CC BY
34
УДК 338.45:66:330.341.424 doi: 10.15407/econindustry2017.03.039
Ганна Зпвна Шевцова,
д-р екон. наук, доц.
1нститут економши промисловостi НАН Украни 03057, Украша, м. Кшв, вул. Желябова, 2 E-mail: [email protected];
Наталiя Вячеслав1вна Швець, канд. екон. наук, доц.
Схiдноукраiнський нацiональний унiверситет iMeHi Володимира Даля 93400, Украша, м. Северодонецьк, пр. Центральний, 59А
E-mail: [email protected]
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЧИННИК1В РОЗВИТКУ Х1М1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В КОНТЕКСТЕ НЕО1НДУСТР1АЛ1ЗАЩ1
Статтю присвячено визначенню шлях1в реал1зацй неошдус^ально"1 модел1 мо-дершзацп вiтчизняного хiмiчного виробництва з урахуванням детермшуючих чинникiв. Виконано статистичний аналiз факторiв прибутковостi провiдних хiмiчних компанiй свiту. На основi вивчення особливостей сучасно'1' шституцшно1 структури хiмiчноi про-мисловостi Украши встановлено, що перспективи процесiв неоiндустрiалiзацii в галузi пов'язанi з малим i середшм iнновацiйним бiзнесом та розвитком малотоннажних ви-робництв на завершальних стадiях ланцюгiв додано! вартостi.
Ключовг слова: хiмiчне виробництво, промисловiсть, модернiзацiя, шновацшний розвиток, неоiндустрiалiзацiя, компанiя.
JEL: L690, O140, O330.
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
Традицiйна модель конкуренто-спроможност украшсько'1' хiмiчноi шдус-три грунтувалася на екстенсивнш екс-плуатацп великотоннажних базових ви-робництв. Але проблеми забезпечення енергетично-сировинними ресурсами, по-пршення ринкових умов збуту та втрата декшькох стратегiчних активiв, що входили до важливих експортоорieнтованих виробничих ланцюгiв, призвели до гли-боко'' кризи галузевого виробництва. За пщсумками 2013-2015 рр. виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп скоротилося на 41,3%, у тому чист виробництво основно! хiмiчноi продукцп, добрив i азотних сполук - на 53,2% (ку-
мулятивнi шдекси розрахованi за даними джерела [1], яю не враховують тимчасово окуповаш територп АР Крим та частину зони проведення АТО). Вщповщним чином зменшилася i роль хiмiчноi продукцп у загальних обсягах експорту товарiв: якщо ранiше вона стабшьно посiдала друге мiсце пiсля металургшно1 продукцп, то зараз ii частка не перевищуе 5,4%.
Пщсумки 2016 р. дозволяли ствер-джувати, що тсля глибокого затяжного падшня галузь пройшла певне «дно», оскшьки з'явилися окремi ознаки розво-роту тренду. Однак уже у першому тв-рiччi 2017 р. тд тиском негативних ситу-ативних чинниюв вiд'eмна динамiка хь
© Г.З. Шевцова, Н.В. Швець, 2017
Mi4Horo виробництва вщновилася, що пiдтверджуe системний характер його дисбаланав та слабку життездатшсть поточно! моделi функцюнування.
Отже, сьогоднi украшська хiмiчна галузь «зависла» у передбiфуркацiйному станi й потребуе нових концептiв модер-шзацл та розвитку. Подолання тяжшня попереднього аттрактора i змiна моделi в ру^ сучасних неоiндустрiальних транс-формацш свiтового хiмiчного виробництва - це единий шанс кардинально! пере-будови i розвитку укра1нсько! хiмiчноi галузi. Усi iншi пiдходи - це спроба у той чи шшш споаб виграти час i вiдстрочити процеси деiндустрiалiзацii.
У рамках загально! науково-прак-тично! проблеми визначення й обгрунту-вання стратепчно'1' моделi модершзацп хiмiчноi промисловостi Украши актуаль зувалося завдання вивчення сучасних чинникiв розвитку хiмiчного виробництва i свiтового досвiду !х залучення в кон-текстi неоiндустрiальних трансформацш. На вирiшення цього завдання спрямоване дане дослщження.
Останнiми роками теорiя i методо-логiя неоiндустрiального розвитку еко-номiки Украши та ii промислового комплексу активно опрацьовуються в роботах вiтчизняних учених. Наукова школа 1нституту економiки промисловосп НАН Украши (О.1. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразська, В.1. Ляшенко та iн. [212]) здшснюе комплекснi дослiдження актуальних теоретичних i прикладних питань промислово'1 пол^ики, вибудовуе системне бачення сутностi й особливос-тей процесiв неоiндустрiалiзацii та роз-робляе науково-концептуальнi основи ii нащонально'1' моделi. Основу щс! моделi становить переконання, що «Стратепчна мета неоiндустрiалiзацii в Укршш поля-гае у вщродженш промислового виробництва як провщно'1' та високоефективно'1' системно'1' компоненти нацiонального го-
сподарства i рiвноправного суб'екта но-вiтнiх св^огосподарських процеав» [9, с. 18], а найголовшшими передумовами ус-пiшного використання переваг неошдус-трiалiзацii визначено формування нових шституцшних умов та проактивна, пос-лiдовна i «довга» нащональна промисло-ва полiтика [2-7; 9].
На шституцшнш обумовленостi ш-новацшних процесiв й активнiй ролi держави у промисловому розвитку зроб-лено акценти i в дослiдженнях учених 1нституту економiки та прогнозування НАН Украши (В.М. Геець, Ю.В. Кшд-зерський, О.Б. Салiхова [13-16]). А серед варiантiв неошдус^ально'1' трансформа-цп вiтчизняного промислового потенща-лу Украши, на думку авторiв колективно'1' монографп [17], доцiльно спиратися на комбшащю експортоорiентованоi та ш-новацiйно спрямовано'1' стратегiй шдуст-рiалiзацii.
Комплексне бачення науковщв НАН Украши стратегiчних перспектив шновацшного розвитку економiки Украши реалiзовано в нацiональнiй доповiдi «1нновацшна Укра'ша 2020» [18], де, серед шших аспектiв, визначено потенщал iнновацiйного розвитку високотехно-логiчних i традицiйних секторiв економь ки.
У роботах [19-25] дослщжено сут-шсш, глобалiзацiйнi та iнтеграцiйнi ас-пекти неоiндустрiалiзацii нацюнально'1' економiки.
У контекст даного дослiдження важливим е те, що пол^ика неошдустрь алiзацii, хоча i грунтуеться здебiльшого на комплекс горизонтальних ^жгалузе-вих) заходiв, мае враховувати специфшу окремих галузей i виробництв. Тому слiд вiдзначити науковi роботи, присвяченi оцiнюванню галузевих передумов i про-блемних питань iмплементацii неошдус-трiальноi концепцп в базових галузях економiки [6; 11; 15; 17; 26; 27]. У робот
[17, с. 58-70] чимало уваги придшено су-часним тенденщям i перспективам роз-витку основних груп виробництва хiмiч-них речовин i хiмiчноi продукцп, але на-данi рекомендаци здебiльшого не вихо-дять за рамки звичайних пропозицш що-до шновацшно-швестицшного розвитку i 'х неошдус^альний вектор потребуе додаткового обгрунтування.
