CC BY
36
экономические Т. Н. Кутаева, Н. А. Мельникова
науки ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ КООПЕРАЦИИ В СОВРЕМЕННЫХ ...
18. Андреев В. В. Калинина Г. В. Общесистемные по- требительских кооперативов http://www.bestpravo. ложения конкурентоспособности потребительской коо- m/rossijskoje/hm-instmkcii/c1p.htm (дата обращения перации в контексте общемировых тенденций. Научно- 24.12.2014).
теоретический журнал. 2012. № 5. С. 19-24. 20. Концепция развития кооперации на селе на пери-
19. Концепция развития сельскохозяйственных по- од до 2020 года. Санкт-Петербург. 2013. 56 с.
MAIN AREAS OF COOPERATION IN MODERN CONDITIONS
© 2015
T. N. Kutayeva, candidate of economical science, associate professor of the chair «Accounting and Audit»
N. A. Melnikova, teacher of «Accounting and Audit»
Nizhny Novgorod State Engineering-Economic Institute, Knyaginino (Russia)
Abstract. In a market economy, competition is the driving force behind the development of society, the main instrument for saving resources, improving the quality of the goods and the standard of living of the population. Competitiveness is a property of an object, characterized by the degree of actual or potential to meet their specific needs in comparison with other similar properties available on the market. Competitiveness characterizes the degree of development of society - the higher the country's competitiveness, the higher the standard of living in the country. Consumer cooperatives is a socially-oriented system, being part of the economy. The Civil Code of the Russian Federation defines it as a non-profit organization. Serving 57% of the rural population, cooperative organizations provide its goods and services involved in the formation of the federal and regional food banks, implementing cooperative principles, contribute to the development of moral principles in society. Cooperative sec-tor of the national economy has a significant logistical base (about 100 thousand. Companies), provides diversified figure-of (trade, procurement, production), a network of higher and secondary vocational schools, which currently enrolls more than 160 thous. people. In modern conditions rapidly growing competitive environment is necessary to analyze the competitiveness of organizations compared to other representatives of this sector of the market. This will provide information about what attracts consumers in the products or services of the enterprise, and what are the advantages of its competitors. Analysis is needed to based on it could improve those aspects which help to reduce competitiveness. The authors examine the main trends in the Nizhny Novgorod regional consumer union and note their features; analyze the main indicators of consumer cooperatives.
Keywords: personal services, procurement, Nizhny Novgorod regional consumer union, education, catering, wholesale, consumer organization, manufacturing, retail trade, services.
УДК 338.487:332
ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ СЕЛЬСКОГО ТУРИЗМА
© 2015
Т. В. Любонько, преподаватель кафедры «Туризма и отельно-ресторанного дела» Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань (Украина)
Аннотация: В статье рассмотрены семь групп факторов, определяющих потенциал развития сельского туризма в условиях современной Украины, виды сельского туризма. Перечислены основные слабые стороны рекреационно-туристического комплекса на примере Причерноморского региона. Сформулированы основные направления развития рекреационно-туристической сферы.
Ключевые слова: туризм, концепция, сельское население, рекреационно-туристический комплекс, развитие, фактор, дестинация.
рекреацшно! дiяльностi, осшльки вт мае бшьш широкий спектр цшьових споживчих груп, передбачае створення бшьшо! кшькосп робочих мюць в сшьськш мюцевосп, а також сприяе збереженню сшьсько! щентичносп та сшьського розселення.
1снуе декшька концепцт та пов'язаних з ними варiантiв розвитку сшьського туризму, вибiр яких визначаеться особливостями вторичного розвитку територп та рекреацшних систем, сощально-економiчною ситуащею, станом сшьсько! мюцевостг В умовах сучасно! Укра!ни траекторiя формування сшьського туризму буде, очевидно, найбшьш близька до схщно-европейського варiанту, для якого характер-ний ютотний рiвень державно! тдтримки на початкових стадiях розвитку [2].
Аналiз зарубiжних i вичизняних дослщжень дозволяе видшити три еволюцшних етапи розвитку сшьського туризму i пов'язаних з ними груп кра!н. У краiнах-шонерiв сшьського туризму (Франци, Шмеччини, Австри, Гталл, до яких шзшше приедналися США) розвиток цього виду рекреаци був обумовлений високим рiвнем урбашзацп, прагненням до диверсифжацп економiки та ринку пращ в сшьськш шсцевосп. На раншх етапах основу туристсь-кого потоку там становили недавш селяни, доходiв яких не вистачало для вщпочинку на традицшних курортних зонах. Однак, родинш зв'язки в сшьськш мюцевоси до-зволяють повертатися туди, але вже з рекреацшними щлями.
