CC BY
20
В условиях ограниченности финансовых ресурсов и финансового кризиса в Украине особенно остро встают вопросы, связанные с оценкой фискальной эффективности местного налогообложения. На основе обобщения теоретических наработок отечественных ученых предложена методика оценки фискальной эффективности местного налогообложения с указанием системы коэффициентов, которые при этом целесообразно рассчитывать. Желаемые последствия улучшения фискальной эффективности местного налогообложения позволят повысить степень автономии местных бюджетов и в дальнейшем сконцентрировать ресурсы на решении приоритетных проблем региона.
Ключевые слова: местный бюджет, фискальная эффективность, местное налогообложение, коэффициент эластичности.
Vlasyuk N.I. Assessing the Effectiveness of Local Fiscal Taxation
In the context of limited financial resources and the financial crisis in Ukraine issues related to the assessment of fiscal efficiency of local taxation are particularly acute. On the basis of summarizing the theoretical development of domestic scientists, the method of evaluating the efficiency of local fiscal tax system indicating coefficients thus advisable to count is proposed. The desired effects of improving fiscal efficiency of local taxation will allow increasing the autonomy of local budgets and further concentrating budgetary resources on addressing priority issues in the region.
Keywords: local budget, fiscal efficiency, local tax elasticity coefficient.
УДК 330.34-048.43:332.122:334.722:338.43
ПРЮРИТЕТИ РОЗВИТКУ ШДПРИеМНИЦЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СГЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Ф.А. Важинський1
Розглянуто рiзнi форми сшьського господарювання, зокрема, малi шдприемства, фермерсью господарства, коопераций Наведено особливост дiяльностi малих шд-приемств у сшьському господарства Окреслено основоположш принципи вшьного роз-витку аграрного шдприемництва, зокрема: використання рiзноманiтних форм власнос-■п, господарювання i розмiрiв шдприемств; переважний розвиток малого шдприемництва; збереження i рацюнальне використання наявно! матерiально-технiчноl бази вироб-ництва продовольства. Наведено шляхи розвитку аграрного шдприемництва.
Ключовi слова: шдприемництво, сшьсью територи, ринкова економжа, ефектив-нiсть, кооперадiя, фермерськi господарства, малi пiдприемства, сiльський туризм.
Постановка проблеми. В украшському суспiльствi вже досить тривалий час вiдбуваються iстотнi змши, якi призвели до вимирання сш та погiршення якостi життя сшьських мешканцiв. Тому стратегiчного значения для ефективно-го функцiонувания сшьськогосподарських шдприемств у нестабшьних умовах розвитку ринкових вiдносин у нашiй краíнi набувае людський фактор. Якими б досконалими не були засоби сiльськогосподарського виробництва i знаряддя працi, 1х ефективне використання завжди буде залежати ввд головного виробни-чого ресурсу - тих людей, ят працюють на земл!
Перспективним з огляду на шституцшш перетворення, що вiдбулися в Ук-раíнi, е розвиток малого шдприемництва в аграрнш сферi. Для актишзацп дiяль-ностi малого шдприемництва i зокрема тако! його складово! частини, як фер-
1 ст. наук. cniBpo6. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук - ДУ "1нститут регюнальних дослщжень iM. М.1. Долгшнього НАН Украши"
мерськi господарства, важливе значения мае !х ресурсозабезпечешсть. Чисель-нiсть працiвиикiв у фермерських господарствах е иестабiльиою. Це потребуе особливо! уваги до формуваиня ефективного використаиня трудового потенщ-алу у сшьському господарствi.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Проблеми розвитку, викорис-тання трудового потенциалу дослiджено у працях таких зарубiжних вчених-еко-ношспв та вичизняних науковщв, як: Л. Бальцерович, П. Гайдуцький, С. Гуд-зинський, В. Дiесперов, М. Долiшнiй, П. Друкер, С. Злупко, Дж. М. Кейнс, Г. Купалова, М. Малш, А. Маршалл, Т. Олшник, У. Петтi, I. Прокопа, П. Саб-лук, В. Терещенко, В. Трегобчук, Т. Шульц, К. Якуба та ш.
