CC BY
17
УДК 334.716:330.322
О. С. Тхор,
кандидат економ!чних наук В. В. Гуревич,
Схгдноукрашський нацгональний унгверситет \м. В. Даля,
м. Луганськ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕТОД ОЛОГ1ЧНОГО АПАРАТУ ОЦ1НКИ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КЛ1МАТУ П1Д ЧАС АНАЛ1ЗУ 1НВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Постановка проблеми. Кожен iз аналiзу мести-щйно! привабливост тдприемства формуе свою систему показнишв i кригерив. Значна увага при аналiзi швес-тицшнох привабливост тдприемства придтяеться шве-сгицшному клiмагy При цьому в економчних дослщ-женнях i публiкацiях iнвестицiйний кл1мат i швестицшна привабливiсть використовуються як синотми [1].
Найчастше пiд iнвестицiйним ктматом розумь ють узагальнену характеристику сукупност сощаль-них, економiчних, правових, полггичних, сощокуль-турних передумов, що визначають привабливiсть i доцiльнiсть iнвестування в ту чи iншу господарську систему (економ^ кра1ни, регiону, корпорацл) [1].
Аналз дослджень. Близьке, але трохи шше визна-чення приводить I. А. Бланк [2]. ¡нвестищйний ктмат кра1-ни—це система правових, економчних, сощальних умов швестицшно1 дяльносп в краш, що ютотно впливають на прибутюэвютъ швестицш i рiвень 1нвестиц1йних ризиюв.
Бтьшють економiстiв приблизно однаково трак-тують змiст понять iнвестицiйний клiмат, iнвестицiйна привабливiсть щодо економiки кра1ни, галуз^ репо-ну, тдприемства, але тд час конкретизаци цих понять для тдприемств, а також при конкретизаци структури цих понять, методiв, методик ощнки й забезпечення думки вчених iстотно розходяться.
Iсторiя порiвняльних ощнок iнвестицiйноl приваб-ливост чи iнвестицiйного клiмату нараховуе бiльш 80 рошв. Одним iз перших у цш област було здiйснене дослiдження ствробггниками Гарвардсько! школи бiзнесу [3]. В основу зютавлення краш за iнвестицiй-ною привабливiстю було покладено експертну шкалу, що включае наступнi характеристики кожно! краши: законодавчi умови для шоземних i нацiональних iнве-сторiв, можливiсть вивозу капiталу, стшшсть нащо-нально! валюти, полiтична ситуацiя, рiвень шфляцл, можливiсть використання нацiонального капталу.
Такий набiр показнишв був недостатньо деталь-ним для адекватного ввдображення всього комплексу умов, прийнятих до уваги iнвесторами. Тому надалi розвиток методик порiвняльноl оцiнки iнвестицiйноl привабливост рiзних кра1н здiйснювався шляхом роз-ширення й ускладнення системи ощнюваних експер-тами параметрiв i введения кшьюсних показниив.
Мета статтi—визначити основнi пiдходи до ощнки швестицшнох привабливосп та швестицшного ктмагу
Викладення основного матерiалу. На сьогодш iсиуе три найбiльш характерних пiдходи до оцiнки швес-
тицшно! привабливостi. Перший—обмежений. Вш ба-зуеться на оцiнцi динамiки валового виутрiшнього продукту, нацюнального прибутку й обсягiв виробництва промислово1 продукци; динамiки розподiлу нацюналь-ного доходу, пропорций накопичення й споживання; ходу приватизацiйних процесiв; стану законодавчого регулю-вання швестицшнох дiяльностi; розвитку окремих швес-тицiйних риншв, у тому числi фондового й грошового.
