CC BY
41
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.3-001+617.583
БУР'ЯНОВ О.А., ОМЕЛЬЧЕНКО Т.М., СОБОЛЕВСЬКИЙЮ.Л., СКОБЕНКО S.O. На^ональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив
ПРОФ1ЛАКТИКА ТА AiKYBAHHß ПОСТТРАВМАТИЧНОГО 0CTE0APTP03Y Y ХВОРИХ 3 BHYTPiШHb0CYГЛ0Б0BИМИ ОСТЕОХОНДРАЛЬНИМИ
ПЕРЕЛОМАМИ
Резюме. Розроблений комплекс л1кувальних заходв, спрямованих на профлактику розвитку й прогресу-вання посттравматичного остеоартриту. Комплекс включае ранне оперативне лкування з репозиц/ею в/д-ламк/в I стабльно-функцюнальний остеосинтез, що виконуються пд артроскоп/чним контролем, а також артроскоп/чну обробку пошкодженого хряща та ¡нших внутр1шньосуглобових структур. У пюляоперац/йно-му пер/од/ кр/м загального медикаментозного л/кування й системи реабШацИ' запропоновано ¡нтраарти-кулярне застосування Нуа1иаР ARTRO — комбнованого препарату палуроново! кислоти й сукцинату, що мае антиоксидантн11 стабл1зуюч1 властивост¡. Проанал/зованI пор/вняльнI результати застосування розро-бленого л/кування у 86 хворих ¡з внутршньосуглобовими переломами колнного суглоба. Доведена висока ефективнсть лкування розробленим методом в аспектI профлактики розвитку й прогресування остеоартриту, зменшення больового синдрому, пдвищення функцонально! активност пац1ент1в. Ключов слова: травма, суглобовий хрящ, артроз, профлактика, л1кування, г!алуронат, сукцинат.
Вступ
Навколо- та внутрiшньосуглобовi переломи исток належать до числа поширених пошкоджень у людей рiзних вшових груп. Частота 1х, за даними ль тератури, досягае 25—40 % [1, 10, 13, 14]. У бшьшосп пащенпв сучасш принципи лшування таких пошкоджень (точна репозищя та рання функщя) можуть бути забезпечеш тшьки за допомогою оперативного лшування — вщкрито! репозицп та стабшьно-функ-цюнального остеосинтезу. Однак навпъ за таких умов частота ускладнень досягае 6—8 %, а кшьысть незадовшьних результапв лшування в цтому коли-ваеться вiд 7 до 38 % [1, 4, 8, 9, 10].
Серед незадовшьних наслщыв лшування внутрш-ньосуглобових пошкоджень головним е раннш та швидкий розвиток пiслятравматичного остеоартрозу, що обумовлюе первинну iнвалiдизацiю хворих (вiд 8,8 до 46 % випадыв). Так, у структурi iнвалiдностi хворих iз наслiдками травм суглобiв внутрiшньосуглобовi по-шкодження колiнного та гомiлковостопного суглобiв посiдають першi мiсця [1, 10, 14].
Незважаючи на успiхи сучасно'1 травматологи, проблему лiкування внутрiшньосуглобових перело-мiв з ураженням суглобового хряща не можна вва-жати виршеною у зв'язку з дуже високим вщсотком незадовiльних результатiв.
Роботами численних вичизняних та зарубiжних вчених показано, що навпъ за умови идеально вико-
нано! репозицй' уламтв та стабтьно-функцюналь-ного остеосинтезу при внутршньосуглобових остео-хондральних переломах частота виникнення швидко прогресуючих дегенеративних змiн в суглобi досягае 12—17 %, що упродовж перших роив тсля травми обумовлюе iнвалiдизацiю та необхiднiсть повторних реконструктивних оперативних втручань [1, 4, 5, 14]. Визначено, що раннш та швидкий розвиток тслятрав-матичного остеоартрозу обумовлений характером та площею ураження суглобового гiалiнового хряща, а також недолшами реабштаци та вщсутнютю адекватних лiкувальних заходiв, спрямованих на збереження та вщновлення палшового суглобового хряща [1, 5, 7, 10].
