CC BY
20
3. Миграян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров / А. А. Миграян. [Электронный ресурс]. - Доступный с https://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15 .html.
4. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс". 2005. - 608 с.
5. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. - М. : Изд-во "Междунар. отн.", 1993. - 580 с.
6. Соколенко С.1. 1нновацшш кластери - мехашзм шдвищення конкурентоспроможност регюну / С.1. Соколенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://ucluster.org/sokolenko/-2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/.
7. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры / С.И. Соколенко. - К. : Изд-во "Колос", 2002. - 546 с.
Надтшла доредакцп 26.09.2016р.
Городиский Т.И., Михаць С.О. Анализ преимуществ и предпосылок создания кластера в регионе
Проанализированы преимущества реализации стратегии социально-экономического развития региона и комплексного использования потенциала развития территории на основе кластерного подхода. Проанализировано видение сущности понятия "кластер" зарубежными и отечественными основоположниками кластерного подхода. Предложено собственное понимание сущности данной экономической категории. Выявлены и исследованы предпосылки, необходимые для эффективного и результативного процесса построения кластерной структуры: достаточный уровень потенциала кластеризации региона; готовность и компетентность органов местного самоуправления.
Ключевые слова: кластер, кластеризация, потенциал кластеризации региона, синер-гетический эффект, "Конкурентный ромб"/"Бриллиант" М. Портера.
Horodyskyy T.I., Mykhats S.O. Analysis of advantages and coditions of creating cluster in the region
Advantages of implementation of socio-economic development strategy and comprehensive use of the territory potential on the basis of the cluster approach were analized in the article. The vision of the cluster concept essence by foreign and domestic founders of the cluster approach is analized in the article. The authors propose their own treatment of the essence of this particular economic category. Necessary preconditions for the effective and efficient process of building a cluster structure, a sufficient level of clustering potential of the region, readiness and competence of local governments were discovered and investigated as well.
Keywords: cluster, clustering, clustering potential of region, synergistic effect, M. Porter's "Competitive diamond"/"Diamond".
УДК 338.48-44(1-22):005.591.61(477)
ТУРИСТИЧНЕ ШДПРИеМНИЦТВО В АГРАРН1Й СФЕР1 ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ДИВЕРСИФ1КАЦН С1ЛЬСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
А.В. Колодшчук1
Наведено тлумачення поняття "диверсифшащя". Визначено основш причини дивер-сифшаци у сшьськш економщ та визначальш фактори, яю впливають на цей процес. Наведено чинники розвитку туристично! шдприемницько! дiяльностi в аграрнш сфер^ Окреслено систему послуг сшьського аграрного туризму, до яко! входять: система ос-новних послуг, яю, своею чергою, подшяють на послуги проживания, харчування, транспортного обслуговування; система додаткових послуг, яю подшяють на послуги з
1 доц. А.В. Колодшчук, канд. екон. наук - Ужгородський торговельно-економ1чний шститут Ки1вського наць онального торговельно-економ1чного унгверситету
екскурсшного обслуговування, вiдпочинку i оздоровления; послуги мюцевого шфрас-труктурного ринку.
Ключова слова: диверсифшацш, ризики, зайняпсть, сiльська економжа, туристичне пiдприeмництво, конкурентоспроможнiсть, фiнансування, аграрний туризм, туристичнi послуги.
Постановка проблеми. Проблеми розвитку села, ят спостерiгаються на цей час, зокрема катастрофiчне скорочення чисельностi сшьського населення; поглиблення процеав старiння селян; недовиробництво продукцií сшьського господарства; зниження платоспроможного попиту сшьського населення; попр-шення середовища проживания селян; вщмирання сiльськоí культури, традицш, звича1в, потребують наукового аналiзу та синтезу пропозицш Проблема, яка розглядаеться, обгрунтовуе потребу i прiоритетнiсть розвитку туристично1 шд-приемницько1 дiяльностi в аграрнш сферi в усiх регюнах Украши як перспективного напрямку диверсифiкацií сiльськоí економiки, оскiльки розвиток туризму в аграрнш сферi стимулюе як форми сшейного господарювання, так i мале пiдприемництво, важливi для оздоровлення економiки аграрних райошв краши; створення та розвиток агрорекреацшного сервiсу вирiшуе низку нагальних со-цiальних проблем багатьох регiонiв, зокрема, масового безробтя, закордонного заробичанства, складного соцiального клшату тощо.
