CC BY
36
--Фшанси -
Г.А. Семенов,
академ1к АЕН Украгни, доктор економ1чних наук, професор,
м. Запор1жжя
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В
Вступ. Проввдне мiсце в систиш регулювання економiки держави, створення сприятливого фшансо-вого середовища для швидкого розвитку ринкових вiдносин, забезпечення макроекономiчно! рiвноваги в економiцi належить бюджету. Вш е невiд'eмною час-тиною ринкових в^носин i одночасно важливим шструментом реалiзацi! державно! полiтики.
Бюджет як одна з ланок фшансово! системи ввдображае виробничi вiдносини, ввдтворюе ввдноси-ни розподiлу й перерозподшу, опосередковуе рух гро-шово! маси.
Бюджету належить важлива роль у фшансовш системi держави. Через бюджет здшснюеться фшансу-вання заходiв економiчного i соцiального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також стосуються мiждержавних вiдносин. За його допомогою перероз-подшяеться частина фiнансових ресурав мiж адмшют-ративно-територiальними одиницями Укра!ни з метою вдосконалення структури суспшьного виробництва й забезпечення соцiальних гарантш населению. Бюджет е важливим шструментом держави, через який забез-печуеться контроль за станом виробництва в цшому.
Бюджет е складною економiчною категорiею, ос-кiльки являе собою систему економiчних вiдносин, що складаються в суспiльствi в процесi формування, розподшу й використання цеитралiзованого грошового фонду кра!ни, призначеного для задоволення суспшь-них потреб.
Цi ввдносини мають таку структуру:
— м1ж державою й пiдприемствами в процеа мо-бшзаци дохода, накопичень i фiнансування з бюджету;
— мiж державою й населенням в процес розпо-дiлу й перерозподiлу нащонального доходу;
— мiж ланками бюджетно! системи при бюджетному регулюванш.
Дослiдження й аналiз структури зазначених ввдно-син дае змогу зрозушти економiчний змiст бюджету, глибше виявити його роль у розподiльчих процесах. Бюджетиi вiдносини, що вiдображають змют державного бюджету, функцiонують у визначених формах — суспiльних i органiзацiйних.
Втшюючи виутрiшньобюджетнi вiдносини в зазначених формах, держава оргашзовуе бюджетш взае-
мовiдносини по цеитралiзацil бюджетних ресурсiв в розпорядження оргашв влади, яю надiлеиi правом пред-ставляти iитереси держави i ввд 11 iменi здiйсиювати певнi функци.
За допомогою органiзацiйних форм держава «ви-будовуе» виутрiшньобюджетнi вiдносини стосовно форм державного i адмiнiстративно-територiального устрою. Сформоваш бюджетиi взаемовiдиосини одер-жують матерiально-речове вттення у вiдповiдиих фондах грошових коштiв, створюваних у розпорядженш органiв державно! структури. Впливаючи на процеси формоутворення бюджетних ввдносин (шляхом змiни принципiв, методiв, способiв формування доходiв i видатшв, !х регулювання i т.п.), держава коректуе вста-новленi бюджетнi взаемовiдносини, регулюе канали проходження бюджетних потоков, уточнюе пропорцi! розподiлу цеитралiзованих ресурсiв i забезпечуе уп-равлiння виутрiшньобюджетними ввдносинами, а через бюджетнi ввдносини — економiчними процесами.
Таким чином, завдяки органiзацiйним формам виутрiшньобюджетних ввдносин стае можливим використання бюджету для забезпечення мiжтериторiаль-ного розподшу суспiльного продукту, регулювання на-родногосподарських пропорщй, управлiния економiч-ними процесами на макро- i мiкрорiвнi.
Мiсцевi бюджети можна розглядати у двох аспектах. По-перше, як оргашзащйну форму мобiлiзацi! частини фiнансових ресурав у розпорядження мюце-вих оргашв самоврядування. По-друге, як систему фшансових вiдносин, що складаються мiж мюцеви-ми та державним бюджетами, а також усередиш су-купностi мюцевих бюджетiв.
Як органiзацiйна форма мобЫзацп доходiв i здiйснення витрат мюцевими органами самоврядування мiсцевi бюджети — це балансовi розрахунки, як вiдповiдають вимогам складання балансiв, тобто вони мають доходну й витратну частини, у !х основi покла-дено принципи збалансування тощо.
Тому можна стверджувати, що мiсцевi бюджети — це балансовi розрахунки доходiв i витрат, як мо-бiлiзуються й витрачаються на вщповщтй територi!.
Водночас мiсцевi бюджети слiд розглядати як важ-ливу фшансову категорто, основу яко! становить сис-
Економiчний вiсник Донбасу
тема фшансових ввдносин, а саме: вiдносини мгж мюце-вими бюджетами й господарськими структурами, що функцiонують на данiй територп; вщносини мгж бюджетами й населениям дано! територи, що складаються при мобшзаци й витраченнi кошпв мюцевих бюджетов; вiдносини мiж мiсцевими бюджетами рiзних рiвнiв щодо перерозподiлу фшансових ресурав; вiдносини мiж мiсцевими бюджетами й державним бюджетом.
Мiсцевi бюджети е фiнансовою базою органiв мюцевого самоврядування та вирiшальним фактором регюнального розвитку. Наявнiсть мiсцевих бюджетов закршлюе економiчиу самостiйнiсть мiсцевих органiв самоврядування, що передбачено Конститущею, Бюд-жетним кодексом Укра!ни та Законом Укра!ни «Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш» вiд 27.05.97р. № 280/97-ВР, активiзуе господарську дiяльнiсть, доз-воляе !м розвивати шфраструктуру на пiдвiдомчiй територи, розширювати економiчний потенцiал регюну, виявляти i використовувати резерви фшансових ре-сурсiв. В концевому тдсумку все це розширюе мож-ливосп мiсцевих органiв влади у бшьш повному за-доволеннi потреб населення.
