CC BY
17
The economic substance and significance of T-bills with the indexed cost. The basic conditions of registration and order placement of government securities of Ukraine with the indexed cost. Analyzed the attractiveness of a new kind of government bonds as a tool without risk of deposit funds.
Keywords: Ukraine government bonds, bonds bills indexed cost allocation and repayment of bonds, indexation of nominal value.
УДК 336.113:221 Проф. Б А. Картнский1, канд. екон. наук;
асист В.О. Григоренко2
Ф1НАНСОВИЙ КЛ1МАТ ТЕРИТОРП: ОСНОВИ I ПРОЯВИ
Запропоновано та обгрунтовано введення в науковий оборот поняття "фшансо-вий ^мат теритс^!". Розглянуто вщмшност цього поняття вщ швестицшного та економiчного ^ма™. Наголошено, що за характеристики факторiв, пов'язаних iз дослщженням означено! проблематики, необхщно враховувати окремi рiвнi розгля-ду: державний, регiональний, мюцевий, галузевий, на рiвнi пiдприeмства або окре-мого виду дiяльностi, яга можна оцшювати та порiвнювати на основi конкретно! по-казниково! бази. Запропоновано класифжацшний апарат щодо внутршшх та зовшш-нiх форм прояву цього ^мату. Пiдкреслено стратегiчнi переваги нового наукового напряму - фшансовий ^мат територi!, що загалом сприятиме ефективному вико-ристанню фiнансових ресурав територi! та прийняттю обгрунтованих управлшських рiшень.
Ключовг слова: фiнанси, фшансовий ^мат територi!, iнвестицiйний клiмат, економiчний клiмат, фактор, форми прояву, фiнансовi ресурси.
Постановка проблеми. Ефективна реатзащя довгострокових ком-плексних програм сощально-економ1чного розвитку територп залежить вщ вщповщно! цшям, прюритетам 1 викликам фшансово! основи, яка для ба-гатьох регюнальних одиниць державного управлшня очевидно недостатня. Одним 1з визначальних фактор1в, що забезпечують цшеспрямоване надхо-дження фшансових ресуршв в економ1чну систему територп, стае формуван-ня сприятливих умов для розвитку тдприемницького середовища. Тому в су-часних умовах визначальне значення для виходу економжи на нову траекто-р1ю шновацшно-швестицшного розвитку, зниження або нейтрал1зацп кризо-вих прояв1в, формування конкурентоспроможного виробництва продукцп з можливютю !! реал1зацп як на внутр1шньому, так 1 на зовшшньому ринках набувае проблематика створення та забезпечення необхщних умов для ста-новлення збалансовано! фшансово! системи територп [4, 15, 23, 24].
Динам1чне та рацюнальне використання наявного ресурсного потенщ-алу територп, комплексне тдвищення !! швестицшно! привабливост з метою забезпечення результативного, стратепчного економ1чного розвитку 1 створення необхщних умов для тдвищення довголггтя та благополуччя населен-ня - таю основш прюритетш цш роботи оргашв мюцевого самоврядування. Однак шляхи досягнення окреслених ор1ентир1в для кожно! територ1ально! одинищ будуть р1зними, оскшьки щ територп в1др1зняються одна вщ одно! об'ективними факторами (географ1чне розташування, ктматичш умови, пло-
1 Львiвська державна фiнансова академiя;
2 Буковинський державний фiнансово-економiчний унiверситет, м. Чертвщ
ща, чисельнють i структура населення, рiвень економiчного розвитку, наяв-нiсть природних ресуршв тощо), а отже, i фшансовими можливостями для власного розвитку.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Фшансову проблематику iнтенсивно дослiджували вченi та практики, зокрема впчизняш: О. Амоша, I. Бланк, В. Геець, М. Долшнш, С. Захарiн, Б. Кваснюк, О. Кузьмiн, В. Мар-цин, Ю. Пахомов, А. Пересада, I. Сазонець, В. Столяров, В. Федоренко, В. Фе-щенко, Д. Черваньов, I. Чугунов, М. Чумаченко. Однак переважна частина цих дослщжень зводилася до вивчення забезпеченосп територп (регюну) фшансо-вими ресурсами або визначення 1х фшансово! спроможностi [1, 4, 19, 24].
