CC BY
59
в.Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджета система Украни: [п1дручник]/ О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр нав-чальноi л'ператури, 2004. - 544 с
7.Гаретовский Н.В. Финансы социалистического общества: [учебное пособие] / Н.В. Гаретовский. - М.: Финансы и статистика, 1985. - 310 с.
в.Заяц Н.Е. Теория финансов: [учебное пособие] / Н. Е. Заяц. - Минск: Вышэйшая школа, 1998. - 3в8с.
9.3иновьев Ф.В. Формирование эффективных механизмов хозяйствования в АПК Крыма: [монограф1я] / Ф.В. Зиновьев. - Симферополь: Таврия. - 2001. - 257 с.
10. Корейцев Г.Г. Грош1. Ф1нанси. Кредит: [навч.-метод. посбник] / Г.Г.Юрейцев, Н.М. Александрова, С.О.Масло-ва]. - Житомир: Ж1Т1, 2001. - 312с.
11. Ковалева Т.М. Бюджет и бюджетная пол1тика в Российской Федерации / Т.М. Ковалева, С.В. Барулин. - 2-е изд. - М.: Кнорус, 2006. - 208 с.
12. Ковалюк О.М. Фнансовий механизм економ'ш Укра1ни / О.М. Ковалюк // Фннанси Украши. - 2001. - № 9. - С. 22-28.
13. Краткий экономический словарь / [ред.-упоряд. А.Н. Азрилияна]. - 2-е изд. Доп. и перероб. - М.: Инст-т новой экономики, 2002. - С. 402.
14. Крупка М.1. Финансово- економ1чний механизм ¡нновац1йногорозвитку Украни/М.1. Крупка. - Л.: Вид. центр ЛНУ, 2001. - С. 212
15. Куртан Л. О понятии и основных типах экономического механизма (в отражении венгерского опыта) / Лайош Куртан // Экономика. - 1989. - Вып. 4. - С.8.
1в. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова политика: [навч.- посбник] / Т.Ф. Куценко. - К.: КНЕУ, 2005. - 508с.
17. Лисяк Л.В. Бюджетна пол1тика у системi державного регулювання сошально-економ1чного розвитку Украни: [монография] /Л.В. Лисяк. - К.: ДННУ АФУ, 2009. - 600 с.
18. Миляков Н.В. Финансы: [учебник]/ Н.В. Миляков. - М.: ИНФРА - М. 2004. - 543 с.
19. Омирбаев С.М. Финансы: [учебное пособие для вузов] / С.М. Омирбаев. - Астана, 2003. - 385 с.
20. Опарiн В. М. Фнанси (Загальна теорiя): [навч. поабник]/В.М. Опарiн. - [2-ге вид.]. - К.: КНЕУ, 2002 - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.studentbooks.com.Ua/content/view/37/54/1/9].
21. Пинзеник В.М. Азбука полного хозрасчета / В.М. Пинзеник. - Львов: Вища шк., 1989. - 160 с.
22. Романовский М.В. Финансы: [учебное пособие для вузов] / М.В. Романовский, О.В. Врублевский, Б.М. Сабан-ти. - М.: Перспектива, ЮРАЙТ, 2000. С. 236
23. Федосов В. Бюджетний менеджмент: [пдручник]/В. Федосов, Опарiн В., Л. Сафонова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
24. Чугунов 1.Я. Фiнанси Укра!'ни: iнституцiйнi перетворення та напрямки розвитку. / 1.Я. Чугунов. - К.: ДННУ АФУ, 2009. - 848 с.
25. Чухно А. Господарський механiзм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапi / А. Чухно // Економiка Украши. - 2007. - № 3. - С. 60-67.
26. Энциклопедия финансов / [ред.-упоряд. М.Г. Назарова]. - М.: Финстатинформ, 1995. - 785 с.