Мiсцевi бюджети е основним каналом доведення до населення юнцевих результатов суспiльного вироб-ництва, що спрямовуються на сусшльне споживання. Через мiсцевi бюджети суспiльнi фонди споживання розподшяються в територiальному i соцiальному розр-iзах. Разом з iишими ланками бюджетно! системи мiсцевi бюджети е одним з головних iнструмеитiв реалiзацi! на практицi програми економiчного i соцiального розвитку як регюшв, так i кра!ни в цшому.
Важливим при розкрит економiчноl сутносп бюджету е розгляд його функцш: розподшьчо!, контрольно!, функцл по забезпеченню iснування держави.
Прояв розподшьчо! функцп зумовлений тим, що у ввдносини з бюджетом вступають майже всi учас-ники суспшьного виробництва. Основним об'ектом бюджетного розподшу й перерозподшу е чистий дохвд, що створюеться в суспiльствi. Через розподшьчу фун-кцiю бюджету вiдбуваеться зосередження грошових коштгв в руках держави i !х подальше використання з метою задоволення суспшьних потреб. Розподш i пе-рерозподiл грошових коштгв вiдбуваеться мiж окре-мими галузями i сферами дiяльностi, мiж окремими групами населення. У результат розподшу i перероз-подiлу здiйснюеться формування основних фондiв грошових ресурсiв — державного й мюцевих бюджетов, фондiв соцiального страхування, фондiв зайня-тост та iн.
Контрольна функщя бюджету заключаеться в тому, що при формуванш доходiв фiнансовий контроль здшснюеться за правильнiстю здiймання рiзних видiв податшв, мобiлiзацiею iнших джерел доходiв,
дотриманням встановлених пропорцш мiж ними, виз-наченням податково! бази. При витрачаннi бюджетних кошпв контролюеться ефективнiсть !х використання за цшьовим призначенням. Фiнансовий контроль здшснюеться за виробництвом, розподiлом i спожи-ванням сукупного суспшьного продукту i нацюналь-ного доходу.
Функцiя бюджету по забезпеченню юнування держави ставить своею метою створення матерiаль-но-фшансово! бази фуикцiоиування держави, утриман-ня апарату управлiння кра1ною, законодавчо!, виконав-чо! влади, правоохоронних органiв.
Економiчна сутнiсть мiсцевих бюджетов прояв-ляеться в !х призначеннi, а саме:
— формування грошових фондiв, яш е фшансо-вим забезпеченням дiяльностi мiсцевих органiв влади;
— розподш i використання цих фондiв мiж галузями народного господарства;
— контроль за фшансово-господарською дiяль-нютю шдприемств та органiзацiй, пiдвiдомчих цим органам влади.
Як економiчна категорiя, мiсцевi бюджети вщоб-ражають обумовлену адшнютративним подшом i бюд-жетним устроем держави сферу економiчних ввдно-син суспшьства, пов'язаних iз формуванням, розпо-дшом i використанням централiзованих грошових кош^в, що знаходяться у розпорядженнi мюцевих оргашв влади i призначених для соцiально-економiч-ного розвитку конкретних регюшв кра!ни.
Основнi положення. На сьогодшшнш день формування мiсцевих бюджетов регулюеться Бюджетним кодексом Укра1ни [1], законом Укра!ни «Про мiсцеве самоврядування» [2], законами Украши про оподат-кування та законами Укра1ни про Державний бюджет на вiдповiдний рш [3—7]. Мюцевий бюджет мiстить в собi надходження i витрати на виконання повноважень органiв влади Автономно! Республiки Крим, мюцевих державних адмiнiстрацiй та оргашв мюцевого самоврядування. Ц надходження i витрати складають единий баланс вiдповiдного бюджету [8].
Доходи бюджету—у« податковi, неподатковi та iншi надходження на безповоротнш основi, справлян-ня яких передбачено законодавством Укра!ни (вклю-чаючи трансферта, дарунки, гранти).
Доходи бюджету класифiкуються за такими роз-дшами:
1) податковi надходження;
2) неподатковi надходження;
3) доходи ввд операцiй з кашталом;
4) трансферти.
Податковими надходженнями визнаються перед-баченi податковими законами Укра!ни загальнодержавиi i мiсцевi податки, збори та iншi обов'язковi платежа
Г.А. Ceмeнoв
Нeпoдaткoвими нaдxoджeннями визнaються:
l ) дoxoди вiд влaснoстi тa пiдпpиeмницькoï даяль-нoстi;
2) aдмiнiстpaтивнi збopи тa плaтeжi, дoxoди ввд нeкoмepцiйнoгo тa пoбiчнoгo пpoдaжy;
3) нaдxoджeння вiд штpaфiв тa фiнaнсoвиx сaнкдiй;
4) iншi нeпoдaткoвi нaдxoджeння.
Тpaнсфepти — цe кoшти, oдepжaнi вiд iншиx
opгaнiв дepжaвнoï влaди, opгaнiв влaди Aвтoнoмнoï Рeспyблiки ^им, opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaн-ня, iншиx дepжaв aбo мiжнapoдниx opгaнiзaцiй m бe-зoплaтнiй тa бeзпoвopoтнiй oснoвi.
Cклaд дoxoдiв, щo фopмyють бюджeт Aвтoнoм-нoï Рeспyблiки Кpим, oблaснi, мiськi, paйoннi, сiльськi тa телищш бюджeти, як вжe зaзнaчaлoся, peгyлюeть-ся Бюджeтним кoдeксoм Укpaïни.
