CC BY
45
УДК 619:616.056.5-071/084:636.5
Мельник А.Ю., к.вет.н. (ndi_melnik@ukr.net) © Бглоцерюеський нащональний аграрный утеерситет
Д1АГНОСТИКА ТА ПРОФ1ЛАКТИКА В1ТАМ1ННО-МШЕРАЛЬНО1 НЕДОСТАТНОСТ1 В КУРЕЙ-НЕСУЧОК
В умоеах ттенсиеног експлуатацп птиц яйценосного напряму продуктиеност1 на рантй д1агностиц1 порушень етамтно-мтерального жиелення есе частше зосереджуеться уеага практичних фахгеще галуз1. Пж яйцекладки супроеоджуеться тдеищеною потребою не тыьки у пожиених речоеинах, а й етамшно-мшеральних добаеках. Проте ктьтсне ix збыьшення у складi комбжорму або еипоюеання з еодою не заежди позитиено еплиеае на оргатзм продуктиеног птищ. Тому еикористання метаболiчниx каталiзаторiе та мiнералiе мае бути скорегоеане на фiзiологiчну i продуктиену потребу залежно еiд фази яйцекладки, гг iнтенсиеностi та генетичного потенщалу птищ.
Ключоei слова: ретинол, холекальциферол, кальцш, фосфор, магтй, лужна фосфатаза, кури-несучки.
Сучасний ринок ветеринарно! шдустрп перевантажений рiзноманiтними в^амшно-мшеральними препаратами. Зустрiчаються окремi в^амшш добавки та !х комплекси з мшеральними компонентами [1-4]. Випадки безконтрольного використання таких бюлопчних стимуляторiв росту i продуктивное^ все частше трапляються у практичнш дiяльностi ветеринарно! служби птахогосподарств, що привертае увагу науково-дослщних iнститутiв. Однак, не зважаючи на таке рiзноманiття ветеринарних препараив, хвороби, спричиненi в^амшно-мiнеральною недостатшстю, зустрiчаються досить часто i завдають значних економiчних збиткiв [5-7]. Тому методи ранньо! дiагностики i профшактики порушень вiтамiнно-мiнерального живлення птицi, незалежно вiд виду та продуктивного напряму, залишаються однiею з найбiльш важливих проблем галузi
[8-Ю]. . , ...
Останнiм часом експериментальним шляхом з'ясована низка фiзiологiчних функцiй в^амшв А i D3, якi рашше мали лише гiпотетичний характер у науковш вiтамiнологii. Маеться на увазi iдентифiкацiя ферментiв, якi беруть участь в окисненш та вiдновленнi ретинолу. Доведений важливий вплив ретинолозв'язувального бшка на транспорт вiтамiну А, сформульований мехашзм його впливу на експресш певних генiв i т.д. [11-14]. Перевернули уяву про фiзiологiчнi функцп та роль вiтамiну D3 роботи Апуховсько! Л.1., [15-19]. Дослiдження Dr. Cannell, Holick M.F. i Trump D.L. [20-22] вказують, що в^амш D3 - це не в^амш, а попередник стеро!дних гормонiв, який справляе значний вплив на природний iмунiтет. Механiзм дii вiтамiну D3 на iнфекцiю проявляеться через регуляцш синтезу природних антибiотикiв широкого спектра дп. У такому разi, неконтрольоване використання в^амшно-мшеральних добавок порушуе не тшьки обмiн речовин, а й супресорно дiе на синтез iмунокомпетентних клiтин.
© Мельник А.Ю., 2011
Експериментальним шляхом встановлений дозозалежний вплив токоферолу на синтез в^амш В3-гщроксилазних ферменив печшки й нирок [23, 24].
