CC BY
172
5. Расков Н.В. "Видимая рука" Адама Смита в зеркале российских деформаций / Расков Н.В. // Вестник Санкт-Петербургского университета. - 1996. - Сер. 5. - Вып. 4 (№ 26). -С.3-13.
6. Бродский Н.Ю. Естественная монополия и ее экономические границы / Н.Ю. Бродский // Вестник Московского университета. - Сер. 6: Изд-во "Экономика", - 1999. - № 1. - С. 60-75.
7. Пол А. Семюелсон. Мжроекономша / Пол А. Семюелсон, Вшьям Д. Нордгауз : пер. з англ. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - С. 676
8. Стадницький Ю.1. Причини виникнення та юнування природних монополш / Стад-ницький Ю.1., Кривуцький В.В. // Державне регулювання економши. - 2003. - № 10. - С. 25-39.
Августин Р.Р., Сапрыка О.Б., Галазюк Н.Н. Естественные монополии: экономическая сущность и объективная необходимость их возникновения
Рассмотрены различные подходы к определению сущности понятия "естественная монополия" и охарактеризовано собственное понимание этой категории. Обоснованна объективная необходимость возникновения естественных монополий. Установлено, что естественная монополия является обособленной структурой рыночной среды, существование которой экономически целесообразно. Она возникает в результате технологических особенностей производства и его материальной базы.
Ключевые слова: монополия, монополизм, естественная монополия, временные и постоянные монополии, монопольное положение, конкуренция.
Avgustin R.R, Saprika O.B., Galazyuk N.M. Natural monopolies: economic essence and objective necessity of their origin
The different going is examined near determination of essence of concept "natural monopoly" and the own understanding of this category is described. Grounded objective necessity of origin of natural monopolies. Described that a natural monopoly is isolated structure of market environment, existence of which is economic expedient. It arises up as a result of technological features of production and him financial base.
Keywords: monopoly, natural monopoly, temporal and permanent monopolies, monopolistic position, competition.
УДК 330.322:332.1:336 Ст. наук. ствроб. I.B. Андел, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
РЕЙТИНГОВА ОЦ1НКА ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОН1В З УРАХУВАННЯМ Ф1НАНСОВИХ ПОКАЗНИК1В ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
пвдпРиемстВ
Дослщження швестицшно'1 привабливосп регюну потребуе, зокрема, вивчення швестором фшансового потенщалу на рiвнi галузей регюну, вивчення можливих ри-зиюв. Запропоновано системи показниюв для визначення швестицшно'1 привабливосп галузi регюну за рейтинговою ощнкою фшансового потенщалу, за ощнкою сповшьнення розвитку галуз^ за ощнкою економiчного ризику.
Ключов1 слова: швестицшна привабливють галузi економши регюну, фшансо-вий потенщал галузi економши регюну, сповшьнення розвитку галузi регюну, потен-цшного економiчного ризику.
Стан шдприемств галузей регюну значною м1рою визначаеться ix на-явними фшансовими ресурсами. Поряд з природними та трудовими ресурсами, вони розкривають потенщал подальшого розвитку шдприемств галузей регюну. Отже, до критерпв iнвестицiйноi привабливосп шдприемств галузей
економши регюшв n0Tpi6H0 вiднести фiнанси шдприемств, а саме: наявшсть фiнансових ресурЫв у шдприемств та способи ïx формування.
З огляду на виконання ощнки певного eK0H0Mi4H0r0 явища в регют, у даному випадку iнвестицiйноï привабливост регiону, виникае потреба пояс-нення термша мкритерiйм. Термiн мкритерiйм походить вщ грецького слова "keron ", що означае засiб для думки. Це основний принцип або мiрило оцшки. Критерш покликаний вiдобразити об'ективну дiйснiсть (практику), бути цiлком таким, що вимiрюеться кiлькiсно i повшстю вiдображати специфiчну природу явищ, що вивчають. Критерiй - це ознака, на основi якоï формуеться ощнка якостi економiчного об'екта, вимiрник та^ оцiнки [1]. Критерiй, шд-става для ощнки, визначення або класифжаци чогось; мiрило, мiрка. Критерш iстини, фтос. - мiрило ютинност^ вiрогiдностi людських знань [2]. Критерш ютини - вiд грецько'' - засiб судження, мiрило - мiрило достовiрностi
людських знань, 'хньо'' вiдповiдностi об,ективнiй дiйсностi......взаемодiя лю-
дини i зовнiшнього свггу, визначае iстиннiсть або xибнiсть в1дображення цього буття в свiдомостi людей. ...Критерш моральност - мiрило ощнки по-ведiнки, вчинкiв людини, 'хньо'' вiдповiдностi вимогам дiючиx систем мора-л1, потребам суспiльного та морального поступу людства [3]. Перелiченi дже-рела тлумачать термiн мкритерiйм як ознаку, мiрило, на основi яко'' формуеться оцiнка. Для виконання ощнки потрiбнi певнi показники, якщо пiд критерiем розумiемо мiрило ощнювання, то показник - форма виразу ощню-вання. Критерiй, як категорiя, не може iснувати i застосовуватись без систе-ми показникiв, а остання - немислима без критерш, формулювання критерш повинно створювати можливють кiлькiсноï оцiнки певного явища.
