CC BY
37
I ^cTes-[Травма
УДК 616.718.49:616.728.3-007.248 ГОЛОВАЧ 1.Ю.
КлЫчна лкарня «феофаня» ДУС, м. Кит
РОЛЬ СИМПТОМ-МОДИФкУЮЧИХ i СТРУКТУРНО-МОДИФкУЮЧИХ ПРЕПАРАЛВ У ТЕРАПП ОСТЕОАРТРИТУ: МЮЦЕ НЕОМИЛЮВАНИХ
ФiТОCТEРОЛiВ
Резюме. Розглядаються загальн пдходи до лкування остеоартриту та основн групи препарат, що ви-користовуються в терапИ цього захворювання. Поданi останн рекомендаци 2014 року щодо ^дход1в до лкування остеоартриту. Обговорюються особливост симптом-модифкуючих i структурно-модифiкуючих лкарських засобiв. До числа препарат iз хондропротективними й структурно-модифкуючими властивос-тями належить Пiаскледин 300, до складу якого входять неомилюван фтостероли та жирн кислоти. Па-скледин представлений як антицитокновий препарат, його дiя спрямована на корекцю низки процеав, що лежать в основi порушеного метаболiзму хряща при остеоартрил. Наведенi результати дослдкень щодо симптом-модификуючого та структурно-модифкуючого ефект препарату.
Ключов слова: остеоартрит, неомилюванi фтостероли та жирнi кислоти, Пiаскледин 300, лiкування, циток-ни, структурно-модифкуючий ефект, симптом-модифiкуючий ефект, рекомендацП.
Остеоартроз (ОА) — найпоширешше захворювання cyrao6iB, кшшчш симптоми якого спостерта-ються бшьше шж у 20 % населення земно! E^i [5]. ОА зустрiчаeться в кожного третього пащента вшом вщ 45 до 64 роыв i в 60—70 % хворих вшом понад 65 роыв, причому сшввщношення чоловтв i жшок становить 1 : 3, а при ОА кульшових суглобiв — 1 : 7 [10]. ОА значно попршуе яысть життя хворих i е од-шею з основних причин виникнення тимчасово! та стшко! втрати працездатность
ОА традицшно визначався як «хрошчне про-гресуюче незапальне захворювання суглобiв невь домо! етюлогп, яке характеризуеться дегенерацieю суглобового хряща та структурними змшами суб-хондрально! ыстки», а також «явно чи приховано перебтаючим помiрно вираженим синовггом» [6, 9]. Останнiми роками вщбувся поворот у поглядах на мехашзми розвитку й прогресування ОА. Раш-ше захворювання розцiнювалося як стигма старшня органiзму в цшому i супутнього процесу дегенера-ци суглобових структур зокрема [5, 9]. У даний час ОА сприймаеться не просто як хвороба зношування (хвороба wear and tear), а як анормальне ремоделю-вання суглобових тканин, кероване безлiччю про-запальних факторiв, що продукуються насамперед субхондральною кiсткою й синовieю [4, 11]. Анор-мальне/патолопчне ремоделювання згодом формуе метаболiчну, а шзшше й функцiональну дисфунк-щю всiх суглобових структур [21] з розвитком типо-
во1 кшшчно! картини й однотипних патобiохiмiчних змiн. Мюцева продукцiя прозапальних цитокiнiв здатна також впливати на шщащю й посилення шших вiкозалежних i метаболiчних захворювань. Не дарма ОА вiдносять до захворювань з одним iз найвищих iндексiв коморбiдностi [4]. Нерозумiння багатьох ютотних моментiв ОА виявляеться, зокрема, у тому, що в даний час у крашах пострадянсько-го простору, у тому чи^ й в Укра'1ш, одну й ту ж хворобу називають то «деформуючим артрозом», то «остеоартритом», то «артрозом» [4, 6].
Зпдно з сучасними уявленнями ОА розглядаеть-ся як гетерогенна група захворювань рiзноl етюлогп, але з подiбними бiологiчними, морфологiчними й клiнiчними результатами, при яких у патолопч-ний процес залучаеться не тшьки суглобовий хрящ, але й ус структури суглоба — субхондральна ыст-ка, зв'язки, суглобова капсула, синовiальна обо-лонка й перiартикулярнi м'язи й зв'язки [4], тобто ОА сьогодш розглядаеться як хвороба всього суглоба [21].
