CC BY
56
УДК 334.012.42:338.48(477)
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ KnACTEPHOÏ СТРАТЕГИ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГ1ОНУ
С.В. Фшиппова, д.е.н., професор
Р.Ю. Малш
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Сучасний туризм стае важливою складо-вою частиною дгяльносп людини, направлено! на вiдновлення i розвиток його фiзичних, духовних i штелектуаль-них сил. Проблема розвитку туризму в бшьшш Mipi являеться репональною проблемою. Тому розробкою стратегiй розвитку туризму повинш займатися регiональнi органи влади в альянсi з науково-дослщними установами, як1 розташованi на територи регiону.
За останнi 10 рошв туризм в Одеському регiонi став розвиватися великими темпами. Виникла гостра необхiднiсть в розробцi науко-обгрунтова-но! стратеги розвитку, засновано! на кластерному тдхода.
Аналiз дослiджень i публшацш
Проблемами розвитку кластерiв займалися шо-земнi вченi Е. Бергман, Е. Браун, Енрайт, М. Портер, М. Превезер, Г. Свон, Е. Фезер та ш.
У працях украшських дослiдникiв Ю.Н. Гладкого, Ю.В. Макогона, С.1. Соколенка, О.А. Спо-риш, В.А. Рубе, Л.М. Черчик, 1.М. Школи значна увага придметься теоретичним та практичним аспектам формування стратегiчних напрямк1в розвитку тдприемницько! дiяльностi та кластерних утворень в репош.
Вирiшенню регiональних проблем туристично-рекреацiйного комплексу присвяченi роботи таких авторiв: О.1. Амошi, О.О. Бейдика, О.А. Воробйо-во!, Т.П. Галушкшо!, В.Г. Герасименка, П.Т. Губенка, В.Ф. Данильчука, С.Г.Нездоймiнова. Однак у дослщженнях вищезазначених учених юнуе низка невирiшених питань, що потребують подальших дослiджень.
Мета дослiдження полягае в уточненнi поня-тшно-категоршно! системи «кластер», «туристсь-ко-рекреацiйний кластер», «туристсько-рекреацш-ний комплекс», виявленi передумов щодо формування стратеги туристсько-рекреацiйного кластера регюну, також запропонувати стратегiчнi заходи щодо формування туристсько-рекреацшного комплексу репону, заснованому на кластерному тдхода.
Виклад основного матерiалу
Причинами iнтересу до розробки кластерiв е тенденци, що склалися, в розвитку управлiння економжою, тенденци угрупування i консолщаци
Фшиппова С.В., Маяк Р.Ю. ДеяК аспекти формування кластерной стратеги туристсько-рекреацшного комплексу регюну.
В статп розглянуп теоретичш та практичш аспекти формування стратеги туристсько-рекреацiйних кластерiв, визначена вщмшшсть кластера в туристськ1й сферi вiд iнших, пропонуеться алгоритм формування стратеги туристсько-рекреацшного комплексу регюну на основi кластеризации
Ключовi слова: кластер, туристсько-рекреацiйний комплекс, туристсько-рекреацiйне районування територи
Филиппова С.В., Малик Р.Ю. Некоторые аспекты формирования кластерной стратегии туристско-рекреационного комплекса региона.
В статье рассмотренные теоретические и практические аспекты формирования стратегии туристско-рекреационных кластеров, определено отличие кластера в туристской сфере от других, предлагается алгоритм формирования стратегии туристско-рекреационного комплекса региона на основе кластеризации.
Ключевые слова: кластер, туристско-рекреационный комплекс, туристско-
рекреационное районирование территории
Filyppova S.V., Malik R.Yu. Some aspects of forming cluster strategy of tourism and recreation complex in the region.
In the article discussed the theoretical and practical aspects of strategy of tourism and recreational clusters, unlike some of the cluster in the tourist area on the other, the algorithm of forming a strategy for tourism and recreation complex in the region on the basis of clustering.