1нвестицшну привабливiсть дослiджували на рiвнi шдприемств i на регюнальному рiвнi таю вггчизняш науковцi, як П.Ю. Беленький, I.A. Бланк, G.I. Бойко, В.М. Геець, M.I. Долшнш, С.М. Злупко, M.I. Мельник, О.М. Яс-тремська та багато шших. Iнвестицiйна привабливють регiону це такий набiр характеристик розвитку економжи певноï галузi певного регюну (критерив iнвестицiйноï привабливостi), який схиляе швестора до вкладання кош^в у пiдприемства цiеï галузi. Оскшьки потрiбно розглянути таку характеристику галузi як фiнансовi ресурси, то варто визначитись iз змiстом цього поняття. На думку дослiдникiв, мпiд фшансовими ресурсами слiд розумiти грошовi кошти, що е в розпорядженнi шдприемств" [4]. До грошових фондiв вщно-сять статутний фонд, фонд оплати пращ, амортизацшний фонд, а також фон-ди створенi внаслiдок прибутку шдприемства. Знаходимо й iнше визначення цього поняття, а саме: "фшанси шдприемств являють собою грошовi вщноси-ни, що виникають в процес утворення розподiлу, нагромадження та викорис-тання фiнансовиx ресурсiв, пов'язаних з виробництвом та реалiзацiею това-рiв, виконанням робiт, наданням послуг, дотриманням зобов'язань перед суб'ектами пiдприемницькоï дiяльностi та перед державною" [5]. Отже, фь нансовий потенцiал пiдприемств галузi включае фiнансовi ресурси та грошо-вi вiдносини, що виникають у процес 1хнього розподiлу.
Фiнансовий потенщал пiдприемств галузей регiону е одною з характеристик, яку потрiбно враховувати швестору пiд час вибору розмщення швес-
тицiй у певну галузь певного регiону. В економiчнiй енциклопеди подано таке визначення потенщалу - це мнаявнi в економiчного суб'екта ресурси, ix оптимальна структура та вмшня ращонально використати ix для досягнення пос-тавленоi мети" [6]. Отже, для ощнки економiчного потенцiалу певного еконо-мiчного ресурсу певного регюну, потрiбно врахувати наявнiсть економiчного ресурсу, стан економiчного ресурсу, спосiб використання економiчного ресурсу, iдентифiкацiйну характеристику регюну (територiя регiону). Таким чином, запис економiчного потенцiалу певного економiчного ресурсу (у цьому випадку фшансових ресурсiв) певного регiону чи галузi регiону буде:
Pji = Rji / Sji ' Eji ' j (1) де: Pji - економiчний потенцiал j-го економiчного ресурсу i-го регiону; Rji -наявний j-ий економiчний ресурс i-го регiону; Eri - ефективнiсть використання j-го економiчного ресурсу i-го регюну; Cji - стан чи яюсть j-го економiчно-го ресурсу i-го регюну; Si - територiя i-го регiону.
До наявних фшансових ресуршв пiдприемств галузей належать грошо-вi кошти, що перебувають в i'xньому розпорядженнi, зокрема, валовий дохщ i прибуток, кредити, активи. Фшансовий потенцiал включае також ефективне використання фшансових ресурЫв. Дослiдники-фiнансисти стверджують, що "шд органiзацiею фiнансiв пiдприемств розумшть форми, методи, способи формування та використання ресурЫв, контроль за i'xнiм оборотом для досягнення економiчниx цiлей згiдно з чинними законодавчими актами" [4]. Отже, використання фшансових ресурЫв залежить вiд ефективност виробництва, оптимальностi структури джерел формування фшансових ресурЫв. Для ефек-тивносл використання фiнансовиx ресурсiв можна застосувати показники, яю пропонуе I.A. Бланк, для швестицшного аналiзу вiн використовуе коефщенти рентабельностi iнвестованого капiталу, та коефщенти обiгу операцiйниx ак-тивiв i iнвестованого капiталу [7]. Проте не вЫ запропонованi показники мож-ливо використати для галузевого розрiзу, крiм того характеристика фшансо-вого потенцiалу на рiвнi галузi вимагае додаткових показникiв.
