УДК 504.06:336.777.7 Доц. 1.А. Маринич, канд. економ. наук;
магктрант М.1. Хутка - Львiвська КА
ШВЕСТИЦШНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ КАШТАЛОВКЛАДЕНЬ
У МАЛИЙ Б1ЗНЕС
Найважлившою складовою ринково'1 трансформацп економiки е iнвестицiйна полiтика. Особливе мiсце в цщ полiтицi займае аналiз i оцiнка швестицшно'1 приваб-ливостi тдприемств, як потенцiйних об'ектiв iнвестування. Особливо це е актуаль-ним для малих тдприемств, тому що саме вони найчаспше не мають великих обся-гiв коштiв i тому потребують зовнiшнiх iнвестицiй. У робот надано аналiз пiдходiв щодо оцшки швестицшно'1 привабливостi пiдприемств, що застосовуються в Укра'1т, показано 1'хш переваги й недолши та запропоновано новi формули розрахункiв вщ-повiдно до нових украшських стандартiв фшансово'1 зв^носп. Обгрунтовано акту-альнiсть й необхщшсть розроблення iнтегрованого пiдходу до оцшки швестицшно'1 привабливостi малих пiдприемств, який не повинен бути вузько сфокусованим тшь-ки на дiяльностi тдприемства.
Ключов1 слова: iнвестицiйна привабливiсть; швестищя, капiтальна, фiнансова, пряма та шоземш швестицп.
Assist. prof. I.A. Marunuch; undergraduate M.I. Khutka - L'viv commercial academy
Investment attractiveness of capital at small business
The most important part of market transformation in economics is investment policy. Special place in this policy belongs to the analysis and evaluation of investment attractiveness of enterprises as potential objects of investment. Especially it is urgently for small business because it doesn't mostly have lots of means and thus they need investment from outside. There are analyses approaches to assessment of investment attractiveness applied in Ukraine showing their advantages and week points and proposing new formulas based on newly adopted accounting standards of Ukraine, substantiates the pressing actual and need to design new Ukrainian integrated approach towards the investment attractiveness assessment which shall not be narrow focused on the functioning enterprise.
Keywords: investment appeal, investment, capital, financial, direct that foreign investments.
Малий б1знес е тим сектором економши, розвиток якого навряд чи мо-же зробити вир1шальний вплив на економ1чне становище регюну в майбутньому. Саме мат тдприемства, що не вимагають великого стартового кашталу й забезпечують високу об1гов1сть ресурЫв, здатш швидко реагувати на змши ринкового попиту i за рахунок цього шдтримувати р1вновагу на спо-живчому ринку в умовах нестабшьно1' економжи й обмеженосл фшансових ресурЫв. Але, водночас, вони не завжди можуть вчасно реагувати на досяг-нення науково-техшчного прогресу, тому що, на вщмшу вщ середшх i великих суб'екпв господарювання, обмежеш у кашталах.
Залучення катташв вщбуваеться в умовах конкурентно!" боротьби на де-кшькох р1внях:
• м1жнародному, де конкурують регюни свггу, державт угрупування i держави;
• внутршньодержавному, де конкурують сектори економжи й област1,
об'еднання тдприемств i тдприемства, оргатзацп, установи.
Перемогу отримуе бiльш iнвестицiйно привабливий об'ект вкладення ïh-вестицiй. Отже, першочерговою задачею, виконання яко1 визначае ycnix у цiй конкурентнiй боротьбi, е максимальне пiдвищення iнвестицiйноï привабливостi.
Першим кроком ршення такоï задачi буде визначення юнуючого рiв-ня iнвестицiйноï привабливостi того чи iншого об'екта, що викликае необхщ-нiсть квалiфiкованоï оцiнки багаторiвневоï структури цього показника: мiж-народноï, внутрiшньодержавноï, мiжгалузевий, внутршньогалузевий, конкретного пiдприемства, проекту.