Сьогодш у свiтi питання ролi хiмiч-но'1' шдустрп в сучасних неошдус^аль-них трансформацiях, особливостей неоь ндус^ального розвитку власне хiмiчно-го виробництва, пiдходiв до його дипта-лiзацii та впровадження смарт-iнновацiй е предметом активних дослщжень, дис-кусiй i розробок з боку науковцiв, фахiв-цiв консалтингових компанiй та галузево'1' бiзнес-спiльноти [28-33]. Формуеться Chemicals 4.0 - галузева концепщя iмп-лементацп основ Четверто1 промислово1 революци.
Однак з боку втизняних дослщни-юв проблема формування неошдус^а-
Хiмiчна промисловють мае клiентiв практично у вах галузях, зокрема через участь у рiзноманiтних продуктових лан-цюгах. За ощнками фахiвцiв консалтин-гово1 компанп Pricewaterhouse Coopers, «майже кожен вироблений товар - 96% -певним чином тдпадае тд вплив хiмii» [32, с. 2]. Звiдси формуеться мультипль кативний вплив iнновацiйних процеав у
льно'' моделi розвитку хiмiчноi промис-ловостi Украши не дютала належно! уваги i потребуе наукового опрацювання. У роботах [4, с. 155-190; 10] обгрунтовано авторське бачення концептуальних на-прямiв неошдус^ального розвитку украшського хiмiчного виробництва з урахуванням внутршшх передумов та мiжнародного досвiду. Проте вибiр варь анта реалiзацii неошдус^ально1 концеп-цп залежить вщ ряду сучасних детермь нуючих чинникiв. Метою статтi е досль дження цих чинникiв та визначення шля-хiв неоiндустрiальних трансформацiй у галузь
У свiтовiй економiцi хiмiчна про-мисловiсть вважаеться одним iз провщ-них секторiв економiки, який забезпечуе зайнятють бiльше 20 млн чол. i щорiчнi продажi на понад 5 трлн дол. Розрахова-ний за даними табл. 1 середньорiчний прирют свiтового хiмiчного виробництва протягом 2010-2016 рр. становить 4,5%.
хiмiчному виробництва генеруючи влас-ш продуктовi та технологiчнi нововве-дення, воно забезпечуе шновацшними матерiалами i технологiями iншi сектори економiки та стае промоутером неошдус-трiальних змш на рiзних стадiях глобаль-них ланцюгiв вартостi.
Отже, хiмiчне виробництво е одним iз тих особливих видiв дiяльностi, про якi
Таблиця 1
Динамша свтового х1м1чного виробництва у 2010-2016рр. по регюнах, % 1
Регюни 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Азiя (виключаючи Япошю) 13,0 11,1 7,8 9,1 7,5 6,6 6,3
Япошя 8,8 -3,1 -4,9 2,1 -0,8 1,6 1,4
США 5,0 2,1 2,1 2,7 1,4 1,9 0,4
Свропейський Союз 10,1 1,6 -2,7 -0,2 0,6 0,9 0,4
Пiвденна Америка 6,4 4,7 2,6 2,2 -1,7 -3,8 -0,8
Свiт 9,3 4,8 2,9 4,5 3,5 3,6 3,4
1 Складено за даними джерела [34].
зазначае В.М. Геець: «У сферi промисло-во-iнноващйноi дiяльностi важливо ви-окремити т види, розвиток яких системно впливае на конкурентоспроможшсть провщних напрямiв, насамперед промис-лового. Ними можуть бути i новi лши, i новi види матерiалiв, i новi види технiки та технологий» [13, с. 15].
Флагмани св^ово!" xiмiчноi промис-ловостi розумiють величезний потенщал неоiндустрiальних перетворень i 1хне значення для утримання (нарощування) конкурентних переваг у найближчому майбутньому, тому докладають значних зусиль для забезпечення сво'х лщирую-чих позицш у процесах неоiндустрiалiза-ци. Так, компашя BASF - багаторiчний лщер свiтового хiмiчного бiзнесу - торш витратила на дослiдження i розробки (R & D) 863 млн евро, концентруючи ix у рамках трьох глобальних теxнологiчниx платформ: Process Research & Chemical Engineering (Имеччина), Advanced Materials & Systems Research (Китай), Bioscience Research (США). У сферi R&D компанп зайнято майже 10 тис. чол.
Компашя фокусуе свою шновацш-ну дiяльнiсть на трьох прюритетних сферах, де нововведення, засноваш на нов^-шх xiмiчниx рiшенняx, ввдграватимуть
провiдну роль у майбутньому: ресурси, навколишне середовище i клiмат; 1'жа та харчування; якiсть життя. Наприклад, вщповщаючи на запити ринку щодо пла-стикових пляшок на основi вщновлюва-льно'1' сировини, BASF спшьно iз голла-ндською компанiею Avantium створила компанiю Synvina, яка виробляе фуран-дикарбонову кислоту (FDCA) з фруктози. FDCA е вихщним продуктом для синтезу нового полiмеру PEF - матерiалу, при-датного для виготовлення харчово'1' упаковки та пляшок для напо'1'в [35].
З метою визначення чинниюв роз-витку xiмiчного виробництва дослiджено показники дiяльностi провiдниx xiмiчниx компанiй свiту, яю увiйшли до Global Top 50 Chemical Companies [36]. У пер-шш десятцi за обсягами продажу - тшьки диверсифiкованi (BASF, Dow Chemical, MitsubishiChemical, DuPont) та нафто-xiмiчнi компани (Sinopec, SABIC, FormosaPlastics, Ineos Group Holdings, ExxonMobil, LyondellBasell Industries).
1нший результат отримано за результатами аналiзу рентабельностi про-дажiв компанiй рiзноi галузево'' спрямо-ваност та ix кластеризаци з визначенням дiапазону рентабельностi (табл. 2).
Галузева спрямовашсть Кiлькiсть компанiй Дiапазон рентабельности продажiв, % HigepH 3a peffra6e.nb-mcrro npoga^iB
Диверсифковаш 21 4,2-18,1 Bayer, Germany
Нафтоxiмiчнi 15 3,1-31,1 SABIC, Saudi Arabia
Виробництво промислових газiв 4 18,9-33,1 Praxair, U.S.
Агроxiмiчнi 4 15,3-27,4 PotashCorp., Canada
Виробництво спецiальниx xiмiкатiв 6 3,6-10,5 Solvay, Belgium
1 Складено на основ1 даних джерела [36].
Таблиця 2
Д1апазони рентабельност1 продаж1в за галузевою спрямоватстю 1
1з найбшьшою рентабельнiстю пра-цюють компанп з виробництва промис-лових газiв, нафтохiмiчнi та агрохiмiчнi компанп. Найнижча рентабельнють - у виробництвi спещальних хiмiкатiв. Слiд зауважити, що ця група представлена лише европейськими та американськими компашями.
Отже, рiвень прибутковосп виробництва за окремими сегментами хiмiчно-го виробництва може суттево коливатися, бо визначаеться рiзними факторами. Так, результатившсть базово'1' хiмii тюно пов'язана iз загальним промисловим циклом, нафтохiмii - з щнами на нафту, аг-рохiмii - з щнами на продовольство, а виробництва миючих i косметичних за-собiв - з тенденцiями у сферi споживчих витрат. Оскiльки в розглянутий перюд на
св^овому ринку нафти спостер^алися значш коливання щн, при подальшому виконаннi кореляцiйно-регресiйного ана-лiзy нафтохiмiчнi компанп були виклю-ченi з вибiрки.
