CC BY
63
Орипнальы досл1дження
Originаl Researches
УДК 616.72-002-085:615.27-036.8-071(4) DOI: 10.22141/1608-1706.4.17.2016.77490
БОРТКЕВИЧ О.П.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлог'Иiм. М.Д. Стражеска» НАМН Укра1ни», Укранський ревматологчний центр, м. Кит, Украна
ЕФЕКТИВНЮТЬ ПРЕПАРАТУ П1АСКЛЕДИН® 300 У ЛкУВАНН ПАЦ|8НТ1В 3 ОСТЕОАРТРОЗОМ: ДОВЕДЕНО В ДОСЛ1ДЖЕННЯХ, П1ДТВЕРДЖЕНО вВРОПЕЙСЬКОЮ ПРАКТИКОЮ
Резюме. У статтобговорюються проблемалкування при остеоартроз та нов'1 можливост ¡1 розв'язання. В Укран з'явився новий препарат класу SYSADOA Паскледин® 300, який багато рокв успшно застосо-вують у багатьох кра'Нах свту для лкування пацентв з остеоартрозом колнних та кульшових суглоб'т. Наведено европейську доказову базу ефективност препарату Паскледин® 300 та переваги його засто-сування в УкраН.
Ключовi слова: остеоартроз, Паскледин® 300, цитокни, трансформуючий фактор росту, дослдження.
Травма
Остеоартроз (ОА) — гетерогенна група захворювань рiзноl етюлоги зi схожими бюлопчними, морфолопч-ними, кшшчними проявами й наслщками, в основi яких лежить ураження вшх компоненпв суглоба, перш за все хряща, а також субхондрально! истки, синовь ально! оболонки, зв'язок, капсули, оточуючих суглоб м'язiв [1]. ОА — найчастiша форма ураження суглобiв. У США поширенють захворювання становить 12 % (близько 30 млн населення). Для порiвняння: гшерто-нiчна хвороба — приблизно 20 млн ошб, цукровий дiа-бет — близько 5 млн населення. В бврош та крашах iз високим рiвнем доходiв поширенють ОА серед осiб вь ком 45—59 роив посщае 2-ге мюце пiсля iшемiчноl хво-роби серця та цереброваскулярних захворювань. Даш лггератури свщчать, що у свiтi за вшом поширенiсть ОА колiнних суглобiв становить 3,8 %, кульшових сугло-бiв — 0,85 %, щ показники не зазнали змiн упродовж 1990—2010 рр. ОА посщае 11-те мiсце у свiтi серед захворювань, що призводять до непрацездатност пащ-ентiв [9]. На сьогодш ОА — найчастiше дiагностоване захворювання в загальнш практицi, у майбутньому оч^еться зростання кiлькостi випадкiв за рахунок збтьшення тривалостi життя пащентав [20]. За наяв-ностi ОА попршуеться якiсть життя, нерiдко усклад-нення цього захворювання призводить до швалщизаци пацiента.
За результатами Фремшгемського дослiдження [14], ОА суглобiв киста дiагностовано в 36,8 % дорослого населення, серед них симптоми вщзначають лише в 26 %
жшок та 13 % чоловшв. Таким чином, клшчш симптоми ОА проявляються не в ушх пацiентiв iз рентгено-логiчними ознаками захворювання. Чинники ризику структурних змш та проявiв симптоматики захворювання можуть вiдрiзнятися, що вказуе на можливу про-фiлактику ОА у безсимптомних пащенпв.
Незважаючи на суттеву релевантнiсть ОА, патогенез захворювання не до кшця зрозумiлий, та його продо-вжують вивчати. ОА — багатофакторна нозолопя, до и предикторiв належать вiк, стать, спадкова схильнють, надмiрна маса тiла. Деяи науковщ розглядають ОА як незалежний фактор ризику розвитку атеросклерозу та ставлять питання про можливють вiднесення ОА до од-ше! зi складових метаболiчного синдрому [7].
Кпiнiчнi прояви ОА характеризуються больовим синдромом (вираженють якого збтьшуеться пiсля фь зичного навантаження), нетривалою ранковою скутю-тю. Рентгенолопчш ознаки включають звуження су-глобово! щiлини, остеофiтоз, субхондральний склероз та утворення кiст.
