CC BY
25
УДК616.728.2-007.2-001-072 DOI: 10.22141/2224-1507.7.3.2017.116870
Луцишин В.Г.1, Калашнков А.В.2, Майко О.В.3, Майко В.М.1
'Внницька обласна кл'ш'мналкарня ¡м. М.1. Пирогова,м. Внниця, Укртна 2ДУ «1нститут травматологи та ортопедй'НАМН Украни», м. Кив, Украина 3В'шницький нац 'юнальний медичний унверситет ¡м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укртна
Пор1Вняльнии анал13 ефективност препарата хондро1тину сульфату, палуроново'| кислоти та артроскошчного оперативного втручання при початкових стад1ях коксартрозу
For cite: Bol, Sustavy, Pozvonochnik. 2017;7(3):139-145. doi: 10.22141/2224-1507.7.3.2017.116870
Резюме. Актуальн'кть. Залишавться тд сумшвом кiнцева ефективнiсть сучасних препаралв, що мо-дифiкують nepe6ir хвороби, особливо Тх вплив на вщдалеш наслiдки остеоартрозу кульшового суглоба. До того ж залишавться контраверсшним питання: що в бтьш ефективним у лтуванш остеоартрозу — ар-троскопiчне оперативне втручання чи медикаментозна тератя? Мета досл'дження: оцiнити та порiвняти клiнiчну ефективнiсть препаратiв палуроновоТ кислоти, хондроТтину сульфату, а також артроскошчного оперативного втручання в лтуванш початкових стадiй коксартрозу за 6 мкящв. Матер'шли та мето-ди. У проведеному нами достдженш у хворих iз початковими стадiями коксартрозу вивчалася кл^чна ефективнiсть терапи препаратами хондроТтину сульфату (як системним хондропротектором), препаратом палуроновоТ' кислоти, що вводився внутршньосуглобово, та артроскотчних оперативних втручань. В об-стежених пацiвнтiв оцшювали iнтенсивнiсть больового синдрому за вiзуально-аналоговою шкалою болю та рухову функфю кульшового суглоба за модифiкованою шкалою Харрка, а також терапевтичний ефект (на думку хворого й лтаря). Кшшчш показники визначалися до початку терапи та в термiнi спостереження
1, 3 та 6 мкя^в. Результати. Виявлено, що повднання нестероТдних протизапальних препаратiв iз симп-том-модифтуючими препаратами сповтьненоТ дм сприяв зниженню вираженостi больового синдрому у хворих iз початковими стадiями коксартозу. Внутршньосуглобове введення палуроновоТ кислоти сприяв полтшенню руховоТ функцп ураженого суглоба та повсякденноТ активностi хворих фвТ категори. Пк-ля артроскопiчного оперативного втручання позитивна динамта больового синдрому та функцюнальноТ здатностi тазостегнового суглоба вщзначавться через 3 мiсяцi тсля операци, а через 6 мкящв мають мiсце
вiрогiдно менша штенсившсть больового синдрому та полiпшення функцюнальних можливостей пафвн-тiв порiвняно з тими, хто отримував медикаментозну тератю. Висновки. Згщно з результатами загальноТ оцiнки ефективностi лiкування пацiвнтом i лтарем за пiдсумками шестимкячноТ терапи, бтьш виражене полтшення функцiонального стану кульшових суглобiв виявлено пiсля артроскошчного лтування, нiж на тлi проведеноТ фармакотерапи.
Ключовi слова: коксартроз; кульшовий суглоб; гiалуронова кислота; хондроТтин сульфат; артроскотя
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
Вступ
У сучаснш травматологй' та ортопедй' проблема коксартрозу найбтьш суперечлива, починаючи з пи-тань етiологii та патогенезу, механiзмiв розвитку та прогресування, визначеност прогнозу та закiнчуючи ефективнютю лiкування. Поширенiсть захворюван-ня серед жителiв США вiком понад 30 роыв стано-вить приблизно 3 % населення, а в захщних кра'нах його рентгенологiчнi ознаки зус^чаються в бть-
шостi осiб вшом понад 65 рокiв i приблизно у 80 % ошб вшом понад 75 рокiв [1—3].