Зазвичай дефекти суглобового хряща практично не вщновлюються, найчастше вони замщуються волокнистим хрящем. При травматичному ура-женнi суглобiв настае метаплазiя або дизрегенера-цiя, гiалiновий хрящ замщуеться волокнистим, що мае низьку стшысть та слабкий контакт iз субхон-дральною кiстковою пластинкою. Здебшьшого по-шкодження навколо синовiальноl оболонки загою-ються за рахунок низькодиференцшованих клiтин сполучно! тканини, вони можуть заповнюватися волокнистою хрящовою тканиною. Визначено, що хондроцити з прилеглих до дефекту вщдшв суглобового хряща в дшянку дефекту не мпрують [2, 3].
О.А. Бур'янов та ствавт. експериментально довели, що при внутршньосуглобових травматичних пошко-
дженнях вiдбуваeться значне локальне прискорення реакцш вiльнорадикального перекисного окислення, що e важливим патогенетичним механiзмом у розви-тку остеоартрозу, який часто залишаеться без лкуван-ня. Крiм того, травма супроводжуеться гемартрозом та запаленням, яи прискорюють руйнування хряща та здатш iнiцiювати апоптоз хондроцитiв [3, 6, 7, 11].
У рядi експериментально-клМчних дослiджень iз використанням морфопстолопчних методiв було встановлено можливiсть спрямовано! корек-ци репараци хряща за допомогою розробленого комплексу фармакологiчного лшування препаратами хондромодифшуючо! та антиоксидантно! дп (О.А. Бур'янов зi сшвавт., 2007, 2009, 2010). Вка-занi дослiдження показали, що при свiжому транс-хондральному пошкодженнi суглобового хряща, за умови збереження або вщновлення конгруентност суглобових поверхонь та бюмехашчно! вiсi сугло-ба, фармакологiчна корекщя сприяе формуванню в кiстково-хрящовому дефект хрящового регенерату, який за своею пстолопчною будовою наближаеться до палшового хряща. Застосування розробленого комплексу при застарших пошкодженнях супроводжуеться формуванням фiброзного та фiброзно-кiсткового регенерату (О.А. Бур'янов, А.Т. Бруско, Т.М. Омельченко, Ю.Л. Соболевський, 2008).
Крiм того, доведено, що формування хрящового регенерату, наближеного за будовою до палшового хряща, вщбуваеться тшьки в умовах трансхондраль-ного пошкодження, оскшьки джерелом репаратив-ного процесу е стовбуровi клiтиннi елементи шст-кового мозку субхондрально! кiстки (О.А. Бур'янов зi спiвавт., 2008) [2, 3, 7].
Розроблений спосiб медикаментозного лшуван-ня оптимiзуe умови для диференщаци полiбластних клiтин у хондробласти та хондроцити та посилюе !х метаболiчну активнiсть з утворенням хрящового регенерату, наближеного за будовою до палшового хряща. Введення фармаколопчних засобiв безпосе-редньо у вогнище патологiчного процесу забезпечуе швидке настання клiнiчного ефекту та обумовлюе формування необхiдного середовища для диференщаци клпинних елеменпв хондро!дного ряду, !х трофiки та метаболiчноl активностi [7].
З огляду на вищевказане застосування комбшо-ваного препарату хондропротекторно! та антиоксидантно! дп Палуаль-артро (Hyalual® ARTRO), що здатний впливати безпосередньо в зош пошкодження суглобового хряща, е патогенетично обГрунтова-ним методом профшактики та лшування остеоартрозу при внутршньосуглобових переломах.
Ефективна комбiнацiя палуроново! кислоти з сукцинатом натрiю у препарат Hyalual® ARTRO обумовлюе ушкальшсть його впливу на метаболiзм суглобового хряща при остеоартрозi та шших ура-женнях хряща. Палуронова кислота, що входить до складу Hyalual® ARTRO, нормал1зуе в'язкоеластичш, амортизуючi та змащувальш властивостi синовiаль-но! рщини, впливае на ноцирецептори промiжного
шару синовiaльно! оболонки та знижуе шдукцш ме-дiаторiв болю, становить основу для агрекану, який е важливим для забезпечення структурно! та функцю-нально! цшсносп суглобового хряща, утримуе моле-кули води для надання необхщних фiзичних власти-востей синовiальнiй рiдинi, мае протективний ефект щодо клiтин хрящово! тканини — хондроципв. Крiм того, екзогенна гiалуронова кислота стимулюе синтез ендогенно! палуроново! кислоти та синтез ком-поненпв позаклiтинного матриксу хряща, знижуе рiвень апоптозу хондроцитiв [7, 16, 17].