Аналогiчний аналiз частки R & D витрат в обсягах продажiв (табл. 3) за-свiдчив, що найбiльших iнновацiйних витрат зазнають компанп, що диверсифь кують свою дiяльнiсть, та виробники спещальних хiмiкатiв. У той же час 5 з 26 компанш, що надали вщповщш данi, ви-трачають на R & D менш нiж 1% вiд об-сяпв продажу. Цей факт та подальшi роз-рахунки дозволяють стверджувати, що високi вiдноснi показники R & D витрат не е запорукою швидкого зростання та надприбутковосп великого хiмiчного бiз-несу.
Таблиця 3
Д1апазони частки R & D витрат та каптальних витрат за галузевою спрямоватстю, % 1
Галузева спрямовашсть Дiапазон частки R&D витрат Лщери за часткою R&D витрат Дiапазон частки катталь-них витрат Higepn 3a nacrKoro KaniTa^bHHx BurpaT
Диверсифiкованi 1,6-8,1 DuPont, U.S. 1,4-10,5 Shin-Etsu Chemical, Japan
Нафтохiмiчнi 0,4-1,5 Borealis, Austria 4,4-24,1 Sasol, South Africa
Виробництво промислових газiв 0,6-1,6 Air Liquide, France 12,4-16,3 Air Products & Chemicals, U.S.
Агрохiмiчнi н/д н/д 8,6-19,4 PotashCorp., Canada
Виробництво спещальних хiмiкатiв 0,4-4,4 Johnson Matthey, U.K. 3,6-8,6 Solvay, Belgium
1 Складено на основ1 даних джерела [36].
Лщерами за питомою часткою капь тальних витрат в обсягах продаж1в очшу-вано е нафтохiмiчнi та агрохiмiчнi ком-пани через особливосп 1'хнього техшко-
технологiчного забезпечення. Модальний штервал тут становить 5-10%.
Для ощнки впливу шновацшно-швестицшних факторiв на результати дь яльност обрано тi компанп, за якими у
Global Top 50 Chemical Companies вихщ-ш даш представленi у повному обсязь Загальний перелiк компанiй, яю увiйшли
до вибiрки для статистичного аналiзу, i'xHi вихiднi та p03paxyHK0Bi показники наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Bu6ipKa показникнв xîmîhhux компанш i3 Global Top 50 Chemical Companies_
№ з/ п Ha3Ba KOMnami, KpaiHa / HanpaM gianbHOCTi 06car npoga^y (Chemical Sales), mah gon. Onepa^HHHH npHÔyTOK (Operating Profits), MAH gon. Рентабельшсть продаж1в, % XiMinHi aKTHBH (Chemical Assets), MAH gon. KanÎTa^bHÎ BmpaTH (Capital Spending), mah gon. Витрати на досл1дження та розробки (R&D Spending), млн дол. R & D витрати до обсягу продаж1в, % Каштальш витрати до обсягу продаж1в, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 BASF, Germany / Diversified 63749 5743 9,0 64872 4649 2112 3,3 7,3
2 Dow Chemical, U.S. / Diversified 48778 6373 13,1 68026 3703 1598 3,3 7,6
3 DuPont, U.S. / Diversified 20700 3490 16,9 14037 773 1683 8,1 3,7
4 Air Liquide, France / Industrial gases 17316 3363 19,4 28990 2172 313 1,6 12,5
5 Linde, Germany / Industrial gases 16831 4606 27,4 19283 2087 93 0,6 12,4
6 Akzo Nobel, Netherlands / Diversified 16488 1622 9,8 17713 722 385 2,3 4,4
7 Evonik Industries, Germany / Diversified 14988 2038 13,6 18869 1016 482 3,2 6,8
8 PPG Industries, U.S. / Diversified 14241 2287 16,0 1356 476 486 3,4 3,3
9 Yara, Norway / Agrochemicals 13869 2499 18,0 14732 1194 20 0,1 8,6
10 Covestro, Germany / Diversified 13407 721 5,4 11686 565 285 2,1 4,2
11 Solvay, Belgium / Specialty Chemicals 12258 1282 10,4 28106 1056 307 2,5 8,6
12 Bayer, Germany / Diversified 11504 2087 18,1 15790 818 1208 10,5 7,1
13 Mitsui Chemicals, Japan / Diversified 11102 643 5,8 11181 355 260 2,3 3,2
14 Praxair, U.S. / Industrial gases 10776 3571 33,1 18319 1541 93 0,9 14,3
15 Shin-Etsu Chemical, Japan / Diversified 10573 1723 16,3 20736 1113 439 4,2 10,5
16 Huntsman Corp., U.S. / Diversified 10299 706 6,8 9820 663 160 1,6 6,4
1 CK.ageHo Ta p03pax0BaH0 3a gaHHMH g«epe.a [36].
3aKiHHeuHH ma6n. 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
17 DSM, Netherlands / Specialty Chemicals 9915 352 3,5 13030 508 377 3,8 5,1
18 Air Products & Chemicals, U.S. / Industrial gases 9895 1870 18,9 17438 1615 139 1,4 16,3
19 Eastman Chemical, U.S. / Diversified 9648 1567 16,2 15611 652 251 2,6 6,8
20 Lanxess, Germany / Diversified 8768 638 7,3 8010 482 144 1,6 5,5
21 Arkema, France / Diversified 8525 670 7,8 9677 547 232 2,7 6,4
22 DIC,Japan / Specialty Chemicals 7124 463 6,5 6415 258 100 1,4 3,6
23 Johnson Matthey, U.K. / Specialty Chemicals 6510 627 9,6 3389 256 287 4,4 3,9
C.ig 3ayBa«HTH, ^o gBa poKH noc-ni.b (2015 i 2016 pp.) y ra.y3i cnocrepira-.aca He3BunaMHa 3aKOHOMipHicTb: cyKynHi o6caru npoga«iB KoMnaHiM 3 Top 50 cko-ponyBa.uca b yMoBax HH3bKoi ^hh Ha Ha-$Ty, a cyKynHi npu6yTKH 3pocra.H. ToMy
Pe3y.bTaTH Kope.a^MHo-perpeciM-Horo aHa.i3y 3a TpboMa HaM6i.bm 3Hany-^hmh ^aKTopaMH (KaniTa.bHi BHTpaTH, Ba-pTicTb xiMinHux aKTHBiB Ta R & D BHTpaTH) Bigo6pa«eHo Ha puc. 1. OTpuMaHuM bhcho-bok - HaM6mbmHM Bn.HB KaniTa.bHHx bh-TpaT - e ^.kom .orinHHM, ocKi.bKH pe-3y.bTaTHBHicTb gia.bHocri xiMinHux bh-po6hh^tb 3HanHoro Miporo 3a.e«HTb Big npa^3gaTHocri Ta HagiMHocri ix ochobhhx 3aco6iB.
npu BHKoHaHHi Kope.na^MHo-perpeciMHoro aHa.i3y aK pe3y.bTyronHM hhhhhk o6paHo onepa^MHuM npu6yTOK. nigcyMKH o^Hro-BaHHa Moro B3aeMo3a.e«Hocri 3 pi3HHMH ^aKTopaMH HaBegeHo b Ta6.. 5.
Ha HacTynHoMy eTani goc.ig«eHHa npoaHa.i3oBaHo noKa3HHKH HaM6i.bm Ki.bKicHoi rpynu xiMinHHx KoMnaHiM, ^o 3giMcHroroTb guBepcu^iKoBaHy gia.b-HicTb. Pe3y.bTaTi Kope.a^i HaBegeHo b Ta6.. 6.
