CC BY
20
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.728.2-007.2-001-072 DOI: 10.22141/1608-1706.4.18.2017.109343
Луцишин В.Г.1, Калашников А.В.2, Майко О.В.3, Майко В.М.1 1Вiнницька обласна imîhÎ4hci лкарня iM. M.I. Пирогова, м. Внниця, Украна 2ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Укра1ни», м. Кив, Укра/на 3Вiнницький на^ональний медичний ун'!верситетiM. M.I. Пирогова, м. Внниця, Украна
Якгсть життя хворих июля артроскошчного лкування з приводу початкових стадм
коксартрозу
Резюме. В рамках даного проспективного дослдження було виконано артоскопчн оперативн втру-чання 105 хворим 3 початковими стадями коксартрозу в умовах спнальноÏ анестези з внутршньовенною седацею пропофолом. Проведено дослдження рвня якост життя пацентв псля артроскопического лкування з використанням адаптовано)' шкали SF-36 та аналЗ залежност цього показника в1д технологи контролю гострого псляоперацйного болю. Показано, що застосування мсцевоÏ аналгези ропвака)ном, що врогдно знижуе частоту виникнення вираженого больового синдрому й iнтенсивностi болю, а також бльш рання моблзаця пацентв асоцюються з бльш високимр'внем якостжиття на моментвиписки пацентв з стацюнару.
Ключовi слова: коксартроз; оперативн втручання; гнмн'! ускладнення; профлактика
Вступ
Коксартроз е достатньо поширеним захворюван-ням, що частше зустр1чаеться в oci6 похилого вшу внаслщок шволютивних змш опорно-рухового апара-ту, але може вражати й молодих працездатних пащ-енпв i призводити до ix швалщизацп'. Так, за даними Г.В. Гайко та сшвавт. (2007), кожний десятий хворий в Укра'1Ш iз захворюванням кульшового суглоба стае iнвалiдом [1].
На сьогодш поширенiсть остеоартрозу знаходиться в межах вщ 6,4 до 12 % популяцй' дорослого населен-ня, iз них заxворюванiсть на коксартроз кульшових су-глобiв становить 6,8 % [6, 8]. Незважаючи на численш спроби покращення стратегй' л^вання та профтакти-ки прогресування, що засноваш на клiнiчниx доказах, остеоартроз кульшового суглоба характеризуеться достатньо швидким прогресуванням. Згiдно з даними ль тератури, темп прогресування захворювання варiюе вiд 3 до 36 мюящв [3]. Крiм цього, численш повщомлення свiдчать про iстотну змшу всix показникiв якостi життя хворих вже на початкових стадiяx захворювання iз на-ступним ïx прогресивним зниженням в мiру збтьшен-
ня тривалост захворювання, зростання функцюналь-ного дефщиту та ступеня iнвалiдизацiï [5].
Упродовж останнього десятирiччя оцiнка якос-тi життя широко використовуеться при дослщженш стану пацiентiв iз рiзними xронiчними патологiями. На думку експерпв Всесвiтньоï органiзацiï охорони здоров'я, вивчення якост життя е особливо необхщ-ним при xронiчниx захворюваннях, що вимагають тривалого лiкування. Дослiдження показниыв якостi життя в клiнiчнiй практищ дозволяе визначити вплив захворювання на фiзичне, псиxологiчне та соцiальне функцюнування хворого, разом iз загальноприйняти-ми методиками дослщження отримати всебiчну шфор-мацiю щодо ефективностi лiкування.
Мiжнародний досвiд вивчення якостi життя у хворих iз остеоартрозом кульшового суглоба демонструе можливост дано1 методологй', зокрема для визначен-ня впливу захворювання на фiзичний, псиxологiчний i сощальний стан хворих [10], показань до оперативного лшування [4] та його ефективност [9], проведення експертизи програм реабiлiтацiï, економiчного обГрун-тування стандартiв терапй' [7] та ш. В Украïнi робiт,
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Калашнiков А.В., ДУ «1нститут травматологй' та ортопедй' НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. Ки!'в, 01601, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: A. Kalashnikov, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics NAMS of Ukraine", Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]
присвячених д0слiдженню якосП життя у хворих i3 по-чатковими стадiями коксартрозу кульшового суглоба, мало. Зокрема, потребують всебiчного дослiдження фактори, що визначають яисть життя пацieнтiв пiсля артроскотчного лiкування з приводу дано! патологй'.