При цьому сукцинат натрш у Нуа1иа1® ARTRO забезпечуе нормалiзацiю внутршньоклггинного об-мiну та тканинного дихання в умовах гшоксп, вщ-новлюючи НАД+ через механiзм зворотного переносу електрошв у дихальному ланцюгу мiтохондрiй, бере участь у монооксигеназнш системi бютранс-формацп ксенобiотикiв ендоплазматичного ретику-луму, нормалiзуе фiзiологiчний стан i ряд показни-кiв кислотно-лужно! рiвноваги при ацидозi завдяки змшам iонiв водню поза мiтохондрiями, бере участь у регуляцп транспорту К+ та Са2+, забезпечуе стабь лiзацiю прооксидантно-антиоксидантно! рiвнова-ги, зменшуе штенсившсть реакцiй вшьнорадикаль-ного перекисного окислення лшщв[12].
Мета роботи. Оцiнити ефектившсть застосування комбiнованого препарату палуроново! кислоти та сукцинату натрш (Нуа1иа1® ARTRO) для профь лактики розвитку шслятравматичного остеоартрозу при лiкуваннi внутршньосуглобових переломiв iз пошкодженням суглобового хряща.
Матер1ал та методи досл1дження
Комплексне лiкувaння та обстеження проведене у 86 пащенпв, як лiкувaлися з приводу закритих внутршньосуглобових переломiв проксимального епiметaфiзa великогомiлково! ыстки iз змiщенням. Всiм хворим виконувалося оперативне втручання — вiдкритa репозищя улaмкiв та стабшьно-функцю-нальний остеосинтез. Середнш вiк пaцiентiв ста-новив 37,0 ± 5,8 року. Хворих чоловiчо! стaтi було 36 (60 %), жшочо! — 24 (40 %). Тип пошкодження визначався за класифшащею АО. До груп спосте-реження увшшли хворi з внутршньосуглобовими пошкодженнями середньо! тяжкостi. За класифша-цiею АО/А8№ серед пошкоджень проксимального епiметaфiзу великогомiлково! кiстки були вщбра-нi хворi з пошкодженнями типу В1, В2, С1 та С2 (рис. 1). Розподiл хворих у групах спостереження наведений у табл. 1. Основну групу пащенпв стано-вили 44 хвор^ групу порiвняння — 42 хворi.
Оперативне лкування. В обох групах тсля про-ведення комплексу передоперaцiйного обстеження та подготовки було виконано оперативне втручання — вщкрита репозицiя уламыв та стабшьно-функ-цiонaльний остеосинтез за класичною методикою з застосуванням способiв металоостеосинтезу залеж-но вiд типу травми. Точнють репозици у вшх хворих контролювалася aртроскопiчно. В ушх випадках при
Таблиця 1. Розпод'ш хворих у групах спостереження залежно вд типу травми за АО/АБ^ (п1 = 44; п2 = 42)
Характер ураження Внутрiшньосуглобовi переломи колшного суглоба (проксимального епiметафiза великогомшковоТ кiстки) Всього у груш
Тип травми за АО/Ав!Р В1 В2 С1 С2
Ктькють хворих п % п % п % п % п %
Основна група, п1 = 44 18 21 12 14 9 10 5 6 44 51
Група порiвняння, п2 = 42 17 20 14 16 7 8 4 5 42 49
Всього 35 41 26 30 16 18 9 11 86 100
Рисунок 1. Класиф!кац!я перелом'в проксимального в'щд'шу великогом!лково/ кстки за АО/АБ^, позначено типи перелом!в, що включенi в дослдження
супутнiх пошкодженнях суглобового хряща проводи-лася його абразивна пластика та високочастотна мо-дифшашя, при пошкодженнях менiскiв — максималь-не !х збереження (мшмальна резекцiя зруйнованих частин, шов мешска, нiдлiнг та iн.), при пошкодженш хрестоподiбних зв'язок iз кiстковим фрагментом ви-конували рефiксацiю до ысткового ложа, за вщсут-ностi ысткового фрагмента куксу зв'язки обробляли артроскотчно, а виршення питання про !! вщнов-лення переносили на шший етап (пiсля кiсткового зрощення та вщновлення рухiв у суглобi, за умови на-явностi нестaбiльностi колшного суглоба).
