CC BY
43
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.216.2:615.217.2:616-089.5
Amhtpigb а.в.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. M.I. Пирогова
ЕФЕКТИВНЮТЬ АНАЛГЕЗИ ПОПЕРЕЧНОГО ПЛОЩИННОГО БЛОКА (ТАР — TRANSVERSUS ABDOMINIS PLANE BLOCK)
пюля абдомнальноТ xipyprii В ДПЕЙ
Резюме. До^дження проведет у 22 дтей, прооперованих з приводу пухлин черевноЧ порожнини та пух-лин заочеревинного простору. Залежно вiд методики знеболювання пащенти були подлет на двi групи: перша група — 10 пацiентiв (використовувалась мультимодальна аналгезЬя, ТАР-блок та безперерв-на внутршньовенна тфуз1я фентатлу), друга група — 12 дтей (призначалась лише внутршньовенна безперервна тфуз1я фентанлу). Доведено, що проведения багатокомпонентноХ аналгези (ТАР-блок та безперервна внутршньовенна iнфузiя оптдних анальгетишв) значно зменшуе негативш на^дки недо-статнього знеболювання в дтей та сприяе ефективнш аналгези тсля травматичних операцш, зменшуе прояви синдрому гтералгезп, покращуе показники гемодинамки та кровотоку в судинах черевноХ по-рожнини.
Ключовi слова: гтераягез1я, дти, тсляоперацшний перюд.
Вступ
Вщомо, що бшь, який вщчувала дитина в ран-ньому шсляоперацшному перюд^ змшюе розвиток системи ноцицепцп i призводить до необоротних функцюнальних i структурних змш у центральнш нервовш систем^ чим змшюе програму вщповщ на бшь у майбутньому [1].
Основними причинами неадекватно! аналгези в шсляоперацшному перiодi у дггей е: вщсутшсть за-гальновизнаних i простих методiв оцшки тяжкост больового синдрому в педiатрii; використання пе-реважно наркотичних анальгетикiв; неможливiсть або обмеження використання ефективних сучасних методiв шсляоперацшно! аналгези та переконання частини лiкарiв, що такi дiти е менш чутливими до болю [1, 3]. Неадекватна аналгез1я в ранньому шсляоперацшному перiодi погiршуе перебп i прогноз цього перiоду в дггей i збiльшуе рiвень шсляопера-цiйних ускладнень та сприяе розвитку гiпералгезГi.
Гiпералгезiя — це стан шдвищено! чутливостi до болю, що виникае внаслщок штенсивно! ноцицеп-тивно! стимуляци або може бути шдукований ото-¡¡¡дними анальгетиками [7, 9].
Гiпералгезiя реалiзуеться переважно на рiвнi спинного мозку й асоцiюеться зi збiльшенням ш-тенсивностi болю та, вщповщно, розвитком стрес-вiдповiдi на бшь, пщвищенням ризику хронiзацГi болю, розвитком толерантносп до ошощв та потребою в пщвищенш доз [3, 5, 8].
Для дiагностики гшералгези стандартно вико-нують визначення больового порогу за допомогою монофiламентiв фон Фрея в зош шсляоперацшно!
рани, використовуючи монофiламенти у зростаю-чому порядку до найменшо'1 сили тиску, що сприй-маеться дослщжуваним як больове вгдчуття [4, 6].
Анестезiя поперечного простору живота (ТАР-блок) е новим пщходом у блокуваннг аферентних нервiв передньо'1 черевно'1 стгнки за допомогою введення мiсцевого анестетика в дглянку трикут-ника Petit. Для виконання цге'1 процедури зазвичай використовують анатомiчнi орiентири й тактильш вiдчуття. На сьогоднi доведено, що застосування ультразвуково! пiдтримки збгльшуе вщсоток успiху блокади i практично виключае можливiсть нена-вмисно'1 пункцïï черевно'1 порожнини [10, 11].