Коксартроз е прогресуючим, пожиттевим захво-рюванням з тяжкими наслiдками як у сена стшко-го, необоротного рухового дефiциту, так i за впливом на загальну якiсть життя на будь-якш стадй' проце-су [4]. Кшьысть звернень до лiкарiв з приводу патологи суглобiв займае 2-ге мiсце пiсля артерiальноi гшертензи. Зростаючим е й економiчний тягар для
© «Бть. Суглоби. Хребет», 2017 © «Pain. Joints. Spine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Луцишин Вадим Григорович, кандидат медичних наук, л^ар вiддiлення травматологи та ортопедй, Вшницька обласна отечна лiкарня iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 46, м. В^ниця, 21018, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 549-97-01. For correspondence: Vadim Lutsyshyn, PhD, Department of traumatology and orthopedics, M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Pirogov st., 46, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (050) 549-97-01
суспшьства, хворих i члешв !х имей, що визначаеться не тiльки втратою працездатностi, але й зростаючою варпстю лiкування. Таким чином, проблема лшуван-ня коксартрозу залишаеться надзвичайно актуальною, осктьки дане захворювання попршуе якiсть життя не тiльки ошб лiтнього вiку, а й значно! части-ни населення працездатного вшу.
На сьогодш для лiкування остеоартрозу кульшових i колiнних суглобiв найбтьш широко використовують нестерогдш протизапальнi препарати (НПЗП), що за-безпечують фактично лише симптоматичний ефект, зменшуючи больовий синдром i запалення в уражено-му суглобi. Водночас нещодавно з'явилися результати дослiджень, згiдно з якими деякi з НПЗП негативно впливають на синтез хрящового матриксу.
За даними доказово! медицини та вщповщно до рекомендацiй мiжнародних експертiв EULAR, комплексна терапiя остеоартрозу повинна включа-ти симптом-модифiкуючi препарати сповшьнено! дп (глюкозамiну сульфат, хондро1тину сульфат, па-луронову кислоту тощо) [5, 6]. Сутшсть цього шд-ходу до лшування остеоартрозу зумовлена здатнiстю ще! групи препаратiв модифiкувати обмiннi процеси в хрящовш тканинi, впливати на вщновлення репа-ративних можливостей хондроципв iз високим сту-пенем безпеки при тривалому лкуванш. Цим питан-ням присвяченi численнi дослiдження [7—15], хоча й залишаеться шд сумшвом кiнцева ефективнiсть сучасних препаратiв, що модифшують перебiг хво-роби, особливо 1х вплив на вщдалеш наслщки захворювання. До того ж залишаеться контраверсшним питання: що е бшьш ефективним у лiкуваннi остеоартрозу — артроскошчне оперативне втручання чи медикаментозна терапiя?
У проведеному нами дослщженш у хворих iз по-чатковими стадiями коксартрозу вивчалася клiнiчна ефективнiсть терапп препаратами хондроггину сульфат (як системним хондропротектором), препаратом палуроново! кислоти, що вводився внутршньосу-глобово, та артроскопiчних оперативних втручань.
Мета роботи — оцшити та порiвняти клiнiчну ефективнiсть препарапв палуроново! кислоти, хон-дроГтину сульфата, а також артроскошчного оперативного втручання в лшуванш початкових стадш коксартрозу за 6 мiсяцiв.
Матерiали та методи
У вiдкрите кшшчне дослiдження було включено 225 хворих (125 чоловтв, 100 жiнок) вшом 18—85 роыв (у середньому 44,80 ± 13,74 року) i3 I—II стадь ями посттравматичного та щопатичного коксартрозу через 1—5 рошв з моменту верифшаци дiагнозу та початку лiкування на базi вщдтення травматологи та ортопедп Вшницько! обласно! лiкарнi iменi M.I. Пи-рогова. Усi хворi дали шформовану згоду на участь у дослщженш.
