CC BY
55
УДК616.728.2-007.2-001-072 DOI: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121229
Рой 1.В.1,Луцишин В.Г.2, Калашников А.В.1, Баянд'ша О.1.1, Майко В.М.2, Майко О.В.3
1ДУ «1нститут травматологи та ортопедй'НАМН УкраУни», м. КиУв, Украина 2В'шницькаобласнакл'ш'чналкарня¡м. М.1. Пирогова, м. Внниця, УкраУна 3В1нницький нац 'юнальний медичний унверситет ¡м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, УкраУна
Реабш1тацшш заходи у хворих на рантх стад1ях коксартрозу шсля проведення артроскопм кульшового суглоба
For cite: Bol, sustavy, pozvonocnik. 2017;7(4):172-178. doi: 10.22141/2224-1507.7.4.2017.121229
Резюме. Актуальн'кть. Розробка програм реаб^тацм для хворих тсля оперативних втручань з ви-користанням сучасних методiв остеосинтезу — один Í3 найважливших напрям^в розвитку сучасного виновного лiкування хворих ортопедо-травматологiчного профiлю. Мета досл'гдження: розробити реабштацшш заходи в комплексному лтуванш хворих на раншх стадiях коксартрозу пiсля проведення артроскопм кульшового суглоба. Матер'шли та методи. Проведено аналiз лтування 95 хворих iз остеоартрозом кульшового суглоба I-II ст., яким виконане артроскотчне оперативне втручання на базi травматолопчного вiддiлення Вшницько''' обласно''' лiкарнi iм. М.1. Пирогова та ДУ «1нститут травматолога' та ортопедм НАМН Украши» у перiод 2007-2016 рр. Результати. На основi комплексного обстеження хворих на раншх стадiях коксартрозу тсля проведення артроскопм кульшового суглоба розроблеш засо-би реаб^тацм в комплексному лтуванш цieY категорп хворих. Запропонованi засоби вщповщали термiну пiсляоперацiйного перiоду, особливостям оперативного втручання тд час виконання артроскопм кульшового суглоба та шдивщуальним особливостям пафвнлв та дали можливкть у 100 % хворих провести ефективне вщновне лiкування. Висновки. Впровадження запропонованих авторами засобiв реабiлiтацiY дозволить проводити повноцшне диференцiйоване лiкування та покращить ефективнiсть надання медич-но'' допомоги цiй категорм хворих.
Ключовi слова: коксартроз; артроскопiя кульшового суглоба; засоби реаб^тацм
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
Вступ
Дегенеративно-дистрофiчнi захворювання (ДДЗ) великих суглобiв — актуальна сучасна проблема. Патолопя кульшового суглоба е найбтьш частою причиною тимчасово! втрати працездатноста, а швалщ-нiсть, за даними рiзних авторiв, становить до 37,6 % вщ кiлькостi вшх iнвалiдiв з ураженнями опорно-ру-хово! системи. За даними ВООЗ, поширенють ДДЗ мае тенденцiю до подальшого зростання, що призведе до ще бiльш негативних медичних i сощальних наслщ-кiв [1, 2].
Коксартроз (КА) належить до дегенеративно-дис-трофiчних захворювань суглобiв. КА — це дистро-фiчний процес, який поеднуе локальну прогресивну втрату гiалiнового суглобового хряща з супутшми змь нами в субхондральнш кiстцi, розвиток крайових роз-ростань (остеофiтiв) та потовщення крайово! ыстково! пластинки (субхондральний склероз). Уражаються також структури м'яких тканин у суглобi i навколо
нього, включаючи синовiальну оболонку, де можуть спостертатися помiрнi запальнi iнфiльтрати, а також м'язи та зв'язки [1—3]. КА належить до багатофактор-них захворювань суглобiв. Серед факторiв ризику зна-чне мiсце посiдають травми, запальш процеси й дис-плазiя тстково! та хрящово! тканин, у 26 % випадтв причини виникнення дегенеративно-дистрофiчного процесу е невизначеними.
Одним iз можливих чинникiв розвитку так званого щопатичного коксартрозу можуть бути недiагносто-ванi внутрiшньосуглобовi ушкодження дтянки кульшового суглоба. На сьогодш близько 60 % внутрш-ньосуглобових ушкоджень безпосередньо кульшового суглоба (КС) дiагностуються неправильно через вщ-сутнють змiн на рентгенограмах на раншх (дорентге-нологiчних) стадiях [4].