Мета: оцшити ефективнiсть ТАР-блоку, викона-ного шд ультразвуковим контролем, у першi години тсля операцИ на органах черевно'1 порожнини у дi-тей.
Об'ект та методи досодження
Дослiдження проведенi у 22 дггей (14,7 ± 2,4 року), прооперованих гз приводу пухлин черевно'1 порожнини (14 дггей, 63,6 %), пухлин заочеревинного простору (8 дггей, 37,4 %).
Залежно вгд методики знеболювання пацгенти були подгленг на двг групи: перша група — 10 пацген-тгв (використовувались мультимодальна аналгезГя, ТАР-блок та безперервна внутршньовенна (в/в) гнфузгя фенташлу), друга група — 12 дггей (призна-
© Дмитрieв Д.В., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
чалась лише внутршньовенна безперервна iнфузiя фентанiлу) [2—4]. BciM хворим проводилось комп-лексне iнтенсивне лiкування: шфузшна та транс-фузiйна терап1я, ресшраторна пiдтримка апаратом Hamillton C2 — режим ASV за параметрами: FiO2 30 %, PEEP 2 см Н2О, PIP 15-20 см Н2О; антибакте-рiальне лiкування, посиндромна терапiя.
Оцiнка ефективностi знеболювання в ранньому шсляоперацшному перiодi проводилась за допо-могою вивчення показникiв: частоти дихання (ЧД), частоти серцевих скорочень (ЧСС), артерiального тиску систолiчного (АТсист), дiастолiчного (АТд1аст), середнього артерiального тиску (САТ), сатураця кисню (SaO2), концентраций CO2 у повiтрi, що види-хаеться (CO2 ET), рiвня кортизолу в кров^ клiнiки перебiгу анестезп. Додатково вивчались показники центрально! гемодинамжи: ударний об'ем (УО), об'ем кровообяу за хвилину (ХОК).
Дослщження проводились на таких етапах знеболювання: 1-й етап — 24 години до оперативного втручання, 2-й етап — закшчення оперативного втручання (повне вщновлення свщомосп), 3-й етап — 6-та година пiсля оперативного втручання та 4-й етап — 12-та година тсля оперативного втру-чання.
Пац1енту в ранньому п1сляоперац1йному перюд1 (6-12 годин) визначали периметр мшмального порогу болю навколо шсляоперацшно! рани. Проекц1я лшп шсляоперацшно! рани умовно розподшялась на два р1вш в1др1зки трьома точками, через яю в 16 векторних напрямках, 1з кутом м1ж ними в 45°, за до-помогою набору з 10 кал1брованих моноф1ламент1в фон Фрея здшснювали тиск на шк1ру з1 зростаючою силою вщ 4 г (39,216 mN) до 300 г (2941,176 mN) (Touch-Test Sensory Evaluator, North Coast Medical Inc., CA, USA), притискаючи монофгламенти у зрос-таючому порядку до поверхн1 шюри пщ кутом 90°, доки монофшамент не з1гнеться, на 1-1,5 с.
М1ж дослiдженнями витримували адаптацiйний штервал у 10 с. Механiчний больовий поря1 визначали як найменшу силу тиску, що спричинювала больову реакщю пащента (4 бали або бгльше за по-ведiнковою шкалою ощнки болю (Behavioral Pain
Таблиця 1. ПоведНкова шкала о^нки болю
Параметри Характеристики Бали
Вираз обличчя Посмшка 0
Спокш 1
Гримаса 2
Плач CMix 0
Спокш 1
Хникання 2
Невгамовний крик 3
Рухи Звичш 0
Без напруження 1
Перюдичне збудження 2
Постшне збудження, за участю обох шн^вок 3
Примтки: показники 3 параметр1в пдсумовуються; м1н1мальна кльксть бал'в — 0, максимальна — 8 балв; про бль свдчать 3 бали та бльше; в1рогщн1сть — 95 %.
