CC BY
66
вул. KiOTO, 19, м. Кив, 02165, УкраТна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Гребеник Ксения Владимировна, аспирант кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, г. Киев, 02165, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Hrebenyk Kseniia Volodymyrivna, postgraduate student Kyiv National University of Trade and Economics 19, Kioto street, Kyiv, 02165, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 330.322:336.733 DOI: 10.5281/zenodo.1220681
1НВЕСТИЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ ЛОМБАРД1В
Леваева Л.Ю.
Предметом досл'дження е розробка ¡нвестиц'йно)' стратегиломбардних установ.
Основною метою статт/ е обфунтування методичного пдходу щодо механзму формування ¡нвестиц'йно)' стратеги ломбардних установ в умовах ринково)' економки.
Завдання статт/ - досл'дження сутност/ ¡нвестиц'йно)' стратеги ломбардно)' установи, принципiв та етапв розробки ¡нвестиц'йно)' стратеги ломбард'т.
Методологiчною основою статт/ стали загальнонауков методи пзнання, концептуальн положення сучасних економ'чних теор1'й.
Результати роботи. Дослджено етапи формування Iнвестицйно)' стратег!)' розвитку ломбардних установ у сучасних умовах, розглянуто процес реал'зацИ основних напрямiв розвитку ломбардно)'установи.
Висновки: 1нвести^йний процес тсно пов'язаний з'! стратег'ею розвитку ломбарду / е його нев'д'емною частиною. Концептуальна модель стратег'чного плану ломбарду дае можливсть визначити етапи складання стратег'чного плану д'яльност'!. Одним з можливих '¡нструмент'т першого етапу стратег'чного планування може служити так званий SWOT-аналiз. Основними етапами формування ¡нвестиц'йно)' стратеги ломбарду е: визначення перюду формування ¡нвестиц'йно)' стратеги, формування стратег'чних цлей ¡нвестиц'йно)' д'яльност'!, розробка найбльш ефективних шлях'т реалiзацu стратег'чних цлей ¡нвестиц/'йно)' д'яльност'!, конкретиза^я ¡нвестиц'йно)' стратеги за перодами и реал'заци, о^нка розроблено)' ¡нвестиц'йно)' стратеги.
Кпючов'1 слова: ломбарди, iнвестицiйний процес, iнвестицiйна д'яльн'ють, системний анал'з, стратегiя, iнвестицiйна привабли&сть.
ИНВЕСТИЦИОННАЯ СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ ЛОМБАРДОВ
Леваева Л.Ю.
Предметом исследования является разработка инвестиционной стратегии ломбардных установ.
Основной целью статьи является обоснование методического подхода относительно механизма формирования инвестиционной стратегии ломбардных учреждений в условиях рыночной экономики.
Задача статьи - исследование сущности инвестиционной стратегии ломбардных учреждений, принципов и этапов разработки инвестиционной стратегии ломбардов.
Методологической основой статьи стали общенаучные методы познания, концептуальные положения современных экономических теорий.
Результаты работы. Исследованы этапы формирования инвестиционной стратегии развития ломбардных учреждений в современных условиях, рассмотрен процесс реализации основных направлений развития ломбардных учреждений.
Выводы: Инвестиционный процесс тесно связан со стратегией развития ломбарда и является его неотъемлемой частью. Концептуальная модель стратегического плана ломбарда дает возможность определить этапы составления стратегического плана деятельности. Одним из возможных инструментов первого этапа стратегического планирования может служить так называемый SWOT-анализ. Основными этапами формирования инвестиционной стратегии ломбарда являются: определение периода формирования инвестиционной стратегии, формирование стратегических целей инвестиционной деятельности, разработка наиболее эффективных путей реализации стратегических целей инвестиционной деятельности, конкретизация инвестиционной стратегии по периодам ее реализации, оценка разработанной инвестиционной стратегии.
226
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
© Леваева Л.Ю., 2018
Ключевые слова: ломбарды, инвестиционный процесс, инвестиционная деятельность, системный анализ, стратегия, инвестиционная привлекательность.
THE INVESTMENT STRATEGY OF THE LOMBARDS DEVELOPMENT
Levaieva L.Yu.
The subject of research is the development of the investment strategy of the Lombard institutions.
The main purpose of the article is justification of the methodological approach concerning the mechanism of formation of investment strategy of the Lombard institutions in a market economy.
The objective of the article is to study the nature of the investment strategy of the Lombard institutions, principles, and stages of development of the investment strategy of the Lombards.
The methodological basis of the article is based on General scientific methods of cognition, the conceptual provisions of the modern economic theories.
The results of the work. The stages of investment strategy Lombard institutions in modern terms, consider the implementation of the main directions of Lombard facility.
Conclusions: the Investment process is closely connected with the development strategy of the pawnshop and is its integral part. A conceptual model of the strategic plan of the pawnshop gives you the ability to define steps in the development of the strategic plan activities. One of the possible tools the first stage of strategic planning may serve as a so-called SWOT-analysis. The main stages of formation of the investment strategy of the Lombard are: the definition of the period of formation of the investment strategy formation of strategic purposes of investment activity, development of the most effective ways to implement the strategic objectives of investment activities, the specification of the investment strategy for the periods of implementation of the investment strategy.
Key words: pawnshops, investment process, investment, systems analysis, strategy, investment attractiveness.
Постановка проблеми. На сучасному етап зацкавленють ломбардами ctpîmko зростае, а ïx послуги характеризують, як набагато доступны для споживачiв, шж банмвськк У тому, що це швидкий, зручний та вигщний шструмент кредитування, на власному досв^д переконуються дедалi бтьше позичальнимв.
Проте сьогодш в УкраМ ринок ломбардних послуг перебувае лише в стади становлення, а його розвиток супроводжуеться численними проблемами економiчного, нормативно-правового, оргашзацшно-методолопчного, шформацшно-аналггичного, кадрового i технолопчного характеру. Чинне законодавство, що регламентуе функцюнування даного ринку, не е лопчно завершеним. Бракуе й необхщних методичних розробок для пщвищення ефективност дiяльностi ломбардiв.
Аналiз останшх джерел. У науковш лiтературi проблемi вивчення дiяльностi ломбардних установ придтяеться незначна увага. З в^чизняних науков^в ïï дослщжують С. Балабан, Ф. Бутинець, Р. Дяш, К. ефремова, М. Казьмирчук, А.Мазорук, О. Обушна, М. Ормоцадзе, О. Полщук, М. Савлук, З. Сорошська, В.Ходашська, С. Шпильовий, О. Юр'ев. Однак потребують подальшого дослщження особливост формування швестицшноГ стратегiï розвитку ломбардних установ в сучасних умовах, що зумовило мету написання статл.
Виклад основного матерiалу. Найнеобxiднiшим для забезпечення подальшого розвитку дiяльностi ломбардiв е прийняття Закону Украши «Про ломбарди та ломбардну дiяльнiсть». На сьогодш не юнуе жодного законодавчого акту, яким би комплексно врегульовувалися найважливш питання, що виникають пiд час створення та дiяльностi ломбардiв. Вщсутне навiть загальне визначення поняття «ломбард» на рiвнi закону. Ti визначення, як е в чинному законодавс^ Украши та стосуються ломбардiв, е спе^альними, тобто використовуються в межах одного конкретного нормативного акту. Ломбардна дiяльнiсть регулюеться ЦК Украïни [1] та Положенням «Про порядок надання фшансових послуг ломбардами» [2].