Внутрiшньосуглобовi ураження м'якотканинних елементiв КС рiзноманiтнi: зокрема, травматичнi та дегенеративнi пошкодження ацетабулярно! губи,
© «Бiль. Суглоби. Хребет», 2017 © «Pain. Joints. Spine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Луцишин Вадим Григорович, кандидат медичних наук, л^ар вщдтення травматологи та ортопедй, Вшницька обласна отечна л^арня iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 46, м. В^ниця, 21018, Украина; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 549-97-01. For correspondence: Vadim Lutsyshyn, PhD, Department of traumatology and orthopedics, M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Pirogov st., 46, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (050) 549-97-01.
кругло! зв'язки, хряща суглобових поверхонь головки стегново! истки та вертлюжно! западини, феморо-ацетабулярний 1мп1нджмент, втьш тта КС [5, 6]. При початкових ураженнях суглобового хряща, що характеризуюсь 1—11 стад1ю КА, артроскотя КС е золотим стандартом [7, 8] д1агностики та л1кування, який до-зволяе не т1льки в1зуально оц1нити структурно-функ-ц1ональний стан внутршньосуглобових структур, але й виявити вщношення та !х повед1нку п1д час рух1в у суглоб1.
Протягом останнього десятил1ття артроскоп1я кульшового суглоба набула все бтьшого використан-ня. 1з запровадженням артроскот! кульшового суглоба зб1льшились можливост1 розп1знання внутршньо-суглобових патологш стегна, а також покращилась методика !х л1кування [5, 7, 9—11]. Якщо механ1чн1 проблеми можна часто вщкорегувати за допомогою х1рурпчного втручання, то функц1ональн1 недол1ки повинш бути усунут1 п1д час перюду реабштац!!. Тому внасл1док поширення практики виконання артроскопГ! кульшового суглоба виникае необхщшсть розви-тку метод1в реабштац!! для забезпечення оптималь-них шсляоперацшних результат1в. Розум1ння всього процесу реабштацп, починаючи з передоперац1йно! подготовки 1 заынчуючи повним в1дновленням функ-ц1й, е надзвичайно важливим у досягненш пац1ентом повно! функц1онально! незалежностг I хоча загально-визнано, що реабштащя п1сля артроскопи кульшового суглоба е важливою, на сьогодш 1снуе ще мало доказових дослщжень на п1дтримку принцитв/реко-мендац1й реабштацп [12, 13]. Розробка програм реабштац!! для хворих п1сля оперативних втручань з ви-користанням сучасних метод1в остеосинтезу — один 1з найважлив1ших напрямк1в розвитку сучасного виновного л1кування хворих ортопедо-травматолопч-ного профтю. Тому ц1кавою у науковому та практичному плаш вважали розробку реаб1л1тац1йних заход1в у комплексному лшуванш хворих на ранн1х стад1ях коксартрозу п1сля проведення артроскопи кульшового суглоба.
Мета роботи: розробити реаб1л1тац1йн1 заходи в комплексному л1куванш хворих на ранн1х стад1ях коксартрозу тсля проведення артроскопи кульшового суглоба.
Матерiали та методи
Проведений анал1з л1кування 95 хворих 1з остео-артрозом кульшового суглоба 1—11 ст., яким проводилось артроскошчне оперативне втручання на баз1 травматолог1чного вщдтення В1нницько! обласно! ль карн1 1м. М.1. Пирогова та ДУ «1нститут травматолог!! та ортопед!! НАМН Укра!ни» у пер!од 2007—2016 рр. У дослщженш брали участь 57 чоловтв ! 38 жшок з початковими стад!ями коксартрозу та фемороаце-табулярним ¡мшнджментом в!ком в!д 23 до 73 роыв (у середньому — 40,21 ± 10,62 року) з середньою три-вал!стю захворювання 12,23 ± 5,5 м!сяця.