Значний внесок у розвиток методологи ощнки швестицшно1" привабли-востi зробили С.1. Абрамов, В.М. Аньшин, I.A. Бланк, М.Ю. Горохов, В.Н. Глазунов, Н.Н. Гуляева, А.Ф. Гойко, В.Н. Даншн, А. Зелль, С.В. 1саева, А.Б. 1дрь сов, С.В. Карташев, В.В. Ковальов, О. Кузьмiн, А.Б. Крутик, М.Н. Крейнина, С. Князь, М.В. Лесшкова, Н.А. Люова, 1.П. Мойсеенко, В.В. Малеев, Т.В. Майорова, А.Г. Школьська, А.В. Постнiков, В.М. Павлюченко, В.М. Серов,
A. А. Садеков, Н.Н. Ушакова, Т.Е. Унковська, В.К. Фальцман, В. Фльорко,
B.Г. Федоренко, В. Д. Шатро, В.В. Шеремет, В.С. Щелков, В. Цхведiанi, Ю.В. Яковлев, А. Яновський. Але, ïx пращ присвячеш дослiдженню методологи iнвестування у велик промисловi пiдприемства. Тому, не зважаючи на такий вагомий внесок, проблема ощнки швестицш у малий бiзнес е особливо актуальною у сучасних умовах господарювання.
Метою статтi е розгляд iснуючиx методик ощнки швестицшно1" привабли-востi шдириемств i розробка на ïxнiй основi рекомендацiй стосовно малих тд-приемств.
Процес швестування передбачае здiйснення суб'ективно-об'ективних вiдносин iз приводу генерування, перерозподшу i споживання капiталу. Для ощнки швестицшно1" привабливостi пiдприемства найбiльш традищйним е пiдxiд, заснований на аналiзi його фiнансового стану за допомогою сукупнос-тi визначених груп коефщенпв. Цi рекомендацiï можна вiднести до першо1' групи пiдxодiв, що розглядають швестицшну привабливiсть залежно вiд фь нансового стану суб'екта господарювання. Такий шдхщ унеможливлюе прийняття стратегiчниx швестицшних рiшень на довгостроковому перiодi часу i може бути використаний у процес ршення питань про дощльшсть швес-тування тiльки у короткостроковому аспектi. Методичнi пiдxоди вiдрiзня-ються тiльки складом визначених груп фшансових коефiцiентiв, набори яких е рiзними i дають змогу ощнити окремi сторони iнвестицiйноï привабливостi шдприемства без урахування взаемозв'язку.
1нший юнуючий пiдxiд, що перебувае у стади формування i вщнов-лення, ^м проведення аналiзу фiнансовоï дiяльностi шдприемства, передбачае внесення додаткових напрямюв i складових та формування комплексно:' системи показникiв для оцiнки його iнвестицiйноï привабливостi.
Замовником проведення ощнки iнвестицiйноï привабливостi може бути як суб'ект, так i об'ект швестування. При цьому, кожний з них шклуеться про своï цш, що у пiдсумку спрямованi на реалiзацiю можливостей перероз-подiлу й споживання кашталу, тобто iнвестування (рис. 1).
Рис. 1. ЦШ оцтки твестицшно1 привабливост1 для об'екта г суб'екта
швестування
Характерна риса усшшного швестування - обов'язкова присутнiсть подвiйного ефекту: позитивних результата як для суб'екта iнвестування (ш-вестора), так для об'екта (рецишента).
Iнвестицiйну привабливiсть можна розглядати не тшьки як фшансово-економiчний показник, а й як модель кшьюсних i якiсних показникiв - ощнок зовнiшнього середовища (полiтичного, економiчного, сощального, правового) i внутрiшнього - позищювання об'екта в зовнiшньому середовищд, оцiнка 11 економiчного, фiнансового, техшчного потенцiалу, що дае змогу вардавати кiнцевий результат.
Отже, iнвестицiйна привабливють - це справедлива кшьюсна i яюсна характеристика зовнiшнього i внутрiшнього середовища об'екта потенцiйно мож-ливого iнвестування.
Державний пiдхiд до ощнки швестицшно! привабливостi зводиться до аналiзу фiнансово-економiчного стану згiдно зi затвердженими методиками: штегрально! оцiнки швестицшно! привабливостi i поглибленого аналiзу фь нансово-господарського стану [1, 2]. У робот пропонуемо короткий огляд цих методик з метою визначення 1хньо1 достатност й адекватностi потребам й штересам iнвесторiв i суб'ектiв швестування.
Зазначеш методики розробленi на основi старих форм фшансово! звгг-носп, що не дае змоги вести розрахунки за поточними показниками. Тому ми подаемо методику з новими формулами, трансформованими вщповщно до но-вих стандарта фшансово! звiтностi. Подальший досвiд розрахунюв iз застосу-ванням нових стандартiв дасть змогу скорегувати формули i 1'хт трактування.