У даний час розшифроваш основш молекулярш механiзми ОА [8]. В шщацп патологiчних змш при первинному ОА та 1х прогресуваннi вирiшальну роль вiдiграе гшерпродукщя матриксних металопротешаз
© Головач 1.Ю., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
(ММП), включаючи колагенази (ММП-1, -8, -13), агрекшази (ADAMTS4, ADAMTS5), стромелiзин-1 (ММП-3) й желатинази (ММП-2, -9). У цьому про-цесi задiяний штерлейкш-ф (Ш-ф), що експре-суеться в ураженому хрящi й стимулюе продукцiю ММП. KpiM того, цей цитокiн безпосередньо впли-вае на темпи хрящово! деструкцп, гальмуючи синтез компонентiв матриксу (агрекану й колагену II типу) та стимулюючи продукцш iнших прозапальних ци-токiнiв (1Л-6, 1Л-8). У складному багатоступеневому каскадi рiзних патолопчних змiн задiянi також про-стагландин Е2, оксид азоту, ростовi фактори тощо. Цi порушення сприяють недостатньому синтезу хондро-цитами протеоглiканiв i фрагментацп протеоглГкано-вих агрегатiв, тобто головним складовим патолопч-них порушень при ОА [8, 11].
Окрiм серйозних дослiджень патогенезу ОА i змь ни поглядiв на мехашзми розвитку й прогресування дано! недуги, 2014 рГк ознаменувався появою двох рекомендацш iз менеджменту пацiентiв з ОА — реко-мендацiй OARSI та ESCEO [14, 24]. У рекомендащях OARSI-2014 основна увага придшяеться нехГрурпч-ному лiкуванню пацiентiв з ОА колшних суглобiв iз подглом пацiентiв на фенотиповi групи за наявнос-тi чи вiдсутностi коморбГдних станiв. Рекомендацп ESCEO-2014 подають алгоритм послГдовних дiй у разi дiагностики ОА колiнних суглобiв (рис. 1). Щ рекомендацп наголошують на необхщносп комбь нування лiкувальних можливостей, включаючи фар-макологiчнi й нефармакологiчнi методи. Ядро лГку-вання (core set) формують освiта пацiента, надання йому адекватно! шформацп, зниження маси тша в разi ожирiння (iндекс маси тша > 25 кг/м2), фГзич-на програма (аеробiка, витягнення, силовi вправи, вправи на рiвновагу тощо). Чотири кроки передба-чають послщовш етапи застосування медикаментоз-них засобiв.
Розкриття молекулярних механiзмiв деграда-цп хряща та уточнення причин, що ведуть до пер-систуючого запалення безпосередньо в тканинах суглоба, слугували шдставою для включення по-вшьно дiючих симптом-модифiкуючих препаратiв (symptomatic slow acting drugs for osteoarthritis — SYSADOA) як препарапв першо! лшп в рекомендацГ! щодо менеджменту остеоартриту колшного суглоба в бврош та свт ESCEO-2014. Симптом-модифГкуюча та можлива структурно-модифiкуюча дГя цих засобiв дозволяе активно впливати на пере-бГг i темпи подальшого прогресування захворюван-ня. ЗгГдно Гз рекомендацiями EULAR (2003) [19] i OARSI (2010) [27], до повшьно дшчих симптом-модифГкуючих препарапв вГдносять хондро!тину сульфат, глюкозамшу сульфат, палуронову кислоту, неомилюваш сполуки авокадо й со! (Шаскледин) та дГацере!н. Для вах цих сполук у численних кль шчних дослГдженнях доведений симптом-модифь куючий ефект щодо ОА, а також продемонстрована структурно-модифГкуюча дГя, тобто здатшсть пре-парапв впливати на прогресування патолопчних
змш при ОА. Що стосуеться iнших препаратiв, що належать до хондропротекторiв, то 1м тiею чи iншою мiрою притаманний аналгетичний i протизапальний ефект, але данi про 1х вплив на прогресування ОА за-лишаються суперечливими [5].
Доцшьшсть пошуку й використання структурно -модифшуючих препаратiв обумовлена тим, що навпъ у хворих iз Ш—IV стадiями ОА хондроцити зберпають здатнiсть до синтезу мiжклiтинного матриксу. Ефективна повiльно дшча симптоматична терапiя спрямована на стимулящю хондробластами й хондроцитами синтезу макромолекул основно! речовини гiалiнового хряща, зокрема протеоглша-нiв, зниження активностi ММП й прозапальних ци-токiнiв, активацш анаболiчних процесiв у матриксi хряща й створення умов для шдвищення його резистентность Окрiм того, така терашя збiльшуе стiйкiсть хондроципв до негативного впливу як прозапальних цитошшв, так i бiльшостi нестеро'ш-них протизапальних препаратiв, що чинять хондро-негативний вплив.
