CC BY
48
Т. В. Любонько
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ ТУРИСТСКИХ ...
УДК 338.487:332
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ ТУРИСТСКИХ ДЕСТИНАЦИЙ
© 2015
Т. В. Любонько, преподаватель кафедры «Туризма и отельно-ресторанного дела» Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань (Украина)
Аннотация. В статье раскрыто понятие туристской дестинации, рассмотрены две причины применения туристского кластера, построена модель туристского кластера. Перечислены основные преимущества кластерного подхода, определена оптимальная структура построения туристских кластеров, отслежен процесс формирования туристского кластера.
Ключевые слова: дестинация, кластер, туристско-рекреационные услуги, ресурсы, участник кластера, экономическое взаимодействие.
В даний час сфера агротуризму та рекреацп стала до-сить важливим соцiально-економiчним явищем глобального значення. Модершза^ украшсько1 економiки та-кож передбачае тдвищення соцiально-економiчноï ролi сфери туризму та рекреацп i в останш твтора десятилптя вона розвиваеться високими темпами, надаючи вплив на радикальне перетворення ряду сумгжних галузей. Як наслщок, вiдбуваеться комплексоутворення специфiчноï структури економiки на основi системоутворюючо1' ролi сфери туристських послуг.
Метою до^дження е визначення методологiчних пiдходiв до оцiнки розвитку рекреацiйного потенщалу сiльських територiй та обгрунтування визначеш шляхи виходу на траекторш сталого розвитку.
Анализ остантх публтацш. Питання створення механiзмiв розвитку рекреацiйного потенщалу сшьських територiй е предметом постшних дискусiй вiтчизняних вчених. Значний внесок у виршення окремих аспектiв управлшня розвитком сiльських територiй внесли М.Х. Вдовиченко, Смирнов 1.Г, Мельниченко С.В., Кричало М.П, Шульпна Л.М. та ш.
Виклад основного Mcmepiany. Сфера туристичних послуг обумовлюе поняття туристсько1' дестинацiï -територiï, що володiе певним набором туристських послуг вiдповiдноï якостi. Значення цiеï вимоги в даний час збшьшуеться i його виконання мае бути обов'язковим. Ввдмшною особливютю дестинацiï е те, що визна-чальним чинником е не тшьки територiальна ознака, а самi туристсьш послуги, як1, в свою чергу, е одним з найпотужшших системоутворюючих чинник1в розвитку дестинацш. В украшських умовах дана концепщя менш розвинена i бшьш поширеним е трактування системоутворюючо1' ролi сфери туристських послуг при виникненш туристських комплексiв i мiст-курортiв. На нашу думку, цi подходи в рiвнiй мiрi правомiрнi, однак у кожному з них, як правило, робиться акцент на однш зi складових процесу комплексоутворення - територп, економiки та мiстобудування. У сучасних умовах необхвдно враховувати всi аспекти даного процесу, що вимагае ïï детального опрацювання.
У цьому зв'язку видаеться доречним говорити про необхвдшсть пошуку нових пiдходiв до розумшня мiсця i ролi туристично-рекреацшних послуг у процесах сощ-ально-економiчного та територiального розвитку, фор-мування на 1'х основi територiально-виробничих комп-лексiв, створення нових туристичних центрш i подаль-ший iнновацiйний розвиток вже юнуючих туристських територiй.
Стад враховувати, що, вклад сфери туризму та рекреацп в украшську економ^ поки недостатнiй, що обумовлено не стшьки слабкими iнвестицiйними мож-ливостями перекладу iндустрiï вiдпочинку на яшсно новий рiвень, скiльки станом юнуючого ринку турис-тично-рекреацiйних послуг на ввдповщних територiях. Виникае необхвдшсть вдосконалення процесiв оргашза-цiï та управлшня сферою туристичних послуг як систе-моутворюючим фактором розвитку економiки, територiï i суспiльства в цшому [1].
