CC BY
86
e-mail: [email protected]
Житар Максим Олегович, кандидат eK0H0Mi4HMx наук, доцент кафедри баншськоТ' справи та фшансового монiторингу, заступник директора навчально-наукового шституту фiнансiв, банкiвськоТ справи e-mail: [email protected] Ушверситет ДержавноТ фюкальноТ' служби УкраТни вул. Унiверситетська, 31, м. 1ршнь, 08201, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Кужелев Михаил Александрович, доктор экономических наук, профессор, директор учебно-научного института финансов, банковского дела e-mail: [email protected]
Житарь Максим Олегович, кандидат экономических наук, доцент кафедры банковского дела и финансового мониторинга, заместитель директора учебно-научного института финансов, банковского дела e-mail: [email protected]
Университет Государственной фискальной службы Украины ул. Университетская, 31, г. Ирпень, 08201, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Kuzheliev Mykhailo Olexandrovich, Doktor of Economic Science, professor, Director of Training and Research Institute of Finance, Banking e-mail: [email protected]
Zhytar Maksym Olegovich, Candidate of Sciences, associate Professor at the Department of banking and financial monitoring, Deputv Director of the Training and Research Institute of Finance, Banking e-mail: [email protected] Universitv of the State Fiscal Service of Ukraine 31, Universitetska street, Irpin, 08201, Ukraine
УДК 336.733/734
1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ I СТАНОВЛЕННЯ ЛОМБАРДНИХ УСТАНОВ
Леваева Л.Ю.
Предметом дослдження е теоретичн!' та практичнi питання регулювання ломбардноУ д'яльност'! як нструменту впливу на економ'чний розвиток краУни.
Метою статт/ е дослдження юторичних аспект'т виникнення / становлення ломбард/'в як небанквського сектора кредитних установ.
Методи досл'дження. У процес розкриття економчноУ сутност/ ломбардноУ д'яльност'! було використано д'алектичний, системний та структурний методи. 1сторичний та лог'чний пдходи застосовано при визначенн етапв становлення та розвитку ломбардноУ д'яльност'!.
Результати роботи. Стаття присвячена дослдженню д'яльност'! ломбард'т, як е досить новим видом кредитних установ в Укра'Ун'!. В статт/ розкрито /сторичн/ аспекти зародження, становлення та розвитку ломбардних установ в УкраУн та свШ. Запропонован пдходи до класифкацУ етапв становлення та розвитку ломбардноУ д'яльност'!, що дозволило визначити особливост/ регулювання вдповдних фнансових послуг, що надаються ломбардами.
Висновки. Ломбарди залишаються одним Iз найбльш консервативних / стабльних фнансових '¡нститут'в для ф/'зичних осб: вони ор1'ентован1' на видачу дрiбних та короткострокових кредит'т, виконують своер'дну функцю соцально-економ'чних стаблзаторв в умовах будь-яких економ'чних змн.
Кпючов'1 слова: ломбард, кредитна установа, позика, застава, позичальник, ломбарднi в'дсотки.
ИСТОРИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И СТАНОВЛЕНИЯ ЛОМБАРДНЫЙ УЧРЕЖДЕНИЙ
Леваева Л.Ю.
Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы регулирования ломбардной деятельности как инструмента влияния на экономическое развитие страны.
Целью статьи является исследование исторических аспектов возникновения и становления ломбардов как небанковского сектора кредитных учреждений.
Методы исследования. В процессе раскрытия экономической сущности ломбардной деятельности были использованы диалектический, системный и структурный методы. Исторический и логический подходы применены при определении этапов становления и развития ломбардной деятельности.
Результаты работы. Статья посвящена исследованию деятельности ломбардов, которые являются достаточно новым видом кредитных учреждений в Украине. В статье раскрыты исторические аспекты
294
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Леваева Л.Ю., 2016
зарождения, становления и развития ломбардных учреждений в Украине и мире. Предложенные подходы к классификации этапов становления и развития ломбардной деятельности, что позволило определить особенности регулирования соответствующих финансовых услуг ломбардами.
Выводы. Ломбарды остаются одним из самых консервативных и стабильных финансовых институтов для физических лиц: они ориентированы на выдачу мелких и краткосрочных кредитов, выполняют своеобразную функцию социально-экономических стабилизаторов в условиях любых экономических изменений.
Ключевые слова: ломбард, кредитное учреждение, заем, залог, заемщик, ломбардные проценты.
THE HISTORICAL ASPECTS OF THE ORIGIN AND DEVELOPMENT OF PAWNSHOPS
Levaieva L.Yu.
The subject of research is the theoretical and practical problems of pawnshop regulation activities as an instrument to have influence on economic development of a country.
The purpose of research is to study the historical aspects of the origin and development of pawnshops as non-bank credit institutions.