27. Юрй С.1. Бюджетна система / С.1. Юрй, Й.М. Бескида. - К.: Н1ОС, 2000. - 256 с.
28. Юрй С.1. Фiнанси: [пщручник]/С. I. Юрй, В. М. Федосов, Л. М. Алексеенко та iн. - К.: Знання, 2008. - 611 с.
УДК 336.733:330.142.23
Леваева Л.Ю.,
викладач кафедри облку, аудиту та контролЫгу ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
0С0БЛИВ0СТ1 0РГАН13АЦП ТА ФУНКЦ10НУВАННЯ ЛОМБАРДНОГО
КРЕДИТУВАННЯ В УКРА1Н1
Досл1джено розвиток ломбардних установ в Украм, проанал1зовано дяльнють ломбард/в, як учасника ф1нансового ринку, визначено перспективи i тенденци подальшого розвитку.
Ключовi слова: ломбарди, фiнансовий ринок, застава майна, позика, статутний капЬал, активи, позикова ставка.
Исследовано развитие ломбардных учреждений в Украине, проанализирована деятельность ломбардов, как участника финансового рынка, определены перспективы и тенденции дальнейшего развития.
Ключевые слова: ломбарды, финансовый рынок, залог имущества, заем, уставный капитал, активы, кредитная ставка.
It is investigational development of lombards establishments in Ukraine, activity of lombards is analysed, as participant of financial market, certainly prospects and subsequent progress trends.
Keywords: lombards, financial market, property mortgage, loan, chartered capital, assets, loan rate.
Актуальнють. В останы роки на нацюнальних ринках позикових каглтал1в розвинутих краш важливу роль почали вщ1гравати спещалЬоваы небанювсью кредитно-фЫансов1 ¡нститути, яю пости важливе мюце в накопичены та мобь люаци грошового катталу. До числа цих установ слщ вщнести страхов¡ компанп, пенайы фонди, позиково-ощады асо^ацп, буд^ельы товариства, ¡нвестицмы та ф¡нансов¡ компани, благочины фонди, кредиты сптки та ломбарди. Uj ¡нститути суттево потюнили банки в акумуляцп заощаджень населення та стали важливим постачальником позико-вого капралу.
Анал1з останых джерел. У науковм л¡тератур¡ проблем¡ вивчення дтльносл ломбардних установ придтяеться незначна увага. З в^чизняних науковщв ÏÏ дослдаують С. Балабан, Ф. Бутинець, Р. Дяюв, К. бфремова, М. Казьмир-
© Леваева Л.Ю., 2012
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/1 151
чук, А. Мазорук, О. Обушна, М. Ормоцадзе, О. Полщук, М. Савлук, 3. Сороювська, В. Ходаювська, С. Шпильовий, О. Юр'ев. Однак потребують подальшого дослщження особливост дыльност ломбардних установ в сучасних умовах та перспектив Тх розвитку, що зумовило актуальнють статтк
Постановка проблеми. Дотепер у багатьох ломбард асоцюеться з лихварями, вщчаем або останым шансом дюта-ти грош1 на прожиток. Ломбард - це ефективна кредитно-фЫансова установа. Простше кажучи, тут можна легко ¡ швид-ко одержати у позику будь-яку суму грошей. Головне - щоб у вас було чим забезпечити кредит, адже працюе ломбард за заставним принципом. Тобто приносите рн, яку в1ддаете в ломбард на збер^ання. У обмЫ клюнт одержуе певну суму грошей, яку вЫ повинен протягом обумовленого термшу повернути, щоб забрати свою рн назад. Як застава можуть виступати: золото, коштовне каменЫня, ювел^ы вироби, столове ср1бло, офюна ¡ побутова технка. У деяких мюцях приймають нав^ь музичн ¡нструменти, спорядження для рибного лову ¡ годинники вщомих св1тових виробниюв.
