CC BY
32
correlation.
УДК 615.035.4 Дмитрieвa К.Ю.
ЗМ1НИ КРОВОТОКУ В МАГ1СТРАЛЬНИХ СУДИНАХ ЧЕРЕВНО1 ПОРОЖНИНИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ВИДУ ЗНЕБОЛЕННЯ В РАННЬОМУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1 ПРИ СИНДРОМ1 1НРААБДОМ1НАЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗП У Д1ТЕЙ
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iменi М. I. Пирогова МОЗ УкраТни
Дослiдження проведено у 32 д/'тей, прооперованих з приводу пухлин черевно)' порожнини. Досл'джен-ня артерiального кровообгу у верхшй брижов1'й артери та нирково)' виявило високий '¡ндекс резис-тентност> в груп знеболення фентантом 0,99±0,02 та 0,93±0,05, вдповдно, у груп 0,72 ± 0,04 та 0,68±0,04, що патогенетично в'дображае блокаду мiкроциркуляторного русла ¡, як насл/'док, не ефективне знеболення. Використання схеми ЕА буп'така'Уном методом постiйноУ пролонговано)' \н-фуз'УУ препарат'т для п'юляоперацшного знеболення призводить до зменшення прояв/'в синдрому \н-раабдом'тальноУ гiпертензiУ та покращуе кровоток в маг'ютральних судинах черевно)' порожнини. Ключов1 слова. Ультразвукове дослщження, ¡нтра- абдоминальна ппертенз1я, ¡ндекс резистентностк Вступ
Неадекватна анальгезiя в раннш пюляопе-рацшний перюд попршуе переб^ i прогноз оду-жання у д^ей та збтьшуе смертнють за рахунок пщвищення ризику розвитку сепсису, пюляопе-рацшних ускладнень, а саме розв^ку синдрому штра-абдомшальноТ ппертензи та порушення кровообiгу в магютральних судинах черевноТ порожнини. [4-10]. Не дивлячись на великий пере-лк опющних та неопiоТдних анальгетиш епщу-ральна анальгезiя е найбтьш оптимальним та ефективним методом пюляоперацшного знебо-лювання. Метод подовженоТ епщуральноТ анес-тезiТ та анальгези часпше почав застосовувати-ся при проведены оперативних втручань i для подальшого знеболювання хворих. Подовжена епiдуральна анестезiя дозволяе значно зменши-ти ктькють препаратiв, якi вводяться як пщ час наркозу, так i в раннш пюляоперацшний перiод, що дуже важливо, враховуючи супутню патоло-пю у хворих старшого вiку i поеднання хiрургiч-ного втручання iз застосуванням полiхiмiотерапiТ [1-4].
Подовжена епщуральна анестезiя дозволяе вiдмовитися вiд введення опющних анальгети-кiв, а також дозволяе значно прискорити процес вщновлення перистальтики кишечнику i початок раннього ентерального харчування, знизити частоту виникнення ускладнень, пов'язаних з опе-ративним втручанням [4,6].
Мета дослщження
було порiвняти ефективнють та безпеку за-стосування епщуральноТ анестези i3 аналгезiю опидними анальгетиками на 0CH0Bi вивчення ш-тра-абдомiнального тиску та змш кровотоку в судинах черевноТ порожнини за даними ультразвукового дослщження.