Scale, BPS) (табл. 1). Больовий поря вимiрювали на поверхш навколо шсляоперацшно! рани.
Кожну з 16 визначених точок вiдмiчали кольоро-вим маркером на шюр^ а з'еднавши !х м1ж собою, отримували дшсний периметр мтмального порогу болю навколо шсляоперацшно! рани, з наступною фотофжсащею, що реалiзувалась паралельно до площини шва як площина периметра зони гшерал-гез!! на тiлi пащента (рис. 1).
Аналопчно вiдбувалось визначення зовшш-нього контуру гшералгезп шляхом маркування !"! контрольних точок. На етат фотофжсаця бгля функцiонального або анатомiчного об'екта з метою масштабування розмiщували паперовий квадрат-ний маркер площею в 1 см2. У подальшому отри-
Рисунок 1. Схема маркування контрольних точок контуру об'екта: 1 — проекц1я л'шп п1сляоперац '1Йно1 рани; 2 — умовн1 точки розподлу об'екта по довжинi; 3 — векторн1 напрямки вим1ру; 4 — контрольн1 точки; 5 — визначений периметр об'екта
мане зображення штегруеться в програмне серед-овище Kompas-3DV13 (лiцензiя № АГ-12-00651), у якому за допомогою графiчних кривих визначаеться площа об'екта в цифровому вираженш.
Осюльки дослiджувана зона зазвичай мае вира-женi нерегулярш геометричнi параметри, дублю -вання контуру реалiзували за допомогою кривих Безье, що цшком лежать в опуклш оболонцi сво'1х контрольних точок. Крива Безье — параметрична крива, що задаеться виразом:
n
B(t) = 2 Pbn (t), 0 * t< 1, (1)
i = 0
де P. — функцш компонент векторiв контрольних точок, а b, n (t) — базисш функцИ криво! Безье, що також називаються полiномами Бернштейна.
b,n t =
t (1 - t)n -i,
(2)
де
П!
i! (n - i)!
число n за i, n — стутнь полшо-
ма, i — порядковии номер контрольно1 точки.
Шсля вiдтворення контурного сплаИна кривих Безье зони периметра функщонального або анато-мiчного об'екта за допомогою вмонтованого модуля «Вирахувати» iдентифiкуемо величину площi отри-мано! зони.
Статистичну обробку отриманих даних проводили iз застосуванням методiв варiащИноï статистики за допомогою програми Statistica 5.5 (належить ЦН1Т ВНМУ iменi М.1. Пирогова, лiцензiИниИ № AXXR910A374605FA). Ощнювали та визначали середнi значення, стандартш вщхилення та похибки середнього. Вiрогiднiсть рiзниць значень м1ж юльюс-ними величинами в разi вiдповiдностi розподшв нормальному визначали критер1ями Стьюдента та Фше-ра. Вiрогiдними вважались вiдмiнностi при р < 0,05.
Результата досл1дження
Перша група — 10 пащенпв, у яких знеболю-вання проводилось методом комбiнованоï ТАР-блокади бушвакашом 0,375% (Лонгокаш, «Юрiя-Фарм») та безперервною внутрiшньовенною iнфузiею фентанiлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза 10,0 ± 0,3 мг/кг); у 12 дггей 2-ï групи знеболю-вання проводили безперервною внутршньовен-ною iнфузiею фентанiлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза 10,7 ± 0,6 мг/кг) [2—4]. У груш TAP-блоку шсля введеного наркозу 10—20 мл 0,375% Лонгока-шу було введено в нейрон-фасщальний простiр поперечного м'яза живота в дшянщ трикутника Petit з обох сторш.
Пункщя виконувалась голкою для спшально! анес-тезИ G 22 (B. Braun). Для в1зуатзацИ структур i контролю просування голки використовувався конвексний датчик 4-6 МГц (Logiq 100, GE, USA) [10, 11].