Водночас певна частина дослщжень досить тюно пов'язана з пропоно-ваною тематикою. У цьому контекстi варто вiдзначити роботи тд керiвниц-твом проф. М.А. Козорiз щодо засад формування фшансово! складово! розвитку територп з визначенням критерпв, якi цьому сприяють [22]. Методично виважений тдхщ iз знаходження взаемозв'язку економiчноl сталостi та меха-нiзму збалансованостi фшансово! системи територп пропонуе в дослiдженнях О.В. Герасименко [2]. Однак i в зазначених наукових дослщженнях не роз-глянуто проблематики фiнансового середовища комплексно, у поеднанш з процесами становлення та можливостями штенсифжацп використання фшан-сового ктмату територп.
Постановка завдання. Метою дослщження е формування основ нового наукового напряму "фiнансовий кшмат територп", що включае визначення сутносп, змiсту, значення фiнансового ктмату територп в !х взаемозв'язку.
Виклад основного матер1алу. Понятшний апарат щодо финансового кл1мату територп. Силу впливу того чи шшого фактора на економiчний розвиток територп можна вщобразити в грошовому еквiвалентi, що надае можливють зiставляги i порiвнювати адмiнiстративно-територiальнi одиницi мiж собою, в розрiзi факторiв впливу. Якщо ж зiбрати всю сукупнiсть факто-рiв, що впливають на економiчний розвиток територп протягом певного ста-лого перюду, то ми отримуемо таке поняття, як економiчний стан територп, яке, використовуючи систему коефiцiентiв, обумовлюе певну характеристику соцiально-економiчного, промислового, екологiчного i навiть полiтичного становища в тш чи iншiй адмiнiстративно-територiальнiй одиницi.
Аналопчно поняттю "економiчне становище" або "економiчний стан територп" в сучаснiй економiчнiй лiтературi наявне й таке поняття, як "швес-тицiйний клiмат", яке також дае уявлення про рiвень iнвестицiйно-економiч-ного розвитку територп. Однак категорiя iнвестицiйного клiмату е достатньо вузьким поняттям i бiльшим чином характеризуе економiчне становище територп з позицп привабливостi територп зi сторони iнвесторiв або стосовно залучення iнвестицiй в економiку регiону.
Дослщження щодо формування понятiйного апарату з визначення ш-вестицiйного та економiчного клiмату на рiвнi адмiнiстративно-територiаль-но! одинищ дае змогу зробити висновок, що доцшьним е введення в об^ про-мiжноl ланки мiж економiчним та iнвестицiйним клiматом. Останне характе-
ризувало б фшансове та eKOHOMi4He становище територп, але не повинно зво-дитися до вузько! спецiалiзацií як категоргя "iнвестицiйний клiмат" та не бути б таким узагальнюючим i складним, як категорiя "економiчний клiмат".
У тлумачному словнику "клiмат" трактуеться як метеоролопчш умо-ви, притаманнi данш мiсцевостi, або як сукупнiсть штучно створюваних де-небудь умов, необхщних для росту рослин, нормального самопочуття людей тощо. У переносному значенш слово "кшмат" означае обставини, стан справ, критерп, практично в цьому контексл клiмат розумiють як сукупшсть ство-рених умов. Водночас поняття "кшмату" стало частиною iнструментарiю су-часно! економiчноl науки. Так, найбшьшого поширення набуло застосування термiна кшмат в iнвестицiйнiй дiяльностi держави, регюну, територп, тд-приемства [5-11, 13-17, 21].
Щд iнвестицiйним клiматом розумтть сукупнiсть економiчних, пра-вових, регуляторних, полiтичних та iнших факторiв, яю в пiдсумку, визнача-ють сутнють ризику капiталовкладень та можливiсть !х ефективного вико-ристання. Практично, це можливють здшснювати iнвестицiйну дiяльнiсть на певнш територп за наявностi ресуршв i об'ектiв та вiдсутностi факторiв, що стримують потенцiйних iнвесторiв вщ здiйснення капiталовкладень [18, с. 128]. Водночас, проведена авторами систематизащя термшолопчних понять свiдчить, що iнвестицiйний кшмат (investment climate) мае специфiчнi влас-тивостi, якi можна систематизувати як:
• багатофакторну систему цiлеспрямованих дш i заходiв, яка свiдомо фор-муеться на державному та региональному ршнях, в штересах ширшого залу-чення додаткових ресурсiв на конкретнш територп як у грошових, так i в ма-терiальних формах;
• комплекс полгтичних, соцiальних, шновацшних, шфраструктурних елемен-тiв, якi доступш на ц1й територп i мають у своему власному проявi синерге-тичний ефект.