Критер!ями включення були: в!к хворих менше 75 роыв, виконане артроскошчне лшування з приводу початкових стадш коксартрозу (артроскотчна
парц!альна резекц!я ацетабулярно! губи, та/або ос-теохондропластика головки стегново! ыстки, та/або ацетабулярна остеохондропластика), згода пащента на участь у дослщженш. У досл!дження не включа-лися хвор! вшом молодше 18 та старше 75 роыв; з III та IV стадиями коксартрозу; наявнютю ожир!ння (ш-декс маси тта бтьше 30 ум.од.); порушеннями сер-цевого ритму; вираженою недостатн!стю кровооб!гу 11Б—Ш стад!й; супутньою тяжкою соматичною пато-лог!ею; ваг!тн!стю.
В основу оцшки результат!в л!кування хворих по-кладен! удосконален! стандарти оц!нки якост лкуван-ня ушкоджень та захворювань оргашв руху та опору, викладеш в Наказ! МОЗ Укра!ни № 41 в!д 30.03.1994 р. «Про регламентацш ортопедо-травматолог!чно! служ-би в Укра!ш» ¡з модиф!кац!ею [14].
Результати та обговорення
Навантаження на прооперовану ынщвку п!сля проведення артроскопи кульшового суглоба залежало в!д виду виконаного оперативного втручання та подане в табл. 1.
Основою програм виновного л!кування стала ль кувальна г!мнастика з використанням ¡зометричних та динам!чних вправ з р!зними вих!дними положен-нями. Вправи лшувально! ф!зкультури проводились з раннього шсляоперацшного пер!оду, залежали в!д термшу п!сля виконання оперативного втручання та подтялися: 1) на вправи на мобтьнють ! початков! вправи; 2) вправи на стабшзацш й промгжш вправи; 3) вправи на нейром'язовий контроль ! ускладнен! вправи; 4) вправи для повернення до трудово! (спортивно!) д!яльностг
Пд час початково!" фази реабШтацп метою про-грами е захист в!дновлено! тканини, зменшення болю та запалення, в!дновлення безболюного обсягу рух!в, запоб!гання ослабленню м'яз!в та нормал!за-ц!я ходи. Перше завдання на цьому еташ — загоення м'яких тканин та уникнення негативних наслщыв ¡ммобшзацп [15, 16]. У пац!ента з патолопею кульшового суглоба зазвичай спостер!гають гальмування середнього с!дничного м'яза внасл!док болю [17]. Найб!льш ефективний метод нейтрал!защ! дп комп-ресшних сил через кульшовий суглоб — дозволити пащенту застосовувати (прикладати) екв!валентну масу нижньо! к!нц!вки на шдлогу [18]. П!д час шсляоперацшного в!дновлення вправи, як! виконуються з пщтримкою (опорою) та спрямован! на вщновлен-ня ампл!туди активних рух!в, поступово результують у в!дновлення амплггуди активних рух!в. Також ви-конують вправи з гравггащею, а попм — з проти-д!ею гравггац!!. Вправи спрямован! на вс! площини рух!в кульшового суглоба, а ынцева ампл!туда рух!в визначаеться за р!внем дискомфорту для пащен-та. Розтягнення зазвичай проводять лише до меж! переносимост (терпимосп). При пом!рному бол! в суглоб! виконують диференцшовану мобшзацш ¡з збереженням згинальних та аддуктивних рух!в або обертальних рух!в всередину [19]. Основна мета тс-ля операци — в!дновлення динам!чно! стабшьносп
кульшового суглоба. Запобиання послабленню m^3Îb можна досягнути через вправи для тдвищен-ня м'язового тонусу, яы слщ починати вже з першо-го тижня шсля операцп'. Прогрес лшування залежить вiд витривалостi пацieнта, але не повинен бути над-мiрно iнтенсивним. Вибiр вправ повинен базуватися на даних, пов'язаних iз специфтэю задiяних м'язiв, i паралельно враховувати всi пiсляоперацiйнi засте-реження щодо впливу застосування сили на вщнов-лення тканин. Iзометричнi вправи e найпростiшими, i ïx використання навряд чи посилить юнукш больо-вi симптоми в суглобi [20]. Сюди вiдносять комплек-си вправ для сщничних м'язiв, чотириголових, заднix м'язiв, груп м'язiв-аддукторiв i абдукторiв, а також
m^3Îb нижньо1 дiлянки живота [18]. KpiM того, i30-метричне скорочення груп M^3ÎB-aHTaroHicTÎB може зменшити спазм i сприяти полегшенню болю. Тре-нування на велотренажерi з мМмальною опорою або без не1 е iншим доповненням до програми з вщнов-лення амплiтуди рухiв i повинно виконуватись що-денно.
