-production form optimization of the region, which should ensure their economic development through positive action proposed principles is a clustered form.
It is proved that in view of the identified principles for regional economic development, existing in the present model clusters cannot be applied to mining regions of Ukraine. This is due to certain reasons non-classical models for the creation of regional clusters and the current state of mining regions.
The research results should serve as a starting platform for the creation of new models of effective territorial and industrial clusters for the development of mining regions are presented.
Key words: principle, creation, territorial-production cluster, mining region, development.
УДК 902'18(477.82)
О. I. Ступницький, В. О. Волга
М1КРОКРЕДИТУВАННЯ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Ш: ДОСВ1Д GC ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ
У cmammi npoaHani3oeam форми i методи мехатзму мтрокредитування малого i середнього 6i3Hecy на npu^adi крагн €С, приватн та державн джерела, технологи i модeлi мтрофтансування тдприемницьких тщатив. Розглянутi проблеми адаптаци кредитного сегменту фтансового ринку Украгни до умов ведення 6i3rncy сучасними мiжнародно визнаними мжрофтансовими iнституцiями. Визначеш основш тенденцп та напрямки трансформаци системи мтрокредитних послуг до мiжнародних стандартiв з метою тдвищення eфeктивностi функцюнування тдприемств малого i середнього бiзнeсу в Украш.
Клю^о^^ слова: мтрокредити, малий i середнт бiзнeс, мiкрофiнансовi оргатзаци, кредиты стлки, кредитн кооперативи.
Постановка проблеми. В усьому свт мшрокредит е, мабуть, одним з елеменпв формування тдприемницького середовища, оскшьки дозволяе розширити фiнансовi можливосп малого i середнього бiзнесу (МСБ) та акумулювати позиковi кошти у найбшьш важливих сферах господарсько'1 дiяльностi. Основними перевагами мшрокредшив е спрощеш умови видач^ максимально короткий строк розгляду заявки, низью вимоги до фшансового становища i зручний графш погашення, а умовою i'x надання е наявшсть у позичальника д^чого бiзнесу, що приносить прибуток. Хоча
