CC BY
485
УДК 347.73 К. О. Токарева,
астрантка Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ДОХОДИ БЮДЖЕТУ»
У статп розглядаються рiзнi пщходи до визначення доходiв бюджету, 1'х ознак i класифшаци. Значну увагу придiлено дослiдженню стввщношення поняття «доходи бюджету» з сумiжними категорiями. Проаналiзованi норми бюджетного законодавства Украши й Росшсько'1' Федерацп.
Ключовг слова: бюджет, доходи бюджету, доходна частина бюджету, фiнансовi ресурси, бюджетш ресурси.
Сьогодш у фiнансово-правовiй наущ поняття «доходи бюджету» е вельми поширеним i використовуеться в декшькох аспектах. По-перше, можна розглядати його в матерiальному, правовому й економiчному значеннi. Дослiдженню доходiв бюджету, виокремленню вiдповiдних особливостей присвяченi працi таких вчених, як: С. С. Алексеев,
B. I. Андрейцев, Д. А. Бекерська, В. В. Бесчеревних, Л. К. Воронова, Н. В. Воротша, О. М. Горбунова, О. Ю. Грачова, К. Г. Грищенко, I. Б. Заверуха, О. Б. Заверуха, Н. К. 1саева,
C. Т. Кадькаленко, М. В. Карасьова, Т. В. Конюхова, Ю. О. Крохша та iн.
За матерiальним змютом доходи бюджету виступають як грошовi або бюджетнi кошти. Н. О. Шевелева зазначае, що для доходiв е характерним 1'х iснування у грошовш формi, бо саме вона дозволяе максимально задовольнити публiчнi потреби [17, с. 77].
Розглядаючи «доходи бюджету» як правову категор^, необхщно згадати значення бюджету у правовому тлумаченш, в якому це поняття традицшно розумiеться як фiнансовий план вщповщного фiнансово-правового утворення, що мае конкретний правовий вираз, тобто затверджений у формi нормативно-правового акта. Таким чином, при аналiзi доходiв бюджету у правовому значенш ми стикаемося з ототожненням понять «доходи бюджету» i «доходна база вщповщного фшансового плану».
Слщ зазначити, що дуже часто доходи бюджету ототожнюють iз сумiжними категорiями. 1нколи 1'х прирiвнюють до доходно'1' частини бюджету. 1з цього приводу О. Г. Пауль слушно наголошуе, що доходна частина бюджету - це частина фшансового плану, тобто лише заплановане, передбачуване надходження доходiв. Якщо розглядати доходи бюджету виключно як доходну частину бюджету, то, вчений вважае, в цьому разi можна вести мову про правовий аспект останнього. На нашу думку, при розглядi бюджету як правово'1' категори варто акцентувати увагу не на тому, що вш е своерiдним фiнансовим планом, а звернути увагу на його правову форму, тобто на те, як затверджуеться бюджет, - законом чи ршенням органу мюцевого самоврядування. Безумовно, бюджет за своею суттю е планом формування й використання бюджетних ресурсiв, що складаеться з доходноi та видатково'1' частини. Але ж доходна частина бюджету е частиною фшансового плану, а доходи бюджету - це вже реальш надходження до бюджету.
О. Г. Пауль пщкреслюе, що саме економiчне значення доходiв бюджету дозволяе проаналiзувати вщносини, пов'язаш з 1'х формуванням. Через призму таких взаемовщносин можна вiдстежити взаемозв'язок бюджетного права з податковим, з шститутом неподаткових доходiв та з шшими галузями й iнститутами, що регулюють сплату коштiв до рiзних бюджет1в [9, с. 16]. Учений обстоюе позицiю, зг1дно з якою до конструкци «формування доходiв бюджетпв» входять вiдносини, пов'язанi з надходженням доходiв до вiдповiдних бюджетiв, i вiдносини,
пов'язаш з поверненням надмiру сплачених (стягнутих) кошт!в [9, с. 16]. Така думка науковця грунтуеться на положены ст. 1 Бюджетного кодексу Росшсько! Федераци [5] стосовно того, що «вщносини, яю виникають мiж суб'ектами бюджетних вiдносин у процесi формування доходiв та здiйснення видатюв бюджепв бюджетно! системи Росiйськоi Федераци, а також здшснення державних та мунщипальних запозичень, регулювання державного та мунщипального боргу е бюджетними правовщносинами». 1з цього випливае, що вiдносини, пов'язаш з формуванням доходiв i здшсненням видатюв бюджетiв бюджетно! системи держави е предметом бюджетного права. За такого тдходу постае запитання: вщносини, пов'язанi з формуванням доходiв бюджету, регулюються бюджетним чи податковим правом?