У цих кранах сформувалася захщно-европейська концепция сшьського туризму, в якш основний упор
Продукт альського туризму, комплексний за своею суттю, може початково формуватися двома шляхами: в рамках класичного сшьського туризму або на основi шших видiв рекреацшно! дiяльностi (природного, тзнавального, спортивного туризму) з розмщенням вщпочиваючих в сшьськш шсцевосп. Обраний вектор розвитку обумовлюе мюце сшьського туризму серед шших видiв туристично! дгяльносп i вщмшносл в тдходах до його визначення [1].
Метою до^дження е визначення методолопчних пiдходiв до ощнки розвитку рекреацшного потенщалу сшьських територш та обгрунтування визначеш шляхи виходу на траекторию сталого розвитку.
Анализ остантх публтацт. Питання створення механiзмiв розвитку рекреацшного потенщалу сшьських територш е предметом постшних дискусш вичизняних вчених. Значний внесок у виршення окремих аспектш управлiння розвитком сшьських територш внесли М.Х. Вдовиченко, Смирнов 1.Г, Мельниченко С.В., Кричало М.П, Шульпна Л.М. та ш.
Виклад основного матерiалу. «Класичний альський туризм», мета якого задовольнити потребу рекреанпв, насамперед, у тишi i споко! за допомогою ресурсiв сiльськоi мюцевосп, повнiстю включений в область сшьського туризму i лише стикаеться з шшими видами туризму, оскшьки для його органiзацii не потрiбно нiяких послуг крiм базових - розмщення та органiзацii харчування.
Для сучасно! Укра!ни найбiльш актуальний розвиток сшьського туризму в поеднанш з шшими видами
зроблений на розосередження туристичних потоков по внутршшх еколопчно чистих територ1ях. Багато в чому похшна ввд не! схшно-европейська концепшя виходить з ключово! рол1 держави, яка надае системну пвдтримку розвитку сшьського туризму як сегменту сектору послуг, активно пропагуючи ввдпочинок у сшьськш м1сцевосп. Англо-американська - вид1ляеться обмежешстю наданих послуг та використанням сшьсько! мюцевосп головним чином для дешевого розмщення.
На основ1 досввду друго! групи кра!н (Китай, 1нд1я, кра!ни Латинсько! Америки) сформувалася аз1атська концепшя. Там поштовх до розвитку сшьського туризму стався завдяки активнш учасл вшповшних держав-них оргашв, а цшями були шдвищення рекреацшно! привабливосп кра!ни 1 р1вня життя сшьських жител1в, привернення уваги до цившзацшно! значущосп елеменлв нацюнально! культури, розвиток сектору послуг.
У европейських республшах, що входили до складу колишнього СРСР, ввдпочинок у сшьськш мюцевосп став активно розвиватися у другш половиш XX в. в зонах впливу великих мют 1 носив переважно характер «дачно!» рекреаци. Однак оргашзований сшьський туризм тут тшьки починае розвиватися, а загальноприйня-та концепщя тшьки виробляеться.
Влади р1зних р1вшв виявляють защкавлешсть у розвитку альського туризму як потенцшно! додатково! несшьськогосподарсько! зайнятосп в сшьськш мюцевосп, що зближуе нашчену траекторш розвитку сшьського туризму 1з схвдно-европейсько!. На користь сшьського туризму в УкраТш також говорить багата юторико-культурна спадщина, етшчний колорит ба-гатьох сшьських райошв. Поки основними дшчими об'ектами сшьського туризму в УкраТш е велии та середш туристичш пвдприемства, утвореш за рахунок рекреацшно! диверсифшацп свого б1знесу.
Слвд вид1ляти так1 ам груп фактор1в сшьського туризму: сощально-економ1чш, природш, культурно-гсторичт, шфраструктурш, шституцшш та суб'ективно-психолопчш. На р1зних масштабних р1внях вони представлеш р1зними наборами конкретних фактор1в 1 конкретизуючих !х 1ндикатор1в. На репональному р1вш визначальне значення мають чинники, що формують попит, на внутр1репональному 1 локальному - пропозищя.