Показаннями для введення додаткових болюсiв наркотичних анальгетиюв були больова поведiнка, десинхронiзацiя зi штучною вентиляцiею легень i
тахжард1я. У перш1й rpyni була вщсутня необхщ-н1сть додаткового введення морфшу, у 2-й rpyni 3 дгтям (33 %) було введено додатковi болюси морфь ну (0,5 мг/кг).
Середня сума балiв, що характеризувала штен-сивнiсть больового синдрому в ранньому тсля-опеpацiйномy пеpiодi на вск етапах дослiдження (за BPS), у хворих друго! групи була вipогiдно бшьшою (р < 0,05) за вщповщш значення поpiвняно з пер-шою групою на вах етапах дослщження.
Динамiка piвня кортизолу та глюкози в кpовi на вск етапах дослщження свщчить про можливий розвиток гшералгези в бгльшосп дiтей протягом перших 6—12 годин шсля операця, виникнення яко! пов'язано з операщею i/або недостатньою аналгезь ею пiсля операцп в груш фентаншу.
У всiх пацiентiв рухова pеакцiя на 6-12-ту годину шсля операцп була вже на подразнення з силою тиску 8 або 10 г, повнютю вщповщала високiй оцiнцi за BPS i становила понад 4 бали (5,2 ± 0,2 бала та 5,1 ± 0,3 бала), що свщчило про знижений больовий поpiг у хворих друго! групи (фентанглу) у ранньому шсляоперацшному пеpiодi (табл. 2). Слщ зазначити, що в першо! гpyпi (ТАР-блок) данi прояви значно зменшувались.
Визначення зони периметра гшералгези (рис. 2) на 6-ту та 12-ту годину в пiсляопеpацiйномy пеpiодi показало значне зменшення площi гшералгези при застосуванш мультимодально! аналгезп з викорис-танням TAP-блоку, а саме з 98,2 ± 10,4 см2 проти 123,4 ± 20,4 см2 у груш фентанглу, що приблизно в 1,4 раза менше, н1ж у друго! груш.
Аналiз ЧСС у дггей 1-! групи виявив, що в бшь-шостi пацiентiв (8 дггей, 80 %) середне значення ЧСС за весь час шфузя фентаншу та проведення ТАР-блоку було менше 115 уд/хв. Мшмальне значення середньо! ЧСС за весь час дослщження становило 106,4 ± 10,4 уд/хв, максимальне — 122,0 ± 12,4 уд/хв. У 1-й груш середне значення систолГчного АТ за весь час введення препарапв становило 80,2 ± 6,2 мм рт.ст., а середне значення дiастолiчного АТ за весь час дослщження — 51,6 ± 2,4 мм рт.ст. У другш групГ в бтьшосп дiтей (11 осГ6, 91,6 %) середне значен-
Рисунок 2. Визначення та маркування площi зони ппералгезП' на рiзних етапах досл'1дження псля серединное лапаротомн
Таблиця 2. Механчний больовий порг, площа зони ппералгези та кл1н1чна оцнка перебгу анестезн
у дтей (M ± m)
Показники Етап дослщження
1-й 2-й 3-й 4-й
Перша група (в/в \нфуз\я фенташлу + ТАР-блок (Лонгокаш))
BPS (бали) 0 2,2 ± 0,3 2,4 ± 0,2* 2,3 ± 0,3*
Кортизол (мкг/дл) 5,1 ± 1,3 11,2 ± 1,2* 14,2 ± 2,4* 14,2 ± 3,0*
Мехаычний больовий nopir (г/мм2) 196,1 ± 20,4 197,4 ± 20,2* 186,2 ± 19,4 188,4 ± 12,2
Площа зони ппералгези навколо пюляоперацшно! рани (см2) - 98,4 ± 12,4 101,4 ± 14,4 99,8 ± 16,1
Друга група (в/в Шфузя фенташлу 10 мкг/кг/год)
BPS (бали) 0 5,0 ± 0,3 5,2 ± 0,2 5,1 ± 0,3
Кортизол (мкг/дл) 5,1 ± 1,3 19,2 ± 1,4 24,0 ± 3,2 26,2 ± 3,0
Мехаычний больовий пор^ (г/мм2) 197,1 ± 20,4 222,4 ± 19,2 226,2 ± 18,4 228,0 ± 14,0
Площа зони ппералгези навколо пюляоперацшно! рани (см2) - 126,8 ± 14,0 130,2 ± 12,6 128,4 ± 16,1
Примтка: * — p < 0,05 при пopiвняннi з групою шфузи фентанлу (друга група).