Kope.a^a Mi« o6paHHMH g.a aHa.i-3y 3MiHHHMH no guBepcu^iKoBaHux kom-naHiax BuaBH.aca 3HanHo 6i.bmoro, Hi« 3a gaHHMH nonepegHboi Bu6ipKH. Цe noacHro-eTbca mupoKHM cneKTpoM npogyKTiB i cno«HBaniB TaKux KoMnaHiM i MeHmoro
Ta6rn^ 5
napHi KoefityieHmu KOpenHtyi (eu6ipKa 6e3 HafimOxiMiHHUX KOMnaHiu}1
XiMinHi aKTHBH Ta onepa^MHHM npu6yTOK KaniTa.bHi BHTpaTH Ta onepa^MHHM npu6yTOK R & D BHTpaTH Ta onepa^MHHM npu6yTOK R & D BHTpaTH go o6cary npoga«iB, % Ta onepa^MHHM npu6yTOK KaniTa.bHi BHTpaTH go o6cary npoga-«iB, % Ta onepa-^mhhm npu6yTOK
0,8437 0,8865 0,6485 0,04799 0,3904
1 Po3paxoBaHo aBTopaMH.
ПО6УДОБЯНО aвтopaми
Рис. 1. Результати кopeляцiйнo-peгpeciйнoгo аналiзу (без нафmoxiмiчнux кампанШ)
ISSN 15б2-Ю9Х Econ. promisl. 2Q17, № 3 (l9)
naprn кoефiцieнmu кopеляцi 'ï (e^iprn no дuвеpсuфiкoвaнux ^мш^ях)1
Хiмiчнi aктиви тa oпepaцiйний пpибyтoк ^п^льш витpaти тa oпepaцiйний ^ибуток R & D ви-тpaти тa oпepaцiйний пpибyтoк R & D витpaти дo oбcягy пpoдaжiв у % тa oпepaцiйний пpибyтoк Кaпiтaльнi витpaти дo oбcягy пpoдaжiв у % тa oпepaцiйний пpибyтoк
0,8937 0,897б 0,8999 0,25б2 0,2597
1 Po3paxoEano amopaMH.
зaлeжнiстю вщ ситyaтивних чинниюв нa oкpeмих pинкaх. Змiнилaсь i зaгaльнa pтинa: 3a oтpимaними peзyльтaтaми тай-бiльший взaeмoзв'язoк спoстepiгaeться мiж R&D витpaтaми тa oпepaцiйним пpибyткoм. Ha pис. 2 нaвeдeнo двoвимip-нi лiнiйнi мoдeлi 3a y4aciro нaйбiльш 3та-чущих фaктopiв.
Пoдaльший aнaлiз кoeфiцieнтiв кo-peляцiï мiж фaктopними пoкaзникaми ви-явив вишкий piвeнь мyльтикoлiнeapнoстi (0,75-0,97), гож пoбyдoвa бaгaтoфaктop-нoï мoдeлi те здiйснювaлaся.
Викoнaнe дoслiджeння зaсвiдчилo, щo y вeликoмy мiжнapoднoмy хiмiчнoмy 6Í3^cí, oкpiм ситyaтивних pинкoвих чин-ниюв, нa peзyльтaтивнiсть дiяльнoстi впли-вaють ïï нaпpям, вapтiсть хiмiчних aRra-вiв тa iннoвaцiйнo-iнвeстицiйнi витpaти.
Чи Mo«n™o спpoeцiювaти oтpимaнi peзyльтaти та poзвитoк y^ai'Mb^TO xi-мiчнoгo виpoбництвa? Чaсткoвo.
Пepeдyсiм вaжливo згaдaти npo ш-ститyцiйнy стpyктypy xiмiчнoï пpoмиcлo-вoстi Укpaïни. Пepeвaжнa бiльшiсть ви-poбникiв e мaлими пiдпpиeмствaми, яю пpaцюють нa pинкax плaстмaсoвиx виpo-бiв, лaкoфapбoвиx мaтepiaлiв, мийних зaсoбiв тa зaсoбiв чищeння тoщo. nocry-пoвo зpocтae 1хня чacткa 3a пoкaзникaми кiлькocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння, кь лькicтю зaйнятиx пpaцiвникiв тa oбcягoм peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï (тaбл. 7). HaTO-мicть, poль вeликиx пiдпpиeмcтв, xo4a i зaлишaeтьcя дocить виcoкoю (48,9% 3a кшьюстю зaйнятиx пpaцiвникiв тa 61,2%
3a oбcягoм peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï), oднaк Mae тeндeнцiю дo cкopoчeння. Дo тoгo ж вжe який piк вeликi пiдпpиeмcтвa (пepeд-yciM тi, щo вxoдять дo cклaдy xoлдингy OstChem) e гoлoвними гeнepaтopaми збиткiв xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi. У тей лoгiчний лaнцюжoк yклaдaeтьcя i 3rop-тaння ними iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoï дiяльнocтi (дeтaльнiшe пpoблeмнi пиган-ня cкopoчeння тexнoлoгiчнoï тa iннoвa-цiйнo-iнвecтицiйнoï cклaдoвиx кoнкypeн-тocпpoмoжнocтi пoтeнцiaлy cтpyктypoyт-вopюючиx xiмiчниx пiдпpиeмcтв po3nra-нyтo y crani [38]).
З iншoгo бoкy, згiднo 3 нaйпoпyляp-нiшим 3apa3 y €вpom (нiмeцьким) вapiaн-тoм нeoiндycтpiaлiзaцiï, вiдoмим як Industrie 4.0 [30; 31; 33], лoкoмoтивoм нoвиx «poзyмниx» пepeтвopeнь вистута-ють вeликi ^pnopa^ï. Aлe e cyмнiви, щo в^чгоняш xiмiчнi гiгaнти здaтнi ви-штати цю вiдпoвiдaльнy мiciю i мoдepнi-зyвaти cвoï виpoбництвa нa зacaдax Chemicals 4.0. I cпpaвa те тiльки в crnya-тивних чинни^х i пoтoчнiй фiнaнcoвo-eкoнoмiчнiй ^roi.
Pi4 y тoмy, щo звичaйнa бiзнec-мoдeль у^^'н^ких xiмiчниx (i те тiльки xiмiчниx) пiдпpиeмcтв rpyнтyeтьcя нa eкcплyaтaцiï pecypcoeмниx виpoбництв ни3ьких тexнoлoгiчниx пepeдiлiв i мae та мeтi «витиснути» 3 них мaкcимaльний peзyльтaт 3a paxyнoк нaбyrтя тевних no-зaeкoнoмiчниx пepeвaг. Гoлoвнi cyб'eкти вiтчизнянoï xiмiчнoï гaлyзi пpaктичнo те мaють дocвiдy peaлiзaцiï aктивниx
-Еттм^ npoмuслoвoсmi Щ* Экoнoмuкa npoмышленнoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
no6ygoBano aBTOpa^
Рис. 2. Рeзульmаmu кopeляцiйнo-peгpeciйнoгo аналiзу за даними дuвepcuфiкoванux ^мшти
Пoкaзнuкu дiяльнoсmi ^д^жм^в з вupoбнuцmвa xiмiчнuxpечoвuн i xiмiчнo'ï npoдукцiï 3a ïx poзмipaмu в y^arni1
Пiдпpиeмcтвa 2011 pk 2015 pk
aбcoлютнe знaчeння % дo зaгaльнo-ro пoкaзникa aбcoлютнe знaчeння % дo зaгaльнo-ro пoкaзникa
Кiлькicть пiдпpиeмcтв, oд.