Основнi тенденцiï попиту на ринку туристично-ре-креацiйних послуг полягають у збереженнi прiоритетiв
на традицшш види ввдпочинку - пляжний, крупний, пр-ськолижний i оздоровчий. У той же час помггно, як по-ступово повертаеться iнтерес до культурно-шзнавально-го туризму i рiзновидiв спецiалiзованого туризму, таких, як полювання, риболовля, а також подiевий та еколопч-ний туризм.
Перспективним напрямом розвитку туристських те-риторiй можуть стати курорти, заснованi на лiкувальних програмах. Оздоровчий вшпочинок - це iндивiдуальний вид туризму, який, в залежносп вш засобiв впливу, подь ляеться на ммато-, бальнео-, грязелiкування i т.д. Одна з останшх тенденцiй - поеднання лiкування з активним оздоровчим вшпочинком i спортом.
Розвиток туризму приводить до формування особливого роду споживчих ринк1в, що утворюються в результата прибуття туриста до мюця виробництва послуг з бажанням придбати не тiльки ушкальш для дано! мю-цевостi товари та послуги (насамперед, туристсько-ре-креацшного призначення), а й охочого зберегти високий рiвень задоволення сво!х типових потреб, властивих для мюця постшного проживания.
Перемiщення рiзних моделей споживчо! поведiнки в економiчне поле окремо! територи (туристського центру, туристсько-рекреацшного комплексу, туристсько! дестинаци) робить необхвдним створення цшсно1 сис-теми по обслуговуванню вiдвiдувачiв, це, в свою чергу, вимагае наявносп в1дповшно1 забезпечуючо! шфра-структури, в дiяльностi яко! визначаеться специфiка ро-боти в сферi туризму. При цьому утворюються особливi територiально-галузевi структури, пiд якими розумiеть-ся сформована просторова едшсть рiзнофункцiональних об'ектiв обслуговування в межах кордошв адмшстра-тивно-територiального утворення. Дуже часто в сучаснiй економiчнiй лггератур^ ввдбуваеться змiшення понять, що характеризують рiзнi типи туристських утворень з властивими !м особливостями: це туристсьш центи, ту-ристично-рекреацiйнi комплекси, туристсьш дестинацп.
Дестинацп в нашому розумшш являють собою ор-ганiчну едшсть туристично-рекреацшного комплексу i його шфраструктурного оточення, що забезпечуе розвиток шдустрп туризму та соцiально-економiчних проце-сiв серед мiсцевого населення.
Загальний пiдхiд до визначення характеру турист-сько1 територи залежить вщ ступеня розвитку на нiй туристських послуг, рiвня освоеностi туристських ресурав рiзного походження, а також наявносл комплексоутво-рюючих факторiв, що дозволяють задовольняти потреби туристiв i мюцевих жителiв у вiдпочинку та проживанш на певному як1сному рiвнi.
1ншими словами, системоутворююча роль туристських послуг при формуванш дестинацiй носить об'ективний характер, тдвищуючи якiсть обслуговування за рахунок синергетичного ефекту i забезпечую-чи динамiчне зростання туристичних потоков економiки територи в цшому за рахунок ефекту мультиплшатора.
З метою розвитку дестинаци, на нашу думку, при до-слщженш можливостей вдосконалення процесiв оргаш-зацп та управлiння туристсько1 зони доцшьно викорис-товувати досвiд побудови кластерних органiзацiйних структур. Такого роду структурний пiдхiд може бути
Т. В. Любонько экономическое
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ ТУРИСТСКИХ ... направление
використаний в ходi початкового етапу становления туристських кластерiв, якi об'еднуються в просторово-функцiональну eднiсть оргашзаци щдустри туризму та iнфраструктурного оточення, а також оргашзаци еконо-мши мiст - курортiв. Даний шдхвд дозволяе глибше зро-зумiти взаемодш iндустрi! туризму та мiстоутворюючий вплив туристично-рекреацшних послуг в цiлому [2].
Формування туристичного кластеру на рiвнi конкретного регiону е дiевим i дуже затребуваним iнструментом виршення проблем розвитку туризму.