Шсляоперацшне лкування та реабштащя. Упро-довж першого тижня шсля операцп хворим призна-чалися спокш, iммобiлiзaцiя колiнного суглоба за допомогою шини, iзометричне скорочення м'язiв стегна та гомшки (ЛФК по I перюду). Через 5—7 дiб шсля виконання оперативного втручання (за умови повно! стaбiлiзaцi! загального стану хворого, видалення дренaжiв, спокiйного первинного за-гоення пiсляоперaцiйних ран без ознак запалення) призначали пaсивнi рухи в колшному суглобi (ЛФК по II перюду) з поступовим збшьшенням амплпуди упродовж 2 тижнiв. Через 1,5—2 тижш пiсля зняття швiв (що вiдповiдaло 3,5—4 тижням шсля операцп) призначали активну розробку рухiв, ЛФК по III перюду, масаж, УФФ з НПЗП та хондропротектора-ми. Враховуючи нaявнiсть метaлофiксaторiв, iнших фiзiотерaпевтичних процедур (УВЧ, магшт, тепловi процедури, електрофорез та ш.) хворим категорично не проводили. Активш рухи без навантаження (без опори на оперовану ыншвку) призначалися упродовж 2—3 мюяшв пiсля операцп залежно вiд типу перелому. В обох клт1чних групах з першого тижня шсля оперативного втручання призначався комплекс медикаментозного лкування, спрямований на зменшен-ня шслятравматичного запального процесу, стабь лiзaцiю прооксидантно-антиоксидантно! рiвновaги, aктивiзaцiю метaболiзму клiтин хондро!дного ряду, оптимiзaцiю репаративного остеогенезу.
Так, у груш порiвняння (п2 = 42) призначався загальний курс НПЗП упродовж 10—14 дiб, анти-оксиданпв — упродовж 30 дiб, хондропротекторiв (хондро!тину та глюкозaмiну сульфат) — упродовж 60 дiб, комплекснi препарати кальцш з вiтaмiном Б3. Вш медикaментознi засоби призначалися в за-гальнорекомендованих дозах, враховуючи шдивщу-альш особливостi, вiк та супутню патологш хворих.
В основнiй групi хворих (п1 = 44), крiм 1ден-тичного курсу медикаментозного лiкувaння, про-водився курс внутрiшньосуглобового iн'екцiйного лшування комбiновaним препаратом гiaлуроново! кислоти та сукцинату натрш (Нуа1иа1® ARTRO) 1,1% 2,0 мл № 5. Внутршньосуглобове введення Нуа1иа1® ARTRO починали шсля повного зникнен-ня усiх симптомiв запалення та за вiдсутностi ек-судату в суглобi, що спостерпалося в середньому через 5—6 тижшв пiсля операцп та визначалося за даними кшшчного та ультрaсоногрaфiчного обсте-
ження. 1н'екцп проводили пiд ультрaсоногрaфiч-ним контролем з iнтервалом у 7—10 дiб.
У дослiдженнi застосоваш клiнiчнi, ультрасо-нографiчнi, рентгенологiчнi методи обстеження, а також комп'ютерна томографiя. З метою оцiнки ре-зультапв лiкування проводилося спостереження за хворими обох кшшчних груп у динамщк через 3, 6 та 12 мюящв пiсля операцГ!. При кшшчнш оцiнцi результату лiкування використовували оцшку бо-льового синдрому за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ), оцiнку функцiонального стану колшного суглоба методом шдрахунку балiв за шкалою Лiс-холма, оцшку активносп хворих за шкалою рiвня активностi Тегнера. На пiдставi рентгенолопчного обстеження встановлювалися рентгенологiчнi озна-ки наявносп та прогресування остеоартрозу.