Вщповщно до Закону Укра1ни вiд 18 вересня 1991 року № 1560 "Про швестицшну дiяльнiсть", Положенням про Агентство з питань запобшання банкрутства шдприемств i органiзацiй, затвердженого Постановою Кабiнету
М1шстр!в Укра!ни вщ 22 серпня 1996 року № 990, 1 у виконання Постанови Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 25 листопада 1996 року № 1403 "Про поло-ження про реестр неплатоспроможних шдприемств 1 оргашзацш" для забез-печення оргашзацшно! роботи, зв'язано! з залученням вгтчизняних 1 закор-донних швестор1в до фшансування заход1в, спрямованих на оздоровлення шдприемств 1 оргашзацш, за Наказом голови Агентства запоб1гання банкрут-ства вщ 23.02.98 № 22 затверджена "Методика штегрально! оцшки швестицшно! привабливост шдприемств 1 оргашзацш" [1].
Ця методика була розроблена з шщативи кер1вництва Агентства запо-б1гання банкрутства шдприемств 1 оргашзацш з метою визначення штегрально-го показника швестицшно! привабливост шдприемств 1 оргашзацш, приско-рення реал1зацп швестицшних проекпв, заохочення до швестицш в1тчизняних й шоземних шдприемщв, надання методично! допомоги фах1вцям, що займа-ються розробкою заход1в щодо проведення оздоровлення виробничо! сфери.
Методика визначае швестицшну привабливють шдприемства як р1вень задоволення фшансових, виробничих, оргашзацшних й шших вимог чи штере-Ыв швестора щодо конкретного шдприемства, що може визначатися чи ощню-ватися значеннями вщповщних показниюв, у тому чист штегрально! оцшки [1].
1нтегральна оцшка швестицшно! привабливост - це показник, в яко-му вщтворюються значення шших показниюв, скоректоваш вщповщно до !хньо! вагомосл й шших фактор1в.
В основ1 методу штегрально! оцшки швестицшно! привабливост (М1О1П) лежить два припущення:
1. Одне окремо взяте тдприемство, незалежно вщ його тдпорядкованоси чи швестицшно! непривабливост цшого регюну, може бути швестицшно привабливим (зазвичай, для стратепчного швестора не мае значення р1вень розвитку регюну, розташування об'екта швестування, його минул! зв'язки з партнерами { т.п.).
2. Беручи до уваги особливост математичних операцш (правил рангово! кореляцп), фактичне значення показника з1 зазначеного перел1ку розгля-даеться як елемент безл1ч1 однойменних показниюв, в якому будуть вь дображатися стан { особливост прояву конкретного фактора за дшсних умов, { розм1р яко! визначаеться границями двох граничних значень, в яких й юнуе показник. Зазначет граничт значення постшно коригують-ся. Метод передбачае додавання р1зних за одиницями вим1ру показниюв. Для визначення показниюв в1дпов1дно до МЮШ використовують даш фь
нансово! звгтносп шдприемства. Ус наведен! в групах показники е достатн!ми для визначення загального !нтегрального показника швестицшно! привабливост шдприемства.
Для визначення штегрального значення показника (1П) розраховують та-ку групу показник1в:
• Б-- - вагомютьу-го показника в /-о! груш з урахуванням групово! вагомостг
и
В у • Г
Б1} =-У---, (1)
- 100
де: Бц - значення вагомостi7-го показника в г'-о! групi; Г, - значення групо-во! вагомостц Ац частка варiацiйного розмаху для ц-го показника в г'-о! груш на прийняту кшьюсть одиниць (Иг) у безлiчi:
Ац = РЦ тах - РЦ тт , (2)
пц
де Р/т!ах(тт) - значення екстремальних показниюв, яю задають залежно вiд нап-рямку оптимiзацil; при t=1 беруть мiнiмальне значення (р/т^), при 1=2 - макси-мальне (р^п). При t =1 значення (Щ) максимiзуеться, при t =2 - мiнiмiзуеться. Щ - ранжироване значення ц-го показника з ¿-о! групи
Щг
Фц тт(тах)
(3)
Ац
де Фц - фактичне значення показника вiдповiдно до прийнятих множинних показниюв в йй групi;
• I - штегральне значення показника 1нвестищйно! привабливост розрахову-ють за формулою:
2 1 Щ^Бц
I = '=1. /=1 7 , (4)
т П
1 1 Бц
1=1 ц=1
де: т - кшьюсть груп, п - кшьюсть показниюв.