Мета роботи - встановити причини виникнення в^амшно-мшерально! недостатност в органiзмi курей-несучок, провести аналiз бiохiмiчних показникiв фосфорно-кальцieвого та А-в^амшного обмiнiв i дослiдити профшактичну ефективнiсть водорозчинного вiтамiнного препарату 1нтров^ А+ у поeднаннi з вапняково-мшеральною сумiшшю.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Роботу виконували у 2009-2010 рр. у лаборатори науково-дослiдного iнституту внутршшх хвороб тварин Бiлоцеркiвського НАУ. Матерiалом для дослiдження були кури-несучки кросу Хайсекс коричневий 175-187-добового вiку. Упродовж дослiду вивчали годiвлю курей-несучок, штенсившсть !х яйцекладки вiдповiдно до фази продуктивного перюду, проводили клiнiчне дослщження птицi та визначали бiохiмiчнi показники сироватки кровi [25].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Аналiз захворюваностi птицi за 2009-2010 рр. у деяких господарствах Ки1всько1 областi показав, що хвороби, спричиненi порушенням обмiну речовин у птицi рiзного продуктивного напряму, значно поширенi та е основною причиною економiчних збиткiв у господарствах рiзних форм власностi. У 2010 рощ найбшьш часто порушення метаболiчноl патологи реестрували як поеднаний переб^ сечокислого дiатезу i в^амшно-мшерально! недостатностi (гинуло щодня вщ 0,1-0,3 % поголiв'я продуктивного стада). Слщ вiдмiтити, що близько 50,5 % загибло! птицi мали середню вгодованiсть, а частка поголiв'я з вгодовашстю вищою за середню i виснажених курей-несучок складала приблизно 22-25 %. Захворювання органiв яйцеутворення залежно вiд перiоду яйцекладки становили вщ 3 до 5 %. Також траплялись випадки загибелi птицi вiд жовткового перитонiту.
За результатами лабораторного дослщження, проведеного на початку 2010 р., в одному з господарств Кшвсько! област у 50 % дослщжених проб сироватки кровi вщ птицi 220-добового в^ яйценосного напряму продуктивностi вмiст вiтамiну А був менше 100 мкг/100 мл за норми 150-230 мкг/100 мл. Гiпокальцiемiю виявляли у 40 % поголiв'я, середнiй умiст макроелемента становив 5,68±035 ммоль/л.
У ходi клiнiчного дослiдження визначали, що птиця рухлива, активно споживае корм та воду. У 25 % поголiв'я спостер^али скуйовдженiсть оперення, аптерiози, у 20 % - сухють ропвки ока та кон'юнктивiт, 10 % курей-несучок мали ознаки суглобово! слабкост (неприродне сидяче положення та знижений тонусом скелетно! мускулатури).
Особливу защкавлешсть викликали дослiдження яець вiд курей-несучок, розмщених ближче до середини цеху. На кожш 100-120 голiв птищ припадало 75-85 яець, з яких 10-15 % не вiдповiдали стандарту якоси, оскiльки мали пошкоджену шкаралупу й оболонки пiд нею, iз течею зi збереженим жовтком. 1нколи кури несли яйця без шкаралупи. Такi яйця належать до харчових неповнощнних (рис. 1).
Рисунок 1 - Розм'яшення шкаралупи ясць курей промнслового стада
Годiвлю курей-несучок здiйснювали повнощнним стандартизованим комбжормом власного виробництва виготовленим за технолопчним прописом. Рацiон мютив усi необхiднi поживнi речовини, в^амши та мiнерали. Однак тривале його збер^ання (13-16 дiб) знижуе бюлопчний ефект вiтамiнiв через окиснення солями мжроелеменив, навiть за внесення бшьшо!, проти норми, кiлькостi вiтамiнiв до складу комбжорму.