Одним iз представниюв класу 8У8АБОА е новий для Укра'ши препарат Пiаскледин 300 (Ави — в англомовнш л^ературО, що мае доведену клШч-ну ефектившсть i потенцiйнi хондропротективш властивост [1, 2, 7]. Пiаскледин мютить комплекс неомилюваних фiтостеролiв та жирних кислот, як отримують з екстраклв масел авокадо та со! методом молекулярно! дистиляцп. Фiтостероли iнгiбують аб-сорбцiю холестеролу та перешкоджають його ендо-генному бiосинтезу. Також було продемонстровано, що фггостероли й частково Р-ситостерол е протиза-пальними агентами з антиоксидантною й аналгетич-ною активнiстю [17]. Стироловi екстракти з рiзних рослин в експериментах на тваринах довели 1х про-тизапальну дiю [26].
Поеднане застосування екстраклв авокадо та со! викликае бшьш виражену iнгiбiцiю цитокiнiв по-рiвняно з 1х iзольованим застосуванням, а стушнь гальмування залежить вiд сшввшношення цих шгре-дiентiв [18]. 1нкубащя препаратiв iз рiзним сшввш-ношенням зазначених компонентiв — 1 : 2 (А182), 2 : 1 (А281) i 2 : 2 (А282) з культурою людських хон-дроцитiв упродовж 72 годин за вщсутносп або при наявностi 1Л-1Р довела, що НСАС у пропорциях 1 : 2 i 2 : 2 викликали суттеве й вiрогiдне зниження актив-ност стромелiзину в культурi клiтин з одночасним зниженням експресп 1Л-6 i 1Л-8. Вiрогiдне зниження колагеназно! активност вiдзначене тiльки при засто-суванш цих пропорцiй НСАС, тодi як зниження на 45—50 % рiвня простагландину Е2, що стимулюеть-ся 1Л-1Р, однаково мало мюце при застосуваннi всiх сумiшей. Сумш, що мiстить двi частини екстракту соевих бобiв i одну частину авокадо (А182), е най-бшьш дiевою сполукою, що й використовуеться як лшарський препарат [18].
Шаскледин шпбуе 1Л-1, запобiгаючи його шкш-ливiй дГ! на хондроцити й синовюцити, стимулюе синтез колагену й протеоглшашв, пригнiчуе стиму-
Крок 1. Базове лшування
За наявностi симптомiв
,__Т_
Парацетамол (як звичайний базисний препарат) або
тривалий прийом БУБАООА: глюкозамiну сульфат або хондрогтину сульфат (± парацетамол за необхщностО
Якщо й надалi зберiгаються симптоми
,__,
Топiчно нестероiднi протизапальн препарати (НПЗП) або
топiчно капса!цин
Крок 2. Розширений фармакологiчний менеджмент у пащенлв зi стiйкою симптоматикою
Якщо ще iснують/утримуються чи посилюються симптоми
I
1нтерм^ючий чи постiйний (тривалi цикли) прийом НПЗП з урахуванням можливих ризикiв
Нормальний гастроштестинальний ризик Пщвищений гастроiнтестинальний ризик Пiдвищений серцево-судинний ризик Пiдвищений нирко-вий ризик
— Неселективн НПЗП з шпбггорами протонно! помпи (|ПП) — ЦОГ-2 селективн НПЗП (розглянути необ-хiднiсть призначення 1ПП) — ЦОГ-2 селективнi НПЗП iз 1ПП — Уникати неселективних 1ПП — Переваги напроксену — Уникати високих доз диклофенаку й iбупрофе-ну (особливо при низьких дозах аспiрину) — Обережно з Ышими НПЗП — Уникати ЦОГ-2 селек-тивних НПЗП — Уникати будь-яких НПЗП
I Якщо симптоми ще юнують I
— Внутршньосуглобово гiалуронова кислота — Внутрiшньосуглобово глюкокортикощи
Крок 3. Останнi фармакологiчнi можливост
— Короткодiючi слабкi опющи —Дулоксетин
Крок 4. Менеджмент останньо! стадГ| остеоартриту та хiрургiя
Якщо штенсивний бiль i погана якiсть життя
, г 1 ,
Тотальне ендопротезування або опющи
Рисунок 1. Алгоритм щодо менеджменту остеоартриту кол!нного суглоба в €вроп1 та свт ЕБСЕО-2014 (адаптовано нами за Бгиуиге О.1з сп!вавт. [14]) Примака: БУБАйОА — повшьно д!юч! симптом-модиф!куюч! препарати.