ОА — це насамперед хвороба суглобового хряща, однак патолопчний процес уражае також суб-хондральну кiстку, зв'язки, капсулу, синовiальну
Адреса для листування з автором:
Борткевич Олег Петрович
03680, Ки!в, вул. Народного Ополчения, 5,
ДУ «Нацюнальний науковий центр «1нститут кардюлоги
1м. М.Д. Стражеска» НАМН Украши»
мембрану та перiартикулярнi м'язи. Важливу роль у naToreHe3i вiдiграють запальш цитокiни, хемоы-ни, адипокiни, ешгенетичш фактори. У спрощено-му виглядi iнтерлейкiн-1 (1Л-1) та фактор некрозу пухлини (ФНП) стимулюють синтез i секрецiю багатьох протеаз та металопроте!наз (ММР). 1Л-1 синтезуеться мононуклеарними клiтинами в запа-леному суглоб^ пiдтримуеться аутокринною секре-цiею хондроципв [10]. До ММР, якi надмiрно про-дукуються в разi ОА, належать колагенази (ММР-1, -8, -13), агреканази (ADAM- TS4 та -TS5), стромель зин-1 (ММР-3) i желатинази (ММР-2, -9). Запальнi цитокiни гальмують синтез компонентiв матриксу (агрекан та колаген II типу) [13]. Процес деградаци хряща мае непостшний характер, тобто оргашзм на-магаеться вщновити хрящ навiть на останнiх етапах захворювання. Протеолiтичнi процеси за наявносп ОА викликають синтез хондроцитами таких факторiв росту, як кiстковий морфогенний проте!н-2, ыстко-вий морфогенний проте!н-7, iнсулiноподiбний фактор росту 1-го типу, трансформуючий фактор росту Р (TGF) тощо, якi стимулюють синтез макромолекул матриксу й пригшчують продукцш катаболiчних ферментiв [1]. Саме внаслщок деградаци компонентiв суглоба можна визначати бюмаркери ОА. Однак не-долiки цих маркерiв, до яких належать варiабельнiсть, перехреснiсть iз компонентами сполучно! тканини iнших локалiзацiй, слабка корелящя мiж маркерами кровi, синовiальноl рiдини та сечi [15], не завжди до-зволяють простежити асощацш мiж концентрацiею бiлкiв/продуктiв !х деградаци та деструкшею суглоба.
Сучасне лшування ОА спрямоване на зменшення вираженосп больового синдрому та функцiональних порушень. Лiкарськi засоби, що застосовують для лшування пацiентiв iз ОА, подтяються на симптом-модифiкуючi препарати (анальгетики та нестерощш протизапальнi препарати — НПЗП) та структурно-модифiкуючi препарати, яы здатнi модифiкувати структуру хряща. Останш називають також SYSADOA (symptomatic slow acting drugs for osteoarthritis). Вони не лише уповшьнюють прогресування захворювання, але й активно впливають на основнi прояви — запа-лення та больовий синдром, покращують функцю-нальний стан, тобто мають i симптом-модифiкуючий ефект. До ще! групи належить препарат Шаскле-дин® 300 (ASU — avocado-soybean unsaponifiables) (Laboratories Expanscience, Франщя), який мае дове-дену клiнiчну ефективнiсть i потенщальт хондропро-текторш властивостi.
Дослщження та розробка препарату були розпоча-тi в 50-х роках ХХ ст. професором Henri Thiers, який продемонстрував важливу роль неомилюваних олш у медициш. Експериментально було доведене устшне лiкування захворювань шкiри та хряща. Оли авокадо та со! визначеш як речовини, що активують ешдер-мю, мукозний та колагеновий шари шкiри та кiстки. О^м цього, показанi анальгезивнi властивостi у хво-рих на коксартроз та гонартроз, можливе сповшьнен-ня захворювання [12].
Даш свщчать, що поеднане застосування неомилюваних сполук олш авокадо та со! (НСАС) викликае ви-ражене iнгiбування утворення цитоышв порiвняно з iзольованим !х застосуванням, а ступiнь iнгiбування за-лежить вщ спiввiдношення цих iнгредiентiв. 1нкубацгя препаратiв iз рiзним спiввiдношенням компонент — 1 : 2 (A1S2), 2 : 1 (A2S1) та 2 : 2 (A2S2) з культурою люд-ських хондроцитiв протягом 72 год за наявносп чи вщсутносл 1Л-1Р показала, що НСАС у пропорцгях 1 : 2 та 2 : 2 викликали вiрогiдне зниження активностi стромелiзину в культурi клiтин (р < 0,5) iз зниженням експресй' 1Л-6 та 1Л-8. Таким чином, НСАС частково анулюють ефект 1Л-1 на хондроцити та руйшвну дiю 1Л-1Р на хрящ [11].