• загальну атмосферу розумшня економiчноl ситуаци та ^обх^оси в залу-ченнi додаткових ресурсш, яка пануе в рiзних сферах соцiально-економiчно-го розвитку держави, регюну;
• сукупшсть соцiально-економiчних, полiтичних i фiнансових факторiв, якi визначають ступшь привабливостi iнвестицiйного ринку та швестицшного ризику;
• внутрiшню атмосферу (енергетику), яка сформована на конкретнiй територп i впливае на позицiю швестора щодо прийняття рiшення в швестування об'ектiв ще! територп. Бажаним результатом швестицшного тмату е досяг-нення програмних цiлей iнвестування.
Водночас швестицшний клiмат держави (investment climate of country) - система правових, економiчних i сощальних умов швестицшно! дь яльностi в державi, яю значно впливають на дохiднiсть швестицш i рiвень ш-вестицiйних ризиюв.
Звiдси, пiд iнвестицiйною привабливiстю i рiвнем ризику (investment attractiveness and risk level) варто розумiти, що це:
• система переваг, гарантш i важелiв (економiчних, соцiальних, фшансових, податкових, сировинних та iнших), яю доступнi на цiй територп i не супере-чать законодавству держави, створена в штересах розвитку регюну та захис-ту прав конкретного швестора;
• штегральна характеристика вщповщно! територи, яка включае в себе реаль-ний швестицшний ктмат, тенденци розвитку швестицшно! шфраструктури, можливосп залучення та використання швестицшних ресурав, а також шш1 фактори, яю прямо чи опосередковано впливають на ефектившсть (вщдачу) вкладених швестицш i знижують швестицшш ризики. Введения та розгляд економ1чного термша "швестицшний ктмат" дае змогу визначити ту систему ор1ентир1в, в рамках яко! вщбуваеться процес ш-вестування, i на основ1 цього визначити напрями ефективного використання швестицш Щд економ1чним або соц1ально-економ1чним кшматом розумтоть сукупшсть р1зних чинниюв, що забезпечують можливють розвитку економ1ч-но! системи. Економ1чний ктмат мае набагато ширше поняття, шж швестицшний кшмат, кр1м того iивестицiйиий ктмат е складовою економ1чного кт-мату. Аиал1з свщчить, що провщш вчеш-економюти дедал1 бшьше уваги при-дшяють швестицшному ктмату окремого суб'екта, рщше звертають увагу иа фактори формуваиия екоиом1чиого ктмату суб'екта i практично вщсутш дос-лщження такого поняття, як "фшансовий кшмат".
Щдкреслимо, що окрем1 м1ркуваиия i дослщження тако! екоиом1чио! категорп, як "фшансовий кшмат", присутш у висиовках европейських науко-во-дослщних цеитр1в та шститупв тд час проведения аиал1зу екоиом1чиих процешв. Одиак доцшьно зазначити, що поияття "фшансовий кшмат" воии практично ототожнюють з поняттям "фшансовий стан", i тд час пор1вняння не вщзначено принципових вщмшностей м1ж цими двома поняттями. Автори ще! роботи вважають, що залежно вщ того, на якому р1вш окремого суб'екта проводяться дослщження потр1бно використати все ж р1зн1 поняття, яю ма-ють i принципово вщмшне змютове навантаження. Зокрема, як приклад, коли ми проводимо дослщження на р1вш пщприемства чи оргашзацп, поняття фь нансового стану та фшансового ктмату пщприемства будуть тотожними i методолопя !х дослщження буде збшатися.
Коли ж необхщно дослщжувати фшансовий стан на р1вн1 регюну або адм1н1стративно-територ1ально! одинищ, це поняття буде мати вужче значения, шж фшансовий ктмат регюну. В остаиньому випадку тд фшансовим станом територи розумтоть штегральний фшансовий стан територ1альних економ1чних суб'екпв, який характеризуемся наявшстю у не! фшансових ре-суршв, забезпечешстю грошовими засобами, необхщними для сощально! та господарсько! д1яльносп, шдтримания нормального режиму роботи i життя, здшснення грошових розрахунюв з шшими суб'ектами.
На погляд автор1в цього дослщження, з метою зняття деяких диску-сшних акценпв, доцшьно ввести в обш нове наукове поняття як "фшансовий ктмат територ1!" з1 сво!ми характерними вщмшностями вщ шших сощаль-них i фшансово-економ1чних складових територ1ального ктмату.
