CC BY
67
13. Мельник О. П. Бюморфолопя плечового поясу хребетних : дисертацiя доктора ветеринарних наук : 16.00.02 / Мельник Олег Петрович. - 2011. - 327 с.
References
Fürbringer, M. (1888). Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vögel /
M. Fürbringer. - Amsterdam, Jena, 1751. Fürbringer, M. (1902). Zur vergleichenden Anatomie des Brustschulterapparates und der
Schultermuskeln / M. Fürbringer // Z. Naturwiss. -Bd. 36, 289 - 736. Gadow, H. (1893). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Systematischer Theil. /
H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig. - Vögel. 2, bd. 6. - 303 s. Gadow, H. (1891). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil /
H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig. - Vögel. 1, bd. 6.- 1008 s. Syich, V. F. (1999). Morfologiya lokomotornogo apparata ptits / V. F. Syich. - SPb.-Ulyanovsk :
Izd-vo Srednevolzhskogo nauchnogo tsentra, 520 s. (in Russian). Boev, Z. N. (1986). Morfologiya kostey u ptits / Z. N. Boev // Priroda (NRB). - T. 35, 6. - S. 50 -55. (in Russian).
Moroz, V. F. (2003). Mekhanizmy funktsionuvannia miazovo-skeletnoi systemy ta zakonomirnosti yii rozvytku u khrebetnykh : dysertatsiia doktora veterynarnykh nauk : 16.00.02 / Volodymyr Fedorovych Moroz. - K. - 350 s. (in Ukrainian). Kale, W. (1982). Recent literature. The American Ornithologists / W. Kale // Union. Supplement
to the Auk. 2. - Vol. 99, № 1. - P. 24. Kostiuk, V. K. Biomorfolohichni Osoblyvosti miaziv polotu deiakykh diatlopodibnykh / V. K. Kosiuk, O. O. Melnyk //«Problemy veterynarnoi medytsyny, yakosti i bezpeky produktsii tvarynnytstva»: zbirnyk materialiv KhIlI Mizhnarodnoi nauk.-prakt. konf. prof.-vyklad. skladu ta aspirantiv, prysviachenoi 20-richchiu nabuttia universytetom statusu natsionalnoho. - K. : NUBiP Ukrainy. - S. 33 - 34. (in Ukrainian). Melnyk, O. O. (2013). Stan i perspektyvy vyvchennia biomorfolohii plechovoho suhloba ptakhiv / O. O. Melnyk, V. K. Kostiuk // Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn. -Lviv. - № 1/2, vypusk 14. - S. 386 - 392. (in Ukrainian). Melnyk, O. P. (2009). Skelet plechovoho poiasu holubopodibnykh / O. P. Melnyk // Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn. - Lviv - № 1/ 2, vypusk 10. - S. 397 - 403. (in Ukrainian).
Melnyk, A. О. (2013). About Biomorphology of Birds Shoulder joint / A. O. Melnyk // Annual Symposium „Contribution of the Scientific Research to Veterinary Medicine Progress", Faculty of Veterinary Medicine, Bucharest, November, 21-22, 2013. - Bucharest. - P. 293 - 294. Melnyk, O. P. (2011). Biomorfolohiia plechovoho poiasu khrebetnykh: dysertatsiia doktora veterynarnykh nauk : 16.00.02 / Melnyk Oleh Petrovych. - 327 s. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 18.04.2016
УДК 636. 551. 084. 524. 636. 551. 085. 57.
Нщеменко М. П., д. вет. н., Козш В.1., д. вет. н., Саморай М. М., к. б. н., Шмаюн С. С., Порошинська О. А., Стовбецька Л. С., к. вет. н., Смельяненко А. А., астрант (nat.nick@mail.ru)0
Б1лоцерк1вський нацюнальний аграрный утверситет, м. Быа Церква, Украгна
ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 ЛУЖНО1 ФОСФАТАЗИ ТА ПОКАЗНИК1В М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ В ОРГАН1ЗМ1 КУРОК - НЕСУЧОК ЗА ЗГОДОВУВАННЯ М1КОРМУ
У сучасному птах1вництв1 важливим питанням е покращення життездатностг птиц на ргзних етапах гг розвитку, а також тдвищення гг продуктивности. Одним з методов тдвищення продуктивности е застосування бгологгчно активних препаратгв, якг покращують р1вень годгвлг та збагачують рацюни несучок необхгдними поживними речовинами. Мжорм можна в1днести до таких препаратгв, осктьки вт мютить необхгдну кглькгсть незамтних амтокислот, м1неральних елемент1в, а також ферментт системи, що покращують процеси травлення у курей та засвоення
© Нщеменко М. П., Козш В. I., Саморай М. М., Шмаюн С. С., Порошинська О. А., Стовбецька Л.С., Смельяненко А. А., 2016
117
поживних речовин рацюну. Мжорм е амтокислотно-ферментним препаратом, виробництво якого засноване на використанш бютехнологгчних методов i, зокрема, вирощування непатогенних грибюв на сировит, багатш клтковиною. Вна^док вирощування окремих штамiв грибюв у вiдповiдних технологiчних умовах з дотриманням температурного режиму, вентиляцИ та стерильностi, сировина збагачуеться на так важливi амтокислоти, як лiзин, аргтт, метюнт, тирозин, алант, треонт та деят iншi, а також втамти групи В, каротиногди, макро- та мжроелементи.
