CC BY
14
кiлькiсть тдприемств визначено! структурно! складово! ринку туристично! шдустрп, проте те це не позначаеться на загальному обороту кошпв вiд !х дь яльносп, оскшьки швидкими темпами зростае попит серед населення Львiвсько! обл. на послуги тдприемств ресторанного господарства.
Достатньо висок рейтинге^ позицп ресторанного господарства досль джуваного регюну, враховуючи сучаснi умови ведення бiзнесу, змушують органiзовувати роботу тдприемств таким чином, щоб задовольнити найви-багливiшi смаки та уподобання споживачiв, працюючи у змiнних умовах функцюнування ринку.
Лiтература
1. Васютинська Р. Ресторан - це коли або пан, або пропав / Р. Васютинська, О. Тарасова // Галицьга контракти. - 2003. - № 6. - С. 236-242.
2. ДСТУ 4281:2004 "Заклади ресторанного господарства (класифжащя)". - 36 с.
3. П'ятницька Г.Т. Менеджмент громадського харчування : тдручнирк [для студ. ВНЗ] / Г.Т. П'ятницька, Н.О. П'ятницька. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2001. - 655 с.
4. Статистичний щор1чник "Льв1вщина у цифрах" за 2011 рж / за ред. Матковського. -Льв1в : Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп, 2012. - 174 с.
5. Статистичний щор1чник "Укра!на у цифрах" за 2011 рж / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Державна служба статистики, 2012. - 251 с.
Вивчарук О.М. Состояние развития предприятия общественного питания Львовской области
Определена сущность понятий ресторанное хозяйство, рынок ресторанного хозяйства. Проанализированы основные показатели развития рынка ресторанного хозяйства Львовской области, на основании которых присвоен рейтинг ресторанного хозяйства Львовщины среди других областей Украины.
Ключевые слова: рынок, ресторанное хозяйство, услуга, предприятие ресторанного хозяйства, рейтинг.
Vivcharuk O.M. A development of public catering establishment in Lviv region today
In the article certainly essence of concept restaurant economy, market of restaurant economy. The basic indexes of market of restaurant economy of the Lviv area development are analysed on the basis of which certainly rating of Lvov among other areas of Ukraine.
Keywords: market, restaurant economy, favour, enterprise of restaurant economy, rating.
УДК334.722:[332.122:338.43](477.8) Ст. наук. ствроб. ФА. Важинський, канд. екон. наук - 1нститут регюнальних до^джень НАН Украти; заст дир. М.Й. Ковач, канд. екон. наук - Ужгородський торговельно-економiчний тститут Ктвського НТЕУ; студ. МА. Павник - НУ
"Львiвська nолimехнiка "
РОЗВИТОК НЕ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ШДПРИеМНИЦТВА НА С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1ЯХ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Розглянуто основш види не сшьськогосподарського шдприемництва в Захщ-ному репош краши, зокрема: сшьський зелений туризм, послуги, торпвля, сощальне шдприемництво, ресторанний 6i3^c та наведено комплекс заходiв щодо розвитку ресторанного господарства в сшьськш мюцевостг
Ключовг слова: сшьсьга територи, шдприемщ, сшьський туризм, ресторанний бiзнес, торпвля, послуги.
Вступ. Протягом останшх роюв сiльськогосподарське виробництво поступово втрачае сво! позицп у структурi економiки регiонiв. 1нфраструктура бiльшостi сшьських поселень Укра!ни - на межi руйнування. Це сталось через кризовий стан економжи, рiзке скорочення бюджетного фшансування, непла-тоспроможнiсть та заборгованють сiльськогосподарських пiдприемств. Такий стан зробив вкрай проблематичним створення належних умов життя на сель
Вивчено проблеми розвитку сшьських територш у працях таких на-уковщв, як: О.Г. Булавки, О.Д. Гудзинського, М.1. Долшнього, Г.1. Копало-во!, 1.1. Лукшова, М.Й. Малжа, В.М. Нелепа, О.М. Онищенка, О.1. Павлова, 1.В. Прокопи, П.Т. Каблука, В.П. Рябоконь, М.П. Сахацького та ш. Однак пе-реважна бшьшють економiчних та оргашзацшних проблем залишаеться вщ-критою i потребуе подальшого дослiдження.