льований Ш-1Р синтез ММП (колагенази i стромель зину) хондроцитами, експресiю 1Л-6 та 1Л-8, а також простагландину Е2, що обумовлюе як антикатабо-лiчний вплив на матрикс хряща, так i призупинення вторинного запалення в тканинах суглоба, а саме: у синовiальнiй оболонщ, ентезах, субхондральнiй ыстш й безпосередньо в гiалiновому хрящь В екс-периментi було вщзначено, що НСАС превентивно дiють на розвиток посттравматичного ОА й можуть стимулювати процес вщновлення хряща [2].
Однак, окрiм впливу на синтез i вивiльнення прозапальних цитокiнiв, простагландишв та актив-них форм кисню, що властиво також деяким шшим структурно-модифiкуючим препаратам, Шаскле-дин 300 мае ушкальш фармакологiчнi особливостi. Зокрема, вш пiдвищуе експресiю трансформуючих факторiв росту Р1 (TGF-P1) i Р2 (TGF-P2), а також iнгiбiтора активатора плазмшогену-1 (РА1-1) [13]. Трансформуючi фактори росту е цитокшами, що синтезуються хондроцитами й остеобластами; вони активно впливають на синтез макромолекул мiж-клггинно! речовини суглобового хряща — протео-глiканiв i колагену II типу. З одного боку, TGF-P вщзначаеться анаболiчним ефектом i е одним iз най-потужнiших стимуляторiв синтезу матриксу суглобового хряща, з шшого — гальмуе його деградащю, блокуючи експресiю тканинних i плазмових мета-лопроте!наз i пригшчуючи експресiю рецепторiв, чутливих до 1Л-1. Щодо РА1-1, то вiн знижуе про-дукцiю плазмiногену, що бере участь у пошкодженш суглобового хряща як опосередковано через стиму-ляцiю ММП, так i внаслiдок прямого впливу на хрящ шляхом активаци деградацп протеоглiканiв. Вплив Пiаскледину на ростовi фактори та РА1-1 дозволяе розглядати цей препарат як зашб з ушкальним анти-цитокiновим механiзмом дп.
Симптом-модифiкуючий ефект Пiаскледину, що полягае у зменшенш болю в суглобах i полтшенш Тх функцюнальноТ здатносп, доведений результатами численних добре контрольованих дослщжень.
Так, симптом-модифiкуючий ефект Шаскледину був продемонстрований у подвiйному слшому пла-цебо-контрольованому рандомiзованому клiнiчному дослщженш [12], що охоплювало 164 пащенпв з ОА колiнних i кульшових суглобiв. Упродовж 3 мiсяцiв пащенти з помiрними або сильними болями отриму-вали Пiаскледин по 300 мг/добу або плацебо. Осно-вним критерiем оцiнки ефективностi препарату була потреба в нестеро!дних протизапальних препаратах: в iнтервалi мiж 60-м i 90-м днями тераш! вона була
вiрогiдно меншою в групi Шаскледину (43,4 проти 69,7 % у груш плацебо; р < 0,001). Крiм цього, кумулятивна доза НПЗП, використовувана пащентами в iнтервалi мiж 45-м i 90-м днями лкування, була вiро-гiдно нижчою в груш Шаскледину (р < 0,01) (табл. 1).
Через рш Е. МаИеи i спiвавт. [23] опублшували результати iншого рандомiзованого кшшчного до-слiдження, тривалiсть якого становила 8 мюящв (6 мiсяцiв — активна терашя, 2 мiсяцi — оцшка тс-лядп препарату). За вшма основними показниками Пiаскледин перевершував плацебо. Так, середня ви-ражешсть болю до кiнця лiкування в основнш гру-пi знизилася з 56,1 ± 1,6 мм до 35,3 ± 2,3 мм за вь зуальною аналоговою шкалою (ВАШ; р = 0,003), а в груш порiвняння — з 56,1 ± 1,8 мм до 45,7 ± 2,6 мм. Вiдзначено також вiрогiдне покращання функцю-нального стану суглобiв i зменшення iндексу Лекена (—2,1 ± 0,5; р < 0,001) порiвняно з групою плацебо. Особливо! уваги заслуговуе проведена в цьому досль дженш оцiнка потреби в НПЗП через 2 мюящ шсля припинення прийому Пiаскледину й плацебо: вона становила 40,5 i 56,4 % вщповщно (р < 0,05). Дане дослщження пiдтвердило клшчно значущу перевагу Пiаскледину над плацебо упродовж усього перюду терапи. Дослщники зробили висновок, що НСАС е повшьно дiючим симптоматичним лiкарським засо-бом зi стiйким ефектом i високим ступенем безпеки, а збереження симптоматичного ефекту шсля припинення прийому Шаскледину свщчить про наявшсть у препарату вираженого ефекту шслядп.