Провiвши органолептичне дослщження комбiкорму, встановили, що основнi показники його якост (розмiр частинок, крупшсть, консистенцiя (мучнистiсть) i т.д.) вщповщають нацiональному стандарту. Однак, провiвши бшьш ретельний огляд, з'ясували, що у складi комбiкорму вiдсутнiй ракушняк. Потребу в кальци птиця задовольняла за рахунок введення до рацiону годiвлi 0,33 % знефтореного фосфату та 3,2 % крейди. Проте така мшеральна сумш не забезпечувала оптимальне надходження кальцiю в органiзм, оскшьки найкраща його бiодоступнiсть забезпечуеться комплексним введенням крейди i вапняково-ракушняково! сумiшi.
За бiохiмiчного дослiдження сироватки кровi клiнiчно обстеженого поголiв'я курей-несучок 175-денного вiку встановлено, що вмют загального бiлка складав 64,0±3,68 г/л (Lim - 45,6-81,3).
А-в^амшний обмш характеризувався зниженням концентраци найбiльш шформативних показникiв. Так, вмiст ретинолу був зменшений до 67,1±3,14 мкг/100 мл (за норми 150-200 мкг/100 мл) з коливаннями по групi вщ 55,4 до 87,2 мкг/100 мл, а каротину становив 75,0±3,44 мкг/100 мл (Lim 61,2-95,2; табл. 1). Вiтамiну А выводиться важлива роль у забезпеченш високо! якостi шкубацшних яець. Пiд час яйцекладки ретинол необхщний для стимуляци процесiв яйцеутворення та диференщаци клiтин юстково! тканини [26].
Таблиця 1
Показник Загальний бшок, г/л Каротин, мкг/100 мл Вггамш А, мкг/100 мл
M±m 64,0±3,68 75,0±3,44 67,1±3,14
Lim 45,6-81,3 61,2-95,2 55,4-87,2
Дослщженням мшерального обмiну встановили, що концентрация загального кальцш була менше за 6,5 ммоль/л у 50 % курей, i в середньому складала 6,34±0,24 ммоль/л (за норми 6,5-9,0 ммоль/л; табл. 2). Однак фiзiологiчно активним е юшзований кальцш, рiвень якого становив 1,20±0,03 ммоль/л (18,9 % вщ його загально! кiлькостi; Lim - 1,01-1,31 ммоль/л). Очевидно, це й спричинило появу кл^кового паралiчу, оскшьки в сироватцi кровi птицi з клмчно вираженими симптомами цiеi патологи вмют загального кальцiю був мшмальним - 5,21 ммоль/л. У границях нижньо! меж нормативних величини знаходилась концентрацiя неорганiчного фосфору - 1,65±0,05 ммоль/л (Lim 1,34-1,97). Водночас рiвень загального магнiю був критично низьким для птищ на пiку яйцекладки i становив 1,21±0,04 ммоль/л. В однш пробi концентрацiя була менше за 1,0 ммоль/л. Бшьш широким дiапазоном коливань характеризувалась активнiсть загально! лужно! фосфатази - 457,0-701,0 Од/л, за середнього значення 556±27,2 Од/л.
Таблиця 2
Бшх1м1чн1 показники мшерального обмшу в сироватки кров1 курей-несучок ___175-денного в1ку__
Показник Загальний кальцш, ммоль/л 1ошзований кальцш, ммоль/л Неоргашчний фосфор, ммоль/л Загальний магнш, ммоль/л Актившсть загально! лужно! фосфатази, Од/л
M±m 6,34±0,24 1,20±0,03 1,65±0,05 1,21±0,04 556±27,26
Lim 5,21-7,54 1,01-1,31 1,34-1,97 0,91-1,38 457-701
Враховуючи результати клiнiко-бiохiмiчних дослiджень, разом з зооветеринарною службою пщприемства було вирiшено вжити наступш комплекснi профiлактичнi заходи. По-перше, додати до складу комбшорму ракушняк. Враховуючи, що цей мшерал мiстить у своему складi до 33 % кальцш, добова доза на одну голову склала 7 г. Таким чином, 2,33 г добово! потреби у кальщ! забезпечувались за рахунок вапняково-ракушняково! сумiшi, а решта (1,49 г) надходила у виглядi крейди.