Виклад основного матер1алу. В умовах несприятливо! кон'юнктури внутрiшнього й зовнiшнього ринку, стагнацп виробництва в найгiршому ста-новищi виявилося укра!нське село. Поширюеться безробптя, занепадае сощ-альна iнфраструктура, зокрема тдприемств побутового обслуговування зали-шилося менше одше! третини. Внаслiдок соцiально-економiчного занепаду села поглибилася демографiчна криза. Як свщчить практика розвинених кра-!н, у подоланнi цих негативних тенденцш значну роль можуть вдаграти не-сiльськогосподарськi види дiяльностi, насамперед п, якi не потребують дер-жавних капiталовкладень, а можуть задовольнятися поки що використанням iснуючих сшьських територш, приватного житлового фонду, матерiальних статюв. Основними видами несiльськогосподарського тдприемництва е сiльський туризм, ресторанний бiзнес, торгiвля, послуги швачки та перукар-нi, транспортнi перевезення.
Сiльський зелений туризм - це саме той сектор економжи, який заслу-говуе на бшьшу увагу в Укра!ш. Вiн потенцiйно може забезпечити значний внесок в економ^ села у виглядi нових робочих мiсць, збшьшення надхо-джень вiд зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, поповнення державного бюджету через сплату податюв, сприяння зниженню iмпорту та штенсифжацп ви-користання мюцевих сировинних ресурсiв. Iноземнi туристи, прихильники вщпочинку в укра!нському селi, як i регiональнi споживачi, сплачують ус вiдповiднi податки, зокрема на додану вартiсть та акцизний збiр, i заохочу-ють до сплати податюв шших суб'ектiв господарювання.
Сiльський зелений туризм - шдус^я експорту, яка вiдрiзняеться вiд iнших експортних галузей одним важливим аспектом: бiльшiсть експортерiв вивозять сво! товари з кра!ни до споживача, а в туризмi споживач прибувае в кра!ну для того, щоб придбати та спожити вироблеш продукти та послуги. Це створюе додатковi надходження до мюцево! економiки. Крiм безпосереднiх господарiв, як надають послуги з сiльського зеленого (агро-, еко-) туризму, можуть отримати робочi мiсця бiльшiсть громади окремого села, яка займаеться вишивкою, килимарством, гончарством, ткацтвом, рiзьбярством, писанкарством, ковальством, овочiвництвом, садiвництвом, бджiльництвом, тваринництвом, зокрема конярством. Значну оргашзацшну й методичну до-помогу жителям сiл у цьому процесi можуть надати сшьсью, селищнi, мiськi,
районнi ради, котрi несуть безпосередню вiдповiдальнiсть за сталий розвиток пiдзвiтних 1м територш.
Сьогодшшнш мiський турист надае перевагу активному вщпочинку в мiсцях з еколопчно чистим навколишнiм середовищем, а також шукае мож-ливостей культурного збагачення, самоосвии. Для задоволення таких потреб Укра1на мае надзвичайно велик туристично-рекреацiйнi можливостi. Значна частина територп - це курорти, зони вщпочинку, гiрськi ландшафти, кар-патськi зелеш зони, де прекрасне здорове повиря, чистi рiчки, гори, мюце-восп, збереженi нацiональнi традицп, фольклор, музе1, церкви та iншi архь тектурнi пам'ятки.
Визначними е лiкувальнi ресурси - джерела мшеральних вод, родови-ща цiлющих грязей, велика кшьюсть яких е унiкальними не тшьки для Укра-1ни, а й Свропи. Цiкавими туристсько-екскурсiйними об'ектами е пам'ятки ю-торп, архiтектури, археологи, об'екти етнографп, заклади культури, виставки тощо. У сiльськiй мiсцевостi, ^м iсторико-культурних об'ектiв, потенцiйно привабливими е хлiборобство як етнографiчне явище, що поеднане з ритуалами: привиання з "хлiбом, сiллю та рушником", "толока" - участь громади тд час збирання "хлiба", на сшокои - "обжинки" - свято тсля збирання урожаю; промисли - мисливство, рибальство, збиральництво, чумацтво; ремесла - лозоплетшня, бондарство, столярство, гутництво (виготовлення скла), кушнiрство (вичинка шкур для одягу); народна архитектура - хата, клуня, хлiв, комора, церкви та каплищ, млини й виряки; укра1нське нацiональне вбрання i кухня.