Об'ект та методи дослщження
Дослщження проведет у 32 д^ей (12,6 ± 3,0 рош) прооперованих з приводу пухлин заочере-винного простору (24 д^ей, 75%), пухлин яечни-ка (8 дiтей, 25%). Вам хворим проводилось ком-плексне штенсивне лiкування: iнфузiйна та тра-нсфузiйна терапiя, респiраторна пiдтримка апа-ратом "Hamillton C2" - режим ASV за параметрами ( FiO2, 30%, PEEP 2 см H20, PIP 15-20 см H20), антибактерiальне лкування, посиндромна терашя. Вивчались показники внутршньочерев-ного тиску (ВЧТ) методом Крона [6-8] та абдом^ нальний перфузiйний тиск (АПТ). Додатково проводилась допплерометрiя мезентерiального кровотока в верхнш мезентерiальнiй артерiТ, ни-рковш артери та селезiнковiй артерiТ. Досл^ дження проводились без попередньоТ пщготовки хворого, апаратом LOGIQ BOOK-XP, з викорис-танням конвексного датчика 3,5-5,0 МГц, мiкро-конвексного датчика 4-8МГц в режимi реального часу з використанням дозованоТ компреси датчиком черевноТ стшки. На основi оцшки доппле-рiвського спектру визначали ктькюш параметри кровотоку в артерiальних судинах: пкову систо-лiчну швидкiсть кровотоку (Vps -peak systolic velocity) - максимальну швидкють кровотоку в дослщжуваннш судинi, кiнцеву дiас-толiчну швидкiсть кровотоку (Ved -end diastolic velocity) - максимальну швидкють кровотоку в дослщжуваннш судин в кшц дiасто-ли, iндекс периферичного опору (Pourcelot, RI -resistive index) - Вщношення рiзницi шковоТ сис-толiчноТ i кшцевоТ дiастолiчноТ' швидкостi кровотоку до шковоТ систолiчноТ швидкостi: RI =(Vps -Ved/Vps). Дослiдження проводились на наступ-них етапах знеболення: 1-й етап - 12 година ш-сля оперативного втручання, 2-й етап - 24 година пюля оперативного втручання, 3-й етап - 48 година пюля оперативного втручання, 4-й етап -
АктуальН проблеми сучасно! медицины
36 година пюля оперативного втручання та 5-й етап - 72 година пюля оперативного втручання. Статистичну обробку отриманих даних проводили i3 застосуванням методiв варiацiйно''' статистики за допомогою програми 5.5» (на-лежить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лщензш-ний № AXXR910A374605FA). Оцiнювали та ви-значали середнi значення, стандартнi вщхилен-ня та похибки середнього. Вiрогiднiсть рiзницi значень мiж кiлькiсними величинами в разi вщ-повiдностi розподiлiв нормальному значенню визначали за допомогою критерив Стьюдента та Фiшера. Вiрогiдними вважалися вщмшносп при р<0,05.
Результати та Т'х обговорен ня
Перша група - 18 па^ен^в, якi знеболюва-лись методом постшнот ешдуральнот аналгезiT (ЕА) бушвакашом 0,5% (ЛонгокаТн, Юрiя-Фарм) в дозi 0,3-0,4 мг/кг (середня доза 0,32±0,24 мг/кг) та безперервною iнфузiею фентанiлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза, 10,2±0,4 мг/кг), 14 д^ей 2 групи знеболювались безперервною iнфузiею фентанiлу в дозi 10 мкг/кг/год (середня доза, 10,4 ±0,3 мг/кг) [2,3,4]. КСЕА анестезш проводили за стандартною методикою - на рiвнi сегменту LI-LII пунктували ешдуральний проспр спеф-альною двопросвiтною голкою, загостреною за типом олiвця (B. Braun, 18/27 G), по™ в TT просвiт вводили бтьш тонку та довгу сшнальну голку i пунктували субарахноТдальний проспр. Пiсля отримання лiквору вводили бушвака'Тн
Наводимо клiнiчний випадок, який репрезен-туе iнтерес свотм клiнiчним переб^ом, анатом^ чними особливостями i разом з тим свщчить про ефективнють використання епiдуральноT аналь-гезИ методом пролонгованот iнфузiT бушвакатна.
0,5% в дозi 0,15-0,2 (0,18±0,04) мг/кг. Епщуральний проспр пiсля видалення сшнально'Т голки ка-тетеризували в фатальному напрямку i вводили розраховану дозу [1, 7, 8].
Показами до введення додаткових болюав наркотичних анальгетиш були больова поведш-ка, десинхрошза^я з ШВЛ та тахикардiя. В пер-шiй груш була вщсутня необхiднiсть додатково введення морфшу, у 2 групi було введено дода-тковi полюси морфшу (0,5 мг/кг) 2 д^ям (14,2 %). Дослiдження артерiального кровообiгу у верхнш брижовiй артери та нирковоТ виявив високий ш-декс резистентное^ в 2-й групi 0,99±0,02 та 0,93±0,05, вiдповiдно, у 1-й групi 0,72 ± 0,04 та 0,68±0,04 (при нормi 0,6-0,8) (р<0,05), що пато-генетично вiдображаe блокаду мiкроциркулятор-ного русла i, як наслщок, неефективне знебо-лення [7-9]. Така сама тенден^я спостерiгалась при дослщженш внутрiчеревного тиску. Напри-клад, в 2-й груш внутришньочеревний тиск був значно вище в порiвняннi с 1-й групою (14,98±4,02, а у 1-й груш 5,42 ± 2,2) пюля початку пролонгованоТ шфузи бупiвакаТна (р<0,05). Варто вiдмiтити, що у па^ен^в у другiй групп значно вищий абдомiнальний перфузiйний тиск (АПТ), шж у пацiентiв в першш групi 64,8±4,2, а у 1-й груш 57,4 ± 6,4, вщповщно) (р<0,05), що свiдчить про нормалiзацiю внутрiшьночеревного тиску i, можливо, адекватностi знеболення (табл. 1).