Видiлимо три основш причини територiально! кон-центрацп суб'ектiв пiдприемницького сектору сфери туризму в регюш.
1. Можливють отримувати економiчну вигоду в результата розподiлу витрат для забезпечення доступу до регюнальних туристських ресурав у процесi створен-ня, реалiзацi! та використання туристського продукту 1 функцюнування туристських ланцюгiв.
2. Територiальна близькiсть до розмiщення специ-фiчних для регiону туристських ресурсiв, що створюе умови для формування б№ш низьких тарифiв на турис-тичш послуги та забезпечення в бшьш коротка термiни !х надання.
3. Виникнення особливого iнформацiйного ресурсу в процес соцiально-економiчних взаемодiй суб'ектiв гос-подарюваиня, зосереджених в одному мющ, створення единого iнформацiйного простору в обласп застосуван-ня ефективних технологш в галузi, в тому чи^ соць альних комунiкацiй, навчання та використання ро6очо1 сили в туристськш дiяльностi.
1снуе двi причини застосування туристського кластеру в рамках дослщжуваиого регiону. По-перше, ту-ристський кластер е поняттям мезоекономiки. Його використання пов'язане з проведенням комплексного i глибокого аналiзу стану туристично! галузi в конкретному регюш i його прогнозуваиня. По-друге, формування кластерiв передбачае розробку, обгрунтування та реаль зацш регюнально! стратеги розвитку туризму та сумiж-них з ним сфер дiяльностi в рамках загально1 концепцп соцiально-економiчного розвитку вщповщно! територи. При цьому передбачаеться зростання ефективносп суб'ектiв господарювання цих галузей: пвдвищення про-дуктивностi пращ, шновацшносл, прибутковостi i рентабельности конкурентоспроможностi.
Окремi автори процеси кластеризаци туризму за кордоном i в нашiй краíнi розглядають в рамках функцюнування тiльки тдприемницького сектору сфери туризму i, крт того, ще в бiльш вузькому ключi - дiяльностi пль-ки туристських тдприемницьких структур. При цьому, природа кластерного подходу не вщображае його бага-тоаспектнiсть, процеси глобалiзацп, як1 впливають на кластеризацiю територш в усьому свiтi. У цих процесах найважливiшу роль вiдiграють iншi сектори економiки - суспiльний, неприбутковий («третш») i сектор домо-господарств. Туристський кластер - атрибут не тшьки пвдприемницько! дiяльностi, вiн е шщативним кластером [3].
Туристський кластер регюну здатний пвдвищити ефективнiсть дiяльностi вхщних до його складу суб'ектiв господарювання. Для остаишх посилюеться обмiн ш-формацiею та впровадження нововведень, полегшу-ються питання координаци спiльних дш, з'являеться можливiсть спiльного використання шфраструктурних об'ектiв, як1 обслуговують туристiв. Стае реальшстю подготовка кадрiв у великих освггшх структурах, по-рiвняння господарюючими суб'ектами-конкурентами ефективностi дiяльностi один у одного. На територи функцiонування туристського кластеру виникае мож-ливiсть створення сприятливих умов для появи нових структур, пов'язаних з розташовуваними в регюш тру-довими ресурсами ввдповщно! квалiфiкацií, особливих режимiв оподаткуваиня та швестицшно! дiяльностi в рамках господарювання учаснишв кластеру [4].
Вищесказане зумовлюе актуальнiсть дослiдження 128
соцiально-економiчно! доцшьносп взаемоди тдпри-емств i оргашзацш, установ у формi кластерiв. Тому в сучасних умовах розвитку туризму та економши реп-ошв необхвдш науково методичш основи розробки та впровадження моделей туристських кластерiв, що мю-тять логiко-структурнi зв'язки. Нами побудована модель туристського кластеру (рисунок 1).