Програма водних вправ також корисна для ранньо-го повернення до тренувань, il можна розпочинати, як ттьки заживають мiсця проведення операци' та знь мають шви [12]. Така програма сприяе розслабленню м'язiв, бтьш раннiй мобiлiзацiï суглоба й поступовому змiцненню в умовах незначного навантаження. Вод-не навантаження може сприяти руховш активностi
Таблиця 1. Рекомендацй' щодо навантаження на прооперовану к'шц 'тку
Оперативне втручання Навантаження Милиц Обсяг рухiв
Видалення втьного тта, видалення внутршньосуглобових тт, хондропластика WBAT 5-7 днiв або до нормалiзацiï ходи Без обмежень
Феморопластика WBAT 1 мюяць Без обмежень
Ацетабулопластика WBAT 2 тижнi або до нормалiзацiï ходи Без обмежень
Вщновлення/реф^са^я вертлюжно! губи 50 % вщ маси тта 1 мюяць Без обмежень
Мтроперелом 30 % вщ маси тта 2 мюящ Без обмежень
Вщновлення клубово-поперековоУ дiлянки WBAT 2 тижнi або до нормалiзацiï ходи Без обмежень при обсязi пасивних руадв, з обмеженням згинальних рухiв при обсязi активних рухiв
Заходи День тижня
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й
Рiвень навантаження 0 Хода за допомогою милиць
Холод на рану щогодини + + —
Лiкування положенням Валик пщ колоний сугло6 — згинання 10 градyсiв
Пасивнi рухи + У дозволених обсягах
Активнi рухи — На ковзшй поверхш в дозволених обсягах
Хода на милицях — +
Дихальш вправи + За показаннями
lзометричнi вправи Для чотириголового м'яза та задньоУ групи згиначiв стегна y вихiдномy положеннi на спин та животi
Динамiчнi вправи Mобiлiзацiя надколЫка Згинання та розгинання в сyмiжних суглобах + Для привщних та вiдвидних м'язiв стегна лежачи або напiвлежачи
Масаж — Пузир iз льодом на задню поверхню стегна —
— M'язи поперекового вщдту хребта та сщниць Mасаж здорово! кiнцiвки
Механотерапiя — На апаратах безперервноУ розробки з рекомендованим обсягом рyхiв
Фiзiотерапiя УФО + Лазеротерапiя + Електромюстимуля^я м'язiв гомiлки та чотириголового м'яза
Примтка: WBAT — навантаження, яке може витримувати патент.
Таблиця2. Особливост'1 проведеннялЫувальногг'тнастики та масажу в перш'ш тиждень псля оперативного л'жування
в ycix площинах i забезпечити безпечшший onip при активних вправах. При виконанш вправ по пояс у вoдi тиск на мiсце проведення операцй' зведений до мшму-му. Якщо всi завдання викoнанi, вправи першо! фази виконуються без болю або з мшмальним болем, па-цieнти переходять до наступно! фази реабтггацшно! програми. Пацieнти пoвиннi вщновити майже повну амплiтуду pухiв i продемонструвати покращення моде-лi ходи без милиць.
Промпжна фаза реабштацп зазвичай розпочи-наеться приблизно з 4-го тижня i e продовженням вправ на вщновлення амплiтуди р^в та сили м'язiв. Вправи на вщновлення амплiтуди pухiв слiд про-довжувати до повного вiднoвлення pухiв без болю. Вправи на змщнення та стабiлiзацiю також слiд про-довжувати для усунення юнуючо! м'язово! слабкос-тi й повернення piвнoваги. Пiд час ще! фази можна додати ошрш вправи з навантаженням i ошр пiд час тренувань на велотренажерь Слiд звернути увагу на усунення м'язового дисбалансу й змшу рухових моде-
лей тд час виконання рухiв, пов'язаних iз щоденною життeдiяльнiстю. Часто пацieнти працюють над вщ-новленням сили, мщносп й витривалостi специфiч-но1 мускулатури кшщвки для виконання вщповщно! дiяльностi, але мають недостатню силу попереково-тазово-стегнових м'язiв. Тому вправи на стабшзацш корпусу тiла повиннi стати частиною реабштацшно! програми [9].