На основ1 юнуючих наукових робгг, експертних опитувань, власних обстежень було видшено ам груп фактор1в, що визначають потеншал розвитку сшьського туризму в умовах сучасно! Укра!ни. 1х вплив по-р1зному проявляеться на трьох масштабних р1внях: репональному, внутр1репональному, локальному. Значна частина фактор1в тюно пов'язана м1ж собою 1 !х жорстке ввднесення до конкретно! групи багато в чому умовне [3].
Для бшьшосп фактор1в важко однозначно виз-начити 1 характер !х впливу на альський туризм. По-перше, крайш значения бшьшосп сощально-економ1чних явищ (наприклад, освоешсть, штенсившсть сшьськогосподарського використання територп), як правило, обмежують можливосп для розвитку цього виду рекреацп, однак 1 !х недостатнш р1вень розвитку, не е для сшьського туризму сприятливим. По-друге, на р1зш види сшьського туризму, наприклад, що поеднуються з полюванням або агротуризмом, вони впливають по-р1зному.
Незважаючи на всю специф1ку сшьського туризму, сощально-економ1чш фактори е проввдними, оск1льки обумовлюють формування попиту на цей вид послуг. Кращ перспективи для розвитку сшьського туризму ма-ють регюни, що володшть або розташоваш в зош впливу 1з значним обсягом платоспроможного попиту, частина якого може бути спрямована в альський туризм.
У районах безпосереднього розвитку сшьського туризму б1льше значення мае наявшсть людських ресурав 1 !х як1сть, а також його взаемини з шшими галузями
економ1ки, в першу чергу, сшьським господарством.
З фактор1в розселення проввдна роль належить частц крупном1ського населення, р1вень яко! т1сно пов'язаний з штенсившстю туристських по!здок.
На р1вш мунщипального району для визначення можливих вид1в сшьського туризму важливий обл1к характеру сшьського розселення. Осередкове розселення швидше сприяе розвитку вид1в сшьського туризму, що поеднуються з полюванням 1 активними видами туризму, штразональш, надр1чковий або при-озерно - риболовчим 1 водним туризмом. Б1льш щшьне розселення сшьського населення на швдш л1сово! та л1состепово! зон е сприятлившими для класичних вид1в альського туризму та !х поеднанням з активними видами рекреацшно! д1яльност1.
Група суб'ективно-психолопчних фактор1в найб1льш важко дифференц1йована 1 складна для анал1зу. Однак Г! важливють для цього виду рекреацп очевидна. Готовшсть включатися в розвиток сшьського туризму як потенцшних ктенпв, так 1 приймаючо! сторо-ни сусп1льства - багато в чому пов'язана з1 «зр1л1стю» суспшьства, 1 може бути оц1нена лише 1з застосуванням соц1олог1чних метод1в.
Група культурно-1сторичних чинник1в пов'язана на-самперед 1з наявним потенц1алом культурно! спадщини територ1!. На рег1ональному р1вн1 важливий загальний 1м1дж територИ, асоц1ац1! та стереотипи, що зв'язують !! в повсякденнш св1домост1 населення з конкретними юторичними под1ями або особистостями.
У груш шфраструктурних фактор1в ключове значення мають транспортна доступн1сть 1 стан засоб1в розм1щення. Оптимальне транспортно-географ1чне по-ложення п1дприемства с1льського туризму буде склада-тися з поеднання близькост1 до основних маг1стралей 1 пом1рного р1вня щ1льност1 м1жрайонних дор1г з твердим покриттям. З одного боку, вихщ на державн1 та обласш автодороги п1двищуе приваблив1сть територп для ц1лей с1льського туризму, з шшого боку, специф1ка даного ту-ристичного продукту вимагае в1ддаленост1 дестинацп в1д джерел звукового та атмосферного забруднення на тл1 пом1рно! транспортно! освоеност1.
Потенц1йна м1стк1сть об'ект1в шфраструктури с1льського туризму в загальному вигляд1 може бути оц1нена через забезпечешсть житлом в с1льськ1й м1сцевост1. З одного боку, низька забезпечешсть виступае обмежуючим фактором розвитку, а дуже висо-ка - нершко е шдикатором ввдтоку населення з с1льських населених пункпв [4].
Заходи з орган1зац1! та шдтримки рекреац1йно! д1яльност1 в сшьськш м1сцевосп органами управл1ння вс1х р1вшв формують 1нституц1ональн1 фактори розвитку сшьського туризму.