Аналiз останнгх дослiджень та публiкацiй. Питання розвитку сшьського аграрного туризму в контекста соцiально-економiчноí розбудови сiльських те-риторiй дослiджено у працях О.В. Ареф'ево!', В.П. Васильева, П. А. Гортевсь-кого, А.Ю. Еременко, Ю.В. Зшько, ВВ. Липчук, Т.Ю. Лужансько!', СВ. Мельниченко, М.Й. Рутинського, В.К. Терещенка, Т.1. Ткаченко, Г.1. Шимечко та iн.
Однак, високо оцшюючи íхиi теоретичнi та практичнi напрацювання, на цей час iснуе низка невиртених проблем у напрямку управлшня туристичною шд-приемницькою дiяльнiстю в аграрнш сферi i потребуе подальших дослiджень.
Мета роботи - визначити основш передумови диверсифiкацií сiльськоí економжи та перспективнi напрямки розвитку туристичного пiдприемництва в цьому коитекстi.
Виклад основного матерiалу. Вирiшения проблеми скорочення чисель-ностi йльського населення означае виршення проблем села, що потребуе три-валого перiоду й штегрованих зусиль рiзних гiлок влади i сiльських громад. Однак тшьки сшьськогосподарське виробництво та сiльськогосподарська зайня-тiсть не в змозi забезпечити належний ршень доходiв для створення якiсних умов життя селян, тому кнуе потреба диверсифiкацií сшьсько1 економжи, що полягае в обраннi селянськими, фермерськими господарствами нового для сшьського господарства напряму розвитку - диверсифжацп свое1 дiяльностi, яка не потребуе значних капiталовкладень, але гарантуе отримання високих кш-цевих результатов.
Диверсифшащя - порiвияно нове явище, зумовлене потребою пристосу-вання пiдприемницьких структур до швидких змiн споживчого ринку та поси-ленням конкуреитноí боротьби. Диверсифшащя дае змогу пiдвищувати ефек-тивнiсть виробництва, краще насичувати ринок товарами, збшьшувати зайня-тiсть завдяки новим робочим мiсцям, замiияти застарш новими, використову-вати ресурси протягом року бшьш рiвномiрно.
Поняття "диверсифшащя" у сучаснiй економiчнiй лiтературi розглядають рiзнобiчно. "Економiчна енциклопед1я" трактуе диверсифшацда як розширення номенклатури продукцц, що 11 виробляють окремi фiрми й об'еднання. Згiдно з цим тлумаченням диверсифiкацiя iснуе у двох основних формах: 1) розширення асортименту товарiв, органiзацiя випуску нових видiв продукцп в межах "влас-но1" галуз^ тобто збiльшення модифiкацiй певного виду товару, ят задовольня-ють попит окремих груп споживачiв; 2) вихвд за межi основного бiзнесу, про-никнення в новi галузi та сфери господарства (через створення нових шд-приемств, скуповування фiрм або злиття з ними). Внаслвдок цього вiдбуваеться перехвд вiд односторонньо! виробничо! структури до багатопрофiльного вироб-ництва [2].
Учеш I. Бланк [1], Квд Уорд [3], Е. Стоянова [7] та iн. трактують диверси-фiкацiю як рiзноманiття форм дiяльностi, видiв товарiв i послуг, груп фшансо-вих iнструментiв, яш використовуються з метою мiнiмiзацií ризикiв.
