CC BY
77
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.71-002-085.322:543.635.53:[633.853.52+634.653]-092
ГОЛОВАЧ 1.Ю.
Кл/н/чна лкарня «Феофан1я» АУС, м. Ки'в
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ШАСКЛЕДИН В ЛкУВАНЫ ОСТЕОАРТРИТУ
Резюме. Остеоартрит сьогодт розглядаеться не як дегенеративний процес, а як патологiчнеремоделювання р1зних тканин суглоба (кстковог, хрящовог, синовiальноi), що тщтеться i визначаеться прозапальними медiаторами зрозвитком метаболiчноi, а тзнше й функцюнальног дисфункци вах суглобових структур. Особлива роль у патогенезi остеоартриту належить ттерлейкту-1, що характеризуешься р1зноплановим впливом на метабол1зм суглобового хряща i субхондрально! кстки, а також родиш трансформуючих факторiв росту, зокрема трансформуючому фактору росту р. Це робить гх важливою мшенню терапевтичног стратеги при остеоартритi. Розкриття молекулярных механiзмiв деградащ хряща та уточнення причин, що ведуть до персистуючого запалення безпосередньо в тканинах суглоба, послужило тдставою для розробки не тльки симптомо-, але й структурно-модифкуючих препаратiв, що активно впливають на перебг i темпи подальшого прогресування захворювання. Згiдно з рекомендацями ЕиЬАЯ 2003року, тльки 5препаратiв мають симптомомодифiкуючi властивостi, а саме хондрогтину сульфат, глюкозамту сульфат, дiацереiн, гiалуронова кислота, а також препарату Шаскледин. Останнш препарат становить неабиякий ттерес завдяки суттевш антицитокiновiй активностi. У статтi наведенi експериментальн докази позитивного впливу препарату Шаскледин на концентрацт прозапальних цито^шв, а також результати клЫчних до^джень щодо високог ефективностi як симптомо-, так i структурно-модифкуючого препарату влкувант остеоартриту.
Ключовг слова: остеоартрит, патогенез, запалення, прозапальнi цитокни, препарат Шаскледин.
Остеоартрит (ОА) е гетерогенною групою захворю-вань суглобiв рiзноl етюлоги з подiбними бюлопчними, морфолопчними й кшшчними ознаками. В основi цього захворювання лежить порушення рiвноваги мiж анаболiчними й катаболiчними процесами в тканинах суглоба i насамперед у палшовому хрящi — основному й первинному плаццармi патолопчних змш при даному захворюванш. Крiм палшового хряща, при ОА спостерн гаеться втягнення й шших тканин суглоба, зокрема си-новiальноl оболонки, субхондрально! истки, суглобово! капсули, внутршньосуглобових зв'язок i навколосугло-бових м'язiв [5]. Хоча ОА розглядаеться як дегенеративне
захворювання cyrao6iB, для нього водночас властиве персистуюче запалення, що призводить до розвитку рецидивуючого вторинного (реактивного) синовпу, остейу, ентезиту, сприяючи прогресуванню морфолопч-них змш, зокрема структурних змш палшового хряща. Втягнення в патолопчний процес субхондрально! истки, ентезишв, синовiально! оболонки, прилеглих м'язiв шдтверджуеться результатами магштно-резонансно! томографи. Наслщки запалення завершуються форму© Головач 1.Ю., 2015
© «Мжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ванням остеофiтiв i деструкцieю суглобово! noBepxHi. Результати останшх дoслiджeнь свХдчать, що ОА необидно розглядати швидше не як дегенеративний процес, а як анормальне ремоделювання piзниx тканин суглоба (ыстково!, хрящово!, синовХально!), що iнiцiюeться й визначаеться прозапальними мeдiатopами з розвитком метаболХчно!, а шзшше й функцюнально! дисфункц!! вшх суглобових структур [22].