Проект Закону «Про ломбарди та ломбардну дiяльнiсть», розроблений Державною комiсiею з регулювання ринш фiнансовиx послуг Украши, покликаний регулювати здiйснення ломбардноï дiяльностi в Украïнi, а також офщшно закрiпити за ломбардами статус фшансово!' установи на рiвнi закону. Проте слщ зазначити, що цей законопроект «гуляе коридорами влади» вже понад 10 рош, а тому сподiватись на його прийняття найближчим часом в св^ останньоï полiтичноï ситуаци в краМ не варто.
У розвинених крашах встановленi вимоги до розмiру статутного фонду ломбарду. У США вш становить 100 тис. дол. i повинен бути внесений виключно грошима. Зпдно з розпорядженням Державно!' комiсiï з ринкiв фшансових послуг Украши, встановлюються вимоги не до статутного фонду, а до власного кашталу ломбарду, який повинен бути бтьше 200 тис. грн. ^еГ суми на сучасному етап розвитку ринку послуг ломбардiв цтком достатньо для забезпечення 1'х ефективно^' дiяльностi, оскiльки вони не працюють з залученими коштами та не приймають на себе особливих ризиш, як банки чи страховики.
У проект Закону «Про ломбарди та ломбардну дiяльнiсть» [3] встановлений м^мальний розмiр статутного фонду у розмiрi суми, ешвалентно^' 30 тис. евро, а також передбачено створення зпдно з законодавством резервного фонду та страхового резерву для вщшкодування можливих втрат по основному боргу за кредитами. Зпдно з анал^ичними дослщженнями Державной' ^Midi з регулювання ринш фшансових послуг Украши, цього буде досить для забезпечення ефективно1 дiяльностi ломбардiв та захисту iнтересiв 1х клiентiв. Крiм того, на сьогодш понад 70 ломбардiв зi 311 зареестрованих вже мають статутний фонд у розмiрi, ешвалентному сумi 30 тис. евро та бтьше. Тому встановлення такого нормативу не створить серйозних проблем на ринку ломбардiв, а лише сприятиме пщвищенню конкуренцп та ефективносл ïx роботи, а також забезпечить Рентам ломбардiв м^мальний захист ïx iнтересiв.
Одшею з найбiльших проблем для ломбардiв е залучення об^ових коштiв. Застава ломбардом майна до банмвсько1' установи дозволить отримати кредит щонайбтьше у 10 тис. грн. Можливий варiант застави до банку майнових прав ломбарду, як виникають в останнього з його Рентами. Але банки неохоче йдуть на таку заставу, посилаючись на Нацюнальний банк, який начебто розглядае майновi права як дуже ризикову заставу. До 1917 року ломбарди мали право залучати кошти населення. Зпдно з законодавством, кредиты сптки можуть залучати кошти населення за наявност вщповщно1' лщензп НБУ. У ломбардах залученi кошти можуть бути захищенi не менш надiйно - це справа лише прозорост операцiй та ïx контролю.
Ще однiею проблемою, яка потребуе прийняття вщповщних нормативно-правових актiв, е вщсутнють чiткиx вимог стосовно примщення, в якому розмiщуються ломбарди, а точшше - де зберiгаються заставлен в заклад речi. Протягом 2007 року понад 60% всix креди^в, наданих ломбардами, були забезпеченi виробами з дорогоцшних металiв та дорогоцшним камiнням. У сучасних умовах, коли серед бтого дня грабують вщдтення банкiв, клiенти ломбардiв не мають шяко1' гаранти' щодо надiйностi збер^ання ïx речей, що виступають забезпеченням за фшансовим кредитом. Згiдно з типовим договором мiж ломбардом та Тентом, збитки, завданi в наслщок протиправних дiй третix осiб, квалiфiкуються як форс-мажорнi обставини та не вщшкодовуються ломбардом. Тому варто або встановити ч™ вимоги до примщень, де зберiгатимуться речi, отриманi ломбардом в заклад або на збер^ання, або посилити матерiальну вiдповiдальнiсть ломбарду перед Тентом. Згiдно з проектом Закону «Про ломбард та ломбардну дiяльнiсть» [3] передбачаеться обов'язкове страхування речей, що перебувають на збер^анш в ломбарда». Проте деякi пол^ики, лобiюючи власнi iнтереси, виступають проти ^е'Г норми.
Варто зазначити, що ломбарди досить часто використовуються для легалiзацiï коштiв, отриманих злочинним шляхом, зокрема в 2007 роц з 147 перевiрениx ломбардiв порушення вимог законодавства про здшснення заxодiв з фшансового монiторингу встановленi у 64 ломбардiв, за що були накладет штрафы санкцп. Тому варто здшснювати перманентний контроль за дiяльнiстю таких установ та посилити вщповщальнють безпосередньо службов^в ломбарду за порушення норм законодавства.
Жодна система не функцюнуе у вакууму IT оточуе диференцшоване середовище, в якому можна видтити макросередовище - що об'еднуе зовшшш фактори впливу на пiдприемство та мiкросередовище, що об'еднуе внутрiшне середовище установи i фактори найближчого оточення [4-6]. Ломбард не е виключенням.
Макросередовище ломбарду е основою для трактування поняття швестицшного ^мату, пщ яким в ринковш економiцi слщ розумiти сукупнiсть полiтичниx, економiчниx, фшансових, соцю-культурних, правових, теxнологiчниx та географiчниx секторiв, притаманних тiй чи шшш державi [7, 8].
Мiкросередовище ломбардного пщприемства iнтерпретуеться нами як спектр функцюнальних структур (маркетингова, фiнансова, швестицшна i т.i.), який приймае ршення щодо дiяльностi ломбарду в умовах впливу на нього зовшшшх факторiв. Генераторами ïx е клiенти, зовшшш швестори, конкуренти. В процесi дослщження обмежимося вивченням впливу ттьки мiкросередовища ломбардного пiдприемства при прийняттi ним ршення в процесi здiйснення швестицшного процесу.
Для визначення змюту планування швестицшного процесу важливо провести межу мiж поняттями iнвестицiйний процес та швестицшна дiяльнiсть. У Законi «Про швестицшну дiяльнiсть» дане визначення ттьки другого поняття, а поняття «швестицшний процес» не визначаеться i очевидно вважаеться в контекст синошмом шшого. Пiд iнвестицiйною дiяльнiстю у вщповщнють з цим Законом розумiеться «сукупнють практичних дiй громадян, юридичних оаб i держави щодо реалiзацiï швестицш» [9]. Процес - це сукупнють дiй, спрямованих на досягнення певного результату. Результат передбачае досягнення заздалепдь сформульовано' мети, iнакше оцiнка результату стае неможливою. Тому iнвестицiйна дiяльнiсть е лише частиною iнвестицiйного процесу, який починаеться з постановки його мети. Нами пропонуеться наступне визначення. 1нвестицшний процес полягае в сукупност дш з розробки швестицшно' стратеги, спрямовано' на досягнення поставлено' мети, прийняттю на и основi швестицшних проектiв, залучення та розмiщення фшансових ресурав, необxiдниx для ïx реалiзацiï, а також отримання доходу з вкладеного капралу.
Iнвестицiйний процес тюно пов'язаний зi стратегiею розвитку ломбарду i е його невщ'емною частиною [1012]. Наскiльки оптимально вш працював, збалансований за часом виконання та джерел фшансування, залежить устх органiзацiï в майбутньому. Разом з тим необхщно зазначити, що в умовах високоГ динамiки процесiв перетворень економш УкраГни, вiтчизняна економiчна наука ще не створила в повному обсязi необхщш теоретичнi основи технологи' та оргашзаци iнвестицiйного процесу для ринково!' моделi господарювання.