Другий—розширений, факторний. Вш грунту еть-ся на оцiнцi велико1 кiлькостi факторiв, що впливають на швестицшний клiмат. Серед них видшяють:
— економiчний потенцiал (забезпеченiсть регюну ресурсами, бюмматичний потенцiал, наявнiсть втьних земель для виробничого швесгування, рiвень забезпе-ченост енерго- та трудовими ресурсами, розвинешсть науково-техиiчного потенцiалу й шфраструктури);
— загальн умови господарювання (екологiчна без-пека, розвиток галузей матерiального виробництва, обсяги незавершеного будаництва, сгупiнь зношеност основних виробничих фонда, розвиток будаельнох бази);
— зршсть ринкового середовища в регiонi (розвинешсть ринково1 шфраструктури, вплив приватизаци на iнвестицiйиу актившсть, iнфляцiя й И вплив на мес-тицшну дiяльнiсть, сгупшь залучення населення до шве-стицiйного процесу, розвинешсть конкурентного середовища тдприемництва, емнiсть мюцевого ринку збу-ту, iитенсивнiсть мiжгосподарських зв'язюв, експортш можливосп, присутшсть шоземного капiталу);
— полiтичнi фактори (стутнь довiри населення регiональнiй владi, взаемини центра й влади регiоиу, рiвень соцiальноl стабiльностi, стан нащонально-рель пйних вiдносин);
— соцiальнi i сощокульгурш (рiвень життя населення, житло-побутовi умови, розвинешсть медичного обслуговування, рiвень злочинносп, величина реально! заробггао1 плати, вплив мiграцil на iнвестицiйний процес, вiдношення населення до впчизняних i шозем-них пiдприемцiв, умови роботи для iноземних фахiвцiв);
— правовi (ввдношення влади до шоземних швес-торiв, дотримання законодавства органами влади, рiвень оперативност при прийнят рiшень щодо реестраци пiдприемств, доступшстъ iнформацii, рiвень професюна-лiзму мю^во! влади, ефекгивнiсть дiяльностi правоохо-ронних органiв, умови перемiщення товарiв, каmталiв i робочо1 сили, дiловi якосп й етика мiсцевих пiдприемцiв);
— фiнаисовi (прибутки бюджету, а також забезпе-ченiсть коштами позабюджетних фонда на душу насе-
лення, доступнють фiнансових ресурсiв з державного та регюнального бюджетов, доступнютъ кредиту в шоземнш валют!, рiвень банкiвсъкого вiдсотка, розвиненiстъ мжбанювського ствробгтництва, кредити банков, пито-ма вага довгострокових кредипв, сума внесюв на душу населення, частка збиткових тдприемств).
Вiдмiнними рисами багатофакторного тдходу до оцiнки iнвестидiйного клiмату е протилежнiстъ кате-горiй швестищйного кл!мату й iнвестицiйного ризику; розмежування понять iнвестицiйного й тдприемниць-кого ктмату; зв'язок iнвестицiйного ктмату з швес-тищями в реалъний сектор економши; упор на об'ектив-ний характер iнвестицiйного клiмату краши (регiону), його незалежшсть вiд волi окремих iнвесторiв; зв'язок iнвестицiйного клiмату з iнвестицiями в основний каптал; багаторiвневий характер даного тдходу; зв'язок швестищйного ктмату з iнвестицiйним потенща-лом i умовами д!яльносп iнвестора; прiоритет яшсно! однорiдностi факторiв при класифшацл регiонiв.
При факторному тдхода до оцiнки !нвестищйно-го ктмату господарсъких систем рiзного рiвня зве-деним показником виступае сума велико! кшькост середнъозважених оцiнок за уама факторами:
п
б=£х]р] , (1)
}=1
де Q — сумарна зважена оцiнка iнвестидiйного ктмату регiону, галузi;
— х. — середня балъна оцiнка j — го фактору для регюну, галузi;
— р — вага j — го фактору.
Зведений показник оцiнки iнвестицiйного ктма-ту у певнш мiрi характеризуе привабливiстъ тте! чи шшо! господарсько! системи для вкладення iнвестидiй, але його не слiд розглядати як шнцевий единий показник, що визначае рiвень привабливостi.
Третей пiдхiд — ризиковий. Прихильники такого тдходу в якост складових iнвестицiйного клiмату розглядають два основних варiанти: iнвестидiйний по-тенцiал i iнвестидiйнi ризики; iнвестицiйнi ризики й соцiально-економiчний потенцiал, шода враховуються лише ризики (кредитт). Перший варiант ризикового тдходу до аналiзу iнвестидiйного клiмату розрахова-ний на стратепчного iнвестора. Iнвестидiйний потенциал при цьому оцiнюеться на основi макроеконом!ч-но! характеристики, що включае наявн1сть на територп факторiв виробництва, у тому числi трудових ресурив iз врахуванням !х освiтнього рiвня; споживчий попит; результати господарсько! дiяльностi населення в ре-пош; рiвень розвитку науки й впровадження 11 досягнет; розвинешсть ведучих шститупв ринково! еконо-мiки; забезпечешсть комплексною шфраструктурою.