Науковi надбання зазначених учених е надзвичайно актуальними для вирь шення проблемних питань сьогодення. Однак потребують належно! уваги й те-оретичнi та практичнi розробки з проблем розвитку сшьських територш.
Мета роботи - визначити прюритети розвитку пiдприемницькоí дiяльностi в аграрному секторi економiки.
Виклад основного матерiалу. Одним iз соцiально-економiчних результа-пв реформування аграрних вiдносин е розширення та поглиблення процесiв розвитку рiзноукладностi. Ринкова економiка передбачае розвиток та конкурен-щю рiзних форм власносп - державно!', кооперативно!', приватно!' ^ вiдповiдно, р1вноправних вид1в господарювання - державних господарств, колективних сiльськогосподарських шдприемств, агропромислових об'еднань, фiрм, коопе-ративiв, товариств, агрокомбiнатiв, орендних колектив1в, особистих пiдсобних та фермерських (селянських) господарств.
Переважно розвиваються тi форми, котрi забезпечують найбiльш високу продуктивнiсть пращ, ефективне використання землi за умови збереження 11 продуктивностi потенцiалу. З погляду нацiональних традицiй i зарубiжного досвiду, поширеною формою господарювання на найближчу перспективу стане фермерське (селянське) господарство [4].
!нститущйш ринковi перетворення, виникнення нових форм власностi i господарювання, формування багатоукладно! економiки, а також масове вившь-нення пращвнитв iз суспiльного сектору аграрного виробництва в Украíнi стали поштовхом для розвитку пiдприемництва. Воно покликане виконувати не тiльки економiчну, а й ктотну соцiальну роль - забезпечувати зайнятiсть та доходи, подолання бiдностi населення, насамперед його уразливих верств - безро-бггних. Протягом останнiх рокiв привертають увагу малi шдприемства через те, що малий бiзнес довiв свою спроможнкть здiйснювати iстотний внесок у рь шення проблем зайнятостi населення й забезпечувати обсяги сшьськогоспо-дарського виробництва у бшьшосп пiдгалузей.
Варто зазначити, що особливосп дiяльностi малих шдприемств у сшьському господарствi характеризуются:
• сезонним характером отримання продукци за постiйного попиту на продоволь-ство протягом року, внаслiдок чого виникае вiдчутний дисбаланс на ринках збуту;
• значним поглибленням галузево'1, внутршньогосподарсько! i репонально! спе-цiалiзаци виробництва;
• потребою комплексного тдходу до виробництва, перероблення, транспорту-вання i збереження якост продукцй;
• потребою в сучасному технолопчному устаткуваннi, засобах мало!' мехашзацп, максимальному скороченнi ручно! пращ;
• потребою спещальних знань та ресурсно! бази для розширення асортименту продукцй;
• залежшстю результатiв дiяльностi ввд погодних умов;
• потребою мщних органiзацiйно-економiчних зв'язк1в iз постачальниками ре-сурсiв та реалiзаторами продукцй ынцевому споживачу.
Зазначенi особливостi сiльськогосподарського виробництва вимагають створення стабiльного внутрiшнього й зовшшнього середовища для нормально! шдприемницько! дiяльностi. Отже, свобода господарювання на земл^ тобто внутрiшнe середовище, в поеднанш з державною пiдтримкою шдприемства - в зовнiшньому оточеннi - виступають двома невiд'емними й найважливтими умовами ефективного аграрного господарювання.
О^м пiдприемств, що традицiйно виробляють сшьськогосподарську про-дукщю, з'явились пiдприемства, котрi спецiалiзуються на зберiганнi, перероб-ленш цiе! продукцi!, а також шдприемства торговельш, громадського харчуван-ня, транспортш та з надання рiзних комунальних послуг. На малих шд-приемствах в АПК зайнято близько 10% вщ загально! кiлькостi працiвникiв.