Keywords: cluster, tourist and recreational complex, tourist and recreational zoning
каттал!в, як1 можуть привести до актив!заци процесiв штеграцп пiдприeмств.
Основоположник кластерного пiдходу М. Портер розкривае сутнiсть кластера як «зосередження в географiчному репош взаемопов'язаних тд-приемств i установ в межах окремо! галузЬ) [1].
По сво!й економiчнiй сутi кластери займають промiжне мiсце мiж автономними органiзацiями, регiональними промисловими комплексами i галузевими альянсами, крiм того, кластер несе на собi i вщбиток проектних систем, оск1льки часто е плодом свщомих органiзацiйних зусиль оаб, що розглядають формування кластера як управлшсь-кий проект.
Залежно вiд мети створення кластери можуть мати внутрiшню орiентацiю (наприклад, спрямо-ванi на активiзацiю тдприемницько! дiяльностi в галузi або репош, виршення проблем зайнятостi) або експоорiентовну спрямованiсть. Саме до таких i належать туристичнi кластери.
Вважаемо доцшьним розглянути дефiнiцiю поняття «туристсько-рекреацшний кластер» та основнi вiдмiнностi кластера туристично! галузi вiд iнших видiв кластерiв.
Туристсько-рекреацiйний кластер - сконцент-рована на певнiй територп група соцiальних шсти-тутiв сфери туризму i гостинностi: туроператори, турагенти, засоби розмщення, оргашзацп гро-мадського харчування, транспортнi компанп, ВНЗ, науково-дослiдницькi шститути, органи державно! влади та ш., взаемодоповнюючi i посилюючi конкурентнi переваги окремих компоненпв i кластера в цшому [2].
Головна вiдмiннiсть кластера в туристськш сферi вiд шших (виробничих, агропромислових, сервiсних та ш.) - в його маршрутнiй територь альнiй оргашзацп. Туристський маршрут i вщпо-вiдний йому туристський потж зв'язуе об'екти, перетворюючи !х з тих, що конкурують у взаемо-дiючi елементи системи. Завдяки туристському потоку формуеться кластер [3]. Домшантою туристського кластера може бути як об'ект шфра-структури (засiб розмщення), так i об'ект туристського штересу (санаторно-курортний комплекс), але у будь-якому випадку головна умова розвитку туристського кластера - це наяв-нiсть або поява маршрупв i туристських потоков. Яскравими прикладами виникаючих туристських кластерiв е активiзацiя туризму на територп у зв'язку з культурною подiею, що викликае подiевi туристсьш потоки.
Узагальнюючи визначення ряду авторiв щодо кластерно! модел^ можна стверджувати, що реп-ональна сутшсть кластеру - це поеднання зусиль управлiння можливостей пiдприемств певного технолопчного процесу в регiонi для досягнення конкурентних переваг мети.
Особливютю застосування сучасного кластерного тдходу при плануваннi розвитку туризму в Укра!ш полягае в тому, що увага акцентуеться на розвитку одиничних територiй з високим рiвнем туристського потенщалу, тодi як багато шших частин обласп залишаються за межами проекпв.
Таким чином, туристський кластер формуеться в межах туристського району i характеризуеться наявнiстю бiзнес-компоненти (туристських шд-приемств), що мае псш зв'язки. Береться до уваги можливють розвитку спецiалiзованого туристського тдприемництва в кожному кластерi для збалансованого розвитку уае! туристсько-рекре-ацшно! системи. Кожен кластер повинен мати можливють створення особливих туристських брендiв [4]. Кожен кластер повинен виконувати сво! особливi функцп в регiональнiй туристсько-рекреацiйнiй системi, видiлятися сво!ми видами туризму i рекреацп.
