CC BY
37
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.52/.23
Amhtpigb a.b.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. M.I. Пирогова
ВИКОРИСТАННЯ ПРОЛОНГОВАНОТ EniAYPAAbHOI ¡НФУЗП BYniBAKA'THY АЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ПPOЯВiВ iHТPAAБAOMiHAЛbHOT ППЕРТЕНЗП, ПОКРАЩЕННЯ КРОВОТОКУ В MAГiСТPAЛbHИX СYAИHAX ЧЕРЕВНОТ
ПОРОЖНИНИ ТA AAEKBAТHOГO ЗHEБOЛЮBAHHЯ В PAHHbOMY ПiСЛЯOПEPAЦiЙHOMY ПEPiOAi В AiТEЙ
З oнкoпAТoлoгieю
Резюме. До^дження проведено у 32 дтей, прооперованих 1з приводу пухлин черевноЧ порожнини. За-лежно вгд методики знеболювання пащенти були подлет на 2 групи: у 1-й грут використовували етду-ральну анальгезж (ЕА) та безперервну внутршньовенну тфузт фентатлу; у 2-й груш призначали лише внутршньовенну безперервну шфузт фентатлу. Застосування багатокомпонентно'1 анальгези (ЕА та безперервна внутршньовенна iнфузiя оптдних анальгетишв) значно зменшуе негативн на^дки недо-статньогознеболювання в дтей та сприяе ефективнШ анальгези тсля травматичних операцШ, зменшуе прояви синдрому штраабдомшально'1 г^ертензи та покращуе кровотк у судинах черевноI порожнини. Ключовi слова: анальгезия, штраабдомшальна гiпертензiя, ндексрезистентностi.
Вступ
Серед основних причин неадекватно! анальгези в шсляоперацшному перiодi в дггей видгляють вщсутшсть загальновизнаних i простих методiв оцшки тяжкосп больового синдрому в педiатрii; використання наркотичних анальгетиюв рщко i в доз^ меншш вщ необхщно!, для уникнення побiч-но! дл; неможливiсть або обмеження використання ефективних сучасних методiв шсляоперацшно! анальгези та переконання частини лiкарiв, що такi дiти е менш чутливими до болю [1—3]. У структурi пiсляоперацiйного знеболювання в дггей, як i в ш-ших вiкових групах, основне мiсце займають нарко-тичнi анальгетики, шлях введення традицiйний — внутрiшньом'язовий [4].
На думку багатьох авторитетних дослщниюв, неадекватна та неефективна анальгез1я в раннш пiсляоперацiйний перiод наявна у 30—50 % хворих, при цьому найближчий шслянаркозний перiод роз-глядаеться як слабка ланка анестезюлопчного за-безпечення [1, 2]. Неадекватна анальгез1я в раннш шсляоперацшний перiод погiршуе перебп i прогноз одужання в дггей та збiльшуе смертнiсть за рахунок пщвищення ризику розвитку сепсису, шсляопера-цiйних ускладнень — розвитку синдрому штрааб-домшально! гшертензи та порушення кровообiгу в магiстральних судинах черевно! порожнини [4—10].
Незважаючи на великий перелж ошощних та не-ошощних анальгетикiв, епiдуральна аналгез1я (ЕА) е найбгльш оптимальним та ефективним методом шсляоперацшного знеболювання.
Метод подовжено! етдурально! анестези та анальгези частiше почав застосовуватися при про-веденнi оперативних втручань i для подальшого знеболювання хворих. Подовжена ешдуральна анесте-зiя дозволяе значно зменшити кгльюсть препаратiв, що вводиться як пщ час наркозу, так i в раннш шсляоперацшний перюд, що дуже важливо, врахо-вуючи супутню патологiю у хворих старшого в^ i поеднання хiрургiчного втручання iз застосуванням полiхiмiотерапli [1—4].
Подовжена епщуральна анестез1я дозволяе вщ-мовитися вщ введення ошощних анальгетикiв, а також значно прискорити процес вщновлення перистальтики кишечника i початок раннього енте-рального харчування, знизити частоту виникнення ускладнень, пов'язаних з оперативним втручанням [4, 6].