Iнвестидiйнi ризики оцiнюються з позици ймов!р-ност втрат швестицш i доходу У числi цих ризишв враховуються економiчний, фшансовий, полiтичний, со-щальний, екологiчний, кримшальний i законодавчий. На основi велико! групи показниив оцiнюеться рейтинг
кожного репону в цшому за кожною складовою блоку iнвестидiйного потенцiалу й за кожним ризиком.
В основi другого варiанта ризикового тдходу ле-жить оцiнка рiвня iнвестидiйного кл!мату з позици розвитку регюнально! сустльно! системи в щлому. Авто-ри такого варiанта враховують, кр!м iнших показниюв, людський потенцiал, матерiальну базу розвитку, со-цiально-полiтичну обстановку й фактори полiтичного ризику, стан економiки й рiвенъ управлiння нею.
Для того, щоб оцiнити наукову обгрунтовашсть i практичну значимiсть викладених вище методiв ощн-ки iнвестицiйного клiмату, розглянемо вiдповiдний зарубiжний досввд.
В Япони та деяких iнших кра!нах використову -ють описовi характеристики iнвестицiйного клiмату без спроб його кшьшсно! оцiнки. Оскшьки ця методика ускладнюе порiвняння господарських систем i мае великий елемент суб'ективносп, спроби впровадити И в Укра!ш не були тдтримаш фах1вцями.
У США використовуеться метод врахування рiзних факторiв, у тому числi полгтичних пристрас-тей, стану екологiчного руху й iн. На !х базi публь куеться „ Щорiчна статистична карта" за всiма штатами, що включае чотири узагальнених показники шве-стицiйного клiмату: економiчну ефективнють швестицш, длову життездаттсть, потенщал розвитку територп й основн складовi податково! полiтики.
Як правило, у закордонних кра!нах оцiнку швес-тидiйного клiмату здiйснюють вiдносно макроеконо-м!чно! сфери. Спещальш консалтинговi фiрми, експерти банив, журналiв i газет проводять аналiз за рiзною кшьшстю кра!н (вiд 15 до 178) у залежност вiд !нте-реив читачiв, замовникiв i iн. При цьому число по-казнишв, що враховуються, коливаеться вiд 9 у жур-налi „Бигошопеу" до 381 у роботах Швейцарського iнституту розвитку менеджменту.
Методика журналу „Бигошопеу" включае опиту-вання експертгв, що представляють велик! банки роз-винених кра!н, але вона враховуе й статистичну шфор-мацiю про стан того чи ¡ншого фактору. Серед характеристик цих факторiв прогнози макроекономiчних по-казниюв; ризик неплатежiв за товари; ризик неповер-нення кредипв; ризик з виплати дишденд!в; ризик на-цюнал!заци, конфюкацп й експропр!аци майна; показники борпв; оцшки кредитоспроможностi кра!н; пол-iтика в област банивських активiв, мiжнародних об-лiгацiй; полiтика у в!дношент знижок i штрафiв.