Бiодоступнiсть i час перебування вапняку та ракушняку в м'язовому шлунку напряму залежать вiд розмiру його частинок [8]. Тому для поступового звикання упродовж трьох дiб птищ згодовували мiнерали рiзного розмiру (змшаний), а в наступнi 9 - сумш з розмiром частинок 2-5 мм птиця отримувала у ранкову годiвлю (9.00), а бiльш дрiбнi мiнерали (0,5-2 мм) - у наступну (15.00).
Пролонгований перiод дегщратащ! та засвоення кальцiю iз вказано! добавки забезпечуе повноту його засвоення в тонкому кишечнику i пщвищення рiвня всмоктування через систему кальщезв'язувального бiлка. Цей шлях транспорту забезпечуе максимальне накопичення iонного кальцiю в кров^ а отже, iдеально нормалiзуе процес кальцифiкацi! скелета та шкаралупи яйця [12, 15-17].
Оскiльки вмют вiтамiну А у сироватцi кровi птицi був знижений (67,1 ±3,14 мкг/100 мл), другим завданням ветеринарних заходiв було додатково, поруч iз згодовуванням мшерально! пiдкормки, випо!ти вiтамiнний препарат у водорозчиннш формi - 1нтров^ А+. До складу 1 мл даного препарату входить: в^амну А - 10000 МО; в^амну Б3 - 1000 та вiтамiну Е - 15 мг. Решта
компонент являють собою набiр необхщних незамшних та замшних амiнокислот.
Вибiр препарату був зумовлений бшьшим, порiвняно з iншими наявними в господарствi водорозчинними формами, вмютом вiтамiну А, а також його стввщношенням до холекальциферолу та вiтамiну Е. Iнтровiт А+ задавали iз розрахунку 1 мл на 1 л води у поеднанш iз згодовуванням вапняково-ракушняково! сумiшi рiзного розмiру упродовж 12 дiб. Таким чином додатково на одну голову птищ було внесено в^ам^ А - 4000 МО, в^ам^ Б3 - 400 МО та вiтамiну Е - 6 мг.
Шсля закiнчення профiлактичних заходiв було повторно проведено клмчне дослiдження та аналiз бiохiмiчних показникiв сироватки кровг
За використання запропоновано! нами схеми збшьшилась рухливiсть птицi та реакщя на зовнiшнi подразники. У вах курей-несучок дослiдно! групи зникли ознаки кон'юнктив^ i частково - аптерюзу. Iнтенсивнiсть яйцекладки курей-несучок дослщно! та контрольно! груп за перюд (12 дiб) практично не вiдрiзнялась i складала 88 %, у той час як у птищ 175-денного в^ - 85 %. Проте слщ зазначити, що яюсть шкаралупи яець курей, якi отримували вапняково-ракушнякову сумiш та в^амшний препарат Iнтовiт А+, була кращою, нiж у птицi групи контролю. Про це свщчать лише поодиною випадки знесення яець з мехашчним браком.
Таблиця 3
Деякч бш\1м1чш показники сироватки кровi птищ 187-добового вжу за
використання препарату !нтровгт ^ А+ та вапняково-мшерально'1 cyviimi
Група птищ""^-^-.^ Загальний бшок, г/л Каротин, мкг/100 мл Вггамш А, мкг/100 мл
Контроль 67,7±2,90 79,0±3,46 69,2±3,02
Дослад 62,3±3,44 71,8±2,61 84,1±2,4
р< 0,5 0,5 0,001
За бiохiмiчного дослiдження сироватки кровi птицi 187-денного вiку встановлено, що вмкт вiтамiну А складав 84,1±2,4 мкг/100 мл (Lim 71,4-95,6). Це на 18,0 % бшьше (р<0,001), нiж показник у контрольнiй груш (69,0±3,02 мкг/100 мл; Lim 55,4-85,6), та на 20,2 % порiвняно з 175-добовою птицею (67,1±3,14 мкг/100 мл). Рiвень каротину i загального бiлка не змiнювався i становив 71,8±2,61 мкг/100 мл та 62,3±3,44 г/л вiдповiдно (табл. 3). Однак слщ зазначити, що до норми (150-200 мкг/100 мл) концентращя ретинолу не вщновлювалась, очевидно, через нетривале (12 дiб) застосування вiтамiнноi добавки або ж штенсивну стимуляцiю А-в^амшного метаболiзму в курей-несучок пiд час яйцекладки.