1нтегральна оцiнка дае змогу з'еднати в одному показнику багато рiз-них за назвою, одиницями вимiру, вагомiстю й iншими характеристиками факторiв. Це спрощуе процедуру оцшки конкретно! iнвестицiйно! пропозицi!. Для ршення зазначених вище задач i з метою забезпечення об'ективно! оцш-ки швестицшно! привабливостi пiдприемств пропонуемо використовувати таку послщовшсть визначення iнтегрального показника (рис. 2).
При визначенш штегрального показника необхiдно дотримуватися таких вимог:
• ретельний доб1р найважливших показнишв фшансово-господарсько! д1яль-ност тдприемства;
• анал1з показникiв, що вщбрат для визначення штегрального показника з пог-ляду гхиього дублювання. Пропонуеться використовувати бшьше вщносних показниюв, характеристика яких повинна об'ективно ощнити стан справ для окре-мих груп показниюв 1 в цшому узагальнити ощнку суб'екта господарювання;
• розрахунок показниюв повинен здшснюватися за даними поточного обл1ку 1 фшансово! зв1тност1 тдприемств;
• зютавлення даних за однаковий зв1тний перюд.
Методику розрахунку перерахованих вище показниюв стосовно до малих тдприемств, що становлять звгтшсть за спрощеною формою, наведено в табл. 1.
Табл. 1. Методика розрахунку показнишв для аналау
Ынансового стану малих шдприемств
Показник Формула розрахунку Формула з використанням статей зв1тност1 для малих шдприемств
1. Показники л1кв1дност1
1.1. Коефщ1ент абсолютно! л1кввдност1 к1.1 = (Кошти + Корот-костроков1 ф1нансов1 вкладення)/Короткос-троков1 зобов'язання (Рядок 220 + рядок 230 + рядок 240) / (Рядок 620 + рядок 630)
1.2. Коефщ1ент за-гально! (поточно!) л1кввдност1 (покриття) к1.2 = (Кошти + Цшт папери + Деб1торська за-боргован1сть) / Корот-костроков1 зобов'язання (Рядок 260 + рядок 270) / (Рядок 620 + рядок 630)
12. Коефщ1ент швид-ко! (миттево!) лшввд-ност1 к1.3 = Оборотн1 кошти / Короткостроков1 зобов'я-зання (Рядок 230 + рядок 240 + рядок 220 + рядок 160 + рядок 170.. .210) / (Рядок 620 + рядок 630)
2. Показники фтансовог стткост1
2.1. Коефщ1ент неза-лежност1 (автономи, власного катталу) к2.1 = Власт засоби / Валюта балансу Рядок 380 ф. № 1-М / Рядок 640 ф. № 1-М
2.2. Коефщ1ент ма-невреност власних кошт1в к2.2 = Власн1 оборотн1 кошти / Власт засоби ((Рядок 260 ф. № 1-М + рядок 270 ф. № 1-М) - (рядок 620 ф. № 1-М + рядок 630 ф. № 1-М)) / Рядок 380 ф. № 1-М
2.3. Коефщ1ент фшан-сово! стабшьност1 к2.3 = Власт засоби / Позиков1 засоби Рядок 380 ф. № 1-М / (Рядок 430 ф. № 1-М + рядок 480 ф. № 1-М + рядок 620 ф. № 1-М + рядок 630 ф. № 1-М)
2.4. Коефщ1ент швес-тування к2.4 = Власн1 засоби / Основт засоби Рядок 380 ф. № 1-М / Рядок 080 ф. № 1-М
3. Показники прибутковост11 дыовог активности
3.1. Коефщ1ент рента-бельност1 основно! д1-яльност! к3.1 = Прибуток в1д ре-ал1зац1! продукц1! (вало-ва) / Соб1варт1сть реал1-зовано! продукц1! Рядок 050 ф. № 2-М / Рядок 040 ф. № 2-М
3.2. Коефщ1ент рента-бельност1 власного катталу к3.2 = Чистий прибуток / Середня величина власного катталу Рядок 220 ф. № 2-М / ((Рядок 380 гр. 3 ф. № 1-М + рядок 380 гр. 4 ф. № 1-М)/2)
3.3. Коефщ1ент об1го-вост! актив1в (тран-сформаци кап1талу, ресурсов1ддача) к3.3 = Виторг ввд реал1-зац1! / Середньор1чна вартшть актив1в Рядок 010 ф. № 2-М / ((Рядок 280 гр. 3 ф. № 1-М + рядок 280 гр. 4 ф. № 1-М)/2)