Значення названих показниюв визначаються експер-тно- або розрахунково-аналтичним шляхом. Вони вимь ряються за 10-ти бальною шкалою, а пот1м зважуються ввдповвдно до важливост того чи шшого показника та його внеском у пдсумкову оцшку Методичн тдходи й склад показниюв постшно переглядаються в залежност вщ кон'юнктури свгтового ринку На основ! цих характеристик дв!ч! на р1к (у березн й вересн) виробляеться оц-шка швестицйного ризику й надшносп кра!н. Разом з тим, метод "Бигошопеу" не позбавлений недолшв:
— по-перше, вш не визначае розб!жностей м!ж реальними та портфельними швестищями;
— по-друге, навряд чи правомрно ощнювати од-шею сукупнiстю показнишв швестицшний клiмат в Ук-раш, США, Кита1, Нiмеччинi, з одного боку, i Люксем-бурзi, Естони, Албанй' й iнших малих крашах—з шшого;
— по-трете, у числi показнишв вiдсутня !ннова-цiйна складова, що грае велику роль у макроеко -номiчнiй динамiцi багатьох краш
Стосовно портфельних iнвесторiв розроблено вiдповiднi методичш тдходи до оцiнки iнвестицiйноï привабливосп, що базуються на визначеннi спещаль-них фiнансових чи кредитних рейтингiв краш. За 1'х розробкою спецiалiзуються ряд ввдомих експертних агентств: Мооdу's, Arthur Andersen, Standard & РоогХ IBCA i ш. Категорiï кредитних рейтинлв агентства Standard & Рооr's наступш: iнвестицiйнi рейтинги, спекулятивн рейтинги, аутсайдерсьш рейтинги.
Близькими до цiлей досл!дження е оцiнки конку-рентноспроможност краш свгту, проведен протягом дешлькох десятилгть групою експертгв Свiтового еко -номiчного форуму, а також щорiчнi доповiдi Все-свiтнього банку. Результата досл!джень вiдображаютъ вiдносний рiвенъ ризику iнвестування в рiзних краь нах i служать найважливiшим орiентиром для зарубь жних iнвесторiв.
1ндекс швестицшних ризишв Political Risk Atlas 2011, опублшэваний британською компанiею Maplecroft за тдсумками 2010 р., свiдчитъ про те, що в Украш зберп-аеться висока мiра ризику для шоземних !нвес-тицiй. Щорiчний iндекс швестицшних ризишв розрахо-вуеться для 196 краш з 2009 р. Першi 10 мюць рейтингу зайняли краши з критично високими ризиками i не-стабiльним бiзнесом-середовищем: Сомал^ Демократична Республiка Конго, Судан, Мьянма, Афгашстан, 1рак, Зiмбабве, Швшчна Корея, Пакистан [4]. Згiдно з тдготовленим звггом, за минулий рш в Украïнi попрша-ли показники корпоративного управлiння i макроеко-номiчноï стабiльностi, дотримання прав людини в робот! правоохоронних органiв i критично знизився рiвенъ освгти. Окр!м цього, в краïнi збiльшилася мiра держре-гулювання бiзнесу i полiтичноï стабiльностi, зросла за-гальна стресоспшсть громадян i знизився рiвенъ теро-ристичноï небезпеки. Так, в рейтингу 2010 р. Украша покращила у пор1внянш з 2009 р. свою !нвес-тицшну привабливiстъ та перемютилася з 62 на 74 мюце, опинившись м!ж Буркiна-Фасо (Африка, 73 мюце) та Республик» Схвдний Тимор (1ндонез1я, 75 мiсце). У той же час, за даними Maplecroft в Украшу як i практично на взда територи СНД, зберп-аеться високий ри-зик для швестицш приватного б!знесу.
Вивчення вггчизняного й зарубiжного досв!ду ощнки iнвестицiйного клiмату показуе, що часто не враховуеться ряд важливих методологiчних положень, вироблених сучасною економiчною наукою.
1. 1нвестищйний клiмат краши, i навггь регiонiв, у лiтературi розглядаеться, як правило, з позицп абстрактного стратепчного iнвестора, який прагне до при-скореного, максимального, безперешкодного одер-жання прибутку (доходу). Але каттал бувае р!зний
(промисловий, торговий, позиковий, акдiонерний), як i iнвестицiï, а швестори переслiдуютъ певнi цш.
Цей каттал дiе через iнвестицiï реальш, прям!, ка-пiталостворюючi, швестици в людину. Для вах р!зно-вида швестицш необхвдний р!зний швестицшний кл1мат
2. Одержувач швестицш i швестор пересл!дують, як правило, неоднаков! щлг Отже, швестицшний кл!мат повинен в!дповвдати балансу штереав.