На думку вченого-туризмознавця С.Г. Нездой-мiнова репональний туристсько-рекреацiйний комплекс потребуе аналiзу стану, який мае бути спрямований у двох напрямках:
1) туристсько-рекреацшне районування територп, яка характеризуе поширення ресурсного потенцiалу i мiру його використання шдприемця-ми у тому числг районування за рiвнем спожи-вання; районування за рiвнем спешал!зацп шдпри-емств !ндустрп туризму;
2) швентаризацш наявних ресурсiв реп-онального туризму (матерiально-технiчних, трудо-вих, шформацшних, фiнансових) i !х оцшку [5].
На наш погляд в Одеському репош ефективно функцiонуючi туристсько-рекреацшш кластери поки вiдсутнi, тому слщ говорити про передумови, механiзми та стратепю формування таких клас-терiв.
За результатами дослiджень М!жнародно! фун-дацп сприяння ринку в 2004 рош [6], в якостi потеншальних кластерiв Одеського регiону були видшеш так1 кластери: транспортно-логiстичний; туристично-рекреацiйний; металосервюа; машино-будування; рибного господарства.
Завдяки вигiдному географiчному розташуван-ню, виходу до моря, ушкальним природно-ктма-тичним умовам, наявностi родовищ лiкувальних грязей, добре розвинуто! мереж! санаторно-курор-тних та анiмацiйних установ, протяжно! пляжно! лшп, визначним юторичним пам'яткам Одеський регiон е одним з найпопуляршших курортно-туристичних центр!в Укра!ни.
За даними головного управлшня статистики в Одеськ1й областi станом на 2012 р. функцюнують: санаторп та пансiонати з лiкуванням - 32; сана-торi!-профiлакторi! - 9; будинки i пансiонати вщпочинку - 8; бази та шш! заклади вщпочинку -379; дитяч! оздоровч! табори - 1033. Мережа туроператор!в ! турагенпв нараховувала 331 тдприемство [7].
Ва вищеперераховаш чинники створюють потеншал для розвитку високоефективного, кон-курентоздатного туристсько-рекреацшного комплексу м!жнародного р!вня, на основ! якого формуеться сприятливий !мщж репону на м!жнарод-нш арен!, що забезпечуе зростаюч! потреби насе-лення в послугах, пов'язаних з вщпочинком, л!ку-ванням ! туризмом.
Проте ш фактори е необхщними, але недостат-шми передумовами для формування кластерно!
стратеги туристсько-рекреацшного комплексу репону. Ми, вважаемо, що головним чинником повинна бути чггко продумана та ретельно вивь рена стратепя формування туристсько-рекреацш-ного кластера, створення адекватного механiзму управлiння соцiально-економiчним розвитком регiону, включаючи його оргашзацшно-управ-лiнськi i фiнансово-економiчнi складовi, а також ефективну полiтику органiв мюцево! влади.
Для створення передумов щодо формування стратеги туристсько-рекреацiйного кластера необ-хiдно використовувати деяк1 ключовi поняття. Ключовi поняття складають основу системи опису кластерiв. У роботi росшського вченого Г.Б. Клей-нера запропоновано розглядати кластери, як сукупнiсть чотирьох видiв систем [8]. Усе рiзно-манiття систем пiдроздiляеться на:
1) «об'екти» - юридичнi i фiзичнi особи, оргашзаци, пiдприемства, !х групи, держави i так далi;
2) «процеси» - послiдовнi i бшьш менш еволюцiйнi змiни стану тих або шших фiксованих середовищ або об'екпв i !х груп;
3) «середовища» - системи взаемоди еконо-мiчних об'ектiв i мiсце пропкання економiчних процесiв;
4) «проекти» - вщносно короткочаснi iстотнi змiни ситуаци в соцiально-економiчнiй сферi.