Дослщженням показникiв мiнерального обмiну встановили вiрогiдне (р<0,001) збiльшення (+ 28,0 % порiвняно з контролем) вмюту загального кальцiю у курей-несучок дослщно! групи, який складав 7,82±0,19 ммоль/л (Lim 6,54-8,86; табл. 4). Згодовування ракушняку iстотно чином не змшило концентрацп його iонiзованоi форми, яка мала незначш як для птищ коливання (0,93-1,36 ммоль/л) в сироватщ кровi i становила 1,18±0,04 ммоль/л. Це вкотре пiдтверджуе стабшьшсть iонноi фракцп кальцiю навiть за додаткового введення у ращон легкозасвоюваних мiнералiв. Водночас у курей-несучок групи контролю (не отримували мшерал i вiтамiни) спостерiгали тенденцiю до зниження його вмiсту до 1,10±0,04 ммоль/л
(Lim 0,92-1,31) nopÎB^HO з показником у 175-добово1 птищ (1,20±0,03 ммоль/л). Зростання вмюту кальцш в сироватцi кров^ напевно, вщбуваеться за рахунок кальцiю, зв'язаного з карбонатною, фосфатною та лимонною кислотами [10].
Таблиця 4
Бш^мпчш показники минерального обмшу в сироватщ кров1 курей-несучок
187-добового вiку за використання препарату Iнтровiт А+ та вапняково-___минерально!' CYiviimi __
\Показник ГрупаХ. птищ \ Загальний кальцш, ммоль/л 1ошзований кальцш, ммоль/л Неоргашчний фосфор, ммоль/л Загальний магнш, ммоль/л Активнють загально1 лужно1 фосфатази, Од/л
Контроль 5,63±0,27 1,1±0,04 1,63±0,06 1,24±0,03 638,1±32,17
Дослд 7,82±0,19 1,18±0,04 1,70±0,06 1,57±0,03 590,0±22,67
р< 0,001 0,5 0,5 0,001 0,5
Водночас iз пiдвищенням вмiсту загального кальцiю вiдмiчали збшьшення (р<0,001) концентраци загального магнiю - 1,57±0,03 (Lim1,33-1,74), що було на 23,0 % бшьше за вщповщне значення у 175-денно1 птицi та на 21,0 % - у курей контрольное' групи (1,24±0,03 ммоль/л; р<0,001).
Лiтературнi джерела [27] вказують на конкурентнi взаемозв'язки цих мiнералiв в органiзмi, особливо це стосуеться механiзмiв транспорту в кишечнику та реабсорбци в ниркових канальцях. G повщомлення [28], що високi концентраци магнш у вмiстi кишечнику порушують абсорбцiю кальцiю, але трапляються таю, що не роздшяють цiеï думки [29-31]. Ефектившсть реабсорбци магнiю в нирках може сягати 95 %. Використання ракушняку рiзного розмiру пщтримуе вiдносно постiйну кiлькiсть кальцiю у м'язовому шлунку. Однак його всмоктування протягом доби в кишечнику дещо змiнюеться. Активуеться цей процес особливо у перюд синтезу шкаралупи яйця. Оскшьки транспорт кальцш забезпечуеться доволi потужним механiзмом активного перенесення за рахунок кальщезв'язувального бiлка, можна припустити, що всмоктування магнiю у таю перюди зменшуеться, а реабсорбцiя у ниркових канальцях посилюеться, спричиняючи затримку його виведення. У перiоди, коли кальцифжащя шкаралупи не вiдбуваеться, активно всмоктуеться магнiй. Можливо, така почергова активащя процесiв всмоктування й реабсорбци цих мiнералiв i дае можливють одночасного ïx пiдвищення та утримання на досить стабшьному рiвнi у сироватщ кровi.