Застосування мжорму, який виготовляеться бiотехнологiчними методами на вiдходах стьськогосподарського виробництва багатих клтковиною е економiчно вигiдним, осктьки згодовування цього препарату сприяе покращенню фiзiологiчного стану молодняку та дорослог птищ, а також тдвищенню гг м'ясног i яечног продуктивностi.
У статтi наведен результати згодовування кормовог добавки мжорму курям-несучкам. Добавку отримували шляхом вирощування мiкромiцетiв на середовищi, багатому клтковиною, та додавали до рацюну несучок. Згодовування вище названого препарату несучкам значно тдвищуе процеси конверсИ' корму за рахунок наявностi ферментних систем, як входять до складу мжорму. Протягом експерименту вивчали змти активностi лужног фосфатази, рiвень кальщю та неоргатчного фосфору в сироватц кровi до^дног птиц тд час активног яйцекладки.
Ключов1 слова: мжорм, лужна фосфатаза, кальцт, неоргатчний фосфор, кури-несучки продуктивтсть
УДК 636. 551. 084. 524. 636. 551. 085. 57.
Нищеменко Н. П., д. вет. н., профессор, Козий В. И., д.вет.н., Саморай Н. Н., к. б. н., доцент, Шмаюн С. С., Порошинськая О. А., Стовбецкая Л. С., к. вет. н., Емельяненко А. А. аспирант Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина
ИЗМЕНЕНИЕ АКТИВНОСТИ ЩЕЛОЧНОЙ ФОСФАТАЗЫ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА В ОРГАНИЗМЕ КУР - НЕСУШЕК ПРИ СКАРМЛИВАНИИ МИКОРМА
В современном птицеводстве важное место занимает вопрос улучшения жизнеспособности птицы на разных этапах её развития, а также повышение её продуктивности. Одним из методов повышения продуктивности животных, учеными рассматривается использование биологически активних препаратов, которые улучшают кормление, его уровень, обогащают рационы несушек необходимыми питательными веществами. Микорм относится к таким препаратам, поскольку он имеет необходимое количество незаменимых аминокислот, минеральных элементов, а так же ферментне систем, которые улучшают процессы пищеварения у птицы и усвоение питательных веществ рациона. Производство микорма основано на использовании биотехнологических методов и, в частности, на выращивании непатогенних грибков с добавлением питательных сред на сырье, богатом клетчаткой. При выращивании штаммов грибков в специально созданных технологических условиях при определенном режиме температуры, влажности, а так же добавлении, питательных сред к субстрату, соблюдением стерильних условий, субстрат обогащается такими необходимыми аминокислотами, как лизин, аргинин, метионин, тирозин, аланин, треонин, некоторыми другими аминокислотами и витаминами группы В, каротиноидами, макро - и микроэлементами.
В статье приводятся данные исследования влияния скармливания микорма курам-несушкам на активность щелочной фосфатазы, уровень кальция и неорганического фосфора в сыворотке крови во время интенсивной яйцекладки. В результате экспериментов проведенных на курах-несушках кросса Ломан-браун,
118
было установлено, что добавка к рациону микорма способствовала достоверному увеличению в сыворотке крови активности щелочной фосфатазы подопытной птицы по сравнению с контрольной в среднем на 36,0 %. Также нами установлены изменения концентрации кальция и неорганического фосфора сыворотки крови у кур—несушек. В частности, увеличение концентрации кальция в сыворотке кровы несушек подопытной группы составило в среднем 12,8-28,2 % по сравнению с контролем, а увеличение содержания неорганического фосфора составило за период эксперимента 3,228,6 % Однако необходимо отметить, что достоверное увеличение кальция и неорганического фосфора установлено нами на 90-110 днях опыта.