Метою цього дослщження було порiвняння ефективностi та безпеки застосування епщурально!
© Дми^ев Д.В., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
анестез2 з анальгезieю ошощними анальгетиками на ochobí вивчення iнтраабдомiнального тиску та 3míh кровотоку в судинах черевно! порожнини при оперативних втручаннях Í3 приводу пухлин черевно! порожнини в дггей.
Об'ект та методи досл1дження
Дослщження проведенi у 32 дггей (12,6 ± 3,0 року), прооперованих Í3 приводу пухлин заочере-винного простору (24 дитини, 75 %), пухлин яечника (8 дггей, 25 %). Усiм хворим проводили комплексне штенсивне лiкування: iнфузiйну та трансфузшну те-рапiю, респiраторну пщтримку апаратом Hamillton C2 — режим ASV за параметрами (FiO2, 30 %, PEEP 2 см вод.ст., PIP 15—20 см вод.ст.), антибактерiальне лiкування, посиндромну терапiю.
Оцiнку ефективност знеболювання в ранньому пiсляоперацiйному перiодi проводили за допомо-гою вiзуально-аналоговоi шкали (ВАШ, Observation Scale for Infants and Small Children), вивчали таю показники: внутршньочеревний тиск (ВЧТ) методом Крона [6—8], абдомшальний перфузшний тиск (АПТ), рiвень кортизолу в кров^ клiнiку тс-ляоперацшного знеболювання. Додатково проводили допплерометрш мезентерiального кровотоку у верхнiй мезеш^альнш артерп, нирковiй та се-лезшковш артер2. Дослiдження проводили без по-передньо! пiдготовки хворого за допомогою апарата LOGIQ BOOK-XP iз використанням конвексного датчика 3,5—5,0 МГц, мжроконвексного датчика 4—8 МГц у режимi реального часу iз дозованою компресieю датчиком черевно! стiнки. На основi оцiнки допплерiвського спектра визначали кшь-кiснi параметри кровотоку в артерiальних судинах: пiкову систолiчну швидюсть кровотоку (Vps — peak systolic velocity) — максимальну швидкiсть кровотоку в дослщжуванш судинi, кшцеву дiастолiчну швидкiсть кровотоку (Ved — end diastolic velocity) — максимальну швидюсть кровотоку в дослщжуванш судиш в кiнцi дiастоли, iндекс периферичного опору (Pourcelot, RI — resistive index) — вщношення рiзницi тково! систолiчноi i кшцево! дiастолiчноi швидкостi кровотоку до тково! систолiчноi швид-костi: IR = (Vps — Ved)/Vps.
Дослiдження проводили на таких етапах знеболювання: 1-й етап — 12-та година тсля оперативного втручання; 2-й етап — 24-та година; 3-й етап — 36-та година; 4-й етап — 48-ма година та 5-й етап — 72-га година пюля оперативного втру-чання.
Статистичну обробку отриманих даних проводили iз застосуванням методiв варiацiйноi статистики за допомогою програми Stаtistica 5.5 (нале-жить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний № AXXR910A374605FA). Ощнювали та визначали середнi значення, стандартш вiдхилення та похибки середнього. Вiрогiднiсть рiзницi значень мж кшь-юсними величинами в разi вiдповiдностi розподшв нормальному значенню визначали за допомогою критерпв Стьюдента та Фiшера. Вiрогiдними вважа-лися вiдмiнностi при р < 0,05.
Результата дослщження
Перша група — 18 пащенпв, яким проводили знеболювання методом постшно! ешдурально! аналь-гез2 бутвакашом 0,5% (Лонгокаш, «Юрiя-Фарм») у дозi 0,3—0,4 мг/кг (середня доза — 0,32 ± 0,24 мг/кг) та безперервною iнфузieю фентанiлу в дозi 10 мкг/ кг/год (середня доза — 10,2 ± 0,4 мг/кг), 14 дггям 2-1 групи знеболювання проводили безперервною iнфузieю фентаншу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза — 10,4 ± 0,3 мг/кг) [2-4].
