CC BY
29
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.538-008.3
Amhtpigb a.b.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. M.I. Пирогова
ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОСШНОТ ЕП|ДУРАЛЬН01 ¡НФУЗП БУП1ВАКА'ТНУ ДЛЯ ЗНЕБОЛЮВАННЯ В РАННЬОМУ ПЮЛЯОПЕРАЦМНОМУ ПЕРЮД1 В Д|ТЕЙ
Резюме. До^дження проведене в 37дтей, прооперованих з приводу пухлин заочеревинного простору, нирки, печника. Залежно вгд методики знеболювання пащенти були подлет на 2 групи: у 1-й грут вико-ристовували етдуральну аналгезж та безперервну внутршньовенну тфузт фентанлу;у 2-й груш при-значали лише внутршньовенну безперервну Шфузт фентанлу. Проведения мультимодальноЧ аналгезп (етдуральна аналгезЬя та безперервна внутршньовенна тфуз1я оптдних анальгетишв) значно зменшуе негативш на^дки недостатнього знеболювання в дтей та сприяе ефективнш аналгезп тсля травма-тичних операцш.
Ключовi слова: мультимодальна аналгезЬя, бутвакат, тсляоперащйний перюд, дти.
Вступ
Основш причини неадекватно! аналгезп в тс-ляоперацшному перiодi в дггей таю: вщсутшсть за-гальновизнаних i простих методiв ощнки тяжкост больового синдрому в педiатрii; нечасте викорис-тання наркотичних анальгетиюв i в доз^ меншш вщ необхщно!, з метою уникнення побiчноi дц; неможливiсть або обмеження використання ефек-тивних сучасних методiв шсляоперацшно! аналгезп та переконання частини лiкарiв, що таю дгги е менш чутливими до болю [1—3]. У структурi тс-ляоперацiйного знеболювання в дiтей, як i в iнших вiкових групах, основне мiсце займають нарко-тичш анальгетики, шлях введення традицiйний — внутршньом'язовий [4].
Незважаючи на великий перелж ошощних та неошощних анальгетиюв, епiдуральна аналгезiя (ЕА) е найбшьш оптимальним та ефективним методом шсляоперацшного знеболювання. Метод по-довжено! епщурально! анестезп та аналгезп частше почав застосовуватися при проведеннi оперативних втручань i для подальшого знеболювання хворих. Подовжена епiдуральна анестез1я дозволяе значно зменшити кiлькiсть препаратiв, як вводяться як пiд час наркозу, так i в раннiй тсляоперащйний перюд, що дуже важливо, враховуючи супутню патологiю у хворих старшого вжу i поеднання хiрургiчного втру-чання iз застосуванням полiхiмютерапп. Подовжена етдуральна анестезiя дозволяе вщмовитися вщ введення ошощних анальгетикiв, а також дозволяе значно прискорити процес вщновлення перистальтики кишечника i початок раннього ентерального хар-чування, знизити частоту виникнення ускладнень, пов'язаних з оперативним втручанням.
Метою цього дослщження було порiвняння ефективностi та безпеки застосування епщурально! анестезп з аналгезго ошохдними анальгетиками при оперативних втручаннях i3 приводу пухлин черевно! порожнини в дiтей.
Об'ект та методи досодження
Дослiдження проведенi в 37 дггей (10,5 ± 2,4 року), прооперованих i3 приводу пухлин заочеревинного простору (17 дггей, 46 %), пухлин нирок (10 дггей, 27 %), пухлин яечника (10 дггей, 27 %). Уам хворим проводили комплексне iнтенсивне ль кування: iнфузiйну та трансфузiйну терапго, рест-раторну пiдтримку апаратом Hamillton-C2 у режимi ASV за параметрами (FiO2 30 %, PEEP 2 см Н2О, PIP 15—20 см Н2О), антибактерiальне лiкування, по-синдромну терапго. Ощнку ефективностi знеболювання в ранньому шсляоперацшному перiодi проводили за допомогою вiзуально-аналоговой шкали (ВАШ), вивчали такi показники, як частота дихан-ня (ЧД), частота серцевих скорочень (ЧСС), арте-рiальний тиск систолiчний (АТсист), дiастолiчний (АТд1аст), середнiй АТ, сатурац1я кисню (SaO2), кон-центрац1я CO2 у повпр^ що видихаеться (С02ЕТ), рiвень кортизолу в кров^ клiнiка перебiгу анестезп. Додатково вивчали показники центрально! гемоди-намiки: ударний об'ем (УО), хвилинний об'ем кро-вообiгу (ХОК). Реестрац1я параметрiв вщбувалася в автоматичному режимi за допомогою монiтора Datascope та Novometrix. Дослщження проводили
© Дми^ев Д.В., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
на таких етапах знеболювання: 1-й етап — 6 годин тсля оперативного втручання, 2-й — 12 годин, 3-й — 24 години, 4-й етап — 36 годин та 5-й етап — 48 годин тсля оперативного втручання.