Оцiнку фшансового потенцiалу для характеристики iнвестицiйноi привабливосп пiдприемств галузей регiону та для здшснення ii рейтинговоi оцiнки пропонують здшснити з допомогою перелiку показниюв, якi представлено у табл.
Табл. Ощпюваппя фшансового потенщалу для характеристики швестицшноi
_привабливост1 тдприемств галузь регюну._
_Наявшсть (фшансових pecypeie на пщприемствах галузей регюну_
Валовий i чистий доход на тдприемствах галуз1 рег1ону на 1 км територи рег1-
ону_
Валовий i чистий доход на шдприемствах галуз1 рег1ону_
Прибуток на шдприемствах галуз1 рег1ону на 1 км територи регюну_
Прибуток на шдприемствах галуз1 регюну_
Чистий прибуток на шдприемствах галуз1 регюну_
Кредити на шдприемствах галуз1 регюну на 1 км територп регюну_
Кредити на шдприемствах галуз1 регюну__
Об1гов1 кошти на шдприемствах галуз1 регюну на 1 км територп регюну_
О61гов1 кошти на шдприемствах галуз1 регюну
Грошов1 кошти на шдприемствах галуз1 регюну на 1 км територп' регюну
Грошов1 кошти на шдприемствах галуз1 регюну
Нео61гов1 активи на шдприемствах галуз1 регюну на 1 км територп регюну
Нео61гов1 активи на шдприемствах галуз1 регюну
Стан фшансового потенц1алу на п1дприемствах галузей регюну (платоспроможшсть, л1кв1дн1сть, ст1йк1сть)
Маневрешсть о61гових кошт1в (грошов1 кошти/чистий о61говий каштал)
Коефщ1ент покриття (поточш активи/поточш зобов'язання)
Коефщ1ент а6солютно! лшввдност (грошов1 кошти та 1х екиваленти/поточт зо-6ов'язання)
Коефщ1ент платоспроможност (грошов1 кошти/поточш зо6ов'язання)
Коефщ1ент швидко! л1кв1дност1 (грошов1 кошти, поточш фшансов1 швестицп, де-61торська за6орговашсть/поточш зо6ов'язання)
Коефщ1ент автономп (власний каштал /майно шдприемства)
Коефщ1ент сшвввдношення позикових та власних кошт1в (позиков1 кошти /влас-ний каштал)_
Коефщент маневреност власного кашталу (власш о61гов1 кошти /власний каштал)
Коефщ1ент фшансово!' залежност (активи/власний каштал)
Коефщ1ент структури позичкового кашталу (довготермшов1 зо6ов'язання /позич-ковий каштал)_
Використання фшансових ресурс1в на п1дприемствах галузей регюну
Прибутковють
При6утков1сть швестицш (при6уток ввд звичайно! д1яльност1 шсля сплати по-датюв/швестицп)
Головний показник при6утковост1
(фшансовий результат ввд звичайно! д1яльност1 до оподаткування / активи-не-матер1альш активи)
При6утков1сть актив1в (при6уток ввд звичайно! д1яльност1 шсля сплати подат-юв / активи-нематер1альш активи)_
Оподаткування
Податок на при6уток шдприемств, як ввдсоток ввд при6утку
Податок на додану вартшть, як ввдсоток ввд при6утку
Види рентабельностей
Валова рента6ельшсть
Рента6ельшсть операцшно!' д1яльност1
Рента6ельшсть до сплати податшв, чиста рента6ельшсть (рента6ельшсть роз-рахована виходячи з при6утку шсля сплати податюв).
Чиста рента6ельшсть (рента6ельшсть розрахована виходячи з при6утку шсля сплати податов)_
Дохвдтсть швестованого катталу (при6уток / загальна сума довготермшового кашталу)___
Об1гов1сть
Коефщ1ент о61говост1 актив1в (реал1зована продукция / використовуваш акти-ви)
Коефщ1ент о61говост1 актив1в (реал1зована продукция / каштал шдприемств)
Анашз за показниками з та6лищ здшснюють на р1вш галуз1 регюну. Як-що перш1 два шдроздши та6л. 1 характеризують наявшсть { стан фшансових ресуршв { фшанЫв на шдприемствах галуз1, то у третш частиш розмщено по-казники, як характеризують ефектившсть використання фшансових ресуршв.