Комбшовану сшнально-епщуральну анестез1ю проводили за стандартною методикою: на р1вш сегмента LI-LII пунктували епщуральний проспр спе-ц1альною двопросв1тною голкою, загостреною за типом ол1вця (Braun В., 18/27 G), пот1м в 2 просви" вводили б1льш тонку та довгу сп1нальну голку i пунктували субарахно1дальний простiр. Пiсля отриман-ня лiквору вводили бушвакаш 0,5% у дозi 0,15-0,2 (0,18 ± 0,04) мг/кг. Епщуральний простiр шсля ви-далення сшнально! голки катетеризували в крашаль-ному напрямку i вводили розраховану дозу [1, 7, 8].
Середня сума бал!в, що характеризувала штен-сивн1сть больового синдрому в ранньому тсля-операцiйному перюд! на вск етапах дослщження, за ВАШ у хворих 1-1 групи була в!ропдно меншою (р < 0,05) за вщповщш значення у 2-й груш (рис. 1).
Показаннями до введення додаткових болюав наркотичних анальгетиюв були больова поведiнка, десинхрошзац!я 1з штучною вентиляцieю легень та тахжард!я. У першiй груп1 не було необхвдносп в додатковому введенш морФ1ну, у друг1й груп1 вводили додатков! болюси морФ1ну (0,5 мг/кг) 2 д1тям (14,2 %).
Вщомо, що рiвень кортизолу е одним 1з показни-к1в стресово! реакцп, у тому числ1 й больово!. Дина-мiка р1вня кортизолу в кров1 в пiсляоперацiйному гор^д! показана на рис. 2.
Динамжа р1вня кортизолу в кров1 в 1-й груш свщчить про лiквiдацiю в бшьшосп дiтей протягом 12-72 годин тсля операцП тяжкого стресу, виник-нення якого пов'язано з основним захворюванням або операцiею, i про достатню анальгезш п1сля опе-рацп.
Дослiдження артерiального кровоо61гу у верхнш 6рижов1й артерП та нирков1й артерп виявило висо-кий iндекс резистентност у 2-й груп1 — 0,98 ± 0,02 та 0,92 ± 0,05, вщповщно у 1-й груш — 0,74 ± 0,04 та 0,69 ± 0,04 (норма — 0,6-0,8) (р < 0,05), що пато-генетично вщображае блокаду мжроциркуляторно-го русла i, як наслщок, неефективне знеболювання
[7- 9]
CÜ 6т
а ю 4-
а м у 2--
0--
До операцп 12-та год 24-та год 36-та год 48-ма год
—•— 1-ша група —и— 2-га група
Рисунок 1. Середня сума бал'ш за ВАШ, p < 0,05 при порiвняннi знеболювання в 1-й та 2-й групах
tyl-fl-rt-rf-rt-"
До операцп 12-та год 24-та год
8-ма год 72-га год
□ 1-ша група □ 2-га група
Рисунок2. Динамкар'/вня кортизолукров/' (нмоль/л), р < 0,05при пор'внянш знеболювання в 1-й та 2-й групах
Така сама тенденцiя спостериалася при досль дженш внутр1шньочеревного тиску. Наприклад, у 2-й груш внутршньочеревний тиск був значно ви-щим пор1вняно з 1-ю групою (14,98 ± 4,02; у 1-й гру-п1 — 5,42 ± 2,2) п1сля початку пролонговано! шфузи бутвака!ну (р < 0,05).
Варто вщмггити, що в пащенпв друго! групи значно вищий абдом1нальний перфуз1йний тиск, нж у пац1ент1в першо! групи, — 64,8 ± 4,2 (у 1-й груш — 57,4 ± 6,4) (р < 0,05), що свщчить про нормал1защю внутр1шьночеревного тиску 1, можливо, адекват-н1сть знеболювання (табл. 1).