Фактпри розвитку регюну: природно-хлмати'пп
_"'ЛТ.ТЛПТТГ. ¡гтопттп_
Галул сощальноТ сфери. яш оосл^товлтотъ туристську дялыпсть
ТТI 111^11 туристськоТ
Туристично-рекреатцйт ресурси
шдустрй'
шженерна та ринкова шфрасгруктура: держ. оргали суоехта Украши та органи мшевого сазюЕрядування= налъов1 та проектш установи
Рисунок 1- Модель туристського кластеру
Основним елементом такого кластеру виступають туристично-рекреацшш ресурси, яш вiдiграють ключо-ву роль у розвитку туризму.
До них ввдносяться: природш, iсторичнi, сощально-культурнi об'екти туристського показу, а також iншi об'екти. На основi наявних в регiонi туристських ресурав формуються туристичнi продукти i прогнозуеться роз-виток туризму в регюш в цшому.
1нший важливий елемент моделi туристського кластеру - пвдприемства туристично! iндустрi!, у тому чи^ туристсьш фiрми, що створюють та реалiзують туристичнi продукти, яш взаемодiють з постачаль-никами спецiалiзоваиих туристських послуг (по сут
- господарюючими суб'ектами сошально! сфери, яш надають туристам соцiальнi послуги, передбачеш вiдповiдним турпакетом). Не остаиню роль в туристсь-кому (туристсько-рекреацiйному) кластерi грае ринкова та iнженерна шфраструктура, а також загальнi чинники розвитку регюну - природно-мматичш, культурно-юторичш, соцiально-економiчнi, полiтико-правовi.
Процес формування туристського кластеру починаеться з появи шщатив рiзних суб'ектiв
- представнишв державних управлiнських структур, бiзнес-структур, мiсцевого спiвтовариства. Вiи передбачае створення керуючо! компани, розробки стратепчного плану розвитку туризму на територи, здiйснения поточного управлiния, проведения мониторингу, подальшого саморозвитку на засадах са-моврядування. Керуюча компанiя - самостшна юридич-на особа, дiяльнiсть яко! засноваиа на принципах державно-приватного партнерства. У керуючо! компаии повинш працювати представники рiзних учасник1в туристського кластеру - адмшютраци, тдприемницького та «третього» сектору (таблиця 1).
Кластерна оргаиiзацiя туристсько! сфери економ^ мае явнi переваги: вона «працюе» на систему iнтересiв учасник1в кластеру i створюе сприятливi умови для ста-лого соцiально-економiчного розвитку територи.
Стримуючими факторами формування туристсь-кого кластеру в регюш е: слабкий розвиток необхщно! iнфраструктури, вщсутшсть виразного брендингу та м1жиародного маркетингу туристських послуг, низь-кий рiвень сервiсних послуг, не вiдповiдаючий свгговим стандартам. Специфiка регiону визначае можливють i доцiльнiсть створення особливих форм кластерiв в туризмi - тематичних туристських кластерiв: культурно-пiзнавального, альського, спортивного, пригодниць-кого. Завдяки тематичним кластерам, турист отримуе новi враження та досвiд. З економiчно! точки зору тематичт кластери створюють сприятливе середовище Карельский научный журнал. 2015. № 1(10)
Т. В. Любонько
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ ТУРИСТСКИХ ...
для вибудовування в них ланцюжшв додано1 вартосп i систем накопичення вартосп, кожен тематичний кластер орiентований на певну продуктову шшу. Тому вiн створюеться i функцюнуе на однородному сегментi ту-ристичного ринку [5].