У в^чизнянш економiчнiй лiтературi досить iнтенсивно розроблялася теорiя розвитку i прийняття ршень в економiчниx системах в межах системного аналiзу, який з практичной' точки зору е системою методiв дослiдження або проектування складних систем, планування i реалiзацiю змiн, призначених для лквщаци проблем. На базi системного аналiзу деякоï методичноï оболонки, досить усшшно розвивались такi методи формалiзованого уявлення систем (для прийняття ктькюних рiшень на основi отримано1 цiльовоï функцiï i багатокритерiальноï оптимiзацi'0 як: динамiчне iмiтацiйне моделювання; економiчна кiбернетика, теорiя iгор тощо. Вони дослщжували проблеми оптимальностi, збалансованостi i стшкосп розвитку економiчниx об'ектiв, а також абстрактш аспекти теорiï вибору та прийняття р^ень. У цш частинi роботи вiтчизняниx економiстiв мали свтове значення [13, 14].
Економiчну систему з позицiй системного аналiзу слiд розумiти як цiлеспрямовану систему, що розвиваеться з активними елементами, здатну до самооргашзацп. У роботах в^чизняних вчених не
можна було знайти термш «стратепя розвитку на piBHi пщприемства», який замшювався поняттями, no6i4HO характеризують функцiонування i розвиток систем як «поведшка», «стшкють» i т.п. Це, в кшцевому рахунку, дало можливiсть будувати теоретичш моделi економiчних об'eктiв будь-якоТ складностi, не використовуючи небажаний термш, а при завданш ймовiрного характеру зовшшнього середовища наближало ïx до умов моделювання поведiнки пiдприeмств в умовах ринково!' економки. Переxiд вщ стадiï моделювання до стадп експериментування i перевiрки отриманих результатiв на практик був неможливий в силу вщсутност необxiдниx соцiально-економiчниx умов, що збщнювало прикладне значення дослщжень.
Лише в 90-тi роки з'явилися дослщження, в яких iдеï системного аналiзу використовувалися вже на рiвнi пiдприeмств. У цьому зв'язку слщ зазначити роботи росiйськиx вчених С.В. Валуева [15] «Системный анализ в экономике и организаци производства» (1991 р.), В.С. Йозайтюа та Ю.А. Дубова [16] (1991 р.) «Экономико-математическое моделирование производственных систем», «Экономическая стратегия фирмы» пщ редак^ею А.П. Градова (1999 р.) [17], в яких розглянут приклади методик та ïx конкретних додатмв при стратепчному плануванш та розробц основних напрямiв розвитку пiдприемства.
Основна цiннiсть системного аналiзу, на нашу думку, полягае в тому, що у ньому були структуроваш етапи прийняття ршень з будь-яко! проблеми, в тому чи^ i вибору стратеги розвитку пщприемства. До цих етапах можна вщнести наступнi: визначення проблеми, виявлення цтей; формування критерiïв; генерування альтернатив; побудова i використання моделей; дослщження ресурсних можливостей; декомпози^я; агрегування; дослщження шформацшних потокiв; оптимiзацiя; вибiр; впровадження результат аналiзу. Наведений перелiк е укрупненим i може бути розширений i мати шшу послiдовнiсть операцш, залежно вiд поставлених завдань i мети дослщження.
Складнють проблеми вибору стратегш розвитку будь-якого пiдприемства залежить вщ наявностi великоï кiлькостi альтернатив та ïx оцiнки по одному або дектькох змiстовниx або формалiзованиx критерiяx: режиму вибору - одноразовому чи ^еративниму, характерному для самооргашзуючих систем, якi мають численнi зворотш зв'язки, що пiдвищують ïx стшкють до впливу макро - та мiкросередовища; ступеня узгодженосл мети з урахуванням балансу штереав сторiн, що особливо важливо в умовах залучення рiзниx iнвесторiв при фiнансуваннi швестицшних проектiв; наслiдкiв вибору, якi бувають трьох видiв - результат вщомий, носить ймовiрний характер, якщо вiдомi ймовiрностi наслiдкiв, i неоднозначний результат, що виникае в умовах невизначеностк Рiзнi варiанти поеднань перерахованих елеменлв процесу вибору призводять до рiзноманiтностi задач вибору або прийняття ршень [18]. У цьому зв'язку особливу важпивють i актуальнiсть набувають проблема розроблення науково обфунтованих стратегiй розвитку пщприемства та створення дiевоï методики ïx оцшки та аналiзу. Дана методика не може бути створена на основi традицшного iнструментарiю оцшки ефективносл iнвестицiй, оскiльки вона не оперуе найважлившими для обфунтування альтернативних стратегш категорiями: невизначеностi та пов'язаного з нею ризику, безлiччю цтей i багатокритерiальностi оцiнок, iтеративностi процедур формування та оцшки варiантiв, ресурсно'|' обмеженостi [6, 18-22].
Розглянемо процес реалiзацiï основних напрямiв розвитку ломбардной' установи i найважливiшу функцiю управлшня - систему стратегiчного планування ломбарду.
Сучасне трактування термшу «стратегiя» в загальному виглядi запозичена з теори iгор, де вона визначаеться як план дш у конкретнiй ситуаци', залежнiй вiд вчинкiв опонента. А. Чандлер розумiе стратегiю як визначення основних довгострокових цтей i завдань пщприемства, прийняття курсу дш i розподт ресурав, необxiдниx для виконання поставлених цтей [23]. Визначення стратеги А. Чандлера, iнодi доповнюеться вимогами економiчностi для виконуваних дiй, яка визначаеться шляхом зютавлення можливостей i ресурав корпораци' з урахуванням допустимого рiвня ризику [24].
Визначення стратеги А. Чандлера можна доповнити вимогою економiчностi та врахування ризику при прийнятп рiшень, тому стратегiчну альтернативу ломбарду визначимо шляхом зютавлення його можливостей i ресурав з урахуванням допустимого рiвня ризику. В кшцевому рахунку, формування стратеги мае вщповюти на три основних питання:
- яю напрями дiяльностi ломбарду треба розвивати;
- яю потреби в кашталовкладеннях i голвкових ресурсах;
- яка можлива вiддача за обраними напрямками.
На вщмшу вiд А. Чандлера, що розглядав стратегш перш за все як процес, деяю зарубiжнi теоретики у своГх дослщженнях звертались до нормативних аспектiв стратеги. Наприклад, К. Ендрюс, розумiе пщ стратегiею формулювання цiлей, завдань та намiрiв фiрми, а також основних плашв i полiтики по ïx досягненню, пщкреслював, що цiлi i завдання повинш визначати тi сфери господарсько1 дiяльностi, в яких компашя вже функцiонуе або збираеться раз-повернути операци, вони ж повиннi давати загальну характеристику компани i новий стан, в який вона мае намiр перейти [23, 25].
В подальшому поняття «стратепя» увiйшло в економiчну теорiю та господарську практику, як вщповщь на умови функцюнування пiдприемства, зростання значущостi факторiв зовшшнього середовища для життедiяльностi пiдприемства [26, с.19].