Ызуально-аналогова шкала болю (Visual Analog Pain Scale (VAS), Huskisson) е загальним шструментом оцiнки ступеня больового синдрому при багатьох патолопчних станах [7]. Вона являе собою горизон-тальну лiнiю з позначками вiд 0 до 100 мм, початок яко! вщповщае вiдсутностi больових вiдчуттiв, а за-кiнчення — максимальному болю. Для вщповщ на питання про стушнь сво!х больових вiдчуттiв пашен-ту пропонуеться вiдмiтити точку на шкаль
Шкала ощнки функцюнального стану колшного суглоба Лкхолма за тдрахунком балiв (The Lysholm Knee Scoring Scale) була запропонована Lysholm та Gillquist у 1982 рош [7]. Вона призначена для заповнення па-Шентом за учасп лшаря. При загальному шдрахунку балiв результат класифшуеться як «незадовiльний», «задовiльний», «хороший», або «вщмшний». Абсолютно здоровому колшному суглобу вщповщае по-казник у 100 балiв. Показник 84 бали вважаеться нижньою межею вiдмiнних/хороших результапв.
Шкала pieHH активностi Тегнера (Tegner Activity Level Scale) представлена у виглядi запитань, що до-слщжують 11 рiвнiв можливо! активностi пашента. Пацiенту пропонуеться самостiйно вибрати рiвень активностi, що збiгаеться з його можливостями на момент огляду. При цьому 0 вщповщае максималь-ним порушенням, а 10 — повним функщональним можливостям колiнного суглоба [7].
Рентгенологiчне обстеження проводилося вшм хворим до початку лшування, а також у шсляопера-цiйному перiодi — вщповщно через 3, 6 та 12 мюя-цiв. Рентгенограми виконувалися в навантаженнi, у стандартних та, за необхщносп, додаткових проекцi-ях. На рентгенограмах оцшювали наявнiсть ысткового зрощення, змши щiльностi ыстково! тканини, наявнiсть та поширенiсть крайових остеофтв, си-метричнiсть та стушнь звуження суглобово! щiлини, вираженiсть дегенеративно-дистрофiчних змiн у су-глобi (стадш остеоартрозу за Kellgren & Lawrence).
Результати досл1дження та IX обговорення
Функцiонaльний результат був тим кращий, чим меншою була вирaженiсть больового синдрому за ВАШ,
Таблиця 2. Загальна кл1н1чна оцнка результатов проведеного л1кування (M ± m) (n1 = 44; n2 = 42)
Параметри оцшки Групи спостереження
Через 3 мюяц Через 6 мюяфв Через 12 мюя^в
Основна ni Порiвняння П2 Основна ni Порiвняння П2 Основна ni Порiвняння П2
Вiзуально-аналогова шкала болю, Huskisson 54,7 ± 2,4 71,2 ± 1,5** 7,3 ± 1,7** 23,4 ± 1,6** 10,1 ± 1,6** 17,3 ± 0,6*
Середнм показник за шкалою Lysholm (у балах) 45,8 ± 2,7 32,6 ± 2,9* 84,7 ± 3,1** 69,8 ± 3,6** 95,6 ± 1,2 72,6 ± 2,4**
ОцЫка за шкалою Lysholm (хворих, %) вщмшно - - 21,3 8,9 34,3 21,9
добре** 42,3 27,9 60,8 46,3 59,7 56,8
задовтьно** 57,7 68,3 17,9 44,8 6,0 21,3
незадовiльно** - 3,8 - - - -
Шкала визначення рiвня активносп (у балах) (Tegner Activity Level scale) 5,8 ± 0,2 3,1 ± 0,8 7,6 ± 1,5** 5,3 ± 1,8** 9,3 ± 1,6** 7,2 ± 1,7**
Вираженють тслятравматичних дегенеративних зм^ у суглобi (стадiя ОА за Kellgren & Lawrence), хворих, % 0 10,3 ± 0,8 2,8 ± 2,1** 9,6 ± 0,7 1,2 ± 0,4** 9,5 ± 1,1** -
1 79,7 ± 0,4 86,4 ± 09* 79,2 ± 1,4 75,1 ± 1,5* 80,2 ± 1,8* 74,8 ± 1,9*
II 10,0 ± 1,3 10,8 ± 0,4 11,2 ± 1,7 15,3 ± 0,9* 10,3 ± 0,8 12,9 ± 1,2*
III - - - 8,4 ± 0,2* - 12,3 ± 0,8*
IV - - - - - -
Примтки: * — p < 0,05; ** - p < 0,01 при порiвняннi у групах в динам!ц1.