Для диверсифжацц сшьсько! економiки iснують вагомi причини, головною з яких е низький ршень зайнятостi та матерiального добробуту сiльських жителiв. До основних причин диверсифжацп у сiльськiй економщ належать:
1) макроекономiчнi - загальний стан i тенденцп розвитку аграрно'1 сфери та змь ни у споживчому попил на аграрну продукцш;
2) внутрiшньогалузевi - внутрiшньогалузева конкуренщя, передусiм це сто-суеться малих форм господарювання у сiльськiй економщ, якi зазнають ввд-чутного конкурентного тиску агрохолдинпв та подiбних утворень;
3) законодавчi - зумовленi дiею антимонопольного, податкового та митного за-конодавства в аграрному секторi економ^.
Визначальними факторами, якi впливають на процес диверсифiкацií сiльськоí економiки, е:
1) потреба у покращенш сощальних умов життя сiльського населення;
2) розвиток новггшх технологiй сiльськогосподарського виробництва;
3) потреба комплексного використання сшьськогосподарсько!' сировини та продукций
4) створення регионально!' сощально!' та виробничо'1 iнфраструктур;
5) потреба насичення ринку продовольчими товарами, задоволення попиту насе-лення;
6) потреба у забезпеченш продовольчо1 безпеки краши;
7) iснування цшово!' кон'юнктури ринку;
8) потреба забезпечення конкурентоспроможност стьсько!' економiки. Диверсифiкацiя даяльносп стосуеться й малих форм сшьськогосподарсько-
го виробництва. Саме вони можуть сприяти розширенню сфери зайнятостi на сел! Прикладом може бути туризм в аграршй сфер^ у якому людсьи, матерь альнi, земельнi ресурси фермерських чи особистих селянських господарств, ви-роблену в них продукцию використовують для надання послуг iз розмiщення, харчування й iнших форм обслуговування туристiв i вiдпочивальникiв.
Украша володiе значними можливостями для розвитку туристично! сфери. Туристична пiдприемницька дiяльнiсть в аграрнiй сферi мае найкрашд умови для розвитку, тому що вона передбачае наявнкть таких факторiв:
• сшьську мкцевкть;
• потрiбних бувдвель, споруд;
• види дiяльностi, що пов'язаш iз сiльськими шдприемствами, землею, природою, традицшним для села способом життя;
• можливiсть участi в житп та дiяльностi мiсцевого населення;
• гнучких контактiв iз сшьським населенням тощо [5].
Розвиток сшьського аграрного туризму - це один 1з шляхш зменшення со-щально! напруги, зниження р1вня бвдносп серед селян. Цей вид туристично! да-яльносп дедал1 актившше перетворюеться в конкурентоспроможний вид еконо-м1чно1 дкльносп, що розвивае таю напрями:
• створення туристичних сiльських населених пункпв iз традицiйною архггекту-рою, розмщених у мальовничiй мiсцевостi;
• ознайомлення з традицiйним побутом, ремеслом;
• здавання в оренду житла (будиныв, к1мнат) в екологiчно чистiй стьсьый мк-цевостi;
• органiзацiя турiв iз проживанням i харчуванням туриспв у фермерському бу-динку тощо.
Цей вид туристично! д1яльност1 не потребуе особливих, спещальних нави-к1в, спещально! шдготовки господарств.
Розвиток туристично!' шдприемницько! д1яльност1 в аграршй сфер1 перед-бачае не тшьки економ1чш, а й сощально-культурш цш:
• розвиток малого шдприемництва у сшьсьый мiсцевостi та зниження частки тшьово!' економiки;
• скорочення на селi рiвня безробiття;
• сприяння зростанню доходiв мiсцевого населення;
• активiзацiя розвитку сощально'' сфери в сшьських населених пунктах i приве-дення сощально'' iнфраструктури у вiдповiднiсть з кнуючою нормативною базою;
• збереження i вiдтворення культурно'! спадщини, нацюнально'' самобутностi те-риторИ;
• виховання дбайливого ставлення до природи.
