CC BY
34
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-001-089.5:616-089.163
Amhtpigb а.в.
В/нницький нацюнальниймедичний унверситет¡м. M.I. Пирогова, курс анестезюлогИ та ¡нтенсивно! терапИ
ВИКОРИСТАННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПЛОЩИННОГО БЛОКУ (TAP-БЛОК) ЗМЕНШУ8 МОРФОЛОПЧЫ ЗМНИ ШЮРИ, ХАРАКТЕРЫ ДЛЯ ОПЮТДЧНДУКОВАНОТ Г|ПЕРАЛГЕЗ1Т
Резюме. У сmаmmi висвтлено морфологiчнi змти шкри в дыянщ тсляоперацшног рани. Виявлено, що використання високих доз фентатлу (10—20мкг/кг/год) методом постшно'1 тфузи для знеболювання в ранньому тсляоперацшному nерiодi в дтей, прооперованих з приводу пухлин черевноI порожнини, може призводити до отоИд-тдукованоИ гшералгезп, що супроводжуеться морфологiчними змтами шкри на-вколо тсляоперацшно'1 рани зрозвитком у центрi и некрозу з вираженими перифокальнимиреактивними змтами у виглядi значного запалення та суттевих порушень мкроциркуляци з формуванням на 14-ту добу дрiбних нервових волокон. У свою чергу, використання поперечного площинного блоку з розчином бутвакату практично повнстю швелюе дан змши.
Ключовi слова: знеболювання, гiпералгезiя, бюпая шшри, поперечний площинний блок.
Вступ
Бшь, що вщчувала дитина в ранньому тсляоперацшному перюда, змшюе розвиток системи ноцицепцп й призводить до необоротних функцю-нальних 1 структурних змш у центральнш нервовш систем^ чим змшюе програму вщповщ на бшь у майбутньому [1]. Больовий синдром у ранньому тсляоперацшному перюд1 е актуальною проблемою клтчно! х1рурги, анестезюлогп. У лггератур^ при-свяченш знеболюванню в шсляоперацшний перюд, юнують даш, що вщ 33 до 75 % пащенпв, яю перенесли планов! та екстреш х1рурпчш втручання, страж-дають вщ шсляоперацшного болю. Пошкодження тканин при х1рурпчнш швази запускае каскад па-тоф1зюлопчних зм1н у периферичн1й 1 центральнш нервовш систем^ що призводять до формування п1сляоперац1йного хрон1чного больового синдрому. Незважаючи на широкий виб1р медикаментоз-них препарат1в 1 методик аналгезп, б1льш1сть хворих вщчувають бшь р1зно! 1нтенсивност1 в тсляоперацшному пер1од1 [1, 2]. Неадекватна аналгез1я в ранньому п1сляоперац1йному перюд1 пог1ршуе переб1г 1 прогноз цього перюду в д1тей 1 збшьшуе р1вень тс-ляоперац1йних ускладнень, а також сприяе розвитку гшералгезп. Ппералгез1я — це стан пщвищено! чут-ливост1 до болю, що виникае внаслщок штенсивно! ноцицептивно! стимуляцп або може бути шдукова-ний опющними аналгетиками [4, 7, 9]. Ппералгез1я реал1зуеться переважно на р1вн1 спинного мозку й асоц1юеться з1 збшьшенням 1нтенсивност1 болю та, вщповщно, розвитком стрес-вщповщ на б1ль, пщ-вищенням ризику хрошзацп болю, розвитком толе-рантност1 до опю'щв та потребою в шдвищенш доз
[3, 5, 8, 10, 11]. Для дiагностики гшералгезп стандартно виконують визначення больового порогу за допомогою монофшаменпв фон Фрея в зонi тсляоперацшно'1 рани, використовуючи монофшаменти в порядку зростання до найменшо'1 сили тиску, що сприймаеться дослщжуваним як больове вщчут-тя [4, 6, 9]. Анестез1я поперечного простору живота (transversus abdominis plane block — ТАР-блок) е новим пщходом у блокувант аферентних нервiв передньо'1 черевно'1 стiнки за допомогою введення мiсцевого анестетика в дшянку трикутника Petit. Для виконання ще'1 процедури зазвичай викорис-товують анатомiчнi орiентири й тактильнi вiдчуття. На сьогодт доведено, що застосування ультразвуковой тдтримки збшьшуе вiдсоток успiху блокади й практично виключае можливiсть пункцп черевно'1 порожнини.