У вщкритому дослiдженнi [2, 3], що включало 92 пашенпв з ОА колшних i кульшових суглобiв, симп-том-модифiкуючий ефект Пiаскпедину (п = 46) по-рiвнювався з ефектом НПЗП (п = 46; добова доза е^валентна 100 мг диклофенаку) за 6-мiсячний пе-рюд. У групi пацiентiв, якi отримували НПЗП, анал-гетичний ефект проявлявся рашше: через 1 мiсяць зниження болю у споко! i особливо при рухах було бшьш ютотним (р < 0,05). Однак шсля 3 мюяшв терапГ! позитивна динамша больового синдрому в груш, що приймала Пiаскпедин, була вiрогiдно бiльш ви-ражена, нiж у груш порiвняння (р < 0,05 для обох по-казникiв) (рис. 2, 3).
При цьому через 3 мю. потреба в НПЗП в груш, що отримувала Шаскледин, зменшилася бiльше нiж у 2 рази, а до кшця дослщження — у 3 рази. У ш ж термiни вiдзначено й вiрогiдно бiльше покращання за шдексом Лекена (р < 0,05 через 3 i 6 мю.). На фонi прийому Пiаскледину через 3 мiс. терапГ! iндекс Лекена зменшувався бiльше нiж у 2 рази, а до кш-
Таблиця 1. Середньодобова й кумулятивна дози НПЗП при прийом '1 Шаскледину та плацебо
Пiаскледин 300 (n = 76) Плацебо (n = 76) Р
Середня добова доза НПЗП 00-090 (мг ± Эй) 75 ± 59 78 ± 45 0,74
Середня добова доза НПЗП 045-090 (мг ± Э0) 26 ± 38 50 ± 48 0,001
Кумулятивна доза НПЗП 045-090 (мг ± Э0) 372 ± 742 814± 1026 < 0,01
ДН застосування НПЗП 045-090 6,3 ± 10,7 11,0 ± 10,2 < 0,01
ця 6-го мю. — майже в 3 рази. Цшком iмовiрно, що аналгетичний ефект Пiаскпедину визначаеться не тшьки протизапальною дiею, але i його багатогран-ним впливом на цитоын-опосередковаш патологiчнi ефекти при ОА [7].
Структурно-модифжуючий ефект Шаскледи-ну був оц1нений у багатоцентрових плацебо-конт-рольованих дослвдженях [20, 22]. Дослщження, проведене М. Lequesne й а1. у 2002 р., включило 163 пащенпв з одно- або двобiчним коксартрозом. Стадiя за Ke11gren-Lawrence до початку дослщжен-ня була 1—11. Обов'язковим критерiем включення до дослщження було: рентгенологiчно зареестроване звуження щшини кульшового суглоба та постiйний бшь в уражених суглобах тривалiстю не менше 6 мiс. Рандомiзованi пашенти були розподiленi на 2 гру-пи: 85 хворих весь термш дослiдження отримували 300 мг/добу Шаскледину, а 78 хворих — плацебо. У цшому в обох групах вшзначалася подiбна динамiка змiни суглобово! щiлини, але серед хворих, яы мали ширину суглобово! щiлини на початку дослщження менше 2 мм, прийом Шаскледину зменшив негатив-ну динамку порiвняно з плацебо практично у 2 рази: при прийомi Шаскледину зменшення ширини щши-ни за рш становило 0,24 мм, на тлi плацебо — 0,47 мм (Р < 0,05).