Фермерське господарство е найбшьш прiоритетним напрямом розвитку сшьського господарства в держава Економiчною основою фермерських госпо-дарств е приватна власшсть на землю та iншi засоби виробництва. Фермери мо-жуть також користуватися землею на засадах оренди. Фермерське господарство мае право самоспйно визначати напрямки свое! дiяльностi, спецiалiзацiю, орга-нiзовувати виробництво сiльськогосподарсько!' продукцй, !! перероблення та ре-алiзацiю; добирати партнерiв, зокрема iноземних, з економiчних зв'язкiв у всiх сферах дiяльностi, поряд iз сiльськогосподарським виробництвом займатися будь-яким iншим видом дiяльностi, не забороненим законодавством.
Для державного захисту фермерства, його iнтересiв, його економiчно!' шд-тримки створюють необхiднi умови. У пошуку вирiшення проблем, що виника-ють, потрiбно: повнiше використовувати правову базу розвитку i шдтримки пiдприемництва; створити спецiальну систему фшансування, кредитування i страхування пiдприемницько!' дiяльностi на селi, а також систему забезпечення матерiальних умов розвитку шдприемництва; сформувати ринкову шфраструк-туру i конкурентне середовище для забезпечення пiдприемницько!' дiяльностi; створити систему пiдготовки кадр1в для пiдприемницько!' дiяльностi; розробити систему шформацп i науково-технiчно!' пiдтримки сшьськогосподарського пiд-приемництва.
Перехвд на ринковi вщносини сприяе широкому розвитку кооперацi!' в аграрному виробництва Укра!нським законодавством, шд сшьськогосподарською кооперацiею розумдать систему "сшьськогосподарських кооператив iв, об'еднань, створених з метою задоволення економiчних потреб члешв кооперативу", тодi як сшьськогосподарський кооператив - це "юридична особа, утворе-на фiзичними та/або юридичними особами, що е сiльськогосподарськими това-
ровиробниками, на засадах добровшьного членства та об'еднання майнових пайових внесюв для сшльно1 виробничо1 дiяльностi у сiльському господарствi та обслуговування переважно членiв кооперативу" [3].
Розвиток кооперацп сприятиме виршенню проблеми розвитку малого i се-реднього бiзнесу на селi та забезпеченню сiльських безробiтних робочими мк-цями. На пiдтвердження цього слад зазначити, що у Скандинавських крашах, Нiдерландах, Японп усi фермери охоплеш кооперащею. Ршень об'еднання сiльськогосподарських шдприемств кооперативними зв'язками у Францií й Нь меччинi сягае 80%. В Австралп у власностi кооперативiв перебувае до 90% сшьськогосподарсько1 продукцií, тодi як в Японп цей показник набувае значен-ня понад 90%, у Швецп й Данií - 80-85%, у Норвегп - бшьше нiж 80%, у Фш-ляндп - 70-80%, у Нiдерландах - 50-60%, у Ншеччиш - до 40%, у Францп - до 35%. Частка кооперацп у постачанш господарствам промислових засобш ви-робництва в перерахованих крашах знаходиться в дiапазонi ввд 40 до 70%, а у кредитуванш - ввд 26 до 80% [1]. Перспективними е обслуговуючi, загопвель-но-збутовi кооператива
Сшьський туризм - це новий перспективний напрям дiяльностi, який сприяе диверсифiкацií нацiонального господарства на регюнальному i мкцево-му рiвнях. Тому його варто розвивати i всшяко пiдтримувати, оскiльки вiн мае велике позитивне значення для розвитку сшьських територiй, зважаючи на на-цюнальш традицií, великий природно-рекреацiйний потенцiал та сприятливе географiчне розташування. Отже, вщкриваються значнi можливостi для збшь-шення кiлькостi робочих мiсць, збуту вироблено!' в регiонi продукцií та шдви-щення добробуту селянських родин.