Якщо належним чином задiяти таке велике багатство матерiальноl i духовно1 культури Захiдного регiону Укра1ни, то у сiльському зеленому ту-ризмi позитивний результат не забариться: зросте добробут сшьсько! родини, диверсиф^ються доходи населення, зменшиться мiграцiя iз сшьсько1 мюце-востi, розшириться спектр туристичних послуг, збшьшаться надходження до мюцевих бюджелв, пiдвищиться конкурентоспроможнiсть i привабливiсть, зростуть обсяги внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй до сiльських регюшв, кiлькiсть робочих мiсць у галузях, прямо або опосередковано пов'язаних iз сiльським туризмом; молодь, зокрема жшки, iншi категорп громадян започат-кують власну справу у сферi сшьського туризму.
Зелений туризм спонукае до розвитку ресторанного господарства у сшьськш мiсцевостi, який на сучасному етат: визначаеться характером i масштабами потреб людей у послугах з оргашзацп споживання матерiальних i духовних благ у недомашнiх умовах; безпосередньо залежить вiд рiвня пла-тоспроможного попиту сшьського населення i структури витрат його доходiв; пов'язаний зi станом здоров'я, працездатностi, рiвнем життя сiльських меш-канцiв; обумовлюеться певними особливостями органiзацiйно-економiчного та соцiального характеру; сприяе боротьбi з бiднiстю та е каталiзатором наб-лиження рiвня життя в селi та мютц дае змогу пiдвищити культуру споживання та забезпечити рацюнальне харчування рiзних груп споживачiв [6, с. 237].
Заклади ресторанного господарства споживчо! кооперацп у сiльськiй мiсцевостi надають споживачам комплекс рiзноманiтних послуг: харчування
(виготовлення кулшарно1 продукцп, 11 реалiзацп та оргатзацп споживання вiдповiдно до типу i складу закладу), виготовлення кулшарно1 продукцп та кондитерських виробiв, реалiзацп продукцп (кулшарних та кондитерських виробiв за межами закладу ресторанного господарства) тощо [5, 6].
Для розвитку ресторанного господарства в сшьськш мiсцевостi пот-рiбно реалiзувати комплекс заходiв, зокрема:
• розробити програму створення об'екпв ресторанного господарства та опти-тзувати 1х типи в1дпов1дно до тенденцш сучасного ринку;
• реоргашзувати роботу заклад1в ресторанного господарства, ор1ентуючпсь на потреби р1зних обслуговуваних контингенте, яю враховують релитйш, наць ональш особливосп, традици;
• оновити матер1ально-техшчну базу тдприемств ресторанного господарства, надати 1м сучасного вигляду;
• розширити д1яльшсть заклад1в харчування у шкшьних, дитячих, медичних закладах 1з використанням сучасних недорогих технологш приготування та доготування 1ж1, швидкого обслуговування;
• тдвищити ршень наданих послуг, розширити та ур1зномаштниш асортимент продукцп, покращити яюсть обслуговування;
• розробити ефективну [ маркетингову та гнучку цшову полнику. Запропонованi заходи дадуть змогу розширити мережу закладiв ресторанного господарства та тдвищити 1х доступтсть для спожпвачiв, тдвищити iмiдж закладiв та 1х конкурентоспроможнiсть на ринку, збшьшити попу-лярнiсть послуг ресторанного господарства в сшьськш мюцевосп ^ як насль док, досягнути зростання роздрiбного товарообiгу та прибутковост тд-приемницько1 дiяльностi.
Крiм того, неабиякий прибуток можна отримати з надання послуг, зокрема перукарських, швацьких, ремонту взуття, за якими люди 1дуть до районних цен^в, i через брак часу (обмежешсть внаслщок руху автобусiв) не завжди мають змогу 1х отримати. Для виршення ще1 проблеми доцiльно створити побутовi будинки, в яких будуть працювати окремi пiдприeмцi з надання вщповщних послуг. Що стосуегься примщення, то в кожнiй сiльськiй мюцевосп е дiм, який можна придбати, фактично за безцшь, коштом сшьсь-ко1 ради. Облаштування робочого мюця здiйснюе кожен пiдприемець окремо. Сшьська рада буде отримувати орендну плату за примщення.