Methods of research. In the process of analysis the economic essence of pawnshop activities was used: dialectical, system and structural methods. The historical and logical approaches were used to determine the stages of formation and development of pawnshop activities.
The results of work. The article dedicates the pawnshop activities, which are quite a new kind of credit institutions in Ukraine. The historical aspects of the origin, formation and development of pawnshop institutions in Ukraine and World are considered in the article. The propounded approaches for the classification of the stages of pawnshop formation and development were allowed to define the features of the financial regulation services, which are provided by pawnshops.
Conclusions. Pawnshops are one of the most conservative and stable financial institutions for persons, and are oriented to give small and short-term loans and perform the function of social and economic stabilizers in the conditions of any economic changes.
Key words: pawnshop, lending institution, loan, mortgage, the borrower, pawn interest.
Актуальшсть дослщження. Останшм часом в УкраТн значно збтьшився попит на послуги ломбардiв. Адже фшансове становище переачних громадян у зв'язку з економiчною кризою значно попршилося, при цьому кредити в банках отримати з недавнього часу дуже складно, а у кредитних спток -надто висок вщсотки. Ломбард став для багатьох единими прийнятним виходом iз ситуацп. Дехто вщдае пщ заставу коштовн реч^ аби придбати якусь техшку, комусь потрiбнi грошi на лкування або навчання дитини. Побтьшало в ломбардiв й шших ^ен^в, ям, навпаки, хочуть не закласти, а придбати якусь рiч, нехай i вже вживану, зате дешевшу, шж у магазиш.
Ступнь дослщження проблеми: У науковш лiтературi проблемi вивчення дiяльностi ломбардних установ придтяеться незначна увага. З в^чизняних науков^в Т'Т дослщжують С. Балабан, Ф. Бутинець, Р. Дяш, К. ефремова, М. Казьмирчук, А. Мазорук, О. Обушна, М. Ормоцадзе, О. Полщук, М. Савлук, З. Сорошська, В. Ходакiвська, С. Шпильовий, О. Юр'ев. Що ж стосуеться юторп виникнення та становлення ломбардних установ, то дана проблема залишаеться мало дослщженою.
Виклад основного матерiалу. Ломбард - кредитна установа, що дае грошi в борг пщ заставу рухомого майна. Батьшщиною ломбарду вважаеться Ломбардiя - область ^вшчно'Т lталiТ, де в XIII ст. виникли банмвсью контори, що видавали позички пщ заставу майнових цшностей.
У XV сторiччi французький король Людовик XI надав монополш на лихварство пщприемцям, якi зобов'язувалися стягувати вщсотки в строго визначених межах. Вийшло так, що утримувачами королiвського привтею стали переважно вихщц з iсторичноТ областi Ломбардiя в ^вшчнш IталiТ, iз столицею в Мшаш, де цей бiзнес вже давно був вщомий. З тих шр i виникло поняття «Будинок ломбардця», або просто «ломбард», що позначае узаконений заклад по видачi позик пщ заставу лiквiдного рухомого майна. Так в европ була знайдена альтернатива лихварському свавтлю [1].
У XV ст. з'являеться потреба та бажання вщкривати кредиты установи для надання безвщсоткових позичок бщним або з невеликим вщсотком, але пщ заставу речей. Ломбарди (monte de piete) починають з'являтися у вах мiстах IталiТ. Викликана лихварями апта^я проти цих установ замнчилася благословенням ломбардiв папами на латеранському соборi (1512-1517 рр.), але за умов, щоб позички з них видавалися пщ малi вiдсотки [2].
Лихварi були родом з Ломбарди, тому Тхнього закладу в народi почали швидко називати - ломбард. Насправд^ ломбард, просто пiд шшою назвою, iснував ще в древньому Рим^ де були мiняйли, ям завжди готовi були купити золото або виручити когось, що попали в скрутний стан, тим, що давали позичку пщ заставу майна. На сьогодшшнш день, ломбард - це кредитна установа, яка видае позички, найчаспше короткостроков^ пщ заставу певного особистого майна, коштовностей, золотих речей, картин i т.п. позичальника. Укладаеться договiр мiж ломбардом i позичальником, також позичальниковi видаеться ломбардний iменний квиток. Ломбард стягуе вщсотки за надання позички пщ майно й за його збер^ання. Процентна ставка мютить у собi: суму збер^ання, суму страхування майна, суму користування позичкою. Хоча в рiзних ломбардах процентна ставка може обчислюватися по-своему. Якщо пiсля закiнчення певного
часу позичальник не викуповуе закладене майно, воно надходить у розпорядження ломбарду. Саме i3 ^eï причини, у багатьох ломбардах e й магазин, у якому продають не викуплене майно позичальнимв. У таких магазинах можна купити: ювелiрнi вироби, антикварiат, коштовш годинники й iн. майно [3].