3. 1нтегрований !нвестищйний ресурсний фактор у сустльному ввдтворенш д!е в систем! фактор!в-ре-сурав, що знаходяться у взаемодп, погодженш в час! та простор!. 1нвестицшний кл!мат мае бути не тшьки стабшьним протягом тривалого часу, а i досить гнуч-ким, враховуючим зм!ни в ствввдношенш фактор!в-ресурав сустльного ввдтворення. Одночасно вш мае бути нащлений на формування системи фактор!в-ре-сурав у народному господарств! краши чи регюну.
4. Сьогодш юнуе об'ективна потреба в шновацшнш „наповненосп" швестицш, що залучаються. Сполучення швестицш з шновацшними факторами розвитку особливо актуальне при залученн швестицш у сферу малого шновацшного тдприемництва (венчурного швестуван-ня). Це зумовлюе особлив! вимоги до швестицшного кл!мату, його складових, мехашзму швесгування.
5. Зв 'язок швестування !з сощальною динамшою, як правило, розглядають з погляду необхвдносп вирь шення сощальних задач (забезпечення зайнятост!, тдвищення життевого р!вня, формування творчого характеру пращ й ш.).
6. 1нвестищйний кл!мат не повинен порушувати комплексн властивост економ!чно1' спйкосп й еконо-м!чно1' безпеки господарських систем.
7. З метою забезпечення балансу !нтерес!в швес-тор!в i сощально-економ!чно1' системи, що !нвестуеть-ся, потр!бна комплексна ощнка ефективност викори-стання залучених швестицш i сприятливост !нвестиц-!йного кл!мату.
Дан! положення можуть бути покладен в основу анал!зу переваг i недолшв методв ощнки швестицшного кл1мату. Як основний показник ощнки швестицшно1' при-вабливост1 господарсько1' системи, у тому числ! й регю-нально1, прихильники обмеженого п!дходу пропонують прийняти р1вень прибутковост1 використовуваних актив1в, що розраховуеться за двома вар!антами: в!дношення прибутку в!д реал!зацп товар!в i послуг до загальжл суми використовуваних актив!в;в1дношення балансового прибутку до загально1' суми використовуваних актив!в.
Такий п1дх1д приваблюе пор!вняльною простотою анал!зу й розрахуншв. В!н ун1версальний i його можна використовувати для досл!дження !нвестиц1йного кл!ма-ту в господарських системах р!зного р!вня. У ньому врахована головна ц1ль п!дприемницько1' д1яльност1 будь-якого !нвестора — одержання прибутку й повернення вкладених кошт1в через певний пром1жок часу Однак в!н не вщповвдае б1льшост1 методолог!чних п1дход1в. У ньому не в!дображений баланс 1нтереав, а !нвестиц1й-ний кл!мат не пов'язаний з !нновац1йним типом розвитку й економ!чною ст!йк1стю. Цей метод взагал! !гноруе
об'ективн зв'язки фактора iнвестицiй з iншими ресурсными факторами розвитку господарських систем.
Найбiльш ввдповдае бтьшосп методолопчних вимог факторний метод оцшки швестищйного клпмату. До його переваг можна вiднести врахування взаемодо багатьох фак-торiв-ресурсiв, а також ieрархiчностi нацiональноï економъ чно1 системи; використання статистичних даних, що нве-люють суб'екIивiзм експертних оц1нок; диференц1йований гпдад до рiзних рiвнiв економжи, регюнв при визначенн ïх iнвестицiйноï' привабливосп; прагнення забезпечити максимально ефективне використання всiх можливих джерел швестицш. Сформульоваи вище додатковi методолопчш ви-моги до характеристики швестищйного тмату дозволя-ють запропонувати ряд напрямюв удосконалення факторного методу його оцшки. Це:
—сполучення штересш iнвесторiв i соцiально-еко -номiчноï' системи краши, регiону, яка швестуетъся; врахування необхщносп структурних перетворень i забез-печення економiчноï стшкосп краши чи регiону;
— упор на ощнку стану, розвитку й ефективного використання науково-технологiчного й iнновацiйно-го потенцiалiв;
— вилучення з набору обов'язкових таких важко зумовлених факторiв, як вiдношення пращвниюв реп-ональних оргашв до тдприемництва; вiдношення населення до впчизняних i iноземних пiдприeмцiв; вщно-шення регiоналъноï влади до iноземних iнвесторiв i т. п.;
—струкIуризацiя швестищйного тмату регюнв за галузями, хоча б основними, прiоритетними в економщц
— вiдображення рiвня розвитку мiжрегiональноï кооперацiï й мiжрегiонального розподiлу пращ.