Дo дoxoдiв, щo зaкpiплюються зa бюджeтaми мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння тa вpaxoвyються ^и виз-нaчeннi oбсягiв мiжбюджeтниx тpaнсфepтiв, нaлeжaть тaкi пoдaтки i збopи (oбoв'язкoвi плaтeжi) [9]:
1) пoдaтoк з дoxoдiв фiзичниx ocí6;
2) дepжaвнe митo в чaстинi, щo нaлeжить ввдт-вiдним бюджeтaм;
3) плaтa зa лiцeнзiï нa пpoвaджeння пeвниx видiв гoспoдapськoï дiяльнoстi тa сepтифiкaти, щo видоють-ся викoнaвчими opгaнaми вiдпoвiдниx paд;
4) плaтa зa дepжaвнy peeстpaцiю сyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi, щo спpaвляeться виюшв-чими opгaнaми вiдпoвiдниx paд;
5) плaтa зa тopгoвий пaтeнт нa здшсшння дeякиx видiв пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi (зо виняткoм плaти зa пpидбaння тopгoвиx пaтeнтiв пyнктaми пpoдaжy нaфтoпpoдyктiв (aвтoзaпpaвними стонщями, зо^овни-ми пyнктaми), щo с^овляеться викoнaвчими oprarn-ми вiдпoвiдниx paд;
6) нaдxoджeння aдмiнiстpaтивниx штpaфiв, щo нaклaдaються викoнaвчими opгaнaми вiдпoвiдниx paд aбo yтвopeними ними в yстaнoвлeнoмy пopядкy одм-iнiстpaтивними юм^ями;
У) единий пoдaтoк для суб'екпв мaлoгo тдгфием-ниuтвa y чaстинi, щo нaлeжить ввдговвдним бюджeтaм.
Для зaбeзпeчeння peaлiзaцiï спiльниx сoцiaльнo-eкoнoмiчниx i кyльтypниx пpoгpaм тepитopiaльниx rpo-мaд дoxoди бюджeтy Aвтoнoмнoï Рeспyблiки Кpим тa oблaсниx бюджeтiв, як вpaxoвyються пpи визнaчeннi oбсягiв мiжбюджeтниx тpaнсфepтiв, фopмyються зa paxyнoк [lO]:
1) 25 вiдсoткiв пoдaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6;
2) 25 взд^тив плaти зa зeмлю;
3) ma™ зa лiцeнзiï нa пpoвaджeння пeвниx видiв гoспoдapськoï дiяльнoстi тa сepтифiкaти.
Для зaбeзпeчeння peaлiзaцiï стльнж сoцiaльнo-
eкoнoмiчниx i кyльтypниx пpoгpaм тepитopiaльниx ^o-мaд дoxoди paйoнниx бюджeтiв, якi вpaxoвyються пpи визнaчeннi oбсягiв мiжбюджeтниx тpaнсфepтiв, фop-муються зa paxyнoк:
1) 50 взд^тив пoдaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6, щo сплaчyeться (пepepaxoвyeться) нa тepитopiï сiл, сeлищ, мiст paйoннoгo знaчeння тa ïx oб'eднaнь;
2) l5 вiдсoткiв плaти зa зeмлю, щo сплaчyeться нa тepитopiï сiл, сeлищ, мiст paйoннoгo знaчeння тa ïx oб'eднaнь;
3) плaти зa л^нзи нa пpoвaджeння пeвниx видiв гoспoдapськoï дiяльнoстi тa сepтифiкaти, щo видеться paйoнними дepжaвними aдмiнiстpaцiями;
4) плоти зa дepжaвнy peeстpaцiю сyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi, щo сплaчyються (nepepa-xoвyються) згiднo з Зaкoнoм Укpaïни «npo noдaтoк з дoxoдiв фiзичниx ocí6» paйoнними дepжaвними одмь нiстpaцiями;
5) нaдxoджeння aдмiнiстpaтивниx штpaфiв, щo нaклaдaються paйoнними дepжaвними aдмiнiстpaцiя-ми aбo yтвopeними ними в yстaнoвлeнoмy nopядкy aдмiнiстpaтивними кoмiсiями.
Нaдxoджeння дo бюджeтy poзвиткy мiсцeвиx бюджeтiв включоють:
1) кoшти вiд в^нужн^ мойно якe знaxoдиться y кoмyнaльнiй Ma^odi, в тому числi вiд п^дошу зeмeль-нж дiлянoк нeсiльськoгoсnoдapськoгo пpизнaчeння;
2) нaдxoджeння дивiдeндiв, нapaxoвaниx m окци (чостки, naï) гoсnoдapськиx тoвapиств, щo е y влос-дасп вiдnoвiднoï тepитopiaльнoï rpoмaди;
3) юшти вiд noвepнeння noзик, якi нодоволися з вiдnoвiднoгo бюджeтy дo нaбpaння чиннoстi цим Ko-дeксoм, то вiдсoтки, сплaчeнi зо кopистyвaння ними;
4) юшти, яш nepeдaються з iншoï чостини мювд-вoгo бюджeтy зо piшeнням вiдnoвiднoï paди;
5) зaпoзичeння, здiйснeнi y nopядкy, визнaчeнo-му цим Koдeксoм то iншими зaкoнaми Укpaïни (кpiм вигадку, пepeдбaчeнoгo стaттeю УЗ цьoгo Koдeксy);
6) сyбвeнцiï з iншиx бюджeтiв m виюшння швас-тицiйниx пpoeктiв. Шр ж стосуеться видотив мiсцeвиx бюджeтiв, то вoни вiдoбpaжaють ii ж сaмi eкoнoмiчнi вiднoсини, щo i видотки дepжaвнoгo бюджeтy. Цe ii eкoнoмiчнi ввддасини, якi виникоють у зв'язку з poзno-дiлoм цeнтpaлiзoвaниx гpoшoвиx юшпв, щo знaxoдять-ся в poзпopяджeннi мiсцeвиx opгaнiв влоди. В Бюджeт-нoмy кoдeксi Укpaïни вкaзaнo, щo видотки мiсцeвиx бюджeтiв включоють бюджeтнi пpизнaчeння, встошв-лeнi piшeнням npo мiсцeвий бюджeт, m romperai цш, щo noв'язaнi з peaлiзaцieю пpoгpaм, nepeлiк якиx виз-нaчeнo стилями 88-9l цьoгo Koдeксy.