Таблиця 1 - Система штересш учасник1в туристсько-го кластеру
Таким чином, може бути визначена оптимальна структура побудови туристських KracrepiB, яка вщповшае сучасному рiвню розвитку кооперацшних взаемозв'язк1в мiж туристськими оргашзащями i включае так! структурнi елементи:
- генератор кластеру - це структурний елемент, який формуе комплексний туристичний продукт, визначае стратегш його просування на ринку i в цшому вшповщае за стратегш розвитку вае1 кластерно! структури;
- функцюнальш структурш одинищ - це елементи, що виконують функщю створення основного туристичного продукту: транспортш перев!зники, засоби розмщення, ресторани (кафе, бари), бюро екскурсшного обслугову-вання, санаторно-курортш оргашзаци i т.д.;
- функцiональнi структурш одиниш просування - це елементи, що вшповшають за дослiдження, збут i маркетинг туристичного продукту: туристсьш агентства, яш продають сформований туроператором продукт, маркетинговi та рекламш агентства, шформацшно-аналiтичнi служби i т.д.;
- функцiональнi структурш пщроздши забез-печення - елементи, що виконують пщтримуюч! функци необхiдного додаткового сервюу для туриспв: к1нотеатри, спортивш, SPA i фiтнес-центри, торгово-розважальш центри, клуби, медичнi центри i т.д.;
-функцiональнiструктурнiпiдроздiлиiнфраструктури - елементи, що забезпечують динамiчний розвиток та шгеграшю туристського кластеру в регiональну економ^: спецiалiзованi кадровi агентства, профшьш вищ! навчальнi заклади, фiнансовi установи, страховi компанп, енергетика, ЖКГ i т.д.
При цьому, в якосп генератора кластеру
представляеться можливим розглядати тшьки крупну шституцшну структуру, яку можна порiвняти з масштабами всього репонального ТРК, тобто або органи державного i мунiципального управлшня як у сферi туризму, так i на рiвнi мунщипальних утворень в цiлому, або об'еднаш структури економiчних суб'ектiв також як на мунщипальному рiвнi (Торгово-промисловi палати), так i серед пщприемств iндустрil туризму (союзи, асощацд i т. д.).
Висновок. Кластерний пщхш дае можливють бiльш чiтко уявити й оцшити мультиплiкативний ефект сфери туристично-рекреацшних послуг, що дозволяе з бшьшою вiрогiднiстю розраховувати вплив iндустрil туризму на економiку, враховувати даш параметри при формуваннi бюджету, ощнщ плат1жного балансу, оптимiзацil експортно-iмпортних операцш, розробцi державно! програми розвитку даного виду дiяльностi, вдосконаленнi туристично-рекреацшнох шфраструктури i т.д. Таким чином, реалiзуеться системоутворююча роль сфери туристично-рекреацiйних послуг як в обласп формування територiально-виробничого комплексу туристично-рекреацшно1 спецiалiзацil, так i щодо пере-творення системи управлшня.
У цьому зв'язку, шлком правомiрним представляеться поступове замiщення концепцп територiальних рекреацiйних систем на бiльш змютовш категорй' туристських дестинацiй i туристських кластерiв. При цьому, необхщно мати на увазi, що в розумшш туристсько! дестинацй' визначальним аспектом е територiальний (наявнiсть туристських ресурав на конкретнiй територп', привабливих для вiдвiдувачiв), тодi як туристський кластер визначаеться особливостями економiчноl взаемодй пiдприемств сфери туристично-рекреацiйних послуг з шшими господарюючими суб'ектами та 1'х систе-моутворюючою роллю у формуванш територiально-виробничого комплексу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Черевко Г.В. Категоризашя агрогосподарств /Г.В.Черевко Г.1. Шимечко // Економiка АПК. - 2011. - №5 . - с. 133 - 139.
2. Вщродження укранського села: Матерiали наук.-практ. конф. (Полтава, 12-14 листопада 1991р.). - К.: Урожай, 1992. - 160 с.
3. Артеменко Л. Роль дороадництва у розвитку сшьського зеленого туризму / Л. Артеменко //Туризм сшьський зелений. - 1У'2008р. - с. 18 - 19
4. Андриевская Е.Г. Формы и методы организации деятельности в полевом экологическом лагере. [Електронний ресурс] / Е.Г. Андриевская - [Доступне: http://tourlib.net/statti_tourism/andreevskaya. htm].
5. Агропромисловий комплекс Украни: стан, тенден-цп та перспективи розвитку. - К.:ННЦ 1АЕ, 2005. - 292 с.