Виклад основного матер1алу. Ломбарди - це кредитн\ установи, як\ надають грошов\ позики п\д заставу рухомо-го майна. В наш\й краТн\ вони виникли на початку 20-х рок\в. Ломбарди були державними госпрозрахунковими п\д-приемствами. Вони перебували у розпорядженн\ м\сцевих Рад у систем\ установ побутового обслуговування. Ломбарди були створен\ з метою надання можливост\ населенню збер\гати предмети особистого користування \ домаш-нього вжитку, а також брати позику п\д заставу цих речей [1].
Ломбарди вважаються найменше регульованим ф\нансовим ринком УкраТни. В даний час в\н знаходиться у в\дом-ств\ ДержавноТ ком\с\Т по регулюванню ринк\в ф\нансових послуг (Держф\нпослуг) \ регулюеться тимчасовим положен-ням "Про порядок надання ф\нансових послуг ломбардами".
Дотепер не затверджений Верховною Радою закон "Про ломбарди \ ломбардну д\яльн\сть". Точн\ше, в\н був прий-нятий в 2003 роц\ в першому читанн\. Через цей законопроект розгор\вся справжн\й конфл\кт м\ж законодавцями \ ломбардами.
Р\ч у тому, що в\дпов\дно до нього м\н\мальний розм\р статутного кап\талу ломбарду не може бути менше 20 тис. евро. Проте деяк\ учасники ринку через член\в парламентського Ком\тету з питань ф\нанс\в \ банк\вськоТ д\яльност\ ло-б\юють ¡стотне зб\льшення м\н\мального розм\ру статутного кап\талу ломбард\в - до 300-500 тис. евро. Таке нововве-дення ¡стотно вдарить по др\бних ломбардах \ скоротить Тх частку на ринку. При цьому б\льш\сть лихвар\в активно про-тестують проти под\бного посилювання вимог до них.
Багатократне п\двищення м\н\мального статутного кап\талу п\д силу т\льки найб\льшим гравцям ломбардного ринку, серед яких - "Скарбниця", "КиТвський м\сцевий ломбард", "Алдан", "УкраТнська ювел\рна компан\я". Якщо "планку" все ж таки п\дн\муть, то це може привести до монопол\зац\Т ринку ломбард\в \ в\дходу "в т\нь" б\льше 90% ¡сную-чих на сьогодн\ ломбардних установ. Тому ВсеукраТнська асоц\ац\я ломбард\в пропонуе залишити м\н\мальний роз-м\р статутного кап\талу ломбард\в на р\вн\ 20 тис. евро, додавши по 5 тис. евро для кожноТ ф\л\Т установи [2].
Сьогодн\ робота ломбард\в регулюеться законодавчими актами, перш за все Законом УкраТни "Про заставу" в\д 02.10.92 р. Зг\дно Закону УкраТни "Про п\дприемницьку д\яльн\сть" в\д 07.02.91 р., зд\йснювати цей вид д\яльност\ можуть т\льки господарськ\ товариства. А зг\дно Закону УкраТни "Про господарськ\ товариства" в\д 19.09.91 р., учасники цих товариств несуть в\дпов\дальн\сть за борги перед кл\ентами вс\м своТм майном. УкраТнським законодавством не обумовлений м\н\мальний розм\р статутного фонду господарського товариства.
Якщо п\дприемство зд\йснюе позиков\ операц\Т, в яких предметом позики е ювел\рн\ вироби з дорогоц\нних мета-л\в \ з коштовного кам\ння, то його д\яльн\сть п\дпадае п\д: Закон УкраТни "Про державне регулювання видобутку, ви-робництва \ використання дорогоц\нних метал\в \ коштовного кам\ння та контроль за Тх використанням" в\д 18.11.97 г.; постанова Каб\нету М\н\стр\в УкраТни "Про правила торг\вл\ дорогоц\нними металами (окр\м банк\вських метал\в) \ коштовним кам\нням органогенного походження \ виробами з них, як\ належать суб'ектам п\дприемницькоТ д\яльност\ на правах власност\" №802 в\д 04.06.98 р.; ¡нструкц\ю "Про затвердження л\ценз\йних умов зд\йснення господарськоТ д\яльност\ по виробництву дорогоц¡нних металл...", затверджену сп¡льним наказом Ком¡тету з регулюючоТ пол¡тики ¡ М¡н¡стерства фЫанав УкраТни №82/350 в¡д 26.12.2000 р [3].