Фшансовий кшмат територи (financial climate territory) - комплексна економiчна категорiя, яка проявляеться на яюсному (кiлькiсному) рiвнi взаемозв'язком рiзнорiвневих складових (фiнансових, мiкро- i макроеконо-мiчних, трудових, полiтичних, сощальних, соцiально-психологiчних та ш-ших), яю характеризують загалом фiнансовi можливостi й ефектившсть тери-торiальних фiнансового ринку та фшансових вiдносин. Його вплив на фшан-
сову складову соцiально-економiчного територiального розвитку: залежить вщ форми, активностi та динамiчностi фшансово! шфраструктури; вщобра-жае концентрацiю i певну достатнiсть фiнансових ресуршв; забезпечуе 1х вiльне перемiщення i оборот, мiнiмiзацiю ризикiв вiд фiнансових виклиюв i угод; свiдчить про передбачуваносп податкових змiн i стабiльностi податко-вих ставок; сприяе формуванню, нагромадженню i розподiлу фiнансових ре-суршв на користь посилення конкурентоспроможностi територiального ви-робництва, пiдвищенню життевого рiвня, здоров'я i довголiття його населен-ня. Фiнансовий клiмат територп володiе синергетичним ефектом вiд взаемо-дп його складових, що у формульному виглядi можливо записати:
т
ект т,,
, =1
виходячи з умови, що г, е Т, Т = (г1,г2,...,Гт),
де: ЕКТ - фiнансовий клiмат територп; г, - ]-та складова системи ЕКТ; ЕЕ, -, - та фшансова складова.
Кiнцевий фшансовий результат територiального розвитку вiд прояву синергетичного ефекту може бути як позитивним, так i негативним. Останне необхщно враховувати тд час проведення аналiзу наслiдкiв цього ефекту, зокрема впливу глобальних фiнансових викликiв на конкретну фiнансову те-риторiю [3, 12].
Введення в об^ наукового поняття "фшансовий кшмат територп" дае змогу комплексно пiдiйти до розгляду рiзнорiвневих показникiв i факторiв фшансового розвитку в 1х взаемозв'язку iз спрямованiстю на сумарний про-цес формування (розподiлу) територiальних фiнансових ресуршв, виробити механiзм 1х вiдстеження та шструментарш оцiнювання, а на основi цього сис-тематизувати й оптимiзувати пiдходи, пов'язанi з активiзацiею використання фшансового потенщалу територп. Об'ективно, що фшансовий кшмат територп нерозривно пов'язаний з територiальним виробництвом (реальним сектором виробництва) i вщ того, наскiльки значний створений на нш матерiаль-ний продукт, залежать i обсяги фiнансових надходжень, як надалi може задь яти i використовувати територiя в iнтересах власного соцiально-економiчно-го розвитку. Крiм того, цей кшмат вiдображае i перерозподшьчу функцiю держави щодо конкретно1 адмiнiстративно-територiальноl одиницi через систему податюв та повного або додаткового державного фшансування розши-реного вiдтворювального циклу окремих 11 складових.
З методолопчно! позицп, оцiнювання iнтегрального показника фшансового ^мату територп повинно вщповщати певним умовам системного пiдходу [20, с. 56]. Зокрема, трансформуючи цей шдхщ до аналiзу фшансово-го кшмату територп, необхiдно враховувати специф^ розгляду територп як складно1, багаторiвневоl та взаемозалежно1 фшансово! системи, яка характеризуется специфiчними принципами, до яких належать:
• цшсшсть - територ1альна фшансова система як едина структура мае власти-вост1, яю яюсно (кшьюсно) перевищують суму властивостей окремих 11 складових, що в дослщжуваний перюд 11 формують (синерпчний ефект);
• структуршсть - динамжа фшансового стану та розвитку територп в чому визначаеться не показниками окремих 11 структурних складових, а, насампе-ред показниками загально! структури (можливостi та фшансовий стан територй залежить ввд наявностi й взаемодй окремих складових у систем);
• взаемозалежнiсть системи i середовища - територiальна фшансова система вiддiляеться вiд середовища, формуеться i проявляе сво! властивостi у взаемодй з середовищем, в якому вона функцiонуе;
• автономнiсть - тершх^альна фшансова система функцiонуе i розвиваеться не лише з загальним, а й з власним, лише !й притаманним законом;
• адаптившсть - територiальна фшансова система мае певну здатшсть присто-совуватися до змш зовншнього середовища, практично розвиток системи е процесом адаптацй до змшюваних умов зовнiшнього i внутршнього середо-вищ;
• iерархiчнiсть - взаемодiя складових територшльно! фшансово! системи може бути подано у виглядi iерархil зв'язкв, причому характер i особливоси зв'яз-кв складових ще! системи мають не менш важливе системоутворююче зна-чення, нiж самi складовц кожен компонент тершч^ально! фшансово! системи, своею чергою, може бути поданий як iерархiчна система, а сама система - як компонент найбшьшо! системи;
• унжальшсть - в кожнш великш i складнш фiнансовiй системi, такiй як тери-торiальна, завжди спостерггають неповторшсть окремих фшансових власти-востей, якостей, складових; унiкальнiсть характерна як тершх^альним фь нансовим системам, так i особливостям 1хнього функцiонування;
• множиншсть описш - через принципову складтсть кожно! територшльно! фшансово! системи його тзнання потребуе всебiчного розгляду, побудови безлiчi рiзних фшансових моделей, кожна з яких описуе лише певну сторону фшансово! системи територп. Отож розроблення едино! цшком адекватно! моделi неможлива i, як наслiдок, вс прогнози поведiнки фiнансових систем територй мають все ж iмовiрнiсний характер.