Мета роботи. Вивчити вплив технологи контролю гострого шсляоперацшного болю на яисть життя па-цieнтiв шсля артроскопiчного лiкування з приводу по-чаткових стадiй коксартрозу.
Матер1али та методи
Було проведено дослiдження якосп життя в 105 (65 чоловтв, 40 жшок) хворих iз початковими стадiями коксартрозу та феморо-ацетабулярним iмпiнджмен-том, як! лшувалися в травматолопчному вiддiленнi Вш-ницько! обласно! лшарш iм. М.1. Пирогова впродовж 2000—2015 рр. Середнш вiк хворих — 42,21 ± 10,99 року (вщ 22 до 72 роив), середня тривалють захворюван-ня — 13,26 ± 8,50 мiсяця. Було отримано iнформовану згоду всiх хворих на участь у дослщженш Усiм хворим була виконана артроскошчна парщальна резекщя аце-табулярно! губи, та/або остеохондропластика головки стегново! кiстки, та/або ацетабулярна остеохондропластика в умовах спинномозково! анестезй' (3 мл 0,5% розчину бушвакашу, рiвень LIII—IV, сшнальна голка Sprotte 25G (Пенкан) iз внутршньовенною седацieю пропофолом). Середнiй термiн знаходження дослщжу-ваних хворих в стацiонарi становив 7,23 ± 1,15 (вщ 1 до 11) доби.
Залежно вiд застосованого пiсляоперацiйного зне-болювання було видiлено двi групи. У першш (конт-рольнiй) групi планово призначали знеболювання за наступною схемою: декскетопрофен 50 мг внутрш-ньовенно 2—3 рази на добу, парацетамол 1000 мг вну-тршньовенно краплинно 2—3 рази на добу, наркотичш
анальгетики (за показаннями) — 47 пашентав. У схему шсляоперацшного знеболювання в другш (основнш) rpyni (n = 58), що проводилося за схемою, описаною для I групи, була включена мюцева аналгезiя — в по-рожнину кульшового суглоба через ешдуральний катетер розмiром 18G вводили мiсцевий анестетик рошва-ка1н 0,2% розчин (10—15 мг) кожш 6—8 годин болюсно, а перед видаленням катетера наприкiнцi 2-1 доби до мiсцевого анестетика додавали 2% стабшзований розчин палуронату натрiю 40 мг (рис. 1).
Основними критерiями оцiнки резyльтатiв досль дження були iнтенсивнiсть пiсляоперацiйного болю за в1зуально-аналоговою шк^ою болю (ВАШ), термши мобiлiзацií та якiсть життя хворих на момент виписки iз стацiонарy.
Для оцiнки якостi життя в робота використовува-ли опитувальник SF-36 (The MOS 36-item Short Form Health Survey), що вщноситься до неспецифiчних (ге-неричних) опитувальниюв. Вiн був створений шляхом вщбору 36 питань iз дослiдження Medical Outcomes Study, його автором е J. Ware [2, 11].
Протокол опитувальника SF-36 мютить 36 питань за 8 основними аспектами здоров'я: фiзичнi функци, рольове фiзичне функцюнування, рольове емоцiйне фyнкцiонyвання, оцiнка болю, загального благополуч-чя, життездатностi, сощального фyнкцiонyвання, пси-хологiчного здоров'я.
SF-36 дозволяе отримати 2 сумарних показники — рiвень фiзичного (Physical Component Summary — PCS) i психолопчного (Mental Component Summary — MCS) здоров'я. Складовi фiзичного здоров'я — фiзичнi функ-ци, рольове фiзичне фyнкцiонyвання, оцiнка болю, загального благополуччя; психологiчного — рольове емоцiйне функцюнування, оцшка життездатностi, со-цiального функцюнування, психолопчне здоров'я.