Мiжбюджeтнi вiдносини. Пpoблeмa фiнaнсoвo-го зaбeзneчeння poзвиткy тepитоpiй стоïть фaктичнo ne-peд yсiмa кpaïнaми. Cyra ïï в тому, щo aдмiнiстpaтивнo-
l24
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
територОальш утворення мають неоднаковий природно-ресурсний i фiнансовий потенцiали (зокрема, податко-ву базу). З формуванням ново! економОчно! структури економiки Укра!ни зросла вщповщальнють мiсцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування за забезпечення соцiальних гарантш
Як переконуе досвiд розвинутих кра!н, фiнансовi проблеми регiоиiв розв'язуються шляхом реформування всiе! системи мiсцевих бюджетов i м1жбюджетних вщно-син. Метою такого реформування е створення надшно!, рацюнально! системи фiнансових вОдносин мiж рОзни-ми рiвиями держави. Недостатня ефективнють !хнього функцiоиування може стати ^ стае) фактором гальму-вання суспшьного розвитку, провокуе загострення сус-гпльних протирiч, викликаних суттевою диференщащею рiвнiв фiнансового забезпечення мiж окремими адмш-iстративно-територiальиими одиницями [11].
Значення мгжбюджетних трансфертов як фактора суспшьного розвитку зростае разом iз перерозпод> лом функцш центральних органiв влади на користь мюцевих оргашв влади та оргашв мюцевого самоврядування, тобто з деконцентращею та децентралiзацiею. Децентралiзацiя не лише збiльшуе роль мюцевих оргашв влади та оргашв мюцевого самоврядування при наданш окремих сусшльних благ, а й породжуе необхвднють пошуку нових пiдходiв до здшснення фiнансового вирiвиювання тобто забезпечення мюцевих бюджетов фiнансовими ресурсами ввдповвдно до видаткових фуикцiй.
МОжбюджетт вщносини—це взаемовадгосини, що виникають мiж органами державно! влади, мюцевими органами виконавчо! влади, а також мiж органами мюце-вого самоврядування щодо розподiлу функцш, повно-важень, сфер вщговвдальносп у здiйснениi видатюв та формуваинi доходiв бюджетов [12].
МОжбюджетш вОдносини е виутрiшнiми бюджет-ними потоками, як вОдображають перерозподш видаткiв i доходов мОж рОзними рОвнями бюджетного устрою.
У сферО бюджетного забезпечення репонально-го та мюцевого розвитку в Укра!ш складаеться неоднозначна ситуащя. Бюджетна система грунтуеться на таких принципах: окремО види податшв повнютю зак-рОплеш за рОвнями бюджетов, бшьша частина податюв е регульованою.
1снуючий в Укра!ш принцип формування бюджетов сприяе формуванню розтратно! системи бюджет-них ввдносин. Законодавче встановлений принцип ввдокремлення мюцево! влади ввд державно! закрш-люеться принципом послвдовного розподшу фшансових джерел О коштОв. Залишки «бюджетно! матрьош-ки» не дозволяють проводити едину политику прюри-тетОв затрат [13].
Самостшшсть мюцевих бюджетов в Укра!ш гаран-
туеться власними О закрОпленими за ними на стабшьнш основО частками загальнодержавних доходов, правом самостойно визначати напрями використання коштОв мюцевих бюджетов. Однак репональш органи влади мають досить низький стушнь незалежност щодо роз-порядження власними надходженнями, тому репони не можуть забезпечити сощально-економОчний розвиток за рахунок власних надходжень. Мюцева влада може ви-користовувати податки О збори тшьки в межах консти-тущйних функцш Податкова автономОя обмежуеться лише правом запровадження мюцевих податюв О зборОв зпдно встановленого законодавством перелОку О в межах, визначених Верховною Радою, а також користу-ванням мюцевими пшьгами.
Видатки, на як мюцевО органи влади мають ре-альний вплив, складають не бшьше 25 % ввд загаль-ного обсягу зведеного бюджету. Видатки мюцевих бюджетов бшьшою мОрою зорОетоваш на поточне спо-живання, а не на перспективний розвиток.
Наступною перешкодою на шляху формування самодостатшх у фшансовому плаш мюцевих бюджетов е той факт, що база оподаткування мюцевими податка-ми О зборами досить нерОвномОрно розподшена по територп Укра!ни. Це зумовлено нер1вном1рнютю розмщен-ня виробничого потенщалу по територоях, рОзною густотою населення, нер1вном1рнютю природних та шших ресурав (сощальних, вшових), наявнютю рОзних потреб окремих територш у бюджетних видатках.
1ншими основними чинниками, що впливають на фшансовий стан оргашв мюцевого самоврядування, е: неможливють встановлення об'ективних тарифОв зО сплати житлово-комунальних послуг; ввдсутнють на-вичок фшансового управлОння бюджетними ресурсами в ринкових умовах; неможливють доступу до аль-тернативних бюджетних джерел залучення фшансових ресурав для задоволення власних фшансових потреб.
Розбудова економОчно самодостатшх адмшютра-тивно-територОальних одиниць — нагальна вимога часу. Передуем це залежить, як було сказано вище, ввд наповненосп мюцевих бюджетов та ефективного витрачання ними коштОв, а також значною мОрою ввд чпкого розмежування функцш О повноважень мож цен-тральними та мюцевими органами виконавчо! влади О органами мюцевого самоврядування [14].
Зпдно з Бюджетним кодексом, здшснено досить чОткий розподш видав видатшв мож рОвнями бюджетов: починаючи ввд Державного бюджету О до сшьських О селищних бюджетов. Встановлено доходш джерела мюцевих бюджетов усОх рОвшв. Головними позитив-ними здобутками у сферО мОжбюджетних ввдносин п1сля прийняття Бюджетного кодексу стали так!