Таким чином, для виконання вимог системиосп тд час комплексного ощнюваиня фiнансового клiмату територп необхiдно ощнювати не лише ок-ремi коефщенти, але й !х спiввiдношення, структуру, що дасть змогу звести i вiдобразити процес цього формування в штегральному показнику фшансово-го ктмату територп, тобто вiдповiднiй множинi взаемозв'язюв !! фiнансових показникiв.
Характеристика чиннишв ф1нансового кл1мату територй' й особ-ливост1 1'х прояву. З метою аналiзу та детального дослiдження пе! чи шшо! економiчноl категорп !! розглядають через призму складових, яю формують або забезпечують це функцюнування. Зокрема, розглядаючи iнвестицiйний клiмат на прикладi територп або регiону, А. Пересада визначае чотири типи середовищ, яю е фактично складовими швестицшного клiмату: полггико-пра-вове, соцiально-культурне, економiчне та iнституцiйно-iнфраструктурне.
Використовуючи цi результати, за аналопею вiдзначимо, що при характеристики кожно! групи факторiв, !хшй склад залежить вiд рiвня розгляду фiнансового клiмату: державний, регюнальний, мiсцевий, галузевий, на рiвнi тдприемства або окремого виду дiяльностi. Однак, незважаючи на рiвень фь нансового аналiзу та не розглядаючи конкретних факторiв, кожну з груп, яка належить до одше! з класифжацшних ознак, можна загалом охарактеризува-ти таким чином:
• економ1чш (цю групу фактор1в анал1зують першою для виявлення можливос-тей реал1заци фшансових штерес1в споживач1в. Зазвичай, анал1з економ1чних чинник1в вщбуваеться шляхом виявлення пор1вняльних переваг в обсяз1 та структур! витрат, у розм1р1 отриманого доходу на одиницю використовува-них фшансових ресурав для створення або придбання актив1в. Важливими аспектами анал1зу економ1чних фактор1в е наявшсть [ доступшсть природних [ трудових ресурсш. Ресурси анал1зуються також на предмет 1х запасу [ вар-тост! Кр1м того, трудов1 ресурси оцшюються на предмет 1х демограф1чно1 концентрацп, в1ково1 структури, р1вня освгги пращвниюв. Одним 1з важли-вих аспектш, який оцшюють у процес анал1зу фшансового кл1мату, е р1вень розвитку шфраструктури фшансового ринку. 1нфраструктуру дослвджують на предмет 11 здатносп безперервно, стабшьно реал1зовувати фшансов1, пос-тачальницью, виробнич1, збутов1 та шш1 операци);
• правов1 (в тому випадку, якщо анал1з економ1чних чинниюв показав, що е пе-редумови для реал1заци користувачами сво1х штереав, то доцшьно провести оцшку правового середовища для того, щоб ознайомитися з тим, яю права й обов'язки мають користувач1, учасники фшансово1 д1яльносп, рецитенти. Переважно на цьому еташ анал1зують процедури нагромадження фшансових ресурав, приватизацп об'ектш, р1вень оподаткування доход1в [ можливють 1х використання, зокрема переказу за кордон. Кр1м того, важливим об'ектом анал1зу е законодавч1 обмеження у сфер1 користування кредитними ресурсами, конвертацп [ переказу валюти, 1мпорту та експорту товарш [ послуг то-що. Фактично завданням фшансового аналггика на цьому еташ - дати в1дпо-в1дь на питання - чи дае змогу р1вень розвитку правово1 бази реал1зовувати фшансов1 штереси споживача?);
• сощальш (прийняття ршення щодо нагромадження та використання фшан-сових ресурс1в потребуе також анал1зу сощальних чинниюв для можливост прогнозування умов, в яких формуються [ використовуються фшансов1 ресурси. Позитивна оцшка сощального середовища е передумовою для реал1за-ци довгострокових фшансових проекта. Своею чергою, нестабшьшсть приз-водить до ризикованост збшьшення фшансових ресурав, зниження шведкой 1х обороту, що знижуе привабливгсть тд час використання);
• полпичт (необх1дтсть анал1зу полггичного устрою, традицш [ кон'юнктури е прямо пов'язаною з результатами анал1зу попередтх груп фактор1в. 1х дос-лвдження проводиться з метою виявлення можливостей полшшення фшансо-вого кл1мату) [17, с. 10].