Вeликi 18 1,3 11 0,8
Cepeднi 193 13,7 152 11,0
Мaлi 1194 85,0 1219 88,2
Кiлькicть зaйнятиx пpaцiвникiв, тиc. чoл.
Вeликi 45,3 47,5 35,5 48,9
Cepeднi 40,5 42,5 27,8 38,4
Мaлi 9,4 10,0 9,2 12,7
Обcяг peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, млн ^н
Вeликi 39б38,7 72,9 425б9,7 б1,2
Cepeднi 11932,8 22,0 20244,9 29,1
Мaлi 2795,9 5,1 б705,4 9,7
Фiнaнcoвi peзyльтaти дo oпoдaткyвaння, млн гpн
Вeликi -989,3 х -32823,7 х
Cepeднi 101,4 х -754,0 х
Мaлi -173,5 х -722,1 х
Piвeнь peнтaбeльнocтi (збиткoвocтi) one эaцiйнoï дiяльнocтi, %
Вeликi -0,б х -20,8 х
Cepeднi 3,б х 3,4 х
Мaлi -0,3 х -4,б х
1 C^agero 3a дaними джepeлa [37, c. 180, 183, 270, 279, 303].
iннoвaцiйниx кoнкypeнтниx cтpaтeгiй, a 1хня пoпepeдня iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнa дiяльнicть мaлa (3a piдкicним виняткoм) вимyшeний xapaктep i бyлa cпpямoвaнa нa пiдтpимкy пpaцeздaтнocri й eфeктив-нocтi таяв^! тexнiкo-тexнoлoгiчнoï бaзи.
У тoй жe 4ac y poзвинyтиx кpaïнax 3apa3 фopмyeтьcя шший cтpaтeгiчний пiдxiд дo нeoiндycтpiaлiзaцiï, пoв'язaний i3 пoшyкoм нaцioнaльниx пpoдyктoвo-тexнoлoгiчниx нiш y глoбaльниx лaнцю-гах дoдaнoï вapтocтi, зoкpeмa нa 1хшх 3a-вepшaльниx cтaдiяx, шляxoм cтвopeння нayкoмicткиx мaлoтoннaжниx тa emro-гiчнo чиcтиx виpoбництв [4; 10].
Cepeд пepcпeктивниx нaпpямiв ви-poбництвa iннoвaцiйнoï xiмiчнoï пpoдyк-цп 3 вишшю дoдaнoю вapтicтю, якi мa-ють знaчний pинкoвий пoтeнцiaл 3 ypa-xyвaнням зaвдaнь iмпopтoзaмiщeння, мoжнa видшити кoмплeкcнi мiнepaльнi дoбpивa тa шшу aгpoxiмiчнy пpoдyкцiю, лaкoфapбoвi мaтepiaли, pearern^ для oчищeння пpиpoдниx i епчних вoд, arn^-пipeни, тoвapи пoбyтoвoï xiмiï, мийнi 3a-coби тa зacoби для чищeння, мaтepiaли для cyчacниx мeтoдiв дiaгнocтики, дoпo-мiжнi xiмiчнi мaтepiaли для xapчoвиx ви-poбництв, фapмaцeвтичнi пpeпapaти то-щo. Гoлoвнy poль у цих пpoцecax мaють
-Екoнoмiкa npoмuслoвoсmi 4P Экoнoмuкa npoмышленнoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
ввдгравати виробничi й iнновацiйнi структури середнього i малого бiзнесу
Варто зауважити, що внаслiдок складно'1 адаптацп галузево'1 науки хiмiч-ного сектору до ринкових умов вщбулося руйнування потужно'1 мережi п науково-дослiдних i проектно-конструкторських органiзацiй. Але паралельно з цим проце-сом (а часпше завдяки рiзним варiантам реструктуризацп колишшх структур) ви-ник та змщнив сво'1 позицп вiтчизняний малий i середнiй iнновацiйний бiзнес, який зараз за окремими науково-технiчними напрямами мае конкуренто-спроможний портфель шновацшних роз-робок i налагоджену систему комерцш-них вiдносин iз виробниками хiмiчноi продукцп. Саме цi суб'екти (а не велию пiдприемства) мають становити основу ново'1 «розумно'1» iндустрiалiзацii хiмiч-но'1 промисловостi Украши. Це дозволить не повторювати всi складш траектори та наздоганяти позавчорашнiй рiвень св^о-вого хiмiчного виробництва, а сформува-ти випереджальну стратегiю розвитку з орiентацiею на високотехнологiчнi стадп глобальних виробничих ланцюгiв.
Мабуть, саме такий пщхщ мае на увазi В.М. Геець: «... серед лiдерiв шно-вацiйного розвитку в €С опинилися малi краши, якi школи не могли похвалитися наявнiстю велико'1 науки, наприклад Бельгiя, Кiпр, Iрландiя, Люксембург, Нь дерланди, Словенiя, Швещя. I це не ви-падково, оскшьки неповоротка система державного протекщошзму великих кра-1'н вимушено орiентуеться на тi техноло-гiчнi ршення, в яких у першу чергу заш-тересований великий бiзнес, тодi як ме-ншi краши представлеш порiвняно ма-лим i середшм бiзнесом, якому доводиться самому виршувати, якi шновацп i яким шляхом використовувати, щоб до-сягти бажаного успiху. I на сьогодш це важливо i перспективно ...» [13, с. 9].
Системш та ситуативш чинники зараз сприяють реалiзацii саме такого варiанта неоiндустрiального розвитку украшсько-го хiмiчного виробництва.
Висновки. Хiмiчне виробництво мае системний вплив на процеси неошдустрь ально'1 модершзацп через виготовлення та постачання нов^шх матерiалiв i натв-продуктiв для ново'1 «розумно'1» промис-ловостi. Але така точка зору на його роль ще не набула достатнього поширення у втизнянш теорп та практищ галузевого управлiння. Переважае традицiйне розу-мiння хiмiчноi шдустрп як сукупносп великотоннажних, ресурсоемних, небез-печних i шкiдливих виробництв iз вщпо-вiдними ресурсними, соцiальними й еко-лопчними проблемами.
При опрацюванш галузевого аспекту реалiзацii неошдус^ально! моделi важливе значення мае дослщження дете-рмiнуючих чинникiв. Серед останшх слiд виокремити системнi (якi й обумовлюють змiст i характер неошдус^альних транс-формацiй) i ситуативнi (як визначають поточнi умови та локальш особливостi).
Статистичний аналiз факторiв розвитку провщних хiмiчних компанiй св^у свiдчить, що прибутковiсть великого хь мiчного бiзнесу зараз визначаеться напрямами дiяльностi, величиною хiмiчних активiв та iнновацiйно-iнвестицiйними витратами.
На основi вивчення особливостей сучасно! шституцшно'! структури хiмiч-но'1 промисловостi Украши та попередшх процесiв и iнновацiйного розвитку можна стверджувати, що наразi велик тдпри-емства не здатнi виконати роль локомотиву неошдус^альних перетворень у галузь Перспективи нацiональноi моделi неоiндустрiалiзацii хiмiчноi галузi слiд пов'язувати з малим i середнiм шнова-цiйним бiзнесом та розвитком малотон-
нажних виробництв на завершальних стадiях ланцюпв додано'1 вартостi.
Зрозумiло, що реалiзацiя тако'1 мо-делi потребуе застосування вщповщних форм «точково!» пiдтримки i стимулю-вання розвитку «розумних» виробництв, залучення механiзмiв державно-приватного партнерства та використання нов^-нiх оргашзацшно-технолопчних шстру-ментiв шновацшно'1 дiяльностi. На опра-цювання цих питань i будуть спрямованi подальшi дослiдження.