Важливе значення мають принципи шдприемництва. Основоположними принципами вiльного розвитку аграрного шдприемництва е таю: використання рiзноманiтних форм власностi, господарювання i розмiрiв шдприемств; пере-важний розвиток малого шдприемництва; збереження i рацiональне використання наявно1 матерiально-технiчноí бази виробництва продовольства.
Перший принцип передбачае розвиток шдприемництва на основi всiх форм власносп: державно!, колективно1 та шдивщуально1 (приватно!). Це вщ-повiдае програмi роздержавлення i приватизацií та забезпечуе бшьш стiйку базу для шдприемництва в умовах ринку.
Сутнкть другого принципу полягае в необхвдносп поеднання рiзних орга-нiзацiйних форм шдприемницько1 дiяльностi: агрокомбiнатiв, агрофiрм, вироб-ничих систем, КСП, державних пiдприемств, товариств, мiжгосподарських i спiльних пiдприемств, акцюнерних i пайових товариств, агроцех1в промислових шдприемств, кооперативiв, сшейних i шдив^альних господарств. Це забезпе-чить стшккть аграрно1 економiки в екстремальних ситуащях i конкурентоспро-можнiсть у господарюванш
Третiй принцип розвитку пiдприемництва передбачае потребу поеднання рiзних розмiрiв шдприемництва незалежно вiд органiзацiйних форм. Це можуть бути велит, середш i малi агрокомбiнати, агрофiрми, кооперативи, фермерсью господарства, особистi пiдсобнi господарства громадян, агроцехи промислових пiдприемств, агродiльницi мкьких жителш, кооперативи.
Четвертим принципом розвитку шдприемництва е широке залучення до нього громадян на основi прискореного розвитку дрiбного аграрного шдприемництва з дотриманням оптимальних сшввщношень рiзних типорозмiрiв господарств. П'ятий принцип розвитку шдприемництва передбачае сприяння поглибленню спецiалiзацií i розширенню кооперацií. Шдприемництво тiсно пов'язане з професiоналiзмом, базуеться на ньому, породжуе i поглиблюе його.
Шостим принципом розвитку шдприемництва е збереження i бiльш ре-зультативне використання наявно1 матерiально-технiчноí бази виробництва продовольства, що зумовлено, передуем, специфiкою економiчноí ситуацл в краМ. Розвиток малого пiдприемництва потребуе створення ново' мало-об'ектно' матерiально-технiчноí бази виробництва. Проте держава, а тим бшьше потенцiйнi пiдприемцi, не мають необхiдних ресурсiв для реалiзацií цього зав-дання найближчим часом.
З урахуванням здiйснення цих принципiв доцiльнi такi конкретнi шляхи розвитку аграрного шдприемництва:
1) контрактне шдприемництво на дшчих i новостворених державних i колек-тивних тдприемствах;
2) створення фермерських господарств;
3) розширення кiлькостi i розмiрiв особистих селянських господарств сшьських жителiв;
4) розвиток агроцехiв пiдприемств iнших галузей нацiонального господарства;
5) подальший розвиток системи землекористування мкьких жителiв;
6) розвиток приватних агрофiрм та приватно-орендних шдприемств.
Украша мае значний потенщал для пом'якшення негативного впливу ско-рочення робочих мiсць у сшьському господарствi, насамперед через розвиток сфери послуг, котра в сiльськiй мкцевосп практично вiдсутня. Тiльки розвиток сшьського пiдприемництва здатен вiдновити соцiальну сферу села, яка ниш пе-ребувае в сташ занепаду [5].
Розвиток шдприемництва на селi стримуе вщсутнкть необхiдних коштiв. Бiльше половини кошпв, якi видшяються на розвиток малого бiзнесу в Украíнi, витрачаються не за призначенням. У краíнi вщсутня ефективна система креди-тування шдприемщв. Банки, виходячи з iнтересiв власно1 вигоди, не зацiкавленi у зниженш вiдсоткових ставок за користування кредитами.
На завадi органiзацií власно1 справи безробiтних стоять i суб'ективнi фак-тори: невпевненiсть у здатностi до започаткування власно1 справи, вiдсутнiсть теоретичних знань чи потрiбноí iнформацií, вщсутнкть навичок практичного менеджменту, необiзнанiсть з нормативними правилами тощо.