1сторш ломбардiв у сучасному розумшш цього слова,-писав найбiльший росiйський знавець питання I.A. Кирилов, - можна починати з 1462 року, коли в 1тали, у мют Перудж^ виникла i усталилася кредитна установа з видачею позик пщ заставу. Засновником ^eï установи був французький монах Барнабо де Терш. Для протиди' хабарництву лихварiв вiн запропонував провести збiр на користь банку благодшного характеру. Пропозицiя Барнабо де Терш мала устх, i на зiбранi кошти виникла банкiрська контора для видачi невеликих позик без вщсотмв. Конторi дали назву «Монт дi Пieта». Незабаром пiсля цього у Савой!', Манту!' та Флоренци' завдяки старанням монастирiв вiдкрилися аналопчш контори для видачi дрiбних безвщсоткових позичок. Через 30 рокiв, в 1493 рощ францисканськими монахами були засноваш «монт дi пieта» у рiзних мiсцях 1талй', але вже на бтьш широких засадах, i так як юнування цих контор вимагало витрат, то видача позичок проводилася зi стягуванням вщсотмв (розмiрiв близько 6% рiчних) «.
У шмецьких державах аналогiчнi установи виникли в 1492 роцк Але у Франци' та iнших европейських кражах виникли серйозш проблеми [4].
У Ымеччиш перший ломбард засновано в Нюрнберзi в 1498 р. У Франци' на початку XVII ст. Hugues Delestre представив проект установи mont-de-piete, з ентузiазмом рекомендуючи переваги ^ei установи. У 1626 р. було наказано в кожному мют вщрити mont-de-piete, що мае видавати позички пщ 6%; але в наступному роц вийшов наказ зупинити подальше вщкриття. Лише в 1777 р. Неккер заснував паризький mont-de-piete, що мае ниш 24 вщдтення. В Англи' на початку XVIII ст. було виршено вщкрити ломбард, з огляду на те, що лихварi беруть до 80%. У 1708 р. уряд дозволив створити такий банк, але в 1730 р. його мали лквщувати через скоену касиром крадiжку [2].
Трохи рашше, в 1708 рощ з'явився ломбард в Англи, де його визнали корисним засобом для боротьби з лихварями, ям брали до 80% рiчних. Але досвщ виявився не дуже вдалим. У 1730 роц ломбард обiкрав його ж власний касир, i установу доступного кредиту довелося закрити [4].
У Велимй Британи i США вщкриття ломбардiв сьогодш надано приватним особам. Ломбарди набувають поширення у ХХ стол^, особливо в Бельги', Голланди, !тали (583 од.), Франци'. Вони вщкриваються пiд контролем уряду. У Франци в 1851 р. прийнято закон, згщно з яким, нагляд за дiяльнiстю ломбардiв у департаментах довiрено особливим радам - conseils de surveillance.
Сьогодш у Франци' дшть понад 40 ломбардiв з оборотами близько 450 млн. франмв. У Бельги близько 30 ломбардiв, що утримуються громадами, пiд контролем провшцшних рад; 'хнi обороти досягають 350 млн. франкiв. В !спани в 1702 р. засновано Мадридський monte depiedad, що мае ниш 12 вщдтень i за його зразком вщкрито ломбарди у деяких великих мютах. В Австри та Нiмеччинi разом з урядовими й громадськими ломбардами дшть приватш (вiденський ломбард iснуe з 1713 р.). У Ымеччиш 4 урядовi i понад 60 великих сусшльних ломбардiв (у мiстах з населенням понад 50 тисяч оаб) [2].
У Кита'' ломбарди з'явилися 1500 ромв тому. !снуе легенда про виникнення ломбарду: пщ час яко'сь династiï при феодальному суспiльствi злочинець на iм'я Ван знаходився в довiчному ув'язненнi. Вiн жив у в'язниц багато рокiв i став серед ув'язнених найголовшшим. Цей Ван почав вимагати грошi в шших злочин^в, грав в азартнi iгри. Якщо хтось програвав, то вш мiг дати пiд заставу що-небудь iз речей. Тому у Вана зiбралося багато грошей i предме^в. Коли його звiльнили вiд покарання, вш вiдкрив невеличкий ломбард, над дверима якого була вивiска з тарифами. Якщо предмет, наприклад, коштував десять юашв, то можна було закласти його за 5 юашв. Термш застави тривав млька мюя^в. Якщо до вказаного часу рiч не викуповувалася, ломбард мав право продати ''i. Так, бiзнес, пов'язаний з ломбардом, швидко розвивався i став особливою галуззю заробляння грошей.