чим бтьше сума 6aiiB за шкалою Люхолма наближала-ся до 100, чим вищим був piBeHb активносл за Тегнером (чим бтьше показник наближався до 10). Рентгено-лопчно результати лiкування були тим кращими, чим менше виявлялося ознак дегенеративно-дистрофiчного процесу в колшному суглобi. Загальна оцшка результа-тiв проведеного лiкування наведена в табл. 2.
Аналiз динам^ больового синдрому у хворих основно! та групи порiвняння за вiзуально-аналоговою шкалою ВАШ показав, що через 3 мюящ шсля операцй' у хворих основно! групи, ят отримали п'ятикратний курс внутршньосуглобового лiкування препаратом Hyalual® ARTRO, середнш показник болю становив 54,7 ± 2,4, у той час як у пацieнтiв iз групи порiвняння вiн був 71,2 ± ± 1,5, що майже в 1,5 раза бiльше. Через 6 мюящв пiсля лi-кування визначалося значне зменшення больового синдрому в обох групах, що пов'язано з отриманням повного курсу медикаментозного лкування та реабштаци', акти-вiзацieю пацieнтiв, можливгаю повного навантаження та максимальним вщновленням активних рух1в у суглобi. При цьому больовий синдром в основнш груш становив 17,3, а в груш порiвняння — 23,4. Як видно, хоч загальна штенсивнють больового синдрому зменшилася, але бть в основнш груш хворих, як i рашше, майже в 1,5 раза був меншим, нiж у груш порiвняння. Аналогiчна динамiка спостерiгалась i через 12 мюящв (табл. 2).
Оцшка функцюнального стану колшного суглоба за шкалою Lysholm в основнш груш хворих вiрогiдно показала кращий прирют функцюнального результату. При цьому в 6-мюячний термш спостереження вщ-мiчена поява вiдмiнних результата, наявнiсть яких в
основнiй груш хворих, де застосовано комбшацш па-луронату та сукцинату, була у 2,5 раза вищою, нiж у груш порiвняння (21,3 та 8,9 % втповтно). У динамiцi спостереження визначаеться також вiрогiдно вищий темп позитивного зростання функцй' колiнного суглоба у хворих основно!' групи за шкалою Люхолма. Через 12 мюящв показник функцюнально! активност хворих основно! групи досяг 95,6 iз 94 % вщмшних та добрих результат. У групi порiвняння втповтний показник через 1 рiк становив 72,6 %, а втсоток вщмшних та добрих результатiв — лише 79,7 % (табл. 2).
Визначення р1вн.я активност1 хворих за шкалою Tegner засвщчило: рiвень активност хворих, як в комплексi медикаментозного лшування отримува-ли внутрiшньосуглобово палуронат та сукцинат у Hyalual® ARTRO, у 3-мюячний термiн спостереження становив майже 6 балiв, що вдвiчi вище, нiж у хворих iз групи порiвняння. Прирiст активносп у 6-та 12-мiсячний термш спостереження вщзначався в обох групах, але його темп був вищим в основнш груш, а наприкшщ дослщження середнш показник в основнш груш досяг 9,3 бала, тодi як у груш по-рiвняння — 7,2 бала, що вщповщало 6-мюячному показнику основно!' групи (табл. 2).
Виражетсть тслятравматичних дегенеративних змЫ у суглоб1 визначали, встановлюючи стадю остео-артрозу за класифшащею Kellgren & Lawrence на шд-ставi наявноста класичних рентгенолопчних симпто-мiв: ступеня звуження суглобово! щiлини, il асиметрй', визначення ступеня та поширеносп субхондрального остеосклерозу, наявностi та поширеноста крайових
остеофiтiв, деформаци суглоба та iн. Визначено, що, незважаючи на проведене лшування, травматичне ушкодження суглобового хряща завжди приводило до розвитку дегенеративних змш у ньому, а ступiнь !х ви-раженостi визначаеться тяжкiстю пошкодження. Так, в основнiй групi хворих уже через три мюящ тсля трав-ми у 79 % хворих визначали ознаки остеоартрозу пер-шо! стада, у 10 % — друго! стади i лише в 11 % хворих не було ознак остеоартрозу. У той же час у груш порiвнян-ня ознаки остеоартрозу були вщсутш лише у 2,8 % хворих, перша стадiя визначалася у 86 %, а друга — в 11 %. Однак у динамда спостереження виявилося, що у хворих основно! групи прогресування тслятравматичних змш у колшному суглобi було незначним. Через 12 мь сяцiв розподiл хворих залишився практично без змш. У груш порiвняння спостерпалася негативна динамiка та ютотне прогресування дегенеративно-дистрофiчних змiн у суглобь При цьому через 6 мюящв остеоартроз першо! стади визначався у 75 % хворих, до 15 % збть-шився вщсоток хворих iз другою стадieю та з'явилося 8,5 % хворих iз третьою стадieю посттравматичного гонартрозу. До 12 мюящв у данш групi вщбувся хоч i незначний, але негативний подальший перерозподiл результатiв, що супроводжувався збiльшенням хворих на гонартроз третьо! стади до 12,5 % (табл. 2).