Рисунок 1. Введення епдурального катетера в порожнину кульшового суглоба пд час артроскопп (А); епдуральний катетер встановлений у порожнину кульшового суглоба пд час артроскопИ' для проведення м!сцевого 1нф!льтрац1йного знеболювання в псляоперацйному перюд! (Б)
Таблиця 1. Окрем! кл!н1чн! характеристики пац1ент1в 1з початковими стад!ями коксартрозу, M ± а
Показник Контрольна група Основна група
(n = 47) (n = 58)
Bík, роки 42,38 ± 12,49 42,07 ± 9,72
Стать, n (%):
— чолов^и 28 (59,6) 37 (63,8)
— жшки 19 (40,4) 21 (36,2)
Маса тта, кг 89,12 ± 8,63 91,52 ± 6,23
Рентгенолопчна стадiя, n (%):
— 1 12 (25,5) 12 (20,7)
— II 35 (74,5) 46 (79,3)
Групу пор1вняння (контроль) становили 38 здорових oci6, тотожнi за статтю (р = 0,49) i вiком (р = 0,2), яю не мали будь-яких соматичних захворювань, що могли б вплинути на рiвень якостi життя.
yci отриманi кiлькiснi данi оброблеш методами ва-рiaцшно! статистики. Юльюсш параметри у табл. 1 наведено у виглядi M ± ст (середне значення ± середне квадратичне вiдхилення). Для порiвняння даних засто-совували метод Манна — У!тш для двох груп незалеж-них сукупностей, якiсних — iз використанням двосто-роннього критерiю Фшера. Проводили кореляцiйний аналiз Спiрмена. Статистично значущими вважали вщ-мiнностi при ймовiрностi похибки 1-го роду менше 5 % (р < 0,05). Статистична обробка даних виконувалася у статистичному пакета SPSS 20 (©SPSS Inc.).
Результата та ix обговорення
Групи пaцiентiв були тотожними за вiком, статтю, iндексом маси тта, стaдiями коксартрозу та видами виконаного оперативного втручання (р > 0,05). Деяю клiнiчнi характеристики пaцiентiв наведено в табл. 1.
Зпдно з результатами оцшки частоти розвитку вира-женого больового синдрому у пащенпв пiсля артрос-копiчних оперaцiй в груш, де впродовж першо! доби шсля оперативного втручання використовувалася мю-цеве iнфiльтрaцiйне знеболювання, юльюсть хворих iз вираженим больовим синдромом (ВАШ > 7 бaлiв) була вiрогiдно бiльшою (р < 0,05), шж у контрольнiй групi (1,7 проти 23,4 % вщповщно).
Вирaженiсть шсляоперацшного больового синдрому в груш впродовж перебування хворих у стaцiонaрi наведена на рис. 2.
На рис. 2 наведено результати порiвняння якос-ri життя хворих контрольно! та основно! груп на момент виписування зi стaцiонaру, з якого видно, що хворi контрольно! групи мали бтьш низькi показники практично за всiмa показниками системи SF-36 з рiв-нем значущост вiдмiнностей р < 0,05, зокрема, у них страждало фiзичне функщонування, що потенцiйно створюе проблеми при виконанш щоденних обов'язюв пiсля виписування пащентав iз стaцiонaру. Також статистично вiрогiдно (р < 0,05) вiдрiзнялися середнi зна-
12
10
2
□ Основна трупа ■ Контрольна трупа
■
Доба шсля операцн
Рисунок 2. Динам/ка показник/в iнтенсивност' болю за в/зуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у пац1ент1в шсля артроскотчних операц!й з приводу початкових стадй коксартрозу в контрольн!й (n = 47) та основн/й групах (n = 58)
чення рiвня фiзичного здоров'я (PCS): в контрольнш грyпi — 44,6 ± 3,2 %, в основнiй — 59,5 ± 4,0 %; серед-нi значення рiвня психологiчного здоров'я (MCS) — 46,5 ± 1,6 % i 49,8 ± 1,4 % вщповщно.