Лггература
1. 1ндекси промислово! продукцп за видами дiяльностi за 2013-2016 роки. Державна служба статистики Украгни. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (Дата звернення 27.07.2017).
2. Амоша А.И., Вишневский В.П., Збаразская Л.А. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины. Економта промисловост1. 2012. № 1-2 (57-58). C. 3-36.
3. Вишневський В. П. Глобальна неоiндустрiалiзацiя та ii уроки для Укра!-ни. Економта Украгни. 2016. № 8. С. 2643.
4. Вишневський В.П., Збаразська Л.О., Зашздра М.Ю., Чекша В.Д., Поло-вян О.В., Щетшова ТВ., Веткш А.С., Срфорт 1.Ю. та iн. Нацюнальна модель нео1ндустр1ального розвитку Украгни: монографiя; за ред. В.П. Вишневського (заг. ред.). К.: 1н-т економiки пром-стi НАН Украши, 2016. 518 с.
5. Вишневский В.П., Амоша А.И., Збаразская Л.А., Охтень А.А., Череват-ский Д.Ю. Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуальные основы: монография; под ред. В.П. Вишневского и Л.А. Збаразской (общ. ред.). Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2013. 180 с.
6. Алимов О.М., Амоша О.1., Ал-фьорова I.C., Андрушюв Б.М., Антонюк
B.П., Бережна А.Ю., Бша СО., Богатчик Л.А. та ш. Перший етап модертзацгг економти Украгни: досв1д та проблеми: за ред. В.1. Ляшенка (заг. ред.). Запорiж-жя: 1ЕП НАН Украши, КПУ, 2014. 798 с.
7. Ляшенко В.1., Котов С.В. Украг-на XXI: нео1ндустр1альна держава або «крах проекту»?: моногр. К.: 1н-т еконо-мши пром-стi НАН Украши, Полтавсь-кий ун-т економши i торгiвлi. 2015. 196 с.
8. Ляшенко В.1., Котов С.В. Мето-дичнi тдходи до оцiнювання процесiв модершзацп промислово розвинутих те-риторiй Украши. Економта Украгни.
2015. № 10. С. 32-44.
9. Збаразська Л.О. Неошдус^аль защя в Укршш: концепт нащонально! моделi. Економгка промисловостг. 2016. № 3(75). С. 5-32.
10. Шевцова Г.З. Трансформащя концептуальних пiдходiв до управлiння розвитком хiмiчноi промисловосп в кон-текстi неоiндустрiалiзацii. Економгка та право. Сергя: Економта. 2016. № 2.
C. 146-156.
11. Ншфорова В. А. Неошдус^а-льний розвиток металургл Украши: пе-редумови, проблеми, напрями. Економгка промисловост1. 2016. № 3 (75). С. 33- 64.
12. Дасив А.Ф., Руссиян Е.А. Анализ функционирования промышленности Украины с позиции неоиндустриализации. В1сник економгчног науки Украгни.
2016. № 2 (31). С. 57- 65.
13. Геець В.М. 1нституцшна обу-мовлешсть шновацшних процеав у про-мисловому розвитку Украши. Економгка Украгни. 2014. № 12. С. 4-19.
14. Геець В.М. Бар'ери на шляху розвитку промисловосп на шновацшнш основi та можливосп !х подолання. Економгка Украгни. 2015. № 1. С. 4-25.
15. Кшдзерський Ю.В. Антикризо-ва промислова пол^ика: BapiaHT втиз-няного концепту. В1сник Нацюнальног академгг наук Украгни. 2016. № 10. С. 2742. doi: 10.15407/visn2016.10.027.
16. Сaлiховa О.Б. Ренесанс державно!' штервенцп у промисловий розвиток: остaннi свiтовi тенденцп та уроки для Украши. Економжа Украгни. 2015. № 9. С. 19-38.
17. Дейнеко Л.В., Шовкун I.A., Шелудько E.I., Гахович Н.Д., Кушшрен-ко О.М., Завгородня М.Ю., Романюк I.M., Зарудна О.С. Нео1ндустр1альна трансформащя промислового потенщалу Украгни: колективна моногpaфiя; Л.В. Дейнеко (заг. ред.). К: Нащональна aкaдемiя наук Украши, ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Укра'-ни», 2016. 278 с. Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/mg/ 277.pdf. (Дата звернення 27.07. 2017).
18. 1нновацтна Украгна 2020: нащональна доповгдь: ред. В.М. Геець, A.I. Даниленко, Е.М. Лiбaновa, A.A. Гриценко, О.В. Макарова, М.О. Кизим, 1.Ю. Егоров, IB. Одотюк. К.: НАН Украши, 2015. 336 с.
19. Бшорус О.Г. Проблеми глобально!' модершзацп та iмпеpaтиви неош-дустpiaлiзaцii' транзитивних кра'н. Економгчний часопис - XXI. 2012. № 9-10. С. 3-6.
20. Задоя A.A. «Новая индустриализация» в контексте стратегических целей Украины. Бюлетень М1жнародного Нобел1вського економ1чного форуму. 2012. № 1 (5). Т. 1. С. 146-154.
21. 1ванов С.В., Перебийшс B.I., Котов С.В., Федipець О.В. Розвиток наць онально!' економши на засадах неошдус-тpiaльноi' модершзацп. Управлтня еко-номтою: теор1я та практика: зб. наук. пр. К.: 1ЕП ^Н Украши, 2015. С. 31-41.
22. Воробьев Е.М., Демченко Т.И. Неоиндустриализация как форма экономической модернизации. В1сник Харкгв-ського нацюнального унгверситету гменг В.Н. Каразта. Сер1я «М1жнародн1 вгдно-сини. Економта. Крагнознавство. Туризм». 2013. № 1042. С. 76-80.
23. Прушювська Е.В. Неошдустрь алiзацiя як процес оновлення вторинного сектору економши в перюд економiчноi' нестабшьносп. Теоретичнг та прикладнг питання економгки: зб. наук. праць. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 191-197.
24. Бондарець М.В. Еволющя кон-цепцш неоiндyстрiалiзацii' транзитивних кра'н. Глобальнг та нацгональнг проблеми економгки. 2015. № 4. Режим доступу: http://global-national.in.Ua/archive/4 -2015/10.pdf (Дата звернення 27.07. 2017)
25. Малш М.А. Нео1ндустр1ал1за-цгя нацюнальног економгки в контекстг свтових iнтеграцтних процесгв: автореферат дис ... канд. екон. наук. Донбаська державна машинобyдiвна академiя. Кра-маторськ, 2015.
26. Гахович Н.Г., Завгородня М.Ю. Особливосп неошду свально'' модершзацп машинобудування Украши в сучас-них умовах. Економгчний вгсник унгверситету: зб. наук. праць учених та аст-рантгв. Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди», 2016. Вип. 29(2). С. 139-145.
27. Чукурна О.П. Напрямки розви-тку машинобyдiвноi' галyзi в контекст неоiндyстрiалiзацii'. Економгчний вгсник Нацюнального техтчного унгверситету Украгни «Кигвський полтехнгчний гн-ститут». 2014. № 11. С. 177-184.
28. SusChem Strategic Innovation and Research Agenda. (2015). SusChem. Retrieved from: http://www.suschem.org/ cust/documentrequest.aspx?DocID=928 [Accessed 26.11.2016].