При оцшш потеншалу в масштабах економ1чного району ошнюються в1дносн1 можливост1 рег1он1в у пор1внянш з1 сво!ми сус1дами. За проведеною оцшкою, л1дером, безумовно, е репон (область), найб1льший вне-сок у потеншал якого вносять показники, що отрима-ли максимальну оц1нку у експерпв, - значна к1льк1сть пам'яток 1стор1! та культури 1 потеншал поля крупно мюького розселення, кр1м того, ц1 показники отримали максимальну тдсумкову оц1нку значущост1 експертами. Негативними факторами е досить складна еколопчна ситуашя 1 мала частка населених пункпв, найб1льш придатних для розвитку альського туризму. Надшрна щ1льн1сть дачно! рекреацИ пом1тно знижуе ун1кальн1сть 1 привабливють с1льсько! м1сцевост1 як спокшного, тихого в1дпочинку на сел1.
Значним потенц1алом розвитку с1льського туризму волод1е Причорноморський рег1он, випереджаючий 1нш1 рег1они практично за рахунок вс1х перерахованих показник1в. У тршку л1дер1в, за значенням потенц1алу розвитку сшьського туризму, входять Херсонська, Одеська, Микола!вська област1, в яких вс1 досл1джуван1 показники стаб1льно вище середтх значень по Укра!н1.
Пщвищений потенщал даних регюшв забезпечуеться географiчним положенням i формуеться за рахунок сприятливих еколопчних умов i значного юторико-культурного потенцiалу [5].
За пщсумками оцiнки лiдерiв у всiх трьох регiонах видiляеться два типи. По-перше, зручно розташованi, по вщношенню до столищ, ^ як правило, бшьш сприятливi майже по всьому набору iндикаторiв;
По-друге, iстотно видiляються за окремими показ-никами, в першу чергу, по найбiльш високо ощненим експертами iндикаторам культурно! спадщини та рiзноманiтностi природного ландшафту.
Райони, що займають середнi позицi!, за певними параметрами, придатш розвитку сiльського туризму, проте мають ряд обмежень, яш, за умови додаткових iнвестицiй, найчастше можуть бути подоланi.
На локальному рiвнi найбiльш важливими виступа-ють три фактори - стан сшьських систем розселення, розмiр i структура особистого подсобного господар-ства, готовшсть населения до прийому рекреантiв. За !х спiввiдношениям можуть бути запропоноваш моделi розвитку сiльського туризму: на основi сiльського го-тельного господарства - для найбшьш сприятливо! в соцiально-економiчному вiдношеннi сiльсько! мiсцевостi; на основi сiльськогосподарських i природ-них паршв - для мiсцевостей з найбшьш збереженими во-дними i лiсовими природними ландшафтами; на основi середнiх за розмiром туристських об'ектш у сiльськiй мiсцевостi - для щшьно освоених територiй в зош безпо-середнього впливу крупномiських агломерацш.
Для оцiнки впливу суб'ективно-психологiчного фактору проводиться дослщження готовностi мюцевого на-селення до прийому рекреанпв.
Одна з основних цiлей розвитку сшьського туризму - розширення можливостей для самозайиятостi сiльського населения. За результатами опитування на-селення можна приблизно оцiнити потенцiйний внесок сшьського туризму в забезпечення зайнятосп населення поселень, де проводилося опитування. Основш фактори, що лiмiтують розвиток сшьського туризму - стан житло-вого фонду та рiвень доходiв, що не дозволяе провести мшмально необхщний ремонт примiщень. Кiлькiсть ба-жаючих займатися сiльським туризмом перевищуе число тих, хто реально володiе такою можливiстю майже у вгам разiв, лише 10% респондента в даний час могли включитися в органiзацiю цього виду рекреаци.
Процес формування конкурентних переваг територп, рацiональне використання суб'ектами локального ринку та мюцевого громадського сектору наявних факторiв потенцiалу конкурентоспроможиостi - це ос-новне внутрiшне джерело функцiонування мехаиiзму мунiципального господарства в системi ефективно! взаемодi! локальних секторiв, що приводить до довго-строкового економiчного зростання.
Разом з тим, необхщно вiдзначити слабк1 сторо-ни рекреацшно-туристичного комплексу регiону. Зокрема, до них можна вщнести: проблеми л^вально! та профiлактично! складових у загальному пакетi по-слуг для туриспв; недостатнiсть розважальних та iнших заходiв, здатних урiзноманiтнити вщпочинок туриста; недостатшсть у службi менеджменту бiльшостi сана-торно-курортних органiзацiй досвiду роботи на сучас-ному ринку; вiдсутнiсть яшсно! та своечасно! системи монiторингу та облшу прийому туристiв на л^вання.