Висновки
Визначено, що травматичне пошкодження суглобового хряща завжди шщше дегенеративно-дистрофiчнi змiни в ньому та стае причиною розвитку та швидко-го прогресування остеоартрозу, що робить актуальним ранне застосування комплексу як загальних, так i ло-кальних заходiв зi збереження суглобового гiалiнового хряща, а також стимуляци та оптимiзацi! його репараци.
Результати дослiдження больового синдрому, рiвня функцюнально! здатностi колiнного суглоба та активност хворих в основнш та групi порiвняння вiрогiдно показали перевагу застосування Hyalual® ARTRO в аспект ефективностi та динамiки змен-шення больового синдрому, швидкостi вщновлення рухово! активностi та стiйкостi результату лшування.
Вiдсутнiсть негативно! динамiки прогресування шслятравматичних дегенеративно-дистрофiчних змiн у пошкодженому суглобi в основнiй кшшчнш групi засвiдчила ефективнiсть комбiнацi! палуронату та сукцинату у Hyalual® ARTRO в аспект шдвищен-ня анаболiзму в пошкодженому суглобовому палшо-вому хрящ^ стимуляцп та оптимiзацi! його репараци.
Список л1тератури
1. Анкин Л.Н. Осложнения и ошибки при хирургическом лечении переломов / Л.Н. Анкин, В. Толдис, М. Полу-лях // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2003. — № 22. — С. 77-80.
2. Бур'янов О.А, Бруско А. Т., Соболевський Ю.Л. та н. Морфологiчна оцнка профыактики та лжування пслятравматичного остеоартрозу при застосуванш тютриазолшу в експериментi // Ортопед., травма-тол. и протез. — 2009. — № 1. — С. 30-37.
3. Бур'янов О.А, Чекман 1.С, Омельченко Т.М. та т. Структурно-функщональт порушення при експеримен-тальному остеоартрозi та напрямки х корекци// Ортопед., травматол. и протез. — 2007. — № 4. — С. 56-62.
4. Ванхальский С.Б. Гнойно-некротические осложнения после погружного и наружного остеосинтеза переломов / С.Б. Ванхальский, М.А. Северинцев, А.Н. Александров // Мат-ли наук.-практ. конф. з мiжнар. участю, присв. 25рччю каф. травматологи i верте-брологи ХаршвськоИ медичноИ академН тслядипломноИ освти. — Харыв, 2003. — С. 228-231.
5. ГайкоГ.В.,БрускоАТ.,Лимар 6.В. Остеоартроз — новий тдхд до його профыактики//Всник ортопеди, травматологи та протезування. — 2005. — № 2. — С. 5-11.
6. Корпан М. I., Шуфрид О., Бур'янов О. А. та ш. Роль лтопероксидацН у патогенезi експериментального шс-лятравматичного остеоартрозу // Ортопед., травматол. и протез. — 2006. — № 4. — С. 89-91.
7. Остеоартроз: генезис, дiагностика, лжування / За ред. О.А. Бур'янова, Т.М. Омельченко. — К.: Ленвт, 2009. — 208 с.
8. Ролж О.В. Незрощення довгих ксток (аналiз, фактории ризику, лжувальна тактика)/ О.В. Ролж, 1.А. За-саднюк // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2005. — № 2. — С. 61-65.
9. Сафранюк В.М. Ускладнення при наыстковому остео-синтезi переломiв довгих ысток i ключищ / В.М. Сафранюк, Д. В. Власов, В. В. Стельмах // Травма. — 2005. — Т. 6, № 2. — С. 149-153.