Отже, незважаючи на те, що ОА зазвичай описуеться як незапальне захворювання з метою вщрХзнити його вiд ютинно запальних захворювань — ревмато!дного артриту та серонегативних спондилоартрилв, запалення все частiшe й частiшe розглядаеться як провщний фактор розвитку основних симптомХв ОА i його неухильного прогресування [5, 11]. Ранкова тугорухомють, скупсть, eпiзoди гострого запалення, що характеризуются при-пуханням суглобХв, мюцевим пщвищенням температури, запальною дeфiгуpацieю суглобХв, шода пoчepвoнiнням суглобово! зони, не е рщюстю в клшчшй картиш хво-роби. У синoвiальнiй оболонщ, хрящ! й субxoндpальнiй юстщ при ОА встановлено експресш прозапальних ме-дiатopiв, навiть за в!дсутносл класичних ознак запалення [7, 8]. Водночас нестеро'!дш пpoтизапальнi препарати ви-явилися бтьш дieвими в лiкуваннi ОА, анш анальгетики i парацетамол [16]. Вивчення патогенезу ОА дозволило розцшювати його як хрошчне запальне захворювання, при якому важливу роль вщграе дисбаланс цитоюшв [3]. На клггинш компоненти хрящово! тканини, синoвiальну оболонку й субхондральну кустку piзнoспpямoванo да-ють чотири класи цитоюшв: дeстpуктивнi (1Л-1р, 1Л-17, 1Л-18, фактор некрозу пухлини а (ФНП-а), лeйкeмiчний шпбуючий фактор, онкостатин М), peгулятopнi (1Л-6, 1Л-8), шпбукш (1Л-4, 1Л-10, 1Л-13, антагoнiст рецепто-р!в 1Л-1, штерферон у), анабoлiчнi фактори росту (ш-сулшоподабний фактор росту, трансформуючий фактор росту), а також рецептори юсткового морфогенетичного бтка (bone morphogenetic protein — BMPs) i хрящового морфогенетичного бтка (cartilage-derived morphogenetic proteins — CDMPs ), а також фiбpoбластичнi фактори росту-2, -4, -8 [7].
1з позицш патогенезу ОА особлива увага звернена на iнтepлeйкiн-1 (1Л-1) [8]. При ОА хондроцити екс-пресують рецептори до 1Л-1, що тдвищуе !х чутливють до даного цитоюну. Встановлено, що навпъ при тко-молярних концентращях цього цитокшу запускаеться клпинна втповть з експрешею близько 100 цитоюшв, гормошв, факторХв росту, таких як 1Л-2, 1Л-4, 1Л-6, 1Л-8, i фактора некрозу пухлини а. 1Л-1 стимулюе катаболХчш процеси в суглобовому матрикш, гальмуе синтез його молекул, що призводить до зростання синтезу матрикс-них металопроте!наз (ММП), особливо колагенази, активатора плазмшогену, одночасно 1Л-1 пригшчуе синтез палуроново! кислоти [6]. Особливе значення мае факт, що гад впливом 1Л-1 хондроцити синтезують протеолгтичш ферменти — ММП, що зумовлюють деградацш колагену й основно! речовини суглобового
хряща. Характерною особливютю хондроципв при ОА також е i гшерекспрешя ферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що шдукуе синтез простагландишв, як1 беруть участь у розвитку й пщтриманш запалення в суглобових структурах. 1Л-1 також впливае на плазмшоген, спри-яючи перетворенню його на активний плазмш, який, у свою чергу, активХзуе ММП, посилюючи деградацш позаклиинного матриксу. КатаболХчна д!я 1Л-1 про-являеться у стимулюванш вироблення хондроцитами й синовюцитами оксиду азоту, здатного також пошко-джувати позаклиинний матрикс [5]. Кр!м того, оксид азоту, знижуючи концентрацш антагошста рецептора 1Л-1, сам активуе 1Л-1. Оксид азоту впливае на апоптоз хондроципв, який виявився у 2—4 рази вищим у хворих на ОА, шж у здорових ошб [3]. 1Л-1 птвищуе екскрецш кальцш, активуе остеобласти, унасл!док чого знижу-еться штенсившсть формування юстково! тканини. Зменшення п!д його впливом концентраций остеокаль-цину призводить до руйнування субхондрально! юстки. Усе це св!дчить про рХзноманптя й багатограншсть патофХзюлопчного впливу 1Л-1, зокрема на катаболХзм хряща, субхондрально! юстки, та робить його важливою мшенню терапевтично! стратег!! при ОА [8].