На сьогодш не кнуе чггко сформовано!' системи туристичних послуг суб'екпв туристичного шдприемництва в аграрнш сфер! Як зазначають М.Й. Рутинський та Ю.В. Зшько, послуги суб'екпв шдприемництва сфери сшьського аграрного туризму подаляють на основш та додатков1 [6].
Основш об'еднують послуги з оргашзацп: перевезення туристов; розмщен-ня туриспв; харчування туристов.
До додаткових належать таю послуги: з оргашзацп екскурсш; послуги гь д1в; послуги з прокату автомобшв, човшв, туристичного спорядження; 1з залу-чення туристов до сшьськогосподарських роб1т 1 народних промисл1в; послуги побутового обслуговування; послуги залучення туриспв до участ1 в народних обрядах, а також сшьських фестивалях, ярмарках та шших масових акщях.
Послуги, що входять в основну програму перебування туриста на сел1, в1д-носять до основних. Додатков1 послуги турист купуе самостшно у мкщ перебування 1 вони не входять у варткть тур-пакета. Система додаткових послуг для розваг гостей передбачае заходи, як1 можна умовно згрупувати так: а) заходи, в
основу яких покладено нацiональнi традицп; б) заходи, що враховують прожи-вання в сшьськш мiсцевостi, в) екскурсií.
Перша група розважальних послуг набувае форми теа_гралiзованих нащ-ональних свят, яш заздалегiдь залучають у гур. Досить цiкавими для туристав е й козацью турнiри. Теагралiзованi вистави можуть не тшьки зусгрiчати i проводжа-ти туристав, а й супроводжувати íх протягом туру у виглядД перевдягнених музик.
Користуються популярнiстю розважальш послуги з урахуванням особли-востей проживания в сшьськш мкцевосп. Найпоширешшими розвагами е ри-балка, полювання, збирання ягiд, грибiв, катання на конях i т. iн. Ця категория е найменш витратною для шдприемств сiльського туризму, тому таи послуги на-дають майже вй агрооселi.
Обов'язковою частиною будь-якого туру е екскурсп. Привабливе розташу-вання агрооселi на шляху популярних туристичних маршрутав або на незначнiй вщсташ вiд екскурсшних об'ектiв дае додатковi можливостi для приваблення турист1в до агроосел!
1снуе ще одна група розважальних послуг - це оргашзащя спортивних за-ход1в. Спортивнi змагання, фестивалi, школи спортивного туризму на базi суб'ектав туристичного и1дириемництва в аграрнш сферi можуть привабити молодь. Щкавим е досвiд використання змагань пiшохiдного, велосипедного, лиж-ного, водного туризму. Нескладш дiлянки перешкод, яю вiдповiдають рiвню 1 -го класу й охоплюють 4-5 еташв: купини, перехвд через болото, вертикальш перила, навiсна переправа, конкурс вузлiв, маятник тощо. Приваблюе туристав застосування спортивних елементiв у т. зв. quest-програмах. Такi програми ус-пiшно можуть реалiзовуватися шд час органiзацií власниками агросадиб розважальних послуг на корпоративних вечiрках бiзнес-структур.
Отже, не викликае сумшву твердження, що "органiзацiйно-структурнi пе-ретворення в аграрному секторi мають бути забезпечеш шляхом диверсифiкацií сiльськогосподарського виробництва за регiонами Украши" [4]. Основним у цьому твердженнi е питання iнфраструктури, побутового обслуговування та со-цiальноí сфери як фактор1в, що повинш стимулювати розвиток аграрно!' сфери.
Висновки. Отже, визначено, що тiльки сшьськогосподарське виробництво та сiльськогосподарська зайняткть не в змозi забезпечити належний р1вень до-ход1в як основи для створення якiсних умов життя селян, тому кнуе об'ективна потреба диверсифжацц сшьсько1 економiки.
