CC BY
18
Наукрвий вкник, 2001, вип. 11.3
^и оцiнцi зaгaльноï економiчноï ситyaцiï в y^païm, нa жaль, очевидною e вiдсyтнiсть iстотних змiн нa к^ще. Плaнyвaнню pозвиткy пiдпpиeмствa, якому в ус чaси пpидaвaлося велике зтачення, пpи пеpеходi до pинковоï економ^ ^идь ляеться все менше yвaги. Пpо плaнyвaння нa 5 pокiв i бiльше в повному pозyмiннi цього поняття не може бути й мови (3a незтачними винятгами, якi стосуються пе-pевaжно шоземних компaнiй, що pозпочинaють свою комеpцiйнy дiяльнiсть у нaшiй деpжaвi). Фaктично п'ятиpiчнi плaни вiдсyтнi нa будь-якому piвнi yпpaв-лiння: деpжaвa, pегiон, гaлyзь, пiдпpиeмство. Стaтистикa виpобничих ^оцеив в економiцi нa мiкpоpiвнi не пpостежyeться, економiчнa нayкa фaктично виявилaсь вiдipвaною вiд зaпитiв виpобництвa. Споиб мислення кеpiвникiв пiдпpиeмств у бшьшосл випaдкiв зaлишaeться консеpвaтивним. Кеpiвники оpieнтyють свою ви-pобничо-господapськy дiяльнiсть нaйчaстiше не нa стpaтегiю pозвиткy, a npmp^ муються стpaтегiï пaсивного виживaння.
Рaзом з тим, не зтайдуться достaтнi apгyменти для пеpеконaння в доцшь-ностi вiдмови вiд пеpспективного плaнyвaння, пpогнозyвaння pозвиткy шд^ием-eraa будь-яко'1 фоpми влaсностi i типу економши, що покликaне пеpедбaчити мо-жливi тенденци пpоявy випaдкових фaктоpiв пpи виpiшеннi стpaтегiчних в^об-ничих тa економiчних зaвдaнь.
В yмовaх pинковоï економiки покaзники плaнiв повинш pозpaховyвaтися, бaзyючись нa нових методолопчних i методичних пpинципaх. Це зумовлено тим, що в y^païm вщбулися iстотнi економiчнi тa полiтичнi змши. Нaдзвичaйно вaж-ливо буде уникнути зaмiни довгостpокових цiльових yстaновок поточними цшями i кpитеpiями. Для цього необхщно вiдновити стpyктypy внyтpiшньофipмового плaнyвaння. Тим бiльше оптимaльним це стане пiсля повного вiдновлення швес-тицшних пpоцесiв, коли пpiоpитетним стaне шдхщ, що бaзyeться нa стpaтегiчно-му плaнyвaннi комеpцiйноï дiяльностi пiдпpиeмств, посилент коpпоpaтивних зв'язкiв мiж виpобником i споживaчем.
Лiтература
1. Гeрaсимчyк В.Г. Маркетинг: теоpiя i практика: Навч.поабник. - К.: Вища шк., 1994. -
327 с.
2. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования. Теория, методология и практика. Изд. "Финпресс", 1998. - 416 с.
3. &xeH Бeккeр. Marketing Konzeption: Grundlagen des strategischen MarketingManagements. 5 Aufgabe. München. 1993.
4. Филлип Котгер. Основы маркетинга: Пер. с англ/Общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990. - 736 с.
5. Мiрошничeнко A.B. Дшовий усшх: Бiзнес-плaнувaння та маркетинг. Бiблiотекa кеpiв-ника пiдпpиeмствa. - К.: Видавництво А. Л. Д. 1997. - 64 с.
УДК 380.13 1нж. Т.Р. Ктдрат - УкрДЛТУ
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ШВЕСТИЦШНОÏ ПРИВАБЛИВОСТ1
п1дприемств
Шдкреслено значення aктивiзaцiï iнвестицiйноï дiяльностi в Укрш'ш як одного i3 за-ходiв виходу з кризи. Проведено aнaлiз методики оцiнки iнвестицiйноï привабливост су-бleктiв iнвестувaння та визначено проблеми щодо ïï покращання.
Деяк екoнoмiчнi прoблеми деревooбрoбнoï прoмиcлoвocтi
113
УкраГнський державний лкотехшчний ун1верситет
Eng. T. Kindrat - USUFWT Problems of definition of investment appeal of the enterprises
One of the arrangements for the crisis overcome in Ukraine, which is stressed in the article is atomization of investment activity. The analysis of investment attractiveness evaluation meth-dics is enlightened in the article. Also the recommendations for the methodic improvement are given.
На сучасному етат економша Украши перебувае в стат затяжно! кризи. Масштаби i глибина ще! кризи набули значного р!вня. За перiод з 1989-1999 рр. спостершаеться пониження обсяпв валового внутрiшнього продукту i промисло-вого виробництва, зростання цiн та девальващя гривнi, що призвело до рiзкого падiння рiвня життя населення. Тому подолання кризи потребуе не просто ефек-тивних, а достатньо штенсивних заходiв. Одним з них е активiзацiя швестицшно! дiяльностi.