Ризиковий метод аналiзу й ощнки iнвестицiйного клiмату становить iнтерес, насамперед, для стратегiчно -го швестора. Вiн дозволяе йому не тшьки оцiнити при-вабливiстъ територiï для швестування, але й зiставити рiвень ризику, властивому новому об'екту вкладення iнвестицiй, з iснуючим у звичному для нього регiонi ве-дення бiзнесу При цьому не слад змiшувати загальне поняття ризику швестування в господарську систему з ризиками окремих iнвестицiйних проекпв. В останньо-му випадку ризики пов'язанi з невизначенютю одержан-ня очiкуваного комерцшного результату в ходi реалiзацiï конкретного проекту Для ïх оцiнки е декшька варiантiв перевiреного на практищ iнструментарiю, у рамках яко -го швестицшний ктмат розглядаеться в якосп одного з об'ективних фактх^в, що впливають на iндивiдуалiзо-ваний ризик. Необхщно мати на уваз^ що при викорис-таннi ризикового методу, так само як i при першому тдход^ переважае врахування штересш iнвестора, при-чому нерщко не тiлъки економiчних, але й полгтичних
Вiдповiдно до iнституцiонального тдходу швес-тицiйний клiмат можна розглядати як особливу тдси-стему в шститущональнш системi економiки, покли-канш створити передумови для найкращого використання сусmльно-економiчних вiдносин у розвитку й науково-технолопчному вiдновленнi продуктивних сил сустльства через активну iнвестицiйну даяльнють
Висновки. Таким чином, можна у певнш мiрi
констатувати, що при великш кшькосп публшацш, присвячених проблематищ швестищйного ктмату, 1нвестиц1йн1й привабливосп господарських суб' екпв, багато принципових питань залишилися не досл1дже-ними, особливо, щодо р1вня пiдприeмства в умовах ринкових перетворень. Зокрема, на думку ряду вче-них, у економ1чнш наущ дотепер не прийшли до единого розутшння не лише про оцшювання 1нвестиц1йно! привабливосп, але й до визначення И сутносп.
Лiтература
1. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента. / И. А. Бланк. — Т. 1-2. — К. : Эльга-Н, Ника-Центр. — 2001. — 536 с. 2. Чернов В. А. Инвестиционная стратегия : учеб. пособие для вузов / В. А. Чернов. — М. : ЮНИТИ — ДАНА, 2003. — 158 с.
3. Stobaugh R. How to Analyze Foreign Investment Climates / R. Stobaugh. — Harvard Business Review, September — October, 1969. — 374 p.
4. http://www.maplecroft.com.
Тхор О. С., Гуревич В. В. Дослщження мето-долопчного апарату оцшки швестищйного ^iMa-ту пщ час aнaлiзу швестицшноТ привабливосп пщприемства
У статп розглянуто основш тдходи як украшсьш так i зарубiжнi, до ощнки швестищйно! привабливосп, швестищйних ризиюв, визначення i ощнки швестищйного ктмату.
Ключовi слова: аналiз, ощнка, iнвестицiйний клiмат, iнвестицiйна привабливютъ пiдприемства, шве-стицiйнi ризики.
Тхор Е. С., Гуревич В. В. Исследование методологического аппарата оценки инвестиционного климата при анализе инвестиционной привлекательности предприятия
В статье рассмотрены основные отечественные и зарубежные подходы к оценке инвестиционной привлекательности, инвестиционных рисков, определению и оценке инвестиционного климата.
Ключевые слова: анализ, оценка, инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность предприятия, инвестиционные риски.
Tkhor O. S., Gurevich V. V. Research of methodological vehicle of estimation of investment climate at the analysis of investment attractiveness of enterprise
In the article the basic domestic and foreign going is considered near the estimation of investment attractiveness, investment risks, to determination and estimation of investment climate.
Key words: analysis, estimation, investment climate, investment attractiveness of enterprise, investment risks.
Стаття надшшла до редакцл 21.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