Уведення форм^ьно! системи розрахунку трансфертов, що мало таи наслвдки:
— трансферта не залежать ввд рiвня фактичного виконання доходiв та видатшв мiсцевих бюджетiв у наступному бюджетному роцi;
— трансферта не позбавляють органи мiсцевого самоврядування стимулiв заощаджувати на видатках i спонукають !х нарощувати доходи;
— у мюцевих органiв влади з'являеться стимул до пошуку додаткових можливостей наповнення мюцевих бюджетов, до економп ресурсiв, реалiзацi! соцiальних програм мюцевостей.
Модифiкацiя механiзму субвенцiйних пла-теж1в. Бiльшiсть субвенцш мюцевим бюджетам фшан-суються за рахунок загального фонду, що разом iз статусом захищено! статп бюджету дае досить шдстав для впевненостi в повному фшансуванш вiдповiдних бюджетних призначень.
Подiл доходiв мiсцевих бюджетiв на тт, що вра-ховуються, i так1, що не враховуються пiд час обраху-вання мiжбюджетиих трансферов.
Однак практика формування мiжбюджетних вiдносин згiдно з Бюджетним кодексом мала окремi негативш моменти. Однiею з основних проблем е ввдсутнють принципу пропорцiйностi фшансових за-собiв, що мають закрiплюватися за територiальними громадами, зважаючи на обсяг !хшх повноважень. Крiм того, юнують й iншi проблеми, деяк з них розг-лянемо.
У мюцевих оргашв влади ввдсутш стимули до збiльшення доходiв саме в регюнах-донорах (тих, що передають кошти до Державного бюджету Укра!ни).
У результат! застосування чинно! схеми мiжбюд-жетних трансфертiв складаеться ситуацiя, коли органи мюцевого самоврядування позбавлеш можливостi самостшно вирiшувати власнi проблеми:
— одш через залежнiсть ввд дотацiй, iншi — через те, що зайвi кошти вилучаються. Тому органи мiсцевого самоврядування не мають стимулiв для ефективнiшого розвитку шфраструктури, оскшьки вигiднiше залишатися рецитентом, нiж переходити у розряд донорiв.
Незважаючи на те, що Бюджетним кодексом зак-рiплено за мюцевими бюджетами на довгостроковiй основi понад 16 рiзних джерел доходiв, яш не враховуються пiд час розрахунку мiжбюджетних транс-фертiв, фюкальш повноваження по них мiсцевих оргашв влади (можливосп змiиювати податкову базу, ставку) залишаються незначними.
Мiсцевi ради мають право встановлювати ставку мюцевих податшв або суму збору в межах, визна-чених ще Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 20 травня 1993 року ^ змiнами та доповненнями) «Про мiсцевi податки та збори», а також звiльияти вiд спла-ти податкiв i надавати пшьги по мiсцевих податках.
Органи мюцевого самоврядування не защкавлеш у збиранш й у рацiональному впровадженнi тих до-ходiв, що не враховуються при розрахунку мiжбюд-жетних трансферов.
Бюджетним кодексом територiальнi громади по-ставленi у досить нерiвнi ввдносини мiж собою. «Бюд-жетоутворюючi» територп не завжди вiдповiдають еко-номiчному потенцiалу. На таких територiях коштгв бюджету вистачае тiльки на забезпечення дiяльностi органiв управлiния.
Багатоканальна система фшансування бюджетних галузей украй неефективна. Незлагоджено контроль за цшьовим спрямуванням коштгв. Невизначено i дер-жавних стандартiв щодо рiвня фiнансування тих чи шших бюджетних потреб [15].
Наступна проблема — нестабiльнiсть структури надходжень, що не дае можливосп мюцевим органам влади прогнозувати соцiально-економiчний розвиток шдлегло! територi!. Серед шших проблем мiжбюджет-них вiдносин можна назвати: низький рiвень обгрун-тованосп й прогнозованосп доходно! частини мюцевих бюджетов; неврегульованiсть вiдносин на рiвнi район — мiсто районного значення, селище, село; невнесення до мюцевих бюджетов коштгв, необхвдних на утримання об'екпв соцiально! iнфраструктури, що переходять у комунальну власнiсть; невиршенють питань подолання заборгованостi мiж бюджетами рiзних рiвнiв за взаемними розрахунками.
Отже, бюджетна система Укра!ни сьогодш недо-статнiм чином вiдповiдае потребам регюнального розвитку. Надмiрна цеитралiзацiя фiнансових потоков при-зводить до того, що органи мюцевого самоврядування не мають можливосп реалiзовувати у повнш мiрi сво! повноваження.
Незначущiсть власно! доходно! бази породжуе залежнiсть вiд вказiвок центральних оргашв влади. А неможливють проведення власно! политики у задово-леннi мюцевих iитересiв зменшуе авторитет органiв мюцевого самоврядування, i це ставить шд сумнiв перспективи розвитку демократичних ввдносин на мiсцевому рiвнi й у масштабах уае! кра!ни. Тому не-обхiдна подальша реформа з метою посилення само-спйносп мiсцевих бюджетов.
Виконання бюджету за 2006 рж. За 2006 рiк загальна сума надходжень до бюджету мюта склала 1153,4 млн грн. До загального фонду надшшло доходiв у сумi 799,2 млн грн, в тому чи^ офiцiйнi трансферти — 169,2 млн грн. Без врахування офщйних трансферта плановi показники по доходах загального фонду (622,3 млн грн) виконаш на 101,2 ввдсотка. Забезпече-но виконання всiх основних джерел дохода, ^м по-датку на прибуток пiдприемств, що належать до кому-нально! власносп (99,2 вщсотка). Порiвняно з 2005 ро-
Економiчний вiсник Донбасу
ком фактичш надходження податюв О зборГв до загаль-ного фонду збшьшились на 122,4 млн грн, або на 24,1 вщсотка, у тому числГ за податком з доходГв фГзичних осГб — на 107,1 млн грн, плат! за торговий патент на деяк види тдприемницько! даяльносп — на 3,6 млн грн, плато за землю — на 3,8 млн грн, мюцевих подат-ках О зборах — 0,8 млн грн, надходженнях вщ розмь щення в установах банив тимчасово вшьних бюджет-них коштгв — на 7,2 млн грн.