Статистичну обробку отриманих даних проводили i3 застосуванням методiв варiащйноl статистики за допомогою програми Statistica 5.5 (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний номер AXXR910A374605FA). Оцiнювали та встановлювали середнi значения, стандартш вiдхилення та похибки середнього. Вiрогiднiсть рiзницi значень м1ж кшь-кiсними величинами в разi вщповщносп розподiлiв нормальному значенню визначали за допомогою критерпв Стьюдента та Фшера. Вiрогiдними вважа-ли вiдмiнностi при р < 0,05.
Результата дослщження
У 1-й групi (23 пaцieнти) знеболювання проводили методом постшно'1 епщурально! аналгези бутвака'1ном 0,125% (Лонгокаш, «Юр1я-Фарм») у дозi 0,3—0,4 мг/кг (середня доза 0,35 ± 0,2 мг/кг) та безперервною iнфузieю фентaнiлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза 10,1 ± 0,2 мг/кг), у 14 дггей 2-1 групи знеболювання проводили безперервною iнфузieю фенташлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза 10,5 ± 0,3 мг/кг) [2—4]. Анестезго шляхом ЕА проводили за стандартною методикою: на рiвнi сегмента LI—LII пунктували етдуральний простiр спецiaльною загостреною за типом олiвця голкою Tuohy (B. Braun, 18/27 G). Ешдуральний простiр голки катетеризували в крaнiaльному напрямку i вводили розраховану дозу мiсцевого анестетика [1, 7, 8]. Показаннями до введення додаткових болюсiв наркотичних анальгетиюв були больова поведiнкa,
десинхронiзацiя iз штучною вентиляцieю легень та тахiкардiя.
У 1-й групi не було необхщносп додатково вво-дити морфш, у 2-й групi додатково болюсно вводили морфiн (0,5 мг/кг) 3 дням (21,4 %). Середня сума балiв, що характеризувала штенсившсть бо-льового синдрому в ранньому шсляоперацшно-му перiодi на вах етапах дослiдження (за ВАШ), у хворих 1-1 групи була вiрогiдно меншою (р < 0,05) за вщповщш значення у 2-й груш. Аналiз ЧСС у да-тей 1-1 групи виявив, що в бiльшостi пацieнтiв (21 дитина, 77,7 %) середне значення ЧСС за весь час шфузп фентанiлу та проведення ЕА було меншим за 120 уд/хв. Мшмальне значення середньо'1 ЧСС за весь час дослщження становило 105,2 ± 6,2 уд/хв, максимальне — 126,4 ± 5,2 уд/хв. У 1-й груш середне значення систолiчного АТ за весь час введення препарапв становило 78,8 ± 6,4 мм рт.ст., а середне значення дiастолiчного АТ за весь час дослщження — 52,0 ± 2,4 мм рт.ст. У другш груш в бшьшос-т дiтей (9 дией, 64,3 %) середне значення ЧСС за весь час введення фенташлу залишалося меншим за 140 уд/хв. Мтмальна середня ЧСС протягом усього дослщження була 123,4 ± 6,3 уд/хв, максимальна — 150,0 ± 10,1 уд/хв. При дослщженш в другш груш середшх значень систолiчного АТ за весь час шфузи фентаншу було виявлено, що у 8 дiтей (57,1 %) цей показник був вищим за 80 мм рт.ст., у 6 пащенпв (42,9 %) середне значення систолiчного АТ було в межах 67—78 мм рт.ст. Показники Ба02 пщ час усього дослщження у вах дiтей 1-1 та 2-1 груп за-лишалися стабшьними у 98—99 % випадкiв (табл. 1).