1нший найбiльший дослiдник в галузi стратегiчного менеджменту I. Ансофф проводить ч^ку межу мiж процесом формулювання стратеги i стратепею як результатом цього процесу. Стратепя, на думку I. Ансоффа,
показуе в якш галузi господарськоï дiяльностi дiе компанiя i в якш сферi вона плануе дiяти в майбутньому, виокремлюе вщмшш особливостi стратеги [27]:
1. Процес вироблення стратеги не завершуеться негайною дiею, а закшчуеться встановленням загальних напрямш, просування по яких забезпечуе зростання i змщнення позицш фiрми.
2. В xодi формулювання стратегiï не можна передбачити вс можливостi, якi вщкриваються при складаннi проектiв конкретних заxодiв. Тому доводиться користуватися узагальненнями, неповною та неточною шформа^ею про можливi альтернативи.
3. При появi бтьш точно''' шформаци' може бути поставлена пщ сумнiв обфунтованють перв^но^' стратеги, тому необхщний зворотнiй зв'язок, що дозволяе забезпечити своечасне переформулювання стратеги.
Вищевикладен формулювання, на наш погляд, дозволяють виокремити основы особливост стратепчного планування ломбардной' установи як системи: вплив зовшшнього середовища, вибiр альтернатив, цiленаправлення, принцип врахування ризику та невизначеносп, принцип зворотного зв'язку. Пщхщ стратегiчного планування практично зб^аеться з методикою системного аналiзу i в цш частинi теоретичнi розробки зарубiжниx вчених викликають iнтерес.
Концептуальна модель стратепчного плану ломбарду дае можливють визначити наступш етапи складання стратепчного плану дiяльностi.
1. Аналiз навколишнього середовища ломбардной' установи:
- зовшшнш;
- внутрiшнix можливостей.
2. Визначення пол^ики ломбарду (цiленаправлення).
3. Формулювання стратеги i вибiр альтернатив ломбардной' установи:
- визначення базовой' стратегiï;
- вибiр стратегiчниx альтернатив.
4. Формулювання функцюнальних стратегш ломбарду:
- маркетинговой
- фiнансовоï;
- iнвестицiйноï;
- виробничоï;
- кадровой
- оргашзацшнок
Вiдсутнiсть досвiду стратепчного планування у в^чизняних ломбардах, а тим бтьше його теоретичного узагальнення, викликають особливий штерес до пiдxодiв, розроблених i апробованих шоземними фаxiвцями [23-25]. Одним з можливих шструменлв першого етапу стратегiчного планування може служити так званий SWOT-аналiз. В xодi цього аналiзу особа, яка приймае ршення (пiд яким ми розумiемо керiвника, що мае мету, яка служить мотивом постановки завдання i пошуку ïï виршення), визначае стан свое^' органiзацiï з урахуванням таких чинникiв:
- мiцнiсть (по вщношенню до зовнiшнього середовища);
- слабкють (по вiдношенню до зовшшнього середовища);
- можливост (що виникають iз зовнiшнього середовища);
- загрози (що виникають iз зовнiшнього середовища).
По™ особа, що приймае ршення окреслюе завдання, складае план нарощування потужност та лiквiдацiï слабких сторш з метою використання можливостей i запоб^ання виникаючих загроз.
Методику обмеженого аналiзу, на наш погляд, якраз i доцтьно використовувати в умовах вщносно стабiльного функцiонування економiки для середшх i великих ломбардiв на попереднш стадiï аналiзу можливостей установи.
Зараз планування цтенаправленосп е прерогативою керiвництва ломбардной' установи. З точки зору якюних характеристик процес визначення мети здшснюеться за трьома основними напрямами.
1. Враховуються штереси вах суб'ектiв, що мають вiдношення до дiяльностi ломбарду, iерарxiя ïx потреб i значення, а також першочерговють задоволення цих потреб. Особливо це важливо враховувати при оцшф iнвестицiйноï привабливостi ломбардно{' установи, коли необхщно визначити цiлi учасникiв iнвестицiйноï дiяльностi та ïx суперечливiсть.
2. Вивчаеться стан економiчноï дiяльностi, оскiльки в момент розробки стратепчного плану ломбард може знаходитись в одному з трьох положень: позицп для зростання, вибору стаб^зацп, необхщносл виживання. Кожне з цих положень вщображаеться в цтенаправленостк
3. Виявляеться наявнють ресурав та можливiсть ïx змiни при виборi певноï економiчноï поведiнки. Назвемо це стратепчним потенцiалом ломбардноï установи, до яко^' ми включаемо там базовi види ресурсiв як техшчш, теxнологiчнi, фiнансовi, кадровi, iнформацiйнi. Сюди ж можна вщнести ресурси органiзацiйноï структури системи управлiння (ïï гнучкють, швидкiсть проходження управлiнськиx впливiв); просторовi ресурси (характер виробничих примiщень, територп); тимчасовi ресурси, що визначають горизонт планування.
Концеп^я стратегiчного потенцiалу дуже важлива в розумiннi вiдмiнностей мiж зростанням i розвитком. Недолiк ресурав може стримування зростання, але не розвиток. Розвиток пов'язаний не ттьки з голвковими ресурсами, сктьки з умшням ïx рацiонально використовувати в конкретних випадках. Тому формування
стратепчного потенцiалу, максимально пристосованого до прогнозованого зовшшнього середовища, можна вважати найважлившою метою стратеги розвитку ломбарду.
Врахування у свош дiяльностi сформульованих напрямiв аналiзу цiлей дозволить точнiше визначити локальш цiлi функцiональних стратегiй, що стоять перед ломбардом, як повинш вiдповiдати його базовiй стратегiï розвитку.
При формулюванш власне базовоï стратеги ломбардно!' установи можна видтити, на нашу думку, два пщходи: об'ективний i суб'ективний.
Перший пiдхiд заснований на тому припущенш, що теоретично в залежност вiд фшансово-господарського стану пщприемства i здатност стратепчного потен^алу гнучко адаптуватися до мшливих умов зовнiшнього середовища, ломбард може виявитися в трьох можливих станах: зростання, стаб^заци i виживання. У вщповщнють з цим особа, що приймае ршення вибирае одну з наступних базових стратегш:
а) стратегш зростання - основну стратегш ломбарду, що виражае прагнення до зростання обсяпв виданих кредилв i продажу, прибутку, кашталу;
б) стратегш стаб^заци' - спрямовану на досягнення стаб^заци' доходу та створення на базi цього передумов для подальшого зростання прибутковосп;
в) стратегш виживання - суто оборонну стратегш, що застосовуеться в умовах глибоко!' кризи економiчноï дiяльностi ломбарду.
1нший рiзновид об'ективного пщходу заснований на теори конкурентних стратегш - напрями маркетингових дослщжень, як швидко розвиваються. Лiдером тут, е Гарвардском школа, представлена роботами М. Портера i А. Чандлера. Найбтьш вщомим представником швейцарсько! школи е X. Фрiзенвiнкель. В Австри курс теорiï конкуренцiï викладаеться в 1нсбургському унiверситетi, а професор X. Хштерхубер виробив на IT базi концепцiю стратегiчного планування, яка використовуеться багатьма фiрмами краïни [23]. В рамках ^е'|' теори iснуе як мЫмум чотири основних типи конкурентной' стратеги: силова, пристосувальна, пiонерська, комутантна. Але вс види цих стратегш не можливо застосовувати ломбардам через специфку послуг, що надаються населенню.