Абсолютна величина прибутку не дае уявлення про piBeHb i змшу ефективностi у виробничих галузях, у торгiвлi. Для швестора важливо знати, за рахунок чого вщбуваеться прирiст прибутку. 1нвестицшна привабливiсть характеризуе здатнiсть цiеï галузi до досягнення кращих, нiж iншi галузi зна-чень важливих фшансових показниюв. Це стосуеться насамперед максималь зацiï рентабельностi, мiнiмалiзацiï витрат для ведення певноï дiяльностi та за-безпечення швидкого повернення фiнансових засобiв iнвестованих у певний вид економiчноï дiяльностi. Сума прибутку може зростати, а ефектившсть виробництва може залишатися на колишньому рiвнi або навггь знизитися. Це вiдбуваеться в тому раз^ якщо прирiст прибутку, отриманий за рахунок ек-стенсивних (кшьюсних) чинникiв виробництва - збiльшення чисельност працiвникiв, зростання парку устаткування. Якщо ж тд час зростання чи-сельностi працiвникiв 1'хня продуктивнiсть залишилася колишньою або зни-зилася, то вщповщно ефективнiсть виробництва не змшюеться або навiть знижуеться. Про ефектившсть використання фшансових кош^в пiдприемств галузi свiдчить прибутковiсть i рентабельнiсть. Основними ознаками рента-бельностi в системi торговельних i виробничих стосункiв е вщношення при-буткiв до витрат виробництва, що характеризуе рiвень прибутковост поточ-них витрат (на придбання сировини, матерiалiв, палива, на амортизащю засо-бiв працi, витрати з управлшня та обслуговування виробництва i заробггно1" плати працiвникiв); вiдношення прибутку до середньорiчноï вартостi виробничих фондiв, що характеризуе вiдносну величину зростання авансованих витрат i що дае оцшку економiчноï ефективностi виробничих фондiв. Рента-бельнiсть дае оцшку функщонування пiдприемств галузi, вона характеризуе ефектившсть фшансово1" дiяльностi пiдприемств певно1' галузi певного регь ону порiвняно до пiдприемств цiеï ж галузi iншого регiону. Рентабельнiсть, з одного боку, е економiчною категорiею, що виражае економiчнi стосунки мiж економiчними суб'ектами з приводу результативностi використання чин-никiв капiталу, а з шшого е об'ектом i шструментом фiнансового менеджменту. На основi аналiзу рiвнiв рентабельностi пiдприемств галузей у регюнах, потенцiйний iнвестор може визначити, як галузi забезпечують велику при-бутковiсть. Це стае особливо важливим в сучасних, ринкових умовах де фь нансова стшюсть шдприемств галузi залежить вiд спецiалiзацiï i концентраци виробництва. Для характеристики ефективност використання фiнансових ре-сурсiв на рiвнi галузi вибранi показники рентабельност висвiтленi у табл. Для ощнки ефективност використання коштiв важливо мати також порiв-няльнi данi згаданих видiв рентабельностей, а саме ix динамiку як iндекс у вiдсоткаx. Також важливим для iнвестора е такий показник, як доходшсть ш-вестованого капiталу, яка розраховуеться як зютавлення прибутку з загаль-ною сумою довготермiнового капiталу (власного кашталу i довготермiновиx зобов'язань) використаних для ïï отримання. Спосiб отримання додаткового довготермшового капiталу - довготермiновi кредити. Залучення кредитiв шд-вищуе значення дохщност iнвестованого капiталу.
Отже, перш шж прийняти рiшення iнвестору треба ощнити вщповщ-нiсть обраноï галузi обраного регiону критерiям, що були описаш ранiше.