3.4. Коеф1ц1ент рента-бельност1 реал1зац1! (операц1йна рента-бельтсть продажу) к3.4 = Чистий прибуток / Чистий дохвд (виторг) ввд реал1заци Рядок 220 ф. № 2-М / Рядок 035 ф. № 2М
3.5. Коеф1ц1ент рента-бельност1 актив1в (усього кап1талу) к3.5 = Чистий прибуток / Середньор1чна варт1сть актив1в Рядок 220 ф. № 2-М / ((Рядок 280 гр. 3 ф. № 1-М + рядок 280 гр. 4 ф. № 1-М)/2)
Форма № 1-М Баланс
Форма № 2-М Звгг про фiнансовi результати
Введения вихщних даних по п1дприемству
Розрахунок показник1в по групах
1. Оцшка майнового стану 2. Оцшка л1кввдност1 3. Оцшка фшансово! стшкосп 4. Оцшка дшово! активносп 5. Оцшка рентабельносп
Розрахунок штегрального показника швестицшно! привабливосп
Рис. 2. Посльдовшсть розрахунку штегрального показника
Ц показники всебiчно характеризують фшансовий стан пiдприемства i е для потенцшних iнвесторiв основою при ухваленш рiшення про ефектив-нiсть швестицш в аналiзоване пiдприемство. Коли ж виникае необхщшсть вибору мiж рiзними об'ектами чи iнвестування партнерами у бiзнесi, доцшь-но використовувати рейтингову оцшку iнвестицiйно! привабливостi малих тдприемств. Крiм того, пропонована методика рейтингово! оцiнки 1П дае змогу уникнути недолтв, властивих дiючiй М1О1П:
1. Отриман велик масиви значень показниюв, розрахованих по М1О1П, фак-тично не дають змоги зробити остаточний висновок про виб1р об'екта швес-тування, що можливо лише при пор1внянт швестищйно! привабливосп р1з-них тдприемств.
2. Кожен показник, кр1м цифрового вираження, мае ще i значення вагомос-т!, що у традицшнш форм1 представления матер1алу у фшансовш звгт-ност суб'екив малого тдприемництва вщсутне. Для визначення стввщ-иошеиия вагомост р1зних показниюв швестору потр1бно щ стввщно-шення зафшсувати i здшснити вщповщт розрахунки, залучаючи вщпо-вщно тдготовлених експертв.
3. Для проведення розрахунюв необхщно спещальне програмне забезпечення на баз1 ПК. Запропонована рейтингова опенка не мютить велико! юлькосп показниюв i тому е не настшьки складною при розрахунках i не вимагае специального програмного забезпечення для комп'ютерно! обробки шформащ!.
4. Достатне ускладнення розрахункiв через наявнiсть значно! юлькосп ко-ефiпiентiв у групах, що не дуже зручно у разi термшово! необхiдностi розрахунку приблизних значень (наприклад, у гр. 2 "Показники ощнки фшансово! стiйкостi (платоспроможностi)" приводиться 7 показниюв, хоча досить було б трьох-чотирьох показниюв, скажемо, таких як коефь
цieнт незалежностi, коефiцieнт фiнансовоï стабшьносп, коефщент швес-тування, коефiцieнт маневреност власних коштiв).
Запропонована методика рейтинговоï ощнки iнвестицiйноï привабли-вост малих шдприемств мiстить тaкi етапи (рис. 3).
Рис. 3. Рейтингова ощнка швестицшно'1 привабливостi малих шдприемств
I етап. Оскшьки дат повинт бути доступними, достовiрними i порiвнян-
ними використовують, показники стaндaртноï фiнaнсовоï звiтностi тд-приемства, який характеризуе склад зaсобiв пiдприeмствa, а також фь нaнсовi результати господaрськоï дiяльностi. Основним джерелом аналь зу фiнaнсового стану тдприемства е баланс, що характеризуе стан майна тдприемства, використання власних i притягнутих зaсобiв.