Послуги ломбардного кредитування не можна здмснювати без лщензп МЫютерства ф¡нанс¡в УкраТни. Видачу ль цензм проводить Управл¡ння по дорогоц¡нних металах ¡ коштовних каменях в¡дпов¡дно до Закону "Про лщензування деяких видю господарськоТ д¡яльност¡" в¡д 01.06.2000 р. та ¡нструкцп М¡н¡стерства ф¡нанс¡в УкраТни №82/350 вщ 26.12.2000 р.
Лщензы на все ломбардне п¡дприeмство видаеться на три роки ¡ коштуе 340 грн. + 17 грн. (за кожне в^тення/фь л¡ю ломбарду).
Представники М¡н¡стерства ф¡нанс¡в стверджують, що в лщензмних умовах, в принциповому значены, немае ны-коТ категоричноТ вимоги до ломбарду продавати не викуплен населенням вироби держав¡. Але проте ломбарди про-дають не викуплен коштовност¡ в Державну скарбницю Нацюнального банку, очевидно, п¡дкоряючись джентльменсь-к¡й угод¡ з державою. Правила комгайноТ торг¡вл¡ ювел¡рними виробами законодавчо ще не визначеы, на вщмЫу в¡д правил роздр¡бноТ торг¡вл¡.
Монопольне право держави на викуп дорогоцЫних металл ¡ дорогих вироб¡в "ломбардислв", звичайно, не радуе. Тому вони спод^аються, що найближчим часом ситуацт зм¡ниться ¡ ломбардним п¡дприeмствам дозволять самостй но продавати не викуплен населенням ювел¡рн¡ вироби. До реч^ такий дозв¡л дозволив би ломбардам пщвищити ць ни застави для своТх кл¡eнт¡в, а значить, зробити послугу ломбардноТ позики приваблив¡шоТ.
Особливютю ломбард¡в е те, що вони виконують своерщну функц¡ю соц¡ально-економ¡чних стабтюатор^ в умовах будь-яких економ¡чних формацм. Надаючи короткостроков¡ гот¡вков¡ кредити, ломбарди тим самим задовольняють на-гальн потреби населення в грошах на певний термЫ, сприяючи п¡двищенню платоспроможносп позикоодержувач¡в.
У сучасних умовах, вщповщно до чинного законодавства УкраТни, до фЫансових послуг ломбард¡в належить надання фюичним особам ф¡нансових кредит¡в за рахунок власних ¡ залучених кошлв, а також окремих супутн¡х послуг (рис. 1).
152 Економнний □¡сник университету | Випуск № 18/1
Рисунок 1. Фшансов1 послуги ломбарду [4].
Основним видом дтльност ломбарда як учасниюв ринку фшансових послуг е надання миттевих, короткостроко-вих та невеликих за розм1ром фшансових кредит^ на власний ризик пщ заставу. Надаючи короткостроков1 гот1вков1 кредити, ломбарди тим самим задовольняють нагальн потреби населення в грошах на певний термш, сприяючи пь двищенню платоспроможност позикоодержувачю.
До набрання чинност Законом УкраТни "Про ф1нансов1 послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг" цей сектор фшансового ринку фактично не контролювався державою, окр1м контролю за об^ом дорогоцшних металл та дорогоцшного камшня з боку Мшютерства фшанав УкраТни.