Вправи на нейром'язовий контроль
'1 ускладнен вправи_
Пропрюцептивний дефщит зазвичай виникае при травмах суглобiв [19]. Вертлюжна губа кульшового суглоба мютить вiльнi нервовi закiнчення i сенсорш органи [17, 20]. Вважають, що цi вiльнi нервовi закш-чення регулюють ноцицептивнi та пропрiоцептивнi мехашзми [19]. Вертлюжна губа кульшового суглоба, шдтримуючи внутрiшньосуглобовий тиск, також по-кращуе стабiльнiсть самого суглоба. При травмуван-нi губи такий тиск втрачаеться, i це несприятливо
Таблиця 3. Ochobhíзасоби ф'1зично1 реаб'ш'тацПтаф'шотерапПна етапахв'дновноголкування
Засоби фiзич-но|' реабшггацм, фiзiотерапiя Етапи реабштацп
Стацiонарний Санаторний або амбулаторний
TepMiH (тижш) 1-2 3-6 7-12 13-20 21-80
Переважаючий синдромокомплекс Больовий, набряк, гемодинамiчнi роз-лади — Порушення СФС КТ Порушення СФС КТ —
Медикаментозна тератя Знеболювальна тератя, антибютико-терапiя, антикоагу-лянтна, ензимоте-рапiя ВтамЫотератя, ан-тиостеопоротична терапiя Гомотоксична тератя
Навантаження 30 або 50 % до 50 % 100 % 100 % i вище
Фiзiотерапiя Аналгетичш методи (2-га — 3-тя доба), УФО, амплiпульс, ультрафонофорез (аналгезуючий), протинабряковi методи (7 дiб), лазеро-терапiя —
Мiостимулюючi методи, амплтульс, електромюстиму-ляцiя Репаративно-реге-неративнi, оксигено-баротерапiя, лазеро-тератя, санаторно-курортне лiкування в спецiалiзованому реабiлiтацiйному вщ-дiленнi Бальнеотератя, гщрошнезитера-пiя, магнiтотерапiя (низькочастотна) Пело'Удотератя, санаторно-курортне л^ування (пiсля 1 року)
Л^увальна фiз-культура Дихальнi вправи, вправи зi здоровою кiнцiвкою, вправи на оперовашй шн-цiвцi (пасивш, па-сивно-активнi) Вправи зi здоровою кiнцiвкою (активнi, iзометричнi), вправи на оперовашй шн-цiвцi (пасивш, активно-пасивш, iзометрiч-нi), вправи для змщнення сщничних мязiв, мязiв тулуба, вправи на покращення опо-роздатность рiвноваги Загальнозмiцнюючi вправи, вправи для вщновлення стереотипу ходи
Механотерапiя З 3-1 доби на апа-ратах безперервноУ розробки Велотренажер
Масаж Масаж контрлате-ральноУ кiнцiвки, спини, сщниць; точ-ковий масаж
Наявнють опори Милицi Тренування ходи без опори Без допомiжноi опори
Примтка: СФС КТ — структурно-функц'юнальний стан кктково! тканини.
впливае на стабтьшсть кульшового суглоба. Мета пропрюцептивного повторного тренування — вщ-новити цей дефiцит i допомогти у вщновленш нейро-моторного контролю. Для цього вщновлення потрiбнi такi елементи, як пропрiоцепцiя, динамiчна стабть-нiсть суглоба, реактивний нейром'язовий контроль, функцюнальш руxовi шляхи [19]. 1зометричш вправи для стегна, що виконуються на раннix етапах реабь лiтацiï, покращують (пiдсилюють) пропрiоцептивнi i кшестетичш вiдчуття (сприйняття). Бiльш склад-нi завдання — пропрiоцептивнi i нейром'язовi — це прийнятнi вправи залежно вiд симптомiв i статусу кульшового суглоба. Бтьш складнi закрит кiнетичнi вправи, такi як частковi присiдання, випади, а також динамiчнi вправи з перемiщенням маси тта, спочат-ку виконують у басейш. Незначнi зусилля, повiльна швидкiсть i контроль р^в можуть поступово перехо-дити в бiльшi зусилля, бтьшу швидкiсть i неконтро-льовану дiяльнiсть, якщо не буде надмiрного навантаження на стегно. Використання пристро'1'в для пщтримання рiвноваги, мiнi-трамплiнiв, а також не-обмеженi рухи верхшх кiнцiвок при виконаннi вправ на рiвновагу можуть надалi вплинути на нейром'язову систему. Програма тренувань iз пiдтримки рiвноваги та вiдновлення функцюнального руху повинна бути спрямована перш за все на стабшзацш корпусу тта та рацюнальне використання групи середшх сщнич-них м'язiв.