До 1900 року в Пемш юнувало близько 200 ломбардiв, серед них 4 найбiльшi - Чан, Лю, Дун, Мен. Фактично власниками цих ломбардiв були чиновники, ям вiдповiдали за внутрiшнi справи династи' Цин i евнухи. Фахiвець з вивчення звича'в Китаю Лю Цзяньмшь зазначив: «Ломбард був одним з важливих джерел доходiв держави, тому уряд жорстко його контролював. Закриття ломбардiв могло ютотно вплинути на життя народу i спричинити багато со^альних проблем» [2].
Система ломбардiв мала сво' традици'. Так, пра^вники ломбардiв славилися своею впертiстю, прилавки були високими, на спш було написано великий ieроглiф «застава». Пра^вники i хазя'н ломбарду працювали душа в душу, легко ошукували ^ен^в. Фахiвець з вивчення звича'в Китаю Лi Цзиньлун зазначае: «Старi ломбарди мали сво'' правила. Наприклад, вони не брали крадеш речi. Звичайно господарками ломбарду були евнухи, ям добре знали предмети, що знаходилися в iмператорському палацЬ.
В Кита'' було поширене повiр'я, серед користувачiв ломбардiв - якщо навеснi додаеш грош^ то восени вони повертаються з прибутком. У 1939 ро^ в мю^ Бейпiн (так у 1928-1949 роках Називався Пекш) було 87 ломбардiв. ïхнiй прибуток склав 35% загально'' суми капiталу, тобто близько 500 тис. юашв [2].
Останшм часом ломбарди «Цзиньбао», «Хуася», «Фучан» i «Мiньшен», що працюють у столиц Китаю, брали в заставу речi вiд громадян закордонних кра'н, у тому числi Лiберiï, Йордан^, Нiгерiï, Лесото, Камеруну, США, Фттпш, Республiки Корея i Япони'. Бiльшiсть з них - студенти, ям навчаються в Кита''. Усе бтьше i бiльше iноземних студенев вiдвiдували китайськi ломбарди, коли 'м термiново були потрiбнi грошi.
За словами директора найбтьшого пекiнського ломбарду «Цзшьбао», тiльки в 2005 роцi 70 шозем^в заклали в ломбард сво'Т речi. Сума грошей, що видаються пiд заставу речей у ломбарда зазвичай не перевищуе 10 тисяч юашв. Клieнти викуповують речi протягом двох тижшв. Крiм iноземних студенев, деякi туристи, комерсанти i дипломати теж звертаються за термiновою фшансовою допомогою до ломбардiв.
lноземцi звертаються до ломбарду, а не до банку, тому що в ломбардi усе робиться дуже просто i швидко, на формальност витрачаеться близько 10 хвилин. Ломбарди в Аомеш, що була португальською колонieю на швдш Китаю, мають давню юторш i багатий досвiд, що варто вивчити. В Аомеш е три види ломбардiв, заставний термш яких складае вщповщно: три роки, вщ одного до двох рокiв, вщ чотирьох мiсяцiв до одного року. Чим довший термiн, тим нижчi вiдсотки. Ломбардiв з коротким заставним термшом i великим вiдсотком бтьше, i вони стрiмко розвиваються в Аомеш. До них звертаються часто аматори карткових ^ор i особи, яким термiново потрiбна готiвка [2].
У Росп про забезпечення кредиту почали пiклуватися з часiв Ганни 1оашвни. Для боротьби з лихварями, як стягували величезнi вiдсотки, було наказано монетнш конторi видавати бажаючим позички пщ заставу золотих i срiбних речей, у розмiрi 1/4 ТхньоТ вартостi, з 8% у рiк. У заснованому в 1754 р. державному кредитному банку видавали позички пщ заставу коштовностей i нерухомого майна. За часiв Катерини II в 1772 р. були вщкрит позичковi скарбницi. При загальнш реформi кредитних установ виникла можливють заснування нових сiльських i мюьких банкiв, для забезпечення потреби населення у кредитк Однак дiяльнiсть таких установ не може замшити европейських топМе^е1е. При всiй жорсткостi юнуючого за позичковими касами нагляду, вони стягують значно вищi вiдсотки, шж дозволено. Цим пояснюеться бажання 1мператриц Мари заснувати позичковi каси, в яких планувалося брати шд заставу рухоме майно з 16%, з яких 10% мають надходити на добродшнють, церковш i навчальнi заклади, а 6% - на витрати з управлшня касами. Проте ц плани не здшснилися. З 1838 р. в Санкт-Петербурзi iснуе компашя для збереження i застави рухомого майна i товарiв, що видае позички термшом на 12 мюя^в, у розмiрi 1/2 зроблено'Т нею оцшки, за 1% на мюяць i 1% за збереження.
У 1868 р. утворилося нове товариство для застави рухомого майна, а згодом затверджено статути санкт-петербурзького столичного i приватного ломбардiв. У Мосш в 1869 р. засновано товариство, що надае позички шд заставу рухомого майна на термш не бтьше 4 мюя^в, а в 1870 р. затверджено статут акцюнерного товариства для вщкриття комерцшного позичкового банку в Мосш, що видае позички термшом на 6 мюя^в [2].