Другий (суб'ективний) пiдхiд фунтуеться на недостатньо розробленому напрямку, що вивчае економiчну поведшку, - економiчноï психологи, яка базуеться на суб'ективних особливостях людини, в даному випадку особи, що приймае ршення. Теорiя ринку досконало1 конкуренцiï А. Смiта, заснована на концепци' «економiчноï людини», як абсолютно втьного суб'екта, единою характеристикою якого е прагнення до економiчноï вигоди, в даний час витюнена теорiею пiдприемництва, розробленоï Й. Шумпетером, що в бiльшiй мiрi вщповщае реалiям ринку недосконалоï конкуренцiï. 1дея Й. Шумпетера полягае в тому, що головною рушшною силою розвитку е пщприемець з притаманними йому мотивами: прагненням до влади i усшху, задоволенню вщ свое^' дiяльностi i змiни свого статусу, що дозволяють сформулювати суб'ективний пщхщ, який пояснюе появу рiзних стратегiй розвитку пщприемства [23].
В рамках концепци можна видтити наступних пщприем^в:
1. Вид ^^ативних пiдприемцiв, який подтяеться на:
- пiдприемця - пюнера, що створюе новi ринки;
- пщприемця - що спонтанно iмiтуе - заповнюе ринкову шшу, знайдену пщприемцем-пюнером.
2. Вид консервативного пщприемця, в якому розрiзняють:
- пщприемця - який реагуе пщ тиском, пристосовуючись до обставин, а не активно формуе ^'х;
- немобтьний - життездатний тiльки в стацюнарних умовах, прагне уникати змш.
Такий подiл найбiльш характерний для в^чизняних пiдприемств, у тому чи^ ломбардiв, де чiтко виражений феномен «першо1 особи». В умовах сучасного етапу розвитку Украши досить ч^ко проявляеться диференцiацiя пiдприемцiв на представлен нами вище види пiдприемцiв, з наслщуючими з цього формами економiчноï поведiнки. Цей пiдхiд, на наш погляд, найбтьш пщходить для ломбардной' установи, як пiдприемства сфери послуг.
Узагальнення вищевикладеного дозволяе нам сформулювати поняття стратеги розвитку ломбарду як забезпечення життездатносл (фшансово-господарсько1 стшкосп) ломбардной' установи шляхом розвитку стратегiчного потен^алу пiд впливом потреб i мотиваци виникнення нових, а також балана iнтересiв всiх суб'ектiв, що мають вщношення до ломбарду . 1ншими словами, стратегiя розвитку - це забезпечення економiчного зростання ломбарду за рахунок ефективного розвитку стратепчного потен^алу, який полягае у здатносп ломбардноï установи забезпечити внутрiшню гнучкiсть ломбарду як системи по вщношенню до зовшшнього середовища.
В рамках вибраноï базовоï стратегiï розвитку можливi дектька варiантiв дiй, якi називаються стратепчними альтернативами. Наявнiсть безлiчi альтернативних стратегш, на нашу думку, пояснюеться тим, що конкретна реалiзацiя базово1 стратеги залежить вщ рiзних поеднань функцюнальних стратегiй, якi мають власнi (локальш) цтк
Широта спектра розроблюваних альтернативних стратегш знаходиться в прямш залежносп вiд можливостей (стану) ломбарду. Уа функцiональнi стратегiï ми умовно подтяемо на три групи: системоутворююча - маркетингова стратепя; забезпечуючi стратегiï - фшансова та iнвестицiйна; пiдтримуючi стратеги - оргашзацшна, кадрова. Усi функцюнальш стратегiï впливають на вироблення iнвестицiйноï стратегiï, але найбiльш тiсно пов'язаш з нею щодо участi в швестицшних розрахунках i при прийнятп ршень
- маркетингова i фшансова стратегiï. Обмежуючись рамками дослiдження, видiлимо лише л аспекти цих стратегiй, котрi мають принципове значення для вироблення iнвестицiйноï стратеги ломбарду.
Маркетингова стратепя е системоутворюючою при формуванш ^вести^йно^' стратеги, накладаючи на не^' ряд важливих обмежень. 1нший тип обмежень виробляе фшансова стратепя.
На нашу думку, головна мета фiнансовоï стратеги', з позицм iнвестицiйного процесу, полягае у формуванш тако1' структури залучених, позикових i власних коштiв, яка дозволить максимiзувати прибуток ломбарду.
З точки зору формалiзованого пiдxоду для того, щоб будь-яка подiя вiдбулася, в наявност мають бути необxiднi умови для ïï здiйснення. Таким чином, (при наявност зовнiшнix iнвесторiв) швестицшна привабливють ломбарду е необxiдною умовою i розглядаеться потенцшним iнвестор в першу чергу, а привабливють самого швестицшного проекту е достатньою умовою для його здшснення. Вщповщно рiзнi критерп, за якими оцiнюються ц поняття.
1. Iнвестицiйну привабливiсть ломбарду визначаемо як образ пщприемства, який складаеться у потенцшних учасникiв iнвестицiйноï дiяльностi на основi аналiзу фшансово-господарського стану та стратегiчного потенцiалу, в поеднанш з iнвестицiйним клiматом в цтому.
2. Iнвестицiйна привабливiсть проекту - це уявлення про проект, що формуеться на пiдставi формалiзованиx економiчниx, фiнансовиx, а також додаткових змютових критерiяx, що визначаються в процес його оцiнки.
Наприклад, стратеги економiчного зростання кореспондують показники ефективност виробництва, стратеги стабiлiзацiï - показники фшансово1' стiйкостi, платоспроможностi, кредитоспроможностi. У стратеги виживання важливi показники лшвщносп, так як у вiдповiдностi iз Законом Украши «Про вiдновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом» [28] саме цi комплекснi показники лежать в основi прийняття ршення про визнання пiдприемства банкрутом [29]. Таким чином, юнуе певна залежнють мiж стратегiею розвитку, iнтересами iнвесторiв i станом ломбарду. Разом з цим ми маемо i перевагу в задоволенш штереав iнвесторiв: в першу чергу задовольняти претензи кредиторiв, потiм власникiв ломбарду. Подiбнi залежност можуть виявитися корисними при проведены експертних оцшок при виробленнi стратеги розвитку ломбардной' установи з врахуванням фшансово-господарського стану i складу потенцшних iнвесторiв.
Зв'язок економiчниx iнтересiв рiзниx iнвесторiв з вiдповiдними показниками фшансово-господарського стану ломбарду може виявитися корисною при виробленш концепци балансу штереав учасниш ^вести^йно^' дiяльностi. Якщо прийняти щею, що теоретично ломбард може опинитися в одному з трьох рашше розглянутих сташв: зростання, стаб^заци або виживання, то вiдповiдно до цього i розробляеться однойменна базова стратепя. Слщ зазначити, що кожнш iз названих стратегiй вiдповiдае певний набiр показникiв, що характеризують його стан. З одного боку, будучи одшею з функцюнальних стратегш, швестицшна стратепя, залежить вщ обрано^' базовой' стратеги'. З iншого - швестицшна стратепя дозволяе реалiзувати основнi напрямки маркетинговоï i ф^ангово^' стратегiй [8, 19]. 1нвестицшна стратегiя е ïx похщною та нiби iнтегруе ïx змiст з метою пiдвищення ефективност виробництва i полiпшення економiчниx показниш дiяльностi ломбарду.
Необxiдними умовами формування iнвестицiйноï стратегiï ломбарду е наступш етапи ïï створення (рисунок).