Друге дослiдження Е. МаИеи й а1. — ERADIAS [22] — проводилося впродовж 3 рокiв, включало 399 хворих iз коксартрозом за наявност клiнiчно! симптоматики (постiйний або рецидивуючий бiль упро-довж останнього року, що вщчуваеться не менше по-ловини часу за останш 3 мiс., альгофункцiональний iндекс Лекена для кульшового суглоба — вщ 3 до 10 балiв). У цьому дослщженш оцiнка змiни суглобово! щшини в кульшовому суглобi була первинною ын-цевою точкою й проводилася незалежним оцшюва-
чем (рентгенограми були «заслшлеш») вiдповiдно до останнiх рекомендацiй за стандартними позищями й методикою рентгенолопчного обстеження кульшо-вих суглобiв [16]. Включалися пацiенти з передньо-латеральним або передньомедiальним ураженням, величина щшини повинна була варшвати вiд 1 до 4 мм. Враховуючи, що вже шсля початку дослщжен-ня мiжнародний консенсус [25] не рекомендував ви-користовувати змiну суглобово! щшини як первинну ынцеву точку у зв'язку iз труднощами трактуван-ня тако! змiни (нерiвномiрнiсть i несиметричшсть змiн), то додатково в групах хворих, яы отримували Пiаскледин або плацебо, оцшювалося число хворих iз рентгенологiчним прогресуванням. Прогресуван-ня деструкцп рееструвалося, якщо зменшення суглобово! щшини було > 0,5 мм за 3 роки. Серед хворих, яы заынчили дослiдження (по 170 пащенпв у кож-нiй груш), зменшення суглобово! щшини за 3 роки становило —0,67 мм у груш плацебо i —0,64 мм у груш хворих, яы отримували активний препарат ^зниця 0,034 мм; 95% Д1 -0,156... -0,225), вщмшносп невь рогщш (р = 0,72). При цьому вiрогiдно менше було хворих iз рентгенологiчним прогресуванням звуження суглобово! щшини при лшуванш Шаскледином (40,4 %), нiж у груш плацебо (50,3 %) (р = 0,040) (рис. 4).
Метааналiз 4 контрольованих кшшчних досль джень з Шаскледином [12, 20, 23] включив 664 па-Шенпв з ОА кульшових (41,4 %) i колiнних суглобiв (58,6 %), з яких 336 хворих отримували Шаскледин по 300 мг/добу i 328 — плацебо впродовж 6 мiсяцiв [15]. Шаскледин перевершував плацебо щодо впли-ву на бшь (середне зменшення болю за ВАШ становило 10,7 % при гонартрозi й 11,3 % при коксар-трозц р = 0,04) i на функцюнальний iндекс Лекена (р = 0,0003). У 3 дослщженнях вiдзначався вiрогiдно
Рисунок 2. Значне зменшення болю в споко/ (за ВАШ) при прийомi П1аскледину
Рисунок 3. Значне зменшення болю при рус (за ВАШ) при прийомi П1аскледину
50
m 40
l- н Q J а i=
30
к о H о 20
с 10
m 0
Пiаскледин 300
Р < 0,039
Плацебо
50
Рисунок 4. П'аскледин в 'рог'щно сповльнюе прогресування остеоартрозу
бшьший, шж при застосуванш плацебо, позитивний ефект Шаскледину, тшьки в дослiдженнi M. Lequesne et al. [20] симптоматичний ефект НСАС не вiдрiзняв-ся вщ ефекту плацебо. Нагадаемо, що основним кри-терieм вiдбору хворих у це дослщження було значуще зменшення ширини суглобово! щiлини кульшового суглоба. А оскшьки при ОА добре вщома дисоша-цiя мiж кшшчними i рентгенологiчними проявами, можливо, група хворих не мала виражених симпто-мiв ОА.
Пiаскледин характеризувався доброю переноси-мiстю й високою безпекою в ycix проведених дослЬ дженнях. Невелика ктькють небажаних явищ при його прийомi спостерiгаeться на першому етапi лшу-вання, надалi вони повшстю купiруються без змiни програми лшування. Важливим аспектом безпеки е вщсутшсть значущих лiкарських взаeмодiй Шаскледину з вщомими лiкарськими засобами, особливо це важливо для лгтшх хворих, якi приймають досить широкий набiр препаратiв для лiкування коморбщ-них станiв [1, 3]. Препарат зручний для прийому — 1 капсула на день, що, безсумшвно, збшьшуе компла-йeнтнiсть у його застосуванш.
Особливий механiзм дп Шаскледину 300, його висока дieвiсть, зручшсть застосування — 1 капсула на добу — i добра переносимкть дозволяють рекомендувати цей препарат для лшування ОА як ефективний засiб, що мае симптом-модифiкуючi та структурно-модифiкуючi властивостi. Цi данi щд-твердженi численними контрольованими дослвджен-нями. Шаскледин повнiстю в1дпов1дае сучасним вимогам, що висуваються до лiкарських препаратов для лiкування ОА.