Статична мобшзащя (вiдновлення руxливостi), переxiдна мобшзащя та динамiчна стабiлiзацiя — це етапи переходу вщ вправ замкнутого инетичного лан-цюга до свщомого контрольованого руху з високою витривалютю суглоба i врештi-решт до несвщомого контролю й навантаження на суглоб. Таким чином, залежно вщ витривалост пацieнта програма вправ може змшюватися вiд повiльниx до швидких, вiд стабiльниx до нестабiльниx, вщ низьких до високих, вiд загальних до спецiальниx навантажень [19].
Вправи для повернення
до трудовоУ (спортивноï) д'яльност'!_
Визначення, коли саме повертатися до спортивно!' дiяльностi, залежить вщ типу патологй' кульшового суглоба, а також вщ специфiчниx потреб до riei' чи iншоï дiяльностi пацieнта.
Функцюнальш вправи, що нагадують рухову що-денну дiяльнiсть, або спецiальна спортивна програма повинш розроблятися iндивiдуально, виходячи з того, якi саме цш ставить перед собою m^ern. Кожен пацieнт або спортсмен шсля виконання 4-ï фази ре-абштацшно1 програми повинен вiдповiдати певним критерiям щодо свого виду спорту чи роду дiяльностi. Функцiональнi тести на даному етат використовують для оцшки готовностi пацieнта повернутися до необ-межено!' рухово!' дiяльностi.
У деяких випадках, залежно вщ серйозностi патологй' та обсягу xiрургiчного видалення внутршньо-суглобових тiл, може виникати потреба спростити чи модиф^вати певш спецiальнi фiзичнi навантаження так, щоб суглоб мiг нормально вщновлюватися.
Деяким пацieнтам або спортсменам доведеться змь нити вид спортивно!' дiяльностi або залишити спорт взагалi.
З перших дшв пiсля проведеного оперативного втручання широко використовували меxанотерапiю для профилактики контрактур великих суглобiв ниж-ньо1 кiнцiвки на апаратах безперевно!' розробки.
Вибiр методу фiзiотерапевтичного лшування за-лежав вiд провiдного синдрому, характерного для кожного з етатв репаративно!' регенерацй': больовий, набряковий, дистрофiчний, судинних та метаболiч-них порушень. При вдалому проведеннi артроскопи' кульшового суглоба хворий виписувався зi стацю-нару на 5-6-й день шсля оперативного втручання. Особливу увагу придтяли хворому саме в цей перюд (1-6-та доба). В табл. 2 подано особливост проведення лшувально!' гiмнастики та масажу в перший тиж-день пiсля оперативного лшування. Меxанотерапiю застосовували з другого дня протягом всього перюду лiкування (табл. 2).
Шсля виписки з xiрургiчного стацюнару доцiльним було перебування хворого в реабштацшному вiддiлен-нi або в санаторй', але бiльшiсть хворих подальше л^-вання проводили в пол^шщ за мiсцем проживання. Тому лiкарi iншиx закладiв на практиш вiдтворювали основнi принципи реабiлiтацiï — наступшсть, послi-довнiсть та безперервшсть, базуючись на наших реко-мендащях.
Пiсляоперацiйний лiжко-день у хворих становив вщ 4 до 12 дiб, у середньому 6,0 ± 1,2 доби. Добрi ре-зультати отримаш у 92 (96,8 %) хворих, задовшш — в 3 (3,2 %). У табл. 3 наведено основш реабштацшш заходи на вшх етапах вiдновного лiкування.