Хворi були розподiленi на 4 групи, що були ре-презентативш за статтю, вiком, тривалютю та стадieю захворювання (табл. 1). У групу 1, 2 та 3 ввшшли по 40 хворих, як отримували вщповщ-но НПЗП, НПЗП + препарат хондроггину сульфату 500 мг 2 рази/добу протягом 1-го мюяця та 250 мг 2 рази/добу протягом наступних 5 мюящв, НПЗП + препарат палуроново! кислоти внутрш-ньосуглобово тричi з штервалом в 1 тиждень. Па-щентам групи 4 (n = 105) виконано артроскопiчне вщновлення конгруентностi суглоба (парцiальна резекцiя ацетабулярно! губи та/або остеохондро-пластика головки стегново! кiстки та/або ацетабу-лярна остеохондропластика).
В обстежених пащенпв оцшювали штенсив-нiсть больового синдрому за вiзуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ) [16] та рухову функцш куль-шового суглоба за модифiкованою шкалою Харрюа (Harris W.H., 1969) [17], а також терапевтичний ефект, на думку хворого й лшаря. Клшчш показни-ки визначали до початку терапп та в термiнi спосте-реження 1, 3 та 6 мюящв.
Уп отриманi кiлькiснi данi оброблеш методами варiацiйноl статистики. Кшьпсш параметри в таблицях наведено у виглядi M ± ст (середне зна-чення ± середне квадратичне вщхилення), M ± ^ (середне значення ± стандартна помилка серед-нього). Для порiвняння даних застосовували тест Вшкоксона для двох груп залежних сукупностей, U-критерш Манна — У!тш для двох груп неза-лежних сукупностей, критерiй Краскела — Уолль са для декiлькох груп. Статистичну обробку даних виконували у статистичному пакет SPSS 20 (©SPSS Inc.).
Таблиця 1. Окрем'1 кл'ш'шо-демограф'мшпоказники пац'^нт'в, включенихудосл'дження
Показник Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
Стать Чоловiки n (%) 22 (55,0) 17 (42,5) 19 (47,5) 65 (61,9)
Жiнки n (%) 18 (45,0) 23 (57,5) 21 (52,5) 40 (38,1)
Bík, роки 46,90 ± 16,95 47,40 ± 15,28 46,88 ± 14,40 42,21 ± 10,99
Тривалiсть захворювання, роки 0,99 ± 0,86 1,09 ± 0,88 0,82 ± 0,80 1,02 ± 0,79
Стадiя коксартрозу 1-ша стадiя n (%) 12 (30,0) 15 (37,5) 13 (32,5) 24 (22,9)
2-га ст^я n (%) 28 (70,0) 25 (62,5) 27 (67,5) 81 (77,1)
Результати та обговорення
При ощнщ показниыв функцп кульшового суглоба за шкалами Харрюа та iнтенсивностi больового синдрому за ВАШ у хворих групи 1 (хвор^ яы при-ймали НПЗП) було зафiксовано наступний розподш показникiв за шкалами (рис. 1).
При порiвняннi даних на етапах дослщження в групi 1 за допомогою тесту Вiлкоксона для двох за-лежних вибiрок доведено значущi вiдмiнностi щодо оцiнки рухово! функцп кульшового суглоба за шкалою Харрюа через 1 мюяць (z = —4,84; р < 0,001) i через 3 мюящ (z = —4,62; р < 0,001) та штенсивносп больового синдрому за шкалою ВАШ через 1 мь сяць ^ = —5,08; р < 0,001), через 3 мюящ ^ = —2,45; р = 0,014) та 6 мюящв ^ = -4,997; р < 0,001). Отрима-ш даш демонструють ефективнiсть НПЗП для змен-шення iнтенсивностi больового синдрому та ймовiр-но запалення в ураженому суглобi впродовж перших 3 мюящв лшування. Водночас наочно видно посту-пове прогресування патологiчного процесу з по-гiршенням функци кульшового суглоба впродовж 6-мюячного перiоду спостереження, що врешт при-зводить до ютотного зростання больового синдрому та попршення самопочуття пацiентiв. Ця група була використана як контрольна тд час порiвняння ефек-тiв в шших групах.