Цi чотири типи систем представляють усю рiзноманiтнiсть економiчних систем в координатах «час - проспр». При визначенш ключових понять «об'екти» пiдроздiляються на три категорий «об'екти - виробники товарiв i послуг»; «об'екти - товари i послуги»; «об'екти - спожи-вачi товарiв i послуг». Для опису туристського кластера поняття «середовища» розушеться ще i як туристсько-рекреацiйнi ресурси.
До проблем, пов'язаних з формуванням туристсько-рекреацiйного кластера, яким нинi придiляеться недостатня увага, вщноситься проблема формування позитивного iмiджу територи, на як1й формуеться кластер. Варто наголосити, що стримуючим чинником розвитку туризму в репош е проблема безпеки. Рiшення щею проблемою повиннi займатися регiональнi органи влади.
Завдяки сприянню з репональними органами влади кластернi структури зможуть вирiшувати питання полiпшення умов дiяльностi i захисту iнтересiв сво!х учаснишв. У сво!й дiяльностi кластер створить оптимальну, спрощену i випдну систему доступу до фшансових (iнвестицiйних) ре-сурсiв для сво!х учасник1в i партнерiв.
Ми едиш з думкою укра!нського вченого В.М. Степанова, а саме вiн наголошуе, що ефек-тивно побудована стратепя туристсько-рекреацш-ного кластеру дозволить:
— встановити взаемозв'язки, яш роблять учасни-к1в кластера сильшшими в порiвняннi з тими тдприемствами, як1 працюють самостiйно;
— зорiентувати дiяльнiсть кожного учасника на потребi ринку за рахунок узгоджено! загально! стратеги кластера;
— значно розширити збут (в т.ч., за рубiж), тд-вищити повноту i своечасшсть постачання, зменшити витрати на постачання i збут за рахунок розвитку внутршньо! системи постачання i едино! системи поширення продукцi! i послуг, побудованою на принципах довiри;
— стабiлiзувати господарську дiяльнiсть учаснишв (навиъ в умовах кризи), що дозволить збшьшити к1льк1сть робочих мюць i рiвень заробiтно! плати;
— створити ушкальш передумови для розвитку iнновацiйно! дiяльностi, пiдвищення якосп продукцi!, продуктивностi i рентабельностi шдприемств-учаснишв кластера;
— спростити доступ до ринково! iнформацi! (!! вiльний обмш усерединi кластера) за рахунок створення загально! кластерно! шформацшно-аналiтично! системи, мереж! корисних контак-тiв;
— полегшити для учасник1в кластера доступ до новишх технологiй, передових методiв органiзацi! виробництва, пiдвищити професш-ний рiвень освiти [9].
На нашу думку, стратепя формування туристсько-рекреацшного комплексу Одещини повинна базуватися на кластерному шдход^ а саме нами запропоноваш так заходи:
1) Необхiдно визначити основш конкурентнi туристсьш переваги обласп шляхом порiвняння з iншими в Укра!ш i визначити територi!, де видше-нi переваги проявляються найяскравше;
2) Потiм слiд провести туристське району-вання, при якому необхщно iнтегрувати пiдходи i принципи природного i соцiально-економiчного районування. Одним з основних принцитв туристського районування мае бути принцип завершеностi туристських маршрупв, а також облiк видiлених конкурентних туристських пере-ваг. Далi в межах видшених районiв необхiдно намггати територi!, як1 вiдрiзнялися б вираженням яко!-небудь основно! переваги. У такому разi кожен туристський район ми би пропонувати особливi турпродукти i взаемодоповнювати один одного в репональнш системi. Туристський район при такому пiдходi являеться протокластером, тобто територiею потенцiйно здатною виконувати туристськ1 функци.