Важливу роль у патогенез! ОА вщграе також родина трансформуючих факторХв росту, зокрема трансформуючий фактор росту р (transforming growth factor в, ТФР-р), що активно продукуються остеобластами й хондроцитами. Вш моделюе (регулюе) синтез макромолекул мХжклп'инно'! речовини хряща. З одного боку, ТФР-р мае анаболХчний ефект i постае одним !з найпотужшших стимуляторХв синтезу макромолекул палшового хряща, з шшого — гальмуе !х деградацш [20]. Встановлено, що саме ТФР-р вщграе певну роль на вшх етапах хондрогенезу, мезенхХмально! конденса-цп, пролХфераци хондроципв i, нарешп, в остаточнш диференщацп хондроципв. На раншх етапах дифе-ренцшвання хондроципв ТФР-р, ймовХрно, справляе стимулюючий вплив. Водночас у подальшому ТФР-р гальмуе термшальне диференцшвання хондроципв, тим самим стабшзуючи фенотип прегшертрофХч-них хондроципв. А це означае зменшення продукцп ММП та збтьшення пулу змшених/гшертрофованих хондроципв. Щ ефекти здшснюються через р!зш сиг-нальш шляхи, упм найважлившим е сигнальний шлях Smad 2/3 та Smad 1/5/8 [15]. На рис. 1 схематично показано роль ТФР-р у патогенез! ОА.
Розкриття молекулярних мехашзмХв деградаци хряща та уточнення причин, що ведуть до персистуючого за-палення безпосередньо в тканинах суглоба, послужило шдставою для розробки не ттьки симптомомодифку-ючих (швидкодшчих), але й структурно-модифХкуючих (повтьнодшчих) препарапв, що активно впливають на переб^ i темпи подальшого прогресування захворювання [2].
Доцтьшсть такого тдходу обумовлена тим, що навпъ у хворих !з III—IV стадХею ОА хондроцити здатш
К1сткове ремоделювання
4
Остеоартрит
Синов1альний ф1броз
4
CliHOBiT
t
Smad 2/3
ТФР-Р
I
Smad 1/5/8
Ппертроф1я хондроципв i хряща
4
Остеоартрит
Рисунок 1. Роль ТФР-р у патогенез '1 остеоартриту (адаптовано нами за [15])
синтезувати мiжклiтинний матрикс. Ефективна по-вшьнодшча симптоматична терашя спрямована на стимулящю хондробластами й хондроцитами синтезу макромолекул промiжноl речовини палшового хряща, зокрема протеоглiканiв, зниження активност ММП i прозапальних цитоышв, активацiю анаболiчних про-цесiв у матрикш хряща й створення умов для форму-вання резистентного хряща. Крiм того, такi пiдходи до лшування збiльшують опiрнiсть хондроцитiв до негативного впливу як прозапальних цитоышв, так i бiльшостi нестеро!дних протизапальних препаратiв, що мають хондроагресивнi властивость Для зменшен-ня темпiв прогресування ОА запропонованi численнi препарати з рiзними механiзмами дН, найбiльш широке застосування знайшли структурнi аналоги хряща, на-самперед хондроггину сульфат i глюкозамiну сульфат. Безсумнiвно, цiкавим препаратом е дiацереlн, терапев-тичний потеншал якого опосередковуеться через шп-
бщш 1Л-1. Препарати палуроново! кислоти не ттьки покращують механiчну функцiю уражених суглобiв, але й гальмують подальше прогресування недуги. Зпдно з рекомендашями ЕИЬЛЯ 2003 року, що Грунтують-ся на думцi 23 експерпв, тiльки 5 препаратiв мають симптомомодифшукш властивостi, а саме хондроггину сульфат, глюкозамшу сульфат, дiацереlн, гiалуронова кислота, а також препарат Шаскледин [19]. Останнш препарат становить неабиякий штерес насамперед завдяки рослинному походженню, по-друге, суттевш антицитокiновiй активностi.