Пюля визнання ломбард^ фшансовими установами вщповщно до Закону УкраТни "Про фЫансов1 послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг" Держфшпослуг запровадила систему державного регулювання Тх дыльносл, зокрема, шляхом внесення ¡нформаци про ломбарди до Державного реестру фшансових установ.
Так, станом на 31 грудня 2006 року до Державного реестру фшансових установ внесено ¡нформацю про 315 ломбард^, а станом на 31 грудня 2010 року - 426 ломбарда. Тенденцы до зростання ктькост ломбарда пов'язана, перш за все, ¡з забезпеченням ними першочергових потреб громадян у грошових коштах [5].
Основн¡ показники д¡яльност¡ ломбарда за 2007-2010 рр. наведен¡ в таблиц 1.
Таблиця 1. Основы показники д1яльносп ломбард1в за 2007-2010 рр.
Показники 2007 2008 2009 2010 2010 до 2007
+, - %
Юльюсть ломбарда (на к¡нець пер¡оду) 309 315 373 426 117 137,9
Включено до Державного реестру (за перюд) 19 15 76 54 35 284,2
Виключено з Державного реестру (за перюд) 23 10 17 3 -20 13,0
Активи по балансу, млн грн 367,7 525,3 618,9 888,2 520,5 241,6
Каттал, млн грн 97,0 222,3 349,9 627,5 530,5 646,9
Сума наданих фшансових кредитш п¡д заставу, млн грн 1404,3 2126,8 3505,0 5503,1 3943,0 352,7
Вартють майна, прийнятого в заставу, млн грн 1838,5 2787,1 4726,1 6862,9 5024,4 373,3
Сума погашених фшансових кредит¡в, млн грн 1369,5 1974,5 3370,7 5364,8 3995,3 391,7
з них: погашено за рахунок майна, наданого в заставу 111,9 188,0 240,1 452,8 340,9 404,6
Сума нарахованих процента за користування фшансовими кредитами, млн грн 155,4 271,1 491,1 731,8 576,4 470,9
Загальна сума отриманих дохода, млн грн 249,2 494,2 1035,9 1305,2 1056 523,8
Загальна сума витрат, млн грн 252,0 470,1 992,3 1214,8 962,8 482,1
Юльюсть наданих фшансових кредитш пщ заставу 3913,2 4907,2 6758,8 9247,2 5334,0 236,3
К¡льк¡сть договорю, погашених за рахунок майна, наданого в заставу 520,2 1749,2 662,9 1007,1 486,9 193,6
Середньозважена рнна процентна ставка за кредитами, % 159,1 157,9 251,1 216,5 57,4 *
Розрахована за даними [5].
Економнний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/1 153
Згiднo з дaними тaблицi 1, нa pинкy лoмбapдниx пocлyг cпocтepiгaeтьcя зpocтaння зaгaльниx oбcягiв кpeдитyвaн-ня. Пpи зpocтaннi кiлькocтi нaдaниx фiнaнcoвиx кpeдитiв пщ зacтaвy зa 2010 piк в 2,4 paзи, y пopiвняннi з вщповщним пepioдoм 2007 poкy, ктькють дoгoвopiв, пoгaшeниx зa paxyнoк мaйнa, нaдaнoгo в зacтaвy, збiльшилacь y 4 paзи. Зa peзyльтaтaми 2010 poкy чacткa oбcягy пoгaшeниx фiнaнcoвиx кpeдитiв зa paxyнoк нaдaнoгo в зacтaвy мaйнa в зaгaль-ый cyмi пoгaшeниx фiнaнcoвиx кpeдитiв cтaнoвилa B,4% (aбo 452,B млн. фн.), зa peзyльтaтaми 2007 poкy дaнa чacт-кa cтaнoвилa B,7% ^бо 111,9 млн. гpн.).
Cepeдньoзвaжeнa piчнa пpoцeнтнa cтaвкa зa фiнaнcoвими кpeдитaми лoмбapдiв зa 2010 piк cтaнoвилa 216,5% (зa 2007 piк - 159,1%).