Вмiст неорганiчного фосфору, порiвняно з попереднiм та показником групи контролю, вiрогiдно не змшювався i складав 1,70±0,06 ммоль/л (Lim 1,21-1,94). Актившсть загальноï лужноï фосфатази в сироватщ кровi курей-несучок, яким згодовували вiтамiнно-мiнеральнi добавки, складала 590,0±22,6 (Lim 456,3-694,0) Од/л проти 638,1±32,17 Од/л (Lim 534,2-839,6) у птищ, яку утримували на господарському ращош.
Таким чином, поеднане використання водорозчинного в^амшного препарату Iнтровiт А+ i вапняково-мiнеральноï сумiшi у рекомендованих дозах тдвищуе продуктивнiсть птицi та яюсть шкаралупи яець, позитивно впливае на клшчний статус курей-несучок, збiльшуе концентрацш в сироватцi кровi вiтамiну А,
загального кальцш й магнш вщповщно в 1,21, 1,38 i 1,26 рази, nopÎBMHO з показниками контрольно! групи, i не впливае на piBeHb фосфору.
Висновки та перспективи подальших дослвджень
1. Основною причиною в^амшно-мшерально! недостатностi в органiзмi курей-несучок в одному iз господарств Ки!всько1 областi було тривале (13-16 дiб) зберiгання премiксу у складi комбiкорму, що призводило до руйнування основно! кiлькостi вiтамiнiв; несвоечасне випоювання легкозасвоюваних вiтамiнних препаратiв та вщсутшсть у рацiонi годiвлi вапняково-мшерально! сумiшi.
2. Клiнiчно у 20 % курей-несучок в^амшно-мшеральна недостатнiсть проявлялась сухiстю ропвки ока та кон'юнктивiтами, у 25 % - скуйовджешстю оперення та аптерюзами, 10 % птицi мали ознаки суглобово! слабкостi. Iнтенсивнiсть яйцекладки була знижена i складала 85 %. 10-15 % яець мали мехашчне пошкодження шкаралупи.
3. За бiохiмiчного дослiдження сироватки кровi курей-несучок 175-денного вжу у 50 % поголiв'я була виявлена низька концентращя вiтамiну А, загального кальцiю та магнш, що складало 67,1±3,14 мкг/100 мл, 6,34±0,24 та 1,21±0,04 ммоль/л вщповщно.
4. Використання полжомпонентного водорозчинного в^амшного препарату Iнтровiт А+ у дозi 1 мл на 1 л води у поеднанш з додатковим щодобовим згодовуванням 7 г вапняково-мiнеральноï сумiшi на одну голову птицi протягом 12 дiб покращило клiнiчний стан курей-несучок, що проявлялось вщсутшстю ознак кон'юнктивiту, сухостi рогiвки ока та симптомiв суглобовоï слабкостi.
5. Профшактична дiя комбiнованого застосування водорозчинного препарату 1нтров^ А+ та вапняково-ракушняковоï сумiшi спричинила збiльшення (р<0,001) у сироватщ кровi 187-добовоï птицi концентрацiï в^ам^ А у 1,21 рази (+18 %; 84,1±2,4 мкг/100 мл), загального кальцш в 1,38 (7,82±0,19 ммоль/л; + 28 %) та загального магнш у 1,26 рази (1,57±0,03 ммоль/л; +21,0 %) порiвняно з показниками контрольно!' групи. Це свщчить про поступове вщновлення вiтамiнно-мiнерального обмiну в органiзмi курей-несучок.