Аналiзуючи потенцшш об'екти iнвестування треба також звертати увагу на динамшу прибутку i реалiзацiю продукцiï, а також динамшу показникiв рен-табельностi реалiзованоï продукцп, дохiдностi iнвестованого капiталу. Про можливе сповшьнення розвитку i погiршення фшансового стану на рiвнi галузей свщчать такi ознаки:
1) скорочення обсягiв реалiзацiï' продукцiï' галузi;
2) зниження прибутку i рентабельностi реалiзованоï' продукцiï' галузi протя-гом кшькох рокiв пiдряд;
3) зниження дохщност iнвестицiйного капiталу в галузi протягом кшькох роюв пiдряд;
4) рiзке зростання податкiв у галузi;
5) кшьюсть злочинiв у галузi;
6) насичення ринку;
7) загострення конкурентно! боротьби;
8) зростання щн на сировину i матерiали, пщвищення заробггно1 плати в галузi. Крiм того, швестор повинен враховувати можливi ризики неповернен-
ня вкладених коштiв чи неотримання прибуткiв, про що свщчить потенцiал економiчного ризику пiд час вибору розмщення iнвестицiй. Яким способом можна мiнiмалiзувати ризик невдач у бiзнесi, як вибрати той вщповщний вид економiчноï дiяльностi, який принесе очшуваш доходи, це питання е особливо важливим тепер, коли економiчне сповiльнення торкнулося всiх галузей у нашш краïнi, а шдприемства обмежують випуск продукцiï i звшьняють пра-цiвникiв. Полегшити вiдповiдь на щ запитання може визначення рейтингу ш-вестицiйноï привабливостi за певним набором показниюв. Вiн розмiщуе галу-зi економiки за ïхнiм потенцшним економiчним ризиком. Для розрахунку узагальнювального показника iнвестицiйноï привабливостi з урахуванням економiчного ризику пропонують використати 14 фшансових показниюв, що характеризують рiзнi сфери функщонування пiдприемств галузi. До фшансових показниюв, що характеризують напрямки функщонування шдприемств галузi з урахуванням економiчного ризику належать:
1) динамша доходiв;
2) валова рентабельшсть;
3) чиста рентабельнiсть;
4) лшвщтстъ поточна;
5) лiквiднiсть швидка;
6) частка фшансових доходiв у надходженнях вiд продажу;
7) динамiка зайнятосп;
8) частка дотацiï у доходах вщ продажу;
9) матерiалоемнiсть та енергоемшсть дiяльностi;
10) частка податюв у доходах вiд продажу;
11) частка фшансових кошта у доходах вщ продажу;
12) частка фшансових кошта у фiнансових доходах;
13) ротащя торгових зобов'язань;
14) динамша зарплат.
Рейтингову оцiнку iнвестицiйноï привабливост галузей економiки ре-гiонiв з урахуванням фшансових показниюв функщонування шдприемств, здшснюють шляхом розрахунку узагальнювального штегрального шдексу
оцiнки фшансового потенщалу галуз^ узагальнювального iнтегрального ш-дексу оцiнки сповiльнення розвитку галуз^ узагальнювального iнтегрального iндексу потенцiйного економiчного ризику.
З погляду вiдмiнностей специфжи галузей, виробничо! та невиробни-чо! дiяльностi, пiдсумковi iнтегральнi iндекси швестицшно! привабливостi вираховують окремо для кожно! галузi регiону. Потрiбно виконувати порiв-няння певно! галузi мiж регюнами, виробничо! або невиробничо! (послуг) дь яльностi мiж регiонами. Для кожно! галузi потрiбно враховувати вiдповiднi шдекси шфляци.
Отже, щоб вибрати галузь i регiон для розмiщення швестицш i визна-чити iнвестицiйну привабливють шдприемств галузi, потрiбно здiйснювати аналiз i визначати рейтинг галузей рiзних регiонiв за показниками з табл., та за штегральними узагальнювальними показниками фшансового потенщалу, сповшьнення розвитку галуз^ потенцiйного економiчного ризику розмiщення швестицш у галузь
Лггература
1. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. - 4-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Институт новой Экономики. 1999. - 1248 с.
2. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови. - У 4-ох т. - К. : Вид-во "Акотт". -2000. - Т. 2. - 911 с.
3. Фшософський словник / за ред. В.1. Шинкарука. - 2-ое вид., [перероб. i доп.]. - К. : Голов. ред. УРЕ. - 1986. - 800. - С. 316.
4. Фшанси пщприемств : пщручник / А.М. Поддерьопн, М.Д. Бшик, Л. Д. Буряк та ш. -К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - С. 12.
5. Лутчин Н.П. Статистика фшанав : навч. поабн. / Н.П. Лутчин, А.К. Миронюк. -Львiв : Вид-во "Новий Свгг". - 2000", 2006. - 200 с.
6. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-х т. / ред. кол., вщп. ред. С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Академiя". - 2002. - Т. 3. - С. 12-13.