Метою нашого дослiдження було встановити морфолопчт змiни в дшянт шкiри в тсляопера-цiйнiй ран пiсля застосування в ранньому тсляоперацшному перiодi шфузп розчину фентаншу, його вплив на виникнення стану гшералгезп в дiтей з онколопчною патологiею та оцiнити ефективнiсть ТАР-блоку пiсля операцп на органах черевно'1 порожнини в дггей.
Об'ект та методи досодження
Дослiдження проведенi у 22 дiтей (14,7 ± 2,4 року), прооперованих iз приводу пухлин черевно'1
© Дми^ев Д.В., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
порожнини (14 дггей, 63,6 %), пухлин заочеревин-ного простору (8 дггей, 37,4 %).
Залежно вщ методики знеболювання пац1енти були розподшет на дв1 групи: перша група — 10 па-ц1ент1в (використовувалась мультимодальна аналге-з1я, ТАР-блок), друга група — 12 дггей (призначалась лише внутр1шньовенна безперервна шфуз1я фента-н1лу) [2—4]. Ус1м хворим проводилось комплексне штенсивне л1кування: 1нфуз1йна та трансфузшна терап1я, респ1раторна пщтримка апаратом Hamillton C2, режим ASV за параметрами (FiO2 30 %, PEEP
2 см Н2О, PIP 15—20 см Н2О), антибактер1альне ль кування, посиндромна терап1я. Пац1енту в ранньому шсляоперацшному пер1од1 визначали периметр мь н1мального порогу болю навколо шсляоперацшно'1 рани. Проекц1я лшп шсляоперацшно'1 рани умовно роздшялась на два р1вш в1др1зки трьома точками, через яю в 16 векторних напрямках, з кутом м1ж ними в 45°, за допомогою набору з 10 кал1брованих моноф1ламент1в фон Фрея здшснювали тиск на шю-ру з1 зростаючою силою в1д 4 г (39,216 mN) до 300 г (2941,176 mN) (Touch-Test Sensory Evaluator, North Coast Medical Inc., CA, USA), притискаючи моно-фгламенти в порядку зростання до поверхн1 шюри п1д кутом 90°, доки останнш не з1гнеться, на 1—1,5 с. М1ж досл1дженнями витримували адаптац1йний ш-тервал у 10 с. Мехатчний больовий пор1г визначали як найменшу силу тиску, що спричинювала больову реакцго пац1ента (4 бали або бшьше за повед1нковою шкалою ощнки болю Behavioral Pain Scale). Больовий пор1г вим1рювали на поверхш навколо шсляоперацшно'1 рани. На 3-тю, 7-му та 14-ту добу хворим виконувалась б1опс1я ран — брали фрагменти шюри
3 пщлеглими тканинами в д1лянц1 рани, вщступаю-чи вщ 11 меж на 0,5 см. Забраний матер1ал фжсував-ся 10% водним розчином нейтрального формалшу протягом 48 годин, пот1м в1н промивався проточною водою, надал1 проводилось його зневоднення в систем! багатоатомних спирт1в i заливка в парафш за стандартною схемою. Приготоваш напiвтонкi зрiзи товщиною 7—8 мкм забарвлювались гематоксилiном i еозином (основний метод забарвлення пстолопч-них препарапв) для оцiнки патологiчних змш та ре-акцiй тканин у процес виникнення та загоення ран (ощнка стану та склад тканин у краях та дш рани, наявшсть та характер патологiчних i репаративних змiн у нiй), характеру порушень мжрогемоцирку-ляцп. Також пстолопчш препарати, виготовленi зi шматочкiв тканин, взятих на 14-ту добу експери-менту, о^м традицiйного метода забарвлення ге-матоксилiном та еозином, срiблились за методом Фута для визначення розвитку в тканинах у процес загоення ран дрiбних нервових заюнчень та патоло-гiчних 1х змш. Мжроскошю гiстологiчних препара-тiв проводили за допомогою свилового мiкроскопа OLIMPUS BX 41 iз застосуванням збшьшення в 40, 100, 200 та 400 разiв.