Лiтература
1. Егоров И. Использование витаминов в птицеводстве / Е. Егоров, А. Тишенков, Ю. Микулец // Птицеводство. - 2002. - № 7. - С. 19 - 29.
2. Назаров А. Витаминные комплексы / А. Назаров // Птицеводство. - 2002. -№ 2. - С. 27-28.
3.Имангулов Ш. Диетотерапия при нарушениях обмена веществ у птицы / Ш. Имангулов // Птицеводство. - 2003. - № 6. - С. 6-8.
4. Комаров А. А. Перспективы использования водно-дисперсных форм липофильних витаминов / А.А. Комаров, Д.А. Жемеричкин, С.В. Семенов // Птицеводство. - 1999. - № 11. - С. 44-47.
5.Бшан Л. Ав^амшози та остеопатп у сiльськогосподарськоï птищ: дiагностика i профшактика / Л. Бшан, Г. Мартиненко // Вет. медицина Украши. -2004. - № 10. - С. 27 - 29.
6.Ярошенко Ф.О. Вмют i розподш в^амшв А та Е в органiзмi м'ясних курчат залежно вщ ïx рiвня у ращош: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г. наук: спец. 03.00.13 - '^зюлопя людини i тварин" / Ф.О. Ярошенко. -Харкiв, 2002. - 19 с.
7.Кавтарашвили А.Ш. Пути снижения боя и насечки яиц в промышленном птицеводстве / А.Ш. Кавтарашвили, Т. М. Околелова // Ефективне птахiвництво. -2006. - №7. - С. 15-21.
8.Подобед Л.И. Обмен кальция в организме яйценоской птицы / Л.И. Подобед // Ефективне птаивництво. - 2006. - № 3. - С. 34-42.
9.Подобед Л.И. Нормы кальций-фосфорного питания птицы современных гибридов и кроссов / Л.И. Подобед // Ефективне птаивництво. - 2006. - №5. - С. 31-38.
10. Мельник А.Ю. Клшшо-бюх1м1чне обгрунтування метод1в д1агностики та профшактики порушень фосфорно-кальщевого i В-в1тамшного обмшв у курей-несучок: автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 '^агностика i тератя тварин" / А.Ю. Мельник. - Бша Церква, 2008. - 22 с.
11. В'юницька Л.В. Ппотези щодо механiзму ди вiтамiну А / Л.В. В'юницька, К.О. Паливода // Укр. медичний часопис. - 2006. - №3 (53). - С. 33-38.
12. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / В.1. Левченко, В.В. Влiзло, 1.П. Кондрахiн[ та ш.]; За ред. В.1. Левченка i В. Л. Галяса. - Бiла Церква, 2002. - 400 с.
13. Бюлопчна роль вiтамiну А i його застосування в тваринництвi / Л.В. Андреева, Б.М. Куртяк, П.£. Андршчук [та iн.] // Бюлопя тварин, 2000. - Т. 2, № 2. - С. 22-32.
14. Потоцький М. А-гшов^амшоз (A-hypovitaminosis) / М. Потоцький // Вет. медицина Украши. - 2006. - № 2. - С. 23.
15. Механизм биологического действия витамина D: Современные представления / Л.И. Апуховская, Л.И. Омельченко, М.В. Стефанов, Ю.Г. Антипкин // Журнал АМН Украши. - 1996. - Т. 2, № 1. - С. 15-31.
16. Апуховська Л.1. Сучасш уявлення про фiзiологiчну функцш вiтамiну D3 / Л.1. Апуховська // Вюник Бiлоцеркiв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 5, ч. 1. - Бша Церква, 1998. - С. 153-155.
17. Витамин D3 и его роль в обеспечении здоровья детей и беременных женщин / Е.М. Лукьянова, Ю.Г. Антипкин, Л.И. Омельченко, Л.И. Апуховская. -К.: Експерт, 2005. - 230 с.