Роая не стояла осторонь вщ загальноевропейського процесу завдяки iмператрицi Ганш 1оановш, яка до сходження на росшський престол в 1730 роц правила в Курляндп. Вона повелта Монетнiй конторi видавати кредити з 8% рiчних пiд заставу золотих та срiбних речей. 1нша росiйська самодержиця близавета Петрiвна в 1754 роц поклала функци ломбарду на Державний позиковий банк. Проте як i рашше в заставу приймалися ттьки дорогоцiннi предмети i речi, i для бiльшостi представнимв дворянства й купецтва кредит шд заставу залишався, як i колись, недоступним.
Все змшилося за Катерини II, яка хотта виглядати в очах освiченоТ бвропи не предводителькою варварiв, а мудрою цив^зованоТ' правителькою. Катерина II переклала тягар благодмносл на тих, хто в благодмносл потребував. В «Iсторичнiй довiдцi про позикову скарбницю» говорилося: «1мператриця Катерина II, зроблений 1 вересня 1763 генеральний план Московського Виховного будинку, височайше повелта ошкунсьш радi заснувати, мiж iншим, i позичкову скарбницю. Складання положення про позичкову скарбниц було покладено на вiдомого пщлеглого Катерини II у справi про доброчиннють почесного опiкуна 1.1. Бецкого, який 31 березня 1767 заявив про це в особливш доповд У доповд Бецко вказував, що позичкова скарбниця буде служити «на допомогу всiм, потребу в грошах що мае i в тм самiй нужцi що лихварями утискаеться», бо «всякому досить вiдомо, коли багатокористно лихварi дають на заклад грошi i бiдних своТ'х сшвгромадян утискають пiд чужим покривом чесноти, проводячи самi час у неробок i чекаючи вiдробiтку».
У грудн того ж 1767 Опiкунська рада, пояснивши, що «позичкова скарбниця, що засновуеться в Мосш i в С.-Петербурз^ не для збагачення Виховного будинку винаходиться, але людинолюбства заради».По™ цей план надмшов на розгляд ОпкунськоТ' ради, який, визнаючи, «що користолюбство лихварiв, до загального нажаль, не викоренилося», висловив надiю, що «засновуеться ця скарбниця при неупередженому управлшш цю невтомну жадiбнiсть корисл без порушення правосуддя не ттьки мало-помалу приводити буде в розумних межах, але з часом i зовсiм знищить, коли установа це у непохитносл своеТ' на майбутн вiки залишиться» [4].
Проте позиковi казни в обох столицях були засноваш тiльки в 1772 роцк
«У числi iнших речей, - повщомляла» 1сторична довiдка», - допущен були до прийому в заставу плаття, бтизну, всякi тканини i всякий мотлох, але лише» з крайньою обачнютю не тiльки в мiркуваннi тлiннiсть, але i заради обережносп, щоб казнi не потершти будь-якого збитку або нарiкання позичальниш «. Позики видавалася на 3, 6, 9 i 12 мюя^в з платежем по 6% на рк, або по 0,5% на мюяць, й зi стягненням Т'х при самоТ видачi позики, причому взя^ вперед вiдсотки у випадку викупу застави до термшу не поверталися. Понад 6% позичальники платили за кожен квиток на три мюя^ для грошу з рубля, а при заставi алмазних речей-вдвiчi, що становило в цтому для одних застав по 8%, а для шших-10% на рк «.
Ыяких коштiв Позиковi скарбницi iмператриця не видiлила, але дозволила запозичувати грошi iз сум, призначених на благодшносп, пiд 5% рiчних. Катерина II вважала за доцтьне перекласти витрати з утримання виховних установ на тих, хто тершв нужду.
«Згiдно з iменним указом опiкунськiй радi вщ 15 грудня 1797 року, - говорилося в тому ж джерел^ - позичковi скарбницi понад встановлен за позику i на витрати 8% стали стягувати з позичальнимв особливу подання до 4% на користь Виховного будинку, i, отже, з цього часу з позичальнимв справлялося при отриманн позики до 12% р1чних». Побувавши безправними клиентами ломбарду, студенти легше засвоювали тонкощi права.
Позиковi скарбницi настiльки успшно вели свою комерцiю, що, почавши з нуля в 1772 рощ до 1801 року вони мали величезний для того часу капрал 445 тис. рублiв. Так що нова покровителька благодмних установ дружина Павла I iмператриця Марiя Федорiвна виршила вилучити цi грошi i зменшити ставку до 10% рiчних.