Пiаскледин 300 (А8и) — оригiнальний французь-кий препарат класу 8У8АВОА, до складу якого входять фiтостероли та жирш кислоти, як отримують унаслiдок гiдролiзу олiй авокадо та соевих бобiв методом молеку-лярно! дистиляци в пропорци 1 : 2. Ол1я авокадо та со! мiстить бюлопчно активнi компоненти — неомилю-ваш лiпiди (фiтостероли, р-ситостерол, кампестерол i
стигмастерол) [23]. Фiтостероли iнгiбують абсорбцш холестеролу й перешкоджають його ендогенному бю-синтезу. Також було доведено, що фiтостероли i частково Р-ситостерол е протизапальними агентами з антиокси-дантною й аналгетичною активнiстю [13]. Стироловий екстракт i3 рiзних рослин в експериментах на тваринах довiв протизапальну дiю. Данi свiдчать, що поеднане застосування неомилюваних сполук олш авокадо та со! (Пiаскледин) викликае виражене iнгiбування утворення цитокiнiв порiвняно з iзольованим !х застосуванням, а стутнь iнгiбування залежить вiд сшввщношення цих iнгредiентiв. У ранiше проведених дослщженнях було показано, що бюлопчна дiя екстрактiв авокадо та со! залежить вiд !х спiввiдношення. 1нкубащя препаратiв iз рiзним спiввiдношенням компонент — 1 : 2 (A1S2), 2 : 1 (A2S1) та 2 : 2 (A2S2) — iз культурою людських хон-дроцитав протягом 72 год за наявност чи вiдсутностi 1Л-1р продемонструвала, що Шаскледин у пропорцiях 1 : 2 та 2 : 2 викликали вiрогiдне зниження активностi стромелiзину, 1Л-6, 1Л-8 та простагландину Е2 у культурi клiтин (р < 0,05) iз зменшенням експресй 1Л-6 та 1Л-8. Комплексне застосування екстраклв авокадо (1 частина) i со! (2 частини) призводило до шпбування синтезу 1Л-8 i простагландину Е2, а застосування тльки екстракту авокадо гальмувало експресiю 1Л-6 [17]. Загалом при одночасному застосуваннi екстрактiв авокадо та со! спостертаеться бiльш виражене пригтчення продукци цитокiнiв, н1ж при !х iзольованому застосуваннi. Отже, Шаскледин частково швелюють ефект 1Л-1 на хондро-цити та руйнiвну дш 1Л-1р на хрящ [4].
Рiзноспрямованi протизапальнi бiологiчнi ефекти Пiаскледину 300, що Грунтуються на його антицитоы-новiй активностi [1]:
— шпбуе iнтерлейкiн-1;
— стимулюе синтез протеогшкашв;
— пiдвищуе експресiю трансформуючих факторiв росту (ТФР-Р1 i ТФР-Р2);
— шдвищуе експресiю iнгiбiтору активаци плазмь ногену-1 (РА1-1);
— iнгiбуе стимулюючу дiю 1Л-1р на експресiю 1Л-6, 1Л-8 i простагландину E2;
— пригшчуе 1Л-1р-стимульований синтез метало-проте!наз (колагенази та стромелiзину) хондроцитами;
— пригшчуе синтез хондроцитами колагенази, стромелiзину;
— стимулюе синтез колагенових волокон у культурi хондроципв;
— справляе превентивну дш на розвиток експери-ментального (посттравматичного) остеоартриту в екс-периментальних тварин.