Запропонованi рiзновиди реабiлiтацiйниx програм дали можливiсть у 100 % хворих провести ефективне вщновне лшування. Це дало змогу отримати позитивш результати лiкування. Раннiй та шзнш пiсляоперацiйнi перiоди перебiгали без ускладнень.
Висновки
1. На основi проведеного комплексного обстеження хворих на раншх стадiяx коксартрозу пiсля проведення артроскопй' кульшового суглоба розроблеш засоби реабштацй' в комплексному л^ванш цieï категорй' хворих.
2. Запропоноваш реабiлiтацiйнi програми вiдпо-вiдали термшу пiсляоперацiйного перiоду, особли-востям оперативного втручання пщ час виконання артроскопй' кульшового суглоба й шдивщуальним осо-бливостям пацieнтiв та дали можливють у всix хворих провести ефективне вщновне лшування.
3. Впровадження запропонованих авторами реабш-тацiйниx програм у пацieнтiв на раннix стадiяx коксартрозу шсля проведення артроскопй' кульшового суглоба дозволить проводити повноцшне диференцшоване л^вання та покращить ефектившсть надання медич-но1 допомоги цш категорй' хворих.
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вiдсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано!' статп.
References
1. Badokin VV. The importance of inflammation in the development and course of osteoarthritis. Zdorov'ya Ukrayiny. 2010;19(248):26-28. (in Russian).
2. Berglezov MA, Andreeva TM. Osteoarthritis (etiology, pathogenesis). Vestnik travmatologii i ortopedii imeni N.N. Priorova. 2006;4:79-86. (in Russian).
3. Dmitrieva LA. The role of cytokines in the pathogenesis of osteoarthrosis (review of literature). Acta biomedica scientifica. 2007;4(56):165-169. (in Russian).
4. Byrd JWT, Jones KS. Prospective analysis of hip ar-throscopy. Arthroscopy. 2000 Sep;16(6):578-87. doi: 10.1053/jars.2000.7683.
5. Kelly BT, Williams RJ 3rd, Philippon MJ. Hip arthros-copy: current indications, treatment options, and management issues. Am J Sports Med.2003Nov-Dec;31(6):1020-37. doi: 10.1177/03635465030310060701.
6. Philippon MJ, Briggs KK, Yen YM, Kuppersmith DA. Outcomes following hip arthroscopy for femoroacetabular impingement with associated chondrolabral dysfunction: minimum two-year follow-up. J Bone Joint Surg Br. 2009 Jan;91(1):16-23. doi: 10.1302/0301-620X.91B1.21329.
7. Byrd WT, editor. Operative hip arthroscopy. New York: Springer-Verlag; 2013. 554 p. doi: 10.1007/978-1-44197925-4.
8. Mc Carthy JC, Lee JA. Hip arthroscopy: indications, outcomes, and complications. Instr Course Lect. 2006;55:301-8. PMID: 16958465.
9. Byrd JW. Examination of the hip: history and physical examination. N Am J Sports Phys Ther. 2007 Nov;2(4):231-40. PMID:21509142.
10. Byrd JWT. Hip arthroscopy in athletes. Operative Techniques in Sports Medicine. 2005;13(1):24-36. doi:10.1053/j.otsm.2004.09.007.
11. Byrd JW. Hip arthroscopy in the athlete. N Am J Sports Phys Ther. 2007 Nov;2(4):217-30. PMID: 21509141.
12. Stalzer S, Wahoff M, Scanlon M. Rehabilitation following hip arthroscopy. Clin Sports Med. 2006 Apr;25(2):337-57. doi: 10.1016/j.csm.2005.12.008.
13. Enseki KR, Martin RL, Draovitch P, Kelly BT, Philippon MJ, Schenker ML. The hip joint: arthroscopic procedures and postoperative rehabilitation. J Orthop Sports Phys Ther. 2006 Jul;36(7):516-25. doi: 10.2519/ jospt.2006.2138.
14. Kalashnikov AV. Disorders of reparative osteogenesis in patients with fractures of long bones (diagnosis, prognosis, treatment, prevention). Dr. med. sci. diss. 2003. 284 p.
15. Austin A, Souza R, Meer J, Powers C. Identification of abnormal hip motion associated with acetabular labral pathology. J Orthop Sports Phys Ther. 2008 Sep;38(9):558-65. doi: 10.2519/jospt.2008.2790.