Наводимо клтчний випадок, що викликае ш-терес сво!м клтчним переб1гом, анатом1чними особливостями 1 разом 1з т1м св1дчить про ефектив-н1сть використання етдурально! анальгези методом пролонговано! шфузи бутвака!ну.
КлЫчний випадок
Дитина В., МКСХ № 1443, 2,5 року, була гост-тал1зована 29.02.2012 р. в онкогематолопчне вщдь лення ВДОКЛ з1 скаргами на збшьшення в об'ем1 живота. З1 сл1в батьк1в, зб1льшення живота помгги-ли близько 2 тижн1в тому. Звернулися по медичну допомогу в пол1клш1ку за м1сцем проживання, де було виконано УЗД оргашв черевно! порожнини, на якому виявлено пухлинне утворення. До моменту захворювання дитина розвивалася вщповщно до вжу, травму батьки заперечують. Спадковий онко-
лог1чний анамнез не обтяжений, щеплення — зг1дно з в1ком.
Загальний стан хворого при госштал1защ! тяжкий за рахунок основного захворювання. Свщо-мють збережена. Шк1ра та слизов1 оболонки блщо-рожевого кольору, чисть Перифер1йн1 л1мфатичн1 вузли не збшьшеш. ЧСС — 97 за 1 хв, ЧД — 22 за 1 хв. Жив1г збшьшений в об'ем1, шаропод1бно! фор-ми, бере участь в акт1 дихання, симетричний. Паль-паторно жив1т м'який, безбол1сний. При пальпаци визначаеться утворення розм1рами 10 х 11 см щшь-ноеластично! консистенци. Пухлинопод1бне утворення безболюне, мае гладку однорщну поверхню. Симптоми подразнення очеревини негативш в ус1х вщдшах. Аускультативно перистальтика звичайна, патолопчш шуми не вислуховуються. Печ1нка та се-лез1нка не пальпуються. Внутр1шньочеревний тиск дор1внюе 21 см вод.ст.
З огляду на тяжшсть стану дитина переведена у вщдшення реашмаци з д1агнозом «утворення черевно! порожнини» для дообстеження та перед-операцшно! п1дготовки. Загальний анал1з кров1 при госп1тал1зац!!: НЬ — 118 г/л, Ер. — 3,9 • 1012/л, Л — 6,2 • 109/л, п — 1, с — 69, е — 1, м — 3, л — 27, ШОЕ — 8 мм/год. При УЗД оргашв черевно! порожнини визначено об'емне утворення розм1рами 120 х 140 мм. Шсля вщповщно! передоперацшно! пщготовки проведена л1воб1чна поперечна лапаро-томiя довжиною до 7 см.
Загальна анестезiя: тотальна внутр1шньовенна анестезiя (пропофол + фентанл), штучна вентиля-цiя легень у режим1 РБУ згщно з в1ковими параметрами. Тривалють операци — 3,0 години. Iндукцiя: пропофол 3 мг/кг, фентан1л 3 мкг/кг в/в, мюпле-гiя — сукцишлхолш 2 мг/кг, iнтубацiя — трубка № 4,5, без особливостей. Пщтримка анестези — по-стшна iнфузiя пропофолу за схемою: першi десять хвилин зi швидкiстю 10 мг/кг/год, наступнi десять хвилин — 8 мг/кг/год, надалi — 6 мг/кг/год. Аналь-гез1я — постшна iнфузiя фентанiлу 10 мкг/кг/год та
Таблиця 1. Зм1 ни показниюв абдом'шального кровотоку та внутршньочеревного тиску на етапах
дослдження (М ± т)
8
Показники Етап дослщження
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Перша група (нфуз/я фентанлу + ЕА бутвакашом)
ВЧТ 11,7 ± 2,2 7,4 ± 4,1* 5,9 ± 2,0* 5,4 ± 1,8* 5,2 ± 2,2*