Визначено диверсифжацда як iнновацiйну стратегiю зменшення шд-приемницького ризику та збiльшення доходу через розширення дшово1 актив-носп суб'екта господарювання шляхом перерозподiлу наявних ресурсiв в iншi сфери дiяльностi, якi iстотно вiдрiзияються вiд попередшх. Також визначено основнi причини диверсифшацп у сiльськiй економiцi та визначальш фактори, якi впливають на цей процес.
Перспективним напрямком диверсифiкацií сшьсько1 економiки може бути туризм в аграрнш сфер^ у якому людсью, матерiальнi, земельнi ресурси фер-мерських чи особистих селянських господарств, вироблену в них иродукцiю ви-користовують для надання послуг iз розмщення, харчування й iнших форм об-слуговування туристав i вiдпочивальникiв.
Сформовано систему послуг сшьського аграрного туризму, яка охоплюе систему основних послуг, ят подаляють на послуги проживания, харчування, транспортного обслуговування; систему додаткових послуг, ят подшяють на послуги з екскурс1йного обслуговування, вщпочинку та оздоровлення; систему супутшх послуг, що мктить в соб1 послуги мкцевого шфраструктурного ринку.
Лiтература
1. Бланк И. А. Управление использованием капитала / И. А. Бланк. - К. : Изд-во "Ника-центр", 2000. - 656 с.
2. Екожмчна енциклопедш. - В 3-х т. / за ред. С.В. Мочерного. - К. : Вид-во "Академш", 2001. - Т. 2. - 846 с.
3. Кид Уорд. Стратегический управленческий учет / Уорд Кид. - М. : Изд-во "Олимп-Бизнес", 2002. - 586 с.
4. Комарова 1.В. Державне регулювання аграрного сектора: необхщшсть та сучасш погляди на проблему / 1.В. Комарова // Вюник Бердянського ун-ту менеджменту i бiзнесу : зб. наук. праць. - 2008. - № 3. - С. 30-34.
5. Куценко В.1. Аграрний й екологiчний туризм в якостi локомотива розвитку сшьсько! економши / В.1. Куценко // Економжа. Управлшня. 1нновацц : наук. журнал. - 2009. - № 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.nbuv.gov.ua/ejournals/eui/2009_2/09kvirse.pdf.
6. Рутинський М.Й. Сшьський туризм : навч. поаб. / М.Й. Рутинський, Ю.В. Зiнько. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 271 с.
7. Финансовый менеджмент : учебник / под ред. Е.С. Стояновой. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Перспектива", 2002. - 656 с.
Надтшла до редакцп 16.05.2016р.
Колодийчук А.В. Туристическое предпринимательство в аграрной сфере как перспективное направление диверсификации сельской экономики Украины
Приведены толкования понятия "диверсификация". Определены основные причины диверсификации в сельской экономике и определяющие факторы, которые влияют на этот процесс. Приведены факторы развития туристической предпринимательской деятельности в аграрной сфере. Определена система услуг сельского аграрного туризма, включающая систему основных услуг, которые, в свою очередь, делятся на услуги проживания, питания, транспортного обслуживания; систему дополнительных услуг, которые делятся на услуги по экскурсионному обслуживанию, отдыху и оздоровлению; услуги местного инфраструктурного рынка.
Ключевая слова: диверсификация, риски, занятость, сельская экономика, туристическое предпринимательство, конкурентоспособность, финансирование, аграрный туризм, туристические услуги.
KolodiychukA.V. Tourism Businesses in the Agricultural Sector as a Promising Way for Diversification in the Rural Economy of Ukraine
The interpretation of the concept of "diversification" is produced. The main reasons for diversification in the rural economy and the determinants that affect this process are defined. Factors of tourism entrepreneurship development in agriculture are shown. Service system of rural agrarian tourism, which includes a system of basic services that in turn are divided into services of accommodation, meals, transport; a system of additional services, which are divided into services of excursions, leisure and recreation; services of local infrastructure market is outlined.
Keywords: diversification, risks, employment, rural economy, tourism entrepreneurship, competitiveness, financing, agrarian tourism, tourist services.