Результати та Тх обговорення
Перша група — 10 пащенпв, яким знеболювання проводилося методом ТАР-блоку бушвака'1ном
0,375% (Лонгокаш, «Юр1я-Фарм»), 12 д1тям друго'1 групи знеболювання проводилося безперервною внутр1шньовенною шфуз1ею фентаншу в доз1 10— 20 мкг/кг/год (середня доза 14,7 ± 1,4 мкг/кг/год) [2—4]. У груш TAP-блоку п1сля введеного наркозу 10—20 мл 0,375% бушвакашу було введено в не-йрон-фасц1альний проспр поперечного м'яза живота в дшянш трикутника Petit з обох сторш Пункцiя виконувалась голкою для сшнально'! анестезЬ G 22 (B. Braun). Для в1зуал1зацГ1 структур i контролю про-сування голки використовувався конвексний датчик 4-6 МГц (Logiq 100, GE, USA) [10, 11]. У пашен™ групи постшно'! шфузИ фенташлу через 3 доби шсля введення фентанiлу спостерiгались такi морфолопч-нi змiни в тканинах. Зона пошкодження була дуже поширеною, без чгтких меж, iз розвитком у ценщ ï"ï некрозу (товщина шару некротизованих тканин становила до 5 мм) з вираженими перифокальними реактивними змшами у виглядi значного запален-ня (зона реактивних змiн товщиною до 7 мм), мали мюце суп^ порушення мiкроциркуляцïï. Судини в дермi в зонi ураження навколо ранового каналу були паретично розширеш, з вираженими дистрофiч-ними змшами ендотелш, повнокровнi, з крайовим стоянням лейкоцитiв у них. Навколо придатюв шкi-ри та периваскулярно визначались невеликi скуп-чення одноядерних клиин — лiмфоцитiв та клiтин моноцитарного ряду з наявнютю поодиноких лейко-цитiв. Структура пiдлеглоï гiподерми була порушена через вогнища некрозу та значну запальноклгтинну iнфiльтрацiю. У дермi та гiподермi спостерiгалось накопичення набряково! р1дини як один iз проявiв розладiв мiкрогемоциркуляцïï з розволокненням колагенових i еластичних волокон власне дерми. У набряковш рщиш також зустрiчались одноядернi клiтини типу моноцитiв кров^ лiмфоцитiв, сегмен-тоядернi лейкоцити у великш кiлькостi (рис. 1, 2).
Отже, через 3 доби шсля введення фентаншу в уражених тканинах спостерЬаються раннi стадïï запального процесу у виглядi виражених ознак аль-терацïï та визначаються значш прояви процесiв ек-судацïï. На 7-му добу шсля шфузИ фентаншу в дiтей мали мiсце запальш змiни тканин шкiри. Серед за-пальних клiтин визначались i молодi форми фiбро-бластiв. У гiподермi мала мiсце реактивна запальна шф1льтрац1я. Клiтинний склад iнфiльтрату був представлений сегментоядерними нейтроф1лами, серед яких визначалась невелика кшьюсть лiмфоцитiв та клиини моноцитарного ряду (макрофаги, пгантсью багатоядернi клiтини стороннiх т1л). Вщзначалась судинна реакцiя у виглядi помiрного повнокров'я, набряку гiподерми та сичастого шару дерми в зонi запалення. Також визначались поодинокi пучки колагенових волокон щiльноï волокнистоï оформле-ноï сполучноï тканини дерми з ознаками набряку, розшарування, фрагментацïï волокон (рис. 3).
Також на 14-ту добу в пашенпв другоï групи в зош формування рубцевоï тканини вщбувалось утворення дрiбних нервових волокон, але в невели-кiй кшькосп. Мав мiсце виражений фiброз дерми з утворенням великоï кiлькостi колагенових волокон
з набряком, розшаруванням 1х. Визначався значний периневральний набряк, фрагментацiя окремих нервових волокон (рис. 4).