АПТ 64,4 ± 4,4 65,2 ± 4,0* 63,5 ± 2,8* 65,3 ± 5,1* 64,6 ± 3,4*
IR (a.mes.sup.) 0,74 ± 0,04 0,64 ± 0,03* 0,62 ± 0,02* 0,68 ± 0,07* 0,72 ± 0,04*
IR (a.renal.dex.) 0,68 ± 0,06 0,63 ± 0,04* 0,70 ± 0,04* 0,69 ± 0,05* 0,70 ± 0,08*
IR (a.renal.sin) 0,70 ± 0,08 0,66 ± 0,04* 0,72 ± 0,02* 0,78 ± 0,07* 0,74 ± 0,04*
Друга група (нфузя фентанлу 10 мкг/кг/год)
ВЧТ 14,9 ± 2,2 14,4 ± 4,1 14,9 ± 2,0 15,0 ± 1,8* 11,2 ± 2,6*
АПТ 60,8 ± 4,4 55,5 ± 3,2* 52,2 ± 2,6* 52,4 ± 6,0* 58,4 ± 4,8*
IR (a.mes.sup.) 0,79 ± 0,02 0,94 ± 0,02* 0,90 ± 0,04* 0,98 ± 0,07* 0,92 ± 0,03*
IR (a.renal.dex.) 0,70 ± 0,04 0,97 ± 0,03* 0,96 ± 0,08* 0,99 ± 0,03* 0,93 ± 0,09*
IR (a.renal.sin) 0,78 ± 0,02 0,91 ± 0,03* 0,94 ± 0,04* 0,98 ± 0,02* 0,89 ± 0,02*
Прим1тка: * — p < 0,05 при пор1внянн1 знеболювання в 1-й та 2-й групах.
шфуз1я в епщуральний npocTip бушвакашу 0,125% (Лонгокаш, «Юр1я-Фарм»). Наступна мiоплегiя пщтримувалась ардуаном 0,06 мг/кг у першi 40 хви-лин, потiм зниження дози до 0,02 мг/кг. Пд час оперативного втручання швидюсть iнфyзïï фентанiлy збiльшили до 3 мкг/кг/год.
1нфузшна терaпiя пщ час оперативного втручання проводилась полйонними розчинами. 1нтраопе-рaцiйний монiторинг життево важливих фyнкцiй. До початку i тд час операций aртерiaльний тиск (АТ) був у межах вжових норм: систол1чний АТ — 90—100 мм рт.ст., д1астол1чний АТ — 55—60 мм рт.ст. ЧСС — 110-115 уд/хв. SPO2 97-99 %.
На операцИ при розкритт черевноï порожнини в рану прилягае пухлинне утворення великих розм1-р1в (рис. 3). Пд час рев1зИ тон^ кишки на в1дстан1 1-1,5 м в1д зв'язки Трейца виявлено, що пухлинне утворення поширюеться на обидва боки бриж1 кишки та штимно з нею зв'язане. Виконана резекц1я скомпрометовaноï д1лянки кишки з клинопод1бним вис1ченням змiненоï д1лянки ïï бриж1 та к1стозними утвореннями. Накладений тонко-тонкокишковий анастомоз «к1нець в кшець» дворядним швом. Виявлено стльну брижу тонко! та товсто! кишки. Са-нац1я черевноï порожнини. Шсляоперацшна рана пошарово ушита наглухо.
Рисунок 3. Пухлина черевно)' порожнини при оперативному втручанш у хворого В., МКСХ № 1443
1нтраоперацшно виконана катетеризац1я ет-дурального простору. Шсляоперацшне знеболювання продовжувалось постiйною iнфузieю мюце-вого анальгетика бушвакашу 0,125% (Лонгокаш, «Юр1я-Фарм») в епщуральний проспр. Упродовж усього перюду пiсляоперацiйного знеболювання не було необхщносп в додатковому введеннi ошощних анальгетиюв. Глюкоза та кортизол у сироватщ кровi не вiдрiзнялися вiд дооперацшного рiвня. На момент старту шфузи бушвакашу 0,125% пiсля вида-лення пухлиноподiбного утворення вiдмiчалось пщ-вищення ВЧТ до 12 см вод.ст. та 1Я до 0,925 (рис. 4). Шсля початку шфузи в епщуральний проспр на 10-15-ту хвилину було вщ^чено нормалiзацiю по-казникiв ВЧТ до 4 см вод.ст. та 1Я до 0,694 (рис. 5).