Тривала тахiкардiя рееструвалась у 3 д1гей пер-шо1 групи (13,04 %), при цьому лише в одше'1 ди-
Таблиця 1. Зм1ни показниюв гемодинам1ки, стресових показниюв та пульсоксиметри на етапах
дослщження (M ± m)
Показники Етап дослщження
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Перша група (нфуз/я фентан'лу) + ЕА (Лонгока!н)
ВАШ, бали 1,7 ± 0,2 1,8 ± 0,2* 1,9 ± 0,1* 2,0 ± 0,2* 2,1 ± 0,4*
ЧСС, уд/хв 134,4 ± 10,4 122,2 ± 8,3* 120,4 ± 9,2* 130,3 ± 10,3* 134,4 ± 13,2*
АТсист., мм рт.ст. 72,1 ± 1,3 72,2 ± 1,2 71,3 ± 1,6 70,3 ± 1,2 69,3 ± 1,2
АТд|ас„ мм рт.ст. 43,3 ± 1,4 40,3 ± 1,4 39,4 ± 1,6 42,2 ± 1,3 44,4 ± 1,4
SaO2 96,1 ± 0,4 97,4 ± 0,2* 97,2 ± 1,4 98,4 ± 0,2 98,2 ± 1,4
УО, мл 10,2 ± 1,1 10,4 ± 1,2 10,8 ± 1,3 10,8 ± 1,1 10,3 ± 1,2
ХОК, л 1,7 ± 0,2 1,8 ± 0,2* 1,8 ±0,1* 1,3 ± 0,2 1,4 ± 0,4
CO2 ЕТ 37,4 ± 1,2 37,0 ± 1,2 38,0 ± 1,1 36,1 ± 1,1 38,2 ± 0,9
Друга група (\нфуз\я фентанлу 10 мкг/кг/год)
ВАШ, бали 1,7 ± 0,2 2,8 ± 0,2* 2,7 ± 0,1 3,0 ± 0,2 3,1 ± 0,4
ЧСС, уд/хв 136,4 ± 7,4 152,3 ± 8,2 140,2 ± 10,1 150,4 ± 7,3 142,3 ± 6,2
АТсИст, мм рт.ст. 71,4 ± 1,4 74,2 ± 1,4 73,3 ± 1,4 76,4 ± 1,2 74,2 ± 1,3
АТдИс„ мм рт.ст. 42,3 ± 1,3 40,3 ± 1,3 42,6 ± 1,4 42,4 ± 1,4 41,4 ± 1,2
SaO2 96,2 ± 0,1 96,2 ± 0,1 95,8 ± 0,2 98,1 ± 0,1 98,0 ± 0,2
УО, мл 10,3 ± 2,1 10,2 ± 1,9 10,6 ± 2,0 11,0 ± 1,2 10,5 ± 1,4
ХОК, л 1,6 ± 0,2 1,2 ± 0,1 1,2 ± 0,2 1,4 ± 0,2 1,3 ± 0,3
CO2 ЕТ 37,4 ± 0,8 36,8 ± 1,2 37,8 ± 1,4 35,8 ± 1,2 38,4 ± 1,0
Примтка: * — p < 0,05 при порiвняннi знеболювання в 1-й та 2-й групах.
тини вона була пов'язана з больовим синдромом. У бшьшосп дгтей тахiкардiя рееструвалася з моменту надходження у вщдглення з операцшно! та була пов'язана з гiповолемiею, штоксикащею, можливо, iз недостатньою iнтраоперацiйною аналгезiею i зни-кала при проведенш шфузшно! терапп. Вiрогiдне зменшення на останшх етапах дослiдження середнiх значень ЧСС та АТ у пащенпв першо! групи може свгдчити про лжвщащю гемодинамiчних змiн, якi пов'язаш з основним захворюванням та операщею, i про досягнення достатнього рiвня аналгезГ! i се-даци. 1зольоваш гемодинамiчнi змiни, що свгдчать про больовий синдром, зустрiчаються досить ргд-ко. У бiльшостi випадкiв вони е короткотривалими у вщповщь на збшьшення фiзичного навантаження при реакцГ! больово! поведiнки. Вгдомо, що рiвень кортизолу е одним iз показниюв стресово! реакцГ!, у тому числГ й больово!. Динамiка рiвня кортизолу в кровi в пiсляоперацiйному перiодi показана на рис. 1.