На сiльських територiях дiють ринки. Звiсно, ця торпвля е незаконна, нiхто не мае вщповщних дозволiв. Звiдки та продукщя привезена та й чи вщ-повiдае вона нормам, перевiрити важко. Разом з тим у селi е магазини, яю мають ус документи, проте якiсть товару далеко не на належному рiвнi. Та й нарiкань вiд мюцевих меmканцiв на легальну торгiвлю значно бшьше, нiж на стихiйний базар. Таю ринки для бшьшосп селян - чи не едина можливють придбати все необхщне з продукпв харчування та для господарства. Автобу-си курсують вкрай рiдко, здебшьшого рано-вранцi, тому до базару дютатися дуже важко. Якщо ж урахувати, що близько 70 % селян - пенсюнери, то зро-зумшо, що такi по1здки даються вкрай важко. Тому, звюно, дуже зручно, коли "ринок" при1здить у село, а на дозволи та сертифжати бшьшють жителiв просто не зважае. Звюно, санстанцiя й iнmi установи мають перевiряги якiсть
товару, проте ïm зручнiше просто закрити ринок [7]. Вважаемо, що таку тор-гiвлю потрiбно привести до вщповщних норм, створити бiльш належнi умови за державноï пiдтримки.
Доцiльно розвивати i соцiальне пiдприемництво на сель Це - новий проект Британсько' Ради в Укра'ш та шших державах свiту. Його головна мета - поширення iдеï сощального пiдприемництва в украïнському суспiльствi та надання юридично', фiнансовоï й консультативноï допомоги соцiальним пiдприемцям, якi прагнуть розпочати власну справу. Пiдприемства, що ма-ють мету вирiшити сощальш проблеми, успiшно iснують у багатьох крашах. Лише у Великобританiï сьогодш налiчуеться понад 50 тис. таких оргашза-цiй - вiд цен^в фаховоï пiдготовки чи догляду за неповносправними людьми до броварень i навпъ готелiв, що належать громадь
Соцiальне пiдприемство - це бiзнес, що мае переважно сощальш цЫ, прибутки якого спрямовуються головним чином на саморозвиток, громадсью справи чи виршення актуальних суспiльних проблем. Воно дiе за всiма законами бiзнесу i приносить прибуток, тому не вважаеться благодшною оргаш-зацiею. Соцiальне пiдприемництво динамiчно розвиваеться в европейських крашах, вирiшуючи проблеми безробптя та соцiального захисту.
Висновки. Наразi у сiльськiй мiсцевостi та аграрнш сферi потрiбно дедалi частше поширювати пiдприемництво, що сприяе зростанню сфери аг-рарноï працi, створенню нових можливостей для працевлаштування сшьського населення. Вщ розвитку тдприемницько' дiяльностi залежить вирiшення соцiально-економiчних проблем укра'нського села. Саме пiдприемцi як ру-шiйна сила економiчного прогресу й пiдвищення рiвня добробуту селян здат-нi забезпечити поступальний розвиток сшьських територш.
До основних видiв несшьськогосподарського пiдприемництва вщно-ситься сшьський туризм, який робить значний внесок в економ^ села у виг-лядi нових робочих мiсць, збшьшення надходжень вiд зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, поповнення державного бюджету через сплату податюв, знижен-ня iмпорту та штенсифжацп використання мiсцевих сировинних ресурсiв.
Л1тература
1. Присяжнюк М.В. Аграрний сектор економжи Укра'ни (стан i перспективи розвитку) / М.В. Присяжнюк, М.В. Зубець, Л.Т. Саблук та ш. / за ред. М.В. Присяжнюка та ш. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2011. - 108 с.
2. Вишневська О.М. Процеси глобашзаци та перспективи сощально-економ1чного розвитку сшьських територш / О.М. Вишневська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/6_PNI_2011/Economics/12_80152.doc.htm.