Доходи бюджету можна визначати як предмет регулювання бюджетного права [9, с. 6]. Як указуе О. Г. Пауль, саме таке !х розумшня мае бути основним. Свою точку зору вш аргументуе тим, що в шших пщгалузях та шститутах фшансового права, пов'язаних з формуванням публiчних фондiв, уже сформоваш базовi поняття, характернi переважно для конкретного шституту або пiдгалузi (наприклад, податок, збiр, мито) [9, с. 6]. Однак, незважаючи на те, що бюджетному праву притаманш також «власш» категорп - бюджет, бюджетна система, мiжбюджетнi трансферти тощо, - така позищя мае право на юнування, оскiльки предмет цього права визначаеться через суспшьш вiдносини з формування, розподшу й ефективного використання кош^в бюджетiв - бюджетних ресурав. Зауважимо, що бюджетне законодавство не мютить дефшщи поняття «бюджетнi ресурси».
У ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу Укра!ни закрiплено визначення бюджету як плану формування та використання фшансових ресурав для забезпечення завдань i функцiй, якi здшснюються вiдповiдно органами державно! влади, органами влади Автономно! Республши Крим, органами мюцевого самоврядування протягом бюджетного перюду [4]. Проте тлумачення категорп «фiнансовi ресурси» вказаний нормативно-правовий акт також не мютить. У науцi фшансового права теж немае одностайного тдходу до визначення фшансових ресурав. Так, I. Т. Балабанов трактуе !х як грошовi кошти, наявнi в розпорядженш господарюючого суб'екта [1]. О. М. Бiрман, у свою чергу, пiдкреслюе, що сутнiсть фiнансових ресурав виявляеться через використання певно! сукупносп виробничих вiдносин держави шляхом мобшзаци частини нацiонального доходу у грошовш формi [2]. Як бачимо, фiнансовi ресурси ототожнюють з грошовими коштами. Вважаемо, що бюджетнi ресурси можна визначити як частину фшансових ресурав держави й територiальних громад, що сконцентроваш в бюджетах усiх рiвнiв бюджетно! системи Укра'1'ни.
У п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу Украши доходи бюджету штерпретуються як уа податков^ неподата^ та iншi надходження на безповоротнш основi, справляння яких передбачено законодавством Украши (включаючи трансферти, власнi надходження бюджетних установ) [4]. У ч. 1 ст. 9 цього ж Кодексу законодавець наводить таку класифшащю доходiв бюджету: (а) податковi надходження, (б) неподатковi надходження, (в) доходи вщ операцш з капiталом, (г) трансферти.
При чому в шших частинах ще! статп мiститься стисле визначення елеменпв класифiкацii розглядуваних нами доходiв. Податковими надходженнями визнаються встановлеш законами Укра1ни про оподаткування загальнодержавш й мiсцевi податки i збори (обов'язковi платежi).