'"ПТШ~Г1~г1т1'
Доопераци 12 год
24 год
36 год
48 год
□ 1-ша група □ 2-га група
Рисунок 1. Динамка р'вня кортизолу кров'1 (нмоль/л)
Примака: p < 0,05 при порiвняннi знеболювання в 1-й та 2-й групi.
Динамжа рiвня кортизолу в кровi в 1-й груш свщ-чить про лiквiдацiю в бшьшосп дггей протягом 6—48 годин тсля операци тяжкого стресу, виникнення якого пов'язано з основним захворюванням або операщею i достатньою аналгезiею пiсля операци.
Наводимо клжчний випадок, що становить iнтерес сво!м перебiгом, анатомiчними особли-востями, ввдносною рiдкiстю патологи i свiдчить про ефектившсть використання епщурально! аналгезГ! методом постшно! шфузи мiсцевого анестетика.
КлЫчний випадок
Дитина Ш., МКСХ № 13885, 2 рокгв, 29.11.2013 р. була гостталГзована в онкогематологiчне вщдглен-ня ВДОКЛ зi скаргами на збшьшення в об'емi живота. Зi слiв батькiв, збгльшення живота помнили близько 14 днiв тому. Звернулись за медичною до-помогою в полжлшжу за мiсцем проживання, де було виконано УЗД оргашв черевно! порожнини, на якому виявлено пухлинне утворення. До моменту захворювання дитина розвивалася вiдповiдно до вжу, травму батьки заперечують. Спадковий онко-логiчний анамнез не обтяжений, щеплення — зггдно з вiком.
Загальний стан хворого при госшталГзаци тяжкий за рахунок основного захворювання. Свщо-мють збережена. Положення в л1жку активне. Шкь
ра та слизовi оболонки блiдо-рожевого кольору, чисть Перифершш лiмфатичнi вузли не збшьшеш. ЧСС — 90 уд/хв, ЧД — 19/хв. Живiт значно збГль-шений в об'емi, кулеподГбно! форми, бере участь в акт дихання, симетричний. Пальпаторно живи" м'який, безболюний. При пальпацГ! визначаеться утворення щГльно-еластично! консистенцГ! роз-мiрами 15 х 15 см, що займае всю черевну порож-нину. Пухлиноподiбне утворення безболюне, мае гладку однорiдну поверхню. Симптоми подразнен-ня очеревини негативш в усiх вщдшах. Аускульта-тивно перистальтика звичайна, патолопчш шуми не вислуховуються. Печiнка та селезiнка не паль-пуються.
З огляду на тяжшсть стану дитина переведена у вщдшення реанiмацГi з дiагнозом «юстозне утворення черевно! порожнини» для дообстеження та пе-редоперацшно! пгдготовки. Загальний аналiз кровi при госпiталiзацГi: НЬ — 124 г/л, Ер. — 4,2 • 1012/л, Л — 5,3 • 109/л, п — 1, с — 69, е — 1, м — 3, л — 27, ШОЕ — 5 мм/год. При УЗД оргашв черевно! порожнини визначено юстозне об'емне утворення розмь рами 170 х 200 мм з умютом у виглядi дрГбнодис-персно! завис та перегородками. Дитинi проведено МСКТ оргашв черевно! порожнини та порожнини малого таза нативно та з внутршньовенним шд-силенням ультравiстом-370 22,0 мл, при якому виявлено, що лiва половина верхшх вщдшв черевно! порожнини i вся нижня половина черевно! порожнини, порожнина малого таза виповненi кiстозним утворенням загальними розмiрами 180 х 78 х 146 мм (кранюкаудальний, поперечний, передньозаднш розмiри).
Пiсля вГдповщно! передоперацшно! пiдготовки 04.12.2013 р. проведена лiвобiчна поперечна лапа-ротомiя довжиною до 6 см.