Найбшьшу питому вагу в фактичних надходженнях загального фонду займають: податок з доходГв фГзичних осГб — 75,3 ввдсотка, плата за землю — 7,3 вщсотка, единий податок для суб'екпв малого тдприе-мництва — 4,6 ввдсотка, плата за торговГ патенти — 3,1 ввдсотка, мюцевГ податки О збори — 2,5 ввдсотка.
Станом на 01.01.2007 року до бюджету мюта надшшло 10,6 млн грн податку на прибуток тдприемств комунально! власносп або 99,2 ввдсот-ка. У зв'язку зГ зменшенням надходжень запланова-них асигнувань на будГвництво транспортно! магют-ралГ через р. Дшпро у м. ЗапорГжжГ КП «Управлшня капитального будГвництва» перераховано податку на прибуток на 0,9 млн грн менше запланованого на 2006 рш. У зв'язку зГ збшьшенням надходжень по податку на прибуток тдприемств комунально! власносп у 2006 рощ у пор1внянш з запланованими показника-ми по таких тдприемствах: КП «ЗапорГзьке Гнвести-цшне агентство» — на 0,5 млн. грн, КП «ВРЕЖО № 1-11,13» — на 0,6 млн грн та завдяки ошишзацп доходГв та витрат комунальних тдприемств, недови-конання плану по зазначеному податку становить лише 82,7 тис. грн.
Надходження до спещального фонду бюджету становлять 354,2 млн грн, у тому числГ субвенцл — 138,6 млн грн, податок з власниюв транспортних за-собГв та ¡нших самохщних машин О мехашзмГв — 16,8 млн грн, плата за придбання торгових патентов пунктами продажу нафтопродукпв — 0,3 млн грн, надходження коштОв вш ввдшкодування втрат сшьсько -господарського та люогосподарського виробництва — 0,8 млн грн, власн надходження бюджетних установ — 54,9 млн грн, збГр за забруднення навколишнього природного середовища — 4,0 млн грн, надходження до единого цшьового фонду мюько! ради — 56,5 млн грн, надходження ввд вГдчуження майна комунально! власносп — 42,0 млн грн, надходження ввд продажу земт — 40,3 млн грн. Без врахування офщшних трансфертов план по доходах спещального фонду викона-ний на 112,6%. Виконавчим комитетом мюько! ради та районними адмшютращями спшьно з податковими органами протягом року проводилась робота ¡з забезпечення виконання бюджету мюта. Проведено 199 за-свдань мюько! та районних комюш з питання забезпе-
чення своечасносп О повноти сплати податюв, зборГв та погашення заборгованостг ¡з виплати заробино! плати та шших сощальних виплат. КерГвникам 74 тдприемств встановлеш строки погашення заборго-ваносп ¡з заробГтно! плати та ¡нших сощальних випла-тах на загальну суму 7,5 млн грн. Станом на 01.01.2007 року виплачено 93,6 ввдсотка зобов'язань або 7,0 млн грн. Внаслвдок роботи комюш 161 тдприемством погашена заборгованють ¡з заробГтно! плати на суму 8,7 млн грн. Завдяки проведенш мюькою радою та !! виконавчим комитетом робот протягом 2006 року доходна частина бюджету мюта була збшьшена проти попе-редшх показниюв на 27,6 млн грн, що надало мож-ливють провести уточнення бюджету та забезпечити видатки на заробгтну плату та розрахунки за спожип бюджетними установами комунальш послуги та енер-гоносп з урахуванням зростання щн та тарифГв. Бюджет мюта по видатках виконаний в обсязГ 1146,3 млн грн, в тому числГ по загальному фонду — 795,9 млн грн, спещальному фонду — 350,4 млн грн. Видатки загального фонду спрямоваш на утримання установ освГти в сум 227,1 млн грн, охорони здоров'я — 181,6 млн грн, культури О мистецтва — 17,5 млн грн, фГзич-но! культури О спорту — 8,4 млн грн, оргашв мюцевого самоврядування — 47,0 млн грн. На сощальний захист, сощальне забезпечення та компенсащйш виплати за пшьгове перевезення окремих категорш гро-мадян спрямовано 133,6 млн грн, (в тому числГ за рахунок субвенцш з державного бюджету — 122,2 млн грн). Надано 271171 допомога сГм'ям з диъми, малозабезпеченим сГм'ям та ¡нвалГдам з дитинства, дГтям-ГнвалГдам, 154779 чоловш отримали пшьги та субсиди на житлово--комунальш послуги, 896 чоловш скористались пшьгами та субсидГями на придбання твердого та рщкого пГчного побутового палива О скрап-леного газу. Видатки житлово-комунального госпо-дарства становлять 42,2 млн грн, на заходи щодо за-побГгання О лшвОдацн надзвичайних ситуацш та наслвдюв стихГйного лиха — 2,7 млн грн, обслугову-ванню внутрОшнього боргу — 15,8 млн грн та шше.
У структурГ видатюв загального фонду бюджету мюта, як О у попередш роки, найбшьшу питому вагу займають видатки на заробгтну плату з нарахуваннями — 379,3 млн грн, або 47,7 ввдсотка. На оплату комунальних послуг та енергоноспв спрямовано 47,5 млн грн, або 6,0 ввдсотка, медикамента та перев'язувальш матерОали — 15,2 млн грн, або 1,9 ввдсотка, продукта харчування — 18,5 млн грн, або 2,3 ввдсотка, трансферта населенню — 134,2 млн грн, або 16,9 ввдсотка. Каттальш видатки склали 48,1 млн грн, з яких на придбання обладнання Г предметов довгострокового користування — 2,7 млн грн, каттальний ремонт об'екпв — 4,4 млн грн, каттальш трансферта тдприе-
мством — 18,б млн грн. Heoбxiднo вiдзнaчити тзи-тивш зpyшeння у стpyктypi видaткiв, npo щo свiдчить змeншeння у пopiвняннi з минулим poкoм питoмoï воги видaткiв но зapoбiтнy плоту m 0,8 вiдсoткa то зpoс-тоння чостки видaткiв кaniтaльнoгo xapaктepy з 2,б дo б,0 вiдсoткa.