У хворих контрольно1 групи була нижчою суб'ективна оцiнка загального благополуччя та бiльш вираженi больовi вiдчyття. Ймовiрно, з цiею обстави-ною, а також iз бтьш пiзнiми термiнами мобiлiзацií хворих контрольно! групи внаслiдок бiльшоí' тривалос-ri пiсляоперацiйного больового синдрому (5,63 ± 2,84 доби проти 1,56 ± 0,27 доби в основнiй грyпi; р < 0,05) були пов'язаш й бiльш низькi показники рольового фiзичного фyнкцiонyвання, що вказуе на наявшсть виражених соцiальних проблем, у першу чергу побу-тових. Крiм того, у хворих контрольно! групи був по-
мггно знижений i !х емоцiйний стан (рольове емощйне функцiонування), що, як правило, ютотно заважае ви-конанню звично! роботи або шшо! звичайно! повсяк-денно! дiяльностi (рис. 3).
Встановлено кореляцш середнього ступеня сили цього показника з тривалютю перебування аналiзова-них хворих в стацiонарi (г = 0,51; p = 0,018). Останнш показник був вiрогiдно бiльшим у хворих контрольно! групи (8,40 ± 5,91 доби проти 6,23 ± 3,23 доби гостта-лiзацi! в пацiентiв основно! групи; р = 0,028).
Табл. 2 демонструе залежшсть якост життя в1д ви-раженост больового синдрому й термiнiв початку ре-абiлiтацi! п1сля артроскопiчного втручання та св1дчить про те, що виражений больовий синдром i тривале об-меження рух1в у кульшовому сугло61 негативно впли-
Таблиця 2. Залежнють якост життя в'щ ефективност контролю гострого п1сляоперац1йного болю
PF RP ВР GH VT SF RE МН PCS MCS
1нтенсивнють болю за ВАШ -0,35* -0,23* -0,38* -0,22* -0,14 -0,16 -0,29* -0,20* -0,44* -0,31*
Термш початку реаб^таци -0,24* -0,10 -0,35* -0,49* -0,16 -0,09 -0,06 -0,28* -0,40* -0,17
Примтки: * — р < 0,05; PF (Physical Functioning) — ф!зичн! функцИ; RP (Role Physical) — рольове ф'1-зичне функцонування; ВР (Bodily Pain) — оц!нка болю; GH (General Health) — оцнка загального благополуччя; VT (Vitality) — життездатшсть; SF (Social Functioning) — соц!альне функцонування; RE (Role Emotional) — рольове емощйне функцонування; МН (Mental Health) — психолопчне здоров'я; PCS (Physical Component Summary) — р!вень ф!зичного здоров'я; MCS (Mental Component Summary) — рi-вень психолопчного здоров'я.
сЫзичне функцюнування
Основна група Контрольна група
Рисунок 3. Показники якост життя хворих тсля артроскотчних операц!й з приводу початкових стадй коксартрозу кульшового суглоба в контрольна (n = 47) та основнй групi (n = 58)
вають на фiзичне, психiчне й емоцшне функцюнуван-ня пацieнтiв.
Отриманi нами даш повиннi акцентувати увагу прак-тичних лiкарiв на необхiдностi яысного знеболювання у пiсляоперацiйному перiодi, зменшенш активностi запального процесу в суглобах та розширенш можливос-тей ранньо! мобшзаци хворих, що врешт призведе до iстотного полiпшення показниыв якостi життя та зрос-тання функцюнальних можливостей пацieнтiв.
Висновки
1. Яысть життя пацieнтiв пiсля артроскотчних опе-рацiй з приводу початкових стадiй коксартрозу, яким проводилася мюцева аналгезiя для контролю гостро-го шсляоперацшного болю, була вищою в середньому на 14,9 % порiвняно з групою хворих без застосуван-ня дано! технiки знеболювання, переважно за рахунок фiзичного компонента здоров'я (59,5 ± 4,0 % проти 44,6 ± 3,2 % у груш контролю; р < 0,05).