Загальна анестезiя: тотальна внутршньовенна анестезiя (пропофол + фентангл), штучна венти-ляцiя легень у режимi РБУ зггдно з вжовими параметрами. Iнтраоперацiйно виконана катетеризацiя епiдурального простору. Тривалiсть операци — 2,2 години.
1ндукц1я: пропофол 3 мг/кг, фентанш 3 мкг/кг в/в, мюплепя — сукцинiлхолiн 2 мг/кг, штубац1я— трубка № 4,5, без особливостей.
Пдтримка анестезГ! — постшна iнфузiя пропо-фолу за схемою: першi десять хвилин — зi швидкiстю 10 мг/кг/год, наступнi десять хвилин — 8 мг/кг/год, надалi — 6 мг/кг/год.
Аналгез1я — постшна шфуз1я фентанглу 10 мкг/ кг/год та шфуз1я в епщуральний простГр бушвакашу 0,125% (Лонгокаш, «Юр1я-Фарм»). Наступна мю-плепя пiдтримувалася ардуаном 0,06 мг/кг у пер-шГ 40 хвилин, поим зниження дози до 0,02 мг/кг. Упродовж оперативного втручання швидюсть шфу-зГ! фентанГлу збГльшили до 3 мкг/кг/год.
1нфузшна терапя пГд час оперативного втручання проводилась полионними розчинами.
1нтраоперацшний монГторинг життево важливих функцГй. До початку Г пГд час операци артерГальний тиск був у межах вжово! норми: АТ 90—100 мм
8
рт.ст., АТдГаст 55-60 мм рт.ст. ЧСС 110-115 уд/хв,
БР02 97-9д9"%.
На операцГ1 при розкриттi черевно'1 порожнини в рану прилягають два юстозних утворення великих розмiрiв. Проведена пункцiя кiстозних утворень, при якш евакуйовано до 2,5 л серозно-геморапчно! рiдини з домiшками замазкопод1бно1 речовини жов-того кольору (залишки калових мас). Пiд час рев1-зГ1 тонко! кишки на вiдстанi 1 м в1д зв'язки Трейца виявлено, що кГстознГ утворення (дублiкатури) по-ширюються на обидва боки брижТ порожньо! кишки та штимно з нею пов'язанi. Виконана резекцiя скомпрометовано! дГлянки кишки з клиноподГ6ним висiченням змшено'1 дГлянки 11 брижТ та кГстозними утвореннями. Накладений тонко-тонкокишковий анастомоз «кшець в кшець» дворядним швом. Виявлено спГльну брижу тонко1 та товсто1 кишки. Са-нацГя черевно1 порожнини. ПГсляоперацГйна рана пошарово зашита наглухо (рис. 2, 3).
Шсляоперацшне знеболювання продовжувалося постГйною шфуз1ею мГсцевого анестетика бутвака-1ну 0,125% (Лонгока1н, «Юр1я-Фарм») в етдураль-ний простГр та парацетамолу внутрГшньовенно кра-плинно в дозГ 1,5 мл/кг (1нфулган, «Юр1я-Фарм»). Упродовж усього перебГгу пГсляоперацГйного знеболювання не було необхщносп в додатковому введеннГ отощних анальгетикГв. РГвнГ глюкози та кортизолу в сироватщ кровГ не в1др1знялися вГд до-операцГйного рГвня.
Рисунок 2. ХворийШ., МКСХ№ 13885. СКТ, зЬ-реконструкц1я
I
Рисунок 3. Хворий Ш., МКСХ № 13885. Макропрепарат. Затискач проведено кр'зь просвт порожньо/ кишки
06.12.2013 р. пащент переведений у соматичне вГддглення. Шсляоперацшний перюд мав задовГль-ний перебГг, гази в пащента вГдГйшли через 36 годин тсля операцГ1, ходити почав через 48 годин тсля операцГ1. ПГсляоперацГйна рана зажила первин-ним натягом. 09.12.2013 р. дитина виписана в задо-вГльному станГ. Загальний аналГз кровГ при випис-цГ: НЬ — 125 г/л, Ер. — 4,0 • 1012/л, Л — 4,4 • 109/л, ШОЕ — 7 мм/год. Дитина оглянута через 1 мюяць. Скарги вщсутш, сон та апетит збережеш, набирае вагу, фГзюлопчш випорожнення не порушенГ. По-казники кровГ в межах норми.