ГОаскледин® 300 (ASU) — оригiнальний французь-кий препарат класу SYSADOA, до складу якого входять фiтостероли та жирнi кислоти, яы отримують унасль док гiдролiзу олiй авокадо та соевих бобiв методом мо-лекулярно! дистиляцй' у пропорци 1 : 2. Шаскледин® 300 як iнгiбiтор 1Л-1 проявляе опосередкований ко-лагенолiтичний ефект на хондроцити та синовюцити. Препарат сприяе зниженню синтезу колагенази, стро-мелiзину, 1Л-6 та 1Л-8, а також простагландину Е2, тобто тих бiологiчних речовин, що беруть активну участь у розвитку запалення при ОА.
Крiм того, Пiаскледин® 300 тдвищуе експресiю TGF-Pj i -Р2, а також iнгiбiтору активатора плазмiно-гену 1 (PAI-1). TGF синтезуються багатьма клiтина-ми органiзму, включаючи хондроцити та остеоблас-ти. Вони мають анаболiчний ефект, е стимуляторами синтезу макромолекул мiжклiтинноI речовини сугло-бового хряща та блокаторами !х деградацй'. Дiя PAI-1 направлена на пригшчення продукцй' активатора плаз-мшогену, який е активатором плазмiнового каскаду та бере участь у пошкодженш хряща внаслщок прямого впливу — шляхом деградацй' протеоглшашв, а також опосередковано — через стимуляцш ММР [6].
Результати багатьох дослщжень in vivo пiдтвердили данi дослiджень in vitro та показали, що НСАС шдвищу-ють рiвень стимуляторiв тканинно! продукцй' й можуть мати хондропротекторний ефект у разi iндукованого ОА. В експерименп на тваринах продемонстровано, що НСАС характеризуються превентивним впливом на розвиток посттравматичного ОА у кролиыв. L. Altinen та ствавтори [2] виявили, що концентрацй' TGF-Pt i -Р2 у синовiальнiй рщиш колiнних суглобiв собак вiро-пдно пiдвищувалися у групах незалежно вщ дозування НСАС. TGF-Pj досягав максимальних рiвнiв у кiнцi 2-го мюяця та знижувався пiсля 3-го мюяця, у той час як концентращя TGF-P2 залишалася значно пiдвище-ною в кшщ 3-го мiсяця (рис. 1). В шшому дослiджен-ш in vivo, проведеному на собаках з шдукованим ОА колiнного суглоба, собаки 1-I групи отримували протягом 8 тиж. перорально НСАС у дозi 10 мг/кг маси тта, 2-I — плацебо. Результати дослщження свiдчать, що лiкування НСАС може зменшити розвиток раннiх пошкоджень хряща та кiстки при ОА. Ефект, iмовiр-но, проявляеться шляхом зменшення синтезу шдуци-бельно! синтази оксиду азоту (iNOS) та MMP-13, яи е
с s
t с
cd! ■
LL
CO
250 -, 100 -150 100 -50 -
/
I I
1 2 Мюящ
Група 1 : контроль
S
са. ■
LL
О
Група 2: низька доза
Група 3: висока доза
Рисунок 1. Шаскледин® 300 зумовлюе значне пдвищення рВня TGF-ß у синов/альн/й р 'щин! суглоб1в при р!зних дозуваннях
ключовими медiаторами структурних змш за наявност ОА. Пстолопчне дослщження також пiдтвердило, що тяжкють ушкодження хрящово! тканини в собак, яи отримували НСАС, була вiрогiдно нижчою [5].