Рисунок 1. Показники руховоI функци кульшового суглоба за шкалою Харрса (А) та ¡нтенсивност! больового синдрому за в/зуально-аналоговою шкалою (Б) у хворих групи 1 (п = 40) через 1,3 та 6 м1сяц1в псля початку л'жування
Примтка: *—рвень значущост'1 вдм'шностей показник'в порвняно з попередшм етапом дослдження р < 0,05.
Розподш показнишв функцп кульшового суглоба за шкалою Xappica та ix динамша на етапах спостереження в групах порiвняння наведеш на рис. 2.
За результатами проведеного дослщження через 1 мюяць лшування середш показники шкали Харрь са в групах порiвняння статистично вiрогiдно не вщ-рiзнялися (рис. 2А), при цьому встановлено вiрогiдне збшьшення показникiв функцй' кульшового суглоба (динамша показникiв — М ± ^ рiзницi становила: 8,23 ± 0,76 бала у групi 1; 7,84 ± 0,74 бала — у гру-пi 2; 10,50 ± 2,97 бала — у груш 3 та 4,49 ± 0,37 бала — у груш 4; критерш Краскела — Уоллюа; р < 0,001) (рис. 2Б). Через 3 та 6 мюящв лшування середш показники шкали Харрюа (М ± а) у групах медикамен-тозноi терапп статистично вiрогiдно не вiдрiзнялися, тодi як у хворих групи артроскошчного лшування (група 4) виявлено бшьш висоы ощнки функцп кульшового суглоба (84,83 ± 3,50 бала та 87,51 ± 2,92 бала вшповщно) порiвняно з аналогiчними показника-ми групи 1 (69,44 ± 3,61 бала та 69,19 ± 3,35 бала),
Б
Бали 12
10 8 6 4 2 0 -2 -4
*
1 * -*—
—I
■ Група 1
■ Група 2
□ Група 3
□ Група 4
1 M¡C.
3 m¡C.
6 M¡C.
Рисунок2. Показники функцп кульшового суглоба за шкалоюХаррка (А) та I'хдинамка (Б) в групах порвняння
Примтка: *—р'шень значущост'1 в1дм1нностей показниыв порвняно з групою 1, р < 0,05 (Ц-критерш Манна — Утн¡).
и-критерш Манна — Утгш, р < 0,001 (рис. 2А). Варто вщзначити, що у пащенйв шсля л^вально! артро-скопп позитивна динамiка показника функцп кульшового суглоба пщтримувалась i через 3 мiсяцi (М ± ц динамiки становила 5,65 ± 0,46 бала), i через 6 мюящв лiкування (2,69 ± 0,26 бала) iз наявнiстю вiрогiдних вiдмiнностей порiвняно з iншими грушами (критерш Краскела — Уоллiса; р < 0,001). Водночас у пащенйв iз груш медикаментозно! терапи намггилася негативна динамiка аналiзованих показниыв через 3 мiсяцi лiкування порiвняно з 1-м мiсяцем (М ± ц динамiки становила: —2,88 ± 0,34 бала у групi 1; —3,00 ± 0,39 бала у груш 2; —3,25 ± 1,74 бала у груш 3; критерш Краскела — Уоллюа; р > 0,05), практично така сама динамша шдтримувалася й через 6 мюяшв лжуван-ня (М ± ц динамiки: —0,25 ± 0,24 бала — у груш 1; 0,13 ± 0,13 балв — у груш 2; 0,06 ± 1,83 бала — у груш 3; критерiй Краскела — Уоллюа; р > 0,05), що свщ-чить про погiршення рухово! функцп кульшового суглоба (рис. 2Б).
Графiчне зображення розподiлу показнийв штен-сивностi больового синдрому за ВАШ та ïx динамiка на етапах спостереження у хворих аналiзованиx груп наведено на рис. 3.