Таблиця 1
Змни показниюв абдомнального кровотоку та внут^черевного тиску на етапах дослiдження (М ±т).
KniHi4Huü випадок. Дитина В., МКСХ №1443, в вiцi 2,5 роки, був госпiталiзований в онкогематолопчне вщдтення ВДОКЛ зi скаргами на збтьшення в об'емi живота 29.02.2012 р. 3i слiв батькiв - збтьшення живота помнили бли-
Показники Етап до^дження
1-й етап 2-й етап 3-й етап 4-й етап 5-й етап
Перша група (iнфузiя фентанту)+ ЕА (бушвакаТ'ном)
ВЧТ 11,7 ±2,2 7,4 ±4,1* 5,9 ±2,0* 5,4 ±1,8* 5,2 ±2,2*
АПТ 64,4±4,4 65,2±4,0* 63,5±2,8* 65,3±5,1* 64,6±3,4*
IR (a.mes.sup.) 0,74±0,04 0,64±0,03* 0,62±0,02* 0,68±0,07* 0,72±0,04*
IR (a.renal.dex.) 0,68±0,06 0,63±0,04* 0,70±0,04* 0,69±0,05* 0,70±0,08*
IR (a.renal.sin) 0,70±0,08 0,66±0,04* 0,72±0,02* 0,78±0,07* 0,74±0,04*
Друга група (iнфузiя фентанту 10мкг/кг/год )
ВЧТ 14,9 ±2,2 14,4 ±4,1 14,9±2,0 15,0 ±1,8* 11,2 ±2,6*
АПТ 60,8±4,4 55,5±3,2* 52,2±2,6* 52,4±6,0* 58,4±4,8*
IR (a.mes.sup.) 0,79±0,02 0,94±0,02* 0,90±0,04* 0,98±0,07* 0,92±0,03*
IR (a.renal.dex.) 0,70±0,04 0,97±0,03* 0,96±0,08* 0,99±0,03* 0,93±0,09*
IR (a.renal.sin) 0,78±0,02 0,91±0,03* 0,94±0,04* 0,98±0,02* 0,89±0,02*
Примтка: * p <0,05 при порiвняннi знеболення в 1-iü та 2-iü групах
зько 2 тижшв тому. Звернулись за медичною до-помогою в полклшку за мiсцем проживання, де було виконано УЗД оргашв черевноТ порожнини, на якому виявлено пухлинне утворення. До моменту захворювання дитина розвивалась вщпо-вiдно вку, травму батьки заперечують. Спадко-вий онколопчний анамнез не обтяжений, щеп-лення - згiдно вiку.
Загальний стан хворого при госпiталiзацГТ ва-жкий за рахунок основного захворювання. Св^ домiсть збережена. Шкiра та слизовi оболонки блiдо-рожевого кольору, чистк Периферiйнi л^ мфатичнi вузли не збтьшеш. ЧСС 97 за 1 хв., ЧД 22 за 1 хв. Жив^ збiльшений в об'ем^ шаро-подiбноТ форми, приймае участь в акт дихання, симетричний. Пальпаторно жив^ м'який, безбо-лiсний. При пальпаци визначаеться щтьно-еластичноТ консистенцп утворення розмiрами 10^11 см. Пухлиноподiбне утворення безболю-не, мае гладку однорщну поверхню. Симптоми подразнення очеревини негативш в усiх вщдь лах. Аускультативно перистальтика звичайна, патолопчш шуми не вислуховуються. Печiнка та селезшка не пальпуються. Внутрiшньочеревний тиск дорiвнюю 21 см.вод.ст.
Рис. 1. Хворий В., МКСХ №1443. Пухлина черевноТ порожнини при оперативному втручанш.