Таким чином, ефектившсть використання ЕА та безперервно1 ГнфузГ1 фентанГлу Грунтуеться на можливостГ впливу на рГзш механГзми виникнення болю, як центральний (наркотичнГ анальгетики), так Г периферичний (ЕА) [9]. Проведення ЕА до-зволяе значно знизити потребу в ото1дах, а 1х ком-бшування може вГдновити аналгетичний потенцГал останшх. РГзнГ механГзми д11 цих препаратГв дозво-ляють призначати 1х у комбшацп Г в малих дозуван-нях з метою досягнення значного аналгетичного ефекту.
Висновки
1. Комплексне вивчення реакцш больово1 по-вед1нки, ф1з1олог1чних показниюв Г лабораторних стресових тест1в показало, що використання схеми ЕА Лонгока1ном 0,125% методом постшно1 Гнфуз11 препаратГв для шсляоперацшного знеболювання призводить до ефективно1 аналгез11 п1сля травма-тичних операц1й.
2. Проведення ЕА значно зменшуе негативш на-сл1дки недостатнього знеболювання в дГтей, про-оперованих Гз приводу пухлин черевно1 порожнини, можливе 11 застосування для ведення пГсляоперацГйного пер1оду.
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
Список л1тератури
1. Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е., Заболотский Д.В. Региональная анестезия в педиатрии. — СПб. : Синтез Бук, 2012. — 304 с.
2. Ветешев П. С., Ветешева М.С. Принципы аналгезии в раннем послеоперационном периоде//Хирургия. — 2002. — 12. — 49-52.
3. Zoric S., Stamenkovic D., Stevanovic S. et al. Combined spinal epidural and general anesthesia in abdominal surgery // Med. Arh. — 2003. — 57(4). — 21-28.
4. Kopacz D.J., Allen H.W., Thompson G.E. A comparison of epidural levobupivacaine 0.75% with racemic bupivacainefor lower abdominal surgery. Anesth. Analg. — 2000. — 90. — 642-648.
5. Brennum J., Petersen K.L, Horn A. et al. Quantitative sensory examination of epidural anaesthesia and analgesia in man: combination of morphine and bupivacaine // Pain. — 1994. — 56. — 327-337.
6. Hopf H, Weitz J. Postoperative pain management // Arch. Surg. — 1994. — 129 (2). — 128-132.
OTpuMaHO 06.06.14 ■
Амитриев А-В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ОБОСНОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОСТОЯННОЙ ЭПИДУРАЛЬНОЙ ИНФУЗИИ БУПИВАКАИНА
ДЛЯ ОБЕЗБОЛИВАНИЯ В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ У ДЕТЕЙ
Резюме. Исследование проведено у 37 детей, прооперированных по поводу опухолей забрюшинного пространства, почки, яичника. В зависимости от методики обезболивания пациенты были поделены на 2 группы: в 1-й группе использовали эпидуральную аналгезию и непрерывную внутривенную инфузию фентанила; во 2-й группе назначали только внутривенную непрерывную инфузию фентанила. Проведение мультимодальной аналгезии (эпидуральная аналгезия и непрерывная внутривенная инфузия опиоидных аналгетиков) значительно уменьшает негативные последствия недостаточного обезболивания у детей и способствует эффективной аналгезии после травматических операций.
Ключевые слова: мультимодальная аналгезия, бупивака-ин, послеоперационный период, дети.
Dmytriyev D.V.
Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
RATIONALE FOR THE USE OF CONSTANT EPIDURAL INFUSION OF BUPIVACAINE FOR PAIN RELIEF IN THE EARLY POSTOPERATIVE PERIOD IN CHILDREN
Summary. The study was carried out in 37 children who underwent surgery for tumors of the retroperitoneum, kidney, ovary. Depending on the method of anesthesia, patients were divided into 2 groups: in group 1 we have used epidural analgesia and continuous intravenous infusion of fentanyl; group 2 has received only intravenous continuous infusion of fentanyl. Multimodal analgesia (epidural analgesia and continuous intravenous infusion of opioid analgesics) significantly reduces the negative consequences of inadequate analgesia in children and contributes to effective analgesia after traumatic operations.
Key words: multimodal analgesia, bupivacaine, postoperative period, children.