Вiдкритий перелiк неподаткових надходжень установлено ч. 3 ст. 9 Бюджетного кодексу Украши, а саме: а) доходи вщ власносп й гадприемни^ко! дiяльностi;
б) адмшютративш збори i платеж1, доходи вщ некомерцiйноi господарсько! дiяльностi;
в) iншi неподатковi надходження. У ч. 4 ще! ж статтi трансферти тлумачаться як кошти, одержат вщ шших оргашв державно! влади, органiв влади Автономно! Республши Крим, органiв мюцевого самоврядування, iнших держав або мiжнародних органiзацiй на безоплатнiй та безповоротнш основа
Як бачимо, законодавець залишив поза увагою важливий складник класифшацп доходiв бюджету - доходи вщ операцiй з капiталом. З огляду на це залишаеться
нез'ясованим, що собою становить цей рiзновид доходiв бюджету. Зрозумшо, що у такш ситуацп потрiбно звернутися до Бюджетной! класифшацп як до единого систематизованого групування доходiв, видаткiв, кредитування, фшансування бюджету, боргу тощо вщповщно до законодавства Украши й мiжнародних стандартiв [4, п. 3. ч. 1 ст. 2]. Так, у Бюджетнш класифшацп, затвердженiй наказом Мастерства фiнансiв Украши "Про бюджетну класифшащю" вiд 14 сiчня 2011 р., № 11 [11], встановлено, яю платежi належать до (а) податкових надходжень, (б) неподаткових надходжень, (в) трансферов i (г) доходiв вщ операцiй з капiталом.
Зараз доходи вщ операцiй з капiталом зосереджують:
- надходження вiд продажу основного катталу (кошти вiд реалiзацiï скарбiв, майна, одержаного державою або територiальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, знахщок), а також вщ валютних цiнностей i грошових коштiв, власники яких невщомц
- надходження коштiв вiд Державного фонду дорогоцшних металiв i дорогоцшного камiння;
- надходження вiд вщчуження майна, яке належить Автономнiй Республщ Крим, i майна, що знаходиться в комунальнш власностi;
- надходження вщ реалiзацiï державних запасiв товарiв (матерiальних цiнностей державного резерву й розброньованих матерiальних цiнностей мобiлiзацiйного резерву);
- кошти вщ продажу землi й нематерiальних активiв;
- податки на фiнансовi операцп й операцп з капiталом [11].
Пiдкреслимо, що брак у Бюджетному кодека Украши визначення конструкцп «доходи вщ операцш з катталом», як важливого складника класифшацп доходiв бюджету е суттевим недолiком, який необхiдно усунути.
Треба звернути увагу на те, що традицшно класифшащею е розподш тих чи шших об'ектiв на види, класи залежно вщ якостей, притаманних розглядуваним об'ектам [13], тобто цей процес вщбуваеться за вiдповiдними реальними критерiями. У той же час, зi змiсту ст. 9 Бюджетного кодексу Украши робимо висновок, що законодавець не виокремлюе будь-якого конкретного критер^, за яким вщбуваеться подш доходiв бюджет!в, що е нелопчним. Справа в тому, що бюджет виступае фондом грошових кошОв, за допомогою яких видаеться можливою реалiзацiя завдань i функцш, покладених на органи державно'1 влади й органи мюцевого самоврядування. Саме тому формування доходiв бюджеОв рiзного рiвня мае вагоме значення.
Розглядаючи доходи бюджетсв, доцiльно виокремити притаманнi 1'м ознаки. Зазначимо, що у наущ бюджетного права немае одностайного тдходу до визначення ознак доходiв бюджету. Але виходячи iз законодавчого визначення, що мютиться в Бюджетному кодексi Украши [4], можемо виокремити таку ознаку доходiв бюджету , як безповоротнють, що виявляеться в тому, що при встановленш таких доходiв не передбачаеться необхщносп 1'х повернення. Проте важливо враховувати, що така характеристика доходiв не дiе, якщо йдеться про повернення помилково або надмiрно сплачених кошт1в. У зазначенiй ситуаци надмiрно або помилково сплаченi кошти мають бути обов'язково поверненi платниковь Як слушно зазначае О. А. Музика, вказана ознака доволi сумшвна, бо таю доходи бюджету, як запозичеш кошти, що надходять у тимчасове користування держави чи оргашв мiсцевого самоврядування, не надiленi ознакою безповоротносп, а навiть навпаки: у майбутньому цi кошти пiдлягають поверненню. О^м цього, безповоротнi кошти (податки) складають бiльшу частину бюджетних доходiв, але \х безповоротнiсть дещо умовна, оск1льки податки «повертаються» до платника у виглядi рiзноманiтних суспiльних послуг i тим самим мають публiчну вщплатнють. Також деяк1 ознаки останньо! притаманнi й неподатковим платежам обов'язкового характеру (наприклад, державному миту, оренднш платi, лiцензiйним та реестрацiйним зборам тощо) [7, с. 12, 13].