Ключевые слова: микорм, щелочная фосфатаза, кальций, неорганический фосфор, куры-несушки.
UDC 636. 551. 084. 524. 636. 551. 085. 57.
Nischemenko N., Kozij V., Samoray N., Shmayun C., Poroshynska O., Stovbecka L., Emelynenko A.
Belotserkovskii National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine THE CHANGES OF ALKALINE PHOSPHATASE ACTIVITY AND THE INDEXES OF MINERAL METABOLISM IN LAYING HENS FED BY MIKORM
An important issue in modern poultry industry is the improving the viability of birds at different stages of development and enhance their performance. One of the methods to increase the productivity of laying hens is the use of biologically active agents that improve the level of nutrition and enrich their diets with essential nutrients. Mikorm represents such drug as soon as it contains the necessary amount of essential amino acids, mineral elements and enzyme systems that improve digestion and facilitate the chicken's nutrient intake. Mikorm contains an amino acids and enzymes whose production is based on the use of biotechnological methods, and in particular non-pathogenic fungi growing on raw materials that are rich in fiber. Having the relevant conditions for the fungus grow, such as an optimal temperature, ventilation and sterility while on enriched raw materials, certain strains of fungi accumulate essential amino acids such as lysine, arginine, methionine, tyrosine, alanine, threonine and others, as well as vitamins, carotenoids, macro- and trace elements.
Application of Mikorm that was produced by biotechnological methods is cost-effective because the feeding of the drug improves the physiological state of young and adult birds, as well as increase its meat and egg productivity.
The article shows the results of the use of feed additive Mikorm for the laying hens. This drug was obtained by growing Micromycetes in the environment rich in fiber and was added to the diet of laying hens. Feeding of laying hens with above mentioned drug significantly improved feed conversion processes due to the presence of enzyme systems that are part of Mikorm. In the process of the experiment there were studied the changes in activity of alkaline phosphatase, level of calcium and inorganic phosphorus in the blood serum of experimental birds during active egg-laying stage.
Key words: Mikorm, alkaline phosphatase, calcium, inorganic phosphorus, laying hens performance.
Постановка проблеми. У сшьськогосподарсько! птищ спостер^аються ii ж загальнобюлопчш 3aKOHOMipHOcri протшання фiзiологiчних процеив, що i в iinnHx видiв тварини. Проте птиця мае багато i суттевих ввдмшностей у сво!й будов^ cnoco6i життя, проявi безперервних процеив обмiну речовин мiж оргашзмом та зовшшшм середовищем. В оргaнiзмi птaхiв проходять там ж метaболiчнi процеси, як i в будь -якому живому оргашзмг це використання поживних речовин для росту i розвитку та побудови оргашзму, для забезпечення джерела енергн та рiзних видiв продуктивности але щ процеси протшають набагато iнтенсивнiше i притаманн у бшьшосп випадшв ■ильки птищ. Продуктивш якост сшьськогосподарсько! птищ також визначаються комплексом !! бюлопчних особливостей, ям необхвдно враховувати при використанш цього виду тварин.
119
На сьогодш у промисловому птах1вництш створен cnpmxnmi умови для тдвищення продуктивносп i росту погалв'я, виробництва яець та м'яса птищ. Проте для тдтримки продуктивностi на високому рiвнi, необхвдно точно знати потреби птищ, зокрема курей-несучок, в енерпiï та пластичних речовинах. Науково обгрунтована подiвля курей витiкаe з ïхнiх бiолопiчних особливостей. 1нтенсивний обмiн речовин, вiдсутнiсть зубiв, короткий травний тракт, велика швидкють проходження поживних речовин по травному тракту зумовлюють значнi складностi в оргашзацл подiвлi високопродуктивних курей [1, 2, 3].
Аналiз основних дослвджень i публiкацiй, у яких започатковано розв'язання проблеми. В живленнi курей-несучок велике значення мае також рiвень мiнеральнопо забезпечення. Мiнеральнi елементи, до яких, зокрема, вщносяться кальцiй та неоргашчний фосфор, можна вважати надзвичайно важливими речовинами для орпанiзму птищ, хоча вони не мають поживноï цiнностi i не використовуються оргашзмом як джерело енерпiï.