Наведенi вище групи факторiв щодо оцiнювання фшансового кшмату територп можливо систематизувати за 1хшм сутнiсним змiстом. Так, сукуп-нiсть факторiв, що належать до зазначених груп, подшяють на: причинш (до них вiдносяться загальнi умови економiчного, правового, соцiального i поль тичного характеру, якi iсторично склалися у певнiй краш, регiонi, у галузi тощо i визначають доцшьнють та можливiсть нагромадження i реалiзацil фь нансових ресурсiв); наслiдковi (до ще! групи належать фактори, яю виплива-ють iз загальних економiчних, правових, соцiальних i полiтичних умов. Ними можуть бути конкретнi явища i процеси, наприклад: високий рiвень корупцп, зростання або зниження безробтя тощо); внутрiшнi (сюди вiдноситься су-купнiсть факторiв, джерелом виникнення яких е конкретний об'ект).
Виходячи з вище зазначених груп факторiв, що впливають на форму-вання фшансового кшмату територп, а також узагальнюючи дослщження що-
до безпосередшх факторiв або факторiв, якi можуть додатково впливати на його становлення, доходимо висновку, що форми прояву та розвитку цього клiмату можна умовно роздшити на зовнiшнi та внутршш (табл.).
Табл. Форми прояву та розвитку фшансового климату територп
Форми прояву
Опис фактора
Зовшшш
Наявнiсть власно! грошово! одиницi держави. Рiвень прибутковостi фшаисово! сфери.
Розвинешсть нормативно-законодавчо! бази щодо фшансових вщносии. Можливостi нагромадження та мшштцц державного боргу. Державний захист фшансових вдаосин.
Вщсутнютъ дестабiлiзуючих фшансових суперечок з шшими державами. Стабiльнiсть грошово! одииищ держави.
Збалансованiсть фшаисово! системи держави._
Внутршт
Розвинена територiальна фшансова система. Наявнiсть i можливосп задювання територiальних фшансових ресурсiв. Розробленiсть перспективних програм i проектiв фiнансового забез-печення та фшансового розвитку територй на певний перiод. Ввдчутна тдгримка державою на всiх рiвнях фшансового розвитку теригорii. Наявнiсть збалансованого терик^ального бюджету. Розвиненiсть терит^ально! фшансово! шфраструктури. Пiдготовленi кадри в сферi управлшня формуванням терит^аль-них фшансових ввдносин.
Розвиненiсть фшансово! грамотностi у населення територп. Наявнiсть механiзмiв захисту тершраального фшансового середовища.
Фiнансовий клiмаг територп - це система законодавчо-правових, еко-номiко-географiчних i соцiально-кульгурних умов формування геригорiаль-ного фiнансового ринку. Вш формуеться пiд впливом рiзних взаемопов'яза-них процесiв, якi порушують i фiнансовий погенцiал територп, тобто !! мож-ливосгi до нарощування фшансових ресурсiв.
Фiнансовий клiмаг територп через фiнансовi ресурси територп, яю, своею чергою, е основою формування !! фшансового потенщалу, визначае власне вектор економiчного розвитку. Ресурсна складова дае змогу кiлькiсно оцiниги наявнiсгь фшансових ресуршв, здатних реалiзовуваги можливосгi економiчного розвитку. Отже, першою необхiдною умовою нарощування фь нансового погенцiалу держави е максимальне збiльшення фiзичного обсягу фiнансових ресурсiв. Аналогiчнi висновки щодо потенщалу роблять i зару-бiжнi дослiдники [25, с. 238].