2. Негативна динамша показниыв якост життя асо-цiюeться з наявшстю вираженого больового синдрому та бшьш пiзнiм початком реабiлiтацiйних заходiв у пiсляоперацiйному перiодi, що може розглядатися як маркери для виявлення цшьових груп для проведення вщповщних заходiв з покращення якостi життя.
3. Методика ощнки показникiв якост життя дозво-ляе не тльки оцiнити характер впливу коксартрозу на життeдiяльнiсть пацieнтiв, але й може бути використа-на як один iз критерив оцiнки ефективностi призначе-ного лiкування.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Анализ стану травматологiчно-ортопедичноi допо-моги населенню Украти в 2006—2007рр. Довiдник / Гай-ко Г.В., Корж М.О., Калашшков А.В., Герасименко С.1., Полшко В.П. — К.: Воля, 2008. — 134с.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации / А.Н. Белова, О.Н. Щепетова. — М.: Антидор, 2002. — 44 с.
3. Стан i структура первинно1 iнвалiдностi при захво-рюваннях суглобiв/Д.О. Яременко, О.Т. Шевченко, 1.В. Го-лубова та iH. // Лтопис травматологи та ортопеди. — 2008. — № 1-2. — С. 133-135.
4. Health-related quality of life and appropriateness of knee or hip joint replacemen / J.M. Quintana, A. Escobar, I. Aroste-gui et al. // Arch. Intern. Med. — 2006. — Vol. 166, № 2. — P. 220-226. — Doi:10.1001/archinte.166.2.220.
5. Health-related quality of life in total hip and total knee arthroplasty. A qualitative and systematic review of the literature / O. Ethgen, O. Bruyère, F. Richy et al. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2004. — Vol. 86A, № 5. — Р. 963-974. — PMID: 15118039.
6. Imaging prevalence of femoroacetabular impingement in symptomatic patients, athletes, and asymptomatic individuals: A systematic review / V.V. Mascarenhas, P. Rego, P. Dantas et al. //Eur. J. Radiol. — 2016. — Vol. 85, № 1. — Р. 73-95. — Doi: 10.1016/j.ejrad.2015.10.016.
7. Jones C.A. Health-related quality of life after total joint arthroplasty: a scoping review / C.A. Jones, S. Pohar // Clin. Geriatr. Med. — 2012. — Vol. 28, № 3. — P. 395-429. — doi. org/10.1016/j.cger. 2012.06.001.
8. Prevalence of Femoroacetabular Impingement Imaging Findings in Asymptomatic Volunteers: A Systematic Review / J.M. Frank, J.D. Harris, B.J. Erickson et al. // Arthroscopy. — 2015. — Vol. 31, № 6. — Р. 1199-1204. — doi: 10.1016/j.ar-thro.2014.11.042.
9. Social support and health-related quality of life in hip and knee osteoarthritis / O. Ethgen, P. Vanparijs, S. Del-halle et al. // Quai. Life Res. — 2004. — Vol. 13, № 2. — Р. 321-330.
10. Stubbs B. What are the factors that influence physical activity participation in adults with knee and hip osteoarthritis? A systematic review of physical activity correlates / B. Stubbs, M. Hurley, T. Smith // Clin. Reha-bil. — 2015. — Vol. 29, № 1. — P. 80-94. — doi: 10.1177/ 0269215514538069.
11. Ware J. The MOS 36-item short-form healthy survey (SF-36) /J. Ware, C. Sherbourne//Medical. Care. — 1992.. — Vol. 30, № 6. — P. 473-483. — PMID: 1593914.