Доказова база ефективност та безпеки застосу-вання Шаскледину® 300 базуеться на результатах плацебо-контрольованих рандомшованих кл1н1чних дослджень (РКД) та метаанал1зу (2008), тобто мае р1вень доказовост1 1А. Так, у 1997 р. F. Blotman та ст-вавтори опублiкували результати подвшного слiпого плацебо-контрольованого РКД. У дослщження були включенi 164 пацieнти з коксартрозом та гонартрозом, з наявнютю хронiчного болю протягом 3 мю. до початку дослiдження, рiвнем болю за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) > 25 мм, функцiональним шдексом Ле-кена > 4. Прийом знеболювальних препаратiв, а також ушх iнших повiльнодiючих засобiв для л^вання па-цieнтiв iз ОА був заборонений протягом усього досль дження (за винятком деяких попередньо визначених випадив). Основним критерieм оцiнки ефективносп лiкування була необхiднiсть прийому НПЗП: в штер-валi мiж 60-м та 90-м днями терапй' вона була вiрогiдно нижчою у груш Шаскледину® 300 (43,4 проти 69,7 % у груш плацебо; р < 0,001). К^м того, вiрогiдно нижчою у груш Шаскледину® 300 була кумулятивна доза НПЗП (р < 0,01) [4].
Через рк: Е. Maheu та сшвавтори [17] опублшували результати шшого РКД тривалютю 8 мiс. (6 мiс. активно!' терапй', 2 мю. — оцiнка пiслядiï препарату). За вшма основними показниками ефективнiсть препарату Шаскледин® 300 була вищою, шж плацебо. Ефект вiдзначено з 2-го мюяця прийому Пiаскледину® 300. Середня вираженють болю до кiнця л^вання в осно-внiй групi знизилася з 56,1 ± 1,6 до 35,3 ± 2,3 мм за ВАШ; р = 0,003, а в груш порiвняння — з 56,1 ± 1,8 до 45,7 ± 2,6 мм (рис. 2). Вщзначено також вiрогiдне покращання функщонального стану суглобiв i знижен-ня шдексу Лекена (—2,1 ± 0,5; р < 0,001) порiвняно з
групою плацебо. Потреба в НПЗП у перюд лiкування була нижчою в основнш rpyni та становила 48 % проти 63 % у груш плацебо (р = 0,054). На особливу увагу за-слуговуе проведена в цьому дослщженш оцшка потреби в НПЗП через 2 Mic. пiсля припинення застосування препарату Шаскледин® 300 i плацебо — 40,5 i 56,4 % вщповщно (р < 0,05). Це дослщження пiдтвердило кль шчно значущу перевагу Пiаcкледину® 300 над плацебо протягом усього перюду терапй. Таким чином, препарат зумовлюе стшкий ефект навпъ пicля заинчення курсу лiкування (ще як мшмум протягом 2 мic.). Ша-скледин® 300 продемонстрував симптоматичну ефек-тившсть щодо болю, функщональних iндексiв щд час лiкувaння ОА колшних та кульшових суглобiв.
У 3-мicячному багатоцентровому РКД, проведеному T. Appelboom та сшвавторами [3], оцiнювали ефектив-нють i безпеку застосування препарату Шаскледин® 300 у рiзних дозах (300 i 600 мг/добу) у 260 пащентав iз гонартрозом. Результати дослщження cвiдчать, що ефективнicть Пiаcкпедину® 300 в дозах 300 i 600 мг/добу була значно вищою, шж плацебо, у вшх контроль-них точках; рiзницi щодо ефективносп мiж двома до-зуваннями не спостерналося. Крiм того, у 71 % хворих, яи приймали препарат Шаскледин® 300, була можливють знизити дозу НПЗП у бтьше шж 2 рази, тодi як у груш плацебо такий ефект був досягнутий лише у 36 % пащенпв.
Структурно-модифжуючий ефект препарату Шаскледин® 300 продемонстровано в робот М. Lequesne та сшвавтс^в [16]. У цьому дворiчному РКД оцшю-вали вплив Пiаcкпедину® 300 на прогресування зву-ження суглобово! щiлини у 163 пацiентiв iз кпiнiчно i рентгенологiчно вираженим коксартрозом. У кшщ доcлiдження зменшення розмiрiв суглобово! щiлини визначалося в обох группах. Post hoc аналiз встановив, що застосування Шаскледину® 300 вiрогiдно сповть-нювало прогресування звуження суглобово'! щтини порiвняно з плацебо у шдгруш пацiентiв iз вираженим
ВАШ (мм)
60 -1
Загапьш показники болю
р < 0,001
2 Mic. поя припинення л1кування
Мюящ DO М1 М2 М4 Мб М8
Ефект наростав ще протягом 2 Mic. теля припинення лкування
Рисунок 2. Паскледин® 300 зменшуе вираженсть болю в суглобах на > 50 %
ГНаскледин 300
Плацебо
0,0
.Е -0,2 о
g -0,4 ю
0
1 -0.6
о. -0,8
S
э
-1,0
-0,43 ±0,51 мм
-0,86 ±0,62 мм
р < 0,001
Рисунок 3. Шаскледин® 300 в'1рог'щно сповшьнюе прогресування остеоартрозу
звуженням суглобово! щтини (рис. 3). Продемон-стровано, що звуження суглобово!" щыини в найбыьш тяжких хворих на коксартроз (початкова ширина < 2,45 мм) через 2 роки лжування було в1ропдно мен-шим в основнш груш поршняно з цим показником у груш плацебо (—0,43 i —0,86 мм вщповщно; р < 0,01), що шдтверджуе наявшсть структурно-модифiкуючого ефекту препарату Пiаскледин® 300.