Порядок формування швестицшно! стратеги ломбарду
До ч^кого визначення ^вести^йно^' стратеги нас привели наступш лопчш ланки мiркувань. З теори систем [15, 16] вщомо, що незалежно вiд характеру i специфки дослiджуваного об'екта його мета завжди вiдноситься до двох категорш: розвитку i стаб^зацп. Цiлi розвитку спрямоваш на досягнення нових, бажаних сташв або характеристик об'екта i вщповщають функци управлiння - планування. Для ломбарду - це пщвищення його конкурентного статусу, обумовленого в короткостроковому перад його поточним фшансово-господарським станом, а в довгостроковш перспективi можливостями наданими стратегiчним потен^алом. Цiлi стабiлiзацiï спрямованi на збереження або пщтримання в певному сташ характеристик об'екта i вiдповiдають фазi управлiння - регулювання. Досягнення цтей стабiлiзацiï забезпечуеться наявнiстю зворотних зв'язш у системi.
Якщо розглядати як об'ект дослщження швестицшну стратегiю, то ц^ розвитку об'екта випливають з цтей системи верхнього рiвня або, принаймш, е логiчно 1'м незаперечними. Тому коректна постановка задачi на розвиток системи обов'язково передбачае врахування цтей системи верхнього рiвня. Для iнвестицiйноï стратег^' такою е базова стратепя пщприемства, яка, як ми вже визначили, спрямована на досягнення конкурентного статусу ломбарду, в довгостроковш перспективу залежить вщ розвитку стратепчного потен^алу.
Тому в широкому сена пщ швестицшною стратепею розумiемо вибiр методiв (напрямiв) пiдтримки матерiально-теxнiчноï бази ломбарду на рiвнi, що забезпечуе постшне нарощування конкурентного статусу установи. У цьому випадку метою iнвестицiйноï стратеги е формування стратепчного потен^алу ломбардной' установи.
Зовшшшми обмежуючими параметрами е маркетингова стратепя. Фшансова стратегiя визначае можливостi i форми фшансування iнвестицiйного об'екту. У зв'язку зi сказаним необхiдно зробити два принципових зауваження:
1. В якост критерив формалiзуючих мету розвитку об'екта доцтьно використовувати критерiï типу маса прибутку i норма прибутку.
2. З використанням критерив, пов'язаних за рiвнями iерархiï (маса i норма прибутку), як е основою швестицшних розрахунмв, ц^ стабiлiзацiï для пщсистем можуть перебувати в суперечц на бiльш високому рiвнi iерархiï. Метою стабiлiзацiï для товарной' стратеги е зовшшня гнучкiсть пiдприемства, яка в свою чергу суперечить внутршнш гнучкостк наскiльки ломбард диверсифiкуе свою дiяльнiсть, настiльки ж падае можливють перерозподiлу ïï внутрiшнiх ресурсiв.
Сформульоваш нами уявлення пiдводять нас до розумшня сутностi оптимальной' iнвестицiйноï стратеги. Оптимiзацiя, як вiдомо, передбачае вибiр такоï единоï альтернативи з безлiчi допустимих варiантiв, яка найкращим чином вщповщае цiлям системи, в даний момент задовольняе критерiям оптимiзацiï мети.
Таким чином, пщ оптимальною швестицшною стратегiею ми розумiемо стратегiю, що найкращим чином вщображае цiлi розвитку i стаб^заци ломбарду та вщповщае наступним вимогам.
1. Рентабельнють обраних швестицшних проеклв у рамках розробленоГ iнвестицiйноï стратеги повинна бути вища рентабельност альтернативних проектiв. В межах даного критерш, що вiдповiдае цтям розвитку, оцiнка проводиться за такими показника: дисконтованому термшу окупностi, економiчноï рентабельностi, внутрiшньоï нормi рентабельностi, чисто1 дисконтованоï вартостi.
2. Рентабельнiсть активiв ломбардного пiдприемства пiсля здiйснення швестицшно1' стратеги' збiльшиться (або, буде стала) i в будь-якому випадку перевищить середню розрахункову ставку по позикових ставках.
3. Розглянута швестицшна стратепя вщповщае базовш стратеги пiдприемства.
Таким чином, першi двi вимоги передбачають багатокритерiальну оптимiзацiю, а останнiй критерш -багаторiвневу оптимiзацiю.
Слiд зазначити, що певна складнють формування швестицшно1 стратеги' полягае в тому, що вона е мшливою, та вимагае перюдичного коректування з урахуванням мшливих зовшшшх умов i нових можливостей зростання ломбарду.
Висновки. Основними етапами формування швестицшно1 стратеги ломбарду е:
1. Визначення перюду формування швестицшно1 стратеги, заснованого на наступних умовах:
- передбачуванють розвитку економки в цтому та iнвестицiйного ринку ломбардiв зокрема;
- тривалiсть перiоду, прийнятого для формування базовой' стратегiï;
- розмiр ломбарду.
2. Формування стратепчних цiлей iнвестицiйноï дiяльностi, що базуеться на цтях:
- забезпечення приросту кашталу;
- зростання рiвня прибутковосп iнвестицiй та суми доходу вщ iнвестицiйноï дiяльностi;
- змiни пропорцш у формах реального i фшансового iнвестування;
- змiни технологiчноï та вщтворювально1 структури iнвестицiй.
3. Розробка найбтьш ефективних шляхiв реалiзацiï стратепчних цтей швестицшно1 дiяльностi, передбачае два напрями:
3.1. Розробка стратепчного напрямку швестицшно1 дiяльностi, завданням якого е визначення сшввщношення рiзних форм iнвестування на окремих етапах перспективного перюду;
3.2. Розробка стратеги формування швестицшних ресурав, етапами яко1 можуть бути:
- прогнозування потреби в загальному обсязi швестицшних ресурав;
- вивчення можливосп формування швестицшних ресурав за рахунок рiзних джерел;
- визначення методiв фшансування окремих швестицшних програм i проеклв;
- оптимiзацiя структури джерел формування швестицшних ресурав.
4. Конкретиза^я швестицшно1 стратеги за перюдами ïï реалiзацiï.
- зовшшня синхрошза^я;
- внутрiшня синхрошза^я.
5. Оцiнка розробленоï iнвестицiйноï стратеги:
- узгодженють iнвестицiйноï стратегiï ломбарду з базовою стратепею. При цьому дослщжуеться узгодженiсть цiлей, напрямкiв i еташв реалiзацiï цих стратегiй;
- внутр^ня збалансованiсть iнвестицiйноï стратегiï. В процеа тaкоï оцiнки визначаеться, насктьки узгоджуються мiж собою окремi стратепчш цiлi та напрями iнвестицiйноï дiяльностi, а також послiдовнiсть ïх виконання;
- узгодженють iнвестицiйноï стрaтегiï iз зовшшшм середовищем. При цьому оцiнюеться, насктьки розроблена швестицшна стратепя вщповщае прогнозованим змшам економiчного розвитку iнвестицiйного ^мату крaïни, а також кон'юнктури швестицшного ринку;
- реaлiзaцiя iнвестицiйноï стратеги з урахуванням наявного ресурсного потен^алу. В процеа тaкоï оцiнки в першу чергу розглядаються потенцшш можливосп ломбарду у формувaннi фiнaнсових ресурав за рахунок власних джерел. Розглядаеться також можливють залучення до реaлiзaцiï iнвестицiйноï стратеги необхщних фiнaнсових, технолопчних та iнших ресурсiв;
- прийнятнють рiвня ризику, пов'язаного з реалiзацieю швестицшноТ' стратеги. В процес такоТ оцiнки розглядаються piBHi основних швестицшних ризикiв та Тх можливi фiнансовi наслiдки для ломбарду;
- результативнють iнвестицiйноТ стратегiТ. Оцiнка результативност iнвестицiйних програм базуеться, перш за все, на визначенн економiчноТ ефективност Тх реалiзацiТ. Поряд з цим оцшюеться i позаекономiчнi результати, що досягаються в процесi реалiзацiТ швестицшноТ стратегiТ (зростання iмiджу, полiпшення умов прац спiвробiтникiв i т.i.).