Аналiз показникiв ВАШ через 1 мюяць вiд початку лжування виявив вiрогiдно нижчi оцiнки ш-тенсивностi больового синдрому у хворих групи 2 та 3 порiвняно з аналопчним показником групи 1: 2,81 ± 0,59 та 2,90 ± 1,08 бала проти 3,41 ± 0,71 бала у груш 1 (U-критерш Манна — Утгш; р = 0,001 i р = 0,032 вiдповiдно), тодi як у прооперованих хворих групи 4 середня оцшка за ВАШ була вiрогiдно вищою (4,28 ± 1,50 бала) порiвняно з усiма iншими групами (критерiй Краскела — Уоллюа; р < 0,05). Через 3 мюяш лiкування показники штенсивноси болю за ВАШ також були вiрогiдно нижчими у хворих групи 2 та 3 порiвняно з аналопчним показником групи 1: 2,63 ± 0,71 i 2,52 ± 0,81 бала проти 3,16 ± 0,95 бала в груш 1 (р = 0,014 та р = 0,006 вщпо-вщно), а мгж групами 1 та 4 показники ВАШ ютотно
Рucyнoк 3. Пoкaзнuкu iнmeнcuвнocmi больового cuндpoмy 3a вiзyaльнo-aнaлoгoвoю ш^лою (A) ma ïx дuнaмiкa (Б) в гpynax nopiвняння
^uMimna: *—piвeнь знaчyщocmi вiдмiннocmeй noкaзнuкiв nopiвнянo з гpynoю 1;p < 0,05 (U^pumepiü Maннa — Ушш).
Р^унок 4. Оцнт eфeкmuвнocmi лiкyвaння лiкapeм (A) ma na-^енmaMu (Б) y гpynax nopiвняння: 1 — гpyna НПЗП; 2 — гpy-na НПЗП+npenapam xoндpoïmuнy cyльфamy; 3 — гpyna НПЗП+ npenapam гiaлypoнoвoï кшлomu внympiшньocyглoбoвo; 4 — гpyna apmpocкoniчнoгo onepamuвнoгo вmpyчaння
не вiдрiзнялися (р = 0,07). Через 6 мюящв лшування середня ощнка за ВАШ мiж групами 1 та 2 Bipor^HO не вiдpiзнялася, тoдi як сеpеднi oцiнки штенсивносп больового синдрому були вipoгiднo нижчими в групах 3 та 4 пopiвнянo з показником групи 1: 4,48 ± 1,08 та 1,42 ± 1,29 бала проти 5,69 ± 1,12 бала в груш 1 (р < 0,05) (рис. 3А).
1стотне зниження штенсивносп больового синдрому в групах пopiвняння шдтверджуе вipoгiд-не зниження показника суми дескpиптopiв болю у пащенпв вже через 1 мюяць лшування (динамiка показника М ± й становила: —3,0 ± 0,2 бала в гру-пi 1; -4,34 ± 0,90 бала у груш 2; -3,53 ± 1,22 бала у груш 3 та -1,59 ± 0,10 бала у груш 4; критерш Краскела — Уоллюа; р < 0,001), пoдiбна ди-намша шдтримувалася i через 3 мiсяцi лiкування (М ± й: -0,25 ± 0,09 бала — у груш 1; -0,19 ± 0,4 бала—у груш 2; -0,38 ± 0,91 бала — у груш 3 та -1,63 ± 0,12 бала — у груш 4; критерш Краскела — Уоллюа; р < 0,001) (рис. 3Б). Пopiвнюючи результата показниыв ВАШ при завершенш спостереження (6-й мюяць), варто вщзначити, що у пащенпв у групах медикаментозного лкування динамша цих показниыв через 6 мюящв лшування пopiвнянo з 1-м та 3-м мюяцем свщчить про збшьшення штенсивнос-т больового синдрому (динамша пoказникiв М ± й для груп 1, 2 та 3 становила вщповшно 2,53 ± 0,17; 2,53 ± 0,98 та 3,03 ± 1,20 бала), тoдi як у груш артроскошчного лшування (група 4) зберЬалось зниження вираженост больового синдрому (М ± й piзницi для груп 4: -1,23 ± 0,12 бала); критерш Краскела — Уоллюа; р < 0,001 (рис. 3Б).