Baжливим пoкaзникoм, який xapaктepизye pинoк лoмбapдiв, е пoкaзник Ïx фiнaнcoвoгo cтaнy. У тaблицi нaвeдeнo ocнoвнi пoкaзники дiяльнocтi лoмбapдiв, як cвiдчaть пpo Ïx пocтiйнe зpocтaння. Cтaнoм нa 31 гpyдня 2010 poкy oбcяг aктивiв збiльшивcя в 2,4 paзи y пopiвняннi з вщповщною дaтoю 2007 poкy i cтaнoвив BBB,2 млн. гpн. Пpи зpocтaннi об-cягy cтaтyтнoгo гап^лу лoмбapдiв в 6,5 paзiв cтaнoм нa 31 гpyдня 2010 poкy в пopiвняннi з вiдпoвiдним погазником cтaнoм нa 31 гpyдня 2007 poкy, cepeднiй oбcяг cтaтyтнoгo гап^лу в poзpaxyнкy нa один лoмбapд cтaнoм нa 31 фуд-ня 2010 poкy зpic нa 1156 тиафн, y пopiвняннi з вщповщним погазником cтaнoм нa вiдпoвiднy дaтy 2007 poкy.
Tepитopiaльнo лoмбapди (ю^идичы ocoби) poзтaшoвaнi нepiвнoмipнo. Taк, y Днiпpoпeтpoвcькiй oблacтi знaxo-дятьcя бiльшe 20% ycix лoмбapдiв. ^rni 3B% (119 лoмбapдiв) poзтaшoвaнi y Дoнeцькiй, Xapкiвcькiй, Oдecькiй, Луган^-кiй, Зaпopiзькiй oблacтяx тa y мicтi Киевк B iншиx peгioнax знaxoдитьcя вщ 1 (Iвaнo-Фpaнкiвcькa обл.) до 9 (^ово-гpaдcькa обл.) лoмбapдiв. Tara нepiвнoмipнicть в тepитopiaльнoмy poзпoдiлi пoяcнюeтьcя тим, що пepeвaжнa кiлькicть ^енлв лoмбapдiв знaxoдитьcя y вeликиx мicтax [5].
Oбcяг тa cтpyктypa нaдaниx лoмбapдaми кpeдитiв зa видaми зacтaви пpeдcтaвлeнa в тaбл. 2., pиc. 2.
Тэблиця 2. Oбcяг нaдaниx фiнaнcoвиx кpeдитiв ça видэми зе^ови ça 2006-2010 pp., млн гpн.
Пoкaзники 2006 2007 2008 2009 2010 2010 дo 2006
+, - %
Bиpoбiв is дopoгoцiнниx мeтaлiв тa дopoгoцiннoгo кaмiння 1056,4 129B,2 1730,2 3167,B 5092,4 4036,0 4B2,1
Побутово'| тexнiки 175,2 252,B 291,4 234,0 364,9 1B9,7 20B,3
Aвтoмoбiлiв 3,0 3,7 6,0 7,1 19,6 16,6 653,3
Hepyxoмocтi B,3 12,5 14,B B,9 9,9 1,6 119,3
Iншoгo мaйнa 317,2 3BB,0 B3,B B7,2 16,4 -300,B 5,2
Bcьoгo 1560,1 1955,2 2126,7 3505,0 5503,2 3943,1 352,7
Poзpaxoвaнa зa дaними [5].
Pиcyнoк 2. Cтpyктypa видэни\ фiнaнcoвиx кpeдитiв ça видэми зacтaви лoмбapдaми y 2006-2010 pp.
Пoбyдoвaнa зa дaними [5].