Особливо необхщш кальцiй та неорпанiчний фосфор для несучок в перюд iнтенсивнопо ввдкладання яець, оскшьки цi елементи у великш кiлькостi входять до складу шкаралупи, а тому вiд ïхньоï наявностт в рацiонi та в органiзмi курок-несучок значною мiрою залежить продуктивнiсть та якють яець [4, 5]. Крiм того, кальцiй е основою шстково1' тканини, де його кшьшсть становить близько 97 % i тшьки 3 % -в iнших тканинах орпанiзму. В оргашзм кальцiй надходить у складi рослинних кормiв та мiнеральних добавок. Шд впливом шлунковопо соку переважна бшьшють його перетворюеться у кальцiю хлорид, який е основною формою для абсорбцл в тонкому кишечнику. Ведомо, що при зниженнi секреторно1' функцл шлунка всмоктування кальцiю порушуеться, дефiцит цьопо елементу в орпанiзмi тварин спостер^аеться i при недостатньому його надходженн з кормами. Особливiстю обмiну кальцiю у яйценосно1' птицi е те, що несучка використовуе накопичений в кiстковому мозку запас кальщю, якого вистачае для утворення вед 6 до 30 яець.
Важливу роль в обмш речовин в органiзмi птицi вiдiпрае фосфор. Близько 80 -85 % фосфору мютиться в шстковш тканинi, а 15-20 % - в шших тканинах i рвдинах. Майже неможливо назвати в орпанiзмi фiзiолопiчну функщю, у здiйсненнi яко1' сполуки фосфорно1' кислоти не беруть прямо1' або опосередковано1' участт Фосфор входить до складу нуклешових кислот i макроерпчних сполук (АТФ, АДФ, АМФ, креатинфосфату, гексозофосфату та iн.), в яких акумулюеться енерпiя i активно використовуеться у в«х обмiнних процесах. Цей макроелемент також входить до складу ферменпв, як регулюють процеси тканинного дихання, вiн необхiдний для обмiну i транспорту лiпiдiв, бiлкiв та вуглеводiв. Велике значення в регуляцп фосфорно-кальцiевопо обмiну належить прупi ферменпв фосфатаз. Особливе значення дослвдники ввдводять лужнiй фосфатазi (КФ.3.1.3.1), яка бере участь у каталiзi фосфорних ефiрiв в плазмi кровi та у тканинах.
Мета дослщжень та методи ïx проведення. Основною метою дано1' роботи було дослiдження впливу згодовування кормово1' добавки мiкорму на активнють лужно1' фосфатази та вмiст кальщю та неоргашчного фосфору в сироватщ кровi курок-несучок. Пiд час ведення експерименту проводили облiк продуктивностi, а також дослщжували такi показники як вмют кальцiю в сироватцi кровi за методикою описаною З. Словак та Л. Семенковою [6], а визначення неорпанiчнопо фосфору проводили за методикою, описаною D.Glick [7]. Активнють лужно1' фосфатази визначали за допомогою набору реактивiв «Фелисит диагностика». Експерименти проводили на курках-несучках кросу Ломан-браун. Про iншi умови проведення до^ду ми повщомляли ранiше [8].
Отримаш результати дослiджень оброблялись загальноприйнятими методами статистики з використанням програми Microsoft Excel.
Результати дослiджень. Ферменти, це високомолекулярш орпанiчнi сполуки бiлковоï природи, як1 в живому орпанiзмi виконують роль бiолопiчних каталiзаторiв. До групи ферментiв фосфатаз, вiдноситься лужна фосфатаза ( КФ.3.1.3.1), яка бере участь у каталiзi фосфорних ефiрiв у плазмi кровi та в тканинах. Вона мютиться також в
120
еmтелiальних клгтинах стшок тонкого вiддiлу кишечнику, печiнцi, шстковш тканинi, лейкоцитах. У птищ велике значення цього ферменту полягае ще i в тому, що вiн, крiм вище згаданих функщй, бере активну участь в обмш мiнеральних речовин в органiзмi несучок та перенесенш iонiв кальцiю при формуванш шкаралупи яйця.
Таблиця 1
Активтсть лужно'1 фосфатази сироватки кров1 курок-несучок (М±т, п=5)
Показник День дослвду Бiометричнi показники Контроль Дослвд
до початку Lim 100,0 - 140,0 109,6 - 123,3
дослвду М±т 117,5 ±8,0 122,1 ± 3,45
30 Lim 79,0 - 168 138 -185
Лужна М±т 112,9 ± 15,2 170,4 ± 8,5 *
фосфатаза, од/л 60 Lim 110,0 -162 130 -200
М±т 122,4 ± 10,5 173,0 ± 11,7 *
90 Lim 109 - 126,4 129 -150
М±т 118,9 ±4,30 139,4±3,33 **
Примтка: * р <0,05; ** р<0,01, пор1вняно з контролем
Активтсть лужно! фосфатази сироватки кровi зумовлена iнтенсивнiстю обмiнних процесiв, що протiкають в рiзних органах, з яких вона «вимиваеться» в кров'яне русло. Встановлено, що надмiрне зростання активностi ферменту в 2-3 рази порiвняно з нормою, спостер^аеться при холестазi та при порушенш мiнерального обмiну. Збiльшення активностт лужно! фосфатази в певних межах, спостер^аеться також при збiльшеннi iнтенсивностi обмiну кальцiю та фосфору, мiж шстковою тканиною та макрооргашзмом. Активтсть лужно! фосфатази зростае найчастше у тварин в перюд iнтенсивного росту та розвитку, а у курок-несучок, шд час яйцеутворення та вщкладання яець [9, 11].