29. LRI Research Strategy 2015-2019 (2014). American Chemistry Council. Retrieved from: http://lri.americanchemistry. com/LRI-Research-Program/Research-Strategies/LRI-Research-Strategy-2015-2019.pdf [Accessed 12.05.2017].
30. Wehberg G. Chemicals 4.0. Industry digitization from a business-strategic angle. Deloitte. 2015. 44 p. Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Del oitte/de/Documents/consumer-industrial-products/Deloitte_Chemicals_4.0%20G.We hberg.pdf [Accessed 12.05017].
31. Thienen S., Clinton A., Mahto M., Shiderman B. Industry 4.0 and the chemicals industry. Catalyzing transformation through operations improvement and business growth. Deloitte University Press. 2016. 20 p.
32. Westerman A., Fitzner V. Using innovation to drive sustainable growth in the chemical industry. PwC. 2016. 28 p.
33. Leeuw V. Industrie 4.0 in the Chemical Industry. Covestro's View. ARC Insights. 2017. March 21. Retrieved from: https://industrial-iot.com/2017/03/industrie-4-0-chemical-industry [Accessed 12.05.2017].
34. Global chemical production change by region 2010-2016. Statista. The Statiatics Portal. Retrieved from: https://www.statista.com/statistics/272157/ chemi cal -producti on-forecast-worldwide [Accessed 27.07. 2017].
35. BASF Report 2016. BASF. 242 p. Retrieved from: https://report.basf.com/ 2016/en/ [Accessed 27.07. 2017].
36. Global Top 50 Chemical Companies of 2015. Chemical & Engineering News. Retrieved from: http://cen.acs.org/ global-top-50.html (Accessed 12.02.2017).
37. ^ia.bHicTb cy6'eKTiB Be.HKoro, cepegHboro, Ma.oro Ta MiKponignpueM-Hunraa, 2015: craT. 36. flepwaeHa cnyw6a cmamucmuKU VxpaiHu: 3a peg. M.C. Ky3-
нeцoвoï. K: TOB «BHgaBHH^TBO «KoHcy-.bTaHT», 2016. 514 c.
38. Shevtsova A. Z., Braslavska O.V. Research preconditions of Ukrainian chemical industry modernization based on the assessment competitiveness of its potential. Economic Processes Management: International Scientific E-Journal. 2016. 1. Retrieved from: http://epm.fem.sumdu. edu.ua/download/2016_1/2016_1_12.pdf (Accessed 27.07.2017).
References
1. Index of Industrial Production, by types of activity in 2013-2016 years (2017). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
2. Amosha, O.I., Vyshnevskyi, V.P., & Zbarazska L.O. (2012). Neoindustrializa-tion and the new industrial policy of Ukraine. Econ. promisl., 1-2 (57-58), pp. 332 [in Russian].
3. Vyshnevskyi V.P. (2016). Global neoindustrialization and its lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 8, pp. 26-43 [in Ukrainian].
4. Vyshnevskyi, V.P., Zbarazska, L.O., Zanizdra, M.Yu., Chekina, V.D., Polovian, O.V., Shchetilova, T.V., Vietkin, A.S., Yerfort I. Yu. and etc. (2016). National model of neoindus-trial development of Ukraine. In V.P. Vyshnevskiy (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
5. Vishnevsky, V.P., Amosha, A.I., Zbarazskaja, L.A., Ohten', A.A., Cherevat-skij, D.Ju. (2013). Industrial policy and management of industrial development in the context of system imbalances: the conceptual framework. In V.P. Vishnevsky and L.A. Zbarazskja (Eds.). Doneck: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^ Экономика npoMbimnemocmu -
6. Alymov, O.M., Amosha, O.I., Al-forova, I.Ye., Andrushkiv, B.M., Antoniuk, VP., Berezhna, A.Yu., Bila, SO., Bo-hatchyk L.A. and etc. (2014). The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems. In V.I. Lyashenko (Ed.). Zaporizhzhia: IEP NAN Ukrainy, KPU [in Ukrainian].
7. Lyashenko, V., & Kotov, Ye. (2015). Ukraine XXI: neoindustrialna state or "crash of the project"? Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
8. Lyashenko, V., & Kotov, Ye.
(2015). Methodical approaches to the estimation of processes of modernization of Ukraine's industrially developed territories. Economy of Ukraine, 10, pp. 32-44 [in Russian].
9. Zbarazska, L. (2016). Neoindustriali-zation in Ukraine: concept of national model. Econ. promisl., 3(75), pp. 5-32 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/econindustry2016.03.005.
10. Shevtsova, G.Z. (2016). Transformation of conceptual approaches to managing the development of chemical industry within the neo-industrialization context. Economics and Law, 2, pp. 146-156 [in Ukrainian].
11. Nikiforova, V.A. (2016) Neoindust-rial development of steel industry of Ukraine: prerequisites, problems, directions. Econ. promisl., 3(75), pp. 33-64 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/econindustry2016.03.033
12. Dasiv, A.F., & Russijan, E.A.
(2016). The Special Aspects of Functioning and Possibilities of Industry Industrialization in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (31), pp. 57-65 [in Russian].
13. Heyets, V.M. (2014). Institutional conditionality of innovative processes in the industrial development of Ukraine. Economy of Ukraine, 12, pp. 4-19 [in Ukrainian].
14. Heyets, V.M. (2015). Barriers on a way of development of the industry on the innovative basis and possibilities to overcome them. Economy of Ukraine, 1, pp. 4-25 [in Ukrainian].
15. Kindzers'kyi, Yu.V. (2016). Anticrisis industrial policy: version of domestic concept. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 10, 27-42 [in Ukrainian]. doi: 10.15407/visn2016.10.027
16. Salikhova, O.B. (2015). Renaissance of state's intervention into the industrial development: last world tendencies and lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 9, 19-38 [in Ukrainian].
17. Deineko, L.V., Shovkun, I.A., Sheludko, E.I., Hakhovych, N.D., Kush-nirenko O.M., Zavhorodnia M.Yu., Roma-niuk I.M., & Zarudna O.S. (2016). Neoindustrial transformation of industrial potential of Ukraine. In L.V. Deineko (Ed.). Kyiv: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, DU «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy». Retrieved from http: http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf [in Ukrainian].
18. Heits, V.M., Danylenko, A.I., Li-banova, E.M., Hrytsenko, A A., Makarova, O.V., Kyzyma, M.O., Yehorov, I.Yu., Odo-tiuk, I.V. (Eds.) (2015). Innovative Ukraine 2020: National Report. Kyiv: The NAS of Ukraine [in Ukrainian].
19. Bilorus, O.G. (2012). Problems of global modernization and imperatives of transitive countries new industrialization. Ekonomichnyi chasopys - XXI, 9-10. pp. 36. [in Ukrainian].
20. Zadoya A.A. (2012), "New Industrialization" in the context of Ukraine's strategic goals. Byuleten' Mizhnarodnogo No-belivs'kogo ekonomichnogo forumu, 1 (5), Vol. 1, pp. 146-154 [in Ukrainian].
21. Ivanov, S.V., Perebyinis, V.I., Kotov, Ye.V., & Fedirets, O.V. (2015). Development of the national economy on
the basis of neo-industrial modernization. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 31-41 [in Ukrainian].
22. Vorobev, E.M., & Demchenko, T.Y. (2013). Neoindustrialization as a form of economic modernization. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm», 1042, pp. 76-80 [in Russian].