Учасник туристського кластеру [нтерес учасника
Адмшктращя регюну - Зростання податкових надходжень у бюджетну систему (зростання числа платник!в податк!в ! бази оподаткування); - Поява нових форм взаемодй з б!знесом на основ! принцишв державно-приватного партнерства; - Поява реальних умов для диверсиф!каци економ!чного зростання у рег!он! - Соц!ально-пол!тична значим!сть: туристський кластер як форма соц!альних зобов'язань перед населенням. - Здатн!сть реально ефективно управляти соц!ально - економ!чними процесами у туристськ!й сфер! рег!ону
Шдприемницький сектор - Поява нових господарюючих суб'ект!в п!дприемницького сектора; - Зростання конкурентних сил ! д!лово! активност! п!дприемницького сектора; - Шдвищення сод^ьно! в!дпов!дальност! сектору туристсько! сфер! у регюш
«Третш» сектор Зростання задоволеного попиту потреб соц!ального маркетингу в туристськ!й сфер! регюну
Сектор домогосподарств Зростання задоволеного попиту на туристськ! послуги населення в регюш ! за його межами
Bd учасники туристського кластеру Забезпечення синергетичного ефекту, ефекту масштабу, стимулювання !нновац!й, !нвестиц!й, зростання соц!ально-гконом!чно!' ефективност! турб!знесу, розвитку зовн!шньоеконом!чно!' д!яльност! суб'ект!в турб!знесу
T. В. Любoнькo
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ ТУРИСТСКИХ ..
КЛАСТЕРНИИ П1ДХ1Д У РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКИХ ДЕСТИНАЦ1И
© 2015
Т.В. Любонько, викладач кафедри «Туризму та готельно-ресторанно1 справи»
Уманський державний педагог1чний университет 1мен1 Павла Тичини, Умань (Украгна)
Анотацi:. У статп розкрито поняття туристсько1 дестинацп, розглянутi abî причини застосування туристського кластера, побудована модель туристського кластера. Перераховаш основнi переваги кластерного тдходу, визна-чена оптимальна структура побудови туристських кластерiв, ввдстежено процес формування туристського кластера.
Ключовi слова: дестинащя, кластер, туристично-рекреацшних послуг, ресурси, учасник кластеру, економiчна взаeмодiя.
THE CLUSTER APPROACH IN THE DEVELOPMENT OF TOURIST DESTINATIONS
© 2015
T. V. Ljubonko, teacher of "Tourism and the hotel and restaurant business" chair
Pavlo Tychyna Uman State pedagogical University (Ukraine)
Abstract. The article deals with the concept of a tourist destination, two reasons for the use of the tourism cluster are considered, and a model of tourism cluster is build. The main advantages of the cluster approach are listed, the optimal structure of tourist clusters construction is determined, and the process of tourist cluster formation is traced.
Keywords: destinations, cluster, tourism and recreational services, resources, member of the cluster, economic interaction.