При до^дженш активнiсть лужно! фосфатази у контрольних та дослiдних несучок до згодовування мiкорму була майже однаковою i становила в середньому вiдповiдно 117,5±8,0 та 126,1±5,0 од/л. На 30-й день експерименту актившсть лужно! фосфатази у птищ дослвдно! групи зросла до 171,4±11,4 од/л i була вiрогiдно бiльшою (р<0,05), порiвняно з активнютю ферменту у курок контрольно! групи -112,9±15,2 од/л. На 60-й день експерименту активтсть ензиму зросла i у курок контрольно! групи до 122,4±16,6 од/л, а у дослщно! групи до 173,0±11,7 од/л (р<0,05). На 90-й день до^джень активнiсть ензиму була також вiрогiдно бiльшою у несучок дослщно! групи - на 25,5 % (р<0,05). Активностi лужно! фосфатази у курок контрольно! групи в середньому становила 118,9 од/л., а у дослщнш груш - 161,8 од/л.
Значне зростання активности лужно! фосфатази в перюд активно! яйцекладки необхщне несучкам, оскшьки вище згаданий ензим бере участь як у обмiнних процесах, так i в перенесенш юшв кальцiю та фосфору [7,10]. В органiзмi несучок цi макроелементи використовуються для формування шкаралупи яйця, на що вказуе i низка лгтературних повiдомлень [5,12].
Отже, збшьшення активности лужно! фосфатази у сироватщ кровi несучок в перiод активно! яйцекладки е необхвдною адаптивною реакщею !хнього органiзму. У цей перюд активтсть ЛФ у кровi зростае за рахунок шсткового iзоферменту i забезпечуеться iнтенсивним функцiонуванням остеокластiв, а наявшсть у рацiонах мiкорму i вiтамiнiв, мiкроелементiв та iнших бюлопчно активних речовин сприяе зростанню активности ензиму.
В результат проведеного протягом 110 днiв експерименту нами встановлеш певш змiни концентрацi! кальцiю та неоргашчного фосфору в кровi несучок контрольно! та дослвдно! груп. Вмют кальцiю та фосфору в сироватщ кровi курок-несучок протягом дослвду представлений у таблицi 2.
З таблиц видно, що до початку експерименту рiвень кальцiю та неоргашчного фосфору в обох групах курей був майже однаковий. Вiн зазнав певних змш у дослiднiй грут курей тсля згодовування !м мшорму. Кондентрацiя кальцiю в кровi курей
121
до^дних груп пpотягом до^джень бyлa бiльшою, шж y контpольниx на 12,8 -28,2 %. Однак вipогiдне зpоcтaння концентpaцiï цього важливого мaкpоелементy вcтaновлено нами лише на 90-й та 110-й дш доcлiджень. Збшьшення вмicтy iонiв Ca в кpовi кypок-неcyчок y пеpiод iнтенcивноï яйцекладки, на наш погляд, можна пояcнити як його активним «вимиванням» з кютково1' тканини, так i iнтенcивним вcмоктyвaнням з шлунково-кишкового тpaктy для потpеб оpгaнiзмy та yтвоpення шкapaлyпи зокpемa.