120 ромв тому, в 1888 рощ в Росшсьмй iмперiï були вщкрит першi мiськi ломбарди. Проте позиковi казни, де позичали грошi пiд заставу речей i цшностей, iснували в Роси' при благодшних установах ще з кiнця XVIII стол^тя. З 1840 року в них перестали приймати в заставу що-небудь, крiм золота, срiбла i коштовностей, i у великих мютах з'явилися приватш позичковi каси з грабiжницькими умовами. Позику 'х ^енти отримували пiд 60% рiчних, застава оцшювався в багато разiв нижче реально' вартосп, а всi бтьш-менш цiннi речi нiколи власниковi не поверталися. Пiсля появи мюьких ломбардiв, цiна кредиту пiд заставу впала, але найчаспше перевищувала 20% рiчних [4].
У другiй половин XIX - на початку XX ст. у Роси виникла велика мльмсть ломбардiв на акцiонерних засадах, однак 'х дiяльнiсть була переважно лихварською. ^зшше, враховуючи потребу в здешевленш позичок, розпочалося створення мунщипальних ломбардiв. На кiнець 1917 р. у Росп функцюнувало 20 акцюнерних i 109 мунiципальних ломбардiв, ям надали позики на суму понад 13 млн. рублiв [5].
У 1922-23 роках в СРСР були створен державн ломбарди - госпрозрахунковi пiдприeмства, що перебували пiд наглядом мюцевих Рад в системi установ побутового обслуговування. Вони зобов'язувалися надавати населенню за невелику плату можливють збереження предме^в особистого користування i домашнього споживання, а також одержання позичок пщ заставу цих предме^в. Прийняте майно страхуеться за рахунок заставника. Розмiр позички може досягати 75% оцшки речей, що закладаються, а по дорогоцшних металах i коштовностях - 90%. Установлено граничний розмiр позички, що може бути видана одшй особi, величина вщсотмв за позичками, термш позичок. Обсяг виданих креди^в за 1972 рк склав близько 40 млн. рублiв. Ломбардам надано право використовувати для розвитку сво'х операцiй банкiвський кредит.
В УкраМ ломбардними i позичковими опера^ями вперше почали займатися ще в 1800 роц в Одеа, коли мiсту було надано 25 тис. рублiв на продовження робп" з будiвлi гаванi. За грошi треба було платити вiдсотки, а витрачати 'х доводилося вроздрiб. Утворений мютом комiтет iз провадження робп" у порту почав видавати грошi пiд заставу цiнних речей i товарiв. Першу позичку видали якомусь палйцю, потiм кiлька позичок по 1000 рублiв пiд заставу 1000 пуфв сiрки, кiлька позичок по 1000 i 500 рублiв пщ заставу 80 i 40 пуфв воску, бочки оли', хутряних товарiв, будинку. За бiльшiстю застав давалися вщстрочки. Серед них е два зобов'язання вщ 17 грудня 1800 року Фелкса Дерiбаса, який взяв 1000 рублiв пiд заставу коштовностей зi срiбла, i його дружини Октавп', яка взяла 1200 рублiв пiд заставу велико'' срiбноï тащ двох пiдносiв, ложок та шшого.
Приватний ломбард був вiдкритий напримнц 1886 року з капiталом 500 тисяч рублiв. Згодом капiтал було збтьшено до 700 тисяч рублiв. Знаходився ломбард у спецiально побудованому будинку на вулиц Польськiй, 10. Тут були спе^альш каси, комори, склади, аукцюнний зал для продажу прострочених застав. У перший рк юнування ломбард видав позичок на 435,8 тис. рублiв, а в 1893 роц - на 2226,5 тис. рублiв. Полм розпочався прийом на збереження громiздких речей - мебл^ рояль, фiсгармонiя, екiпаж, молотарка тощо, для чого найняли спе^альне примщення пiд склад. Ця бу^вля сьогоднi е пам'ятником архiтектури [2].
Розвиток шституцшних засад ломбардно' дiяльностi, визначення основних принципiв ïï функцюнування взаeмопов'язанi iз структурними перетвореннями системи фшансових послуг. Iз становленням незалежност Укра'ни вiдбувалось удосконалення фшансово''' системи, ринку фшансових послуг, що було спрямовано на пщвищення темшв економiчного зростання кра'ни. При розкриттi особливостей ломбардно' дiяльностi у нашiй кра'ш видiлено наступнi етапи ïï розвитку:
- початковий етап становлення (з 1991 р. по 1998 р.), який характеризуемся негативною макроекономiчною динамкою внаслщок розриву сталих економiчних зв'язмв, розбалансованiстю складових фiнансовоï системи кра'ни, недостатнiм рiвнем розвитку iнституцiйних механiзмiв регулювання ринку фiнансових послуг та ломбардно'' дiяльностi зокрема, що не сприяло розвитку кредитно-фшансових iнститутiв;
- етап подальшого розвитку (з 1999 р. по 2008 р.) характеризувався стаб^за^ею економiчноï ситуац^', зростанням обсяпв кредитування вiтчизняноï економiки, створенням спецiалiзованого уповноваженого регуляторного органу за дiяльнiстю небанкiвських фiнансових посередникiв, становленням шституцшних засад розвитку ломбардно'' дiяльностi;
- етап трансформаци' та посткризового вщновлення (з 2009 р. по тепер^нш час), характеризуються динамiчним розвитком фшансового кредитування ломбардами, структурними змiнами 'х кредитного портфелю, посилення рiвня фшансово''' стiйкостi даних установ у порiвняннi з iншими небанкiвськими кредитно-фiнансовими шститутами [6, с.8].