3) На наступному етапi в кожному прото-кластерi пропонуемо видшити провiдну домiнан-ту, об'ект який здатний своею появою i розвитком структурувати простiр навколо себе. У такому разi на основi туристських райошв складаються або можуть скластися в перспективi територiальнi об'еднання тдприемств - туристськ1 кластери. У зв'язку з цим на основi атки туристських районiв слiд визначити просторову структуру майбутнiх туристських кластерiв. В межах протокластера видiляються три зони. Перша - центральна зона, ядро, своерщний генератор туристських шновацш, розподшьник туристських потоков. Друга зона -базова. Це територiя-концентрацiя основних туристських об'екпв i маршрутiв. Третя зона -ареал перспектив туристського бiзнесу. Третя зона
кластера може виходити за меж1 адшшстративних меж репону, охоплюючи територц м!жрепональ-но! туристсько! сшвпраш Висновки
Таким чином, туристсько-рекреацшний кластер формуеться в межах туристського району ! характеризуеться наявшстю б!знес-компоненти (туристичних тдприемств), що мае псш зв'язки. Кожен кластер повинен виконувати сво! особлив! функцц в репональнш туристично-рекреацшнш
систем^ видiлятися сво1'ми видами туризму i рекреацц.
Роблячи висновок, можна сказати, що у зв'язку i3 збшьшенням iнтересiв туристiв вiдвiдувати туристсько-рекреацiйний комплекс Одещини, в регiонi необхiдно розробити науково-обгрунтова-ну стратегiю розвитку туристсько-рекреацшного комплексу на основi кластеризацц.
Список л^ератури:
1. Портер М. Конкуренция : [пер. с англ.] / М. Портер ; под ред. Я.В. Заблоцкого. - М. : ИД Вильямс, 2003. - 496 с.
2. Морозова Ю.Ю. Кластерный подход к управлению организациями туристского бизнеса: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (рекреация и туризм)» / Морозова Юлия Юрьевна; Сочинский государственный университет туризма и курортного дела. - Сочи, 2011 - 25 с.
3. Воронов А. Кластерный анализ - база управления конкурентоспособностью на макроуровне / А. Воронов, А. Буряк // Маркетинг. - 2003. - № 1. - С. 11-27.
4. Туристские объекты, районы, кластеры: материалы I Международной конференции по проблемам развития туризма (г. Пермь, 11 - 13 октября 2008 г) / Пермский государственный университет; редкол.: А.И. Зырянов [и др.]
5. Нездоймшов С.Г. Формування кластерно! стратеги розвитку шдприемництва в репональному туристично-рекреацшному комплекс / С.Г. Нездоймшов // Економiчнi шновацц: Формування економiчних стратегш розвитку шдприемства, репону, держави: зб. наук. праць. - Одеса: 1ПРЕЕД НАН Украши, 2009. - Вип. 38. - С. 134-143.
6. Украшсьш Кластери [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ucluster.org
7. Головне управлшня статистики в Одеськш обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.od.ukrstat.gov.ua
8. Клейнер Г.Б. Синтез стратегии кластера на основе системно-интеграционной теории / Г.Б. Клейнер, Р.М. Качалов, Н.Б. Нагрудная // Отраслевые рынки. - 2008. - № 5-6(18).
9. Степанов В.Н. Территориально-производственный кластер как интегрированная организационно-экономическая система (теоретико-методологический аспект) // Економiчнi шноваци. - Одеса: ИПРЕЕД НАН Украши, 2010 - Вип. 40 - С. 343-353.
10. Семенов В.Ф. Репональний вимiр рекреашйно-туристично! дiяльностi / В.Ф. Семенов, М.Д. Балджи, В.М. Мозгальова; за ред. В.Ф. Семенова: монографiя. - Одеса: Вид-во «Optimum», 2008. - 201 с.
Надано до редакцц 20.01.2013 Фшиппова Свгглана Валерц'вна / Svitlana V. Filyppova
Малш Роман Юршович / Roman Yu. Malik
zevsen@rambler. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
ДеяК аспекты формування кластерно! стратеги туристсько-рекреацшного комплексу регюну [Електронний ресурс] / С.В. Фiлиппова, Р.Ю. Малж //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 186-189. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n1.html