Однак як фшансовий клiмаг територп, так i практичне його вщобра-ження через активiзацiю використання геригорiального фшансового потенщалу полягае не лише в штегральному вщображенш поточних i майбугнiх можливостей фшансово! системи трансформувати вхiднi фiнансовi ресурси за допомогою вщповщних важелiв в економiчнi блага, але i стратеги максимального задоволення потреб та штерешв, передуим, мешканцiв конкретно! територп. Не будучи постшною величиною, фiнансовий клiмаг територп схильний до динамiчних змiн, а тому потребуе особливих пiдходiв до управлшня. Зокрема, тривале переривання процесу вщтворення фiнансового потенщалу за рахунок його стагнацп гальмуе або практично зупиняе розвиток
OKpeMOï територiальноï одинищ, що, в пiдсумку, негативно позначаеться на результативностi фiнансового кшмату територiï.
Висновки. Результатом проведеного ан^зу стало окреслення базо-вих основ, яю характеризують фiнансовий клiмат територп. Сформована пе-редумова запровадження i теоретичний апарат категорiï "фiнансовий кшмат територiï", а також охарактеризовано основш фактори, що впливають на його становлення i розвиток.
Надат детального вивчення потребують методолопчш питання особ-ливостей аналiзу та кiлькiсноï iнтерпретацiï фiнансового клiмату територп. Отож, наше дослщження створюе певну теоретичну базу для проведення системного аналiзу i здiйснення економiко-математичноï оцiнки та порiвняння фiнансового кшмату територiï в дослiдженнях бiльш прикладного характеру.
Л1тература
1. Возняк Г.В. Фшансовий потенщал реального сектора економ1ки регiону: тдходи до формування та використання / Г.В. Возняк // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. -2012. - № 1. - С. 107-116.
2. Герасименко О.В. Економ1чна стшкють як чинник впливу на ефективнють функщ-онування мехашзму збалансованосп фшансово! системи держави / О.В. Герасименко // Акту-альш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2012. - № 5 (131). - С. 235-242.
3. Картнський Б. А. Негативна синерпчнють фшансово! продуктивносп регiонiв Украши за впливу глобальних фшансових виклигав / Б.А. Каршнський // Вюник Льв1всько1 державно!' фшансово! академи. - Сер.: Економ1чш науки. - 2010. - № 18. - С. 133-142.
4. Картнський Б.А. Збалансоватсть фшансово! системи: методолопя, оцшка, пор1внян-ня : монограф1я / Б.А. Каршнський. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
5. Картнський Б.А. 1нвестици: терм1нолопчний словник : навч. поабн. / Б.А. Каршнсь-кий, Т.Б. Шира. - К. : Вид-во "Професюнал", 2009. - 464 с.
6. Картнський Б.А. 1нвестицшна привабливють та ризик регiону: методи ощнки / Б.А. Каршнський // Вюник Терношльсько! Академи народного господарства : наук. журнал. -2000. - Вип. 8. - С. 20-29.
7. Картнський Б.А. 1нвестицшний кл1мат в Украш / Б.А. Картнський // Фшанси Украши : журнал. - 2001. - № 7. - С. 139-148.
8. Картнський Б.А. 1нвестицшний кл1мат держави в контекст европейсько! штеграцц / Б.А. Каршнський // Сощально-економ1чш дослщження в перехiдний перюд. Проблеми евро-пейсько! штеграци i транскордонно! сшвпращ. - В 2-х т. / НАН Украши 1н-т регюнальних дослщжень. - Льв1в-Луцьк : Вид-во ВДУ, 2001. - Т. 2. - Вип. XXIX. - С. 109-115.
9. Картнський Б.А. 1нвестицшний кл1мат захщного регюну Украши (передумови, сьогодення, перспективи) / Б.А. Картнський // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська полггехшка". - Сер.: Менеджмент та шдприемництво в Украшг етапи становлення i проблеми розвитку : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка". - 2001. - № 436. -С. 347-356.
10. Картнський Б.А. 1нвестицшний кл1мат захiдного регюну Украши: етапи становлення та розвитку / Б.А. Картнський // Вюник Льв1вського державного фшансово-економ1чного шституту. - Сер.: Економ1чш науки. - 2001. - № 2. - С. 31-43.
11. Картнський Б.А. Ощночш тдходи в систем! швестицшно! привабливосп та ризику регюшв Украши / Б.А. Картнський // Проблеми статистики : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НД1 статистики Держкомстату Украши, 2000. - Вип. 2. - С. 116-123.
12. Картнський Б.А. Ощнювання i пор1вняння фшансово! продуктивносп нацюнального господарства в умовах глобальних фшансових виклигав: методолопя та практика / Б.А. Картнський // Науков1 пращ НДФ1 : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НДФ1. - 2010. - Вип. 1(50). - С. 80-90.