Загальна ощнка ефективност лкування пащ-ентом i лшарем за пiдсумками 6-мiсячнoï терапй' наведено на рис. 4, результати яког вiдoбpажають пoлiпшення функцioнальнoгo стану кульшових су-глoбiв у частини пащенпв на тлi проведено!' фармакотерапй', але найбiльшoю мipoю шсля аpтpoскoпiч-них оперативних втручань. При цьому звертае увагу вiдсутнiсть iстoтнoï piзницi в ощнщ ефекту лшарем (рис. 4А) та пащентами (рис. 4Б).
Таким чином, ощнюючи найближчi наслiдки про-веденого нами лiкування, можна стверджувати, що застосоваш схеми терапй' забезпечують ефективний вплив на кpитичнi ланки патогенезу захворювання, а саме больовий синдром i вираженють функщональ-ног недoстатнoстi кульшового суглоба. Так, у групах системно!' хондропротективно'1' терапй' хондроггину сульфатом та внутpiшньoсуглoбoвoгo введення ri-алуроновог кислоти вiдмiчаеться позитивна дина-мiка при oцiнцi iнтенсивнoстi больового синдрому за ВАШ, анальгетичний ефект статистично вipoгiд-но вiдpiзняеться вщ результату лiкування пацiентiв у груш НПЗП (група 1). Проте артроскошчне опера-тивне втручання продемонструвало через 3 та 6 мюящв статистично вipoгiднi вшмшносп вiд результапв динамiки больового синдрому в групах медикаментозного лкування. Динамiка показниыв функци' кульшового суглоба в обстежених пащенпв у групах фармакотерапй' статистично вipoгiднo не вiдpiзняла-
ся, тодi як y пaцieнтiв пiсля лiкyвaльноï артроскопп' з З-го мiсяця спостерпалися розширення функщ-ональних можливостей сyглобa, iстотнa та стiйкa оптимiзaцiя його фyнкцiонaльноï aктивностi.
Висновки
1. Поeднaння нестеро'г'дног протизапальног терапй' з симптом-модифiкyючими препаратами сповшьне-ног дй' сприяe зниженню вираженост больового синдрому y хворих iз початковими стaдiями коксартозу. Внyтрiшньосyглобове введення гiaлyроновоï кислоти сприяe покращенню руховог функцп' враженого суглоба та повсякденног aктивностi хворих ^eï кате-горп'.
2. Шсля артроскошчного оперативного втручання позитивна динамша больового синдрому та функщ-ональног спроможностi кульшового суглоба вiдмiчa-лася через З мюящ шсля операцй', а через б мюящв мають мюце вiрогiдно менша iнтенсивнiсть больового синдрому та покращення функщональних можливостей пaцieнтiв порiвняно з пaцieнтaми, якi отри-мували медикаментозну терaпiю.
3. Згiдно з результатами загальног оцiнки ефектив-ностi лкування пaцieнтом i лiкaрем за шдсумками шестимiсячноï терапй', бiльш виражене полшшення фyнкцiонaльного стану кульшових сyглобiв виявле-но пiсля aртроскопiчного лiкyвaння, шж на тлi проведено!' фармакотерапй'.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy iнтересiв при пщготовщ даног стaттi.
References
1. Mironov SP, Omel'ianenko NP, Orletskii LK, Markov IuA, Karpov IN. Osteoarthrosis: the current state of the problem (analytical review). Vestnik travmatologii i or-topedii imeni N.N. Priorova. 2001;2:96-99. (in Russian).
2. Tsurko VV. Osteoarthritis: a geriatric problem. RMJ. 2005;1З(24):1627-16З1. (in Russian).
3. Frank JM, Harris JD, Erickson BJ, et al. Prevalence of femoroacetabular impingement imaging findings in asymptomatic volunteers: a systematic review. Arthroscopy. 2015 Jun;31(б):1199-204. doi: 10.1016/j.arthro.2014.11.042.
4. Jaremenko DO, Shevchenko OG, Golubjeva IV, et al. Condition and structure of primary disability in joint diseases. Litopys of traumatology and orthopedics 2008;1-2:1ЗЗ-1З5. (in Ukrainian).
5. Zhang W, Doherty M, Arden N, et al. EULAR evidence based recommendations for the management of hip osteoarthritis: report of a task force of the EULAR Standing Committee for International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT). Ann Rheum Dis. 2005 May;64(5):669-81. doi: 10.m6/ard.2004.028886.