За важкютю стану дитина переведена в вщ-дтення реашмаци, з дiагнозом утворення черевноТ порожнини, для дообстеження та передо-перацшноТ пiдготовки. Загальний аналiз кровi при госпiталiзацiТ: НЬ-118 г/л, Ер.-3,9*1012/л, Л-6,2*109/л, п1, с69, е1, м3, л27, ШОЕ 8 мм/г. При УЗД оргашв черевноТ порожнини визначено об'емне утворення розмiрами 120*140 мм. Пюля вщповщноТ передоперацiйноТ пiдготовки, 4.12.2013 р. проведена лiвобiчна поперечна ла-паротомiя довжиною до 7 см.
Загальна анестезiя: тотальна внутршьновен-
на анестезiя (пропофол + фентанiл), штучна ве-нтиляцiя легень (ШВЛ) в режимi PSV згiдно вко-вих параметрiв. Тривалiсть операцiТ - 3,0 годи-ни. Iндукцiя: пропофол 3 мг/кг, фенташл 3 мкг/кг в/в, мюплепя — сукцинiлхолiн 2 мг/кг, штуба-цiя— трубка № 4,5, без особливостей. Пщтримка анестези - постiйна iнфузiя пропофолу по схемi першi десять хвилин зi швидкiстю 10 мг/кг/год, другi десять хвилин 8 мг/кг/год i наступний час 6 мг/кг/год. Аналгезiя - постшна iнфузiя фентанiла 10 мкг/кг/год и iнфузiя в епiдуральний проспр бупiвакаiна 0,125% (ЛонгокаТн, Юрiя-Фарм). На-ступна мiоплегiя пiдтримувалась ардуаном 0,06 мг/кг в першi 40 хвилин, по™ зниження дози до 0,02 мг/кг. Пщ час оперативного втручання швидкють iнфузiТ' фентанiла збiльшили до 3 мкг/кг/год.
1нфузшна терапiя пщ час оперативного втручання проводилась полИонними розчинами. 1н-траоперацiйний мониторинг життево важливих функцiй (ЖВФ). До початку i пiд час операци ар-терiальний тиск (АТ) був в межах вкових норм: АТс 90-100 мм рт.ст., АТд 55-60 мм рт.ст. ЧСС — 110-115 уд/мин. SPO2 97-99 %.
На операци при розкритп черевноТ порожнини в рану прилягають пухлинне утворення великих розмiрiв (рис. 1).
Пщ час ревiзiТ тонкоТ кишки, на вiдстанi 1- 1,5 м вщ зв'язки Трейца, виявлено, що пухлинне утворення розповсюджуються на обидва боки брижi кишки та штимно з нею зв'язаш. Виконана резек^я скомпрометованоТ дiлянки кишки з кли-новидним висiченням змшеноТ дтянки ТТ брижi та кiстозними утвореннями. Накладений тонко-тонкокишковий анастомоз «кшець в кшець» дво-хрядним швом. Виявлено сшльну брижу тонкоТ та товстоТ кишки. Санацiя черевноТ порожнини. Пюляоперацшна рана пошарово ушита наглухо.
1нтраоперацшно виконана катетеризацiя еш-дурального простору виконана катетериза^я епiдурального простору. Пюляоперацшне зне-болення продовжувалось постшною iнфузiею мь сцевого анальгетика бушвакаТна 0,125% (ЛонгокаТн, Юрiя-Фарм) в епщуральний простiр. На всьому переб^у пiсля операцiйного знеболення не було необхщносп в додатковому введеннi опюдних анальгетикiв.
Глюкоза та кортизол в сироватц кровi не вщ-ризнялся вщ дооперацiйного рiвня. На момент старту шфузи бупiвакаТна 0,125% пюля вида-лення пухлиноподiбного утворення в^^чалось пiдвищення ВЧТ до 12 см.вод.ст та ^ до 0,925. (рис. 2). Пюля початку шфузи в епщуральний проспр на 10-15 хвилину було в^^чено норма-лiзацiю показнимв ВЧТ до 4 см.вод.ст та ^ до 0,694 (рис. 3).
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
Рис.2. Хворий В., МКСХ№1443. Сонограмма на моменm почаmку нфузи бутвака'Уна.
Рис.3. Хворий В., МКСХ№1443. Сонограмма на моменm 15 хвилини нфузп бутвака'Уна.
1.03.2012 p. пaцieнт пepeвeдeний в coмaтич-нe в^щ^ння. Пicляoпepaцiйний пepioд мaв зa-дoвiльний пepeбiг, гaзи y пaцieнтa вiдiйшли чe-peз 36 гoдин пicля oпepaцiï, хoдити пoчaв чepeз 48 годин пюля oпepaцiï. Пicляoпepaцiйнa paнa зaжилa пepвинним нaтягoм. 2.03.2012 p. дитинa випиcaнa в зaдoвiльнoмy cтaнi.