Щодо використання методики аналгези на основi ТАР-блоку бушвакашом 0,375% (Лонгока'1н, «Юр1я-Фарм») слiд зазначити, що на 3-тю добу експери-менту в дггей дано1 групи у тканинах визначались таю патолопчш змiни. Зона пошкодження була тонкою, без чгтких меж, iз розвитком у ценщ 11 некрозу з перифокальними реактивними змiнами у виглядi помiрного запалення та незначних порушень мжро-циркуляци. Товщина зони некрозу становила лише 0,1 мм, зона реактивних змш — до 2 мм. Ешдермю у зош ураження також був з незначними дистрофiч-ними змшами у виглад нерiвномiрного забарвлення ядер, балонно'1 дистрофи окремих ядер, деяю епгге-лiоцити по самому краю перебували в станi некро-бiозу. Розлади мiкроциркуляцГ1 були мало виражеш
порiвняно з такими у хворих друго1 експерименталь-но1 групи (введення фентанглу). Судини в дермi в зонi ураження були дещо розширенi, з незначними дистрофiчними змшами ендотелш, помiрно повно-кровнi, з крайовим стоянням лейкоцитiв у деяких з них. Навколо придаткiв шюри та периваскулярно визначались поодинокi одноядерш клiтини — лiм-фоцити та клгтини моноцитарного ряду з домшкою поодиноких лейкоцитiв. Це пояснюеться впливом бушвакашу на мжроциркуляторне русло, що спри-яло покращенню мжроциркуляцп. Завдяки цьому в дермi та гiподермi спостерiгалось незначне накопи-чення набряково'1 рiдини (на вiдмiну вiд дггей друго1 групи) з незначним розволокненням колагенових i еластичних волокон власне дерми. У набряковш рiдинi також зустрiчались одноядернi клiтини типу моноципв кровi, лiмфоцитiв, поодинокi сегментоя-дерш лейкоцити (рис. 5).
ш
- а:-'
Рисунок 1. Длянка шюри в зон! рани через 3 доби л1кування, група фентанлу. Гематоксил'ш-еозин, х 200: 1 — формування зони некрозу; 2 — набряк, розшарування дерми; 3 — значна л'мфо-
Рисунок 2. Длянка шюри в зон'! рани через 3 доби л'!кування, група фентанлу. Гематоксил'ш-еозин, х 200: 1 — дифузна рясна пол1морфно-кл1тинна запальна ¡нфшьтрац1я в дерм'г, 2 — лейкостази в судинах
Рисунок 3. Длянка шюри в зон'! рани через 7 д'б псля ткування. Група фентанлу. Гематоксил'ш-еозин, х 200: 1 — молода грануляцйна тканина з пол1морфно-кл1тинною запальною ¡нф1льтрац1ею; 2 — др'бн'! новоутворен1 судини
Рисунок4. Длянка шюри в зон'! рубця на 14-ту добу.
Група фентанлу. Ср 'блення за Футом, х 400: 1 — епщермс; 2 — придатки шюри (волосян'1 фолкули); 3 — колагенов'1 волокна; 4 — фрагментован др'бн'! нервов1 заюнчення в невеликй юлькосл, значний периневральний набряк
На 7-му добу вщ початку експерименту в дггей групи ТАР-блоку бушвакашом також визначалась зона запалення тканин глибиною на всю товщу дер-ми до пподерми, однак вона була значно меншою, н1ж у д1тей друго! групи (введення фентан1лу). Також у бшьш ранн1 терм1ни спостер1гались процеси про-л1ферацп, а саме розвиток грануляцшно! тканини з подальшим утворенням рубцево! тканини. Зона не-кротизованих тканин майже не визначалась. Молода грануляцшна тканина також вже утворилась до дано-го терм1ну. Вона практично не мютила колагенових волокон, була шфшьтрована невеликою к1льк1стю сегментоядерних лейкоцит1в та пом1рною к1льк1стю л1мфогютюцитарних елемент1в, м1стила незначну к1льк1сть молодих ф1бробласт1в. У н1й спостер1галось утворення велико! к1лькост1 нових др1бних судин
Рисунок 6. Длянка шюри в зон! рани через 7 д1б,
група ТАР-блоку бутвакашом. Гематоксилн-еозин, х 400: 1 — молода грануляцйна тканина з незначним повнокров'ям др1бних новоутворених судин та пом'рною л1мфопстюцитарною ¡нф1льтрац1ею з домшкою сегментоядерних лейкоцит'в
з розмноженням ендотел1альних клггин капшяр1в, так званих ангюбласпв, що спочатку утворювали клггинш тяш, а пот1м з них формувалися судинш трубки, до яких поступала кров. В оточуюч1 тканини з молодих новоутворених судин виходили формен-н1 елементи кров1 та набрякова р1дина в незначнш к1лькост1. У г1подерм1 мала мюце реактивна запальна шфшьтрац1я. Клггинний склад 1нф1льтрату був представлений сегментоядерними нейтрофшами, серед яких визначалась невелика кшькють л1мфоцит1в та клггини моноцитарного ряду (макрофаги, пгант-сью багатоядерн1 кл1тини сторонн1х т1л). Мала мюце судинна реакц1я у вигляд1 пом1рного повнокров'я, набряку г1подерми та сичастого шару дерми в зош запалення. Також визначались поодинок1 пучки колагенових волокон щшьно! волокнисто! оформлено! сполучно! тканини дерми з незначними дистроф1ч-ними зм1нами (рис. 6).