13. Картнський Б.А. Фшансово-швестицшний словник : навч. пошбн. / Б.А. Картнський, О.В. Герасименко. - Льв1в : Вид-во "Магноля Плюс", 2006. - 304 с.
14. Картнський Б.А. 1нновацшно-технолопчний потенщал регюну: анашз формування та фшансування / Б.А. Картнський, Т.Б. Шира // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 2. - С. 77-86.
15. Картнський Б.А. Фшанси: термiнологiчний словник : навч. noci6H. / Б.А. Картнсь-кий, Т.Б. Шира. - К. : Вид-во "Професiонал", 2008. - 608 с.
16. Козик В.В. Фактори швестицшного процесу / В.В. Козик, А.1. Бажанова // Вюник Нацюнального унiверситету "Львiвська полiтехнiка". - Сер.: Проблеми економжи i управлш-ня. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка". - 2008. - Вип. 448. - С. 219-223.
17. Матвиенко П.В. Улучшение инвестиционного климата - приоритетная задача государственного управления / П.В. Матвиенко // Инвестиции: практика и опыт. - 2007. - № 1. - С. 10.
18. Просович О.П. Понятшний апарат економ^ швестицш в Укра1ш / О.П. Просович // Вюник Нацюнального ушверситету "Львiвська жштехнжа". - Сер.: Проблеми економжи i управлшня. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська пол^ехнжа". - 2001. - Вип. 425. - С. 128-134.
19. Пшик Б.1. Фшансово-кредитш вщносини в Укра1ш: становлення, розвиток, напрями вдосконалення : монографiя / Б.1. Пшик; 1н-т регiональних дослiджень НАН Укра1ни. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2011. - 551 с.
20. Романюк Т.Ф. Економiчна сутнють iнвестицiй / Т.Ф. Романюк // Формування ринко-вих вiдносин в Укра1ш. - 2005. - N° 8. - С. 25.
21. Федоренко В.Г. 1нвестицшний менеджмент : шдручник / В.Г. Федоренко. - К. : Вид-во МАУП, 2001. - 280 с.
22. Фшанси региону: теорiя, проблеми, практика : монографiя / М.А. Козорiз,
A.Я. Кузнецова, 1.З. Сторонянська, Г.В. Возняк. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2010. - 222 с.
23. Чугунов 1.Я. Бюджетний мехашзм регулювання економiчного розвитку : монографiя / 1.Я. Чугунов. - К. : Вид-во Н1ОС, 2003. - 488 с.
24. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system /
B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakj Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Lódz : Politechnika Eódzka, 2011. - S. 85-106.
25. Koleva F. Realizing the financial potential of intellectual property: a case study of Bulgarian companies / F. Koleva // Journal of intellectual Property Management. - 2009. - Vol. 3. - N° 3. -P. 238-255.
Карпинский БА., Григоренко В.А. Финансовый климат территории: основы и проявления
Предложено и обосновано введение в научный оборот понятия "финансовый климат территории". Рассмотрены отличия данного понятия от инвестиционного и экономического климатов. Отмечено, что при характеристике факторов, связанных с исследованием обозначенной проблематики, необходимо учитывать отдельные уровни рассмотрения: государственный, региональный, местный, отраслевой, на уровне предприятия или отдельного вида деятельности, которые могут оцениваться и сравниваться на основе конкретной показательной базы. Предложен классификационный аппарат относительно внутренних и внешних форм проявления данного климата. Подчеркнуты стратегические преимущества нового научного направления - финансовый климат территории, что в целом будет способствовать эффективному использованию финансовых ресурсов территории и принятию обоснованных управленческих решений.
Ключевые слова: финансы, финансовый климат территории, инвестиционный климат, экономический климат, фактор, формы проявления, финансовые ресурсы.
Karpinsky BA., Grigorenko B.O. Financial climate territory: bases and manifestations
Propose and justify the introduction into scientific concept of "financial climate territory". Examined the differences of the concept of investment and economic climate. It is noted that in the description of factors related to the study indicated some issues to consider levels of consideration: state, regional, local, sectoral, enterprise-wide or individual activity that can be evaluated and compared on the basis of a specific exponential base. We propose a classification unit against internal and external forms of this climate. Underline the strategic benefits of the new scientific field - the financial climate territory, which would contribute to the management of financial resources of the territory and make informed management decisions.
Keywords: finance, financial climate territory, investment climate, economic climate, factor, forms of manifestation, financial resources.