1нвестицшна дiяльнiсть - це послiдовна, цшеспрямована дiяльнiсть, яка полягае у капiталiзацil об'ектiв власностi, у формуваннi та використант швести-цiйних ресурсiв, регулювант процесiв iнвестування i мiжнародного руху швести-цiй та iнвестицiйних товарiв, створеннi вiдповiдного iнвестицiйного клiмату i мае на метi отримання прибутку або певного соцiального ефекту. Вона е найбшьш по-тужною формою реатзаци економiчних iнтересiв [6].
Уповшьнення процесiв простого i розширеного вiдтворення нацiонального доходу пов'язанi з ввдпливом фiнансових ресурсiв iз сфери виробництва. Висока норма прибутку в банювськш сферi та сферi об^ пiдвищила попит на фiнансовi ресурси, роблячи кредити недоступними для тдприемств виробничо! сфери.
Вирiшення сучасних проблем швестування е передумовою здiйснення ри-нкових реформ, а з другого боку, приплив швестицш та !х ефективне використан-ня неможливi без устху ринкових трансформацiй. Вiдсутнiсть явного пожвав-лення економiки Украши багато в чому зумовлене саме ввдсуттстю формування швестицшного потенцiалу при реатзаци економiчних перетворень.
Нацiональний iнвестицiйний потенщал визначаеться наявнiстю коштiв для внутршшх валових iнвестицiй, якi згодом матерiалiзуються у новостворюваних факторах суспiльного виробництва та суспшьнш iнфраструктурi. Достатня юль-кiсть таких коштiв забезпечуе розширене вiдтворення, збiльшення доходiв i спо-живчого попиту, темпи приросту котрих, як правило, перевищують темпи приросту чистих швестицш [6].
В УкраЫ стшкою тенденцiею стало зниження накопичень основного кат-талу внаслвдок значного скорочення швестицш. Обсяг каттальних вкладень за 1991-1995 рр. зменшився на 62,8 %, витрати на придбання обладнання в 1995 р. знизилися до 21 % проти 43 % у 1990 рощ. Майже наполовину скоротилось i фь нансування каттальних вкладень у промисловшть, через що рiзко скоротилось введення в дта основних фондiв виробничого призначення. Починаючи з 1995 р., темпи скорочення каттальних вкладень у основш фонди виробничого призначення були меншими, шж темпи скорочення загального !х балансу, що необхвдно розглядати як позитивний процес швестицшно! дiяльностi пiдприемств [8].
Брак власного швестицшного потенщалу сприяе уповшьненню економiч-ного зростання, що призводить до криз, зменшення обсягiв виробництва товарiв i
114
Еколого-економ1чн1 проблеми розвитку л1сового комплексу
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
послуг, скорочення зайнятосл, шфляци попиту, що штовхае до пошуку шших джерел iнвестицiйного капiталу.
Таким джерелом виступають, безумовно, iноземнi iнвестицii. У Закош Украши "Про режим шоземного iнвестування" пiд iноземними iнвестицiями ро-зумiють цiнностi, що вкладаються шоземними iнвесторами в об'екти швестицш-но1 дiяльностi вiдповiдно до законодавства Украши з метою отримання прибутку або досягнення соцiального ефекту.
Потреба Украши в iноземних iнвестицiях зумовлена трьома основними причинами:
• надзвичайно низькою iнвестицiйною актившстю власних товаровиробник1в. За умов тривало! кризи га стагнацп виробництва, його незадовшьно! прибугковосгi процес внутрiшнього кашталовдаворення в останнi роки практично майже при-пинився;
• гострою необхiднiстю техшчно! й технолопчно! модершзацп як самого виробництва, так i вае! ринково! та сощально! iнфраструктури з допомогою iмпорту су-часних машин i устаткування, використання передового досвiду управлiння та ор-гашзаци шдприемницько! дiяльностi;
• потреби впровадження в усi сфери господарського життя нових методiв управлш-ня, менеджменту й маркетингу як iманентних атрибутiв ринково! системи. Незначний порiвняно з нашими потребами (7-8 млрд. дол. США щорiчно)
загальний обсяг прямих iнвестицiй, вкладених в економшу Украши (станом на кь нець 1999 р. 2463,7 млн. дол. США), сввдчить про ввдсутшсть едино1 швестицш-но1 полiтики в держав^ стабiльноi' законодавчо1 бази, яка б стимулювала та заохо-чувала довготривалi стосунки мiж Укра'ною i iноземними iнвесторами.
Прискоренню реалiзацii швестицшних проектiв, заохоченню до iнвестицiй вггчизняних та iноземних пiдприемцiв повинно сприяти, на нашу думку, прове-дення об'ективно'' оцiнки iнвестицiйноi' привабливостi суб'екпв iнвестування (тд-приемств, органiзацiй, установ).