Список використаних джерел
1. Цивльний кодекс УкраУни: Оф^йний текст / Мнстерство юстицп УкраУни. - К.: Юрiнком 1нтер, 2003. - 464 с.
2. Положення «Про порядок надання фнансових послуг ломбардами» в'д 26 квтня 2005 року N 3981. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.uazakon.com/document/fpart47/idx47996.htm
3. Проект закону «Про ломбарди i ломбардну д'яльн'сть». [Електронний ресурс] - Режим доступу http://lombard.org.ua/cgi-bin/myAccount/myAccount.cgi
4. Вершигора Е. Е. Менеджмент. / Вершигора Е. Е. - [2-е изд. перераб. и доп.] - М.: ИНФРА-М, 2001. - 283 с.
5. Виханский О. С. Менеджмент. / Виханский О. С. - [3-е изд.] - М. : Гардарики, 2001.
6. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент. / Ковалев В. В. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 768 с.
7. Воронцовский А. В. Инвестиции и финансирование. / Воронцовский А. В. - С-Пб : Санкт-Петербургский государственный институт, 1998. - 520 с.
8. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности. / Кныш М. И., Перекатов Б. А., Тютиков Ю. П. - С-Пб. : «Бизнес-Пресса», 1998, 315 с.
9. Закон «Про нвестиц1йну д'тльн'сть» в'д 04.07.2002 № 40-IV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/1560-12.
10. Панов А. И. Стратегический менеджмент: Учебное пособие для вузов. /Панов А. И. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 240 с.
11. Томпсон А. А. Стратегическиий менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов / Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Пер. с англ. - [9-е изд.] - М. : ИНФРА-М, 2000. - 412 с.
12.Хасси Д. Стратегия и планирование: Путеводитель менеджера /Хасси Д. Пер. с англ. - С-Пб. : Питер, 2001. - 384 с.
13.Беклишев С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок. / Беклишев С. Д., Гурвич Ф. В. - М. : Статистика, 1980.
14. Спирин А. А. Экономико-математические методы и модели в торговле. / Спирин А. А., Фомин Г. П. - М. : Экономика, 1988. - 147 с.
15. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебник / С. А. Валуев, В. Н. Волкова,
A. П. Гоадов и др.; под общ. ред. С. А. Валуева, В. Н. Врлковой. - Л.: Политехника, 1991. - 398 с.
16.Экономико-математическое моделирование производственных систем: учеб. пособие /
B. С. Иозайтис, Ю. А. Львов. - М. : Высш. шк., 1991. - 192 с.
17. Экономическая стратегия фирмы / под ред. А. П. Градова. - М. : Специальная литература, 1999.
- 589 с.
18. Ковалев В. В. Методы оценки инвестиционных проектов. / Ковалев В. В. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 144 с.
19. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. / Бланк И. А. - К. : Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с.
20. Богатин Ю. В. Инвестиционный анализ. /Богатин Ю. В., Швандар В. А. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 282 с.
21.Крутик А. Б. Инвестиции и экономический рост предпринимательства. /Крутик А. Б., Никольская Е. Г. - М. : Лань, 2000. - 544 с.
22. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. / Крушвиц Л. - С-Пб, М. : Харьков, Минск : 2000. - 369 с.
23. Классики менеджмента: Энциклопедия Пер. с англ. / Под ред. Уорнера М. - С-Пб.: Питер, 2001. - 1168 с.
24. Школы стратегий: Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента: Пер.с англ. /Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. - С-Пб. : Питер, 2000. - 336 с.
25.Шелдрейк Дж. Теория менеджмента: от тейлоризма до японизации: Пер. с англ. / Шелдрейк Дж.
- С-Пб. : Питер, 2001. - 352 с.
26. Стратег'чний анал'з: навчальний посбник / Г. М. Давидов, В. М. Малахова, О. А. Магопець та н.
- К. : Знання, 2011. - 389 с.
27.Ансофф И. Стратегическое управление. / Ансофф И. - М. : Экономика, 2006. - 358с.
28. Закон УкраУни «Про в 'дновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» в 'д 14.05.1992 р. №2343-Х11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
29. Беляцкий Н. П. Интеллектуальная техника менеджмента. / Беляцкий Н. П. - Мн. : Новое знание, 2001. - 320 с.
References
1. Cyvil'nyj kodeks Ukrai'ny: Oficijnyj tekst [The civil code of Ukraine] / Ministerstvo justycii' Ukrai'ny. - K. : Jurinkom Inter, 2003. - 464 s.
2. Polozhennja «Pro porjadok nadannja finansovyh poslug lombardamy» vid 26 kvitnja 2005 roku N 3981. [The regulation «<On the procedure of providing financial services by pawnshops» of 26 April 2005 No. 3981.] : http: //www.uazakon.com/document/fpart47/idx47996.htm
3. Proekt zakonu «<Pro lombardy i lombardnu dijal'nist'«. [The draft law «<On the Lombards and Lombard activity.»] : http://lombard.org.ua/cgi-bin/myAccount/myAccount.cgi
4. Vershigora E.E. Menedzhment. [Management] - [2-e izd. pererab. i dop.] - M. : INFRA-M, 2001. - 283 s.
5. Vikhanskiy O.S. Menedzhment. [Management]- [3-e izd.]- M. : Gardariki, 2001.
6. Kovalev V. V. Vvedenie v finansovyy menedzhment. [Introduction in financial management] - M. : Finansy i statistika, 2001. - 768 s.
7. Vorontsovskiy A. V. Investitsii i finansirovanie. [Investment and financing] - S-Pb : Sankt-Peterburgskiy gosudarstvennyy institut, 1998. - 520 s.
8. Strategicheskoe planirovanie investitsionnoy deyatel'nosti. [Strategic planning of investment activities] / Knysh M. I., Perekatov B. A., Tyutikov Yu. P. - S-Pb. : «Biznes-Pressa», 1998, 315 s.
9. Zakon «<Pro investycijnu dijal'nist'« vid 04.07.2002 № 40-IV. [The law «<On investment activity» dated 04.07.2002 № 40-IV]. : http: //zakon.rada.gov.ua/go/1560-12.
10.Panov A.I. Strategicheskiy menedzhment : Uchebnoe posobie dlya vuzov. [Strategic management : textbook for universities] - M. : YuNITI-DANA, 2002. - 240 s.
11.Tompson A.A., Striklend A. Dzh. Strategicheskiiy menedzhment: kontseptsii i situatsii: Uchebnik dlya vuzov [Strategicheskii management: concepts and situations: Textbook for universities], Per. s angl. - [9-e izd.] - M. : INFRA-M, 2000. - 412 s.
12. Khassi D. Strategiya i planirovanie: Putevoditel' menedzhera [Strategy and planning: Guide Manager]; Per. s angl. - S-Pb. : Piter, 2001. - 384 s.
13.Beklishev S.D., Gurvich F.V. Matematiko-statisticheskie metody ekspertnykh otsenok. [Mathematical-statistical methods of expert evaluations] - M. : Statistika, 1980.
14.Spirin A.A., Fomin G.P. Ekonomiko-matematicheskie metody i modeli v torgovle. [Economic-mathematical methods and models in trade] - M. : Ekonomika, 1988. - 147 s.