23. Prushkovskaia, E.V. (2013). Neoindustrialization as renewal process in secondary sector in periods of economic uncertainty. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky: zb. nauk. prats, Iss. 28, Vol. 1., pp. 191-197 [in Ukrainian].
24. Bondarets, M. V. (2015). Evolution of the concepts of neo-industrialization of transitive countries. Hlobalni ta natsion-alni problemy ekonomiky. Retrieved from http://global -nati onal.in.ua/archive/4 -2015/10.pdf [in Ukrainian].
25. Malik, M.A. (2015). Neoindustrialization of the national economy in the context of the word integration processes (Unpublished candidatethesis). Donbass State Engineering Academy of Ministry of Education and Science of Ukraine, Kramatorsk, Ukraine [in Ukrainian].
26. Gahovich, N.G., & Zavgorodnia M.Y. (2016). Features neoindustrial modernization of mechanical engineering of Ukraine in modern conditions. Ekonomich-nyi visnyk universytetu: zb. nauk. prats uchenykh ta aspirantiv, Pereiaslav-Khmel-nytskyi: DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody» [in Ukrainian].
27. Chukurna, O.P. (2014). Directions of development of machine-building industry are in context of neoindustrialization. Economic bulletin of NTUU «KPI», 11, pp. 177-184 [in Ukrainian].
28. SusChem Strategic Innovation and Research Agenda. (2015). SusChem. Retrieved from http://www.suschem.org/cust/ documentrequest.aspx?DocID=928 [in English].
29. LRI Research Strategy 2015-2019, (2014). American Chemistry Council. Retrieved from http://lri.americanchemistry. com/LRI-Research-Program/Research-Strategies/LRI-Research-Strategy-2015-2019.pdf [in English].
30. Wehberg, G. (2015). Chemicals 4.0. Industry digitization from a business-strategic angle. Deloitte. Retrieved from https://www2.deloitte .com/content/dam/Del oitte/de/Documents/consumer-industrial-products/Deloitte_Chemicals_4.0%20G.We hberg.pdf [in English].
31. Thienen, S., Clinton, A., Mahto, M., & Shiderman, B. (2016). Industry 4.0 and the chemicals industry. Catalyzing transformation through operations improvement and business growth. Deloitte University Press, 20 p. [in English].
32. Westerman, A., & Fitzner V. (2016). Using innovation to drive sustainable growth in the chemical industry. PwC., 28 p. [in English].
33. Leeuw V. (2017, March). Industrie 4.0 in the Chemical Industry. Covestro's View. ARC Insights. Retrieved from https://industrial-iot.com/2017/03/industrie-4-0-chemical-industry [in English].
34. Global chemical production change by region 2010-2016. Statista. (2017). The Statiatics Portal. Retrieved from http s: // www .statista.com/statistics/272157/ chemical-production-forecast-worldwide [in English].
35. BASF Report 2016. (2017). BASF. Retrieved from https://report.basf.com/ 2016/en [in English].
36. Global Top 50 Chemical Companies of 2015. (2016). Chemical & Engineering News. Retrieved from
38. Shevtsova, A.Z., & Braslavska O.V. (2016). Research preconditions of Ukrainian chemical industry modernization based on the assessment competitiveness of its potential. Economic Processes Management: International Scientific E-Journal, 1. Retrieved from http://epm. fem.sumdu.edu.ua/download/2016_1/2016_ 1_12.pdf [in English].
Анна Зиевна Шевцова,
д-р экон. наук, доц. Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: [email protected]; Наталия Вячеславовна Швец, канд. экон. наук, доц.
Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля 93400, Украина, г. Северодонецк, пр. Центральный, 59А
E-mail: [email protected]
ИССЛЕДОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА В КОНТЕКСТЕ НЕОИНДУСТРИАЛИЗАЦИИ
Статья посвящена определению путей реализации неоиндустриальной модели модернизации отечественного химического производства с учетом детерминирующих факторов. Проведен статистический анализ факторов прибыльности ведущих химических компаний мира. На основе изучения особенностей современной институциональной структуры химической промышленности Украины установлено, что перспективы процессов неоиндустриализации в отрасли связаны с малым и средним инновационным бизнесом и развитием малотоннажных производств на завершающих стадиях цепочек добавленной стоимости.
Ключевые слова: химическое производство, промышленность, модернизация, инновационное развитие, неоиндустриализация, компания. JEL: L690, 0140, 0330.
Ganna Z. Shevtsova,
Doctor of economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 Gelabov Str. E-mail: [email protected]; Natalya V. Shvets, PhD in Economics. Volodymyr Dahl East Ukrainian National University 93400, Ukraine, Severodonetsk, 59А Central pr.
E-mail: [email protected]
http://cen.acs.org/global-top-50.html [in English].
37. Activity of large, middle-size, small and micro-enterepreneurship entities, 2015: statista. (2016). State Statistics Service of Ukraine. In M. S. Kuznietsovoi (Ed.). Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Konsultant» [in Ukrainian].
- Економжа npoMumoeocmi ^^ Economy of Industry
RESEARCH OF THE CURRENT FACTORS INFLUENCING THE DEVELOPMENT OF CHEMICAL MANUFACTURING WITHIN THE NEO-INDUSTRIAL CONTEXT
The article investigates the problems associated with the adoption of a neo-industrial model of development within the Ukrainian chemical industry, and considers the determining factors. The relevance of this research lies in the declining competitive potential of the national chemical industry. At the same time, the contemporary chemical manufacture has a systematic influence on the processes of neo-industrial modernisation by means of producing cutting-edge materials and components for new "smart" industries. Because of this, the perspective of modernising the Ukrainian chemical industry is associated with the application of advantages of neo-industrialisation and its inclusion in global value chains.
The choice of the ways, in which the neo-industrial concept is applied, depends on a number of current factors influencing the development of chemical manufacture. The main objective of this paper is to investigate those factors and to identify the paths for neo-industrial transformations within the industry.
It is shown that among the determining factors, a distinction has to be made between those that are systematic (addressing the contents and character of neo-industrial transformations) and those that are situational (establishing the current conditions and local specifics).
A statistical analysis of the factors, influencing the development of the Global Top 50 Chemical Companies, has been carried out. Differences in companies' indicators have been shown in relation to the focus of their activity. On the basis of a correlation and regression analysis, a close link has been found between the operating profits of large chemical businesses and their chemical assets, capital spending and R&D spendings.
The specifics of the existing institutional structure of the Ukrainian chemical industry have been studied alongside the developments in its innovation processes to date. It has been concluded, that the large Ukrainian companies cannot become a driving force for neo-industrial change within the industry. It has been established, that the future of the national model for neo-industrialisation within the chemical industry should be for small and medium-sized innovative enterprises, and the development of light-weight production within the final stages of value chains.
Keywords: chemical manufacturing, industry, modernization, innovative development, neoindustrialization, company.
JEL: L690, 0140, 0330.
OopMamu цumуeaннн:
fflевцова T.3., fflBe^ H.B. ^oomg^eHHA cynacHux hhhhhkíb po3Bmrcy xímíhhoto BupoGHHuraa b Kommcri Heomgycrpia.m3a^i. EKOHOMÍKa npoMuenoeoemi. 2017. № 3 (79). C. 39-57. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039
Shevtsova, G.Z., & Shvets, N.V. (2017). Research of the current factors influencing the development of chemical manufacturing within the neo-industrial context. Econ. promisl., 2 (78), pp. 39-57. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039
Hadium^a do peda^ii 11.08.2017p.
- EKOHOMÍKa npoMucnoeocmi ^ DKOHOMUKa npoMbimnemocmu -