Отже, основнi симптомо- й структурно-модифiкуючi властивостi Пiаскледин при ОА пов'язаш з ушкальним впливом на експресш цитокiнiв. Пiаскледин 300 ш-пбуе 1Л-1 — головний патогенетичний фактор розви-тку й прогресування ОА, запобтаючи його впливу на хондроцити й синовюцити. Пiаскледин пригнiчують
1Л-1р-стимульований синтез ММП, насамперед колагенази й стромелiзину, хондроцитами, експресiю 1Л-6 та 1Л-8, а також простагландину Е2, що обумовлюе як антикатаболiчну дш на матрикс хряща, так i гальмуван-ня вторинного запалення в тканинах суглоба, а саме в синовiальнiй оболонцi, ентезисах, субхондральнш кiстцi й безпосередньо в палшовому хрящi [14, 21]. Ще одне експериментальне дослiдження культури хондроцитiв при ОА продемонструвало стимулюючий вплив Шаскледин на продукцш агрекану й вщновлення синтезу агреканiв хондроцитами тсля попередньо! !х обробки 1Л-1р. Паралельно спостерiгалося зниження продукци ММП-3. Дослщники припускають, що Пiаскледин може змшювати метаболiчнi процеси в остеоартрозному хрящi шляхом гальмування деградацi! суглобового хряща й сприяння репаративним процесам [18].
Упм вплив на актившсть цитошшв властивий i iншим симптомомодифiкуючим препаратам, зокрема хондро!тину сульфату, глюкозамiну сульфату, дiацере!ну. На вiдмiну вiд них Шаскледину 300 притаманнi певнi фармаколопчш особливостi. Так, вiн пiдвищуе експресш трансформуючого фактора росту p1 i трансформую-чого фактора росту р2, а також iнгiбiтору плазмшогену-1 (PAI-1). Трансформуюючi фактори росту активно впли-вають на синтез макромолекул мiжклiтинно! речовини суглобового хряща — протеоглшани й колаген II типу. ТФР-р мае суттевий анаболiчний ефект i е одним iз най-потужнiших стимуляторiв синтезу матриксу суглобового хряща, водночас вш здатний пригшчувати експресiю ре-цепторiв, чутливих до 1Л-1. Що стосуеться PAI-1, то вш знижуе продукцiю плазмiногену, який опосередковано бере участь у пошкоджент хряща шляхом стимуляци ММП, а також шляхом прямого впливу на хрящ через активацiю деградаци протеоглiканiв [1, 14]. Хоча стероли становлять найбiльшу фракцiю препарату Шаскледин, iншi компоненти цього з'еднання, включаючи a- i P-aмiрин, також можуть справляти протизапальну i, можливо, aнaболiчну дiю.
В експериментi на тваринах продемонстровано, що Шаскледин характеризуются превентивним впливом на розвиток посттравматичного ОА у кролиыв. Так, встановлено, що концентраций ТФР-Р1 i ТФР-Р2 у сино-вiaльнiй рiдинi колiнних суглобiв собак вiрогiдно п1дви-щувалися в групах незалежно вiд дозування Шаскледин [9]. ТФР-Р1 сягав максимальних значень наприкшщ 2-го мiсяця та знижувався пiсля 3-го мiсяця, водночас концентрация ТФР-Р2 з^иш^ася значно пiдвищеною наприкшщ 3-го мюяця (рис. 2).
В шшому дослiдженнi in vivo, проведеному на собаках з щдукованим ОА колшного суглоба, тварини 1-! групи отримували впродовж 8 тижнiв перорально Пiaскледин у дозi 10 мг/кг маси тта, 2-! — плацебо. Результата до-слiдження зaсвiдчили, що застосування Шаскледин зменшуе розвиток раншх пошкоджень хряща та кiстки при ОА, що знайшло пiдтвердження при пстолопчно-му дослiдженнi [12]. Ефект, iмовiрно, проявляеться в
CO.
DL £
R
я a ь i a> з x о a
200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
Micflui
70 60
50
см CO.
Q.
e 40
■| 30 n
& 20 x 0)
? 10 о
* n
1 2 Micfliji
1 Контроль
> Низька доза Д Висока доза
Рисунок2. ПдвищенняконцентрацпТФР-pi та ТФР-р2усинов'тльнйрщин1 пдвпливомП1аскледину300
| 100 г
¡ 80 S*
Ян —
■Si
ш s
г ft ~
S 20—■ ■— -
Ш
**
П --И™--.-
ii =
**
Контроль Контроль + ЛПЦ НСАС + ЛПЦ
| ■ ФНП-а ■ 1Л-1 □ ЦОГ-2 □ ИЧОЭ |
Рисунок 3. Вплив П1аскледину на експресю прозапальних ген1в бичачиххондроцитв
Примтки: * — Р < 0,05; ** — Р < 0,001.