О. Г. Пауль робить акцент на процесуальнш ознащ доходiв бюджету. На його погляд, змют зазначено! юридично! категорГ! розкриваеться саме при ïï визначеннi як певно! процедури. Науковець вважае, що саме таке розумшня надасть можливостГ вiддзеркалити мехатзм
надходження коштГв до бюджету, розкрити вщповщш вiдносини [10, с. 125, 126]. 1ншими словами, доходи бюджету розумшться ним як певний MexaHi3M розвитку цих вiдносин, як правова катeгорiя й визначаються таким чином: це здшснюваш на умовах безповоротносп перерахування грошових коштГв до бюджету, яю починаються з моменту сплати вщповщних коштГв i закГнчуються 'х зарахуванням на рахунок бюджету. Таким чином, учений пропонуе узагальнену дeфiнiзiю визначення поняття «доходи бюджету». При цьому зазначимо, що такий тдхщ до розумшня ще' катeгорГï е одним з перших у наущ фшансового права, осюльки традицiйно увага придГляеться державним доходам, а пот1м вже доходам державного бюджету.
Дуже часто поняття «доходи бюджету» розглядаються як складник шшо'' змютовно'' конструкцп - «державш та мiсцeвi (рeгiональнi) доходи»[15, с. 16]. При такому пщходГ ми можемо детально аналiзувати частину доходГв (як державних, так i мюцевих), що сплачуються до бюджепв указаних рГвнГв.
На переконання С. Я. Боженка, дeржавнi доходи - це частина нащонального доходу кра'ни, о6Гг яко'' рeалiзуеться через спещальш фiнансовi мexанiзми (джерела доходГв) у власшсть i розпорядження держави з метою створення фондГв грошових коштГв, необхГдних для виконання завдань щодо здГйснення сощально-економГчно'' полГтики, забезпечення оборони й безпеки кра'ни, а також для функцюнування державних органГв [3, с. 40]. Варто зазначити, що не всГ державш доходи е бюджетними. До останшх належать лише ii, яю зосереджуються у загальнодержавних централГзованих фондах держави й адмшГстративно-територГальних утвореннях - у державному й мюцевих бюджетах. 1снування таких фондГв дозволяе перерозподГляти кошти й забезпечувати всебГчний розвиток усГх адмшютративно-територГальних одиниць.
Таким чином, ми можемо дшти до висновку, що поняття «доходи бюджету» за сво'м змютом вужче порГвняно з поняттям «державш доходи». Слщ також враховувати, що певна частина грошових коштГв надходить у розпорядження держави поза бюджетом, за допомогою шших фшансових шститупв (державного кредиту, державного страхування тощо).
Центральне мюце в системГ доходГв бюджетпв (як державного, так i мюцевих) займають податковГ надходження. Такий вид надходжень i податковГ методи мобшзаци доходГв, на думку К. В. Павлюк, е превалюючими в загальнш системГ взаемозв'язкГв [8, с. 28]. Науковець зазначае, що при розмежуванн податкових надходжень мГж рГвнями бюджетно'' системи треба брати до уваги юнування таких принципГв: (1) чим бшьше податковГ надходження залежать вщ економГчно'' кон'юнктури, тим вище мае бути рГвень бюджетно'' системи, за яким закршлюеться вГдповГдний податок, i навпаки: якщо податкова база е стшкою, податок повинен закрГплюватися за нижчою ланкою бюджетно'' системи; (2) вщповщш податки мають перебувати у спшьному використанш органГв влади рГзних рГвнГв (принцип широти податково'' бази). Дотримання вказаного принципу допомогло б лшвщувати штучну ротацГйнГсть високорозвинених репошв, скоротити ротацГйнГсть Гнших i зустрГчш потоки мГж рГвнями бюджетно'' системи [13, с. 32].