II етап. У цьому випадку система пaртнерiв, об'еднаних за визначеними оз-наками, включае три групи. У першу групу об,еднaнi показники, що ха-рактеризують лiквiднiсть (плaтоспроможнiсть) пiдприемствa, у другу -показники, що характеризують його фшансову стiйкiсть; у третю - показники прибутковост i дiловоï aктивностi.
III етап. У цьому процесу ухвалення тдприемницького рiшення лежить не тльки aнaлiз названих показниюв, але й умiння оперувати ними у практич-нiй дiяльностi.
Одним is методiв оцiнки фiнaнсового стану пaртнерiв може бути рейтинговий aнaлiз, заснований на системi покaзникiв, що охоплюють пара-метри виробничо!" i фшансово!" дiяльностi пiдприемствa [3, С. 149-150]. Даний aнaлiз базуеться на показниках фшансово1" звiтностi (табл. 1).
1снуе кiлькa вaрiaнтiв розрахунку рейтингово!" оцiнки. Перший спосiб дае змогу визначити рейтингову ощнку для j-го пiдприемствa за максималь-ним значенням, тобто найвищий рейтинг мае тдприемство, що набирае найбшьший сумарний результат (5):
R =yja\j+a2j+...+аП, (5)
де: Rl - рейтингова ощнка; а2 - найменування показника; i - порядковий номер показника; j - тдприемство; n - кшцевий номер показника.
Швидюсть розрахунку, простота i яснють е основними достошствами цiеï модифжаци. Однак тут можна враховувати тшьки тi показники, збiльшення
яких характеризуе усшшну дiяльнiсть пiдприемства. Крiм того, унеможливле-но облiк показникiв, зниження яких е позитивним чинником. Також варто заз-начити, що збшьшення деяких показникiв е позитивним лише до визначеного рiвня, а !хнш подальший рiст уже свiдчить про неефективне використання деяких видiв засобiв. Також немаловажнi моменти залишають поза увагою при данiй модифжацй визначення рейтингових оцiнок пiдприемства.
Коли при аналiзi потрiбно видiлити значимють кожного показника матрицi, можна застосувати другу модифшащю рейтингово! ощнки (Я ц) (6):
де 2 - коефiцiенти переваг; 121 =1.
У цьому випадку вводяться вагомi коефiцiенти для кожного показника, що визначають значимють кожного параметра у загальнш оцшщ фшансо-вого стану пiдприемства, шшими словами, фактор переваг, обумовлений ек-спертним шляхом залежно вiд цшей аналiзу. Експерти на пiдставi запропоно-вано! анкети розподiляють показники вагомост для рiзних користувачiв.
Так, користувачами шформацй про оцiнку фiнансового стану шд-приемства можуть бути: власники шдприемств; менеджери; банкiвськi орга-шзацй; партнери у бiзнесi.
На тдприемствах малого бiзнесу найчастiше власники виконують фун-кцi! менеджерiв, тому !хш вимоги до фiнансового аналiзу i цiлi будуть збiгатися.
Вимоги власниюв i менеджерiв пiдприемства е найбшьш жорсткими, тому кожний з розглянутих показниюв мае для них важливе значення. Ос-кiльки керiвництво шдприемства мае повне уявлення про те, на якому еташ розвитку знаходиться !хне пiдприемство, якi проблеми i прiоритети характер-нi для даного етапу, при оцшщ фшансового стану !м необхiдно використову-вати ситуацшний пiдхiд, що мае полягати у видшенш з усiх аналiзованих показниюв найбшьш важливих на даному конкретному еташ.
Визначення стадп життевого циклу шдприемства дае змогу охаракте-ризувати внутршне середовище пiдприемства, тобто його цш, органiзацiйну структуру, методи планування, швестицшну спрямованiсть i можливi iнвес-тицiйнi рiшення залежно вщ стадi! життевого циклу.
На етапах народження i дитинства при створенш малого пiдприемства показники прибутковостi ще недостатньо висою i не можуть бути покладеш в основу ощнки. Переважну роль на даному тимчасовому вiдрiзку грае лiк-вiднiсть шдприемства, тому що бiзнес, що зароджуеться, завжди пов'язаний зi значним ризиком.