Таблиця 2
Показники Дш доcлiджень Контpоль ДоЫд % до кошролю
M± m M± m
Кальцш, ммоль/л до доcлiдy 4,48 ±0,12 4,б8 ±0,14 -
30 4,3б ± 0,20 4,92 ± 0,1б 112,8
б0 5,б8 ± 0,14 б,08 ± 0,18 107,0
90 5,28 ± 0,1б б,24 ± 0,20** 118,2
110 4,88 ± 0,18 б,2б ± 0,21*** 128,2
Неоpгaнiчний фоcфоp, ммоль/л до доcлiдy 1,57 ± 0,20 1,5б ± 0,19 -
30 1,24 ± 0,14 1,28 ± 0,12 103,2
б0 1,40 ± 0,13 1,54 ± 0,18 110,0
90 1,52 ± 0,11 1,92 ± 0,10* 12б,3
110 1,50 ± 0,10 1,93 ± 0,10** 128,б
Пpимiткa:*p <0,05; ** p < 0,01;*** p < 0,001 поpiвняно з контpольною гpyпою
Необхщно зазначити, що важливу pоль в ^оце^ yтвоpення шкapaлyпи вiдiгpae лужна фоcфaтaзa, яка пеpеноcить iони кальщю. Товщина шкapaлyпи значною мipою залежить вiд мiнеpaльного живлення та наявност^ у paцiонi кальщю, фоcфоpy i впамшу
D [10,11]. .
О^льки неcyчicть у доcлiдниx кypей була бшьшою, шж у контpолi, ^о що ми повiдомляли paнiше [8], то i га^еба в цьому елеменп у кypей зpоcтaлa. Ведомо, що з кожним яйцем неcyчкa втpaчae зi cвого оpгaнiзмy близько 2,0-2,5г кальщю [13, 14]. В^ловлю^^я також думка [8, 12], що двi тpетини цieï кшькосп надходить за paxyнок cпожитого з коpмом кальщю, а тpетинy - з pезеpвiв оpгaнiзмy. Якщо ж надходження мiкpоелементy в оpгaнiзм piзко зменшyeтьcя, то птиця може неcти яйця з тонкою шкapaлyпою, адже ведомо, що в шй мcтитьcя до 98 % кальщю.
Анaлiзyючи змiни piвня неоpгaнiчного фоcфоpy, якi пpедcтaвленi в таблищ, вiдзнaчимо, що у кpовi кypей доcлiдноï гpyпи поpiвняно з контpольною гpyпою цього елементу пpотягом екcпеpиментy було бiльше на 3,2-28,б %, однак вipогiдне зpоcтaння вcтaновлено лише на 90-й та llG-й дш. Зacвоeння фоcфоpy оpгaнiзмом птицi залежить вiд фоpми, в якш його включають в paцiон. У мiкоpмi цей мiкpоелемент мicтитьcя у фоpмi оpгaнiчниx cполyк - фоcфaтидiв, фоcфопpотеïдiв, як добpе pозчиняютьcя у водi й доcтyпнiшi для оpгaнiзмy кypок-неcyчок.
Можна виcловити ^илущеи™, що збiльшення концентpaцiï неоpгaнiчного фоcфоpy в cиpовaтцi кpовi кypей в пеpiод iнтенcивноï яйцекладки cлiд pозглядaти як адаптивну pеaкцiю оpгaнiзмy, яка обумовлена з одного боку необхадтстю тдвищеного cинтезy бiлкiв, як викоpиcтовyютьcя для yтвоpення бiлкiв яйця. З шшого боку лiд чac овогенезу, неоpгaнiчний фоcфоp викоpиcтовyeтьcя як одна зi cклaдовиx чacтин шкapaлyпи яйця (10,15). Нами встановлена позитивна коpелятивнa зaлежнicть мiж згодовуванням мiкоpмy i актившсгю лужно1' фоcфaтaзи (r=G,51G), piвнем кальщю (r=G,718) та неоpгaнiчного фоcфоpy (r=G,8GG) у cиpовaтцi кpовi неcyчок.
У pезyльтaтi лpоведениx екcпеpиментiв пpи доcлiдженнi моpфометpичниx та якicниx показнишв яець, отpимaниx вiд неcyчок кон^ольних та доcлiдниx гpyп, нами ото^^^ала^ тендендiя до покpaщення вищезгаданих показнишв яець, отpимaниx вiд неcyчок, яким згодовували мiкоpм.
122
Перспективи подальших дослщжень. Результати дослвджень можуть бути використаш для розробки методiв профшактики порушень мiнерального обмшу у курок-несучок, а також для тдвищення продуктивное!! птищ.
Висновки.
1. Згодовування мшорму як кормово1 добавки до рацюну курок-несучок сприяе вiрогiдному зростанню активности лужно1 фосфатази в сироватщ кровi курей-несучок.
2. Встановлено також збшьшення концентрацiï кальщю та неоргашчного фосфору в кровi курей дослiдних груп порiвняно з контролем на 90-110-й дш експерименту.
Л1тература
1. Фисинин В. М. Биотехнологический прогресс в питании птицы и некоторые практические аспекты // Сельскохозяйственная биология. - 1997. - № 2. - С. 112-121.