6. Bennell KL, Hunter DJ, Paterson KL. Platelet-Rich Plasma for the Management of Hip and Knee Osteoar-thritis. Curr Rheumatol Rep. 2017 May;19(5):24. doi: 10.1007/s11926-017-0652-x.
7. Bruyère O, Altman RD, Reginster JY. Efficacy and safety of glucosamine sulfate in the management of osteo-
arthritis: Evidence from real-life setting trials and surveys. Semin Arthritis Rheum. 2016 Feb;45(4 Suppl):S12-7. doi: 10.1016/j.semarthrit.2015.1L01L
8. Singh JA, Noorbaloochi S, MacDonald R, Maxwell LJ. Chondroitin for osteoarthritis. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Jan 28;1:CD005614. doi: 10.1002/14651858. CD005614.pub2.
9. Roman-Blas JA, Castañeda S, Sánchez-Pernaute O, Largo R, Herrero-Beaumont G; CS/GS Combined Therapy Study Group. Combined Treatment With Chondroitin Sulfate and Glucosamine Sulfate Shows No Superiority Over Placebo for Reduction of Joint Pain and Functional Impairment in Patients With Knee Osteoarthritis: A Six-Month Multicenter, Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Clinical Trial. Arthritis Rheumatol. 2017 Jan;69(1):77-85. doi: 10.1002/art.39819.
10. Lee YH, Woo JH, Choi SJ, Ji JD, Song GG. Effect of glucosamine or chondroitin sulfate on the osteoarthritis progression: a meta-analysis. Rheumatol Int. 2010 Jan;30(3):357-63. doi: 10.1007/s00296-009-0969-5.
11. Migliore A, Massafra U, Bizzi E, et al. Intra-artic-ular injection of hyaluronic acid (MW 1,500-2,000 kDa; HyalOne) in symptomatic osteoarthritis of the hip: a prospective cohort study. Arch Orthop Trauma Surg. 2011 Dec;131(12):1677-85. doi: 10.1007/s00402-011-1353-y.
12. Miller LE, Sloniewsky MJ, Gibbons TE, Johnston JG, Vosler KD, Nasir S. Long-term clinical benefit and cost-effectiveness of an 8-week multimodal knee
osteoarthritis management program incorporating intraarticular sodium hyaluronate (Hyalgan®) injections. J Pain Res. 2017 May 5;10:1045-1054. doi: 10.2147/JPR. S132497.
13. Vasiliadis HS, Tsikopoulos K. Glucosamine and chondroitin for the treatment of osteoarthritis. World J Orthop. 2017 Jan 18; 8(1):1-11.doi: 10.5312/wjo.v8.iL1.
14. Witteveen AG, Hofstad CJ, Kerkhoffs GM. Hyal-uronic acid and other conservative treatment options for osteoarthritis of the ankle. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Oct 17;(10):CD010643. doi: 10.1002/14651858. CD010643.pub2.
15. Hawker GA, Mian S, Kendzerska T, French M. Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care Res (Hobo-ken). 2011 Nov;63 Suppl 11:S240-52. doi: 10.1002/ acr.20543.
16. Harris WH. Traumatic arthritis of the hip after dislocation and acetabular fractures: treatment of mold arthro-plasty. An end-result study using a new method of result evaluation. J Bone Joint Surg Am. 1969 Jun;51(4):737-55. PMID: 5783851.
OTPUMQHO 20.09.2017 ■
Луцишин В.Г.', Калашников А.В.2, Майко О.В.3, Майко В.М.'