На еташ юносп i ранньо! зрiлостi, з погляду керiвникiв, найбшьше значення мае пiдвишення рентабельностi i фiнансово! стiйкостi пiдприемства, тому що отримуваний прибуток використовуеться для повернення кредита i решвестування. Незважаючи на те, що усшшне функцiонування бiзнесу може продовжуватися значний час, наступним закономiрним етапом е остаточна зршсть i старiння, пов'язане зi старшням продукцi! i технологi! !! виробниц-тва, падiнням попиту i появою нових бшьш конкурентних товарiв. Керiвниц-тву пiдприемства важливо вчасно дiагностувати цей етап, використовуючи
(6)
для цього показники рентабельностi. Не менш важливим, з погляду дiагнос-тики кризи i прийняття рiшень про реоргашзащю тдприемства, е також ана-лiз лiквiдностi, тому що падшня попиту на продукцiю чи тдприемства його нестабшьшсть приводить до дефщиту власних обiгових коштiв i, передуЫм, вiдбиваеться на даних показниках.
З погляду зовтштх стосовно пiдприемства учасниюв бiзнесу повинно бути використано шше угруповання оцiнкових показникiв. Для банювсь-ких органiзацiй й шших кредиторiв важливим е не стшьки етапнiсть розвитку пiдприемства i динамша його рентабельностi, скiльки показники лшвщноси i фiнансовоï стiйкостi. На основi iнтегрованоï оцiнки цих показникiв потрiбно приймати рiшення про можливiсть i умови видачi кредиту.
Для вибору партнерiв по бiзнесу, постачальникiв i покупщв продукцiï, важливим е зютавлення декiлькох малих пiдприемств, що займаються подiб-ним бiзнесом, вибiр найкращих партнерiв з погляду ïхньоï стшкоси i прибут-ковостi функцiонування, забезпечення умов довгострокового спiвробiтництва мiж ними. Тому, центральне мiсце в такт оцтщ повиннi займати показники фшансово1" стiйкостi, прибутковостi i дiловоï активность
Таким чином, ваговi коефiцiенти, що вводять у формулу (6), повинт враховувати цш i задачi, що конкретш користувачi ставлять перед аналiзом фiнансовоï дiяльностi малого пiдприемства.
Оскшьки Украша зацiкавлена у залученнi якомога бшьших обсягiв iноземного капiталу, необхщно проводити аналiз з точки зору потенцшного iноземного iнвестора, отже, юнуе об'ективна необхiднiсть у розробленнi Ук-рашою такого пiдходу до аналiзу iнвестицiйноï привабливостi пiдприемства, який штегрував би у собi оцiнку швестицшного клiмату, ефективностi кат-таловкладень, ризиюв iнвестування i фiнансово-економiчнi параметри дiяль-ностi об'екта iнвестування, таким чином задовольняючи потреби та iнтереси зовтштх iнвесторiв та надаючи вичерпну шформащю для внутрiшнiх ко-ристувачiв з метою шдготовки програм, заходiв шдвищення iнвестицiйноï привабливостi об,ектiв потенцiйно можливого iноземного iнвестування.
У результатi проведеного дослщження розроблено методику оцiнки швестицшно1' привабливостi малих пiдприемств, яка дае змогу визначити ix рейтинг для залучення iнвестицiй. Цi пропозици е важливою методологiчною базою для подальшого дослiдження в цьому напрямку та формування кон-цепци залучення не тшьки вiтчизняниx, але й шоземних iнвестицiй.
Лiтература
1. Методика штегрально'1 оцшки швестицщш'1 привабливосп шдприемств та оргашза-цш: Затв. Наказом Агентства з питань запоб1гання банкрутству № 22 вщ 23.11.1198 р.// Дер-жавний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 1998, № 7. - С. 18-28.
2. Методика проведения поглибленого анашзу фшансово-господарського стану шдприемств та оргашзацш, затверджена Наказом Агентства з питань запоб1гання банкрутства шдприемств та оргашзацш вщ 27 червня 1997 p. № 81, зареестрована в Мшютерста юстици Укршни 5 серпня 1997 року за № 288/2092.
3. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 206 с.
4. Макарш Н. Ощнка швестицшно'1 привабливосп тдприемства// Економют. - 1999, № 8 (32). - С. 17-19. _