2. Лемешева М. М. Кормление сельскохозяйственной птицы. - Суми: «Слобожанщина». - 2003. - 152 с.
3. Околелова Т. М. Кормление сельскохозяйственной птицы. - М.: ВО «Агропромиздат», 1990. - 106 с.
4. Лосева £. О. Ф1зюлопчний стан оргашзму курей-несучок другоï' фази продуктивносл на rai бюлопчно активних речовин гумiновоï' природи // Автореф. дис.... канд. вет. наук. - К., 2008. - 20 с.
5. Гуща Т. Е. Способы улучшения качества и сохранности куриных яиц / Т. Е. Гуща, И. В. Выдрицкая, В. П. Буданцев. - Минск, 1989. - С. 8-18.
6. Словак З. Определение общего кальция в сыворотке крови спектрофотометрическим методом, основанным на реакции глиоксаль-бис (2-оксианилиеом) / З. Словак, Л. Семенкова // Лабораторное дело. - 1974. - №1. - С.19-22.
7. Glick D. Quantitative analysis of creatinine and phosphate in blood // Method of Biochemical Analysis. - 1959. - Vol. 7. - P. 193-197.
8. Нщеменко М. П. Продуктившсть та яшсть яець курок-несучок за згодовування мшорму / М. П. Нщеменко, М. М.Саморай, I. М. Нщеменко // Вюник Сумського НАУ. -2005. - №1-2. - С. 259-263.
9. Порошинська О. А. Фiзiологiчне обгрунтування застосування лiзину, метюшну та треошну для перепелiв м'ясного напрямку продуктивносл // Автореф. дис... канд. вет. наук. - К., 2013. - 20 с.
10. Критерии и методы контроля метаболизма в организме животных и птиц / И. А. Ионов, С. О. Шаповалов, Е. В. Руденко и др. - Харьков: Институт животноводства НААН, 2011. - 376 с.
11. Бауман В. К. Роль щелочной фосфатазы в транспорте неорганического фосфора щелочной каймы, энтероцитов / В. К. Бауман, М. Ю. Валиниеце, Ю. Я. Галвановский // Мембрана щелочной каймы. Тез. докл. IV Всесоюзн. симпозиума. Юрмала. 2-4 апр.1990. -Рига, 1990. - С. 23-24.
12. Бесулш В. I., Гужва В. I., Куцак С. М. та ш. Птахiвництво i технолопя виробництва яець та м'яса птищ / В. I. Бесулш, В. I. Гужва, С. М.Куцак та ш. - Бша Церква. - 2003. - 448 с.
13. Стовбецька Л. С. Фiзiологiчний стан та яечна продуктившсть перепшок за впливу комплексу амшокислот i вггамшу Е // Автореф. дис.. канд. вет. наук. - К., 2015. - 20 с.
14. Гусаков В. К. Содержание кальция, неорганического фосфора и прочность костной ткани у кур / В. К. Гусаков, Е. Н. Кудрявцева // Вет. медицина Беларуси. - 2001. № 1. - С. 32-34.
15. Мельник А. Ю. Ктшко-бюлопчне обгрунтування методiв дiагностики та профшактики порушень фосфоро-кальщевого обм^ i D-вггамшного обмшв у курей-несучок: автореф. дис. канд. вет. наук / А. Ю. Мельник. - Бша Церква, 2008. - 22 с.
References
Fisinin, V. M. (1997). Biotehnologicheskiy progress v pitanii ptitsyi i nekotoryie prakticheskie
aspektyi // Selskohozyaystvennaya biologiya. 2, 112-121. Lemesheva, M. M. (2003). Kormlenie selskohozyaystvennoy ptitsyi. - Sumi. V-vo
«Slobozhanschina». 152 s. (in Russian). Okolelova, T. M. (1990). Kormlenie selskohozyaystvennoy ptitsyi. - M.: VO «Agropromizdat»,
106 s. (in Russian).
Loseva, Ye. O. (2008). Fiziolohichnyi stan orhanizmu kurei-nesuchok druhoi fazy produktyvnosti
123
na tli biolohichno aktyvnykh rechovyn huminovoi pryrody // Avtoref. dys.... kand. vet. nauk. - K., 20 s. (in Ukrainian). Guscha, T. E. (1989). Sposobyi uluchsheniya kachestva i sohrannosti kurinyih yaits / T. E.