Список л1тератури
1. Алексеева Л.И., Чичасова Н.В., Кашеварова Н.Т. и др. Применение пиаскледина при остеоартрозе суставов кистей // Фарматека. — 2010. — № 10. — С. 48-55.
2. Бадокин В. В. Пиаскледин — хондропротектив-ный препарат с антицитокиновой активностью // Consilium Medicum. — 2007. — № 8. — С. 145-150.
3. Бадокин В.В. Результаты многоцентрового исследования по оценке эффективности и переносимости
Пиаскледина // Эффективная фармакотерапия. — 2011. — № 39. — С. 6-12.
4. Головач И.Ю. Остеоартрит: фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничего не стоит на месте // Укр. ревматол. журнал. — 2014. — № 2(56). — С. 4-11.
5. Коваленко В. М. Борткевич О.П. Остеоартроз. Практична настанова. — 3-те вид., доп., 3i змтами. — К.: Морюн, 2010. — 607с.
6. Хитров Н.А. Остеоартроз и остеоартрит — от новых взглядов на патогенез к новому названию //Медицинский совет. — 2013. — № 4. — С. 74-78.
7. Чичасова Н.В., Алексеева Л.И., Бадокин В.В., Шо-стак Н.А. Опыт применения неомыляемых соединений авокадо и бобов сои (пиаскледин) в лечении остео-артроза различной локализации // РМЖ. — 2014. — Т. 22, № 7. — С. 524-531.
8. Шуба Н.М., Воронова Т.Д., Тарасенко Т.М., Крило-ва А. С. Новi аспекти патогенезу остеоартрозу та шляхи його корекцП // Укр. мед. часопис. — 2012. — № 2(88). — С. 113-119.
9. Шумада И.В. Диагностика и лечение дегенеративно-дистрофических поражений суставов. — К.: Здоров'я, 1990. — 196 с.
10. Arden N., Nevitt M.C. Osteoarthritis: epidemiology // Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. — 2006. — Vol. 20(1). — P. 3-25.
11. Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease (osteoarthritis is not osteoarthrosis!) // Osteoarthr. Cartilage. — 2013. — Vol. 21. — P. 16-21.
12. Blotman F., Maheu E., Wulwic A. et al. Efficacy and safety of avocado/soybean unsaponifiables in the treatment osteoarthritis of the knee and hip // Rev. Rhum. (Engl. Ed). — 1997. — Vol. 64. — P. 825-834.
13. Воumediene K., Felisaz P., Bogdanowicz P. et al. Avocado/ soybean unsopanifiable enhance the eхpression of transforming growth ß1, ß2 in cultured articular chondrocytes// Arthritis Rheum. — 1999. — Vol. 42. — P.148-156.
14. Bruywe O., Cooper C., Pelletier J.-P. et al. An algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis in Europe and internationally: A report from a task force of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) // Semin. Arthritis. Rheum. — 2014. — Vol. 44(3). — P. 253-263.
15. Christenen R.., Barteles E.M., Astrup A. et al. Symptomatic efficacy of avocado/soybean unsaponifiables (ASU) in Osteoarthritis (OA) patients: a meta-analysis of randomized controlled trials // Osteoarthritis Cartilage. — 2008. — Vol. 6(2). — P. 339-408.
16. Conrozier T., Lequesne M.G., Tron A.M. et. al. The effect of position on the radiographic joint space in osteoarthritis of the hip// Osteoarthritis Cartilage. — 1997. — Vol. 5. — P. 17-22.
17. De Jong A., Plat J., Mensink R.P. Metabolic effects of plant sterols and stanols (review) // J. Nutr. Biochem. — 2003. — Vol. 14. — P. 362-369.
18. Henrotin Y.E., Labasse A.H., Jaspar J.M. et al. Effects of three avocado/soybean unsopanifiable miхtures on metal-loproteinases, cytokines and prostaglandin E2 production
by human articular chondrocytes // Clinical Rheum. — 1998. — Vol. 17. — P. 31-39.
19. Jordan K.M., Arden N.K., Doherty M. et al. EULAR recommendations 2003: an evidence based approach to the management of knee osteoarthritis: report or a task force of the standing committee for international clinical studies including therapeutic trials (ESCISIT) // Ann. Rheum. Diseases. — 2003. — Vol. 62. — P. 1145-1155.