'Винницкая областная клиническая больница им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2ГУ«Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
3Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Сравнительный анализ эффективности препаратов хондроитина сульфата, гиалуроновой кислоты и артроскопического оперативного вмешательства
при начальных стадиях коксартроза
Резюме. Актуальность. Остается под сомнением конечная эффективность современных препаратов, которые модифицируют течение болезни, особенно их влияние на отдаленные последствия остеоартроза тазобедренного сустава. К тому же остается контраверсион-ным вопрос: что эффективнее в лечении остеоартроза — артроскопическое оперативное вмешательство или медикаментозная терапия? Цель исследования: оценить и сравнить клиническую эффективность препаратов гиалуроновой кислоты, хондроитина сульфата, а также артроскопического оперативного вмешательства в лечении начальных стадий коксартроза в течение 6 месяцев. Материалы и методы. В проведенном нами исследовании у больных с начальными стадиями коксартроза изучали клиническую эффективность терапии препаратами хондроитина сульфата (как системным хондропро-тектором), препаратом гиалуроновой кислоты, который вводился внутрисуставно, и артроскопических оперативных вмешательств. У обследованных пациентов оценивали интенсивность болевого синдрома по визуально-аналоговой шкале боли и двигательную функцию тазобедренного сустава по модифицированной шкале Харриса, а также терапевтический эффект (по мнению больного и врача). Клинические показатели определялись к началу
терапии и в сроке наблюдения 1, 3 и 6 месяцев. Результаты. Выявлено, что сочетание нестероидных противовоспалительных препаратов с симптом-модифицирую-щими препаратами замедленного действия способствует снижению выраженности болевого синдрома у больных с начальными стадиями коксартоза. Внутрисуставное введение гиалуроновой кислоты способствует улучшению двигательной функции пораженного сустава и повседневной активности больных этой категории. После артроскопического оперативного вмешательства позитивная динамика болевого синдрома и функциональной способности тазобедренного сустава отмечается через 3 месяца после операции, а через 6 месяцев имеют место достоверно меньшая интенсивность болевого синдрома и улучшение функциональных возможностей пациентов по сравнению с теми, кто получал медикаментозную терапию. Выводы. Согласно результатам общей оценки эффективности лечения пациентом и врачом по итогам шестимесячной терапии, более выраженное улучшение функционального состояния тазобедренных суставов выявлено после артроскопического лечения, чем на фоне проведенной фармакотерапии. Ключевые слова: коксартроз; тазобедренный сустав; гиалуроновая кислота; хондроитин сульфат; артроскопия
V.G. LutsyshynA.V. Kalashnikov2,O.V. Maiko3, V.M. Maiko1 1M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine
2Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine 3M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Comparative analysis of the effectiveness of chondroitin sulfate, hyaluronic acid and arthroscopy at the initial stages of hip osteoarthritis
Abstract. Background. The efficiency of modern drugs that modify the course of the disease is still doubtful, especially, their influence on the long-term effects of hip osteoarthritis. Besides, the following question remains controversial: what is more effective in treatment of osteoarthrosis — arthroscopy or drug therapy? The purpose was to evaluate and to compare the clinical efficiency of preparations of hyaluronic acid, chondroi-tin sulfate, and also arthroscopy in the treatment of the initial stages of coxarthrosis for 6 months. Materials and methods. In this study, we have study the clinical efficiency of therapy by chondroitin sulfate preparations, hyaluronic acid preparation administered intraarticularly, and arthroscopy in patients with the initial stages of coxarthrosis. The severity of pain syndrome was evaluated on the visual analog scale, the movement function of the hip — on the modified Harris scale, and also a therapeutic effect was assessed, in opinion of patient and doctor. Clinical indexes were determined at baseline, and on months 1, 3 and 6. Results. It was found that the combination of non-
steroidal anti-inflammatory drugs with symptom-modifying drugs of delayed action contributes to the reduction of severity of pain in patients with initial stages of coxarthrosis. Intraarticular introduction of hyaluronic acid assists the improvement of movement function of the affected joint and everyday activity of these patients. After arthroscopy, the positive dynamics of pain syndrome and functional ability of the hip joint is marked in 3 months after the surgery, and in 6 months — significantly lower intensity of pain and improvement of functional capability of patients compared to those who received medication. Conclusions. According to the results of the overall assessment of treatment effectiveness by the patient and the physician on the basis of six-month therapy, more pronounced improvement of the functional state of hip joints was detected after arthroscopic treatment than against the background of the pharmacotherapy.
Keywords: hip osteoarthritis; hip joint; hyaluronic acid; chondroitin sulfate; arthroscopy