У великому дослщженш тривалiстю 6 мiс., у яке було включено 364 хворих на ОА колшних суглобiв [21], порiвнювали ефективнiсть i безпеку препарату Шаскледин® 300 у дозi 300 мг/добу та хондрогги-ну сульфату у дозi 400 мг 3 рази на добу. Не виявлено статистично вiроriдноí рiзницi в ефективност мiж групами лiкування. У понад 80 % учасниыв обох груп загальна ефективнiсть препаратiв оцшювалась пащ-ентами на «вщмшно» та «добре». Обидва лшарсьы за-соби були безпечними та мали хорошу переносимiсть. Препарати показали подiбнi результати щодо впливу на бiль та функцюнальний стан уражених суглобiв. У середиш та в кiнцi дослщження у хворих обох груп функцюнальш iндекси WOMAC i Лекена знизилися приблизно на 50 %, а протягом наступних 2 мю. спо-стереження щ показники продовжували знижуватися, пiдтверджуючи наявнiсть ефекту пiслядií. Зазначимо, що однократний прийом Шаскледину® 300 виявився бшьш зручним для вшх хворих i значно пiдвищував комплайентнють терапп.
У 2013 р. Е. МаИеи та спiвавтори [18] навели результати дослщження ERADIAS, яке ще раз проде-монструвало структурно-модифжуючу дiю препарату Шаскледин® 300 у 345 хворих на коксартроз. У дослщження були включеш пащенти iз симптома-тичним коксартрозом (болюшсть протягом 1 року, за шдексом Lequesne — вiд 3 до 10 балiв) та мш-мальним розмiром суглобово! щiлини 1—4 мм на рентгенограмi кульшового суглоба. Пащенти були стратифшоваш за тяжшстю коксартрозу (ширина суглобово! щiлини < 2,5 або > 2,5 мм) i рандомiзо-ванi на 2 групи, одна з яких (166 хворих) отримувала
300 мг Шаскледину® 300, а шша (179 хворих) — плацебо протягом 3 рошв. Рентгенографш уражених суглобiв (пряма та коса проекцп) проводили щорiч-но. Незважаючи на те що розмiри суглобово! щши-ни мiж групами вiрогiдно не вiдрiзнялись (—0,638 та —0,672 мм, р = 0,72, у групах застосування препарату Шаскледин® 300 i плацебо вщповщно), при лжу-ванш Шаскледином® 300 вiдзначали статистично вiрогiдне зменшення прогресування ОА на 20 % по-|лвняно з групою плацебо.
Метааналiз 4 РКД НСАС охоплював 664 пацiентiв (iз коксартрозом 41,4 % i гонартрозом 58,6 %), з яких 336 хворих отримували препарат Шаскледин® 300 у дозi 300 мг/добу i 328 учасник1в — плацебо. Середня тривалiсть застосування препарату становила 6 мю. Ш-аскледин® 300 порiвняно з плацебо зумовлював бiльш виражений вплив на больовий синдром (середне зменшення вираженост болю за ВАШ становило при гон-артрозi 10,7 % i при коксартрозi — 11,3 %; р = 0,04) i на функцiональний iндекс Лекена (р = 0,0003) (рис. 4). Юльисть побiчних ефектiв при прийомi препарату Ш-
плацебо Переваги Пйскпедину* 300 плацебо ПеРева™ Шаскледину* 300
- 12-
Blotman F., 1997 [4]
10
MaheuE., 1998 [20]
Appelboom Т., Ш 2001[3] 6
Lequesne М., 2002 [16]
ES-0,38
ES = 0,4S
-0,2 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 -0,2 0 0,2 0,4 0,6 0,8 Бть 1ндекс Лекена
Рисунок 4. Симптоматичний ефект Пiаскледину® 300 за даними метаанал!зу Прим/тка: ES — величина ефекту (effect size) -показник ефективност л/кування.