20. Lequesne M., Maheu E., Cadet C. et al. Structural effect of avocado/soybean unsopanifiables on joint space loss in osteoarthritis of hip // Arthritis Care Research. — 2002. — Vol. 47. — P. 50-58.
21. Loeser R.F., Goldrina S.R., Scanzello C.R.. et al. Osteoarthritis: A Disease of the Joint as an Organ // Arthritis Rheum. — 2012. — Vol. 64(6). — P. 1697-1707.
22. Maheu E., Cadet C., Marty M. et. al. Randomised, controlled trial of avocado-soybean unsaponifiables (Piaskledine) effect on structure modification in hip os-teoarthritis: the ERADIAS study // Ann. Rheum. Dis. — 2014. — Vol. 73. — P. 376-384.
23. Maheu E, Mazieres B., Valat J.-P. et al. Symptomatic efficacy of avocado/soybean unsaponifiables in the treatment of osteoarthritis of the knee and hip // Arthritis Rheum. — 1998. — Vol. 41. — P. 81-91.
24. McAlindon T.E., Bannuru R.R., Sullivan M.C. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee osteoarthritis // Osteoarthritis and Cartilage. — 2014. — Vol. 22(3). — P. 363-388.
25. Ornetti P., Brandt K, Hellio Le Graverand M.P. et. al. OARSI-OMERACT definition of relevant radiological progression in hip/knee osteoarthritis // Osteoarthritis Cartilage. — 2009. — 17. — 856-63.
26. Soeken K.L. CAM therapies for arthritis-related pain: the evidence from systemic reviews // Clin. J. Pain. — 2004. — Vol. 20. — P. 13-18.
27. Zhang W, Nuki G, Moskowitz R.W. et al. OARSI recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis: part III // Osteoarthritis Cartilage. — 2010. — Vol. 18(4). — P. 476-499.
OmpuMaHO 11.12.14 ■
Головач И.Ю.
Клиническая больница «Феофания» ГУД, г. Киев
РОЛЬ СИМПТОМ-МОДИФИЦИРУЮЩИХ И СТРУКТУРНО-МОДИФИЦИРУЮЩИХ ПРЕПАРАТОВ В ТЕРАПИИ ОСТЕОАРТРИТА: МЕСТО НЕОМЫЛЯЕМЫХ ФИТОСТЕРОЛОВ
Резюме. Рассматриваются общие подходы к лечению остео-артрита и основные группы препаратов, используемые в терапии этого заболевания. Представлены последние рекомендации 2014 года относительно подходов к лечению пациентов с остеоартритом. Обсуждаются особенности симптом-модифи-цирующих и структурно-модифицирующих лекарственных средств. К числу препаратов с хондропротективными и структурно-модифицирующими свойствами относится Пиаскле-дин 300, в состав которого входят неомыляемые соединения фитостеролов и жирных кислот. Пиаскледин представлен как антицитокиновый препарат, действие которого направлено на коррекцию ряда процессов, лежащих в основе нарушенного метаболизма хряща при остеоартите. Представлены результаты исследований структурно-модифицирующих и симптом-мо-дифицирующих эффектов препарата.
Ключевые слова: остеоартрит, неомыляемые соединения фитостеролов и жирных кислот, Пиаскледин 300, лечение, цитокины, структурно-модифицирующий эффект, симптом-модифицирующий эффект, рекомендации.
Golovach I.Yu.
Clinical Hospital «Feofaniya» of State Affairs Department, Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF SYMPTOM-MODIFYING AND STRUCTURE-MODIFYING DRUGS IN THE TREATMENT OF OSTEOARTHRITIS: A PLACE OF PHYTOSTEROLS UNSAPONIFIABLES
Summary. The general approaches to the treatment of osteoarthritis and the main groups of drugs being used in the treatment of this disease are considered. The latest 2014 guidelines on the approaches to the treatment of osteoarthritis are presented. Features of symptom-modifying and structural-modifying drugs are discussed. Piascledine 300, containing avocado and soybeans unsaponifiables in the ratio 1 : 2, belongs to the drugs with chondroprotective and structure-modifying properties. Piascledine is described as anticyto-kine agent, its action is directed at correcting a number of processes which underlie the impaired metabolism of cartilage in osteoarthri-tis. The results of the studies on symptom-modifying and structure-modifying effects of this drug are presented.
Key words: osteoarthritis, unsaponifiables compounds of phy-tosterols and of fatty acids, Piascledine 300, treatment, cytokines, structure-modifying effect, symptom-modifying effect, guidelines.