Проблеми розробки i розвитку оргашзацшно-економiчних форм взаемодi! держави та рекреацшного бiзнесу в сучасних умовах обумовлеш тим, що, поряд з органами державного управлшня, серед шститупв сучасного укра!нського суспiльства, пщприемництво бере активну участь у суспiльному житп. Ефективна взаемод1я держави i бiзнесу не тiльки стимулюе розвиток економши, але й створюе передумови для зростання рiвня життя населення в дестинацп.
Баланс iнтересiв м1ж державою i пiдприемництвом
в питаннях вiдповiдальностi за добробут грома-дян територiй i кра!ни в цшому поки не знайдений. Найчастiше участь бiзнесу в соцiальних програмах сприймаеться державними органами як обов'язкова, а не добровшьна. У той час, як оч^вання державних органiв ростуть, бiзнес вказуе на неможливiсть компенсувати сво!ми дiями низьку активнiсть держави у виршенш ба-гатьох проблем, неефектившсть витрачання бюджетних коштiв, за вщсутносп продумано! соцiально! полiтики.
Вивчення системи функцiонування рекреацiйно-туристсько! сфери показуе, що конструктивна модель побудови вщповщно!' полiтики повинна мати ряд важ-ливих ознак:
- по-перше, в основу !! розробки необхщно по-класти обгрунтоваш iде! i критерi! створення системи прюритепв регiонального розвитку в обласп рекреацi! i туризму;
- по-друге, для забезпечення реалiзацii висунуто! системи прюритепв територiального розвитку в обласп рекреацii та туризму необхадно обгрунтувати органiзацiйно-економiчний механiзм функцiонування РТК;
- по-трете, формування рекреацiйно-туристичноi полiтики в райош мае базуватися на поеднанш системного та сценарного пiдходiв до управлiння.
Система ключових iмперативiв i наирямк1в розвитку рекреацiйно-туристично! сфери включае:
- У зв'язку з тим, що на територп регюну мае мюце «самозахоплення» дiлянок територш шд при-ватне будiвництво i нецiльове використання, компе-тентним органам необхщно забезпечити контроль за даною ситуащею, що дозволить впоратися з одшею з прюритетних проблем i не допустити «захоплення» ку-рортних земель;
- З позицш сучасного стану, в регюш висока актуальнiсть розробки нових технологш i методик санаторно-курортного лiкування та оздоровлення пацiентiв з рiзними термiнами перебування на курорт^ програм оцiнки !х ефективностi та якостц
- Необхадно стимулювати актившсть бiзнесу з мотивацiею на розширення адекватного прюритетам спецiалiзацi! i комплексносл економiки дестинацi! ви-робництва продукпв, збереження сприятливо! природно-екологiчноi основи функцюнування рекреацiйно-туристсько! сфери;
- Сл1д розробити модельну версiю державного ре-гулювання рекреацiйно-туристськоi дiяльностi на мезорiвнi, що включае певш кошти, цiлi, форми i ме-тоди, що враховуе специф^ !х впливу на суб'екти тдприемництва в дестинацi!';
- Необхщно сформувати систему природоохорон-них стимулiв (пiльг по ряду податк1в, використання шструменту екологiчного лiцензування, субсидування природоохоронно! дiяльностi, розвитку екологiчних банков та ш.) Для суб'ектiв бiзнесу, що функщонують в характерних умовах рекреащйно-туристично! територi!';
- Однiею з гострих, як1 потребують негайного i кардинального виршення, е проблема утилiзацii вiдходiв виробництва i споживання, у зв'язку з чим необхщна розробка вщповщно! концепцii з впровадженням системи селективного збору вiдходiв;
- Оскшьки в рiвнi професiйно!' пщготовки та перепiдготовки кадрiв для санаторно-курортного пщкомплексу е iстотнi недолiки, слщ розробити про-граму навчання та пщвищення квалiфiкацi!' персоналу, з урахуванням свiтового досвiду;
- В регюш е велика частка тшьово! економiки, що стримуе зростання податкових надходжень; в рядi випадк1в здiйснюеться стратег1я трансфертного цiноутворення по «висновок^> прибулих за меж1 регiону i мiнiмiзацi!' податкових платеж1в, що сплачуються в регюнальний i мунiципальнi бюджети, тому доцшьно розробити вiдповiднi поправки i доповнення до податко-вого законодавства;
- Необхщно провести B^ip найбiльш придатних зе-мельних дiлянок для оргашзацп нових швестицшних майданчишв, iнвестицiйних пpоектiв, необхщних для розвитку pекpеацiйно-туpистського комплексу з визна-ченням системи заходiв, спрямованих на модеpнiзацiю та розвиток шфраструктури pегiону;
- Значущим е нормативно-правове забезпечення стратеги розвитку pегiону: тдготовка пакету держав-них, теpитоpiальних i мiсцевих законодавчих актiв, якi сприяють виpiшенню завдань розвитку рекреацшно-туристського комплексу репону, як найважлившо! складово! курортно! справи в Укра!нц
- Слд розробити пакет документiв забезпечення сприятливого iнвестицiйного клiмату репону, з позицш надання пiльг при експлуатацп шженерно! iнфpастpуктуpи, оренди мунщипально! неpухомостi, приватизаци, надання на тльгових умовах земельних дiлянок для будiвництва, субсидiй з бюджету розвитку.