Пpoвeдeння ЕА дoзвoляe знaчнo знизити пpoяви cиндpoмy aбдoмiнaльнoï гiпepeтeнзii ïa пoкpaщить кpoвoтoк в мaгicтpaльних cyдинaх чepeвнoï пopoжнини зa дaними yльтpaзвyкoвoгo дocлiджeння. Рiзнi мeхaнiзми дiï дaних пpeпapa-тiв дoзвoляють пpизнaчaти ïx y кoмбiнaцiï i в мa-
лих дoзyвaнняx з мeтoю дocягнeння знaчнoгo aнaлгeтичнoгo eфeктy тa пoкpaщeння пepeбiгy paнньoгo пicляoпepaцiйнoгo пepioдy.
Висновки
1. Дocлiджeння apтepiaльнoгo кpoвooбiгy y вepxнiй бpижoвiй apтepiï тa ниpкoвoï виявив ви-coкий iндeкc peзиcтeнтнocтi в 2-й Tpyrn 0,99±0,02 тa 0,93±0,05, вiдпoвiднo, y 1-й гpyпi 0,72 ± 0,04 тa 0,68±0,04 (пpи нopмi 0,6-0,8) (p<0,05), щo пa-тoгeнeтичнo вiдoбpaжae блoкaдy мiкpoциpкyля-тopнoгo py^a i, як нacлiдoк, нeeфeктивнe знe-бoлeння. Bикopиcтaння cxeми ЕА бyпiвaкaïнoм
методом постшноТ' пролонгованоТ шфузп препарат для пiсляоперацiйного знеболення призво-дить до зменшення пpоявiв синдрому шраабдо-мiнaльноТ ппертензи та покращуе кровоток в мaгiстpaльних судинах черевноТ порожнини.
2. Проведення ЕА значно зменшуе негaтивнi нaслiдки недостатнього знеболення у дггей про-оперованих з приводу с пухлин черевноТ порожнини, i можливо застосування для введення шс-ляопеpaцiйного пеpiоду.
Лпература
1. Ветешев П.С. Принципы анальгезии в раннем послеоперационном периоде / П.С. Ветешев, М.С. Ветешева // Хирургия. -2002. - № 12. - С. 49-52.
2. Региональная анестезия в педиатрии [Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е. и др. ]. - СПб.: Синтез Бук, 2012. - 304 с.
3. Суханов Ю.В. Оценка эффективности парацетамола как компонента комбинированной аналгезии у детей в послеоперационном периоде / Ю.В. Суханов, Ю.С. Александрович, И.В. Во-лыхин // Анестезиология и реаниматология. - 2009. - №1. - С. 58-63.
4. Brennum J. Quantitative sensory examination of epidural anaesthesia and analgesia in man: combination of morphine and bupivacaine / Brennum J., Petersen K.L., Horn A. [et al.] // Pain. -1994. - N. 56. - P.327-337.
5. Zoric S. Combined spinal epidural and general anesthesia in abdominal surgery / S. Zoric, D. Stamenkovic, S. Stevanovic et al. // Medical Arhives. - 2003. - № 57 (4). - Р. 21-28.
6. Hopf H. Postoperative pain management / H. Hopf, J. Weitz // Arch.Surg. - 1994. - Vol. 129 (2). - P. 128-132.
7. Kopacz D.J. A comparison of epidural levobupivacaine 0.75% with racemic bupivacaine for lower abdominal surgery / D.J. Kopacz, H.W. Allen, G.E. // Thompson Anesth. Analg. - 2000. - № 90. - Р. 642-648.
8. Malbrain M. Intra-abdominal pressure measurement techniques In Abdominal Compartment Syndrome / M. Malbrain, F. Jones // Landes Bioscience, Georgetown. - 2006. - P. 19-68.
9. Malbrain M.L. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension in a mixed population of critically ill patients: a multiple-center epidemiological study / M.L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Crit Care Med. - 2005. - N. 33. - P. 315-322.
10. Malbrain M.L. Prevalence of intra-abdominal hypertension in critically ill patients: a multicentre epidemiological study / M.L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Intensive Care Med. -2004. - N. 30. - P. 822-829.