Таблиця 3. Змни показниюв гемодинамки, пульсоксиметрп та капнометри на етапах досл'щження
(M ± m)
Показники Етап дослiдження
1-й 2-й 3-й 4-й
Перша група (в/в Шфузя фенташлу + ТАР-блок)
ЧСС 132,8 ± 11,2 124,2 ± 6,4* 122,4 ± 5,8* 124,3 ± 10,2*
АТ сист. 72,4 ± 1,4 72,3 ± 1,2 71,6 ± 1,4 70,4 ± 1,4
АТ дiаст. 44,4 ± 1,3 42,2 ± 1,3 40,4 ± 1,4 42,4 ± 1,4
SaO2 96,4 ± 0,4 97,4 ± 0,2 97,2 ± 1,4 98,4 ± 0,2
УО (мл) 11,1 ± 1,2 11,2 ± 1,4 10,9 ± 1,3 11,3 ± 1,3
ХОК (л) 1,76 ± 0,20 1,81 ± 0,2* 1,82 ± 0,10* 1,74 ± 0,20
CO2 ЕТ 37,3 ± 1,4 37,2 ± 1,2 38,1 ± 1,1 36,8 ± 1,2
Друга група (в/в \нфуз\я фентанлу 10 мкг/кг/год)
ЧСС 134,4 ± 7,2 154,4 ± 8,2 148,2 ± 11,1 152,4 ± 7,4
АТ сист. 71,6 ± 1,3 74,0 ± 1,2 74,4 ± 1,2 76,0 ± 1,4
АТ дiаст. 42,4 ± 1,4 41,4 ± 1,4 42,4 ± 1,4 44,4 ± 1,4
SaO2 96,2 ± 0,4 96,4 ± 0,1 96,8 ± 0,2 97,4 ± 0,4
УО (мл) 11,3 ± 2,1 10,9 ± 1,4 10,6 ± 2,0 11,2 ± 1,4
ХОК (л) 1,68 ± 0,20 1,22 ± 0,10 1,30 ± 0,20 1,44 ± 0,20
CO2 ЕТ 37,2 ± 0,8 36,9 ± 1,2 37,6 ± 1,4 35,9 ± 1,2
Примтка: * — p < 0,05 при пopiвняннi знеболювання в 1-й та 2-й групах.
ня ЧСС за весь час введения фенташлу залишалось менше 140 уд/хв. Мшмальна середня ЧСС про-тягом усього дослщження була 118,6 ± 3,3 уд/хв, максимальна — 146,2 ± 3,4 уд/хв. При дослщженш в другш груш середшх значень систолiчного АТ за весь час шфузи фенташлу було виявлено, що у 8 да-тей (66,6 %) цей показник був понад 80 мм рт.ст., у 4 пашенпв середне значення систолiчного АТ знахо-дилось у межах 68—79 мм рт.ст. Показники SaO2 тд час усього дослiджения у вск дiтей 1-1 та 2-1 груп за-лишались стабiльними в 98—99 % випадюв (табл. 3).