УДК 316.421
ПОДХОДЫ К УПРАВЛЕНИЮ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИМ РАЗВИТИЕМ РЕГИОНОВ
© 2015
М.В. Манова, ганди^т coциoлoгичеcкиx тук, дoцент тафедры «Coциoлoгия»
Тольяттинский государственный университет, Тольятти (Россия)
Аннотация: Иcтoричеcки cлoжившиеcя в СССР теoрия и ^ararcra yпрaвления прoектaми рaccмaтривaли прoект кaк реaлизaцию прoцеccoв, не предпoлaгaя нaличия рынoчнoй cреды и cooтветcтвyющей ей yпрaвленчеcкoй культуры. В шстедние годы в прoфеccиoнaльнoй cреде прoизoшли cyщеcтвенные сдвиги в пoнимaнии и иcпoльзoвaнии ме-неджментa прoектoв кaк нoвoй для Рoccии yпрaвленчеcкoй культуры рынoчнoгo тиш. Пoнятие Project Management в мирoвoй прaктике трaктyетcя неoднoзнaчнo в зaвиcимocти oт выбрaннoй мoдели, пoдxoдa к структуре знaний, типa и видa прoектoв и дрyгиx фaктoрoв. Веcьмa рaзнooбрaзны перевoды caмoгo терминa Project Management ra рyccкий язык: yпрaвление прoектoм (прoектaми), прoектный менеджмент, менеджмент прoектa (прoектoв), ^o-джект-менеджмент. Hеoднoзнaчен и cмыcл, вклaдывaемый в пoнятия «менеджмент прoектoв» и «yпрaвление ^o-ектaми». Делo в тoм, что менеджмент прoектoв, cлoжившийcя в рынoчнoй экoнoмике, являетcя yпрaвленчеcкoй кyльтyрoй и прoфеccиoнaльнoй деятельнocтью в ycлoвияx рынга и в cиcтемax, имеющиx coциaльный xaрaктер. В кoмaнднoй экoнoмике, безycлoвнo, прoекты выпoлнялиcь, прoектaми yпрaвляли; oднaкo менеджментa прoектoв кaк культуры и прoфеccиoнaльнoй деятельнocти в иx товременшм пoнимaнии не былo и ш oпределению быть не мoглo. Пoнятие «прoект» в рaзныx мoделяx и cтaндaртax тaкже трaктyетcя c рaзныx пoзиций. Cкaжем, в прoцеccнoй мoдели (ISO 9000, 10006) прoект рaccмaтривaетcя кaк прoцеcc, a в рaмкax «менеджерcкoй», или oргaнизaциoннo-деятельнocтнoй, мoдели (ICB IPMA) - oпределяетcя через «предприятие», «устлие» и «деятельнocть».
Ключевые слова: yпрaвление прoектaми, метoдoлoгия, ^arcrara, мoдели, прoфеccиoнaльнaя деятельнocть, yпрaвленчеcкaя кyльтyрa, рынoчнaя cредa, прoцеccный пoдxoд.
Постановка проблемы в общем виде и ее связь с важными научными и практическими задачами. В настоящее время в России широкое применение находит методология управления проектами РМВоК, которая базируется на процессном подходе. Цель работы над процессной версией стандарта определялась как разработка и развитие общепринятых практик управления проектами. Билл Дункан — основной разработчик свода знаний по управлению проектами РМВоК в версии 1996 года -специалист в области создания и внедрения информационных систем видел свою задачу в том организовать существующие области знаний таким образом, чтобы они были систематизированы и соответствовали друг другу. Основная идея процессного подхода в том, что управление проектами представляется в виде совокупности взаимосвязанных процессов. Главная отличительная особенность бизнес-процесса по отношению к функции заключается в том, что процесс всегда включает в себя категорию времени, последовательности, смены состояний объекта при его движении к конечному состоянию. Бизнес-процесс как систематизированное последовательное исполнение функциональных операций для преобразования ресурсов организации (входы процесса) в продукты и услуги (выходы процесса), необходимые потребителям как внутри, так и за пределами организации.
Были выделены пять групп процес-
сов пять процессов: инициация, планирование, исполнение, контроль и завершение проекта. Изначально комитет по стандартам считал возможным разработать некий стереотипный подход, в соответствии с которым будут описаны все процессы. При соотнесении базовых процессы с тем, как на самом деле реализуются конкретные проекты, было установлено, что существует естественное группирование процессов, некоторое количество групп, внутри которых процессы значительно более взаимосвязаны между собой, чем с внешними по отношению к этой группе процессами. Первым и наиболее важным стало разделение на ключевые и вспомогательные процессы. После того как это разделение было произведено, естественным образом выделились пять групп, которые объединяли процессы, приводящие к получению одного общего конечного результата.
Анализ последних исследований и публикаций, в которых рассматривались аспекты этой проблемы и на которых обосновывается автор; выделение неразрешенных раньше частей общей проблемы.
Некоторые определения термина «проект»
Проект: - это предприятие, которое характеризуется принципиальной уникальностью условий его деятельности, таких как цели (задачи), время, затраты и качественные характеристики, отличающееся от других подобных предприятий специфической проектной организацией;