Висновки. Отже, розвиток шдприемництва - це шлях до насичення ринку товарами i послугами, подолання галузевого i регюнального монополiзму, розширення конкуренцií, впровадження досягнень науково-технiчного прогресу. Пiдприемництво дае змогу розширити сферу прикладання пращ, створити новi можливостi для працевлаштування незайнятого населення i вивiльнених пращв-ник1в з неефективно дхючих шдприемств.
Перспективними галузями дiяльностi малого шдприемництва на селi е ви-рощування i мiнi-перероблення сiльськогосподарськоí продукцií, важливе зна-
чення мае також вщродження та органiзацiя народних промислш i ремесел. noipi6HO сприяти знаходженню ринкiв збуту продукцiï та послуг, KOTpi ввдпо-вiдно виготовляють i надають окpемi пiдпpиемцi та малi шдприемства, створен-ню меpежi торговельних пiдпpиемств та оpганiзацiй.
Лггература
1. Банева И.О. Формирование малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения / И.О. Банева // Ринкова трансформация економжи АПК : монография / за ред. П.Т. Саб-лука, В.Я. Амбросова, Г.С. Мазнева // Щцвищення ефективност сiльськогосподарського вироб-ництва. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2002. - Ч. 2. - С. 45.
2. Долшнш 1.М. Мотивацк персоналу як об'ект управлгння на тдириемита / 1.М. ДолЛш-нлй, А.В. Колодшчук // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвЛв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2010. - Вип. 20.5. - С. 211-216.
3. Закон Укрални "Про сшьськогосподарську кооперацш" // ВЛдомостЛ Верховно!' Ради Укрални. - 1997. - № 39. - Ст. 261 (3i змшами).
4. Олшник Т.1. Формування й ефективне використання трудового потенцiалу сшьськогос-подарських шдприемств : монографiя / T.I. Олшник, Харк. НАУ iм. В.В. Докучаева. - Харюв : Вид-во "Магда" Ltd, 2008. - 372 с.
5. Програма пiдтримки малого тдприемництва в Тернопiльськiй областi на 2009-2010 роки [Електронний ресурс. [Електронний ресурс]. - Доступний з htpp://www.oda.te.gov.ua
6. Черторижський В.М. Кластерна модель оргашзаци туристично'л дiяльностi - чинник ви-ходу та закршлення туристичних ФЛрм на зовшшшх ринках / В.М. Черторижський, А.В. Колодшчук // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. -2009. - Вип. 19.7. - С. 75-81.
Надтшла доредакцп 28.09.2016р.
Важинский Ф.А. Приоритеты развития предпринимательского потенциала сельских территорий
Рассмотрены различные формы сельского хозяйствования, в частности, малые предприятия, фермерские хозяйства, кооперации. Отмечены особенности деятельности малых предприятий в сельском хозяйстве. Указаны основополагающие принципы свободного развития аграрного предпринимательства, в частности: использование различных форм собственности, хозяйствования и размеров предприятий; преимущественное развитие малого предпринимательства; сохранение и рациональное использование имеющейся материально-технической базы производства продовольствия. Приведены пути развития аграрного предпринимательства.
Ключевые слова: предпринимательство, сельские территории, рыночная экономика, эффективность, кооперация, фермерские хозяйства, малые предприятия, сельский туризм.
Vazhynskyy F.A. The Development Priorities of the Business Potential of Rural Areas
Different forms of the rural economy, particularly small enterprises, farms, cooperatives are considered. Features of small businesses activities in agriculture are noted. The fundamental principles of the free development of the agricultural business are outlined, including: the use of various forms of ownership, management and enterprise size; the priority development of small businesses; conservation and rational use of the available material base of food production. The ways of agrarian business development are shown.
Keywords: entrepreneurship, rural areas, market economy, efficiency, cooperation, farms, small enterprises, rural tourism.