Отримано 05.06.2017 ■
Луцишин В.Г.1, Калашников А.В.2, Майко О.В.3, Майко В.М.1
1 Винницкая областная клиническая больница им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
3Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Качество жизни больных после артроскопического лечения по поводу начальных стадий коксартроза
Резюме. В рамках данного проспективного исследования были выполнены артоскопические оперативные вмешательства 105 больным с начальными стадиями коксартроза в условиях спинальной анестезии с внутривенной седацией пропо-фолом. Проведено исследование уровня качества жизни пациентов после артроскопического лечения с использованием адаптированной шкалы SF-36 и анализ зависимости этого показателя от технологии контроля острой послеоперационной
боли. Показано, что применение местной аналгезии ропивака-ином, которая достоверно снижает частоту возникновения выраженного болевого синдрома и интенсивности боли, а также более ранняя мобилизация пациентов ассоциируются с более высоким уровнем качества жизни на момент выписки пациентов из стационара.
Ключевые слова: коксартроз; оперативные вмешательства; гнойные осложнения; профилактика
V.H. Lutsyshyn1, A.V. Kalashnikov2, O.V. Maiko3, V.M. Maiko1
Pyrogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine
2SI "Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
3M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Quality of life after arthroscopic treatment for initial stages of coxarthrosis
Abstract. Background. Osteoarthritis is a common disease, more common in the elderly due to involutive changes in musculoskeletal system, but can affect younger working-age patients, which may result in disability. The purpose of the work was to study the impact of technology control of acute postoperative pain on quality of life of patients after arthroscope treatment of early staged coxarthrosis. Materials and methods. The study investigated quality of life of 105 (65 men, 40 women) patients with initial stages of coxarthrosis and femoro-acetabular impingement, the average age of the patients was 42.21 ± 10.99 years (22 to 72 years), mean disease duration was 13.26 ± 8.50 months. All patients were performed arthroscopic partial resection of acetabular labrum and/or osteochondroplasty of the femoral head and/or acetabular osteochondroplasty in terms of spinal anesthesia (3 ml of 0.5% solution of bupivacaine, LIII—IV level, Sprotte spinal needle 25 G (Pancan) with intravenous sedation with propofol). Average period of the studied patients staying in the hospital was 7.23 ± 1.15 (1 to 11) days. Depending on the applied postoperative analgesia the patents were divided into two groups. In the first (control) group planned anesthesia was as follows: dexketoprofen 50 mg intravenously 2—3 times a day, paracetamol 1000 mg intravenously 2—3 times a day, narcotic analgesics (on demand) — 47 patients. The scheme of postoperative analgesia in the second (main) group (n = 58), which was the similar as in the 1st group, additionally included local analgesia in the cavity of the hip joint through an epidural catheter sized 18G with injected local anesthetic Rapacan 0.2% solution (10—15 mg) every 6—8 hours bolus, and before removing the catheter in 2 days the local anesthetic of 2% solution of
stabilized hyaluronate sodium 40 mg was added. Results. The patients in the control group had lower values in almost all indicators of SF-36 system with the level of significance of differences p < 0.05, in particular, they had impaired physical functioning, potentially affecting the daily activity after patients' discharge from hospital. Also mean values ofphysical health (Physical Component Summary, PCS) statistically significantly (p < 0.05) differed in the control and basic groups (44.6 ± 3,2 % and 59.5 ± 4.0 %, respectively) as well as the average level of psychological health (Mental Component Summary, MCS; 46.5 ± 1.6 % and 49.8 ± 1.4 % in control and basic groups, respectively). The patients of the control group had lower subjective assessment of general well-being and more pronounced pain. Probably, this factor, as well as the later mobilization ofpatients in the control group as a result of longer postoperative pain syndrome (5.63 ± 2.84 days compared to 1.56 ± 0.27 in the basic group; p < 0.05) were associated with lower levels of role-physical functioning, indicating the presence of significant social problems, primarily everyday activity. In addition, the patients in the control group had markedly impaired emotional state (role of emotional functioning), which usually significantly interfere with the performance ofthe usual work or other regular daily activities. Conclusions. The technique of an estimation of indicators of quality of life allows not only assess the nature of the influence of coxarthrosis on the life of patients, but also can be used as one of the criteria for evaluating the effectiveness of the prescribed treatment.
Keywords: coxarthrosis; surgical interventions; purulent complications; prevention