Станом на 31 грудня 2015 до Державного реестру фшансових установ внесено шформацш про 477 ломбардiв, що на 2 установи (або на 0,4%) менше порiвняно з вщповщною датою 2013 року (станом на 31 грудня 2013 року - 479 ломбардiв).
Ломбарди обирають для застави найбтьш лквщне майно. В обсязi наданих фшансових кредилв за видами застави найбтьшу питому вагу займають фiнансовi кредити пщ заставу виробiв iз дорогоцiнних
металiв та дорогоцшного камiння - 85,9% (8 378,9 млн. грн.). Порiвняно 3.2014 роком даний показник збтьшився на 1,5 % вщ загального обсягу виданих креди^в.
Ломбарди залишаються одним i3 найбiльш консервативних i стабтьних фiнансових iнститутiв для фiзичних оаб - вони орieнтованi на видачу дрiбних та короткострокових кредитiв, виконують своeрiдну функцiю соцiально-економiчних стабiлiзаторiв в умовах будь-яких економiчних змiн.. Ломбарди в порiвняннi з банками та кредитними сптками надають малi за розмiрами кредити, середнiй розмiр яких, за 2015 року становить 1 143,8 грн. [7].
Висновки. Темпи розвитку ринку ломбардiв без перебтьшення можна назвати вражаючими. I це незважаючи на недостатню стабiльнiсть економiчноТ ситуацiТ в УкраМ
Кризовi явища, як негативно позначилися на банмвськш сферi та на ринку кредитних спток, натомiсть створили сприятливi умови для розвитку ломбардного бiзнесу: в минулi роки, коли банки зазнавали збитш, а кредитнi спiлки поступово згортали свою дiяльнiсть, цей сегмент фшансового ринку набирав обертiв.
Сьогодш, коли банки поступово вiдновлюють програми роздрiбних позик, проблемою залишаеться ютотне посилення вимог до позичальникiв: хто не в змозi пройти крiзь сито прискiпливих банкiвських кредитних вщд^в, звертаються до ломбарду.
Водночас ломбарди залишаються одними iз найбтьш консервативних i стабiльних фiнансових шститупв для фiзичних осiб: вони виконують своерщну функцiю соцiально-економiчних стабiлiзаторiв в умовах соцiально-економiчних змiн.
Список використаних джерел
1. lсторiя виникнення mepMiHy «ломбард» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: httpJ/www.uk.wikipedia.org/wiki/Ломбард
2. Офцйний сайт «УкраУна фнансова». lнформацiйно-аналiтичний портал УкраУнського агентства фнансового розвитку. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/027.htm
3. lсторiя виникнення ломбарду [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.mestectvo.com/zvnovost/544-lombarhist.htm
4. lсторiя ломбард/'в вд найдавншого. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: onix. ck.ua/pro_nas.htm
5. Науменкова С.В. Ринок фiнансових послуг: навч. посб. / С.В. Науменкова, С.В. Мiщенко. - К.: Знання, 2010. - 532 с.
6. Леваева Л.Ю. Ломбардна д'яльн'ють у системi фнансових послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 «Грошi, фiнанси та кредит» / Л.Ю. Леваева ; КиУвський нацональний торговельно-економ'чний унверситет. - КиУв, 2013. - 22 с.
7. Офцйний сайт ДержавноУ комюУУ з регулювання ринкв фнансових послуг УкраУни. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.
References
1. Istorija vynyknennja terminu «lombard» [History of the origin of term «a pawnshop»]: http://www.uk.wikipedia.org/wiki/Lombard
2. Oficijnyj sajt «Ukrai'na finansova» [Financial Ukraine]. Informacijno-analitychnyj portal Ukrai'ns'kogo agentstva finansovogo rozvytku.: www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/027.htm
3. Istorija vynyknennja lombardu [The history of the pawnshops]: http://www.mestectvo.com/zvnovost/544-lombarhist.htm
4. Istorija lombardiv vid najdavnishogo. [The history of the oldest pawnshops] - Rezhym dostupu do resursu: onix.ck.ua/pro_nas.htm
5. Naumenkova S.V., Mishhenko S.V. Rynok finansovyh poslug: navch. posib. [Financial Services Market: Manual]. - K.: Znannja, 2010. - 532 s.