15. Sistemnyy analiz v ekonomike i organizatsii proizvodstva: Uchebnik [System analysis in the economy and organization of production: Textbook] / S.A. Valuev, V.N. Volkova, A.P. Gradov i dr.; pod obshch. red. S.A. Valueva, V.N. Vrlkovoy. - L. : Politekhnika, 1991. - 398 s.
16. Ekonomiko-matematicheskoe modelirovanie proizvodstvennykh sistem: ucheb. posobie [Economic-mathematical modeling of production systems: proc. the manual] / V.S. Iozaytis, Yu.A. L'vov. - M. : Vyssh. shk., 1991. - 192 s.
17.Ekonomicheskaya strategiya firmy [The economic strategy of firms] / pod red. A.P. Gradova. - M. : Spetsial'naya literatura, 1999. - 589 s.
18. Kovalev V. V. Metody otsenki investitsionnykh proektov. [Methods of assessment of investment projects] -M.: Finansy i statistika, 2002. - 144 s.
19.Blank I.A. Investitsionnyy menedzhment. [Investment management] - K. : El'ga-N, Nika-Tsentr, 2001. -
448 s.
20.Bogatin Yu. V., Shvandar V.A. Investitsionnyy analiz. [Investment analysis] - M. : YuNITI, 2000. - 282 s.
21.Krutik A.B., Nikol'skaya E.G. Investitsii i ekonomicheskiy rost predprinimatel'stva. [Investment and economic growth entrepreneurship] - M. : Lan', 2000. - 544 s.
22.Krushvits L. Finansirovanie i investitsii. [Financing and investment] - S-Pb, M. : Kharkov, Minsk : 2000. -
369 s.
23.Klassiki menedzhmenta: Entsiklopediya Per. s angl. [Classics of management: an encyclopedia] / Pod red. Uornera M. - S-Pb. : Piter, 2001. - 1168 s.
24.Shkoly strategiy: Strategicheskoe safari: ekskursiya po debryam strategiy menedzhmenta [School strategies: Strategic Safari: a guided tour through the wilds of management strategies] : Per.s angl. / Mintsberg G., Al'strend B., Lempel Dzh. - S-Pb. : Piter, 2000. - 336 s.
25. Sheldreyk Dzh. Teoriya menedzhmenta: ot teylorizma do yaponizatsii: Per. s angl. [Management theory: from Taylorism to japanization] - S-Pb. : Piter, 2001. - 352 s.
26.Strategichnyj analiz: navchal'nyj posibnyk [Strategic analysis: textbook] / G.M. Davydov, V.M. Malahova, O.A. Magopec' ta in. - K. : Znannja, 2011. - 389 s.
27.Ansoff I. Strategicheskoe upravlenie. [Strategic management] - M. : Ekonomika, 2006. - 358s.
28. Zakon Ukrai'ny «<Pro vidnovlennja platospromozhnosti borzhnyka abo vyznannja jogo bankrutom» vid 14.05.1992 r. №2343-HII. [The law of Ukraine «<On restoring debtor's solvency or declaring bankruptcy» from 14.05.1992 №2343-XII] : http://zakon.rada.gov.ua.
29.Belyatskiy N.P. Intellektual'naya tekhnika menedzhmenta. [Intelligent technique of management] - Mn. : Novoe znanie, 2001. - 320 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Леваева Людмила Юрпвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украша
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики, ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Levaieva Ludmila Yuriivna, PhD, associate professor of Economics Department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Sukhomlynsky Str., 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region, 08401, Ukraine
УДК 336.5 DOI: 10.5281/zenodo.1220691
МЕХАН1ЗМ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПРОГРАМ В УКРА1Н1
Лисяк Л.В., Зюзш В.О.
Предметом досл/дження е теоретичн!' та npaKmu4Hi питання механ/зму ф/нансового забезпечення соц!альних програм в УкраУн/.
Мета досл'дження: узагальнення теоретичних засад механ/зму ф/нансового забезпечення соц!альних програм та оц!нка результат/в Ух практичноУ реалiзацiУ
Методи досл'дження. У роботi застосовано сукупн/сть наукових метод/в i п/дход/в, у тому числi анал/зу, системний, порiвняльний, статистичний, граф/чний.
Результати роботи. У статтi проведено аналiз стратег/чних документie, як визначають проритети держави у ф/нансуванн/ соц!альних програм. Визначено сутн/сть ф/нансового забезпечення соц!альних програм. Розглянуто методолог/ю реалiзацiУ програмно-цтьового бюджетування. Окреслено механiзм ф/нансового забезпечення соц!альних програм на приклад!' державних та регональних цтьових програм.
Галузь застосування результатie: система державного ф/нансового регулювання
Висновки. Отже, в УкраУн/ механiзм фiнансового забезпечення соц!альних програм е недосконалим, про що свiдчить невиконання Ух кiлькiсних та фiнансових показник/в. Кр/м того, потребують перегляду як/снi показники ефективностi програм, визначення актуальност/ проведених заход/в. Основними стратег/чними документами загальнона^онального рiвня, якi визначають фiнансовi прiоритети забезпечення со^альних програм е Стратегiя сталого розвитку «УкраУна - 2020», Програма дiяльностi Уряду, Прогноз економiчного та соц/ального розвитку УкраУни. Ц стратег/чн/ документи визначають соцiальнi прiоритети, якi конкретизуються в державних цтьових програмах, регiональних програмах, бюджетних програмах, але значний деф/цит бюджету не дозволяе в повнiй м/рi реалiзувати поставленi у програмах завдання. Саме тому важливим е пошук альтернативних джерел фiнансування со^альних програм.
Фнансування со^альних програм потребуе формування фнансових ресурс/в з подальшим використанням на ч/тко визначн/ цт!. Анал/з зд/йснення видатк/в державного та м/сцевих бюджет/в на соцiальнi програми та п/дтримку молодi в УкраУнi на приклад!' ДержавноУ цтьово'У соцальноУ програми «<Молодь УкраУни» на 2016 - 2020 рр. та регональноУ цтьово'У соцальноУ програми «Молодь Днпропетровщини» на 2012 - 2021 рр. св/дчить про необх/дн/сть дотримання основних принцип!в програмно-цтьового бюджетування соц!альних програм: обфунтованостi, строковостi, гнучкостi, прозорост!. Проритетними напрямами ф/нансування заход/в програми «<Молодь Днпропетровщини» визначено осв/тньо-виховн! та культуролог/чнi. Основними методами залучення нових джерел ф/нансування соц!альних програм з боку держави е стимулювання та п!дтримка д/яльностi неприбуткових орган/зац/й, сп/впраця держави та б/знесу, залучення громадян до /н'/цювання заход/в реал!заци соц!альних програм.
Ключов'1 слова: ф/нансове забезпечення, соц!альнi програми, державнi цтьовi програми, регональнi цтьов/ програми.
MECHANISM OF SOCIAL PROGRAMS FINANCIAL SUPPLY IN UKRAINE
Lysiak L.V., Ziuzin V.O.
The subject of research are theoretical and practical questions of the mechanism of financial support of social programs in Ukraine.
The study purpose. The article purpose is to study the theoretical foundations of the mechanism of financial support of social programs and to evaluate the results of their practical implementation.
Research methods. It is used a set of scientific methods and approaches in the study, including analysis, systematic, comparative, and statistical and graphic.
236
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
© Лисяк Л.В., Зюзш В.О., 2018