ПодатковГ платеж, якГ складають значну частину доходГв бюджетГв, принципово диференцГюються. Незважаючи на спшьну мету (наповнення грошових фондГв вщповщними ресурсами) i схожу правову природу, мГж такими платежами юнують суттевГ вГдмГнностГ. Це закладено в основу як формування певних режимГв забезпечення, так i особливостей законодавчого закршлення податкГв, зборГв та Гнших податкових платежГв. ПорГвняльний аналГз рГзновидГв таких обов'язкових платежГв грунтуеться на правовш природГ обов'язку, що визначав порядок 'х сплати, яка, у свою чергу, мае яскраво виражену публГчну природу. Ще П. I. Тарасов свого часу пщкреслював, що « податками, на вщмГну вщ повинностей i доходГв вГд домен, регалш та монополГй, називаються всГ постшш i правомГрнГ збори держави зГ сво'х громадян, що стягуються на покриття державних видаткГв» [14, с. 551]. Виходячи Гз вищезазначеного визначення термГна «податок» включае в себе всГ подал й мита; при цьому останш завжди виступае у ролГ плати за вщповщш послуги або за дароваш права [16, с. 159].
В. О. Лебедев пропонуе вирГзняти доходи: (а) якГ держава отримуе вГд самостшно'' господарсько'' дГяльностГ та (б) якГ держава отримуе з пщданих. Перший 'х рГзновид - механГчнГ,
якг держава отримуе на тих же пщставах, що i приватнi особи. Ц доходи були прообразом неподаткових у сучаснiй бюджетнш системi i включали доходи вщ використання державного майна (земель, лГсГв, казенних пщприемств), вГд миг, вГд регалiй (пщприемств, якг утримували переважно для суспГльнох користГ, анГж для отримання доходГв, наприклад, пошту). Другий вид доходГв учений Гменуе органГчними. Ïk держава отримувала в результат оподаткування, тобто за допомогою прямих ï непрямих податкГв. ОрганГчнГ доходи спрямовувалися державою в силу ïï права, в той час як мехатчт формувалися лише завдяки здГйсненню господарськоï дГяльносп [6, с. 204, 205]. Як бачимо, наведена класифкащя е прообразом сучасного розподшу доходГв на податковГ й неподатковГ.
Викликае Гнтерес ще одне проблемне питання стосовно розмежування таких категорГй, як «доходи бюджету» i «надходження до бюджету». У Бюджетному кодека Украши вони тлумачаться по-рГзному, а це означае, що йдеться про рГзт бюджетно-правовГ категори. ВГдповГдно до п. 23 ч. 1 ст. 2 доходи бюджету - це всГ податковГ, неподатковГ та шшГ надходження на безповоротнш основГ, справляння яких передбачено законодавством Украши (включаючи трансферти, власнГ надходження бюджетних установ). Згщно з п. 37 ч. 1 ст. 2 цього Кодексу надходження до бюджету - це доходи бюджету, повернення кредитив до нього, кошти вщ державних (мюцевих) запозичень, вГд приватизаци державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштГв з депозитив, надходження внаслГдок продажу/пред'явлення цГнних паперГв [4].
Пропонуемо звернути увагу на те, що у п. 5 гл. 1 Порядку казначейського обслуговування доходГв та шших надходжень державного бюджету вщ 29 сГчня 2013 р., № 43 встановлено, що норми цього правового акта визначають процедури казначейського обслуговування доходГв та шших надходжень державного бюджету, а саме: вщ повернення бюджетних позичок, вщ фГнансовох допомоги, наданох на поворотнГй основГ, й вщ кредитГв, у тому числГ залучених державою або наданих пГд державш гаранти [12]. ПроаналГзувавши наведене твердження, бачимо, що, за лопкою законодавця, надходження бюджету включають в себе не тшьки доходи, як надходження на безповоротнш основГ, а й бюджетш кошти, надаш на поворотнГй основГ, — повернення кредитГв, позичок, ф^а^ово^! допомоги, а також кошти, залучеш вщ приватизаци державного майна.
Спираючись на вищевикладене, можемо зробити висновок, що зараз не юнуе одностайноï муковоз! думки стосовно дефшщи поняття «доходи бюджету». Пропонуемо доходи бюджетГв визначати як грошовГ надходження, що отримуваш за рахунок рГзноматтних джерел, перелГк яких мГститься в Бюджетному кодека Украши, а розмГри встановлюються щорГчним законом про державний бюджет. Таю грошовГ надходження спрямоваш на забезпечення виконання завдань, реалГзащю функцГй органГв державноï влади й оргашв мГсцевого самоврядування i задоволення потреб населення.