Також на 14-ту добу в дггей групи ТАР-блоку бушвакашом у зон1 формування рубцево! тканини вщ-бувалось утворення др1бних нервових волокон у ве-ликш к1лькост1. Мав м1сце виражений ф1броз дерми з утворенням велико! кшькосп колагенових волокон з незначним набряком, розшаруванням !х. Визна-чався незначний периневральний набряк, фрагмен-таци нервових волокон не спостер1галось (рис. 7).
Даш змши св1дчать про повне завершення запа-лення та загоення рани з формуванням сполучно-тканинного рубця, у якому спостер1гаються процеси його ремоделювання. У груп1 д1тей, у яких для знеболювання використовувався фентанш в дозах 10—20 мкг/кг/годину, в зош формування рубцево! тканини вщбувалось утворення др1бних нервових волокон, але в невеликш к1лькост1. Мав мюце виражений ф1броз дерми з утворенням велико! кшькосп колагенових волокон з набряком, розшаруванням !х. Визначався значний периневральний набряк, фрагментац1я окремих нервових волокон. Також у дггей при застосуванш шфузи фентаншу в тканинах
Рисунок 7. Длянка шюри в зон! рубця на 14-ту добу, група ТАР-блоку бутвака'шом. Ср'блення за Футом, х 400: 1 — придатки шюри (сальн залози); 2 — колагенов'1 волокна; 3 — др 'бш нервов1 заюнчення у велиюй юлькосл, незначний периневральний набряк
Рисунок 5. Длянка шюри в зон'! рани через 3 доби, група ТАР-блоку бутвакашом.
Гематоксилн-еозин, х 200: 1 — формування зони некрозу; 2 — пом1рний набряк, незначне розшарування дерми та пподерми; 3 — повнокров'я судин дерми з незначною периваскулярною л'мфолейкоцитарною ¡нф1льтрац1ею
у дшянш рани визначались найбшьш виражеш аль-теративнi та запальнi змши 3i значними розладами мiкрогемоциркуляцГi. Ефективнють використання ТАР-блоку Грунтуеться на можливосп впливу на пе-риферичний мехашзм [9], про що свiдчить значно менша зона запалення на вщмшу вщ тако! в дiтей друго! групи (введення фентанiлу), судинна реакцiя у виглядi помiрного повнокров'я, набряку пподер-ми та сiтчастого шару дерми в зош запалення. Також визначались поодиною пучки колагенових волокон щшьно! волокниста оформлено! сполучно! тканини дерми з незначними дистрофiчними змшами, утворенням дрiбних нервових волокон у великш кшькос-тi. Визначався незначний периневральний набряк, фрагментащ! нервових волокон не спостерпалось.
Висновки
1. Використання високих доз фентаншу (10— 20 мкг/кг/добу) методом постшно! шфузи для знеболювання в ранньому шсляоперацшному перiодi в дiтей може призводити до ошощ-шдуковано! гшералгезп, що супроводжуеться морфологiчними змь нами в шкiрi навколо пюляоперацшно! рани.
2. На 3-тю та 7-му добу тсля ведення фентанiлу спостерпались такi морфологiчнi змiни в тканинах. Зона пошкодження була дуже поширеною, без чгг-ких меж, iз розвитком у центрi ii некрозу (товщина шару некротизованих тканин становила до 5 мм) з вираженими перифокальними реактивними змшами у виглядi значного запалення (зона реактивних змш товщиною до 7 мм), мали мюце суттевi пору-шення мiкроциркуляцГi. У свою чергу, використання ТАР-блоку з розчином бушвакашу практично повнютю швелюе данi змiни.