Вiрогiдне зменшення на останнiх етапах досль дження середнiх значень ЧСС i АТ в пацiентiв першо1 групи може свiдчити про лжвщацго гемодинамiчних змiн, що пов'язанi з основним захворюванням i опе-
рашею, i про досягнення достатнього рiвня аналгезп i седацп. Iзольованi гемодинамiчнi змiни, що свщ-чать про больовий синдром, зусщчаються досить рщко. У бiльшостi випадкiв вони е короткотрива-лими у вiдповiдь на збшьшення фiзичного наванта-ження при реакци больово1 поведiнки. Дослщження артерiального кровообiгу у верхиiй брижовiй артерп виявило високий iндекс резистентностi у 2-й груш (0,98 ± 0,02) i, вщповщно, у 1-й груш (0,74 ± 0,04, при нормi 0,6—0,8) (р < 0,05), що патогенетично вь дображае блокаду мжроциркуляторного русла i, як насл!док, неефективне знеболювання [11, 12].
Таким чином, ефектившсть використання ТАР-блоку та безперервно! iнфузii фентанiлу Грунтуеться на можливосп впливу на рiзнi мехашзми виникнен-
ня болю, як на центральний (наркотичш анальгетики), так i на периферичний механiзм (ТАР-блок) [9]. Проведення ТАР-блоку дозволяе значно знизи-ти потребу в опюхдах, а 1х комбiнувания може вщ-новити аналгетичний потенцiал останнiх. Рiзнi ме-ханiзми дГ1 даних препаратiв дозволяють призначати 1х у комбшаци i в малих дозуваннях Гз метою досяг-нення значного аналгетичного ефекту.
Висновки
1. Комплексне вивчення реакцГй больово! по-ведГнки, фГзюлопчних показникГв i лабораторних стресових тестГв показало, що використання ком-бшовано! схеми ТАР-блоку 0,375% Лонгока1ном та безперервно! внутрГшньовенно! ГнфузГ1 фентанГлу в дозГ 10 мкг/кг/год для шсляоперацшного знеболювання призводить до ефективно! аналгезГ1 пГсля травматичних онкологГчних оперативних втручань.
2. Проведення мультимодально! аналгези (ТАР-блок та безперервна внутрГшньовенна ГнфузГя ошощ-них анальгетикГв) значно зменшуе негативнГ наслГдки недостатнього знеболювання у дГтей, прооперованих з приводу пухлин черевно! порожнини, i можливе ii застосування для ведення шсляоперацшного перГоду.
3. Мультимодальна аналгезгя (ТАР-блок та безперервна внутрГшньовенна гнфузгя опющних анальгетикГв) покращуе показники центральное та мезентерГаль-но1 гемодинамжи в дГтей, прооперованих Гз приводу пухлин черевно! порожнини, i, можливо, знижуе ри-зик розвитку ускладнень у шсляоперацшному перГодГ.
4. Доведено що неадекватна аналгезгя у ранньо-му пГсляоперацГйному перГодГ у дГтей, прооперованих Гз приводу пухлин черевно! порожнини, може призводити до розвитку гшералгези, а застосування комбшовано! схеми ТАР-блоку 0,375% Лонгокашом та безперервно! внутрГшньовенно! шфузи фентанглу
Амитриев А.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНАЛГЕЗИИ ПОПЕРЕЧНОГО ПЛОСКОСТНОГО БЛОКА (ТАР — TRANSVERSUS ABDOMINIS PLANE BLOCK) ПОСЛЕ АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Исследования проведены у 22 детей, прооперированных по поводу опухолей брюшной полости и опухолей забрюшинного пространства. В зависимости от методики обезболивания пациенты были поделены на две группы: первая группа — 10 пациентов (использовалась мультимодальная аналгезия, ТАР-блок и непрерывная внутривенная инфузия фентанила), вторая группа — 12 детей (назначалась только непрерывная внутривенная инфузия фентанила). Доказано, что проведение многокомпонентной аналгезии (ТАР-блок и непрерывная внутривенная инфузия опиоидных анальгетиков) значительно уменьшает негативные последствия недостаточного обезболивания у детей и способствует эффективной анал-гезии после травматических операций, уменьшает проявления синдрома гипералгезии, улучшает показатели гемодинамики и кровоток в сосудах брюшной полости.