зменшенш синтезу шдуцибельно! синтази оксиду азоту ^N08) та ММР-13, якi е ключовими медiаторами струк-турних змiн за наявност ОА.
Протизапальнi ефекти Пiаскледину не обмежуються тiльки хондроцитами, а також поширюються на макро-фаги/моноцити, тобто на клггини, що е попередниками синовiальних макрофагiв. Так, Пiаскледин зменшуе концентрацiю ФНП-а, 1Л-1, ЦОГ-2 та 1КО8 до контрольного рiвня неактивованих клiтин у хондроцитах, моноцитах/макрофагах [10]. Саме цей факт може об-Грунтовувати протибольовий i протизапальний ефекти Пiаскледину 300, що продемонстровано в кшшчних дослiдженнях. На рис. 3 наведений вплив Шаскледин на експресш прозапальних генiв бичачих хондроципв. Бичачi хондроцити iнкубували з Шаскледин протягом 72 год та активували лшополщукрами (ЛПЦ) протягом 24 год. Показане кшьысне визначення ФНП-а, 1Л-1, ЦОГ-2 та 1КО8.
Особливостi фармакодинамши Пiаскледину 300 знайшли свое вщображення в його симптомо- i струк-турно-модифiкуючому ефектi при ОА, що тдтверджено численними дослiдженнями [2, 4].
Отже, за сучасними уявленнями в патогенез! ОА важливу роль вщграе запалення, що втягуе вш струк-тури суглоба, i це вимагае проведення активного про-тизапального лХкування, спрямованого на р!зш ланки Хмунного запалення. Ушкальш антицитоинов! власти-вост Шаскледину 300 дозволяють активно вплинути на основш ланки патогенезу ОА, перешкодити негативному впливу 1Л-1 на суглобовий хрящ та субхондральну кустку, а також покращити синтез макромолекул мХжкттинно! речовини суглобового хряща — протеогшкашв i колагену II типу за рахунок стимуляци вироблення трансформу-ючих факторХв росту.
Отже, особливий мехашзм дп Шаскледину 300, його висока ефективнiсть, зручшсть застосування й добра переносимiсть дозволяють рекомендувати цей препарат для лжування ОА як ефективний засiб, що мае симптомо - i структурно-модифiкуючi властивость Цi данi пiдтвердженi численними контрольованими дослщженнями, якi повнiстю вiдповiдають сучасним вимогам, що висуваються до лжарських препаратiв для лiкування ОА.
Список лператури
1. Бадокин В.В. Пиаскледин — хондропротективный препарат с антицитокиновой активностью// Consilium Medi-cum. — 2007. — № 8. — С. 145-150.
2. Бадокин В.В. Результаты многоцентрового исследования по оценке эффективности и переносимости Пиаскледина // Эффективная фармакотерапия. — 2011. — № 39. — С. 6-12.
3. Балабанова Р.М. Новый подход к лечению остеоартроза как хронического воспалительного заболевания// Современная ревматология. — 2013. — № 2. — С. 95-98.
4. Борткевич О.П. Ефективтсть препарату Шаскледин® 300 у лiкуваннi пацieнтiв з остеоартрозом: доведено в дослiдженнях, пiдтверджено европейською практикою // Укратськийревматологiчний журнал. — 2015. — № 1 (59). — С. 61-65.
5. Головач И.Ю. Остеоартрит: фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничего не
стоит на месте // Украшський ревматологiчний журнал. — 2014. — № 2 (56). — С. 4-11.
6. Журавльова Л.В., Олшник М.О. Роль прозапальних цитоштв у розвитку остеоартрозу та цукрового дiабету II типу // Укратський ревматологiчний журнал. — 2015. — № 2 (60). — C. 31-35.
7. Широкова Л.Ю., Носков С.М., Паруля О.М. и др. Роль цитокинов в патогенезе остеоартроза // Цитокины и воспаление. — 2010. — № 4. — С. 16-19.