7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент : учебн. курс / И. А. Бланк. - К. : Вид-во "Ольга-Н", Ника-Центр 2001. - С. 89-90.
Андел И.В. Рейтинговая оценка инвестиционной привлекательности отраслей экономики регионов с учетом финансовых показателей функционирования предприятий
Исследование инвестиционной привлекательности региона требует, в частности, изучения инвестором финансового потенциала на уровне отраслей региона, изучения возможных рисков. Предложены системы показателей для определения инвестиционной привлекательности отрасли региона по рейтинговой оценке финансового потенциала, оценке замедления развития отрасли, оценке экономического риска.
Ключевые слова: инвестиционная привлекательность отрасли экономики региона, финансовый потенциал отрасли экономики региона, замедления развития отрасли региона, потенциального экономического риска.
Andel 1.В. A rating estimation of investment attractiveness of industries of economy of regions is taking into account the financial indexes of functioning of enterprises
Research of investment attractiveness of region requires, in particular, the study of financial potential an investor at the level of industries of region, study of possible risks. The systems of indexes are offered for determination of investment attractiveness of industry of region by rating estimation of financial potential, estimation of deceleration of development of industry, estimation of economic risk.
Keywords: investment attractiveness of industry of economy of region, financial potential of industry of economy of region, deceleration of development of industry of region, potential economic risk. _
УДК332.628:332.2 Доц. M.I. Бублик, канд. фiз.-мат. наук;
магктрант М.М. Быецький - Львiвський Д1НТУ M. В. Чорновола
ОСОБЛИВОСТ1 ВАРТ1СНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ЗЕМЛ1 В УКРАШ1 У КОНТЕКСТ СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ
Здшснено аналiз теорп вартостi (трудово'1') та ïï методiв, за якими оцшювання землi зводиться до трактування ïï як засобу виробництва. Розглянуто методологию оцiнювання землi з наукового погляду, а також мiжнародний досввд використання цих законiв у розвинених крашах. Запропоновано створити едину систему ощнки земель, яка дасть змогу одночасно визначати не тшьки вартють землi, а й об'екпв не-рухомостi, розташованих на нш.
Ключовi слова: теорiя вартостi, оцшювання земл^ методи оцiнювання, об'екти нерухомосп, закони наукового пiзнання.
Постановка проблеми. Розвиток промисловосл, урбанiзацiя життя формуе потребу в ощнщ майнових активiв пiдприемства, якi останнiм часом стали об'ектом особливо1' уваги економiстiв та професшних оцiнювачiв. У контекстi оцшювання особливо1' актуальностi набула проблема оцшювання землi як ключового об'екта нерухомосп.
Аналiз оcтаннiх доcлiджень та публжацш. У роботi [1, с. 6] д-р екон. наук А.С. Даниленко (голова Державного комггету по земельних ресурсах) навiв означення поняття грошово1' ощнки земл^ яке зводиться до того, що грошова ощнка земель е економiчним механiзмом земельних вщносин, приватизацiï земельних дiлянок, земельно-шотечного кредитування, оподаткування та становлення ринку земль Тобто межi застосування цього питання розширюютьтся, що формуе потребу в його дослщженш
У науковому виданш [1, с. 32-32] автори Ю.Ф. Дехтяренко, М.Г. Ли-хогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха ще в 2002 р. розглядають взаемо-зв'язок мiж земельним кадастром i оцшкою земель i роблять висновок, що ощнка земель е складником державного кадастру, а кадастр слугуе шформа-цшною базою для оцшювання.
У навчальному поЫбнику "Економша нерухомостiм [2, с. 120] росшсь-кий професор А.М. Асаул разом з украшськими науковцями В.1. Павловим, I.I. Пилипенком, Н.В. Павлiхою та 1.В. Кривов'язюком у 2004 р. визначили оцшювання нерухомосп як процес, зведений до певного типу операцш, до певних учасниюв, до певно1' дати, а також пов'язаний з певним об'ектом, що перебувае в певному оточенш
Поряд з цим в Укра1'ш розпочалося формування та вдосконалення пра-вово1' бази i науково - методичного забезпечення оцшювання земель. Сьогод-m правове регулювання здшснюеться вiдповiдно до Конституци Украши, Земельного кодексу, Законiв "Про ощнку земель", "Про оцiнку майна, майнових прав та професшну ощночну дiяльнiсть в Украïнi". Науково - методичне забезпечення е встановлене i викладене у нормативно - правових актах, що виз-начають порядок оцшювання земель чи виконання землеощнювальних робгг.