аскледин® 300 у всiх дослiдженнях була подiбна з такою у груш плацебо [8].
Високу безпеку застосування Шаскледину вщзна-чено в ушх клiнiчних дослiдженнях, у яких не було за-реестровано будь-яких значущих побiчних ефектiв або випадив передозування препарату шд час його трива-лого прийому. Важливим аспектом безпеки е вщсут-нiсть значимих лшарських взаемодiй Пiаскледину® 300 з вщомими лiкарськими засобами; особливо це важли-во для застосування препарату у хворих на ОА лггаьо-го вку, яи мають кiлька коморбщних захворювань та отримують супутню терашю.
Пiаскледин® 300 (А8и> — европейський орипналь-ний препарат, що мае у склада унiкальнi iнгредiенти — комплекс неомилюваних фiтостеролiв i жирних кислот, як1 дiють на основт ланки порушень метаболiзму хряща за наявност ОА. Пiаскледин® 300 мае доведену ефектившсть щодо зменшення вираженост симптомiв ОА, сповiльнюе прогресування цього захворювання. Препарат застосовують понад 20 ротв у багатьох ев-ропейських краТнах. Зокрема, у Францп вiн лвдируе серед призначень уах препарат1в класу 8У8АБОА та
пгдлягае реiмбурсaцГi з боку держави. Цей препарат внесено до рекомендацгй Свропейсько! антиревматич-но! лгги (EULAR) щодо лгкування ОА з 2003 р., а до рекомендацгй Всесвгтньо! оргатзацп з дослгдження ос-теоартрозу (OARSI — OsteoArthritis Research Society International) — з 2010 р., вгн наявний в останнгх реко-мендацгях 2014 р. [19].
Особливий механгзм дг! Пгаскледину® 300, вгроггдно висока ефективнгсть, багаторгчний досвгд застосування, вгдсутнгсть аналоггв в Украшг та Свропг, а також зручнгсть прийому (1 капсула на добу) г \ороша пере-носимгсть дозволяють рекомендувати цей препарат для лгкування пащентгв з ОА як ефективний засгб, що мае симптом-модифгкуючг та структурно-модифгкую-чг властивостг. Для отримання максимального ефек-ту препарат Пгаскледин® 300 застосовують протягом 3—6 мгс. по 1 капсул на добу пгд час прийому !жг.
Списокл!'тератури: www.rheumatology.kiev.ua
Уперше опубл!Ковано в «Укра!нському ревматолог!'чному журналi», 2014, № 4(58) ■
Борткевич О.П.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», Украинский ревматологический центр, г. Киев, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА ПИАСКЛЕДИН® 300 В ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ С ОСТЕОАРТРОЗОМ: ДОКАЗАНО В ИССЛЕДОВАНИЯХ, ПОДТВЕРЖДЕНО ЕВРОПЕЙСКОЙ ПРАКТИКОЙ
Резюме. В статье обсуждаются проблема лечения остеоар-троза и новые возможности ее решения. В Украине появился новый препарат класса SYSADOA Пиаскледин® 300, который многие годы успешно применяют во многих странах мира для лечения пациентов с остеоартрозом коленных и тазобедрен-
ных суставов. Приведены европейская доказательная база эффективности препарата Пиаскледин® 300 и преимущества его применения в Украине.
Ключевые слова: остеоартроз, Пиаскледин® 300, цитокины, трансформирующий фактор роста, исследования.
Bortkevych O.P.
SI «NSC «M.D. Strazhesko Institute of Cardiology of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
PIASCLEDIN® 300 EFFICACY IN THE MANAGEMENT OF OSTEOARTHRITIS: PROVED IN CLINICAL TRIALS, CONFIRMED BY EUROPEAN PRACTICE
Summary. The problem of osteoarthritis management and its new based data for Piascledin® 300 efficacy and advantages of its admi-approaches are discussed in the article. The new SYSADOA prepa- nistration are presented in the article.
ration Piascledin® 300, which had been used worldwide for hip and Key words: osteoarthritis, Piascledin® 300, cytokines, transfor-knee osteoarthritis, has appeared in Ukraine. European evidence ming growth factor, clinical trials.