Guscha, I. V. Vyidritskaya, V. P. Budantsev. - Minsk, 1989. - S. 8-18. (in Russian). Slovak Z. (1974). Opredelenie obschego kaltsiya v syivorotke krovi spektrofotometricheskim metodom, osnovannyim na reaktsii glioksal-bis (2-oksianilieom) / Z.Slovak, L. Semenkova // Laboratornoe delo. 1, 19-22. (in Russian). Glick, D. (1959). Quantitative analysis of creatinine and phosphate in blood // Method of
Biochemical Analysis. 7, 193-197. Nishchemenko, M. P.(2005). Produktyvnist ta yakist yaiets kurok-nesuchok za zghodovuvannia mikormu / M. P. Nishchemenko, M. M.Samorai, I. M. Nishchemenko // Visnyk Sumskoho NAU. 1-2, 259-263. (in Ukrainian). Poroshynska, O. A. (2013). Fiziolohichne obhruntuvannia zastosuvannia lizynu, metioninu ta treoninu dlia perepeliv miasnoho napriamku produktyvnosti // Avtoref. dys.. kand. vet. nauk. - K., 20 s. (in Ukrainian). Ionov, I. A. (2011). Kriterii i metodyi kontrolya metabolizma v organizme zhivotnyih i ptits / I. A. Ionov, S. O. Shapovalov, E. V. Rudenko i dr. - Harkov: Institut zhivotnovodstva NAAN, 376 s. (in Russian). Bauman, V. K. (1990). Rol schelochnoy fosfatazyi v transporte neorganicheskogo fosfora schelochnoy kaymyi, enterotsitov / V. K. Bauman, M. Yu. Valinietse, Yu. Ya. Galvanovskiy // Membrana schelochnoy kaymyi. Tez. dokl. IV Vsesoyuzn. simpoziuma. Yurmala. 2-4 apr. - Riga, 23-24. (in Russian). Besulin, V. I., Huzhva, V. I., Kutsak, S. M. ta in. (2003). Ptakhivnytstvo i tekhnolohiia vyrobnytstva yaiets ta miasa ptytsi / V. I. Besulin, V. I. Huzhva, S. M.Kutsak ta in. - Bila Tserkva. 448 s. (in Ukrainian). Stovbetska, L. S. (2015). Fiziolohichnyi stan ta yaiechna produktyvnist perepilok za vplyvu kompleksu aminokyslot i vitaminu E // Avtoref. dys.. kand. vet. nauk. - K., 20 s. (in Ukrainian).
Gusakov, V. K. (2001). Soderzhanie kaltsiya, neorganicheskogo fosfora i prochnost kostnoy tkani u kur / V. K. Gusakov, E. N. Kudryavtseva // Vet. meditsina Belarusi. 1, 32-34. (in Russian).
Melnyk, A. Yu. (2008). Kliniko-biolohichne obgruntuvannia metodiv diahnostyky ta profilaktyky porushen fosforo-kaltsiievoho obminu i D-vitaminnoho obminiv u kurei-nesuchok: avtoref. dys. kand. vet. nauk / A. Yu. Melnyk. - Bila Tserkva, 22 s. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 5.04.2016
УДК 636.5.053:612.017:614.9:636.082.47 ©
Павлiченко О. В., к. вет. н., доцент ©
Хартвська державна зооветеринарна академия
ВПЛИВ АБ1ОТИЧНИХ ФАКТОР1В НА 1НКУБАЦШШ ЯЙЦЯ I ПОСЛ1ДУЮЧИЙ РОЗВИТОК ТА РЕЗИСТЕНТН1СТЬ КУРЧАТ
Дослгдження виконаш на ткубацшних яйцях курчат, кросу «Л1ман коричневий», п1д1браних вгд однакового батьювського стада. Партт яець дослгдног 1 групи для передткубацшног обробки проводили генератором ютв типу АФ-3, а гх концентращю враховували за допомогою л1чильник1в аеро1он1в СН-1 i АС1—1. Яйця дослгдног - 2 групи санували УФ-опромтенням бактерицидних ламп ДБ-30 протягом 18 дгб потужтстю 0,21 Вт /м2. Контрольну партгю яець передткубацтнт обробцг не тдлягала.
У процесг науково-господарського дослгду використовували саттарно-ггггетчт, гематологгчнг, бюхгмгчт, гмунологгчт, зоотехтчш та статистичнг методи дослгджень.
Метою роботи було вивчення впливу УФ-опромтення i Аероютв на ткубацшш яйця i наступнийрозвиток тарезистенттсть курчат яечних кросгв.
Виявлено вплив аероготзащ яець на яюсть курчат, гх зростання i розвиток, бактерицидну активтсть сироватки кровi (БАСК) i лiзоцiмну активтсть сироватки
© Павлiченко О. В., 2016
124