8. ШубаН.М., Воронова Т.Д., Тарасенко Т.М., КриловаА.С. Новi аспекти патогенезу остеоартрозу та шляхи його корекци // Украшський ревматологiчний журнал. — 2012. — № 1 (47). — С. 51-58.
9. Altinel L., Saritas Z.K., Kose K.C. et al. Treatment with unsaponifiable extracts of avocado and soy bean increases TGF-beta1 and TGF-beta2 levels in canine joint fluid // Tohoku J. Exp. Med. — 2007. — Vol. 211 (2). — P. 181-186.
10. Au R.Y., Al-Talib Т.К., Au A.Y., Phan P.V, Frondoza C.G. Avocado soybean unsaponifiables (ASU) suppress TNF-alpha, IL-1beta, COX-2, iNOS gene expression, and prostaglandin E2 and nitric oxide production in articular chondrocytes and monocyte/ macrophages// Osteoarthritis Cartilage. — 2007. — Vol. 15(11). — P. 1249-1255.
11. Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease (osteoarthritis is not osteoarthrosis!) // Osteoarthritis Cartilage. — 2013. — Vol. 21. — P. 16-21.
12. Boileau С., Martel-Pelletier J., Caron J. et al. Protective effects of total fraction of avocado/soybean unsaponifiables on the structural changes in experimental dog osteoarthritis: inhibition of nitric oxide synthase and matrix metalloproteinase-13 // Arthritis Res. Therapy. — 2009. — Vol. 11. — R41.
13. Bouic P.J. The role ofphitosterols andphitosterolins in immune modulation: a review of the past 10years // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab Care. — 2001. — Vol. 4. — P. 471-475.
14. Воumediene K., Felisaz P., Bogdanowicz P. et al. Avocado/ soybean unsopanifiable enhance the expression of transforming growth P1 и P2 in cultured articular chondrocytes // Arthritis Rheum. — 1999. — Vol. 42. — P. 148-156.
15. Bush J.R., Beier F. TGF-ß and osteoarthritis — the good and the bad//Nature Med. — 2013. — Vol. 19. — P. 667-669.
16. Case J.P., Baliunas A.J., Block J.A. Lack of efficacy of acetaminophen in treating symptomatic knee osteoarthritis: a randomized, double-blind, placebo-controlled comparison trial with diclofenac sodium // Arch. Intern. Med. — 2003. — Vol. 163. — P. 169-178.
17. Henrotin Y.E., Labasse A.H., Jaspar J.M. et al. Effects of three avocado/soybean unsaponifiable mixtures on metalloprotein-ases, cytokines and prostaglandin E2 production by human articular chondrocytes// Clin. Rheum. — 1998. — Vol. 17. — P. 31-39.
18. Henrotin Y.E., Sanchez, C., Deberg M.A. et al. Avocado/ soybean unsaponifiables increase aggrecan synthesis and reduce catabolic and proinflammatory mediator production by human os-teoarthriticchondrocytes// J. Rheumatol. — 2003. — Vol. 30(8). — P. 1825-34.
19. Jordan K.M., Arden N.K., Doherty M. et al. EULAR Recommendations 2003: an evidence based approach to the management of knee osteoarthritis: Report of a Task Force of the Standing Committee for International Clinical Studies Including Therapeutic Trials (ESCISIT)//Ann. Rheum. Dis. — 2003. — Vol. 62 (12). — P. 1145-1155.
20. Kraan van der P.M., Davidson Blaney E.N., Blom A. TGF-beta signaling in chondrocyte terminal differentiation and osteoarthritis// Ostaiarthritis Cartilage. — 2009. — Vol. 17(12). — P. 1539-1545.
21. Kut-Lasserre C., Miller C.C., Ejei A.L. et al. Effect of avocado and soybean unsaponifiables on gelatinase A (MMP-2), strome-lisin 1 (MMP-3) and tissue inhibitors of matrix metalloproteinase (TIMP-1 and TIMP-2) secretion by human fibroblasts in culture // J. Periodontal. — 2001. — Vol. 72. — P. 1685-1694.