Зa 2010 pk oбcяг нaдaниx фiнaнcoвиx кpeдитiв лoмбapдaми зpic y 3,5 paзи пopiвнянo з 2006 poкoм. Питoмa вaгa нaдaниx фiнaнcoвиx кpeдитiв пiд зacтaвy виpoбiв iз дopoгoцiнниx мeтaлiв тa дopoгoцiннoгo кaмiння cтaнoм нa 31 фуд-ня 2010 poкy збiльшилacя в 4,B paзи у пopiвняннi з погазником cтaнoм нa 31 фудня 2006. Oбcяг фiнaнcoвиx кpeдитiв пщ зacтaвy пoбyтoвoÏ тexнiки зa 2010 pk збiльшивcя у 2,1 paзи (до 364,9 млн гpн) пopiвнянo з 2006 poкoм.
Лoмбapди в пopiвняннi з бaнкaми тa кpeдитними cпiлкaми нaдaють мaлi зa poзмipaми кpeдити. Пpoтягoм 20072010 pp. cepeднiй poзмip кpeдитy зpocтaв вщ 323,4 гpн до 595,1 фн. Cтaнoм нa 31 гpyдня 2010 cepeднiй poзмip кpe-диту збiльшивcя нa B4% у пopiвняннi з вщповщною дaтoю 2007 poкy.
Poзпoдiл джepeл зaлyчeння лoмбapдaми кoштiв нa плaтнiй тa бeзoплaтнiй ocнoвi нaвeдeний у тaблицi 3. Дaнi тaблицi 3 cвiдчaть, що в гocпoдapcькiй дiяльнocтi лoмбapдiв пoмiтнo змeншилacь питoмa вaгa зaлyчeниx кош-тiв нa плaтнiй тa бeзoплaтнiй ocнoвi вщ юpидичниx ociб (кpiм бaнкiв), a caмe: з 93, B млн фн cтaнoм нa 31 фудня 200B до B0,0 млн фн cтaнoм нa 31 гpyдня 2010 poкy. Oбcяг зaлyчeниx кoштiв вщ бaнкiв cтaнoм нa 31 фудня 2010 poкy змeн-
154 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1
Таблиця 3. Обсяг наданих фшансових кредилв за видами застави за 2006-2010 pp., млн грн.
Показники 2008 2009 2010
млн грн % млн грн % млн грн %
Залучен! кошти на платнш та безоплатнш основу у тому чисти: 93,8 100,0 79,9 100,0 80,0 100,0
вщ банюв 79,7 85,0 75,2 94,1 42,7 53,4
вщ юридичних оаб (кр1м банюв) 13,6 14,5 4,5 5,6 37,3 46,6
вщ ф1зичних оаб 0,5 0,5 0,3 0,3 - -
Розрахована за даними [5].
шився на 37,0 млн грн (або в 1,6 рази) пороняно з аналопчними даними 2008 року.
Ломбарди залишаються одним ¡з найбтьш консервативних i стабтьних фшансових ¡нститутш для фюичних оаб: вони орюнтоваы на видачу др¡бних та короткострокових кредитш, виконують своeр¡дну функцю сощально-економн-них стаб¡л¡затор¡в в умовах будь-яких економнних зм¡н.
Висновок. 1снуе багато р¡зних способ¡в переконати клюнта в крас¡ його "пост¡йност¡". Багато ломбард¡в викори-стовують системи знижок ¡ заохочень для своУх постмних клюнлв - без цього ломбардний бюнес не може бути устш-ним ¡ процв¡таючим. Для ломбарда виг¡дно, щоб кл¡eнт обов'язково викупив свою заставу. Таким чином, вш ¡ дал¡ ма-тиме можливють в¡дв¡дувати ломбард. А якщо застава не викуплена, означае, кл¡eнт для ломбарду "втрачений".