Частина авторiв, таких як Кредков, Потапов [7], Бiлик [2] тд оцiнкою ш-вестицшно1 привабливостi розумтать фактично визначення ефективностi катта-льних вкладень, що не вiдповiдае затвердженш методицi штегрально1 оцiнки ш-вестицшно! привабливостi пiдприемств та органiзацiй [5].
Зпдно з методикою швестицшна дiяльнiсть - це рiвень задоволення фшан-сових, виробничих, органiзацiйних та шших вимог чи штереив швестора щодо конкретного пiдприемства, яка може визначатись сукупшстю вiдповiдних показ-ниюв.
Управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприемства повинно спиратися на широку iнформацiйну базу, яку можна отримати на пiдставi проведення штегра-льно! оцiнки швестицшно! привабливостi пiдприемства.
1нтегральна оцiнка дае змогу поеднати в одному показнику багато рiзних за назвою, змштом, суттю, одиницями вимiру, вагомiстю та шшими характеристиками. Це спрощуе процедуру оцiнки конкретно: швестицшно1 пропозици, а ш-коли е едино можливим варiантом И проведення i прийняття об'ективних остаточ-них висновюв. Фiнансова оцiнка пiдприемств передбачае розрахунок понад 40 ввдповвдних показникiв за рiзними напрямками господарсько1 дiяльностi тдпри-емства. Отриманi внаслiдок тако1 оцшки великi масиви значень показниюв фак-тично не дають змогу зробити остаточний висновок, тому що:
Деяк1 економ1чн1 проблеми деревообробноГ промисловост
115
УкраГнський державний лкотехшчний унiверситет
• по-перше, кожний показник, крiм його значення в цифровому вираженнi, мае ще й значення вагомостi, яке у традицшнш формi подання матерiалу ввдсутне;
• по-друге, для визначення сшвввдношення вагомостi рiзних показник1в iнвестора потрiбно цi сшвввдношення зафiксувати i здшснити вiдповiднi розрахунки;
• по-трете, визначення вагомоси показника в цiлому е досить складною i конче ввд-повiдальною процедурою у системi оцшки, тому для й' виконання залучаються спецiально пiдготовленi експерти.
1нтегральний показник швестицшно! привабливостi складаеться iз наступ-них груп:
• показники оцшки майнового стану швестованого об'екта;
• показники оцшки фшансово! стiйкостi (платоспроможност!) iнвестованого об'ек-та;
• показники оцшки лмвдносп акгивiв iнвестованого об'екта;
• показники оцшки прибутковосп iнвестованого об'екта;
• показники оцшки ринково! активноси iнвестованого об'екта.
На нашу думку, кнуюча методика мае ряд недолтв. По-перше, не вказу-еться оптимальне iнтегральне значення показника швестицшно! привабливоста, так i окремих його складових. По-друге, згадана методика не дае рекомендацш щодо порiвняння величини швестицшно! привабливостi окремих пiдприемств.
Аналiз науково-методично! лiтератури дае змогу зробити висновок про те, що iнтегральна оцшка рiвня швестицшно! привабливостi пiдприемства повинна виршувати такi проблеми:
• вона повинна бути узагальненою, тобто давати однозначну ввдповвдь про рiвень швестицшно! привабливостi пiдприемства стосовно порiвняння;
• вона повинна акумулювати всi основш аспекти дiяльностi пiдприемства, тобто враховувати значення основних показник1в, як1 характеризують ключовi аспекти фшансово-господарсько! дiяльностi шдприемства;
• вона повинна враховувати галузевi особливостi деревообробних пiдприемств. Врахування цих особливостей е метою нашого майбутнього дослвдження.
Лiтература
1. Аналiз вигод i витрат: Практ. посiб/ Секретарiат Ради Скарбницi Канади; пер. з англ. С.Соколик; Наук. ред. пер. О.К^певич. - К.: Основи, 1999. - 113-138 с.
2. Ылик М.Д. Управлiння фiнансами державних пщприемств. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 199-227 с.
3. Загороднш А.Г., Стадницький Ю.1. Менеджмент реальних iнвестицiй: Навч. поабник - К.: Т-во "Знання", 2000. - С. 7-47.
4. Коссак В.М. Пражж засади iноземного швестування в Украi'нi. - Львiв: Центр ввропи, 1999. - 188-213 с.
5. Методика штегрально! оцiнки швестицшно! привабливост пiдприeмств та органiзацiй. Зареестровано в Мiнiстерствi юстицн Украши 31 березня 1998 р. за№ 214/ 2654
6. Татаренко Н.О., Поручник П.М. Теорн швестицш: Навч. посiбник. - К.: КНЕУ, 2000. -
6-23с.
7. Управлшня зовшшньоекож^чною дiяльнiстю: Навч. поабник/ Пщ заг. ред. А.I.Кредiсова/ Пер. з рос. Н.Ют, К.Сератим. - К., 1997. - 336-373 с.
8. Черваньов Д.М., Нейкова Л.1. Менеджмент шовацшно-швестицшного розвитку шд-приемств Украши. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 347-468 с.
116
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