22. Loeser R.F., Goldrina S.R., Scanzello C.R. et al. Osteoarthritis: A Disease of the Joint as an Organ // Arthritis Rheum. — 2012. — Vol. 64 (6). — P. 1697-1707.
23. Zorn J. New aspects in rheumatism therapy: experiences with a sitosterin preparation in chronic polyarthritis// Med. Welt. — 1981. — Vol. 32. — P. 135-138.
OmpuMaHO 24.10.15 M
Головач И.Ю.
Клиническая больница «феофания» ГУА, г. Киев
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА ПИАСКЛЕДИН
В ЛЕЧЕНИИ ОСТЕОАРТРИТА
Резюме. Остеоартрит сегодня рассматривается не как дегенеративный процесс, а как патологическое ремоделирование различных тканей сустава (костной, хрящевой, синовиальной), которое инициируется и определяется провоспалительными медиаторами с развитием метаболической, а позже и функциональной дисфункции всех суставных структур. Особая роль в патогенезе остеоартрита принадлежит интерлейкину-1, который характеризуется разноплановым влиянием на метаболизм суставного хряща и субхондраль-ной кости, а также семье трансформирующих факторов роста, в частности трансформирующему фактору роста ß. Это делает их важной мишенью терапевтической стратегии при остеоартрите. Раскрытие молекулярных механизмов деградации хряща и уточнение причин, ведущих к персистирующему воспалению непосредственно в тканях сустава, послужило основанием для разработки не только симптомо-, но и структурно-модифицирующих препаратов,
активно влияющих на течение и темпы дальнейшего прогрессиро-вания заболевания. Согласно рекомендациям EULAR 2003 года, только 5 препаратов имеют симптомомодифицирующие свойства, а именно хондроитина сульфат, глюкозамина сульфат, диацереин, гиалуроновая кислота, а также препарат Пиаскледин. Последний препарат представляет большой интерес благодаря существенной антицитокиновой активности. В статье представлены экспериментальные доказательства положительного влияния препарата Пиаскледин на концентрацию провоспалительных цитокинов, а также результаты клинических исследований по высокой эффективности как симптомо-, так и структурно-модифицирующего препарата в лечении остеоартрита.
Ключевые слова: остеоартрит, патогенез, воспаление, провос-палительные цитокины, препарат Пиаскледин.
Holovach I.Yu.
Clinical Hospital «Feofania» of GDA, Kyiv, Ukraine
PATHOGENETIC REASONS FOR USAGE OF UNSAPONIFIABLE COMPOUNDS OF AVOCADO AND SOYBEANS FOR THE TREATMENT OF OSTEOARTHRITIS
Summary. Osteoarthritis is nowadays considered not as a degenerative process but as a pathological remodeling ofvarious tissues ofa joint (bone, cartilaginous and synovial tissue) that is associated with and determined by pro-inflammatory mediators with further development of metabolic and functional dysfunction of all joint structures. Inter-leukin 1 plays a particular role in the pathogenesis of osteoarthritis. It affects metabolism of articular cartilage and sunchondral bone in different ways. The family of transforming growth factors also plays an important role, namely transforming growth factor p. That is why they are important targets for therapeutic strategy in osteoarthritis. Discovery of molecular mechanisms of cartilage degradation and detailing of the reasons of persistent inflammation in joint tissues led to the development of the agents with symptoms and structure modifying properties that affect the course and rate of progression of the
disease. According to EULAR 2003 recommendations only 5 agents have symptom modifying action, particularly chondroitin sulfate, glucosamine sulphate, diacerein, hyaluronic acid and unsaponifiable compounds of avocado and soybeans oil. The last agent is of great interest due to its anticytolytic action. The paper deals with the experimental proves for positive effects of unsaponifiable compounds of oil of avocado and soybeans on the concentration of pro-inflammatory cytokines as well as the results of clinical studies of high efficiency of the agent with symptoms and structure modifying properties for the treatment of osteoarthritis.
Key words: osteoarthritis, pathogenesis, inflammation, proinflammatory cytokines, unsaponifiable compounds of avocado and soybeans.