6. Levajeva L.Ju. Lombardna dijal'nist' u systemi finansovyh poslug [Pawn activities in the system of financial services]: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ekon. nauk: spec. 08.00.08 «Groshi, finansy ta kredyt»; Kyi'vs'kyj nacional'nyj torgovel'no-ekonomichnyj universytet. - Kyi'v, 2013. - 22 s.
7. Oficijnyj sajt Derzhavnoi' komisii' z reguljuvannja rynkiv finansovyh poslug Ukrai'ny. [The State Commission for Regulation of Financial Services Markets in Ukraine]: http://www.dfp.gov.ua.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Леваева Людмила Юрпвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки пщприемства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Levaieva Ludmila Yrievna, PhD, associate professor of business economics department SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskyi state pedagogical university named after Hryhoriy Skovoroda» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 336.14
АНАЛ1З ВИДАТК1В ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРА1НИ
Малишко В.В.
Предметом досл'дження е видатки державного бюджету УкраУни.
Метою досл'дження е аналiз видатк/'в державного бюджету УкраУни.
Методи, що були використан в процес'1 досл'дження: узагальнення, метод порiвняльного анал'зу, статистичний та iншi методи досл'дження.
Результати роботи. Охарактеризовано та проанал'зовано видатки державного бюджету УкраУни.
Галузь застосування результатie: Мнютерство фнанав УкраУни, Верховна Рада УкраУни.
Висновки. На наш погляд, доцльно було б розробляти та приймати Державний бюджет на 2015 р'к на чинн!й законодавчш базi. А пот'ш, по м'!рi запровадження в д'ю запропонованих зм/н, доцльно вносити в'дпов'днi зм/ни в додаткову та видаткову частини Державного бюджету на в'дпов'дний р/к. Також з метою зменшення навантаження на державний бюджет доцльним було б запроваджувати реформи поступово.
Ключовi слова: видатки, Державний бюджет, державний борг, м/жбюджетнi трансферти, бюджетн програми, деф цит.
АНАЛИЗ РАСХОДОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО БЮДЖЕТА УКРАИНЫ
Малышко В.В.
Предметом исследования являются расходы государственного бюджета Украины.
Целью исследования является анализ расходов государственного бюджета Украины.
Методы, использованные в процессе исследования: обобщение, метод сравнительного анализа, статистический и другие методы исследования.
Результаты работы. Охарактеризовано и проанализировано расходы государственного бюджета Украины.
Область применения результатов: Министерство финансов Украины, Верховная Рада Украины.
Выводы. На наш взгляд, целесообразно было бы разрабатывать и принимать Государственный бюджет на 2015 год на действующей законодательной базе. А потом, по мере введения в действие предложенных изменений, целесообразно вносить соответствующие изменения в дополнительную и расходную части Государственного бюджета на соответствующий год. Также с целью уменьшения нагрузки на государственный бюджет целесообразно было бы вводить реформы постепенно.
Ключевые слова: расходы, Государственный бюджет, государственный долг, межбюджетные трансферты, бюджетные программы, дефицит.
ANALYSIS OF THE EXPENDITURES OF THE STATE BUDGET OF UKRAINE
Malyshko V.V.
Subject of research is expenditures of the state budget of Ukraine.
The goal of this research paper is to analyze the expenditures of the state budget of Ukraine.
Methods which were used in course of research: generalization, comparative analysis method, statistical method and other methods.
Study results. Characterized and analyzed the expenditures of the state budget of Ukraine.
Application of results: Ministry of Finance of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine.
Conclusions. In our view, it would be appropriate to develop and adopt the State budget for 2015 on the established legal framework. And then, as the introduction of the proposed changes, it is expedient to amend the additional and expenditure of the State budget for the respective year. Also to reduce the burden on the state budget, it would be appropriate to introduce the reforms gradually.
Keywords: expenditures, State budget, public debt, intergovernmental transfers, fiscal program deficit.
Актуальшсть. Бюджетна система е провщною ланкою державних фшанав. Держава використовуе бюджет як шструмент реалiзацiТ своеТ соцiально-економiчноТ полп"ики, адже вш вщображае складну систему перерозподтьних вщносин у суспшьств^ охоплюе практично кожну юридичну та фiзичну особу. Тому питанням, що стосуються видатковоТ частини державного бюджету УкраТни придтяеться дедалi бтьше уваги.
Аналiз останшх дослщжень. Значний вклад в дослщження проблем виконання видатковоТ частини державного бюджету внесли таю зарубiжнi вчеш, як Е. Вогель, Р. Ербе, Д. Юсш, П. Кругман, М. Познер,
300
Ekohomî4h^ вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Малишко В.В., 2016