У склaдi сneцiaльнoгo фoндy бюджeтy видотки склоли no: бюджeтy poзвиткy 188,7 млн грн, eдинoмy цiльoвoмy фoндy мiськoï paди — 57,0 млн грн, npo-вeдeнню poбiт, пoв'язaниx iз бyдiвництвoм, perora^ pyкцieю, peмoнтoм то yтpимaнням aвтoдopiг — 15,4 млн ^н, oxopoнi то paцioнaльнoмy викopистaнню np№ poдниx peсypсiв — 5,1 млн ^н. Обсяг сyбвeнцiй з дepжaвнoгo бюджeтy но пoгaшeння зaбopгoвaнoстi rpoмaдян зо житлoвo-кoмyнaльнi тслуги то empro-нoсiï в paxyнoк чaсткoвoï кoмneнсaцiï втpaт вiд зшщ-нeння rpoшoвиx зaoщaджeнь склов 13,5 млн ^н, зо-бopгoвaнoстi минула poкiв з piзницi в тapифax но xen-лoвy eнepгiю, тслуги вoдoпoстaчaння то вoд oвiд вeдeння, щo noстaчaлися нaсeлeнню, — 1б,У млн rpн.
Koшти бюджeтy poзвиткy були спpямoвaнi но:
— бyдiвнищ•вo aвтoтpaнсnopтнoï мaгiстpaлi чe-peз piчкy Днiпpo у м. Зanopiжжя (зо paxyнoк сyбвeнцiï з дepжaвнoгo бюджeтy то кoштiв бюджeтy мiстa) — 10б,8 млн гpн то 1,0 млн ^н вiдnoвiднo;
— peкoнстpyкцiю стaдioнy no вул. Вaлepiя Лoбa-нoвськoгo — 13,0 млн грн то но noгaшeння зaбopгo-вaнoстi зо викoнaнi poбoти no додаму oб'eктy мину-лиx po^ — 0,5 млн гpн;
— peкoнстpyкцiю вул. Koсмiчнoï вiд np. Лeнiнa дo Пiвдeннoгo pинкy — 11,3 млн ^н;
— peкoнстpyкцiю мepeж зoвнiшньoгo oсвiтлeн-ня зпдда з Пpoгpaмoю «Cвiтлo-200б» — 1,0 млн грн;
— будавництвд 44-квapтиpниx житлoвиx будиншв у сeл. Пaвлo-Kiчкaс для вiдсeлeння з вeтxиx бapaкiв — 3,2 млн rpн;
— peкoнстpyкцiю житлoвoгo фoндy юмуноль-rnï влaснoстi мiстa — 14,8 млн грн;
— peкoнстpyкцiю oб'eктiв oсвiти — 4,8 млн гpн;
— peкoнстpyкцiю oб'eктiв oxopoни здopoв'я — 4,7 млн ^н;
— газифшощю мiстa — 1,5 млн грн;
— пpидбaння вaгoнiв для кoмyнaльнoгo eлeкт-poтpaнсnopтy — 3,9 млн грн то iншe.
3a paxynoR кoштiв, як щдшшли дo Ca^oto 4№o-вoгo фoндy мiськoï pa№, пpoвeдeнi peмoнти noкpiвeль житлoвиx будиншв — 5,0 млн rpн, стiнoвиx orepoA-жeнь то пiд'ïздiв житлoвиx будиншв — 1,0 млн ^н, внyтpiшньo-квapтaльниx дopiг, дopiг пpивaтнoгo œx-TOpa то oнoвлeння зeлeниx нaсaджeнь — 7,8 млн ^н, peкoнстpyкцiя стaдioнy no вул. В.Лoбaнoвськoгo — 19,98 млн ^н, peкoнстpyкцiя мepeж зoвнiшньoгo oсв-iтлeння мiстa — 1,5 млн ^н, пpидбaнo мeблi i oблaд-
шння лiкyвaльними зоклодом мiстa но суму 0,4 млн ^н, iнсyлiнiв то nepopaльниx цyкpoзнижyючиx npena-paтiв но суму 0,7 млн ^н. Kpiм тoгo, в paмкax npo-гpaм дeпyтaтськoгo фoндy мiськoï pa№ здiйснeнi ви-дотки в oбсязi 3,9 млн ^н, iз якиx но noкpaщaння мaтe-piaльнo-тexнiчнoгo стону yстaнoв oсвiти то oxopoни здo-poв'я спpямoвaнo ввдтвщда — 1,8 млн гpн то 0,б млн гpн; но блогоустрш мiстa — 0,9 млн грн то iншi.
Вiдпoвiднo ao piшeння мiськoï pa№ вiд 25.01.200б № 5 «npo бюджeт мiстa m 200б pm» в цьoмy poní було noгaшeнa oснoвнa сумо 6OP^ внyтpiшньoï мювд-вoï noзики в oбсязi 25,0 млн гpн.
Пpoтягoм 200б poкy зaбeзneчeнa свoeчaснa то в noвнoмy oбсязi виплото зapoбiтнoï плоти пpaцiвникaм бюджeтниx yстaнoв з ypaxyвaнням mдвищeння poзмí-py мшмольда!' зapoбiтнoï плоти.