References
1. Veteshev P.S. Principy anal'gezii v rannem posleoperacionnom periode / P.S. Veteshev, M.S. Vetesheva // Hirurgija. - 2002. - № 12. - S. 49-52.
2. Regional'naja anestezija v pediatrii [Ajzenberg V.L., Ul'rih G.Je., Cypin L.E. i dr. ]. - SPb.: Sintez Buk, 2012. - 304 s.
3. Suhanov Ju.V. Ocenka jeffektivnosti paracetamola kak komponenta kombinirovannoj analgezii u detej v posleoperacionnom periode / Ju.V. Suhanov, Ju.S. Aleksandrovich, I.V. Volyhin // Anesteziologija i reanimatologija. - 2009. - №1. - S. 58-63.
4. Brennum J. Quantitative sensory examination of epidural anaesthesia and analgesia in man: combination of morphine and bupivacaine / Brennum J., Petersen K.L., Horn A. [et al.] // Pain. -1994. - N. 56. - P.327-337.
5. Zoric S. Combined spinal epidural and general anesthesia in abdominal surgery / S. Zoric, D. Stamenkovic, S. Stevanovic et al. // Medical Arhives. - 2003. - № 57 (4). - R. 21-28.
6. Hopf H. Postoperative pain management / H. Hopf, J. Weitz // Arch.Surg. - 1994. - Vol. 129 (2). - P. 128-132.
7. Kopacz D.J. A comparison of epidural levobupivacaine 0.75% with racemic bupivacaine for lower abdominal surgery / D.J. Kopacz, H.W. Allen, G.E. // Thompson Anesth. Analg. - 2000. - № 90. - R. 642-648.
8. Malbrain M. Intra-abdominal pressure measurement techniques In Abdominal Compartment Syndrome / M. Malbrain, F. Jones // Landes Bioscience, Georgetown. - 2006. - P. 19-68.
9. Malbrain M.L. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension in a mixed population of critically ill patients: a multiple-center epidemiological study / M.L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Crit Care Med. - 2005. - N. 33. - P. 315-322.
10. Malbrain M.L. Prevalence of intra-abdominal hypertension in critically ill patients: a multicentre epidemiological study / M.L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Intensive Care Med. -2004. - N. 30. - P. 822-829.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ КРОВОТОКА В МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДАХ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ В ЗАВИВСИМОСТИ ОТ ВИДА ОБЕЗБАЛИВАНИЯ В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ ПРИ СИНДРОМЕ ИНТРААБДОМИНАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У ДЕТЕЙ Дмитриева К.Ю.
Ключевые слова: ультразвуковое исследование, интра- абдоминальная гипертензия, индекс резистентности.
Исследование проведено у 32 детей, прооперированных по поводу опухолей брюшной полости. Исследование артериального кровообращения в верхней брыжеечной и почечной артериях обнаружило высокий индекс резистентности в группе обезболивания фентанилом 0,99 ± 0,02 и 0,93 ± 0,05, соответственно, в группе 0,72 ± 0,04 и 0,68 ± 0,04, что патогенетически отражает блокаду микроцир-куляторного русла и, как следствие, неэффективное обезболивание. Использование схемы ЕА бупи-вакаином методом постоянной пролонгированной инфузии препаратов для послеоперационного обезболивания приводит к уменьшению проявлений синдрома инраабдоминальной гипертензии и улучшает кровоток в магистральных сосудах брюшной полости.
Summary
CHANGES OF BLOOD FLOW IN GREAT VESSELS OF ABDOMEN DEPENDING ON TYPE OF ANAESTHESIA IN EARLY POSTOPERATIVE PERIOD UNDER INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION SYNDROME IN CHILDREN Dmytriieva K.Yu.
Key words: ultrasound examination, intra-abdominal hypertension, resistance index.
The study involved 32 children operated on for tumours of the abdominal cavity. The study of blood circulation in the superior mesenteric and renal arteries showed a high index of resistance to anaesthesia in the group anesthetized with fentanyl, 0,99 ± 0,02 and 0,93 ± 0,05, respectively, and in the group 0,72 ± 0,04 and 0,68 ± 0 04 that reflected the pathogenesis of blockade of microvascular bed and resulted in less effective pain relief. The using of EA scheme with bupivacaine by a continuous infusion of drugs for prolonged postoperative analgesia reduces the syndrome of inra-abdominalnoi hypertension and improves blood flow in the great vessels of the abdomen.