16. Voight ML, Cook G, authors. Impaired neuromuscular control: reactive neuromuscular training. In: Voight ML, Hoogenboom BJ, Prentice WE, editors. Musculoskeletal interventions-techniques for therapeutic exercise, 3rd ed. New York: McGraw-Hill Medical; 2014. 223-265 pp.
17. Byrd TJW, editor. Operative hip arthroscopy, 3rd ed. New York: Springer Science & Business Media; 2012. 554 p.
18. Crowninsheild RD, Johnston RC, Andrews JG, Brand RA. A biomechanical investigation of the human hip. J Biomech. 1978;11(1-2):75-85. PMID: 659458.
19. Maitland GD. Peripheral manipulation, 3rd ed. Butterworth-Heinemann; 1991. 322 p.
20. Anderson FC, Pandy MG. Individual muscle contribution to support in walking. Gait Posture. 2003 Apr;17(2):159-69. PMID: 12633777.
OTPMMQHO 15.11.2017 ■
Рой И.В.', Луцишин В.Г.2, Калашников А.В.', Баяндина А.И.', Майко В.М.2, Майко А.В.3 'Винницкая областная клиническая больница им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина 2ГУ«Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина 3Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Реабилитационные мероприятия у больных на ранних стадиях коксартроза после проведения артроскопии тазобедренного сустава
Резюме. Актуальность. Разработка программ реабилитации для больных после оперативных вмешательств с использованием современных методов остеосинтеза — одно из важнейших направлений развития современного восстановительного лечения больных ортопедо-травма-тологического профиля. Цель исследования: разработать реабилитационные мероприятия в комплексном лечении больных на ранних стадиях коксартроза после проведения артроскопии тазобедренного сустава. Материалы и методы. Проведен анализ лечения 95 больных с остео-артрозом тазобедренного сустава 1—11 ст., которым выполнено артроскопическое оперативное вмешательство на базе травматологического отделения Винницкой областной больницы им. Н.И. Пирогова и ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» в период 2007—2016 гг. Результаты. На основе комплексного об-
следования больных на ранних стадиях коксартроза после проведения артроскопии тазобедренного сустава разработаны средства реабилитации в комплексном лечении этой категории пациентов. Предложенные мероприятия соответствовали срокам послеоперационного периода, особенностям оперативного вмешательства при выполнении артроскопии тазобедренного сустава и индивидуальным особенностям пациентов и дали возможность у 100 % больных провести эффективное восстановительное лечение. Выводы. Внедрение предложенных авторами средств реабилитации позволит проводить полноценное дифференцированное лечение и улучшит эффективность оказания медицинской помощи этой категории больных.
Ключевые слова: коксартроз; артроскопия тазобедренного сустава; средства реабилитации
I.V. Roy', V.G. Lutsishin2, A.V. Kalashnikov', A.I. Bayandina', V.M. Maiko2, A.V. Maiko3
'State Institution "Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine 2M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine 3M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Rehabilitation activities in patients at the early stages of coxarthrosis after arthroscopy of the hip joint
Abstract. Background. Development of rehabilitation programs for patients after surgical interventions using modern methods of osteosynthesis — one of the most important directions of modern restorative treatment in orthopedic and trauma patients. The purpose of the study: to develop rehabilitation measures in the comprehensive treatment of patients at the early stages of coxarthrosis after arthroscopy of the hip joint. Materials and methods. The analysis of treatment was carried out in 95 patients with stage I—II hip osteoarthritis, who underwent arthroscopic surgical intervention on the basis of the trauma unit of M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital and SI "Institute of Traumatology and Orthopedics of the NAMS of Ukraine" in 2007—2016. Results. Based on comprehensive
examination of patients in the early stages of coxarthrosis after arthroscopy of the hip joint, rehabilitation measures were developed in the combination treatment of this cohort of patients. The proposed methods corresponded to the time of the postoperative period, the peculiarities of surgical intervention during arthroscopy of the hip joint and the individual characteristics of patients and made it possible for 100 % of patients to have effective rehabilitation. Conclusions. Implementation of the rehabilitation methods proposed by the authors will allow for full differentiated treatment and will improve the effectiveness of providing medical care to this cohort of patients. Keywords: hip osteoarthritis; arthroscopy of the hip joint; rehabilitation measures