Список Mimepamypu: 1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: учеб. пособ. / И. Т. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 480 с. 2. Бирман А. М. Очерки теории советских финансов. - [В 3-х вып. - Вып. I: Сущность и функции финансов] / А. М. Бирман. - М.: Финансы, 1968. - 207 с. 3. Боженок С. Я. К вопросу о системе источников доходов бюджетов бюджетной системы Российской Федерации / С. Я. Боженок // Росс. юстиция. - 2008. - № 7. - С. 40 - 43. 4. Бюджетний кодекс Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2010. - № 50 - 51. - Ст. 572. 5. Бюджетный кодекс Российской Федерации от 31.07.1998 г., № 145 ФЗ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_149838/. 6. Лебедев В. А. Финансовое право: учебник / под ред. А. Н. Козырина. - М.: Статут, 2000. - 460 с. 7. Музыка О. А. Правове регулювання неподаткових доходГв мюцевих бюджетГв Украши: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Музика Оксана Анатоливна; Нац. акад. ДПС Украши. - К., 2005. - 260 с. 8. Павлюк К. В. Формування доходГв мюцевих бюджетГв / К. В. Павлюк. - Фшанси Украши. - 2006. - № 4. - С. 24-37. 9. Пауль А. Г. Доходы бюджетов (бюджетно-правовое исследование) / А. Г. Пауль; под ред. М. В. Карасёвой. - М.: Инфотропик Медиа, 2012. -
288 с. 10. Пауль А. Г. Понятие доходов бюджета / А. Г. Пауль // Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. - Черновцы: Рута, 2003. - Вып. 2. - С. 125 - 126. 11. Про бюджетну класифшащю: наказ М-ва фшанав Украши вщ 14.01.2011 р., № 11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0011201-11. 12. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходiв та шших надходжень державного бюджету: наказ М-ва фшанав Украши вщ 29.01.2013 р., № 43 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13. 13. Словник украшсько'1 мови: акад. тлум. словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/ klasyfikacija. 14. Тарасов П. И. Очерк науки финансового права: Введение: Общ. и Особ. части / П. И. Тарасов. - Ярославль: Статут, 1883. -710 с. 15. Цыпкин С. Д. Доходы государственного бюджета СССР. Правовые вопросы / С. Д. Цыпкин. - М.: Юрид. лит., 1973. - 222 с. 16. Чапух Э. У. О соотношении налогов, сборов и пошлин как составляющих доходных частей Государственного и местных бюджетов / Э. У. Чапух. - Пробл. законность - Х.: Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого. - 2006. - Вип. 83. - С. 157 - 163. 17. Шевелева Н. А. Бюджетная система России: опыт и перспективы правового регулирования в период социально-экономических реформ / Н. А. Шевелева. - СПб.: Изд. дом СПб гос. ун-та, изд-во юрид. фак., 2004. - 280 с.
К ВОПРОСУ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОНЯТИЯ «ДОХОДЫ БЮДЖЕТА»
Токарева Е. О.
В статье рассматриваются различные подходы к определению доходов бюджета, их признаков и классификации. Значительное внимание уделено исследованию соотношения понятия «доходы бюджета» со смежными категориями. Проанализированы нормы бюджетного законодательства Украины и Российской Федерации.
Ключевые слова: бюджет, доходы бюджета, доходная часть бюджета, финансовые ресурсы, бюджетные ресурсы.
TO QUESTION OF THE DEFINITION "BUDGET REVENUES"
Tokarieva K. O.
The article discusses various approaches to the definition of budget revenues, their characteristics and classification. Considerable attention is given to studying the relation "of budget revenues" with adjacent categories. Analyzed budgetary norms of Ukraine and the Russian Federation.
Key words: budget, budget revenues, budget revenues, financial resources, fiscal resources.
Надтшла до редакци 20.12.2013 р.