10. Скляренко Е.Т., Волошин А.И., Бурьянов А.А Хирургическое лечение больных с застарелыми и неправильно сросшимися внутрисуставными переломами дисталь-ных эпиметафизов берцовых костей // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1998. — С. 40-42.
11. Стежка В.А. Споаб визначення активностi выьно-радикального перекисного окислення лiпiдiв у бо-логiчних субстратах. Патент УкраИни на корисну модель № 14624. — Бюл. № 5, 2006.
12. Фармакотерапевтическая активность натрия сукцина-та, энергостима и мексидола. Применение в пародонто-логии / В.Л. Попков, В. К. Леонтьев, П.А Галенко-Яро-шевский //Пародонтология. — 2009. — № 2. — С. 39-45.
13. Шестерня Н.А. Современные аспекты лечения внутри-и околосуставных переломов/Н.А. Шестерня//Медицина и здравоохранение. — 2009. — Вып. 2. — С. 83.
14. Яременко Д.А. Внутрисуставные повреждения нижних конечностей как причины стойкой утраты трудоспособности / Д.А. Яременко, Е.Г. Шевченко, В.Б. Таршис // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — Приложение. — C. 46-47.
15. Halliwell B., Gutteridge J.M.C. Free radicals in biology and medicine. — Oxford: Clarendon Press, 1995. — 385p.
16. Haskisson E., Berry H. Effect of antiinflammotory drugs on the progression of osteoarthritis // J. Rheumatol. — 1995. — V 22. — P. 1941-46.
17. Haskisson E., Donelly S. Hyaluronic acid in the treatment of osteoarthritis of the knee // Rheumatology. — 1999. — V. 38. — P. 602-607.
Отримано 03.12.12 □
Бурьянов А.А., Омельченко Т.Н., Соболевский Ю.Л., Скобенко Е.А.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОГО ОСТЕОАРТРОЗА
У БОЛЬНЫХ С ВНУТРИСУСТАВНЫМИ ОСТЕОХОНДРАЛЬНЫМИ ПЕРЕЛОМАМИ
Резюме. Разработан комплекс лечебных мероприятий, направленных на профилактику развития и прогрессирования посттравматического остеоартрита. Комплекс включает раннее оперативное лечение с репозицией отломков и стабильно-функциональный остеосинтез, которые выполняются под артроскопическим контролем, а также артроскопическую обработку поврежденного хряща и других внутрисуставных структур. В послеоперационном периоде кроме общего медикаментозного лечения и системы реабилитации предложено интраартикулярное использование Hyalual® ARTRO — комбинированного препарата гиалуроновой кислоты и сукцината, который обладает антиоксидантными и стабилизирующими свойствами. Проанализированы сравнительные результаты использования разработанного лечения у 86 больных с внутрисуставными переломами коленного сустава. Доказана высокая эффективность лечения разработанным методом в аспекте профилактики развития и прогрессирования остеоартрита, уменьшения болевого синдрома, повышения функциональной активности пациентов.
Ключевые слова: травма, суставной хрящ, артроз, профилактика, лечение, гиалуронат, сукцинат.
BuryanovO.A., Omelchenko T.M., Sobolevsky Yu.L., Skobenko Ye.O.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
PREVENTION AND TREATMENT OF POSTTRAUMATIC OSTEOARTHROSIS IN PATIENTS WITH INTRAARTICULAR OSTEOCHONDRAL FRACTURES
Summary. A complex of therapeutic measures aimed at preventing the development and progression of posttraumatic osteoarthritis has been developed. The complex includes early surgical treatment with reposition of bone fragments and stable functional osteosynthesis that are carried out under arthroscopic control, and also ar-throscopic treatment of damaged cartilage and other intraarticular structures. Postoperatively, in addition to general medical treatment and rehabilitation system there has been offered intraarticular use of Hyalual® ARTRO — combined drug of hyaluronic acid and succinate, which has antioxidant and stabilizing properties. Comparative results of the use of the developed treatment in 86 patients with intraarticular fractures of the knee had been analyzed. High efficiency of the developed method of treatment in terms of preventing the development and progression of osteoarthritis, reducing pain syndrome, improving the functional activity of the patients has been proved.
Key words: trauma, articular cartilage, arthrosis, prevention, treatment, hyaluronate, succinate.