За останн¡ роки ломбарди Украши пом¡тно виросли ¡ окр¡пли. Але щодня ¡ щохвилини доводити свою високу кон-курентоспроможнють нелегко, тому що, не дивлячись на свою зовншню простоту ¡ приваблив¡сть, ломбардний б¡знес е дуже складним. Непросто добитися ефективноУ роботи персоналу, нелегко створити ¡ндивщуальний стиль роботи ломбарду. Але головне в робот будь-якого ломбарду - дов^а клюнта. lнод¡ бувае так, що клюнти ломбарду без калькулятора просто не в змоз¡ роз^ратися, як формуеться платня за користування позикою. Основним компонентом ус-тху е простота, прозор¡сть схеми надання позики ¡ нарахування платн¡ за ÏÏ використання. На нашу думку, також ва-жливий захист клюнлв в¡д ¡нфляц¡йних ризик¡в. У принципу в¡д цив¡л¡зованоÏ конкуренц¡Ï виграе, в першу чергу, кль ент, осюльки в¡н мае можлив¡сть одержати бтьше послуг вищоУ якост¡.
Л1тература
1. Банювська справа: навчальний поабник/ За ред. Ф.Ф.Бутинця. - К.: Кондор, 2004.
2. Маргарита Ормоцадзе Ломбард раздора / Маргарита Ормоцадзе // Дело, от 25 сентября 2006 года.
3. Оксана Полищук Ломбард за $20-30 тыс. / Оксана Полищук // Бизнес №15 от 9 апреля 2001 года.
4. Науменкова C.B. Ринок ф1нансовихпослуг: Навч. посб. /Науменкова C.B., М1щенко C.B. - К.: Знання, 2010. - 532 с.
5. Оф1ц1йний сайт Державноï ком1сИ' з регулювання ринюв ф1нансових послуг Украни. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.
УДК 330.131.7
Максимова А.В.,
старший викладач кафедри банювськоУ справи Кривор1зького экономичного ¡нституту КНЕУ
АНАЛ13 ПРОГРАМ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ БАНК1В У США
У статтi здйснено досл1дження методолопчних п1дход1в та насл1дк1в стрес-тестування банюв у США протягом 20092011 роюв. На основi аналiзу зару&жного досвщу розкрито основнi проблеми сучасних програм макроекономiчного стрес-тестування банюв та запропоновано ряд рекомендашй щодо вдосконалення теоретико-методолопчних засад стрес-тестування банюв в Украmi.
Ключовi слова: стрес-тестування банюв, банювська система, ошнка ризиюв.
В статье проведено исследование методологических подходов и последствий стресс-тестирования банков в США на протяжении 2009-2011 г.г. На основе анализа зарубежного опыта раскрыто основные проблемы современных программ макроэкономического стресс-тестирования банков и предложено ряд рекомендаций относительно усовершенствования теоретико-методологических основ стресс-тестирования банков в Украине.
Ключевые слова: стресс-тестирование банков, банковская система, оценка рисков.
In the article investigation of bank stress-testing methodological approaches, impacts and externalities were accomplished. According to analisys of foreign experience the basic problems of modern stress-testing programs were found out. The range of recommendations about theoretical and methodological principles improvement related to stress-testing bank in Ukraine were proposed.
Key words: stress-testing banks, banking system, risk measurement.
Макроекономнне стрес-тестування банюв у США набуло найбтьшоТ актуальное^ пщ час св1товоТ фшансовоТ кри-зи, що особливо загострилась пюля дефолту ¡нвестбанюв "Леман Бразерс" та "Мерт Лшч" у вересы 2008 року1. Внас-лщок значних побоювань учасниюв ринку вщносно якосп та ктькосп основного банювського катталу, регулятори прийняли ршення про запровадження Програми каттальноТ пщтримки CAP (Capital Assistance Program), а також
1 Банкрутство американського ¡нвестиц)йного банку Леман Бразерс (Lehman Brothers] 15 вересня 2008 року часто розглядають як в1дправну точку cbîtoboï (рнансовоi' кризи 2008-2011 рр.
© Максимова А.В., 2012
Економ1чний вюник университету | Випуск № 18/1 155