3. На 14-ту добу на фош використання фентаншу в зош формування рубцево! тканини вщбувалось утво-
Амитриев А-В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, курс анестезиологии и интенсивной терапии
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОПЕРЕЧНОГО ПЛОСКОСТНОГО БЛОКА (ТАР-БЛОК) УМЕНЬШАЕТ МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ КОЖИ, ХАРАКТЕРНЫЕ ДЛЯ ОПИОИД-ИНДУЦИРОВАННОЙ ГИПЕРАЛГЕЗИИ
Резюме. В статье отображены морфологические изменения кожи в области послеоперационной раны. Обнаружено, что использование высоких доз фентанила (10— 20 мкг/кг/час) методом постоянной инфузии для обезболивания в раннем послеоперационном периоде у детей, прооперированных по поводу опухолей брюшной полости, может приводить к опиоид-индуцированной гипер-алгезии, которая сопровождается морфологическими изменениями в коже вокруг послеоперационной раны с развитием в центре ее некроза с выраженными перифо-кальными реактивными изменениями в виде значительного воспаления и существенных нарушений микроциркуляции с формированием на 14-е сутки мелких нервных волокон. В свою очередь, использование поперечного плоскостного блока с раствором бупивакаина практически полностью нивелирует эти изменения.
Ключевые слова: обезболивание, гипералгезия, биопсия кожи, поперечный плоскостной блок.
рення дрiбних нервових волокон. Мав мюце вира-жений фiброз дерми з утворенням велико! кшькосп колагенових волокон з набряком, розшаруванням ïx. Визначався значний периневральний набряк, фраг-ментац!я окремих нервових волокон, а при викорис-танш ТАР-блоку з розчином бушвакашу визначався незначний периневральний набряк, фрагменташ! нервових волокон не спостерпалось, що свщчить про вщсутнють розвитку шсляоперацшно! гшералгезп
Список л1тератури
1. Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е., Заболотский Д.В. Региональная анестезия в педиатрии. — СПб. : Синтез Бук, 2012. — 304 с.
2. КучинЮ.Л., Глумчер Ф.С., БелкаК.Ю. Оптднндукована гшералгезы nid час анальгоседаци у пацiентiв з черепно-мозко-вою травмою // Быь, знеболювання та штенсивна тератя. — 2012. — № 1Д. — С. 254-257.
3. Кучин Ю.Л. Стрес-ндукована гinералгезiя у nацiентiв з множинною травмою // Быь, знеболювання та нтенсивна тератя. — 2013. — № 2Д. — С. 262-266.
4. Лесной И.И. Предупреждение развития хронического послеоперационного синдрома у хирургических больных / И.И. Лесной, В.И. Черний, К.Ю. Белка // Укранський журнал екстремальног медицини iм. Г.О. Можаева. — 2012. — Т. 13, № 3. — С. 26-32.
5. Потапов А.Л. Обезболивание после объемных открытых абдоминальных операцш — опиаты или эпидуральная аналге-зия?/А.Л. Потапов, Ю.Ю. Кобеляцкий//Быь, знеболювання i щтенсивна терапы. — 2011. — № 4. — С. 39-42.
6. Angst M.S., Clark J.D. Opioid-induced hyperalgesia // Anesthesiology. — 2006. — 104. — 570-87.
7. Wilder-Smith O.H., Arendt-Nielsen L. Postoperative hyperalgesia: its clinical importance and relevance // Anesthesiology. — 2006. — 104(3). — P. 601-7.
8. Lavand 'homme P., De Kock M, Waterloos H. Intraoperative epidural analgesia combined with ketamine provides effective preventive analgesia in patients undergoing major digestive surgery // Anesthesiology. — 2005. — 103 (4). — Р. 813-20.
9. Lee M., Silverman S., Hansen H., Patel V., Manchikanti L. A comprehensive review of opioid-induced hyperalgesia // Pain Physician. — 2011. — 14 (2). — 145-161.
Отримано 12.10.15 ■
Dmytriiev D.V.
Vinnyisia National Medical University named
after M.I. Pyrohov, Course of Anesthesiology and Intensive
Care, Vinnytsia, Ukraine
THE USE OF TRANSVERSUS ABDOMINIS PLANE BLOCK (TAP-BLOCK) REDUCES MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE SKIN CHARACTERISTIC OF OPIOID-INDUCED HYPERALGESIA
Summary. The article describes the morphological changes of the skin in the area of postoperative wound. It has been found that the use of high doses of fentanyl (10—20 mcg/kg/day) by continuous infusion for analgesia in the early postoperative period in children operated for tumors of abdominal cavity can cause opioid-induced hyperalgesia, which is accompanied by morphological changes in the skin around the postoperative wound with the development of necrosis in the center of it, with expressed perifocal reactive changes in the form of significant inflammation and violations of microcirculation, with the formation on the 14th day of the small nerve fibers. In turn, the use of transversus abdominis plane block with bupivacaine solution eliminates these changes almost completely.
Key words: analgesia, hyperalgesia, skin biopsy, transversus abdominis plane block.