У paмкax пpoвeдeння в мiстi eксnepимeнтy iз poзpoбки то впpoвaджeння сoцiaльниx стaндapтiв в 200б poцi гaлyзeвими yпpaвлiннями мюью1' paди npo-вeдeнa poбoтa iз визнaчeння noкaзникiв дepжaвниx сoцiaльниx стaндapтiв то нopмaтивiв noтoчниx витpaт, яш зaтвepджeнi piшeннями мiськoï paди i yзгoджeнi з гaлyзeвими мiнiстepствaми. В yстaнoвax oxopoни здo-poв'я пpидiлeнo увогу poзpoбцi сoцiaльниx стaндapтiв то нopмaтивiв зyбнoгo пpoтeзyвaння, шдоння швид-кoï мeдичнoï дonoмoги то мeдичнoï дonoмoги xвopим но xpoнiчнy н^юву нeдoстaтнiсть то uyкpoвий дiaбeт.
3a paxyнoк вiдnoвiднoï сyбвeнцiï з дepжaвнoгo бюджeтy пpoвeдeш видотки но суму 9,4 млн грн m пpидбaння мeдикaмeнтiв, м'якoгo iнвeнтapю, пpoвe-дeння noтoчниx peмoнтiв то iншi.
Висновки.
1. Вaжливoю nepeдyмoвoю noбyдoви дeмoкpa-тичнoï дepжaви e фiнaнсoвa нeзaлeжнiсть opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння. Фiнaнсoвий бш нeзaлeж-нoстi мiсцeвиx opгaнiв влоди e визночольним aджe вiд ф^он^в^ мoжливoстeй зaлeжaть в кiнцeвoмy тдсумку ïx peaльнi влaднi фyнкцiï.
2. Мexaнiзм nepepoзnoдiлy бюджeтниx кoштiв мiж piзними лонгами бюджeтнoï систeми, щo даяв paнiшe, нe вiдпoвiдaв ^ини^тм сaмoстiйнoстi то фiнaнсoвoï нeзaлeжнoстi мю^вж opгaнiв влоди. Пepeвaжaли в oснoвнoмy aдмiнiстpaтивнi мeтoди yпpaвлiння, вшсль AON чoгo вiднoсини мiж цeнтpaльними то peгioнaльни-ми opгaнaми влади моли aдмiнiстpaтивний xaparcrep.
3. Cтyniнь фiнaнсoвoï нeзaлeжнoстi мiсцeвиx opгaнiв влоди xapaктepизye нeзaлeжнiсть дepжaви в цiлoмy, пoтeнцiйнi мoжливoстi ïï eкoнoмiчнoгo poзвит-ку, piвeнь дeмoкpaтичниx npaв i свoбoд гpoмaдян. Дepжaвa нe мoжe устшда poзвивaтись то eкoнoмiчнo ^on^rra™, ш доючи гapaнтiй фiнaнсoвoï нeзaлeжнoстi мю^вим opгaнaм влоди. Цe oб'eктивнa нeoбxiднiсть фopмyвaння нoвиx eкoнoмiчниx вiднoсин.
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
4. Фшансову незалежшсть мюцевого самоврядування треба розглядати насамперед як економГчний простер для його даяльносп у межах певно! територп на принципах економчно! ефективностг та економчно! доц-шьност! Прюритетною умовою в даному разГ повинна бути сукупнють територГальних штересш, що вгдобража-ють особливостг економГчних Г сощальних умов регюну.
5. Для реального забезпечення принцитв само-стшносп щодо складання Г використання бюджетов уах рГвшв управлГння необхвдно, щоб кожна ланка бюджет-но! системи мала чГтку визначену законом доходну базу, а взаемоввдносини мГж державним Г регюнальним бюджетом будувались з урахуванням специфГки Г перспектив сощально-економГчного розвитку регюшв.
Лiтература 1. Бюджетний кодекс Укра!ни вед 21 червня 2001 року № 2542-1П. 2. Закон Укра!ни «Про мюцеве самоврядування в Укра!ш» вед 27.05.97р. № 280/97-ВР. 3. Закон Укра!ни «Про систему оподаткування в Укра!ш». 4. Декрет КМУ «Про мюцевГ податки та збори» вед 20 травня 1993 р. 5. Ршення ЗапорГзько! мюько! ради, Сайти ЗапорГзько! мюько! ради. 6. Проект Податкового кодексу Украши. 7. Проект Концепцг!
реформування мiсцевих бюджетов. 8. Сшфанов А.О. и др. Бюджет i фшансова полiтика Украши: Навч. по-сiбник для студенпв екон. фак. вузiв / А.О. Сшфанов, 1.В. Сало, I.I. Д'яконова. — К.: Наук, думка, 2002.— 301 с. 9. Розпутенко 1.В., Федiв I. О. Державш фшанси: Формування i використання на мюцевому рiвнi: Матерiали до лекц. курсу «Бюджет. процес i упр. фшансами»/ Укр. акад. держ. упр. при Президентовi Укра!ни. — К.: Вид-во УАДУ, 2003. — 100 с. 10. Сун-цова О.О. Мiсцевi фiнанси: Навч. поибник. — К.: Центр навч. лгт., 2005. — 560 с. 11. Деркач М. Формування фшансово! бази регюшв // Економша Укра!-ни. — 1995. — № I. — С. 12—20. 12. Кириленко О.П. Мiсцевi бюджети Украши (iсторiя, теорiя, практика) / Кив. нац. ун-т 1м. Тараса Шевченка. — К.: НЮС, 2000.
— 381 с. 13. Кравченко B.I. Фшанси мюцевого самоврядування Украши: проблеми становлення (1989— 2001). — К.: Видавничий дiм «KM Academia», 2001.
— 460 с. 14. Míc^bí бюджети, податки i збори (закон, практика, проблеми). — К.: Парламентське вид-во, 2000. — 232 с. 15. Сунцова О.О. Особливосп оргашзацл формування доходно! бази мюцевих бюджетов //Аспекти самоврядування. — 2002. — №1. — С. 38—40.