01.03.2012 р. пашент переведений у соматичне вщдшення. Шсляоперацшний перiод мав задовшь-ний перебп, гази в пацiента вiдiйшли через 36 годин тсля операцп, ходити почав через 48 годин тсля операцп. Шсляоперацшна рана зажила первинним натягом. 05.03.2012 р. дитина виписана в задовшь-ному сташ.
Таким чином, ефектившсть використання ЕА та пролонговано! шфузи фентанiлу Грунтуеться на можливосп впливу на рiзнi мехашзми виникнен-ня болю — як на центральний (наркотичнi анальгетики), так i на периферичний мехашзм (ЕА) [9]. Проведення ЕА дозволяе значно знизити прояви синдрому абдомшально! гшертензп та покращити кровотiк у мапстральних судинах черевно! порожнини. Рiзнi механiзми дГ1 даних препаратiв дозволя-ють призначати 1х у комбшацп i в малих дозуваннях з метою досягнення значного анальгетичного ефек-ту та покращення перебiгу раннього шсляоперацш-ного перiоду.
Висновки
1. Комплексне вивчення реакцiй больово! по-ведiнки, фiзiологiчних показникiв i лабораторних стресових теспв показало, що використання схеми ЕА бутвакашом методом постшно! шфузи препа-ратiв для шсляоперацшного знеболювання сприяе ефективнiй анальгезп тсля травматичних операцiй.
PHILIPS SHEVCHENKO
14*12-02-140816
Ml 0,7 02.12.2014 TIS 1,6 14:08:69
Сосудистые L12-3
PHILIPS Р ORITSKIY
14-12-02-144347
Ml 0,7 02.12.2014 TIS 1,9 14:46:06
Сосудистые L12-3
F1
Gn 9B 232d Bf C4 F f Э12
Цает 3,8 МГц Gn 74 G/в'Э Фильтр 6
F1
Gn 100 232dB/C4 F f 312
Цвет 3,8 МГц Gn 6B G /6 f 3 Фильтр 6
CjjCk 58,1 см/с ВУ 0,048 с
УВСС 44,7 см/с
C|iCK 43,9 СМ/С ВУ 0,029 с
УВСС 30,3 СМ/С
Рисунок 4. Сонограма на момент початку тфузи бушвакаУну у хворого В., МКСХ № 1443
Рисунок 5. Сонограма на 15-ту хвилину тфузи 6ушвака)'ну у хворого В., МКСХ № 1443
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
2. Використання схеми ЕА бушвакашом методом постшно! пролонговано! шфузп препаратiв для тс-ляоперацiйного знеболювання сприяе зменшенню проявiв синдрому штраабдомшально! гшертензп та покращуе кровотiк у мапстральних судинах черев-но! порожнини в дiтей, прооперованих iз приводу пухлин черевно! порожнини.
3. Проведення ЕА значно зменшуе негативнi на-слщки недостатнього знеболювання в дггей, прооперованих iз приводу пухлин черевно! порожнини, можливе ц застосування для ведення тсляопера-цiйного перiоду.
Список лператури
1. Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е., Заболотский Д.В. Региональная анестезия в педиатрии. — СПб. : Синтез Бук, 2012. — 304 с.
2. Ветешев П.С., Ветешева М.С. Принципы анальгезии в раннем послеоперационном периоде//Хирургия. — 2002. —12. — 49-52.
3. Суханов Ю.В. Оценка эффективности парацетамола как компонента комбинированной аналгезии у детей в послеоперационном периоде/Ю.В. Суханов, Ю.С. Александрович, И.В. Волыхин// Анестезиология и реаниматология. — 2009. — № 1. — С. 58-63.