18. Особливост гщроксилювання холекальциферолу в печшщ щурiв в умовах D-гiпервiтамiнозу та ди а-токоферолу / М.М. Великий, Л.1. Апуховська, В. М. Василевська [та ш.] // Укр. бiохiм. журнал. - 2010. - Т. 82, № 2. - С. 67-74.
19. Апуховська Л.1. Дослщження ефективност та мехашзм ди бiфосфонатiв за алiментарного остеопорозу / Л.1. Апуховська, М.М. Великий, В.М. Рясний [та ш.] // Наук. вшник вет. медицини: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 5 (78) - С. 28-31.
20. Epidemic influenza and vitamin D / J. Cannell, R. Vieth, J. Umhau [et al.] // Epidemiology and infection. - 2006. - № 134 (6). - Р. 1129-1140.
21. Holick M.F. Vitamin D. Physiology, Molecular Biology, and Clinical Applications / M.F. Holick // Second Edition Springer Science+Business Media, LLC. -2010. - 1155 Р.
22. Trump D.L. Vitamin D and Cancer / D.L. Trump, C.S. Johnson // Second Edition Springer Science+Business Media, LLC. - 2011. - 355 р.
23. Апуховська Л.1. Вплив в^амшв D3 та Е на мшеральний обмш у рiзних тканинах / Л.1. Апуховська, В.М. Василевська, А.1. Безусяк [та ш.] // Вюник
Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 40 - Бша Церква, 2006. - С. 13-24.
24. Дозозалежний вплив BiTaMiHy Е на обмш холекальциферолу в органiзмi / Л.1 Апуховська, Т.М. Нтфорова, С.О. Романова [та ш.] // Вiсник Бiлоцеркiв. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 29 - Бша Церква, 2004. - С. 3-15.
25. Методи лабораторно! ктшчно! дiагностики хвороб тварин [В.1. Левченко, В.1. Головаха, 1.П. Кондрахiн та ш.] ; за ред. В.1. Левченка. - К. : Аграрна осв^а, 2010. - С. 240-257.
26. Сурай П. Организация витаминного питания птицы и контроль ее обеспеченности / П. Сурай, И. Ионов // Ветеринария с.-х. животных. - 2007. - № 4. - С. 51-59.
27. Кальций. Функции кальция. Обмен кальция. Магний. Функции магния. Обмен магния [електронний ресурс] - вшьний доступ http://meduniver.com/Medical/Physiology/235.html
28. Подобед Л.1. 1нститут тваринництва НААН Укра!ни [електронний ресурс] / Л.1. Подобед. - вшьний доступ http ://podobed.org/.
29. Секреты магния [електронний ресурс] - вшьний доступ http://www.donat.kiev.ua/chel i mg.aspx.
30. Jackson R.D. Calcium plus vitamin D supplements and risk of factores / R.D. Jackson, A.Z. La Croix, M. Gass // N. Engl. J. Med.- 2006.- V. 354. - P.669-682.
31. Engelmann D. Effects of feeding high dosages of vitamin E to laying hens on thyroid hormone concentrations of hatching chicks / D. Engelmann, G. Flachowsky, I. Halle, H.P. Sallmann // J. Exp. Zool. - 2001. -V. 290. - P.41-48.
Summary A. Melnik
DIAGNOSIS AND PREVENTION OF VITAMIN AND MINERAL DEFICIENCY IN LAYING HENS
In the intensive exploitation of egg laying birds productive direction, the early diagnosis of vitamin and mineral nutrition are increasingly focusing practitioners industry. The peak egg-laying is accompanied by increased demand not only in nutrients, but vitamin-mineral supplements. However a quantitative increase in their composition of feed or watering with water does not always have a positive effect on the body of industrial poultry. Therefore the use of catalysts and mineral metabolism should be corrected by physiological and productive poultry demand, depending on the phase of the egg, its intensity and genetic potential.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Колтун £.М.