Розвиток бiзнесу в pекpеацiйно-туpистськiй сфеpi Причорномор'я по ряду показнишв оцiнюеться як та-кий, що не вщповвдае наявному потенцiалу. Дiючi пвдприемства дано! сфери стикаються з низкою проблем, що ускладнюють процес !х нормального функцiонування, хоча !х бшьша частина може бути виpiшена на мюцях [6].
Висновок. У пвдсумку, при фоpмуваннi теpитоpiально! рекреацшно-туристично! политики, використовуючи ре-зультати економiчного аналiзу та оцiнки РТС, необх1дно провести вибip типу базово! стратеги, а також визначити
ключов1 завдання, що визначають сутшсть 1 напрямки подальшого розвитку. Практичними формами реал1зац1! концепцп в Причорноморському регюш е: державна комплексна програма розвитку РТС, шш1 державш 1 територ1альн1 ц1льов1 програми, швестицшш конкурси за проектами РТС та ш. Важливою умовою забезпечення завершеноси процесу стратепчного управлшня територ1альним РТС е ковзний анал1з 1 оцшка ефективноси, а також мониторинг д1яльност1 з урахуван-ням економ1чно!, сощально! та бюджетно! складових.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Економ1чна теор1я. навчальний поабник. - К.: Центр учбово! лператури, 2007. - 256 с.
2.Кифяк В.Ф. Оргатзащя Туризму: навчальний поабник./ В.Ф. Кифяк - Чершвщ: Книги - ХХ1, 2001. - 344с.
3. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства. навч. поаб./ Т.Г. Сокол - К., 1999. - 78с.
4.Концепщя Державно! щльово! програми стало-го розвитку альських територш на перюд до 2020р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: М1р:/^акоп3. rada.gov.ua/laws/show/l21-2010-р
5. Б1лявський Г.О., Падун Е.С., Фурдуй М.М. Основи загально! екологп / Г.О. Бшявський, Е.С. Падун, Фурдуй М.М. - К.: Либщь, 1995. - 368 с. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. / А.Б. Борисов - М.: Книжный мир, - 1999. - 895 с.
6. Шнчук Т.А. Автореферат [Електронний ресурс] -[Доступне: http://avtoreferat.net/content/view/11676/46/]
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СЫЬСЬКОГО ТУРИЗМУ
© 2015
Т. В. Любонько, викладач кафедри «Туризму та готельно-ресторанно! справи»
Уманський державный педагог1чний университет 1мен1 Павла Тичини, Умань (Украгна)
Аношащя: У статп розглянуто ам груп фактоpiв, що визначають потенщал розвитку сшьського туризму в умовах сучасно! Укра!ни, види сiльського туризму. Пеpелiчено основнi слабк1 сторони рекреацшно-туристичного комплексу на пpикладi Причорноморського репону. Сформульовано основнi напрямки розвитку рекреацшно-ту-ристично! сфери.
Ключовi слова: туризм, концепщя, сiльське населення, рекреацшно-туристичний комплекс, розвиток, фактор, дестинацiя.
FACTORS OF RURAL TOURISM DEVELOPMENT
© 2015
T. V. Ljubonko, teacher of "Tourism and the hotel and restaurant business" chair
Pavlo Tychyna Uman State pedagogical University (Ukraine)
Abstract. The article deals with seven groups of factors that determine the potential development of rural tourism in modern Ukraine and types of rural tourism. The main weaknesses of the recreational and tourist complex on the example of the Black Sea region are indicated. The basic directions of development of recreation and tourism, destination are formed. Keywords: tourism, concept, the rural population, recreational and tourist complex, development, factor.