4. Zoric S., Stamenkovic D., Stevanovic S. et al. Combined spinal epidural and general anesthesia in abdominal surgery // Med. Arh. — 2003. — 57(4). — 21-28.
5. Kopacz D.J, Allen H. W., Thompson G.E. A comparison of epidural levobupivacaine 0.75% with racemic bupivacainefor lower abdominal surgery //Anesth. Analg. — 2000. — 90. — 642-648.
6. Brennum J., Petersen K.L., Horn A. et al. Quantitative sensory examination of epidural anaesthesia and analgesia in man: combination of morphine and bupivacaine//Pain. — 1994. — 56. — 327-337.
7. Malbrain M.L., Chiumello D., Pelosi P. et al. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension in a mixed population of critically ill patients: a multiple-center epidemiological study // Crit. Care Med. — 2005. — 33. — 315-322.
8. Malbrain M.L., Chiumello D., Pelosi P. et al. Prevalence of intra-abdominal hypertension in critically ill patients: a multicentre epidemiological study // Intensive Care Med. — 2004. — 30. — 822-829.
9. Malbrain M, Jones F. Intra-abdominal pressure measurement techniques/Abdominal Compartment Syndrome/Ed. by Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M, Sugrue M. — Landes Bioscience, Georgetown, 2006. — P. 19-68.
10. Hopf H, Weitz J. Postoperative pain management // Arch. Surg. — 1994. — 129(2). — 128-132.
OTpuMaHO 17.01.15 ■
Амитриев А-В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОЛОНГИРОВАННОЙ ЭПИДУРАЛЬНОЙ ИНФУЗИИ БУПИВАКАИНА ДЛЯ УМЕНЬШЕНИЯ ПРОЯВЛЕНИЙ ИНТРААБДОМИНАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ, УЛУЧШЕНИЯ КРОВОТОКА
В МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДАХ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ И АДЕКВАТНОГО ОБЕЗБОЛИВАНИЯ В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ У ДЕТЕЙ С ОНКОПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. Исследование проводилось у 32 детей, прооперированных по поводу опухолей брюшной полости. В зависимости от методики обезболивания пациенты были разделены на 2 группы: в 1-й группе использовали эпиду-ральную анальгезию (ЭА) и непрерывную внутривенную инфузию фентанила; во 2-й группе назначали только внутривенную непрерывную инфузию фентанила. Применение многокомпонентной анальгезии (ЭА и непрерывная внутривенная инфузия опиоидных анальгетиков) значительно уменьшает негативные последствия недостаточного обезболивания у детей и способствует эффективной анальгезии после травматичных операций, уменьшает проявления синдрома интраабдоминальной гипертензии и улучшает кровоток в сосудах брюшной полости.
Ключевые слова: анальгезия, интраабдоминальная ги-пертензия, индекс резистентности.
Dmytriiev D.V.
Vinnyisia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnyisia, Ukraine
THE USE OF PROLONGED EPIDURAL INFUSION OF BUPIVACAINE TO REDUCE THE SIGNS INTRAABDOMIBAL HYPERTENSION, TO IMPROVE BLOOD FLOW IN GREAT ABDOMINAL VESSELS AND TO CARRY OUT ADEQUATE ANALGESIA IN THE EARLY POSTOPERATIVE PERIOD IN CHILDREN WITH ONCOPATHOLOGY
Summary. The study was conducted in 32 children, who were operated for tumors of the abdominal cavity. Depending on the method of anesthesia, patients were divided into 2 groups: in the first group epidural anesthesia (EA) with continuous intravenous infusion of fentanyl were used; in the second group we used only continuous intravenous infusion of fentanyl. Multidimensional analgesia (EA and continuous intravenous infusion of opioid analgesics) significantly reduces the negative effects of inadequate analgesia in children and promotes effective analgesia after traumatic operations, minimizes the signs of intraabdominal hypertension syndrome and improves blood flow in the vessels of the abdomen.
Key words: analgesia, intraabdominal hypertension, resistance index.