Ключевые слова: гипералгезия, дети, послеоперационный период.
в дозГ 10 мкг/кг/год для шсляоперацшного знеболювання призводить до зменшення проявГв гшералгези.
Список л1тератури
1. Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е., Заболотский Д.В. Региональная анестезия в педиатрии. — СПб. : Синтез Бук, 2012. — 304 с.
2. КучинЮ.Л., Глумчер Ф.С., БелкаК.Ю. Оптд-шдукована гтералгезы nid час анальгоседаци у пацiентiв з черепно-мозко-вою травмою // Быь, знеболювання та штенсивна тератя. — 2012. — № 1 (Д). — С. 254-257.
3. Кучин Ю.Л. Стрес-шдукована гтералгезы у nацiентiв з множинною травмою // Быь, знеболювання та ттенсивна тератя. — 2013. — № 2 (Д). — С. 262-266.
4. Angst M.S., Clark J.D. Opioid-induced hyperalgesia // Anesthesiology. — 2006. — 104. — 570-87.
5. Celerier E., Gonzalez J.R., Maldonado R. et al. Opioid-in-duced hyperalgesia in a murine model of postoperative pain: role of nitric oxide generated from the inducible nitric oxide synthase //Anesthesiology. — 2006. — 104(3). — P. 546-55.
6. Wilder-Smith O.H., Arendt-Nielsen L. Postoperative hyperalgesia: its clinical importance and relevance // Anesthesiology. — 2006. — 104(3). — P. 601-7.
7. Lavand 'homme P., De Kock M, Waterloos H. Intraoperative epidural analgesia combined with ketamine provides effective preventive analgesia in patients undergoing major digestive surgery // Anesthesiology. — 2005. — 103(4). — P. 813-20.
8. Kopert W. The impact of opioid-induced hyperalgesia for postoperative pain // Best Practice & Research: Clinical Anaesthesio-logy. — 2007. — 21(1). — 65-83.
9. Lee M., Silverman S., Hansen H., Patel V., Manchikanti L. A comprehensive review of opioid-induced hyperalgesia // Pain Physician. — 2011. — 14(2). — 145-161.
10. McDonnell J.G., O'Donnell B.D., Tuite D. et al. The regional abdominal field infiltration (R.A.F.I.) technique: computerised tomographic and anatomical identification of a novel approach to the trans-versus abdominis neuro-vascular fascial plane // Anesthesiology. — 2004. — 101. — A899.
11. O 'Donnell B.D., McDonnell J.G., McShane A.J. The trans-versus abdominis plane (TAP) block in open retropubic prostatectomy // Reg. Anesth. Pain Med. — 2006. — 31. — 91.
Отримано 12.03.15 ■
Dmytriiev D.V.
Vinnyisia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnyisia, Ukraine
EFFECTIVENESS OF ANALGESIA OF TRANSVERSUS
ABDOMINIS PLANE BLOCK AFTER ABDOMINAL SURGERY IN CHILDREN
Summary. The studies were carried out in 22 children who underwent surgery for abdominal and retroperitoneal tumors. Depending on the method of anesthesia, patients were divided into two groups: the first group — 10 patients (multimodal analgesia, transversus abdominis plane (TAP) block and continuous intravenous infusion of fentanyl were used), the second group — 12 children (continuous intravenous infusion of fentanyl was only used). It is proved that multicomponent analgesia (TAP-block and continuous intravenous infusion of opioid analgesics) significantly reduces the negative effects of inadequate anesthesia in children and contributes to the effective analgesia after traumatic surgeries, reduces the manifestations of hyperalgesia, improves parameters of hemodynamics and blood flow in the vessels of the abdominal cavity.
Key words: hyperalgesia, children, postoperative period.