3. Должанський 1.З. Конкурентоспроможшсть тдприемств : навч. поабн. / 1.З. Дол-жанський, Т. О. Загорна. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2006. - 384 с.
4. Свсюков Т.О. Дослщження сучасного стану сшьських територш: тдходи, алгоритм, методи / Т.О. Свсюков, 1.П. Ковальчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zsu.org.ua/index.php? option=com_content&view =article&id=1607:2011-04-07-13-57 -41&catid=75:2011-03-16-12-34-53&Itemid= 112.
5. Малещенко Г. Не спочиваючи на лаврах, або про те, як тдвищити привабливють ко-оперативних тдприемств ресторанного господарства / Г. Мелещенко // Вютг дшовий випуск. - 2010. - № 19. - С. 4-7.
6. Мщенко Н.Г. Ресторанне господарство споживчо' кооперацп в сшьськш мюцевосп // Н.Г. Мщенко, О.М. Муравинець // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Вип. 219. - С. 235-241.
7. Про справи базарш // Нова доба. 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.topilna.ucoz.ua/forum/3-168-1.
Важинский ФА., Ковач М.И., Павнык МА. Развитие несельскохозяйственного предпринимательства на сельских территориях Западного региона Украины
Рассмотрены основные виды не сельскохозяйственного предпринимательства в Западном регионе страны, в частности: сельский зеленый туризм, услуги, торговля, социальное предпринимательство, ресторанный бизнес и приведен комплекс мероприятий по развитию ресторанного хозяйства в сельской местности.
Ключевые слова: сельские территории, предприниматели, сельский туризм, ресторанный бизнес, торговля, услуги.
Vazhynskyi FA., Kovach M.Yo., Pavnyk MA. Development of nonfarm enterprise is rural territories of western region of Ukraine
In the article the basic types of nonfarm enterprise are considered in the western regions of country, in particular: rural green tourism, services, trade, social entrepreneurship, restaurant business and the complex of measures on development of restaurant economy in rural locality is resulted.
Keywords: rural territories, businessmen, rural tourism, restaurant business, trade, services.
УДК334.7:336.2 (477)(094.4) Доц. О.Б. Вознюк, канд. екон. наук -
Львiвськiй тститут банмвськог справи УБС НБУ, м. Кшв
ВПЛИВ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАШИ НА РОЗВИТОК МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
В Укра1ш роль шдприемництва е винятково актуальною. Розвиток мережi шд-приемницьких структур, передушм малих i середшх шдприемств, сприяе виршенню гострих для економжи Украши проблем переходу до ринку. Однак становлення шд-приемницького сектору натрапляе на серйозш труднощ^ пов'язаш з формуванням сприятливого макроекономiчного середовища. Дослщжено основш аспекти розвитку малого бiзнесу в Укршш, наведено головш проблеми, яга перешкоджають сучаснш економщ функцюнувати та проанатзовано вплив на розвиток малого бiзнесу прийняття Податкового кодексу Украши.
Ключовг слова: малий бiзнес, держава, економжа, Податковий кодекс Украши, реформа, податки, валовий внутршнш продукт, суб'ект господарсько! дiяльностi.
Постановка проблеми. Мале та середне тдприемництво у процесах подолання економ1чно! кризи на нацюнальному р1вт у глобальнш економщ посщае одне з чшьних мюць. Це зумовлено певними особливостями малого шдприемництва - насамперед його сощальною функщею, що й робить мале тдприемництво таким важливим для сустльства в умовах ринково! економжи.
Увага до малого б1знесу в свт i наявтсть окремих ч1тко визначених державних полггик як на р1вт €С, США, так i низки шших провщних кра!н свпу, зумовлена тим фактом, що в бшьшосп розвинених кра!н суб'екти малого та середнього б1знесу кшьюсно становлять бшьше шж 90 % вщ суб'еклв б1знесу взагаль За даними OECD, кшькюно до 97 % в економщ краш-члешв OECD становлять компанп малого та середнього б1знесу, а !х частка в ВВП сягае вщ 40 до 60 %, вони забезпечують до 70 % робочих мюць, а для кра!н не-члешв OECD щ показники ще вищ1 [12]. Останне положення чгтко пока-
